CC BY
34
4. Ворон В.П., Лавров В.В., Коваль И.М., Леман А.В. Показатели трансформации лесных экосистем и нормирование аэротехногенной нагрузки на них в Волынском Полесье // Научные труды Полесской АЛНИС : проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 1997. - Вып. 4. - С. 114-119.
5. Ворон В.П., Савущик М.П. Змша трав'яного покриву сосняюв у зош впливу Р1внен-ського ВО "Азот" // Украшський бюлопчний журнал. - 1992. - Т. 43, № 4. - С. 28-31.
6. Мартынюк А.А., Коженков Л.Л., Дороничева Е.В., Рыкова Т.В., Ромашкевич Е.В. Экологическое нормирование техногенного воздействия на леса: основные итоги исследований // Научные труды Полесской АЛНИС : проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины. - Житомир : Вид-во "Волинь". - 2001. - Вып. 2.8. - С. 116-124.
7. Николаевский В.С. Влияние промышленных газов на растительность // Региональный экологический мониторинг. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 202-222.
8. Новак А.А. Стан, продуктивнють та вщновлення дубових деревосташв в умовах аеротехногенного забруднення довкшля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Лкознавство i лiсiвництво" / А. А. Новак. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. -2007. - 18 с.
9. Пастернак П.С., Ворон В.П. Змша люових екосистем пщ впливом аеротехногенного забруднення // Украшський бототашчний журнал. - 1994. - Т. 51, № 1. - С. 54-60.
10. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР : метод. указания / Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г. и др. - Харьков : Изд-во "Пирамида", 1987. - 16 с.
11. Справочник лесовода / под ред. П.С. Пастернака. - К. : Вид-во "Урожай", 1990. -
296 с.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. А.С. Мельник; тж. О. С. Панасюк - НЛТУ Украти, м. Rbeie
Р1ДК1СН1 ДЕРЕВА ПАРКУ СЕЛИЩА ЖУРАВНО
У парку селища Журавно ((Ль^вщина) збереглися рщкюш великовiковi дерева п'яти штродукованих видiв. Варт уваги також особини дуба звичайного, клена польового та граба звичайного, яким по кшька сотень роюв. yci щ дерева е важливи-ми об'ектами для науки i потребують належного догляду та охорони.
Ключов1 слова: старовинний парк, штродуценти, великовiковi дерева
Senior research officer А.1. Ivchenko; senior research officer I.M. Patsura; senior research officer A.S. Melnyk; eng. O.S. Panasyuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Rare trees in Zhuravno park
The rare age-old trees of five introduction species were saved in the park of the Zhuravno settlement (Lviv region). The individuals of Quercus robur L., Acer campestre L. and Carpinus betulus L., are several hundred years old and noteworthy also. All these trees are very important objects for science and they need to be proper cared and guarded.
Keywords: old-age park, introduction trees, age olded trees
Одне i3 основних завдань боташчних сад1в у галуз1 наукових досль джень - вивчення особливостей росту i розвитку аборигенних та штродукованих рослин, зокрема, дерев i кушдв природних та штучних фiтоценозiв в умовах регюну.
Об'ектами дослщжень е не лише колекцшний фонд Боташчного саду. З такою метою широко використовують люопарки i парки населених пункпв, на як багата Львiвщина i сусщш област захщного регюну, а також лiсовi наса-
дження. У парках, як створювалися 1 функцюнували протягом останшх двох столггь, збереглося багато рщюсних дерев. Вони насамперед цшт тим, що формувалися шд впливом мюцевих природних та антропогенних чинниюв.
Провщними напрямками шдготовки спещал1ст1в Нацюнальним л1со-техшчним ушверситетом Укра!ни е класична спещальшсть - л1сове госпо-дарство, яка функцюнуе з кшця XIX ст., та ландшафтна арх1тектура 1 озеле-нення, яка введена тут у другш половит XX ст. як вщповщь на сучасш запи-ти суспшьства. Вщповщно до цих двох спрямувань нас, насамперед, щкавили вжов1 штродуценти - уцшш елементи озеленення та формування паркових ландшафт1в з 1х участю, жив1 свщки створення щкавих присадибних парюв кшця XIX ст. Тому науков1 ствробггники Боташчного саду здшснили обсте-ження низки маловивчених старовинних дендропарюв област щодо наявнос-т великовжових дерев рщюсних чи малопоширених для ц1е! територи таксо-шв. За матер1алами обстежень можна судити про наявшсть таких особин, а також про перев1рену протягом тривалого вжового перюду 1хню стшюсть, декоратившсть та р1вень адаптаци штродуценпв до природно-кшматичних умов регюну, отже - й про доцшьшсть використання цих вид1в у майбутньо-му для проектування об'ект1в озеленення з ор1ентащею на довготермшову перспективу 1х юнування. Под1бний матер1ал також може бути корисним для прогнозування можливост чи доцшьност використання штродуценлв для закладання експериментальних люових культур.
Дослщження базувалися на загальноприйнятих методиках [4]. У пер-шому нещодавно опублшованому нами под1бному матер1ал1 наведено анал1з великовжових представниюв дендрофлори Шдпрщвського парку, що на Стрийщиш [1]. Вказано на щкавий 1'хнш таксоном1чний склад та значну за-недбашсть парку як такого. Насадження дендропарку селища Журавно знахо-диться у дещо кращому сташ. До певно! м1ри це зумовлено тим, що на цей час на його територи розташований обласний спещал1зований дитячий сана-торш. Тому деревш насадження цього об'екта виконують важливу оздоровчу курортно-рекреацшну роль. У зв'язку з цим, хоча можливо й не цшком фахо-вий та належний, але все ж таки певний догляд за ним здшснюють.
Парк вважають пам'ятником садово-парково! арх1тектури XVIII ст. мюцевого значення [5]. У доброму сташ збереглася буд1вля журавшвського палацу Чарторийських, також розташованого на територи дендропарку. На час нашого обстеження паркових насаджень у нш виконували активш ремон-тно-реставрацшш роботи. До реч1, висл1в "палац Чарторийських" не зовЫм вщповщае юторичному минулому. Бшьш об'ективно було б його називати па-лацом Скринських, чи, принаймш, Скринських-Чарторийських.
А ютор1я палацу ч1тко пов'язана 1з його власниками. Приблизно 1з 1790 р. ця територ1я належала Т. Жебровському. Його донька Сусанна була дружиною В. Скринського. Наступним власником став 1'хнш син Антонш Скринський. Його донька Хелена (1894-1988) стала дружиною князя Ка-з1межа Сжи Чарторийського (1892-1936). Саме через останнього власника палац у Журавно часто називають палацом Чарторийських.
Що ж до самого палацу, Жебровськ у кшщ XVIII - на початку
XIX ст. збудували велику пiдковоподiбну будiвлю у стилi класицизму, яка згорша у 1904 р. i бiльше не вiдбудовувалася. Тепер на цьому мющ розмiщенi корпуси санаторда. I саме перед ними розкинувся парк. Сучасний палац було побудовано дещо збоку - на вщстат 100 метрiв вiд старого. Спроектував його львiвський архiтектор професор Владислав Седловський у стал фран-цузького ренесансу з впливом модершзму. У 1930-х роках Чарторийський споруду перебудував та розширив. Рiзьблення та лшнину виконав вiдомий львiвський майстер Пьотр Вiталiс Харасiмович (Герасимович?). Вiн також вь домий оздобленням палацу Фредра у Вишш.
А тепер щодо ютори створення парку. Парк навколо палацу заклав ще Тадеуш Жебровський. У середиш XIX ст. його реконструював вiдомий на той час ландшафтний архiтектор Камiл Ямме. Шзшше, вже на початку
XX ст., парк знову дещо змшив садiвник Кубiк. До 1918 р. тут знаходилася п'ятиметрова колона з погруддям Яна III Собеського на честь перемоги його вшськ з козаками над турками шд Журавно у 1676 р. До 1939 р. парк прикра-шали кам,янi колони та скульптури.
Iсторiя вiдiйшла в минуле. А паркове насадження та будiвля палацу i на сьогодш е досить цiкавими. На доцшьност збереження унiкальних парко-вих об'екпв та 1х елементiв неодноразово вказано у лiтературi [2, 3, 6, 7]. На час обстеження залишюв дендролопчно! колекцп старовинного парку у сели-щi Журавно виявлено 9 таксошв вiкових рослин (табл. 1).
Табл. 1. Бюметричш показники та стан найбтьших _великов'жових дерев парку у с. Журавно_
№ з/п Назва таксону Приблизний BiK, роки Висо- та, м Д- аметр, см Стан
1. Aesculus hippocastanum L. 150 29 128 задовшьний
2. Ginkgo biloba L. 160 24 86 хороший
3. Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch (2 стовбури) 160 27 132 задовшьний
4. Tilia europaea 'Vitifolia' 120 19 82 задовшьний
5. Acer campestre 250 23 96 хороший
6. Liriodendron tulipifera L. 150 29 88 хороший
7. Carpinus betulus L. 250 30 79 хороший
8. Quercus robur L. 400 33 148 хороший
9. Pterocarya pterocarpa Michx. 130 24 84 хороший
Ознайомлення з видовим складом та вжовою структурою паркового насадження дае змогу зробити висновок, що на час закладення парку тут зростав природний грабово-дубовий лю. На це, зокрема, вказують поодинок багатовiковi дерева вщповщних аборигенних видiв, якi трапляються на око-лицi парку. Насамперед, це рщюсне за сво1ми розмiрами дерево дуба зви-чайного з майже 5-метровим стовбуром в обхватi, вш якого близько 400 ро-юв. Цей красень мае цiлком здоровий вигляд та безумовну перспективу дов-готривалого росту. На ньому не помiчено ознак пошкодження борошнистою
росою. Не виключено, що саме ця особина стшка до подiбного захворювання i зможе слугувати маточником майбутшх молодих рослин шдиферентного до цього захворювання екотипу. Неподалж росте масивне дерево граба звичайного, а поряд - клена польового. Вони, швидше всього, одного вшу, але значно молодшi вщ дуба. Проте, гшотетично 'м не менше 250 роюв. Нами бiльше нiде не доводилося бачити подiбних особин. Дiаметри близько 80 см для граба та майже 1 м для клена польового - явище непереЫчне. Bd назваш три особини необхiдно взяти на облж та пiд охорону як дерева-пам'ятки при-роди. За ними було б доцшьно оргашзувати регулярнi спостереження.
Iншi цiкавi деревш особини парку - це представники штродукованих видiв та одна декоративна форма вщмша вiтчизняного виду.
Навпроти в''зду до парку першим в око впадае потужне швторасотлггне дерево пркокаштана звичайного. У мiських умовах, як i в шших парках, такого старожила цього виду нам не доводилося побачити. Воно вражае як своею висотою, так i товщиною стовбура - в обхват це бшьше 4 метрiв. Явних ознак пошкоджень дереворуйнiвними грибами не виявлено. Хоча е шдозра на наяв-нiсть гнилого сучка. Дерево протягом всього цього перюду витримувало всi погоднi катаклiзми. Зараз найбшьше випробування для нього - це масове пош-кодження листя балканською гiркокаштановою мiллю. Однак, на сьогодш дерево рясно цвгге i плодоносить. Чим i привносить свш акцент у декоративну гаму шших деревних порщ. Хоча прирости пагошв дещо зменшилися.
У парку е юльканадцять дерев лапини крилоплодо''. Biк особин близько 130 роюв. Частина з них ростуть "букетами", тобто, тюними групами по кшька особин. При цьому в нижнш частит вони зростаються мiж собою. Найтовстiшi з них одна людина обхопити не може. Красивi восени та взимку, коли приваб-люють до себе звислими китицями плодiв. Для них характернi вiдносно рiвнi стовбури, що iстотно вiдрiзняе 'х вiд дерев у Ботанiчному саду НЛТУ Украши, де всi особини цього виду мають iстотний нахил i ця особливiсть, як виявилося, передаеться спадково. Ще впадае в оч^ що масивних товстих скелетних гшок на них майже немае, що властиво особинам Боташчного саду. Не виключено, що дерева на цих двох об'ектах належать до рiзних екотишв.
Досить ефектна особина гшкго дволопатевого. Вона мае стрункий рiв-ний повнодеревний стовбур, нижня частина якого в оточенш шших дерев добре очищена вщ сучюв. Крона овально-подовгаста. Нiяких ознак хвороб чи пошкоджень не виявлено. Дивлячись на нього, виникае думка, що масив таких дерев мав би певний штерес для люового господарства. Але тут воно пе-редуЫм щкаве як ушкальна великовжова особина рiдкiсного у нас виду.
Неподалш знаходиться особина бундука канадського. Це дерево-двш-чатка. Стовбури розходяться на висот 1,5 м. М1ж ними давно утворилася трь щина, хоча явних ознак загнивання в ïï зонi не виявлено. Кра'' трiщини заросли деревиною. З висотою стовбури вщдаляються один вiд одного, але вони практично рiвнi. Крона починаеться з висоти 10 м. G у парку й щкава вщмша або-ригенноï липи европейсько'' - виноградолиста. Привертае увагу чудернацькою формою сво'х листових пластинок. Стовбур дерева масивний. Прирют пагошв дещо притуплений. Дерево життездатне, хоча стшюсть його знижена.
Цiкавi два стовбури тюльпанного дерева звичайного. Вони мають спшьну кореневу систему. Розходяться на висот 0,6 м вщ поверхнi землi. Не виключено, що один iз стовбурiв - пасинок шшого з перших рокiв його юну-вання. На сьогоднi 1'хт розмiри близькi мiж собою. Дерево ще цiлком життездатне, хоча й мае гнилi скелетнi гiлки та сучки. За ним було б бажано здшснити вщповщний догляд. Ми виявили й залишок дерева айланта високо-го: напiвзогнилий пень висотою 2 м з роздвоеною гшкою-стовбурцем товщи-ною близько 20 см, що вщходить вiд коренево! шийки. Неподалiк росте мо-лоде дерево айланта високого висотою близько 12 м. Це, iмовiрно, кореневий паросток старого дерева. Серед вщносно молодих дерев можна ще вщзначи-ти наявшсть особини рiзнолистоl вiдмiни ясена звичайного. Певним доказом того, що дендропарку придiляють увагу та здшснюють догляд, слугують наса-дження штродукованих деревних рослин пiслявоенного перiоду. Серед них ки-парисовик, ялiвець, види магноли (табл. 2).
Табл. 2. Бюметричш показники та стан штродукованих деревних
рослин мслявоенно'1 посадки у парку с. Журавно
№ з/п Назва таксону Приблиз-ний в1к, роки Висо- та, м Д- аметр, см Стан
1. Chamaecyparis pisifera Р1ишо8а' 55 15 30 пригтчений
2. Chamaecyparis pisifera 'Здиаптеа' 55 11 28 пригтчений
3. Magnolia acuminata 50 15 22 пригтчений
4. Magnolia ^Ьш уаг. ЪогеаН8 ТИипЪ. 50 14 24 пригтчений
5. Magnolia ^Ьш 50 11 20 пригтчений
Проте доречно зауважити, що висаджеш щ рослини були по периферп юнуючих бюгруп чи деревних масивiв. Тому на сьогодш значна 1х частина пригшчена старшими деревами. Це, насамперед, стосуеться магнолш. Ситу-ацiя ускладнюеться тим, що висаджеш рослини за сво!ми вжом та розмiрами вже не тдлягають пересаджуванню. А обрiзання дерев, що пригшчують, до-сить трудомютка i потребуе залучення спещально! техшки.
Пiдсумовуючи, можна вiдзначити, що парк у селишд Журавно перебу-вае у задовшьному станi. У ньому збереглися переважно поодинок великовь ковi дерева п'яти iнтродукованих видiв (за винятком бшьш кiлькiсно пред-ставлених особин лапини крилоплодо!) та одна декоративна вщмша аборигенного виду. Щкавими об'ектами також е особини дуба звичайного, клена польового та граба звичайного, яким по кшька сотень роюв. ВЫ наведеш у публжаци дерева представляють iнтерес для бюлопчно! науки та ландшаф-тно! архiтектури i потребують належного догляду та охорони.
Лггература
1. 1вченко А.1., Пацура 1.М., Мельник А.С., Панасюк О.С. Великов1ков1 дерева штродукованих та рщюсних таксошв Пщпрщвського парку // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. - С. 19-24.
2. Кармазша Т.Р. Зберегти високодекоративш бюгрупи в парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Львова та област // Охорона природи та ращональне використання природ-них ресурав у захщних областях УРСР : тези доповщей м1жобласно'1 конф. - Льв1в, 1974. -С.111-112.
3. Клименко Ю.О. Деревна рослиннють старовинних парюв Вшничини // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми урбоекологп та ф1томелюраци. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 299-302.
4. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. - М. : НПО Информация, 1991. - Ч. 2. - 288 с.
5. Липа О.Л., Федоренко А.П. Заповщники та пам'ятки природи Украши. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - 188 с.
6. Остапенко С.О. Дендропарки Льв1вщини та 1х охорона // Охорона природи та раць ональне використання природних ресурав у захщних областях УРСР : тези доповщей -Льв1в, 1974. - С. 117-119.
7. Приклад1вська Н.Ф. Про щнш, рщкюш та ушкальш дерева 1 чагарники Льв1вщини // Охорона природи та рацюнальне використання природних ресурав у Захщних областях УРСР : тези доповщей м1жобласно! конф. - Льв1в, 1974. - С. 109-111.
УДК574:581.132; 504.054 Acnip. М.М. Миленька1 -
Прикарпатський НУ iM. В. Стефаника
ВМ1СТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ П1ГМЕНТ1В В ЛИСТКАХ TILIA CORDATA MILL. ТА ACER NEGUNDO L. ЗА УМОВИ УРБОТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ
Дослщжено вплив урботехногенних чинниюв на фотосинтетичний тгментний комплекс деревних рослин (Acer negundo L. та Tilia cordata Mill). Показано видоспе-цифiчнi особливосп змiни кшьюсного складу пластидних пiгментiв. Обгрунтовано перспектившсть використання виявлених змiн як шформативних ознак за здшснен-ням комплексних бюшдикацшних дослiджень територiй у зош урботехногенного впливу.
Ключов1 слова: фотосинтетичш пiгменти, бiоiндикацiйна ознака, урботехно-генне забруднення.
PostgraduateM.M. Mylen'ka -Prycarpathian National University
named after Vasyl Stefanyk
Contents of fotosinthetic pigments of Tilia cordata Mill. and Acer negundo L. in the conditions of urbotechnogenic contamination
Influence of urbotechnogenic factors on the photosynthetic pigmental complex of arboreal plants (Acer negundo L. and Tilia cordata Mill) was investigated. The species-specific features of change of quantitative composition of plastids pigments were showed. Perspective of the use of found out changes as informing signs during the lead through of complex bioindication researches of territories in the affected of urbotechnogenic influence was grounded.
Keywords: photosynthetic pigments, bioindication sign, urbotechnogenic contamination.
Вступ. За умов зростаючого ступеня атмосферного забруднення деда-л1 бшьшо1 актуальност набувае питания ранньо1 д1агностики якост довкшля та пошуку шлях1в нейтрашзаци згубно1 ди аеротехногенних полютанпв. Важливу роль тут выводиться зеленим рослинам, що синтезують оргашчну речовину, включаючи у метабол1зм шгред1енти промислових викид1в, знижу-ючи 1х концентрацда в атмосфер1 [9]. При цьому, р1зн1 види характеризуются диференцшною резистентшстю до аеротехногенного забруднення умов ю-нування. Така вщмшшсть у газостшкосл рослин е наслщком неоднаково1 швидкост поглинання газ1в i досягнення 1х летально1 дози у кштинах i ткани-
1 Наук. керiвник: проф. В.1. Парпан, д-р бiол. наук - Прикарпатський НУ iiw. В. Стефаника
