CC BY
46
1. Бойко I.A. Загальна характеристика та особливост умов формування пщземних вод на територп Полтавсько! област як основного джерела водопостачання / I.A. Бойко // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи. - 2011. - №2. - С. 169-173.
2. Бойко I.A. Мониторинг фтору - одного i3 прiоритетних елементiв пiдземно!' питно! води Полтавсько! riдрохiмiчно!' провiнцi!' / I.A. Бойко // Вкник Полтавсько! державно! аграрно! академи. - 2012. - №2. - С. 212 - 216. 35
3. Державш саштарш норми i правила "Ппешчш вимоги до води питно!, призначено! для споживання людиною"(ДСанПiН 2.2.4-171-10).
4. Жовинський Е.Я Геохiмiчнi критери впливу он тектошчних порушенню на екологiчну обстановку Бшоруа i Укра!ни / Е.Я. Жовинський, Н.О. Крюченко, К.Е. Дмитренко // Пошукова та екологiчна геохiмiя. - 2009. - №1(9). С.32-41. 33
5. Ливинський О. М Щодо фторування i знефторення питно! води / О. М. Ливинський, Е.А. Головаш, В.Н. Грашч, Б.в. Селезньов, Е.С. Малкiн // Ппена населених мiсць. - 2009. - Вип. №53. - С. 101-108. 34
6. Школшин А.К. Флюороз зубiв. - Полтава, 1999. - 136 с.
7. Персии Л.С, Елизарова В.М., Дьякова СВ. Стоматология детского возраста. — Изд. 5-е, перераб. и доп. — М.: Медицина, 2003.— 640 с:
8. Регюнальна програма охорони довгалля, ращонального використання природних ресурав та забезпечення еколопчно! безпеки з урахуванням регiональних прiоритетiв Полтавсько! области на 2012 - 2015 роки («Довюлля-2015»). Розробник - Полтавський нащональний техшчний унiверситет iменi Юрiя Кондратюка. - м. Полтава - 2012р.
9. Ршення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни вiд 11.11.02 з питання «Про стан безпеки водних ресурав держави та якiсть питно! води в мктах i селах Укра!ни». - К., 27 с.
ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ КОНЦЕНТРАЦИИ ФТОРА В ПИТЬЕВОЙ ВОДЕ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ И АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ НА ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ Торонченко О.Н.
Территория Полтавской области относится к бучакской фтороносной гидрогеологической провинции, для подземных вод которой характерно повышение концентрации фтора. Потребление воды с повышенной концентрацией фтора является причиной эндемического флюороза населения области, в первую очередь детского возраста. Наиболее высокие показатели заболеваемости флюорозом зафиксированы в Пирятинском, Лубенском, Великобагачанском, Машевском районах. С целью предотвращения развития фторзависимых заболеваний населения области необходимы фундаментальные внедрения индивидуальных и коллективных профилактических мероприятий, поиск и разработка новых безопасных технологических методов дефторирования питьевой воды.
Ключевые слова: фтор, питьевая вода, флюороз, заболеваемость, профилактика.
Стаття надшшла 2.11.2013 р.
ENVIRONMENTAL RESEARCH OF THE FLUORINE CONCENTRATION IN DRINKING WATER IN POLTAVA REGION AND THE ANALYSIS OF THE HEALTH INFLUENCE Toronchenko O.M.
The territory of Poltava region belongs to Buchach fluorine hydrogeological provinces which groundwaters are characterized by a high content of fluorine. Drinking water with fluorine content higher than normal is the cause of endemic fluorosis among the population of the region, especially children. The highest incidence of fluorosis among the children is fixed in Pyriatyn, Lubny, Velyka Bagachka, Mashivka areas. To prevent the fluorine diseases of the population of the region it is necessary to implement the individual and collective preventive measures, search and develop new, safe technological methods of drinking water defluorination.
Key words: fluorine, drinking water, fluorosis, incidence, prevention.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 611.711.8:616.315.3-002.3-089: 615.837.3
РЕЗУЛЬТАТИ ОДНОЕТАПНОГО Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ГОСТРО1 П1ЛОШДАЛЬНО1
ХВОРОБИ
В статп представлен результати xipypri4Horo лшування 174 пащенпв з гострим шлонщальним абсцесом, яким проводили екстрене радикальне оперативне втручання. 26 (14,9%) пащентам виконували широку ексцизто шлонщально! гасти з марсyшалiзащею операцшно! рани. У 31 (17,8%) хворого проводилася широка ексцизiя шлонщально! гасти з ушиванням рани вертикальними адаптуючими багатостьожковими швами. 29 (16,7%) хворим проводили широку ексцизто з ушиванням рани горизонтальними П-подiбними швами («туршкетш» шви). У 34 (19,5%) пащент1в хiрyргiчне втручання проводили за методикою Bascom I. 54 (31,0%) хворим лкування проводили за запропонованою методикою ультразвукового кюретажу шлонщально! гасти. Вщдалеш результати лкування простежеш в строки вщ 1 до 3 рогав. У прооперованих хворих виникло 56 (32,2%) випадгав нагноення шсляоперацшно! рани, 19 (10,9%) випадмв первинного та 24 (13,8%) випадки вторинного розходження кра!в шсляоперацшно! рани, 14 (8,0%) випадгав гематоми шсляоперацшно! рани та 19 (10,9%) рецидивiв шлонщально! гасти. Достсшрно менша кшьгасть (Р = 0,02) шсляоперацшних рецидивiв захворювання та незапальних ускладнень лкування виявилася у хворим, яким в екстреному порядку виконували операщю Bascom I або ультразвуковий кюретаж пiлонiдально!' кiсти. Використання малотравматичних методик лiкyвання (операцiя Bascom I, ультразвуковий кюретаж пiлонiдально!' гасти) дозволяе суттево зменшити (Р = 0,02) частоту шсляоперацшних ускладнень лшування та рецидивiв захворювання.
Ключов1 слова: гострий пiлонiдальний абсцес, пiлонiдальна хвороба, радикальне хiрyргiчне лiкyвання, операцiя Bascom I, ультразвуковий кюретаж.
Шд термшом «пшошдальна хвороба» розумдать комплекс патолопчних прояв1в, яю виникають тд впливом несприятливих анатомо^зюлопчних фактор1в та зовшшшх чинниюв, кшцевим морфолопчним субстратом яко! е формування пшошдально! юсти (ПК) крижово-куприково! дшянки [4-7]. Ключову роль в етюпатогенез1 пшошдально! хвороби (ПХ) ввдграе запалення волосяних фол1кул1в на дш м1жс1днично! складки (гострий гншний фол1кул1т) та проникнення у первинш норицев1 ходи вшьних волосяних стрижшв [2,3]. У фаховш медичнш л1тератур1 зустр1чаеться дуже велика кшькють термшв, якими позначають цей патолопчний стан: еттел1альний куприковий х1д, пшошдальна юста, пшошдальний синус, кюта куприка, куприкове еп1тел1альне занурення, волосяна кюта, дермо!дна кюта, pilonidal sinus, pilonidal disease, pilonidal cyst, pilonidal
fistula [1-7]. Деяю 3i згаданих термшв мають лише юторичне значення, але багато з них й до сьогодш використовуються у сучаснiй медичнiй лiтературi. Така термшолопчна плутанина створюе певнi незручносп у викладеннi i тлумаченнi результапв лiкування цього захворювання вiтчизняними та зарубiжними фахiвцями. Тому, ми вважаемо за доцiльне використовувати однин загальновизнаний термiн, який мае вiдповiдний англомовний е^валент. Такими термiнами е «пшошдальна хвороба» або «пшошдальна кюта», ям вiдповiдають !х англомовним еквiвалентом - «pilonidal disease» i «pilonidal cyst» та е загальновизнаними у англомовнш медичнiй лiтературi. Також, за нашим переконанням, немае необхщносп зловживати термшами «куприковий», «епiтелiальний» та «крижово-куприковий» при згадуванш про ПХ, оскiльки в переважнш бiльшостi випадкiв патологiчний процес локалiзуеться лише в крижово-куприковiй дшянш та мае епiтелiальний походження, що включаеться у термiн «пiлонiдальний». Конкретну ж локалiзацiю ПХ доцiльно зазначати лише у казу1стичних випадках ii нетипового розташування [].
Найпоширенiшою формою ПХ е гострих пiлонiдальний абсцес (ГПА), з якого найчаспше машфестуе захворювання та потребуе невiдкладного оперативного втручання. Операцп, якi виконуються з приводу ГПА подшяються на палiативнi та радикальнi. Палiативнi операцп мають на мел лише санацiю ГПА, тодi як радикальнi втручання передбачають видалення морфологiчного субстрату ПХ. За строками виконання методи радикального оперативного втручання при гострш ПХ подшяються на три основш групи: екстреш, вiдстроченi та плановi радикальнi операцп [1]. За характером оперативного прийому радикально1 операцп подiляються на наступш групи: методи розсiчення ПК, методики широко! ексцизп, мiсцевопластичнi оперативнi втручання та малотравматичш операцп. Методи палiативного розсiчення ПК на сьогоднi втратили самостiйне значення i розглядаються лише як палiативний етап двохетапно! операцп. Традицшно при гострiй ПХ в нашш краш використовуються методики широко! ексцизп ПК з рiзними способами вщновлення пюляоперацшно! рани [1]. Тодi як, малотравматичнi оперативнi втручання при ПХ тшьки починають свое становлення у вiтчизнянiй xiрургil, оскiльки вони базуються на теорп набутого етюпатогенезу захворювання, яка лише вiднедавна почала дискутуватися у вiтчизнянiй лiтературi [2,3].
Метою роботи було порiвняння результапв одноетапного xiрургiчного лiкування гостро! пшошдально! хвороби з використанням традицiйниx та малотравматичних методик.
Матерiал та методи дослвдження. Простеженi результати xiрургiчного лшування 174 хворих на гостру пшошдальну хворобу. Усiм дослiджуваним пацiентам виконувалося екстрене радикальне оперативне втручання в гострш стадп захворювання. В залежносп вiд методики радикально! операцп дослшжуваш xворi були розподiленi на п'ять груп: К1, К2, К3 (контрольш групи) та Д1, Д2 (дослщш групи). У пацiентiв контрольних груп використовувалася методики широко! ексцизп елеменпв ПК, тодi як у хворих дослшних груп проводилися малотравматичнi оперативш втручання. До групи К1 увшшло 26 (14,9%) пацiентiв з ГПА, яким виконували широку ексцизiю ПК з марсупiалiзацiею пюляоперацшно! рани. Групу К2 склали 31 (17,8%) пащент, в яких рана пiсля широко! ексцизп ПК ушивалася вертикальними адаптуючими багатостьожковими швами. До групи К3 включено 29 (16,7%) хворих, яким проводили широку ексцизю ПК з ушиванням операцшно! рани горизонтальними П-подiбними швами («туршкетш» шви). Групу Д1 склали 34 (19,5%) пащенти з ГПА, яким xiрургiчне втручання проводили за методикою Bascom I (економне виачення лише первинних норицевих xодiв з виконанням бокового дренуючого розрiзу [7]). До групи Д2 включено 54 (31,0%) хворих, яким радикальне xiрургiчне втручання проводили за розробленою нами методикою ультразвукового кюретажу ПК (Патент Украши № 67078. Споаб ультразвукового кюретажу гострого абсцесу епiтелiального куприкового ходу). Дослiджуванi пацiенти проходили лшування на базi Центрального гостталю вшськово-медичного управлiння Служби безпеки Украши та xiрургiчниx вiддiлень Головного вшськово-медичного клiнiчного центру Мiнiстерства оборони Украши.
Серед хворих груп спостереження було 156 (89,6%) чоловшв та 18 (6,8%) жшок. Серед пащенпв груп спостереження 15 (8,6%) хворих були у вщ до 20 роюв, 105 (60,3%) — вщ 20 до 30 роюв та 54 (31,0%) хворих були у вщ 31 рш та старше. Дослщжуваш групи достовiрно не вiдрiзнялися за статевою (х2 = 5,30; Р = 0,26) та вковою (х2 = 4,86; Р = 0,78) структурою хворих на гостру ПХ.
Вщдалеш результати л^вання прооперованих хворих прослщковано в строки вщ 1 до 3 роюв. Статистичну обробку отриманих результатiв л^вання проводили з використанням критерiю вщповщносп Пiрсона (х2) та критерiю Стьюдента (Т).
Результати дослщження та ix обговорення. Результати xiрургiчного лiкування хворих на хрошчну пiлонiдальну хворобу оцшювали за наступними критерiями: тривалiсть стацюнарного та амбулаторного лiкування; загальна тривалють непрацездатностi; частота нагноення пiсляоперацiйноl рани; частота незапальних ускладнень з боку тсляоперацшно! рани (первинне та вторинне розходження кра!в пiсляоперацiйноl рани, гематома тсляоперацшно! рани); частота пiсляоперацiйниx рецидивiв захворювання. Середнi строки лiкування хворих груп спостереження наведеш в табл. 1.
З даних табл. 1 видно, що найбшьша тривалють стацюнарного л^вання (вщ 10,7±0,91 до 14,3±1,14 днiв) зареестрована у хворих, яким проводили широку ексцизю елеменпв ПК з рiзними способами ушивання пiсляоперацiйноl рани (контрольнi групи хворих). Найменша тривалють стацюнарного етапу л^вання виявилася у пацiентiв груп Д1 (5,4±0,45 днiв). Тодi як, пащенти групи Д2, яким проводився ультразвуковий кюретаж (УЗ-кюретаж) ПК л^валися лише амбулаторно. Середня тривалiсть стацюнарного л^вання у пацiентiв, яким в якосп радикального етапу лiкування виконували малотравматичш втручання (дослщш групи хворих) виявилася
достовiрно меншою (Р < 0,001), порiвняно зi строками госmталiзацп хворих, яким в екстреному порядку виконувалася широка ексцизiя ПК (контрольш групи хворих).
Середня тривалють амбулаторного лiкування хворих на гостру ПХ, в яких в якост радикального етапу в екстреному порядку проводили широку ексцизш ПК, досг^рно не вiдрiзнялася (Т < 0,86, Р > 0,39). Також не виявлено суттево! рiзницi (Т = 0,98, Р = 0,33) мiж строками амбулаторного л^вання хворих, що лiкувалися з використанням малотравматичних методик (групи Д1, Д2). При попарному зютавленш строив амбулаторного лiкування у хворих, яш лiкувалися з використанням методик широко! ексцизп ПК та з використанням малотравматичних технологш виявлена достовiрна вiдмiннiсть середнiх строив амбулаторного долшовування, крiм випадку зiставлення методики широко! ексцизп ПК з марсупiалiзацiею операцшно! рани (група К1) та методики УЗ-кюретажу ПК (Т = 1,49, Р = 0,14).
Таблиця 1
Порiвняльний ана. из тривалосп одноетапного екстреного радикального хiрургiчного лжування хворих
на Г ПА в групах спостереження (У = 174)
Групи спостереження Тривалкть стацюнарного лкування (дш) Триватсть амбулаторного лшування (дш) Загальна втрата працездатност (дш)
М т М т М т
Група К1 (К = 26) 14,3 1,14 21,7 1,55 36,0 2,87
Група К2 (К = 31) 10,7 0,91 23,1 1,37 33,8 2,95
Група К3 (К = 29) 13,1 1,09 23,8 1,89 36,9 2,71
Група Д1 (К = 34) 5,4 0,45 16,8 1,45 22,2 1,78
Група Д2 (К = 54) 0 0 18,7 1,28 18,7 1,28
Достсшршсть р1знищ середшх показнигав втрати працездатност в шдгрупах
Метод радикального втручанш Пара пор1вняння Т Р Т Р Т Р
Методи широко! ексцизп К1-К2 2,47 0,017 0,68 0,501 0,53 0,595
К2-К3 1,69 0,096 0,30 0,765 0,77 0,442
К1-К3 0,76 0,450 0,86 0,394 0,23 0,821
Малотравматичш методи Д1-Д2 12,00 <0,001 0,98 0,329 1,49 0,141
Методи широко! ексцизп та малотравматичш методи К1-Д1 7,26 <0,001 2,31 0,025 4,09 <0,001
К2-Д1 5,22 <0,001 3,16 0,002 3,37 0,001
К3-Д1 6,53 <0,001 2,94 0,005 4,53 <0,001
К1-Д2 12,54 <0,001 1,49 0,140 5,31 <0,001
К2-Д2 11,76 <0,001 2,35 0,021 4,54 <0,001
К3-Д2 12,02 <0,001 2,23 0,028 6,07 <0,001
При порiвняннi загальних строкiв тимчасово! втрати працездатносп на випадок лiкування гостро! ПХ виявлено, що у пащенлв груп К1, К2, КЗ були найбiльшi строки втрати працездатностi (вщ 33,8±2,95 до 36,9±2,71 днiв), ям суттево не вiдрiзнялися мiж собою (Т < 0,77, Р > 0,44). У пащенпв, ям лшувалися з допомогою малотравматичних методик середш строки втрати працездатностi на випадок захворювання також суттево не вiдрiзнялися (Т = 0,23; Р = 0,82). Середнш показник загально! непрацездатносп у пащенпв, якi лiкувалися з використанням малотравматичних методик виявився достовiрно меншим (Р = 0,001), порiвняно зi строками тимчасово! непрацездатностi у пащенпв, яким оперативне лiкування проводили за методикою широко! ексцизп елеменпв ПК. Частота шсляоперацшних ускладнень у хворих на ГПА в групах спостереження представлена в табл. 2.
Таблиця 2
Частота ускладнень шсля радикального хiрургiчмого лжування у хворих на ГПА (У = 174)
Групи спостереження Шсляоперацшш ускладнення
нагноення рани первинне розходження кра!в рани вт розход) ринне кення кра!в эани гематома тсляоперацшно! рани шсляоперацшний рецидив
Група К1 (К = 26) 11 42,3% 7 26,9% 9 34,6% 4 15,4% 6 23,1%
Група К2 (К = 31) 10 32,3% 5 16,1% 10 32,3% 5 16,1% 5 16,1%
Група К3 (К = 29) 10 34,5% 4 13,8% 4 13,8% 4 13,8% 5 17,2%
Група Д1 (К = 34) 9 26,5% 3 8,8% 1 2,9% 0 0,0% 2 5,9%
Група Д2 (К = 54) 16 29,6% 0 0,0% 0 0,0% 1 1,9% 1 1,9%
Всього 56 32,2% 19 10,9% 24 13,8% 14 8,0% 19 10,9%
х2 1,96 14,73 30,38 11,70 11,46
Р 0,743 0,005 < 0,001 0,020 0,022
Серед прооперованих хворих на ГПА в зареестровано 56 (32,2%) випадмв нагноення тсляоперацшно! рани. Частота нагноення тсляоперацшно! рани в групах спостереження коливалася в межах вщ 26,5% до 42,3%. Достовiрноl рiзницi мiж частотою зазначеного ускладнення в групах хворих не виявлено (х2 = 1,96; Р = 0,74). В шсляоперацшному перiодi у хворих груп спостереження виявлено 19 (10,9%) випадив первинного розходження кра!в тсляоперацшно! рани внаслщок прорiзання швiв. При статистичному аналiзi частоти зазначеного ускладнення в групах хворих виявлена достовiрна рiзниця (х2 = 14,72; Р = 0,005). Так, у пашенпв групи Д1, яким проводили УЗ-кюретаж ПК випадив первинного розходження тсляоперацшно! рани не було, осильки запропонована методика не передбачае накладання швiв на пiсляоперацiйну рану, а серед пашенпв, яким проводили операцiю Bascom I було 3 (8,8%) випадки зазначеного ускладнення. Також достовiрно вiдрiзнялася
частота вторинного розходження кра!в тсляоперацшно! рани (тсля зняття шв1в з рани) в груп спостереження (х2 = 30,4; Р < 0,001). Так, серед пащенпв групи Д1, яю л1кувалися за методикою Bascom I зазначене ускладнення виникло лише у 1 (2,9%) пащента. Найбшьше випадюв вторинного розходження кра!в тсляоперацшно! рани було у пащенпв, яким проводили широку ексцизю ПК з марсутал1зашею кра!в рани (34,6%) або ушивання 11 вертикальними багатостьожковими швами (32,3%).
Серед прооперованих хворих у 14 (8,0%) пащенпв в тсляоперацшному перюд1 було д1агностовано гематому тсляоперацшно! рани, яка потребувала пункцшно! або вщкрито! 11 евакуацп. Найбшьше випадмв зазначеного ускладнення було у пащенпв, яким проводили широку ексциз1ю ПК (в1д 13,8% до 16,1%). Тод1 як, найменша частота гематоми тсляоперацшно! рани спостер1галася у хворих, яким виконували малотравматичш втручання (до 1,9%). Р1зниця м1ж частотою зазначеного ускладнення в групах спостереження виявилася достов1рною (х2 = 11,7; Р = 0,02). У строки спостереження в1д 1 до 3 роюв у досшджуваних пашенпв виявлено 19 (10,9%) тсляоперацшних рецидиви ПК. Найбшьша частота рецидиву ПК була у пащенпв контрольних груп (в1д 16,1% до 23,1%), найменша - у хворих дослщних груп (1,9-5,9%), яким проводили малотравматичш оперативш втручання. Частота тсляоперацшних рецидив1в в групах спостереження мала суттев1 вщмшносп: х2 = 11,5; Р = 0,02.
Таким чином, при пор1вняльному статистичному анал1з1 р1зних методик радикально1 операцп при одноетапному х1рурпчному л1куванш хворих на гостру ПХ виявлено, що найменше незапальних ускладнень з боку тсляоперацшно! рани (Р = 0,02) виникло у пащенпв, яким проводилося малотравматичне х1рурпчне втручання: операщя Bascom I та УЗ-кюретаж ПК. Частота випадюв нагноення тсляоперацшно! рани суттево не залежала (Р > 0,05) вш вибору методики радикального оперативного втручання. Достов1рно менше тсляоперацшних рецидив1в захворювання (Р < 0,02) виявлено у хворим, яким в якосп екстреного радикального оперативного втручання проводили операцю Bascom I та УЗ-кюретаж ПК.
1. Використання малотравматичних методик при екстреному радикальному ирурпчному л1куванш хворих на гострий пшошдальних абсцес дозволяе суттево (Р = 0,003) скоротити строки загально! непрацездатносп за рахунок скорочення тривалосп як стацюнарного, так 1 амбулаторного етатв л1кування.
2. Застосування ультразвукового кюретажу пшошдально! юсти та операцп Bascom I дозволяе суттево (Р < 0,02) зменшити частоту тсляоперацшних незапальних ускладнень (первинне та вторинне розходження кра!в тсляоперацшно! рани, гематома тсляоперацшно! рани) та рецидив1в захворювання.
Перспективи подальших дослiджень. Проведене до^дження показало можлив^ть використання малотравматичних тканинозбер^аючих технологий при радикальному хiрургiчному лiкуваннi пiлонiдальних юст крижово-куприковог дшянки, ускладнених гострим абсцесом. Подальше впровадження малотравматичних технологт в хiрургiю пiлонiдальних юст та всебiчна наукова оцтка отриманих безпосередтх та вiддалених результатiв л^вання сприятимуть подальшому вдосконаленню iснуючих методик хiрургiчного л^вання тлотдальних юст та покращенню результатiв такого л^вання.
1. Даценко А.Б. Сравнительная оценка двухэтапного хирургического лечения острого нагноения эпителиального копчикового хода / А.Б. Даценко, Або. Гали Мохаммад // Харгавська хiрургiчна школа. - 2009. - № 2., С. 23-24.
2. Лурин И. А. Этиология и патогенез пилонидальной болезни / И. А. Лурин, Е.В. Цема // Колопроктология. - 2013. - № 3., С. 35-50.
3. Цема G.B. Еволюцiя уявлень про етюпатогенез шлонщально! хвороби / G.B. Цема // Хiрургiя Укра1ни. - 2013. - № 2., С. 9-22.
4. Dudink R. Secondary healing versus midline closure and modified bascom natal cleft lift for pilonidal sinus disease / R. Dudink, J. Veldkamp, S. Nienhuijs [et al.] // Scand. J. Surg. - 2011. - N. 2.,P. 110-113.
5. Gendy A.S. A comparison of the cleft lift procedure vs wide excision and packing for the treatment of pilonidal disease in adolescents / A.S. Gendy R.D. Glick, A.R. Hong // J. Pediatr. Surg. - 2011. - N. 6., P. 1256-1259.
6. Sunkara A. Intermammary pilonidal sinus / A. Sunkara, D. Wagh, S. Harode // Int. J. Trichology. - 2010. - N. 2., P. 116-118.
7. Thompson M.R. Pilonidal Sinus Disease. Anorectal and Colonic Diseases. A Practical Guide to Their Management / M.R. Thompson, A. Senapati, R.B. Kitchen // - Springer, - 2010, P. 373-386.
РЕЗУЛЬТАТЫ ОДНОЭТАПНОГО ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ОСТРОЙ ПИЛОНИДАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ
Цема Е.В., Сидоренко И.И., Диброва Ю.В.
В статье представлены результаты хирургического лечения 174 пациентов с острым пилонидальным абсцессом, которым проводили экстренное радикальное оперативное вмешательство. 26 (14,9%) пациентам выполняли широкую эксцизию пилонидальной кисты с марсупиализацией операционной раны. У 31 (17,8%) больного проводилась широкая эксцизия пилонидальной кисты с восстановлением раны вертикальными адаптирующими многостежковыми швами. 29 (16,7%) больным проводили широкую эксцизию с закрытием раны горизонтальными П-образными швами («турникетные» швы). У 34 (19,5%) пациентам хирургическое вмешательство проводили по методике Bascom I. 54 (31,0%) больным лечение проводили по предложенной методике ультразвукового кюретажа пилонидальной кисты. Отдаленные результаты лечения прослежены в строки от 1 до 3 лет. У прооперированных больных возникло 56 (32,2%) случаев нагноения послеоперационной раны, 19 (10,9%) случаев первичного
THE RESULTS OF OWN-STAGE SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH ACUTE PILONIDAL SINUS DISEASE Tsema Ye.V., Sidorenko I.I., Dibrova Yu.V.
The results of radical surgical treatment of 174 patients with acute pilonidal abscess who were treated by urgent radical operation are presented in the article. 26 (14.9%) patients were conducted with wide excision and marsupialization of wound. 31 (17.8%) patients were treated by wide excision and wound closure by vertical U-type multi-stitch sutures. 29 (16.7%) patients were conducted with wide excision and wound closure by U-type horizontal («turnstile») sutures. 34 (19.5%) patients were treated by Bascom's I operation. 54 (31.0%) patients were treated by proposed ultrasound curettage of pilonidal sinus. The results of treatment patients follow from 1 to 3 years. The patients with acute pilonidal abscess after operation have such complications: 56 (32.2%) patients have wound abscess, 19
и 24 (13,8%) случая вторичного расхождения краев послеоперационной раны, 14 (8,0%) случаев гематомы послеоперационной раны и 19 (10,9%) рецидивов пилонидальной кисты. Достоверно меньше (Р = 0,02) послеоперационных рецидивов заболевания и невоспалительных осложнений лечения выявлено у больных, которым в экстренном порядке выполняли операцию Bascom I или ультразвуковой кюретаж пилонидальной кисты. Использование малотравматических методик лечения (операция Bascom I, ультразвуковой кюретаж пилонидальной кисты) позволяет существенно уменьшить (Р = 0,02) частоту послеоперационных осложнений и рецидивов заболевания.
Ключевые слова: острый пилонидальный абсцесс, пилонидальная болезнь, радикальное хирургическое лечение, операция Bascom I, ультразвуковой кюретаж.
Стаття надшшла 01.11.2013 р.
(10.9%) patients have primary wound dehiscence, 24 (13.8%) patients have secondary wound dehiscence, 14 (8.0%) patients have wound hematoma, 19 (10.9%) patients have recurrent of disease. Patients who were treated by Bascom's I operation and ultrasound curettage pilonidal sinus have authentically less (P = 0.02) cases recurrent of disease and noninflammatory complications. The using of low-traumatic surgical methods (Bascom's I operation, ultrasound curettage pilonidal sinus) permit to authentically decrease (P = 0.02) frequency of postoperative complications and recurrent of pilonidal disease.
Key words: acute pilonidal abscess, pilonidal sinus disease, radical surgical treatment, Bascom's I operation, ultrasound curettage.
Pe^H3eHT ffiroHeHKO O.B.
УДК 612.616.31: 577.175.5:796.015.62
ОСОБЕННОСТИ ГОРМОНАЛЬНОГО ОТВЕТА НА НЕСТАНДАРТНУЮ СИЛОВУЮ НАГРУЗКУ У
АТЛЕТОВ И НЕТРЕНИРОВАННЫХ ЮНОШЕЙ
В работе отображены результаты экспериментальных исследований относительно особенностей изменения уровня гормонов кортизола и тестостерона в крови атлетов и нетренированных юношей в ответ на острую нестандартную силовую нагрузку. Установлено, что использование нестандартной силовой нагрузки, отличающейся высокой интенсивностью при незначительном объёме работы от наиболее часто используемых в атлетизме, повышает уровень исследуемых гормонов в крови в процессе продолжительных занятий атлетизмом не зависимо от уровня тренированности юношей. Однако, результаты первичного контроля гормонального ответа на предложенную нагрузку, демонстрируют достаточно существенное снижение содержания кортизола и тестостерона в крови как атлетов так и нетренированных юношей. В свою очередь выявлено, что не зависимо от характера гормонального ответа на острую силовую нагрузку, фиксированного на протяжении трех месяцев занятий атлетизмом, морфометрические показатели и силовые возможности организма участников обеих групп демонстрируют положительную динамику роста.
Ключевые слова: гормональный ответ, нестандартные силовые нагрузки, кортизол, тестостерона, тренировочный процесс, силовые возможности.
Современная система физической подготовки требует поиска наиболее эффективных путей ее усовершенствования [1,8]. Основной задачей тренировочного процесса является оптимизация работоспособности организма человека. Физические тренировки сопровождаются возникновением ряда адаптаций нейроэндокринной системы, которые приводят к изменениям активности определенных гормонов [2]. Многочисленные исследования подтверждают, что изучение особенностей гормонального ответа в условиях двигательной активности и спортивной деятельности позволяет лучше понять механизм возникновения стрессовых реакций организма в период интенсивных тренировочных нагрузок, при перенапряжении или перетренировки, а также выделить ключевые факторы в программировании занятий (таких, как интенсивность двигательной акивности и объём работы, величина внешнего сопротивления и характер режима физической нагрузки), которые могут быть оптимизированы с целью создания более совершенных тренировочных программ, и в результате — повышения спортивных показателей [5,7,9].
В настоящее время, существует ряд исследований, результаты которых указывают на то, что физические нагрузки могут индуцировать различные по характеру изменения уровня гормонов кортизола и тестостерона в крови как спортсменов так и нетренированного контингента - это может быть отчасти обусловлено различной интенсивностью упражнений, а также общим объёмом тренировочной нагрузки [10,11].В тоже время известно, что резкое повышение содержания гормонов в крови может проявляется в результате их секреции, а также уменьшения объема плазмы, которое наблюдается как во время, так и сразу после занятия силовыми упражнениями, [1,2]. Однако, обоснование влияния уровня и характера изменений гормонов кортизола и тестостерона в крови на состояние занимающегося человека, физиологические механизмы адаптационных перестроек в его организма при занятиях атлетизмом, изучено не достаточно.
Таким образом, возникает проблема изучения адаптационных изменений, возникающих у нетренированных юношей и спортсменов в условиях занятий атлетизмом с использованием нестандартных параметров структуры физической нагрузки, которые определяют величину тренировочного стресса при выполнении силовых упражнений, а также влияют на особенности гормонального ответа.
Целью работы было изучение характера и степени изменения уровня гормонов кортизола и тестостерона в крови атлетов и нетренированных юношей в ответ на нестандартную силовую нагрузку в условиях продолжительного периода занятий атлетизмом.
Материал и методы исследования. В исследованиях принимали участия 20 атлетов возрастом 19-20 лет, систематически занимающихся атлетизмом на протяжении трех лет, а также 20 нетренированных юношей аналогичного возраста не имеющих противопоказаний для занятий с отягощениями. Всех участников
