CC BY
14
УДК 502*7 Доц. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук;
Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Р1ДК1СНЕ УГРУПОВАННЯ З УЧАСТЮ БУЗКУ УГОРСЬКОГО
НА ЛЬВ1ВЩИН1
Описано рщюсне угруповання з участю бузку угорського у горах, що вияви-лось не стабшьним. Внаслiдок формування зiмкнутого деревостану за участю вшьхи аро'' i ялини ценопопулящя бузку угорського може найближчим часом остаточно зникнути. Для ii збереження потрiбно провести ряд люогосподарських заходiв, спря-мованих на вщновлення виду.
Doc. I.M. Patsura; L.M. Petrova - USUFWT
Rare groupment with participation of Syringa Josikaea J. Jacq. Ex Rchb.
In Mountains
The rare groupment is described with participation Syringa josikaea J. Jacq. eh Rchb. in mountains. The groupment appeared not stable. As a result of forming of serried of forest stands with participation of Alnus incana (L.) Moench. and Picea abies (L.) Karst ce-notic population Syringa josikaea can in the near time finally vanish. For its saving it is needed to conduct the row of the lisogospodarscih measures directed on renewal of kind.
Глобальне значения збереження компонент бюлопчного р1зномашт-тя для тепершшх i майбутшх поколшь визнане ще у 1972 рощ на Сток-гольмськш конференци ООН з проблем навколишнього середовища. Необ-хщшсть збереження бюр1зномашття у всш його сукупност визнано тшьки через 20 роюв у Рю-де-Жанейро на конференци ООН з довкшля розвитку Конвенщею про охорону бюлопчного р1зномашття. У 1979 р. Конвенщею про охорону дико'' флори та фауни i природних середовищ юнування в Свро-m (Берн, 1979) було шдкреслено необхщшсть придiлення особливо'' уваги "... зникаючим та вразливим видам, перш за все ендемiчним, та середовищам 'хнього iснування, якi перебувають пiд загрозою..." [1, cт. 3]. Верховною Радою Укра'ни 10.29.96 р. за № 436/96 було прийнято Закон "Про приеднання Укра'ни до Конвенци про охорону дико'' флори та фауни i природних середовищ юнування в Gвропi", чим було прийнято певш державнi зобов'язання що-до збереження ендемiчних видiв рослин та середовищ 'хнього iснування.
На нашу думку, це повною мiрою повинно стосуватися популяцп бузку угорського (Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb.), який за матерiалами мiжна-родно'' ботанiчноi бази даних Genetic Resurces Program (GRIN) природно зростае тшьки на теренах Укра'ни та Румуни [6].
В Укра'ш зафiксовано декiлька локальних мюцезростань на Закарпат-тi i одне-едине - на твшчно-схщному макросхилi Карпат у долит р. Стрий (околищ с. Климець, Климецьке л-во, кв. 21, Славський ДЛГ). Вперше про цей природний осередок зростання Syringa josikaea згадуеться в правд Ш. В'ердака, за пропозицiею якого ще на початку минулого столтя тут був оргашзований резерват [4]. Сьогодш це рiдкiсне угруповання охоплено заповщним режимом в межах боташчно'' пам'ятки природи мiсцевого значен-ня "Бузок угорський" (1,2 га).
58
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.1
Об'екти та методики досл1дження. Дослiджено ушкальне в межах тв-нiчно-схiдного макросхилу Карпат угруповання за участю Syringa josikaea - виду, занесеного до Червоно! книги Укра!ни.
Виконано ландшафтно-геоботашчне обстеження заповiдного об'екту "Бузок угорський". Застосовано комплексну методику дослщжень та комп'ю-тернi засоби збереження i аналiзу отриманих матерiалiв, як розробленi пiд керiвництвом доктора бюлопчних наук П.Р. Третяка [2, 5, 7].
Методика дослщжень передбачае отримання комплексно! характеристики складу та структури фiтоценозiв, а також умов !хшх мiсцезростань. Зок-рема, для кожного виду рослин фшсуються усереднеш бiометричнi показники (висота, для дерев - дiаметр стовбура на висот грудей), середнiй вiк, ряснiсть за модифжованою шкалою Друде, проективне покриття (%), життевiсть виду, положення у вертикальны структурi фiтоценозу тощо. Аналiз особливостей рослинного угруповання здiйснювався на основi методу побудови фiтоценонiв [3], в яких подаеться усереднена характеристика ф^оценозу за ярусами (дере-востан, шдрют, чагарники, чагарнички, трави, мохово-лишайниковий покрив).
Результати дослiджень. Унiкальне угруповання неодноразово при-вертало увагу дослщниюв. Згiдно з лiтературними даними [4], близько 30 ро-кiв тому Syringa josikaea поодиноко виступав у другому яруЫ. Перший ярус утворювала Alnus incana (L.) Moench. з домшкою Picea abies (L.) Karst. Характер едатопу був визначений як сирий. Основний фон трав'яного ярусу створювали пгрофшьш види.
За даними натурних дослщжень, виконаних у 1985 р. П.Р. Третяком i Р. Д. Беднарчиком, проективне вкриття Syringa josikaea становило 50 %о. Де-ревний ярус (загальне проективне покриття - близько 10 %) утворювали Alnus incana i Picea abies. У чагарниковому зростала також Lonicera nigra L., а в ча-гарничковому - Daphne mezereum L. Трав'яний ярус утворювали переважно Glechoma hederacea L., Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Filipendula denudata (J. et C. Presl) Fritsch,, Dentaria glandulosa Waldst. et Kit., Gentiana asclepiadea L. Загальний фон у трав'яному вкритп доповнювали Stellaria nemo-rum L., Ficaria verna Huds., Poa nemoralis L., Pulmonaria officinalis L., Stellaria media (L.) Vill., Anemone ranunculoides L., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Lami-um purpureum L., Ranunculus repens L., Mercurialis perennis L., Adoxa moscha-tellina L., Cardaminopsis halleri (L.) Hayek, Dentaria bulbifera L., Oxalis acetosel-la L. та ш. Характер едатопу був визначений як вологий. Всього в складi угруповання було виявлено 38 видiв вищих рослин, з яких два види (Galanthus nivalis L. i Syringa josikaea) занесено до Червоно! книги Украши.
Натурш дослщження, проведенi у 2003 р. П.Р. Третяком й 1.М. Пацу-рою, виявили п'ятикратне збшьшення проективного покриття деревного ярусу. Середш висота та дiаметр Picea abies становлять 14,0 м i 18,0 см вщповщ-но, а Alnus incana - 8,0 м i 10,0 см. У тдрост^ о^м Picea abies, Alnus incana, Sorbus aucuparia L. з'являеться Acer pseudoplatanus L. Чагарниковий ярус став рiзноманiтнiшим, тут вiдмiчено Lonicera nigra L., Salix cinerea L., Sam-bucus racemosa L., Syringa josikaea, Corylus avellana L., Grossularia reclinata (L.) Mill., Rubus idaeus L., Viburnum opulus L. У трав'яному ярус переважають
Caltha palustris L. i Filipendula denudata. Загальний фон у трав'яному вкриттi доповнюють Aconitum moldavicum Hacq., Aegopodium podagraria L., Cha-erophyllum hirsutum L., Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., Gentiana asclepiadea L., Oxalis acetosella, Soldanella montana Willd, Athyrium filix-femina, Urtica dioica L., Thalictrum flavum L. та ш. Серед мохового ярусу переважае Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. Всього виявлено 39 видiв вищих рослин, з яких один вид (Syringa josikaea) занесено до Червоно! книги Укра!ни.
Шкода, ценопопуляцiя Syringa josikaea представлена окремими приг-шченими особинами середньою висотою до 3 м, як зростають на бшьш-менш вiдкритих дiлянках. Вони хоч i плодоносять в умовах обмежених свгг-лових ресурсiв, все ж не дають молодого поколiння.
Таким чином, протягом тривалого часу ушкальний осередок зростання Syringa josikaea шдлягав охоронi й абсолютному заповiдному режиму. Однак, за останш 20 роюв вiдбулася негативна динамiка чисельностi i зниження життевостi популяцп. Фактично вщбулася iстотна змiна рослинного покриву вщ зiмкненого угруповання чагарникiв цього виду до поодиноких особин, що перебувають у критичному станi. Порiвнюючи дат спостережень, можна ска-зати, що вщбуваеться витiснення свiтлолюбного бузку угорського ялиною i вiльхою сiрою. Описане угруповання в 1985 рощ можна було вщнести до варь анту бузку угорського живокостево-витратного, а те ж саме угруповання в 2003 рощ - до варiанту ялинового аровшьшняка калюжницево-гадючникового.
Висновки. Ушкальна в межах щлого пiвнiчно-схiдного макросхилу Карпат ценопопулящя Syringa josikaea - виду, занесеного до Червоно! книги Укра!ни - може остаточно зникнути внаслщок витiснення !! ялиною та вшь-хою. Консервативний режим охорони запроваджений в межах боташчно! пам'ятки природи мiсцевого значення "Бузок угорський" не враховуе еколо-гiчнi потреби виду. Тому, з метою збереження i вщновлення цього виду, не-обхiдно термiново провести ряд люогосподарських заходiв, зокрема, освгг-лення, усунення конкуренлв, сприяння природному поновленню.
Лггература
1. Конвенц1я про охорону дико! флори та фауни i природних середовищ юнування в Сврот// Сборник международных конвенций в области охраны окружающей среды. - Львов: Экоправо, 1999. - С. 216-222.
2. Кульчицький I., Третяк П. Сервюна довщково-функцюнальна система "Бота-шк"// Укра!номовне програмне забезпечення: Матер. 4-! та 5-! М1жнар. наук.-практ. конф. "УКРСОФТ" (Льв1в: УкрДЛТУ. - 1994, 1995). Каталог укра!номовних програмних засоб1в. -Льв1в: СП "БаК", 1995. - С. 24-28.
3. Миркин Б.М. Теоретические основы современной фитоценологии. - М.: Наука, 1985. - 136 с.
4. Охорона природи Укра!нських Карпат та прилеглих територ1й/ Стойко С.М., Мш-кша Л.1., Жижин М.П. та ш. - К.: Наук. думка, 1980. - 264 с.
5. Третяк П.Р., Сидорович Я.М., Сенчина Б.В. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ для ландшафтно-геоботанических исследований. -Львов, 1986. - 32 с.
6. http:// www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/taxon.pl7400467
60
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.1
7. Tretjak P.R., Kul'chyckyj I.M. Informative analytical system "Ecology" for monitoring of reserved objects// ACANAP-95, "Methods of monitoring of the nature in the Carpathian National Parks and Protected Areas". International Conference of the Association of Carpathian National Parks and Protected Areas. Rachiv, Ukraine, October 1995. - PaxiB: KapnarcbKHH 6ioc$epHHH 3a-noBiflHHK, 1996. - C. 111-118. _
УДК 582.736.3 Acnip. С. С. Пукас1 - Уманський ДА У
ВИБАГЛИВ1СТЬ SOPHORA JAPONICA L. ДО РОДЮЧОСТ1 ГРУНТ1В В УМОВАХ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОПАРКУ
"СОФПВКА"
Розглядаються рослини, як е середньовибагливими до родючосп грунлв i при-датними до росту навт на досить бщних грунтах. Життездатнiсть рослин за рiзних умов вирощування свiдчить про ix екологiчнy пластичнiсть у цих умовах. Проведет нами дослщження та обстеження рослин Sophora japonica L. у кyльтyрi Лiсостепy показали, що вони е середньо-вибагливими i 1'м потрiбнi помiрнi потреби щодо родючосп грyнтiв.
Doctorate S.S. Pukas - Uman state agrarian university
Whimsicality of Sophora japonica L. to fertility soil in the conditions of national dendrology park of "Sofijvka"
The plants which middling whimsical is to fertility are examined soil and suitable to growth even on enough poor soil. Viability of plants subject to the condition different growing testifies to their ecological plasticity in these terms. Research and inspection of plants of Sophora japonica L is conducted by us. in the culture of Forest-steppe showed that they were middling-whimsical and them necessary moderate necessities in relation to fertility soil.
Одним i3 важливих чинниюв, що впливае на усшшшсть штродукцн рослин, е родючють грунлв.
Грунт слугуе джерелом забезпечення рослини мшеральними поживни-ми речовинами. Х1м1чний склад та ф1зичш властивосл здшснюють вплив на рослину, визначаючи у даних кшматичних умовах видовий склад рослинного покриву та його розвиток. Усшх штродукцн рослин багато в чому залежить вщ родючосп грунлв i кр1м того рослини, що штродукуються у сприятлив1 грунтов! умови, краще витримують вплив екстремальних кшматичних чинни-юв. У зв'язку з цим необхщно знати потреби рослин, що вводяться у культуру, до родючосп грунлв i по можливосл задовольняти ix [4].
Дослщження з вивчення впливу родючосп р1зних грунлв на штенсив-шсть росту та розвитку вид1в Sophora japonica L. проводилися на баз1 Наць онального дендропарку мСофiiвкам (м. Умань).
У дослщах використано так типи грунлв та сyбстратiв: чорнозем опщ-золений, чорнозем темно-сiрий опiдзолений, сумш чорнозему опiдзоленого з торфом (50 %:50 %), сумш чорнозему опщзоленого з торфом (25 %:75 %); торф (100 %); сумш торфу з чорноземом опщзоленим (25 %:75 %), грунт дер-ново-пщзолистий сушщаний; сумш сyпiщаного грунту з чорноземом опщзоленим (50 %:50 %) та (25 %:75 %).
1 Наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський державний аграрний ушверситет
