CC BY
18
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.6
22. Афанасьева М.М., Великанов Л.Л. Участие микромицетов в биодеструкции лесного опада и их влияние на прорастание семян ели // Микология и фитопатология. - 1989. - 23. - Вып. 4. - С. 305-309.
23. Рипачек В. Биология дереворазрушающих грибов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 276 с.
УДК 631.524+712.41 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб.
А. С. Мельник; тж. О. С. Панасюк - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПАЛАЦОВИЙ ПАРК СЕЛИЩА РОЗД1Л ТА ЙОГО
Р1ДК1СН1 ДЕРЕВА
У парку селища Роздш збереглися дерева одинадцяти рщкюних таксошв, як! вирiзняються сво'1м значним вшом та бюметричними показниками. Bci щ дерева е цшними об'ектами для бюлопчно! та лювничо'1' науки, а також - для озеленення та ландшафтно'1 арх^ектури.
Ключов1 слова: старовинний парк, штродуценти, великовiковi дерева.
Senior research officer А.1. Ivchenko; senior research officer I.M. Patsura; senior research officer A.S. Melnyk; eng. O.S. Panasyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Park of the Rozdil settlement and rare trees
Trees eleven rare taxons was saved in the park of the Rozdil. They are selected by the old age and biometric indexes. They are valuable objects for biological and forestry sciences, and also - for planting of greenery and landscape architecture.
Keywords: old-age park, introduction trees, age olded trees.
Серед низки магнатських садиб Льв1вщини колишня маетшсть граф1в Лянцкоронських у Роздол1 вщома своiм величавим палацом та старовинним парком. Упродовж останшх роюв щодо ютори маетку, i, зокрема палацу, бу-ло опублжовано багато рiзноманiтного матерiалу. Натомють, щодо самого парку якоюь iстотноi шформацп нам виявити не вдалося.
Унаслщок здшсненого дослщження з використанням загальноприйня-тих методик встановлено таке щодо ютори Роздолу та згаданоi маетность Са-ме мютечко Роздiл засновано 1571 р. Спочатку побудували замок. У 1703 р. тсля втрати його оборонного значення почали зводити кам'яний палац, нав-коло якого розбили регулярний присадибний парк. Коли вимерла чоловiча ль нiя роду власниюв Жевуських, Роздiл, як придане за дружиною, отримав граф Кароль Антон Лянцкоронський (1848-1933 рр.). Цiй родиш мiстечко належало до 1939 р.
У 1874 р. Лянцкоронськ розпочали реконструкцiю старого та зведен-ня нового будинку за проектом ректора Львiвськоi полiтехнiки професора ЮЮшана Захаревича. У 1904 р. французький архггектор Шарль Баужует об'еднав будiвлю Захаревича iз старим корпусом та все облаштував iз худож-шм смаком. У палацi з 60 юмнат з'явилися електричне освiтлення, водогш, телефон. Кароль Лянцкоронський був меценатом, великим прихильником ху-дожникiв, знавцем ггалшського мистецтва, колекцiонером художнiх творiв, любив подорожувати. Вiн зiбрав велику колекщю мармурових статуй, картин епохи Ренесансу, старовинних меблiв, килимiв, ваз, антикварiату.
У 1939-1940 рр. щ картини ще прикрашали палац, перетворений на будинок вщпочинку. Пiсля вiйни рештки мистецьких щнностей було розпо-дiлено по музеях Радянського Союзу, зокрема, вивезеш до Ермгажу, Дрого-бицького краезнавчого та Одеського археолопчного музе!в.
У 2001 р. директор Львiвсько! галере! мистецтв Борис Возницький ви-явив у садибi ще низку неабияких щнних мистецьких творiв. Серед них чоти-ри античнi (II ст. нашо! ери) та одну ренесансну скульптури. Цiкавi двi скульптури з шш на фасадi та мармурова паркова постать римського во!на, фiгури невщомо! римлянки та жiнки з жертовною чашею, а також юнака з книгою. Бронзова скульптурка путл на фонташ виявилася витвором ггалшсь-кого митця XV сторiччя Андреа Вероккю - учителя Леонардо да Bimi. Всi цi знахiдки тепер перебувають у Львiвськiй галере! мистецтв.
Палац у Роздолi - один iз найбiльших у Галичинi. Це пам'ятка арх^ек-тури XVIII-XIX ст. Арх^ектурний ансамбль розмiщений у старовинному парку, який е щнною пам'яткою садово-паркового мистецтва. У 1984 р. ршенням сеси Львiвсько! облради парку санаторш Роздiл площею 6.6 га надано статус парку-пам'ятника Львiвсько! область А вщповщним документом за № 180 вщ 17 червня 1997 р. цей статус шдтверджено. Як уже згадувалося, парк почали закладати на початку ХУШ ст. На жаль, його художнш i колекцшнш цiнностi останнiм часом не надаеться належно! уваги. Саме тому ми в цш роботi зосе-реджуемо увагу на рщюсних великовiкових деревах штродукованих видiв, що ще збереглися в парку. Методичш пiдходи та ширший список використано! лiтератури викладено в наших попередшх публiкацiях [1, 2].
Головний вхщ до присадибного парку з боку селища охороняе стара брама з написом, що територiя парку - приватна власшсть. Виявляеться, "Укрпрофоздоровниця", до яко! належав санаторш, у 2004 р. продала садибу кшвськш фiрмi "Мережа вщпочинку" за 467 тис. грн. З газетних публжацш випливае, що продаж здшснено з порушенням чинного законодавства з охо-рони пам'яток культурно! спадщини. Новi власники нiбито планують у палацi вiдкрити приватну картинну галерею або музей.
Паркове насадження на цей час перебувае у задовшьному стат. До-рiжки чггко простежуються. Аварiйних дерев та захаращення немае. Правда, окремi дiлянки надмiрно загущенi в нижньому ярусi. А на дшянщ з перевагою тополi частина дерев суховерхi.
Оскшьки пiд час обстеження парково! територи не ставили за мету здшснити загальну iнвентаризацiю дендрофлори, обмежилися виявленням ве-ликовiкових особин деревних штродуценпв, !хньою ботанiчною iдентифiка-цiею, вивченням стану та встановленням основних бюметричних показниюв.
Таким чином, незважаючи на перипети суспiльно! iсторi!, окремi представники екзотично! дендрофлори збереглися в парку до наших дшв. Ви-явлено дерева 11 рщюсних таксонiв (табл.). Також звернули увагу на дерево-патрiарх дуба звичайного, яке видшяеться сво!ми вiком та розмiрами.
Обстеження паркового насадження дало змогу зробити висновок, що на мющ сучасного парку рашше був природний грабово-дубовий лю з домiш-кою береста та в'яза. Саме цi деревш породи трапляються в парку та на його
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.6
околицях. Також збереглося великовжове дерево дуба звичайного майже шв-тораметрового дiаметра. На сьогодш ця особина - найстарша в парку.
З штродукованих дерев найстарiшi представники голонасiнних: гiнкго дволопатеве, сосни Веймута та чорна. Bei вони приблизно одного вшу. За на-шою експертною оцiнкою, вш сягае 170-190 рокiв.
Табл. Таксоном1чн1 назви, бюметричш показники та стан рьдтсних _штродукованих дерев у парку селища Роздт_
№ з.п. Назва таксону Вш, роки Висота, м ,тр ё S 1 ° i « Стан
1 Ginkgo biloba L. 190 29 112 задовiльний
2 Pinus strobus L. 170 23 132 припинили рiст
3 Pinus nigra L. 170 2S 11б задовiльний
4 Quercus robur "Heterophylla" 1S0 29 S4 хороший
S Larix decidua Mill. 130 32 б4 хороший
б Quercus imbricaria Michx. 90 22 S6 задовшьний
7 Robinia pseudoacacia "Bessoniana" 90 14 3S задовiльний
S Crataegus monogyna "Rubro-plena" 90 S 24 пригнiчена особина
9 Catalpa bignonioides Walt. 80 17 S6 притшена
10 Styphnolobium japonicum (L.) Schott 80 22 S6 хороший
11 Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng. SS 23 SS хороший
Пнкго дволопатеве вражае сво!ми бюметричними показниками. Мож-ливо, що особина цього виду з дiаметром стовбура в 112 см та висотою близько 30 м - одна з найбшьших у захщному регiонi Укра!ни. В обстежених парках Львiвщини, як i в зелених насадженнях обласного центру, подiбного розмiру дерев цього виду нам не доводилося бачити. Згадана особина пнкго розмщена в зрщженому насадженш з густим пiдлiском iнших порщ. Biк за-лишив слiди на стовбурi дерева - е заросл здоровi, а також i проблемш (з т-дозрою на загнивання) сучки. В одному мющ вгадуеться дупло. Але загалом дерево ще цiлком життездатне.
Двi великовiковi особини сосни Веймута мають вiдносно невелик ви-соти i масивнi низько опущеш крони з дуже товстими гшками першого порядку. Товщина останнiх сягае 50-55 см. Причому, гшки подiбного типу розмще-m рiдко, але практично по всш довжинi стовбура - вiд низу i до верхiвки. Од-не з цих дерев росте на краю вщкрито! прибудинково! дiлянки. Рют крони в ширину нiчим не був обмежений. Саме завдяки цьому !хш гiлки далеко вщхо-дять в боки. 1нше дерево сосни Веймута росте в насадженш. Уважний його огляд дае змогу виявити дуже щкаву конфшурацш одше! з гшок першого порядку. Схоже, що таких гшок рашше було двь Вони симетрично вiдходили вщ нижньо! частини стовбура в протилежш боки. До сьогоднiшнього дня збе-реглася лише одна з них. Спершу вона дещо вiдходить убж, а потiм плавним вигином спрямовуеться догори. У подальшому ростi ця гшка спочатку трохи наближуеться до стовбура, а по^м знову поступово вдаиляеться вiд нього. Завдяки стовбуру та згаданш архiтектонiцi двох гшок (одше! - юнуючо! i показано! на св^лиш ( рис.) та друго! - кiлька десяташть тому з яко!сь причини
зрiзаноl, що випливае iз слiду на цей час значною мiрою зарослого сучка) дереву в цш частит крони навмисно надавалась лiроподiбна форма. Можна припустити, що чудернацькi вигини гшок започаткувались стихiйно специ-фiчними умовами росту через густе стояння дерев. Цьому сприяла бшьша тшьовитривалють сосни Веймута порiвняно зi сосною звичайною. Згадаш гш-ки, незважаючи на затшення, не вiдмерли, а тягнулися догори до свггла. П1зт-ше, швидше за все, ця стихшна формова особливiсть гiлок була помiчена i шдтримувалася вщповщним доглядом сад1вника-декоратора.
Пщ наметом дерева сосни Веймута, яке знаходиться на краю дшянки, росте 40^чна рослина цього виду природного походження. Це явище слугуе додатковим дока-зом здатност самовiдновлення сосни Веймута в регюш як такого та шдтверджуе зробленi ранiше вис-новки щодо цього у [4].
ВЫ особини згаданого виду в парку без слщв шдтжання смоли на стовбурах чи будь-яких шших ознак пошкодження iржастим грибком (СтопатЫит пЫсо\а). Це дае тдста-ву припустити, що щ рослини сосни Веймута належать до стшкого еко-типу щодо згадано! патологи. Од-нак, великовiковим особинам прита-манш iншi пошкодження - зламанi в минулому вершини. Тут, мабуть, простежуеться явище, яке трап-ляеться на деревах модрини евро-пейсько! та сосни звичайно!, якщо вони ростуть на грунтах, багатших вщ оптимальних для них. У таких випадках формуеться деревина з вщносно низькими механiчними властивостями.
Дещо подiбний габiтус - у великовiкового дерева сосни чорно!. Воно виросло без помггного впливу рiдко розмiщених сусщшх дерев, крона низько опущена, 11 форма широко-яйцеподiбна. Проте, гiлки першого порядку значно тонш^ нiж у сосни Веймута. 1хнш дiаметр переважно 8-15 см. Така рiзниця зумовлена вщносно щiльною кроною з густим розмщенням гiлок. Рiст у ви-соту практично припинився, але вершина не зламана, як у дерев сосни Веймута. Особина життездатна, стан 11 задовшьний. Ознак захворювання не вщзна-чено. Дерево ще рясно плодоносить. Шднаметова дiлянка всипана шишками. Дерево модрини европейсько! видшяеться своею масивнiстю та висотою. Воно струнке, але крона велика. Стовбур погано очищений вщ сучюв.
Рис. Залишок лiроподiбно'i форми дерева
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.6
Збереглася на територи парку i особина рiзнолисто! вщмши дуба зви-чайного. Дерево росте на краю дшянки. Розростання його крони з одного боку обмежено парковим масивом, а з шшого мало цшковиту свободу. Тому крона масивна, а 11 форма асиметрична. На висот семи метрiв стовбур роз-двоюеться. Гшки першого порядку мають значний розмiр. Дерево не мае жодних ознак захворювання чи пошкодження i цшком життездатне. Цьому дереву, як i випливае з назви декоративно! вщмши, притаманне листя з неод-норщною геометричною формою листових пластинок. Окремi листки за об-рисами близью до типового листя дуба звичайного. Але бшьшють мають вузьку витягнуту безлопатеву основу. Верхня частина !хшх листових пластинок дещо ширша та мае глибою лопатi, яю сво!ми розрiзами спрямованi пере-важно вперед. На окремих листках верхня частина листових пластинок ще ширша, а !х лопат масивнi та малочисельш. Форма описаних листових пластинок помггно рiзниться вiд наведених в шюстративному матерiалi "Декоративно! дендрологи" А. Колесникова [3].
Помггно молодший дуб черепицевий. Дерево здорове, але виросло мiж кронами шших дерев. Воно, швидше за все, тривалий час було пригшче-не, тому його верхiвка нахилена. Здаеться, до ще! деформацi! також спричи-нилися сильнi вiтри захiдного напрямку.
На узлюс паркових насаджень збереглося юлька особин робiнi! зви-чайно! вiдмiни Бессона ("БевБотапа") з кулястою формою крони у вiцi близь-ко 70 рокiв. Безпосередньо в парку е одна така ж особина дещо старшого вь ку. 1й не менше 90 роюв. Параметри цiе! рослини, як для кулясто! декоративно! вiдмiни, досить незвичш (табл.). Щоправда, через часткове пригшчення сусiднiми деревами крона певною мiрою втратила свою кулясту форму. Од-нак, дерево здорове, на ньому не виявлено шяких пошкоджень чи хвороб. Воно цшком життездатне. Зауважимо, що дерева згадано! вщмши робiнi! зви-чайно! не мають жодних ознак пошкоджень низькими температурами. Нато-мiсть, особини шшо! кулясто! вiдмiни цього деревного виду - "ишЬгаеиНГе-га" - на територи Боташчного саду шдмерзають, а окремi з них через таю пошкодження навпъ випали з насадження. Це вказуе на доцшьшсть ширше запроваджувати в озеленення рослини робшп звичайно! вiдмiни Бессона.
Наближаеться до столгтнього вiку й особина червоно-повноквпково! вiдмiни глоду одноматочкового. Вона життездатна, але через часткове пригшчення вигляд у не! ослаблий. Рослини катальпи бузколисто!, як для дерев цього виду, видшяються сво!ми розмiрами. 1хт стовбури стрункi i високi. Привабливiсть цих рослин i достатнiй рiвень адаптацi! до умов регюну дають пiдстави ширше запроваджувати цей вид в озеленення. Шдгш сприяв форму-ванню рiвного стовбура софори японсько!, яка вирiзняеться значною висо-тою. Дерево добре очищене вiд сучкiв, крона вузька.
Серед рослин рщюсних малопоширених в регюш нових видiв сво!ми розмiрами видшяеться метасеквоя китайська. До того ж, ця особина серед вЫх згаданих наймолодша за вжом. Незначний вш, рiвний добре очищений вiд сучюв стовбур та високi бiометричнi показники (особливо якщо згадати про юнування дерев цього виду з подiбними характеристиками на деяких ш-
ших об'ектах) можна трактувати як певну шдставу для майбутнiх рекоменда-цiй по створенню експериментальних лiсових культур.
Пщсумовуючи, доцiльно зазначити, що парк у селищд Роздiл перебу-вае у задовшьному станi. На його територи збереглися переважно поодинокi дерева одинадцяти рщюсних таксонiв, якi вирiзняються сво'м вiком та 6i-ометричними показниками. Bei наведет в публжаци дерева е цiнними об'ектами для бюлопчно! та лшвничо!' науки, а також для озеленення та лан-дшафтно!' архiтектури. Саме тому вони потребують постiйного надежного догляду та охорони. З-помiж них особливо видiляються дерева окремих так-сонiв. Наприклад, Пнкго дволопатеве - одне з найбшьших у захiдному регiонi Укра1ни. В особини сосни Веймута в нижнш частит крони збереглася одна скелетна гшка незвичайно!' архiтектонiки, яка в парi з iншою (нинi вщмер-лою) надавала дереву лiроподiбноi форми. До того ж, зауважимо, що за низкою ознак особини цього виду в парку належать до стшкого екотипу щодо пошкодження грибом Cronartium ribicola. Щкава 150-лггня особина рщюсно! рiзнолистоl вiдмiни дуба звичайного. А висок технiчнi та бюметричт показ-ники метасекво! китайсько! дають пiдставу для li вивчення щодо створення експериментальних люових культур.
Особини вЫх згаданих вище таксотв е цiкавими для практичного пар-кобудування та теорп зеленого будiвництва. Також вони слугують перекон-ливим шюстративним матерiадом, що характеризуе рiвень аклiматизацii вщ-повiдних таксонiв, показуючи перевiрений протягом тривалого часу стушнь адаптаци до мiсцевих умов, насамперед - погодно-^матичних.
Лiтература
1. 1вченко А.1. Bедиковiковi дерева iнтродукованих та рщкюних таксонiв Пщпрщв-ського парку / 1вченко А.1., Пацура 1.М., Мельник А.С., Панасюк О.С. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.5. -С. 19-24.
2. 1вченко А.1. Рщкюш дерева парку селища Журавно / 1вченко А.1., Пацура 1.М., Мельник А.С., Панасюк О.С. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 188-193.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. -
704 с.
4. Мельник А.С. Природне поновлення iнтродуцентiв в арборетумi Боташчного саду НЛТУ Украши / А.С. Мельник, А.1. 1вченко, Ю.А. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 52-56.
УДК 630*27:630*235.6 Ст. наук. ствроб. Н.Л. Блюсюк, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. Л. Б. Коляда - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИДОВЕ I ФОРМОВЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ РОДУ SPIRAEA L. У КОЛЕКЦП ДЕНДРОПАРКУ БОТАН1ЧНОГО САДУ НАЦЮНАЛЬНОГО Л1СОТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ УКРА1НИ
Дослщжено видовий i формовий склад представниюв роду Spiraea L. у колекци дендропарку Боташчного саду Нацюнального люотехшчного ушверситету (НЛТУ)
