CC BY
51
1х збереження: до 210-рiччя дендропарку мОлександрiям : матер. П-о1 М1жнар. наук.-паркт. конф. - Бша Церква, 2003. - С. 48-52.
Роговський С.В. Оптимiзацiя штродукцп ландшафту Велико'' поля-ни дендропарку мОлександрiям
Розглянуто iсторичнi та стилютичш особливостi формування ландшафту Велико! Поляни дендропарку "Олександрiя" - резиденцп графiв Бранiцких i його оптимь зацп штродукцп. Наведено докази на користь сакральносп цього ландшафту. Наведено список дерев i чагарникГв, що виростають на цщ територп.
Rogovskyy S.V. Introductory optimization of the landscape of the Big lawn of Alexandria dendropark
The paper deals with historic and stylistic peculiarities of faminy the landscape of the Big lawn of Alexandria dendropark, a residents of the Branitskiys and his introductory optimization. There has been given arguments in prise of the landscape sacrality. The list of trees and bushes growing in the territory is given._
УДК 630.228 Доц. В.М. Куриляк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 В1КОВО1 СТРУКТУРИ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У КАРПАТАХ
Здшснено розподш букових насаджень, пашвних груп титв люу, мiж основни-ми типами вшово! структури на основi мшливосп таксацшних ознак. Дослщжено особливосп таксацшно! будови деревосташв рiзних титв вшово! структури. Вста-новлено, що середш значення таксацiйних ознак змiнюються залежно вщ груп типiв лiсу i вiд типу вшово! структури.
Ключов1 слова: бук лiсовий, вiкова структура, рют деревостанiв, таксацiйнi ознаки.
Вступ. Активна господарська д1яльшсть ютотно впливае на вшову структуру насаджень, вщ яко! залежить обгрунтування системи ведення гос-подарства у р1зних категор1ях деревосташв. Переважна частина букових насаджень люового фонду представлена одновжовими та умовно одновшовими буковими деревостанами, що сформувалась шсля широкого застосування су-цшьних рубань у середиш минулого столггтя. Вщновлення букових насаджень проходило природним шляхом за рахунок розвитку р1зновжового шд-росту. Характерним для таких насаджень е максимальний вж дерев, який не перевищуе 80-90 роюв. Значний вплив на спрощення вжово! структури мали також доглядов1 рубання, особливо у молодому вщ1. Особливост вжово! структури букових деревосташв мають важливе значення шд час проектуван-ня рубань головного користування \ вщновлення коршних деревосташв при-родшм шляхом.
Об'екти i методика дослiджень. Дослщження вшово! структури букових деревосташв здшснювалось шляхом анал1зу матер1ал1в пробних площ, закладених у переважаючих групах тишв л1су. Шдб1р дшянок для закладання пробних площ здшснювався так, щоб максимально охопити ними основш стадп розвитку букових деревосташв.
Для видшення тишв вжово! структури насаджень використовувались методи вщображеш у роботах В.С. Полякова, 1.В. Семечкша [1, 3]. Основою, тд час розподшу дослщних деревосташв за типами вжово! структури, була
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
мiнливiсть вжу, дiаметра та висоти дерев на пробних площах. За результатами дослщжень було побудовано схему тишв bïkoboï структури букових деревостатв у рiзних групах типiв л1су (табл. 1).
Табл. 1. Схема munie eiKoeoï структури букових деревостатв
Групи титв лшу Тип вiковоï структури Амплiтуда вiку, вiдносно середнього Коефщенти мiнливостi, %
вiку дiаметра висоти
Буков1 одновiковi до 20 рошв до 8 24-26 11-15
умовно одновiковi 20-60 8-20 26-31 15-21
рiзновiковi 60-100 20 i > 31 i > 21 i >
Грабово-дубово-буков1 одновiковi до 20 рошв до 10 27-30 9-16
умовно одновiковi 20-60 10-26 31-38 16-23
рiзновiковi 60-100 26 i > 38 i > 23 i >
Ялицево-буков1 одновiковi до 20 рошв до 6 24-29 8-11
умовно одновiковi 20-60 6-18 29-32 11-13
рiзновiковi 60-100 18 i > 32 i > 13 i >
Ялиново-ялицево-буков1 одновiковi до 20 рошв до 5 22-25 9-11
умовно одновiковi 20-60 5-17 25-29 11-14
рiзновiковi 60-100 17 i > 29 i > 14 i >
Найбшьшу мшливють вiку, дiаметра i висоти вiдзначено у букових де-ревостанах, де основними домiшками е дуб i граб, а найменшу - у деревоста-нах iз домiшкою ялицi та ялини. На наш погляд, така рiзниця е наслщком вщ-мiнностей мiж породами, як входять до складу букових деревостатв, а та-кож зумовлена наявшстю перiодiв пригнiчення, пов'язаних iз змiною умов росту. Цю схему можна використовувати для визначення вшово! структури букових деревостатв у рiзних групах тишв люу.
Результати дослщження та 1х аналiз. Дослiджуючи вж дерев на пробних площах, встановили, що вiкова амплiтуда в одновжових деревоста-нах становить 10-20 роюв, в умовно одновiкових - 50-60 роюв i в рiзновiко-вих - 70-90 роюв. Кiлькiсть дерев, що е молодшими i старшими вщ панiвного поколiння не перевищуе 10 % в усiх типах вшово! структури. Враховуючи це, видшення поколiнь дерев на основi дiамера або висоти можливе тiльки у рiз-новiкових насадженнях, та й то не завжди [4].
У прськш мюцевост^ порiвняно з рiвнинною, збереглась бiльша пло-ща деревостатв, для яких характерна рiзновiковiсть, особливо це стосуеться бучин [2]. Встановлено, що особливост вжово! структури по^зному позна-чаються i на 1х таксацiйнiй будовi (табл. 2).
1з збiльшенням рiзновiковостi деревостанiв змiнюеться положення се-реднього дерева у ряду накопичення процентного розподшу дерев за ступенями товщини. Ранг середшх дерев знаходиться у межах 56,2-61,9 %. Спосте-режено закономiрнiсть, вщповщно до яко! певному типу вжово! структури вiдповiдае певний ранг середнього дерева. Найнижчими е ранги середшх дерев у одновжових деревостанах, а найвищими - у рiзновiкових, не залежно вiд груп тишв люу.
Табл. 2. Показники таксацшноь будови букняшв рiзних титв
Групи титв л1су Типи вшово! структури Коефь щенти мш-ливост!, % р5 о .3 5 & рпе § з ! 3 в* О .3 Й < « ^ ва « £ 1 яуо О « £ и ° § £ Ранг середнього дерева, % Редукцшт числа
• ^ в да-метра за д1ам-етром за висотою
Буков1 однов1ков1 6,1 26,1 0,18 -0,04 57,3 0,5-1,7 0,53-1,19
умовно однов1ков1 13,5 33,1 0,22 -0,27 59,3 0,4-1,8 0,36-1,23
р1знов1ков1 31,2 44,4 0,53 -0,03 61,9 0,2-1,9 0,2-1,42
Грабово-дубово-буков1 однов1ков1 8,4 30,0 0,32 -0,54 57,6 0,3-1,8 0,46-1,15
умовно однов1ков1 17,2 38,6 0,39 -0,39 58,3 0,2-2,0 0,37-1,37
р1знов1ков1 33,3 48,8 0,46 -0,46 59,9 0,2-2,1 0,25-1,61
Ялицево-буков1 однов1ков1 4,6 27,5 0,24 0,17 55,8 0,3-1,6 0,73-1,04
умовно однов1ков1 14,9 32,3 0,29 -0,39 56,2 0,2-1,7 0,53-1,18
р1знов1ков1 27,7 42,5 0,47 -0,19 57,1 0,2-1,7 0,40-1,24
Ялиново-ялицево-буков1 однов1ков1 4,3 25,3 0,25 -0,52 56,5 0,4-1,6 0,62-1,08
умовно однов1ков1 11,7 31,8 0,27 -0,68 57,5 0,2-1,8 0,50-1,14
р1знов1ков1 27,0 41,3 0,54 -0,62 58,6 0,2-2,2 0,43-1,27
Коефщенти мшливост дiаметрiв також знаходяться залежно вiд типу вшово! структури. Встановлено, що мiнливiсть дiаметрiв зростае вiд одновь кових до рiзновiкових деревостанiв i те, що для кожно! групи типiв люу влас-тивi певнi межi мшливост розподiлу за дiаметром. Найбiльшу мшливють дь аметрiв бука спостережено в деревостанах грабово-дубово-букових типiв ль су в уЫх типах вшово! структури, а найнижчу - в ялиново-ялицево-букових. Таю закономiрностi пояснюються особливостями росту i формування цих де-ревосташв, а також бiологiчними властивостями основних домшок, якi вхо-дять до !х складу.
Кожному типу вжово! структури властива змiна амплiтуди крайшх зна-чень редукцiйних чисел як за дiаметром, так i за висотою. Найбiльшi перепади редукцiйних чисел властивi рiзновiковим деревостанам. Варто зазначити, що ампл^да змiни редукцiйних чисел за дiаметром е бiльшою шж за висотою в усiх групах титв люу. На наш погляд, це спричинено рiзним ступенем зрь дження деревостанiв iз зростанням в^ й успiшнiстю розвитку дерев, що мали рiзнi перiоди пригнiчення. Така особливють букових деревостанiв пояснюе рiз-ну мiнливiсть вiку в деревостанах iз близькими середнiми диаметрами.
Аналiзуючи взаемозв'язок мiж типами вшово! структури i розподiлом кiлькостi дерев за дiаметром, встановили, що рiзновiковiсть найчастше спос-терiгаеться у деревостанах, старших за 80 роюв. У молодших деревостанах, внаслiдок господарсько! дiяльностi, мшливють вiку дерев не перевищуе 20 роюв i усi вони належать до одте! стади розвитку. Варто зазначити, що характер розподшу дерев за вщносними ступенями вiку е майже однаковий з розподшом за вщносними ступенями дiаметра. Особливостi розподшу кшь-костi дерев за основними типами вшово! структури наведено на рисунку.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
50 40
* 30
* 20 10
0
40 30 £ 20 10 О
10 20 30 40 50 60 70
80 90 100 110 120 130 140 150 160 170 180 190 200 ОдповЫов! А, рома
Ж <
14 12 10
8 6 4 2 О
10 20 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 160 170 180 200 190 200
Умов но одновЫов1 А< роки
1-11- —1— —1—1—1—1—«="—1—«=—1—[—1—, 1 1-'—•
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 16 170 180 190 200
Р'ппошкот А рок'ш
Рис. Типи розподту дерев бука N %) за вжом в основных типах
вжовоХ структури
Особливост вшово! структури букових деревосташв необхщно врахо-вувати шд час розроблення нормативних матерiалiв для 1х таксаци, шд час вибору способу рубання головного користування та шших заходах. Виходячи з цього, застосування методiв облшу люового фонду повинно бути диферен-цшованим для кожного типу вжово! структури букових насаджень.
Висновки. Дослщження вжово! структури букових деревосташв у найпоширешших групах тишв лiсу показали, що бiльша частина з них належать до одновжових деревостанiв, що утворилися тсля проведення суцшь-них рубань головного користування у минулому.
Встановлеш закономiрностi у мiнливостi вшу, дiаметра i висоти дерев, стали шдставою для побудови схеми тишв вжово! структури, яку можна ви-користовувати для встановлення вжово! структури дослщних деревостанiв.
Розрахованi показники таксацшно! будови для окремих типiв вжово! структури вказують на зростання 1х мiнливостi вiд одновiкових до рiзновiко-вих деревостанiв.
Л1тература
1. Поляков В.С. Возрастная структура, таксационное строение и особенности таксации разновозрастных пихтовых насаждений Енисейского района Красноярского края / В.С. Поляков // Организация лесного хозяйства в некоторых категориях лесов Сибири. - Красноярск : Изд-во "Енисей", 1963. - С. 5-20.
2. Сабан Я.А. Экология горных лесов / Я.А. Сабан. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.
3. Семечкин И.В. Динамика возрастной структуры древостоев и методы их изучения / И.В. Семечкин // Вопросы лесоведения. - Красноярск, 1970. - Т. 1. - С. 422-446.
4. Цурик Е.И. Возрастная структура еловых древостоев Украинских Карпат / Е.И. Цу-рик // Лесоведение. - 1974. - № 6. - С. 19-23.
Курыляк В.М. Особенности возрастного строения буковых древостоев в Карпатах
Осуществлено распределение буковых насаждений, преобладающих групп типов леса, между основными типами возрастной структуры на основе изменчивости таксационных показателей. Установлены особенности таксационных строения древостоев разных типов возрастной структуры. Установлено, что средние значения таксационных признаков изменяются в зависимости от групп типов леса и от типов возрастной структуры.
Ключевые слова: бук лесной, возрастная структура, рост древостоев, таксационные показатели.
Kurylyak V.M. Features of the age structure of beech stands in the Carpathians
Implemented the distribution of the beech stands, the dominant groups of forest types, between the main types of age structure on the basis of the variability of taxation parameters. The peculiarities of the structure stands taxational different types of age structure. Established that the average taxation parameters vary depending to groups of forest types and the types of age structure.
Keywords: beech wood, age structure, growth of trees, taxation parameters.
УДК 582.916.16:581.5:630*2(477.4) Acnip. О.М. Баюра - Уманський НУС; проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук -НДП "Софивка" НАН Украти, м. Умань
АНАЛ1З КЛАСИФ1КАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ РОДУ FRAXINUS L.
Висвгглено питання систематичного положення роду Fraxinus L. у фшогене-тичних системах Тахтаджяна (1966, 1987 та 2009 рр.). Дослщжено особливосп кла-сифшацп всередиш роду рiзними авторами протягом 1908-2008 роюв.
^W4üei слова: систематика, тдрщ, секщя, тдсекщя, рщ Fraxinus L.
Вступ. Fraxinus excelsior L., за М.Г Поповим [5], е представником пб-ридогенного арко-третинного роду, переважна бшьшють видiв якого пов'яза-на з флорою гшкго. Його розвиток вщбувався у третинному неморальному комплекс^ а сучасне поширення у рiчкових долинах е похщним, що пояс-нюеться утворенням вторинних морфобюлопчних ознак, тобто пристосуван-ням до надмiрного зволоження, зокрема здатшсть утворювати поверхневi дископодiбнi коршня [2].
Кшьюсть видiв - вщ 40 до 80, як входять до складу роду Fraxinus L., трапляються у помiрних, субтротчних i тротчних областях Швтчно! твку-л^ а також на о. Ява [20, 24, 26, 30].
Метою роботи е дослщження класифжацшних систем роду Fraxinus L. на основi лггературних джерел, розгляд положення роду Fraxinus L. у фшогенетичних системах квггкових рослин А. Л. Тахтаджяна.
Результати дослщження. Ясен звичайний належить до ЫмЧ Oleaceae Hoffmanns. & Link, до складу яко! входить 25 родiв i близько 600 видiв [28]. Думки щодо кшькосл видiв у роду Fraxinus L. рiзняться. Так, K. Häne [16] зазначае, що рщ Fraxinus L. охоплюе 65 листяних видiв дерев i чагарникiв, якi поширенi в районах iз рiзним клiматом. М.1. Гордiенко та iн. [9] вказують,
