Ринок електронної торгівлі в Україні та його потенціал Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Науковий bîchhk, 2004, вип. 14.1

УДК 658.84:004.738 Acnip. A.M. Гресь - Льв1вська КА

РИНОК ЕЛЕКТРОННО! ТОРГ1ВЛ1 В YKPAÏHI ТА ЙОГО ПОТЕНЦ1АЛ

Дослщжуються проблеми формування та потенщалу розвитку споживацького ринку електронно'1 торпвл1 в Украт, а також наводиться його кшьюсна та яюсна характеристика та 1снуюч1 канали комунiкацiй.

Doctorate A.M. Gres' - Commercial Academy of L'viv The market of electronic trade in Ukraine and potential

Here are researched problems of formations and to potential of development of the consumer market of electronic trade in Ukraine and also his quantitative and qualitative characteristic are given and existing channels of the communications.

Для забезпечення ефективного виходу на ринок штерактивно!' торпв-л^ та складанш бiзнес-плану 1нтернет-компашям2, перш за все, необхщно чггко уявити аудиторш та юльюсний i яюсний склад 1'хшх потенцiйних кшенпв. Так чiткi данi про кшьюсний та якiсний склад користувачiв мережi 1нтернет допоможуть компанiям знайти вiрнi пiдходи при органiзацiï сво!'х бiзнес-процесiв у мережi 1нтернет, а також грамотно планувати сво! рекламнi компани та маркетинговi акцiï.

У свгшвш практицi вже давно iснуe традищя проведення дослiджень 1нтернет-ринку. Такi дослщження проводяться американськими компанiями Forrester Research та NPD Group. Щ компани щорiчно проводять опитування 130 тис. користувачiв мережi 1нтернет.

Hеобхiдно зазначити, що у вгтчизнянш практицi таю дослщження проводилися тiльки в 2002р. компашею UMG i мали лише оглядовий та уза-гальнений характер, що, в свою чергу, i викликало необхiднiсть проведення нами спещального дослiдження. Метою цiеï публiкацiï е характеристика та аналiз потенцiалу ринку електронно! торгiвлi в Украïнi.

Сьогодш основними джерелами для отримання шформацп про вiтчиз-няний 1нтернет-ринок можуть слугувати такi засоби:

• навчальна та наукова л1тература;

• матер1али з платних джерел 1нформац11;

• публжаци в спецiалiзованих засобах масово1 iнформацiï;

• зв1ти про стан 1нтернет-ринку, що пу6л1куються мiжнародними дослщниць-

кими органiзацiями та маркетинговими компан!ями;

• статистика вi1двi1дуваностi Web-ресурсiв;

• проведення он-лайн та офф-лайн опитувань.

Для проведення даного дослщження ми використовували вс1 з вище перел!чених засобiв. Однак, необхiдно зазначити, що саме поняття мереж! 1н-тернет передбачае ïï динамiчнiсть та постшну зм1ну географiчноï та демогра-ф1чно!' структури.

1 Ринок iнтерактивноï торг1вл1 - ринок електронно,1 торг1вл1, що охоплюе ряд самостiйних галузей електрон-ного 51знссу [1].

2 1нтернет компанiя - суб'ект господарсько,1 д1яльност1, що здiйснюе сво,1 51знсс процеси в мсрсж! 1нтернет не залежно в1д вибору 51знсс модсл1.

На нашу думку, до основних запитань, як! постають перед укра!нськи-ми 1нтернет-компан!ями, що розпочинають свою д!яльн!сть у вггчизняному сегмент! ринку !нтерактивно1 торг!вл!, в!дносяться: Яку к!льк!сть користува-ч1в охоплюе вичизняний 1нтернет прост!р? Хто е потенц!йними споживачами товар!в та послуг компан!!?

Необх!дно в!дзначити, що р!вень розвитку мереж! 1нтернет в кожн!й держав! т!сно пов'язаний з р!внем розвитку !нфраструктури телекомун!кац!й та комп'ютеризацп. Тому, охарактеризуемо саму можлив!сть доступу до мереж! 1нтернет украшських користувач!в та р!вень 1хнього техн!чного забезпечення.

Сьогодн! основним ISP1 в Украш! виступае компан!я Укртелеком, яка е единим глобальним провайдером, що надае наземн! комун!кац!йн! канали доступу до зовн!шн!х канал!в мереж! 1нтернет. Однак протягом останн!х ро-к!в деяк! комерц!йн! ISP та телекомун!кац!йн! компан!! створили власн! зов-н!шн! канали зв'язку, що базуються на супутниковому та рад!озв'язку, що дае !м змогу виступати як ISP для локальних ! малих провайдер!в 1нтернет-пос-луг та оператор!в зв'язку. Так, сьогодн! в Украш! !снуе близько 500 ISP р!з-них р!вн!в, що, в свою чергу, може слугувати передумовою для бурхливого розвитку електронно! торг!вл! в Украш! в ц!лому.

За даними Деркомзв'язку Украши, найб!льшими комерц!йними ISP в Украш! е компани: LuckyNet, Golden Telecom, Utel, Digital Generation, InfoCom та Adamant. При цьому виникае питання вартост! послуг, що ними надаються. Так, варт!сть Dial-up2 п!дключення до мереж! 1нтернет сьогодн! становить в!д 28 до 350 грн. на м!сяць, залежно в!д обраного тарифного плану, варт!сть доступу за допомогою вид!лених л!н!й3 та цифрових канал!в зв'язку становить в!д 250 до 5000 грн., залежно в!д пропускно! спроможност! каналу зв'язку.

Наступним питаниям доступност! мереж! 1нтернет е питання розвине-ност! !нфраструктури комп'ютерно! техн!ки. За даними статистично! зв!тнос-т!, р!вень забезпеченост! п!дприемств, орган!зац!й та установ Укра!ни засоба-ми обчислювально! техн!ки становить 1526652 одиниць ЕОМ. Так, з наведе-них вище даних можна зробити висновок, що одн!ею !з точок доступу до мереж! 1нтернет може слугувати використання комп'ютерно! техн!ки на безпо-середньому робочому м!сц! користувача.

Однак необх!дно зазначити, що найб!льший р!вень доступу до мереж! 1нтернет в Украш! надають комп'ютерн! клуби та 1нтернет-кафе, к!льк!сть яких сьогодн! становить близько 3000. [3] Вони дають змогу використовувати комп'ютерну техн!ку для виходу в мережу 1нтернет. Варт!сть тако! послуги становить сьогодн! в!д 1-10 грн. за годину. Б!льш!сть клуб!в працюе 24 години на добу, тим самим даючи змогу тисячам користувач!в зд!йснювати доступ до мереж!. За даними [3], найб!льша к!льк!сть комп'ютерних клуб!в знаходиться у м!ст! Киев! - близько 400, дал! !дуть так! м!ста як: Дн!пропетровськ - 300, Хар-к!в - 280, Одеса - 230, Донецьк та Льв!в - по 200 клуб!в у кожному м!ст!.

1 ISP - (Internet service provider) nocTana^LHHKa iHTepHer-noc^yr.

2 Dial-up - 3ß'a30K 3 Mepe^ero iHTepHeT 3a ^onoMororo THMqacoBoro 3'eflHaHHa 3 ISP Hepe3 KOMyTOBaHi Te^e^oH-Hi mHiï [2].

3 Bn^meHa mHifl - 3b'a3ok 3 Mepe^ero iHTepHeT 3a ^onoMororo nocTiHHoro 3'e^HaHHa 3 ISP Hepe3 KoMyroBaHi Te^e^oHHi mHiï [2].

Науковий вкник, 2004, вип. 14.1_

У аль^ый тa ceлищнiй мicцeвocтi дocтyп дo мepeжi Iнтepнeт здiйcнюeтьcя чepeз пункти дocтyпy дo мepeжi Iнтepнeт кoмпaнiï "Укpтeлeкoм". Cьoгoднi кшькють cтвopeниx нeю пyнктiв дocтyпy нaлiчye S oдиниць, aлe щo-piчнo плaнyeтьcя зpocтaння ïx кiлькocтi вщ S дo 12 oдиниць. О^м цьoгo, пун-ктaми пyблiчнoгo дocтyпy дo мepeжi Iнтepнeт мoжyть rayi^a™ oблacнi бiблi-oтeки, 24 з якж oблaднaнi кoмп'ютepнoю тexнiкoю. Щoдo кiлькicнoгo тa якюго-гo craaay cпoживaчiв, тo зa дaними нaшoгo дocлiджeння, кiлькicний cклaд yspa-ïнcькoï' ayдитopü' мepeжi Iнтepнeт y 2003 p. cтaнoвив 2,5 млн. чoл.

Динaмiкy pocтy yкpaïнcькoï' Iнтepнeт-ayдитopü' мoжнa пpocтeжити нa pиc. 1. З moro виднo, щo cepeдньocтaтиcтичний npHpicr yкpaïнcькиx rapro-тyвaчiв мepeжi Iнтepнeт cтaнoвив 123 % нa prn. Oднaк, як випливae з pro. 1, cпocтepiгaютьcя тeндeнцiï дo змeншeння piчнoгo пpиpocтy кopиcтyвaчiв мe-peжi Iнтepнeт, щo пoв'язaнo зi cвiтoвими тeндeнцiями змeншeння I^epTO^ ayдитopiï' в ц^му. Ha нaшy думку, oдним iз вaжливиx фaктopiв, який зaбeз-пeчye тeндeнцiю змeншeння piчнoгo ^^ocry Iнтepнeт-кopиcтyвaчiв в Укpa-rni, e нeдocтaтнiй piвeнь poзвинeнocтi iнфpacтpyктypи дoмeннoï' зoни UA1, тoбтo кiлькocтi дoмeнниx iмeн, якi були зapeecтpoвaнi в нш. 3a дaними [4], ^^icr дoмeнниx iмeн у цiй зoнi щoмicячнo cтaнoвить близькo 1000 cepвepiв i cтaнoвить cтaнoм нa 1 шчня 2004 p. 111091 cepвepiв.

1999 2000 2001 2002 2003

1500

1500

1000

□ Ктькють украшських кopиcтyвaчiв мepeжi 1нтернет, ™c .чол

Рис. 1. Кыьтсть yKpaïHebKux Kopucmyea4i мepeжi iHmepHem у 1999-2003pp.

Hacтyпним вaжливим eлeмeнтoм aнaлiзy e aнaлiз гeoгpaфiчнoï cтpyк-тypи yкpaïнcькиx кopиcтyвaчiв мepeжi Iнтepнeт тa пpeдcтaвлeння cepeдньoмi-cячнoï peгioнaльнoï ayдитopiï вiтчизнянoгo ceгмeнтy мepeжi Iнтepнeт (pro. 2).

Пpoaнaлiзyвaвши дaнi, нaвeдeнi m pro. 2, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo ocнoвними кopиcтyвaчaми мepeжi Iнтepнeт в Укpaïнi e житeлi rax oблac-тeй, дe e вeликa кoнцeнтpaцiя нaceлeння, a caмe - мicтa, нaceлeння якиx cтa-

1 Дoмeннa зoнa UA - глoбaльнa гeoгpaфiчнa дoмeннa зoнa Укpaïни.

новить понад 1 млн. жител!в. Також необх!дно в!дзначити, що основна части-на в!тчизняних систем електронно! торг!вл! розповсюджуе свою д!яльн!сть саме на територп Кшвсько!, Дшпропетровсько!, Одесько! та Донецько! областей. П!д системою електронно! торг!вл! в контекст! даного досл!дження необх!дно розум!ти електронну комерц!ю як сферу електронного б!знесу з використанням доступних 1нтернет-технолог!й [5].

Охарактеризувавши к!льк!сний склад аудитор!! в!тчизняного сегменту 1нтернет-ринку, необх!дно дати його як!сну характеристику.

Рис. 2. Розподм середньом1сячно'1 укратсъкоИ аудиторамережя 1нтернет

за 1999-2003рр.

Так, за даними нашого досл!дження, основна частина користувач!в ук-рашсько! частини мереж! 1нтернет користуються 11 послугами наступним чином: к!лька раз!в на тиждень - 25,08 %, к!лька раз!в на м!сяць - 21,53 %, час в!д часу 53,39 %. Серед користувач!в мереж! 1нтернет розпод!л за в!ком виг-лядае таким чином: в!д 8 до 19 рок!в - 81,2 %; в!д 20 до 40 рок!в - 86,24 % та найнижчий р!вень використання мереж! 1нтернет у ос!б, як! старш! 40 рок!в -61,62 %. Найб!льш активними та об!знаними категор!ями 1нтернет-користу-вач!в е сьогодн! б!знесмени - 93,06 % та студенти - 93,66 %, дал! !дуть дер-жавн! службовц! - 85,80 %.

Також необхщно зазначити, що в украшськш частин! мереж! 1нтернет дом!нують люди, як! мають вищу осв!ту - 79 %. Окр!м цього, до активно! групи користувач!в можна зарахувати менеджер!в високо! та середньо! ланки. Загалом 80 % користувач!в мають роботу, решту - 20 % становлять студенти. Окр!м цього, 43 % користувач!в вважають себе заможними, а 16 % багатими [6].

Охарактеризувавши к!льк!сн! та як!сн! складов! елементи в!тчизняного ринку штерактивно! торг!вл!, дамо загальну характеристику Web-сайт!в, як! представлен! на украшському ринку 1нтернет-товар!в та послуг. Значну час-тину украшських Web-сервер!в представляють п!дприемства та оргашзацп. До них можна в!днести: !нформац!йн! портали, ф!нансов! Web-сайти, елек-тронн! магазини, розважальн! Web-сайти та !н. В основному !нформац!йне наповнення !х Web-сервер!в спрямоване на поширення шформаци про себе та пошуку нових партнер!в та прихильник!в.

^укрвий ци ник, 2004, вип. 14.1

Cьoгoднi icнye пeвнa кiлькicть нaцioнaльниx пopтaлiв, щo пpoпoнyють кaтaлoгiзoвaнy cиcтeмy mcmam нa piзнoмaнiтнi y^arn^m pecypcи. Oднaк вo-ни cтикaютьcя з годвшгою кoнкypeнцiю, якa пpeдcтaвлeнa aнглoмoвними го-шyкoвими cиcтeмaми, тaкими як: Google i Yahoo тa pociйcькими iнфopмaцiйнo-пoшyкoвими пopтaлaми, якi мaють штужш пoшyкoвi iнcтpyмeнти. Лiдepoм ce-peд нaцioнaльниx пopтaлiв e "Meтa-Укpaïнa". Brn пpoпoнye тeмaтичний тa peri-oнaльний пoшyк, a тaкoж нaдae ocнoвнi дoвiдкoвi пocлyги тa пocилaння m нж. Hacтyпними, зa дaними Iнтepнeт-peйтингiв, e "Ел-вгстГ', Asearch, Uaportal.

Taкoж icнye чимaлa кiлькicть фiнaнcoвиx Web-caйтiв, якi нaдaють фь нaнcoвy iнфopмaцiю тa пocлyги в peжимi oн-лaйн. Boни пpoпoнyють як гови-ни, тaк i cпeцiaлiзoвaнi фiнaнcoвi тоетут. Ocнoвним бiзнec-пopтaлoм, який e ^жутим нa вiтчизнянoмy Iнтepнeт-pинкy, e Л^ oн-лaйн. Biн пpoпoнye шд-^темни^т й пoлiтичнi нoвини, мoнiтopинг ^jeOT, iнфopмaцiю фoндoвoï 6íp-жi тa кypcи iнoзeмниx вaлют, a тaкoж здiйcнюe зaбeзпeчeння циx ycix oпepaцiй в peжимi peaльнoгo чacy. Taкoж нeoбxiднo вiдзнaчити ira^am^ вeликoï кшь-кocтi y^a^^mx Web-caйтiв, щo публшують цiни нa piзнi тoвapи тa пocлyги з oднoчacним poзмiщeнням кoмepцiйнoï peклaми oфф-лaйн пiдпpиeмcтв i вишну-ють poль пpиpoдниx pинкiв для мaлиx i cepeднix пiдпpиeмcтв тa oкpeмиx ocí6.

Hacтyпним, oдним iз нaйбiльш poзвинeниx ceгмeнтiв вiтчизнянoгo !н-тepнeт бiзнec-pинкy, e oн-лaйн-тopгiвля. Xoчa нeoбxiднo зaзнaчити, щo caм ^o^c кyпiвлi-пpoдaжy тoвapiв тa пocлyг у peжимi oн-лaйн знaчнoю мipoю вiдcтae вiд iншиx видiв Iнтepнeт-дiяльнocтi в Укpaïнi. Пepeдyciм, цe зyмoвлe-го мaлoю кiлькicтю плaтiжниx зacoбiв для зд^шнет oн-лaйн-poзpaxyнкiв. Toмy бiльшicть вiтчизняниx eлeктpoнниx мaгaзинiв викopиcтoвyють тaкi cro-coби oплaти зaмoвлeниx тoвapiв тa пocлyг: oплaтa пpи дocтaвцi тoвapy, зaпoв-нeння бaнкiвcькoï фaктypи oн-лaйн i здiйcнeння бaнкiвcькoгo пepeкaзy тa o^ лaтa кpeдитнoю кapткoю. Ta^ зa дaними нaшoгo дocлiджeння, в^д^ток o^ лaйн пoкyпцiв cepeд кopиcтyвaчiв Iнтepнeтy знизивcя. У 2001 po^ вiн craro-вив 22 %, a в 2003 p. - тшьки б %. Biдcyтнicть дoвipи, нeвпeвнeнicть щoдo якocтi пpoдyкцiï зтчто зpocли cepeд пoтeнцiйниx пoкyпцiв oн-лaйн. Дeкoгo з ниx вiдштoвxнyв пepший нeвдaлий дocвiд poбoти з oн-лaйн-мaгaзинaми.

Дpyгим зa пoпyляpнicтю ceктopoм Iнтepнeт-pинкy в y^a^^mx rapro-тyвaчiв Iнтepнeтy e ocвiтa. Ocвiтнi зaклaди ycix piвнiв, пoчинaючи вiд дитячиx caдкiв, пpeдcтaвлeнi в oн-лaйн. Haйкpaщe poзвинeним iнфopмaцiйним джepe-лoм у цш гaлyзi e Web-cepвep "Ocвiтня мepeжa Укpaïни". Biн yзaгaльнюe iн-фopмaцiю пpo cиcтeмy ocвiти в Укpaïнi, нaдaння cтипeндiй в Укpaïнi тa зa кop-дoнoм, зaбeзпeчye пocилaння нa вищi нaвчaльнi зaклaди Укpaïни тa пpoгpaми диcтaнцiйнoгo нaвчaння, щo icнyють нa вiтчизнянoмy Iнтepнeт-pинкy.

Taкoж нeoбxiднo зaзнaчити, щo cepeд yкpaïнcькиx cтyдeнтiв нaбyлo пoпy-ляpнocтi oтpимaння чepeз Iнтepнeт нaвчaльниx дoвiдникiв тa пиcьмoвиx poбiт. Ic-нye нeзнaчнa кiлькicть yкpaïнcькиx Iнтepнeт-pecypciв, як1 пpoпoнyють кoлeкцiï piзниx гoтoвиx poбiт (peфepaтiв). Taк, cлoвo "peфepaт" знaxoдитьcя у cmOTy нaйпoпyляpнiшиx cлiв, кoтpi викopиcтoвyютьcя п1д чac пoшyкy в Irn-ep^ti.

Oдним з яcкpaвo виpaжeниx ceктopiв вiтчизнянoгo Iнтepнeт-pинкy e ceктop кyльтypи тa oн-лaйн-poзвaг. Toдi як y^arn^m лiтepaтypa пepeбyвae у

видавничш Kproi, вона намагаеться знайти свою аудиторш в мереж1 1нтер-нет. Найбшьшим представником щеГ галузi дiяльностi в вггчизнянш меpежi 1нтернет е лгеературний Web-сайт "Самвидав", який iдентифiкуе себе як лабь ринт украГнського самовидавництва i представляе сучасних незалежних авто-piв УкраГни. Театральне життя УкраГни широко представлене на Web-сайтi проекту "Сучасний украГнський театр". Oкpiм цього, украшсью галереГ та ок-pемi митцi створюють власнi 1нтернет-ресурси, для забезпечення свого iH^-жу через вipтуальнi виставки. Сьогоднi також юнуе понад 100 Web-сайтiв, присвячених музикантам, кiлька десяткiв розважальних поpталiв, спрямова-них на piзнi цiльовi аудиторп, однак найбiльша Гх частина в основному оpiентована на молодь.

Значною мipою сьогоднi пpедставленi в украГнському сегментi 1нтер-нет-ринку i Web-сайти, що пропонують в он-лайн пошук роботи. Даний вид дiяльностi почав розвиватися на вгечизняному 1нтернет ринку з 2000р., однак, незважаючи на свою недавню появу, вони мають добре розвинену шфрас-труктуру. Велика кшьюсть з них розраховаш як на тих, хто шукае роботу, так i на роботодавщв. Вони зосереджуються в столищ та головних мютах, хоча зус^чаеться в них i невелика кiлькiсть вакансiй у репонах. Так кадpовi агентства, що представлеш в он-лайн-pежимi, пропонують електронш форми для внесения кандидатiв у бази даних агентства.

Ще з зими 2002 р. почався лавиноподiбний розвиток урядових Web-сайтiв, що пов'язано з виходом Декрету Кабшету МЫс^в УкраГни "Про порядок публшаци iнфоpмацií про дiяльнiсть оргашв виконавчоГ влади в меpежi 1нтернет" вiд 4 сiчня 2002 р. Зпдно з цим Декретом урядовий Web-сайт повинен мiстити: назву закладу, його основш завдання i правову основу його дi-яльносп, структуру i пpiзвища його кеpiвникiв, мiсцезнаходжения закладу, законодавство, що стосуеться його дiяльностi, час роботи, новини тощо. На сьогодш усi мшстерства та 11 з 17 державних комгеепв УкраГни мають своГ власш Web-ресурси. Oбласнi адмiнiстpацií також представлеш у мереж^ 25 з 27 мають власш Web-сайти.

Отже, проведений аналiз показав, що сучасний 1нтернет-ринок елек-тронноГ тоpгiвлi розвиваеться с^мкими темпами у великих мiстах та облас-них центрах, де в основному i знаходяться основнi 1нтернет-компани, однак можна стверджувати, що вш зростатиме i в сiльськiй мюцевосп, оскiльки са-ме ця частина населення е вiддалена вiд цен^в торговельного обслуговуван-ня i тому потреба в електроннш тоpгiвлi ще! частини населення е вищою.

Лггература

1. Балабанов И.Т. Электронная коммерция - СПб: Питер, 2001. - 346 с.

2. Макарова М.В. Електронна комерщя: Посiбник для студентов вищих навчальних закладiв. - К. Видавничий центр "Aкадемiя", 2002, (Альма-матер).

3. http:// www.uacc.org.ua.

4. http:// www.hostmaster.net.ua.

5. Царев В.В., Кантарович A.A. Электронная коммерция - СПб: Питер, 2002. - 126 с.

6. http:// www.korrespondent.net.