Результати лікування хворих із субарахноїдальним крововиливом унаслідок розриву артеріальної аневризми залежно від церебрального вазоспазму Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

1Чатер1али конференип /Proceedings of the Conference/

це двi каверноми, розташованi поряд, в межах одше! частки головного мозку. Лок^защя каверном була такою: лобна частка — 7 пащенпв (53,8 %), скронева частка — 4 пащента (30,8 %), пм'яна та потилична частки — по 1 пащенту (по 7,7 %).

Ушм пащентам виконувалось мiкрохiрургiчне вида-лення каверноми i3 застосуванням найбтьш оптимального хiрургiчного доступу залежно вiд локалiзацii каверноми. У вшх випадках було виконано тотальну резекцiю каверноми, що було шдтверджено МР-обстеженням через 3 мiсяцi тсля операцй'. Результати хiрургiчного втручання ощнювалися за шкалою Engel.

Результати та i'x обговорення. У 6 пащенпв мали мiсце складнi парцiальнi напади (46,2 %), у 5 випадках — вторинно-генералiзованi напади (38,5 %), у 1 пащента — первинно-генералiзованi напади (7,7 %), а в 1 випадку — просп парщальш напади (7,7 %).

Результати мрурпчного втручання: Engel I — 9 пащ-енлв (69,2 %), Engel II — 3 пащента (23,1 %), Engel III — 1 пащент (7,7 %). Предикторами втмшного результату хiрургiчного втручання були менша тривалють захво-рювання та незначна частота судом в дооперацшному перюдь Усi пацiенти з груп Engel II та III мали тривалють захворювання бiльше 2 роив, а 2 з 4 пащентав (50 %) були фармакорезистентними.

Висновки. 1. Епiлептогеннiсть супратенторiальних каверном у нашому дослiдженнi становила 65 %.

2. Найбтьш часто судомним синдромом проявлялись каверноми лобноi та скроневоi часток головного мозку.

3. Хiрургiчне лшування е ефективним методом лшування супратенторiальних каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом (Engel I та II — 92,3 %).

УДК (616.831.94-005.1-06:616.13-007.64-001.5):616.092 СОЛОДОВН1КОВА Ю., СОН А. Одеський на^ональний медичний унверситет, Укра/на

Валiховський пров., 2, 65082, Одеса, Укра/на E-mail: [email protected]

РЕЗУЛЬТАТИ ЛКУВАННЯ ХВОРИХ ¡3 СУБАРАХНО'1'ДАЛЬНИМ КРОВОВИЛИВОМ УНАС^ДОК РОЗРИВУ АРТЕРiАЛЬНОl' АНЕВРИЗМИ ЗАЛЕЖНО В^ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ВАЗОСПАЗМУ

Акгуальнiсть. Основними причинами смерт хворих i3 субарахно'1дальним крововиливом унаслiдок розриву артерiальноl аневризми (аСАК) е повторнi розриви аневризм, гiдроцефалiя та iшемiчнi ускладнення, що виникли внаслщок церебрального вазоспазму (ЦВ). Дош не iснуе едино! тактики хiрургiчного лiкування хворих з аСАК. Клшування дозволяе вимкнути аневризму зi збе-реженням усiх привiдних i вiдвiдних артерiй. У випадках, коли через особливосп анатомiчного розташування i

_INJ]

форму аневризматичного мшка його неможливо вимкнути реконструктивно, проводиться трешнг, тобто вимикання аневризми разом iз несучою артерiею. Така операщя часто закшчуеться iнфарктом мозку i розви-тком грубого невролопчного дефiциту.

Мета: проаналiзувати результати лшування хворих з аСАК залежно вщ тактики лiкування.

Матерiали та методи. Проведено рандомiзоване т-лотне дослтження результатiв лiкування 218 хворих iз аСАК з використанням кореляцiйного факторного ана-лiзу. З них прооперовано 174 (79,8 %) хворь Ощнювали ризик розвитку ЦВ, втстрочено! шеми, стан швалти-зацй' за шкалою Ренина (mRs) та рiвень летальносп у хворих з аСАК залежно вщ тактики лiкування.

Результати. У груш прооперованих летальнють серед хворих iз ЦВ була вiрогiдно вищою, нiж без нього (ВШ 5,33; 95% Д1 8,8; 3,2; р < 0,01). Летальнють була вiрогiд-но вищою у хворих, яких не було прооперовано, як у груш хворих iз ЦВ (ВШ 8,00; 95% Д1 25,4; 2,5; р < 0,01), так i без нього (ВШ 15,39; 95% Д1 27,6; 8,6; р < 0,01), порiвняно з групою прооперованих хворих. У цтому у хворих з аСАК, яким було виконано трешнг аневризми, летальнють була вищою (ВР 2,10; 95% Д1 0,3; 14,2; р > 0,05), шж у груш клшування. Тод як у хворих iз ЦВ внаслщок аСАК статистично значущо! рiзницi в результатах л^вання мiж клшуванням або трепiнгом знайдено не було, як у розвитку вщстрочено! шеми (ВР 1,65; 95% Д1 4,1; 0,6; р > 0,05), так i у сташ швалтизаци (0-3 проти 4-6 mRs) (ВР 0,62; 95% Д1 1,6; 0,2; р > 0,05) або летальносп (ВР 0,63; 95% Д1 4,9; 0,5; р > 0,05). ЦВ виявився в цтому незалежним предиктором летального результату в груш всгх прооперованих хворих з аСАК (ВР 7,11; 95% Д1 17,5; 2,9).

Висновки. ЦВ е незалежним предиктором летального результату серед хворих з аСАК незалежно вщ тактики лшування. Ураховуючи положення про можливий час-тший розвиток iнфаркту мозку з грубим невролопчним дефiцитом та результати нашого дослiдження, треба iндивiдуально визначати оптимальну тактику оперативного лiкування пащентав з аСАК.

УДК 616.831-005-036.2(477.54)

ТЕСЛЕНКО О.А., ТЕСЛЕНКО Н.И.

Харьковский национальный медицинский

университет

E-mail: [email protected]

ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Согласно официальным данным МЗ Украины, в стране насчитывается более 3 млн больных различными формами цереброваскулярных заболеваний (ЦВЗ), что составляет 6-7 % населения (распространенность около 8,5 тыс. на 100 тыс. населения), при этом 95 % всех диагностированных ЦВЗ — это дисциркуляторные энцефалопатии. Смертность

136

М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713

№ 4(74), 2015