CC BY
14
9. Erfanifard Y. Comparison of Two Distance Methods of Forest Spatial Pattern Analysis (Case Study: Zagros Forests of Iran) / Y. Erfanifard, J. Feghhi, M. Zobeiri, M. Namiranian // J. of Applied Sciences. - 2008. - № 8 (1). - P. 152-157.
10. Kato F. Qualitative Gruppendurchforstung der Buche-Wertentwicklung nach 25 Jahren /
F. Kato, D. Mulder // Allg. Forst-u. Jagdztg. - 1992. - H. 11/12.
11. Kershaw K.A. Pattern in vegetation and its casuality / K.A. Kershaw // Ecology. - 1963. -№ 2. - P. 377-388.
12. Kint V. Structural development in ageing temperate Scots pine stands / V. Kint // For. Ecol. Manag. - 2005. - № 214. - P. 237-250.
13. Kuuluvainen T. Statistical opportunities for comparing stand structural heterogeneity in managed and primeval forests: an example from boreal spruce forest in southern Finland / T. Kuuluvainen, A. Penttinen, K. Leinonen, M. Nygren // Silva Fennica. - 1996. - № 30 (2-3). - P. 315-328.
14. Moeur M. Characterizing spatial patterns of trees using stem-mapped data / M. Moeur // Forest Science. - 1993. - Vol. 39. - P. 756-775.
15. Ripley B.D. Tests of "randomness" for spatial point patterns / B.D. Ripley // J. Roy. Stat. Soc. - 1979. - Vol. 41. - P. 368-374.
16. Simberloff D. Nearest neighbor assessment of spatial configurations of circles rather then points / D. Simberloff // Ecology. - 1979. - Vol. 60. - P. 679-685.
17. Szwagrzyk J. Spatial patterns of trees in natural forests of East-Central Europe / J. Szwagrzyk, M. Czerwczak // J. Veg. Sci. - 1993. - № 4. - P. 469-476.
18. Tomppo E. Models and methods for analysing spatial pattern of trees / E. Tomppo // Communications Instituti Forestalis Fenniae. - Helsinki, 1986. - № 138. - P. 1-64.
19. Ward J.S. Long-term spatial dynamics in old-growth deciduous forest / J.S. Ward,
G.R. Parker, F.J. Ferrandino // For. Ecol. Manag. - 1996. - № 83 (3). - P. 189-202.
20. Zajqczkowski J. Biogrupy drzew w drzewostanach - mozliwosc i celowosc ich wykorzystania przy prowadzeniu trzebiezy / J. Zaj^czkowski. - Warszawa, 1994. - S. 5-38.
21. Zajqczkowski J. Odpornosc lasu na szkodliwe dzialanie wiatru i sniegu / Zaj^czkowski J. - Warszawa : Swiat, 1991. - P. 1-224.
22. Zajqczkowski J. Grupowa struktura rozmieszczenia drzew w drzewostanach a metody trzebiezy / J. Zaj^czkowski // Las Polski. - 1995. - № 5. - P. 4-7.
Бойко С.В., Куприна Н.Ф., Тарнопильская О.М., Лукьянец В.А. Особенности горизонтальной структуры естественных сосняков
Проанализирована горизонтальная структура естественных сосновых древосто-ев разного возраста с помощью индекса Доннелли. Результаты исследований свидетельствуют о преобладании в естественных сосняках I и IV классов возраста равномерного типа размещения всех деревьев, а в двухъярусных древостоях II класса возраста - группового.
Ключевые слова: горизонтальная структура древостоя, тип размещения, индекс Доннелли, естественное возобновление.
Boiko S.V., Kuprina N.P., Tarnopilska O.M., Lukyanets V.A. Specialities of spatial pattern of the natural Scots Pine stands
Spatial pattern has been investigated in the natural Scots Pine stands of different age by Donnelly's index. The dominating distribution pattern of all trees in pine stands of age classes I and IV is regular, while distribution in two-layered stands of age class II is clustered. Keywords: spatial pattern, type of distribution, Donnelly's index, natural regeneration.
УДК 630.228 Доц. В.М. Куриляк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1СТ I ПРОДУКТИВН1СТЬ МОДАЛЬНИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Дослщжено особливосп росту чистих букових деревосташв Передкарпаття у найпоширешших типах люу. Здшснено порiвняльний аналiз отриманих результат iз опублшованими нормативами i складено таблицю ходу росту модальних букових деревосташв.
Ключов1 слова: бук люовий, модальш деревостани, рют, таблиц ходу росту.
Вступ. Ведення люового господарства в Укра1ш на типолопчнш основi передбачае використання вщповщних нормативiв для швентаризаци, впорядку-вання та оргашзаци господарства у люовому фондi. Закономiрностi росту i про-дуктивностi деревостанiв у певних географiчних умовах, залежать вiд поеднан-ня грунтових i клiматичних факторiв, тобто вщ типiв лiсорослинних умов.
Основу типолопчного фонду Передкарпаття становлять сугруди (59,6 %) i груди (39,9 %), на формування яких значний вплив здшснюють особливостi рельефу. Пгрогенний ряд бучин представлений свiжими (21,1 %) i вологими (79,9 %) типами лiсорослинних умов, у яких сформувались висо-копродуктивнi деревостани.
Лiсовi насадження е структурно неоднорiдними об'ектами, а вивчення особливостi ще! структури е необхiдним i iстотним елементом загального пiзнання морфологи лiсу i практичних рекомендацiй щодо використання ль сових ресурсiв. Результати дослiджень росту модальних букових деревоста-нiв на рiзних стадiях розвитку дадуть змогу шдвищити ефективнiсть прове-дення основних видiв лiсогосподарських робiт.
Методика досл1джень. З метою дослiдження росту i продуктивностi букових деревостанiв ус пробнi площi були закладенi у свiжих i вологих грудах.
За основу дослщжень ходу росту букових деревосташв Передкарпаття взято метод вказiвних насаджень у поеднаннi з результатами ретроспективного аналiзу, здiйсненого на основi лiсоiнвентаризацiйних документiв. Гру-пування дослщного матерiалу здiйснювалось з врахуванням титв люо-рос-линних умов i типiв лiсу. З метою оцiнки однорiдностi природних рядiв вико-ристовувались результати аналiзу ходу росту модельних дерев i встановленi закономiрностi в будовi деревостанiв.
Вирiвнювання таксацiйних показниюв насаджень здiйснювалось аналь тичним шляхом з використанням рiзних типiв кореляцшних рiвнянь, зокрема:
а) полшому третього ступеня - для вир1внювання середтх запаяв (М), се-редтх висот (Н) { середтх д1аметр1в (Б) залежно вщ вжу (А)
М; Н; В= а0+а1Л+а2Л2+а3Л3;
б) степенево! криво! - для вир1внювання видових чисел (Б) залежно вщ середтх висот (Н) стовбур1в
Г= а0+а1Нс;
в) прямо! лшп - для вир1внювання видових висот (ИР) залежно вщ середтх висот (Н)
Н¥ = а0+а1Н.
Решту тaксaцiйних показникiв насаджень було розраховано i пов'яза-но мiж собою, як похiднi вщ вирiвняних за вiдомими спiввiдношеннями:
Г - м • NГ • усер - МЛ • 7пот = МЛ - М Л-п
ггтп ? ? 1\1 . з 1\1
Н %сер Л п
Результати дослiдження. За характером росту деревосташв у висоту можна судити про штенсившсть впливу рiзних фaкторiв середовища та гос-подарсько! дiяльностi на загальний рiст i розвиток насадження загалом. На основi aнaлiзу мaтерiaлiв пробних площ здшснено порiвняння ходу росту бука у висоту iз опублiковaними даними (рис. 1).
40 35 30 25
С 20
15 10 5 О
__
■ *' г *
- -Модальш --1а (За НДМ) ----1 (За НДМ) -----1а (За М.В. Давидовим) -----I (За М.В. Давидовим) -За Я.О. Сабаном, О.О. Фел1вим
^г *
О
А, роюв 120
20 40 60 80 100
Рис. 1. Р^т букових деревосташв у висоту
Хщ росту букових деревосташв у висоту (Н) залежно вiд вшу (А) опи-суеться таким рiвнянням:
Н = - 2,99 + 0,685А - 0,0047А2 + 0,00001А3
Iнтенсивнiсть росту модальних букових деревосташв у висоту характеризуемся двома перюдами. Перший перiод - це штенсивний рiст у висоту до 30^чного вiку, середня висота деревосташв вщповщае 1а класу бонiтету, а середнш прирiст у висоту становить 0,34-0,46 м на рш. Другий перюд ха-рактеризуеться зменшенням штенсивност росту у висоту, внаслiдок чого де-ревостани у вiцi 60 роюв i старше належать уже до I класу боштету iз серед-нiм приростом 0,27-0,35 м на рж. Варто зазначити, що за даними авторiв, якi дослщжували рiст i продуктивнiсть букових деревосташв, штенсившсть росту у висоту е найвищою також до 30^чного вiку. Данi про рiст букових деревосташв 1а та I клашв боштету у висоту за нормативно-довщковими мате-рiалами (НДМ) тд редакцiею А.З. Швиденка i дат дослщжень М.В. Давидова е досить близькими [1, 3]. Дослщження росту у висоту повних букових деревосташв Я. О. Сабана i О. О. Фелiва вказують на значно нижчi середнi висо-ти, значення яких знаходяться мiж I та II класами боштету [2].
Особливост росту букових деревосташв за дiаметром вивчались на основi даних суцшьних перелiкiв деревостанiв на пробних площах з визна-ченням !х середнiх величин та подальшим вирiвнюванням, використовуючи рiвняння параболи третього порядку. К^м цього, враховувались усередненi значення дiаметрiв насаджень iз таксацiйних опиЫв (20-30 видiлiв) для кожного класу вжу i типу люу (рис. 2).
Хiд росту букових деревосташв за дiаметром (Э) залежно вщ вiку (А) описуеться таким рiвнянням:
Э = -1,63 + 0,539-А - 0,0019-А2 + 0,000002-А3
Найiнтенсивнiший середнiй прирiст за дiаметром у чистих букових деревостанах вщзначено у межах 30-50 рокiв, вш може становити до 0,43 см на рж. Iз зростанням вжу деревостанiв iнтенсивнiсть росту знижуеться, i вже
у вщ 100 роюв середнiй прирiст за дiаметром зменшуеться вдвiчi. Середнi дiаметри модальних деревостанiв до 40-рiчного вжу е найвищими порiвняно з наведеними даними рiзних авторiв. Порiвнюючи середш дiаметри у 100-рiчному вщ^ встановили, що середнi дiаметри деревосташв I i 1а бонiтетiв за нормативно-довщковими матерiалами е нижчими вщ дiаметрiв модальних деревостанiв на 7 % i 16 %, а середш дiаметри деревостанiв I i 1а бонiтетiв, за даними М.В. Давидова, е вищими на 8 % i 15 % вщповщно. Варто зазначити, що середнi дiаметри повних букових деревостанiв у 100^чному вiцi, за даними Я.О. Сабана i О.О. Фелiва, е меншими на 30 %, порiвняно з модальними деревостанами.
50п
45 40 35 30
£
Ч 25 а
20 15 10 5 0
-Модальш ■--1а (За НДМ) ----1 (За НДМ) -----1а (За М.В. Давидовим) -----I (За М.В, Давидовим)
** ✓ V1 ^ ♦ * ' .......—
-------------За Я .0. Сабано!^ [, О.О. Фел1Е им ----- -- .— —
-- , * * . - И, *
//V ^ , -' ф *
/>
0
А, роюв
120
20 40 60 80 100
Рис. 2. Р^т букових деревосташв за дiаметром
Кшьюсть стовбурiв та 1х характеристики е основними складовими продуктивностi деревостанiв. Встановлено, що мiж кiлькiстю стовбурiв та вь ком, висотою i типами люу iснуе тiсний зв'язок. Дослiдження величини впли-ву таких зв,язкiв на кшьюсть стовбурiв дасть змогу прогнозувати 1х кiлькiсть у певнi вiковi перiоди i пов'язану з нею продуктившсть деревостанiв.
Аналiзуючи динамiку зменшення кiлькостi стовбурiв бука з вшом, встановили, що зменшення часток дерев, за даними рiзних авторiв, е дуже по-дiбними мiж собою. Якщо прийняти кiлькiсть дерев у вщ 20 рокiв за 100 %, то у 50 роюв рiзниця мiж частками дерев, що залишились, не перевищуе 10 %, а у 100 рокiв - 5 %. Проте, якщо порiвнювати фактичну кiлькiсть дерев, то рiзниця як мiж даними рiзних авторiв, так i модальними деревостанами е ютотно бiльшою. Кiлькiсть дерев на 1 га у модальних деревостанах е мен-шою вiд уЫх даних, з якими здiйснюеться порiвняння. Так, у вiцi 20 роюв рiз-ниця у кiлькостi дерев мiж модальними деревостанами i даними iз НДМ ста-новить 100-700 дерев, за даними М.В. Давидова - 310-1200 дерев i за даними Я.О. Сабана i О.О. Фелiва рiзниця е найбшьшою i становить 13642 дерева, або у 3,7 раза бшьше. У вщ 100 рокiв кiлькiсть дерев за опублшо-ваними даними е теж бшьшою, порiвняно з модальними деревостанами: за НДМ - на 270-340 дерев; за М.В. Давидовим - на 24-39 дерев; за Я.О. Сабаном i
О.О. Фелiвим - на 878 дерев. Така рiзниця у кiлькостi дерев е наслiдком значного зрiдження модальних деревостанiв у процесi росту пiд впливом як природних, так i антропогенних факторiв.
У прямiй залежностi вщ кiлькостi стовбурiв та 1х дiаметрiв знаходить-ся сума площ поперечних перетитв. Аналiз росту проводився на основi гра-фiкiв, що характеризують змiну площ поперечних перетинiв у рiзнi вiковi пе-рiоди (рис. 3).
а Я
__■■— ----------
- -" .. - - -
—
✓ ✓ *
/ ^ -- >•*
л // ' / -Ы ----1а одальн] ГчаНЛМ^
//. г .......I (за НДМ) -----1а (За М.В. Давидовим) -----1а (За М.В. Давидовим) -За Я.О. Сабаном, О.О. Фежвим
0 1 0 2 0 3 0 4 0 5 0 60 70 80 90 100 110 К
А, роюв О
Рис. 3. Ркт букових деревостатв за сумою площ поперечних перетишв
Характер росту модальних деревостатв за сумою площ поперечних перетитв до 20^чного вшу найбшьше вщповщае даним з НДМ. Пiсля 20 роюв збiльшення площ поперечних перетитв модальних деревостатв характеризуемся низькою iнтенсивнiстю, у середньому не бшьше 4 % на рiк, що е у 2-2,5 раза нижчим, тж у нормальних деревостанах.
Вщносш повноти модальних деревостанiв у 100^чному вiцi станов-лять: за НДМ - 0,39-0,42; за М.В. Давидовим - 0,46-0,50; за Я.О. Сабаном i О.О. Фелiвим - 0,38. Отже, бшьшють модальних деревостатв у вщ рубки головного користування внаслщок значного зрiдження належать до низькопов-нотних деревостанiв. Запас - це результуюча величина, у якш знайшли свое вiдображення особливостi росту деревостану в рiзнi вiковi перюди, госпо-дарська дiяльнiсть, вплив природних факторiв середовища, мiжвидова взаемодiя та шше. Динамiка росту модальних букових деревостатв за запасом виражаеться рiвнянням
М = - 47,43 + 7,908А - 0,0521А2 + 0,00017А3
Зважаючи на меншу кшьюсть дерев у модальних деревостанах, 1х низькоповнотнiсть, закономiрною е 1х нижча продуктивтсть, порiвняно з нормальними деревостанами (рис. 4).
Практично до 30^чного вшу продуктивтсть модальних деревостатв е приблизно такою ж, як i продуктивтсть нормальних деревостатв 1а i I клашв боттету. Проте тсля цього перiоду, порiвнюючи продуктивнiсть модальних деревостатв з шшими даними, встановили, що 1х значення е значно нижними вщ потенцiйно можливих. Так, продуктивтсть модальних деревостатв у 100-
3
рiчному вщ е нижчою: вiд даних НДМ на 183-304 м /га; вщ даних М.В. Давидова на 136-239 м3/га; вiд даних Я.О. Сабана i О.О. Фелiва на 352 м3/га.
800
700 600 ев 500
и
5 400 300 200 100 о
Модальш --1а (за НДМ) ----1 (за НДМ) - - -1а (за М.В. Давидовим) -----I (за М.В. Давидовим) -За Я.О. Сабаном, О.О. Фел1вим
* —1 .. - - - - *
* У У ** - *
✓ У у *
у
/ ' *
о
10
110 120
А, роюв
20 30 40 50 60 70 80 90 100 Рис. 4. Р^т букових деревосташв за запасом
Використовуючи отримаш результати дослщжень особливостей росту i продуктивностi модальних деревостанiв на Передкарпатп, побудовано таб-лицю ходу росту чистих букових деревосташв за окремими таксацшними по-казниками (табл.).
Табл. Хiд росту модальних букових деревосташв
В1к, рошв Середня висота, м Середнш д1аметр, см Кшьшсть стовбу-р1в, шт. Сума площ перетитв, м2 Видове число Запас, 3 м Змша запасу, м3
середня поточна
10 3,4 2,2 28571 3,92 0,764 26 2,6 -
20 8,9 7,4 4973 17,17 0,567 91 4,5 6,5
30 13,7 12,5 1699 20,85 0,516 147 4,9 5,6
40 17,7 17,1 988 22,77 0,484 194 4,9 4,7
50 21,1 21,2 653 23,52 0,471 234 4,7 4,0
60 23,8 24,7 509 24,38 0,461 268 4,5 3,4
70 26,1 27,8 411 24,79 0,456 296 4,2 2,8
80 27,9 30,5 343 25,12 0,452 318 4,0 2,3
90 29,3 32,9 302 25,74 0,450 337 3,7 1,9
100 30,4 34,9 272 26,07 0,448 352 3,5 1,5
110 31,3 36,7 253 26,28 0,447 364 3,3 1,2
120 31,9 38,3 229 26,41 0,445 376 3,1 1,2
130 32,5 39,8 215 26,71 0,444 387 3,0 1,1
140 33,0 41,1 204 27,05 0,443 398 2,8 1,1
150 33,6 42,4 193 27,36 0,443 408 2,7 1,0
160 34,3 43,6 185 27,66 0,443 416 2,6 0,8
На основi аналiзу величини середнього i поточного приростiв за запасом i середнiх приростiв грубо! i середньо! дiловоi деревини встановлено вж стиглостей: кiлькiсноi - 38 роюв; технiчноi - 61 рж
Враховуючи прийнятий вiк рубання головного користування деревиною у букових деревостанах Карпат (101-120 роюв) i фактичний вж техшчно! стиглостi 61 рж, доцiльно було б проводити коректування вжу рубання за-лежно вщ структури деревостанiв, особливостей !х формування i росту.
Висновки. Модальш 6yKOBi деревостани Передкарпаття характеризу-ються спадаючою iнтенсивнiстю росту. Середнi висоти модальних деревостатв до 60 роюв вщповщають 1а класу боштету, але i3 зростанням вiку бшь-шiсть з них належить до I класу боштету.
Значна частина модальних букових деревостатв у вщ стиглосп належить до низькоповнотних деревостатв, продуктивтсть яких на 51-86 % е нижчою вiд нормальних деревостатв.
Складена таблиця ходу росту модальних букових деревостатв Передкарпаття характеризуе 1х сучасний стан та динамжу розвитку.
Лггература
1. Гром М.М. Люова таксащя : пщручник [для студ. ВНЗ] / М.М. Гром. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообра-зующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием : методические рекомендации для лесоустройства на типологической основе / разраб. Я.О. Сабаном, ЛЛТИ. - Львов : Изд-во Львов. полиграф. техникум, 1977. - 103 с.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии : справ. / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
Курыляк В.М. Рост и производительность модальных буковых древостоев Прикарпатья
Исследованы особенности роста чистых буковых древостоев Прикарпатья в наиболее распространенных типах леса. Осуществлен сравнительный анализ полученных результатов с опубликованными нормативами и составлена таблица хода роста модальных буковых древостоев.
Ключевые слова: бук лесной, модальные древостои, рост, таблицы хода роста.
Kurylyak V.M. Growth and productivity of modal beech stands Prykar-
pattya
Investigated the growth characteristics of pure beech stands in the Prykarpattya widespread types of forests. The comparative analysis of the results with published standards and construct a table of the modal growth beech stands.
Keywords: beech, modal stands, growth, tables of growth.
УДК630*165.61 Acnip. ЮЛ. Деревянчук;
проф. В.К. Загка, д-р бюл. наук - НЛТУ Украгни, м. Львiв
МОРФОФ1З1ОЛОГ1ЧНА РЕАКЦ1Я ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1, УРАЖЕНИХ ОПЕНЬКОМ ОС1НН1М
Вивчено реакщю морфофiзiологiчних показниюв дерев сосни звичайно! на ура-женням 1х опеньком ocíhhím. Встановлено ютотне зниження бюелектричних потенць алiв коренево! шийки, поляризацшно! емност прикамбiальних тканин лубу, вмюту зелених i жовтих тгменпв та показниюв стввщношення хлорофшв a/b i суми хлорофшв до каротино!дов, морфолого-анатомiчних показниюв хво! i зростання ímto-дансу.
Ключовi слова: сосна звичайна, опеньок осшнш, електрофiзiологiчнi показни-ки, пластидш пiгменти, хвоя, ураження.
Опеньок осшнш (Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) Karst.) спричиняе бшу заболонну гниль корешв та окоренково! частини стовбура. У соснових
