CC BY
37
6. Webster R. Geostatistics for Environmental Scientists [Text] / R. Webster, M. O. Oliver. - John Wiley & Sons, 2000. - 286 p.
7. Яцишин, А. В. Моделювання якост атмосферного пов^ря та вщповщш моделюючi системи [Текст] / А. В. Яцишин // Моделювання та шформацшш технологи. - 2012. - Вип. 63. - С. 10-18.
8. Гущук, I. В. Еколого-гшешчна характеристика та прогноз забруднення атмосферного пов^ря Рiвненськоi обласл [Текст] / I. В. Гущук, М. О. Клименко, В. I. Долженчук // Вюник НУВГП. - 2010. - № 1 (49). - С. 1-17.
9. Бойко, В. В. Анашз методiв математичного моделювання розповсюдження забруднюючих речовин в атмосферi [Текст] / В. В. Бойко, Л. Д. Пляцук // Вюник КДПУ iм. М. Остроградського. - 2010. - № 6 (65), Ч. 2. - C. - C. 148-151.
10. Зацерковний, В. Концепщя застосування геошформацшних технологш у мошторингу пов^ря Чершпвсь^' област [Текст]: зб. наук. пр. / В. Зацерковний, С. Кривоберець, Ю. Омакш // Сучас. досягнення геодез. науки та вир-ва. Зах. геодез. т-ва УТГК. - 2011. - Вип. 1. - С. 173-177.
11. Каменева, И. П. ГИС-технологии построения экологических карт статистических поверхностей [Текст]: зб. наук. пр. / И. П. Каменева, А. В. Яцишин, Д. А. Полишко, А. А. Попов, Бахурець Т. В. // 1нститут проблем моделювання в енергетищ iм. Г.е. Пухова. - 2008. - № 49. - C. 81-88.
12. Величко, О. М. Еколопчний мошторинг [Текст]: навч. пос. / Д. В. Зеркалов, О. М. Величко. - К.: Науковий св^, 2001. - 205 с.
13. Природоохоронш технологи. Частина перша. Захист атмосфери [Текст]. — Вшниця: ВНТУ, 2012. — 373 с.
14. Про охорону атмосферного пов^ря [Текст]. - Закон вщ 16.10.1992р. № 2707-XII. - 17 с.
15. Sen, A. Gravity Models of Spatial Interaction Behavior [Text] / A. Sen, T. Smith. - Springer Science & Business Media, 2012. - 572 р.
16. ArcGIS Geostatistical Analyst: руководство пользователя [Текст]. - М., 2001. - 219 с.
-□ □-
Проведено аналiз основних ви(Нв проектiв, що фтансуються Свтовим банком. Визначено мехатзм екологiчноi та сощальноп оцтки проектiв вiдповiд-но до умов фтансування Свтового банку. Визначено нормативно-правовi вимоги до соцiально-екологiчного впливу проектноi дiяльностi. Здшснено екологiчну та сощальну оцтку проекту реконструкции автомобшь-ноi дороги М-03 Кшв-Хартв-Довжанський на дтянщ вiд м. Бористль до м. Лубни
Ключовi слова: Свтовий банк, автомобшьна дорога, навколишне середовище, екологiчний вплив, сощ-
альний вплив, викиди шкдливих речовин
□-□
Проведен анализ основных видов проектов, финансируемых Всемирным банком. Определен механизм экологической и социальной оценки проектов в соответствии с условиями финансирования Всемирного банка. Определены нормативно-правовые требования к социально-экологическому воздействию проектной деятельности. Осуществлена экологическая и социальная оценка проекта реконструкции автомобильной дороги М-03 Киев-Харьков-Довжанский на участке от г. Борисполь до г. Лубны
Ключевые слова: Всемирный банк, автомобильная дорога, окружающая среда, экологическое воздействие, социальное влияние, выбросы вредных веществ -□ □-
УДК 625.72:504.06:004.4
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.47887|
РЕЗУЛЬТАТИ ЕКОЛОПЧНОТ ТА СОЦ1АЛЬНО1 ОЦ1НКИ ПРОЕКТА РЕКОНСТРУКЦП ДОРОГИ
В. О. Хрутьба
Доктор техычних наук, доцент* E-mail: [email protected] Г. О. Вай ган г
Кандидат техычних наук* E-mail: [email protected] В. I. Зюзюн
Асистент* E-mail: [email protected] *Кафедра еколоп'Т та безпеки життeдiяльностi Нацюнальний транспортний уыверситет вул. Суворова, 1, м. Кшв, УкраТна, 01010
1. Вступ
Забезпечення розвитку мережi автомоб^ьних до-р^ та полшшення 1х транспортно-експлуатацшного стану е необхвдною умовою для подальшого сощаль-но-економiчного розвитку держави i сустльства.
Станом на ичень 2015 р. протяжшсть мережi автомоб^ьних дор^ в Укра'1ш становить 169,6 тис. кiлометрiв, 11 шдльшсть 281 юлометр на 1 тис. кв. кiлометрiв, що, в основному, вщповщае темпам роз-
витку нащонально'! економжи. Проте експлуатащ-йний стан автомоб^ьних дор^ потребуе значного полiпшення, а дорожне покриття подекуди вимагае повного оновлення. За даними науковщв, щороку держава втрачае близько 30 млрд. гривень валового внутршнього продукту через незадов^ьний стан автомоб^ьних дор^ [1].
Загальна сума фшансування дорожньо1 га-лузi Украши в поточному роцi становить понад 25,5 млрд. грн., з них 20,8 млрд. грн. - загаль-
©
ним фондом Державного бюджету на 2015 р^, а 4,7 млрд. грн. - вибiрка кредитних кошив мiжнарод-них фшансових органiзацiй за вже укладеними угодами. З огляду на суму вибiрки на сшвфшансування сшльних з Мiжнародними фiнансовим оргашзащя-ми (МФО) проектiв в загальному фондi держбюдже-ту закладено 947 млн. грн., котрi дозволять державi згiдно з умовами контрактiв забезпечити необхщну частку фiнансування [2].
Стан фшансування дорожньо! галузi державою, i як наслiдок - стан автомоб^ьних дорiг Украши, з кож-ним роком все пршае, спiвпраця з МФО, а також шо-земними та вггчизняними банкiвськими установами е практично единим шляхом збереження дорожньо! мережi, оскiльки дозволяе дорожнiм тдприемствам та органiзацiям виконувати увесь необхщний комплекс робiт у вiдповiдностi до сучасних технолопчних про-цесiв, а також дотримуватися мiжремонтних термiнiв хоча б на деюлькох автомобiльних дорогах Украши.
Усi мiжнароднi фiнансовi установи застосовують процедури екологiчноi оцiнки (ЕО) до проекпв, якi ними фшансуються, вимоги до якоi, наприклад, в бврот визначенi Директивою 85/337/6ЕС. У грудш 2011 року всi змши кодифiковано в едину Директиву 2011/92/6С, котра визначае мiнiмальнi вимоги, якими мають керуватися краiни пiд час и включення у свое нащональне законодавство [3].
Вiдповiдно до Конвенцп про оцiнку впливу на на-вколишне середовище (НС) у транскордонному кон-текстi (Конвенцiя ЕСПО) Украша зобов'язуеться вжи-вати всi належш та ефективнi заходи щодо запобтння значному шкiдливому транскордонному впливу як результату проектноi дiяльностi, а також iз його змен-шення та контролю за ним [4].
Вщповщшсть Директиви 85/337/6ЕС щодо оцiн-ки впливу окремих державних та приватних про-екпв на НС та Директиви 2001/42/6С щодо оцiнки впливу деяких плашв та програм на НС (стратепчна екологiчна оцiнка) е складовою частиною усiх мiж-народних двостороннiх угод та домовленостей. Так, Протокол про приеднання Украши до Договору про заснування Енергетичного Ствтовариства (2010) прямо передбачае зобов'язання iмплементувати Директиву 85/337/6ЕС.
Проте, сформована в УкраМ система екологiчноi ощнки не попереджае негативний вплив проектшл дь яльносп на довкiлля, не враховуе можливi наслiдки для здоров'я людей. Процедури не можуть забезпечити вра-хування думки громадськост на етапi планування та будiвництва конкретних промислових об'ектiв. Чинна модель ЕО призводить до порушень мiжнародно-право-вих зобов'язань Украiни за низкою природоохоронних Конвенцш Конвенцiя про ощнку впливу на НПС у транскордонному контекст^ Конвенцiя про доступ до шформацп, участь громадськостi в процеа прийняття рiшень та доступ до правосуддя з питань, що стосу-ються НС) та Директив (Директива 85/337/6ЕС щодо оцiнки впливу окремих державних та приватних проек-пв на НС, Директива 2001/42/6С щодо ощнки впливу деяких плашв та програм на НС). За таких умов реа-лiзацiя будь-якого значного проекту супроводжуеться значними еколопчними ризиками, як можуть бути як нащонального, так i мiжнародного характеру.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Ефективне впровадження еколоНчно! та сощаль-но1 оцiнки проекив i потребуе пошуку нових резер-bíb, подальшого залучення фiнансових, технiчних, управлшських та наукових ресурсiв. Питанням пошуку ефективних методiв екологiчноi та сощально! оцiнки проектiв i програм присвячено ряд наукових робгг. У дослщженнях [5, 6] визначено низку методiв еколого-економiчноi оцiнки проектiв: метод кон-трольних спискiв; метод матриць; метод дiаграми потокiв; метод сумшного аналiзу карт тощо. Засто-сування визначених методiв обмежуеться умовою наявност альтернативних варiантiв реалiзацii проекту та проведенням порiвняльного аналiзу можли-вих проектних рiшень.
Аналiз сучасних вимог до ощнки впливу на НС при розробщ проекив i програм наведено в досль дженнях [7, 8]. Авторами визначено, що ощнка впливу на НС, яка е необхщною складовою проектно! до-кументацii, констатуе тiльки наявний стан довюлля i не передбачае мошторнг i контроль за еколоНчними змiнами. В роботi запропоновано модель штеграцп методiв та пiдходiв еколоНчного менеджменту в ме-тодологiю управлшня проектами та програмами, що дозволяе проводити еколопчну та соцiальну ощнку протягом всього життевого циклу проекту.
Питання еколопчно! та соцiальноi ощнки проек-тiв знайшли свое вщображення в методологii Green Project Management, запропонованоi Том Mochal i Andrea Krasnoff. Основною щеею GreenPM е включення екологiчних аспектiв оргашзацп до процесiв управлiння проектом чи програмою [9].
На XXII конгрес Мiжнародноi Асоцiацii управ-лiння проектами (IPMA) у 2008 р. вще-президент IPMA Mary McKinlay визначила необхщшсть про-ведення екологiчноi та соцiальноi оцiнки проектiв за допомогою поеднання методологш управлiння проектами i сталого розвитку, заявивши, що «для дальшого розвитку проектного менеджменту ме-неджери проекив повинш взяти на себе вщповь дальнiсть за сталий розвиток сусшльства» (Mary McKinley, 2008) [10]. В дослщженнях Jane Allen Jones (Society of Sustainability Professionals, ISSP) [11] було визначено, що еколопчна та сощальна оцiнка проек-ив е найбiльш важливими для досягнення проекив вiдповiдно сталого розвитку. Основна причина того, що еколопчна та сощальна ощнка проекив не засто-совуеться в галузi управлiння проектами, на думку Lincoln Kirsten (Director, SAP Consulting Services at Hitachi Consulting), е протирiччя мiж класичним визначенням Project Management короткотривалих термiнiв проекту i традицiйно визначеними довго-тривалими iнiцiативами цiлей сталого розвитку [12].
Застосування пiдходiв сталого розвитку для управлшня проектами дослщжуеться в [13]. Автори розробили шструмент для менеджерiв проекту щодо визначення еколопчних та соцiальних показникiв проекту.
Проте комплексш дослiдження результатiв застосування екологiчноi та соцiальноi оцiнки конкретних проекив транспортно-дорожньоi галузi вщ-сутнi.
3. Цшь та задачi дослщження
Метою роботи е проведення еколопчно'! та сощ-ально1 оцiнки проекту будiвництва та реконструкцii автомобiльноi дороги М-03 Киiв-Харкiв-Довжанський на дiлянцi вiд м. Бористль (км 44+500) до м. Лубни (км 191+400) вщповщно вимог Мiжнародного банку реконструкцп та розвитку (МБРР).
Для досягнення ще'1 мети виршувалися такi завдання:
- порiвняти вiтчизнянi та мiжнароднi вимоги щодо еколопчного та соцiального впливу проектно'1 дiяль-ностi на НС;
- провести аналiз основних видiв проекпв, що фь нансуються МБРР та визначити процедуру еколопч-но1 та сощально'1 оцiнки за вимогами Свиового банку;
- здiйснити екологiчну та сощальну ощнку проекту реконструкцп автомоб^ьно! дороги М-03 Ки-'¿в-Харюв-Довжанський на дiлянцi вiд м. Бористль (км 44+500) до м. Лубни (км 191+400).
4. Матерiали та методи визначення нормативно-
правових вимог украшського законодавства до еколопчно! оцшки проектiв
В Украiнi проведення ЕО проекпв регулюеться Законами Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), «Про екологiчну екс-пертизу» (1995 р.), «Про ратифжащю Конвенцii про оцiнку впливу на навколишне середовище в транскордонному контекстЬ» (1999 р.) та Державними будiвель-ними нормами Украiни ДБН А.2.2-1-2003 «Склад i змiст матерiалiв оцiнки впливiв на навколишне середовище (ОВНС) при проектуванш i будiвництвi тд-приемств, будинкiв i споруд» (2004 р.).
ЕО визначаеться як вимога проведення еколопч-но! експертизи i регулюеться Законом Украши «Про еколопчну експертизу» (1995 р.) [13]. Метою еколо-гiчноi експертизи е запобтння негативному виливу антропогенноi дiяльностi на стан НС i здоров'я насе-лення, оцiнка ступеня екологiчноi безпеки господар-сько! дiяльностi й екологiчноi ситуацii на територiях i об'ектах.
До 2011 р. в УкраМ дiяла модель ощнки впливу на довкiлля, яка характеризуеться двома основними рисами з точки зору процесу прийняття ршення: двоетапшсть процедури та и дозвiльний характер. Процедура ЕО полягала у поетапному проведенш двох процедур: ОВНС та державноi екологiчноi експертизи.
Порядок розробки матерiалiв ОВНС у складi про-ектноi документацii на нове будiвництво, розширення, реконструкцiю та технiчне переоснащення об'екив промислового та цивiльного призначення та основш вимоги до складу й змшту цих матерiалiв визначаеться ДБН А.2.2-1-2003 «Проектування. Склад i змiст матерiалiв оцiнки впливiв на навколишне середовище (ОВНС) при проектуванш i будiвництвi пiдприемств, будинюв i споруд» [14] та шшими нацiональними i мiжнародними правовими актами.
Вимоги до захисту навколишнього середовища в автодорожнш галузi встановленi галузевими нормами ГБН В.2.3-218-007:2012 «Екологiчнi вимоги до автомо-бiльних дорiг. Проектування» [15]. Ощнка екологiчних
впливiв виконуеться за ГСТУ 218-02071168-096-2003 «Ощнка та прогнозування еколопчного стану дорп та виробничих баз».
При тдготовщ ОВНС використовують положення нормативних акпв:
- ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектноi документацп для будiвництва»;
- ДБН 360-92 «Мктобудування. Планування та забудова мшьких i сiльських поселень»;
- ДБН А.3.1-5-96 Управлiння, оргашзащя i техно-логiя. Органiзацiя будiвельного виробництва;
- ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомо-бiльнi дороги». Частина I. Проектування. та Частина II. Будiвництво;
- ДБН В.2.3-5-2001 «Споруди транспорту. Вулищ та дороги населених пункпв»;
- ДБН В.2.3-14:2006 «Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування»;
- ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Система проектноi доку-ментацii для будiвництва. Основнi вимоги до проек-тно! та ро6очо! документацii. Загальш положення»;
- ДСП 173-96 «Державш санiтарнi правила планування та забудови населених пункпв»;
- ДСП 201-97 «Державш саштарш правила охорони атмосферного повггря населених мiсць (ввд забруднен-ня хiмiчними та бюлопчними речовинами)»;
- СН 3077-84 «Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки»;
- СНиП 11-12 «Захист вiд шуму».
Таким чином, вимоги украшського законодавства, що передбачають проведення екологiчноi експертизи та ОВНС, спрямоваш переважно на оцiнку впливу на довюлля конкретних проектiв, застосовуються до об-меженоi частини проекпв, визначають наявний стан НС, мають дозв^ьний характер. При цьому управлш-ня змiнами при реалiзацii проекпв НС не здшсню-еться. Процедура екологiчноi експертизи швестицш-них проекпв чiтко не визначена i не дае можливост здiйснювати оцiнку можливих еколопчних наслiдкiв стратегiчних рiшень територiального розвитку та рiз-номанiтних програм на нащональному, регiональному i мкцевому рiвнях вiдповiдно мiжнародним вимогам.
У« мiжнароднi фiнансовi установи застосовують процедури еколопчшл та соцiальноi оцiнки наслщюв проектноi дiяльностi до iнвестицiйних проекив, якi ними фiнансуються [16], в першу чергу ва установи Свиового Банку.
5. Результати дослщжень вимог Свггового банку до еколопчно!' та сощально!' оцiнки npoeKTiB
Свiтовий банк е одним з найбiльш важливих дже-рел фiнансовоï i TexHi4Hoï допомоги KpaÏHaM, що роз-виваються [17].
До складу Свiтового банку входить Мiжнародний банк реконструкцп та розвитку (МБРР), що надае фь нансування урядам краш i3 середшм рiвнем доходу i кредитоспроможних краш з низьким доходом.
Метою дiяльностi МБРР е скорочення масштабiв бвд-ностi в краïнах з середшм рiвнем доходiв i в кредитоспроможних бвдних краïнах, сприяючи сталому розвитку
шляхом надання позик, гарантш, продукт1в для управлшня ризиком, аналиичних та консультацшних послуг.
Станом на початок 2014 року кредитний портфель IBRD в Украш1 складався i3 11 швестицшних про-ектiв на загальну суму 1,8 млрд. дол. США. В1дтод1, як Украша стала членом Свиового банку в 1992 рощ, Банк надав Украш1 понад 7 млрд. дол. США на фшансування проект1в
МБРР здшснюе шдтримку «еколопчного i сталого розвитку» в усьому спектрi своeï iнвестицiйноï дiяльностi та технiчноï допомоги [18]. Банк визнае, що проекти, як1 забезпечують екологiчну i соцiальну стал1сть, вiдносяться до найвищих прiоритетiв його дiяльностi.
МБРР визначае види проект1в на основi еколо-гiчних та сощальних критерiïв i вiдносить ïx до ка-
Класифiкацiя iнвестицiйних
тегорш А/В/С за рiвнем потенцiйних еколопчних та соцiальних впливiв та питань, пов'язаних iз проектом, визначення характеру та рiвня екологiчних та сощальних дослщжень, розкриття iнформацii та участ зацiкавлених сторiн, з урахуванням характеру, розташування, характеру та масштабу можливих еколопчних та соцiальних проблем i впливiв. Класи-фiкацiя швестицшних проекив за вимогами МБРР наведена в табл. 1.
Згщно з Екологiчною i соцiальною политикою, МБРР вимагае вiд своiх клiентiв забезпечити дотри-мання встановлених Банком стандарив дiяльностi в сферi охорони НС i соцiальноi вiдповiдальностi, а також досягнення сталих результапв, передбачених щею полiтикою. Проекти мають вщповщати вимогам забезпечення екологiчноi та соцiальноi сталостi.
Таблиця 1
проектiв за вимогами МБРР
Критерш класифшацн проек^в 1ндикативний перелж проекгiв
Кагегорiя А
Проект мае негативный вплив на довгалля, що е сут-тевим (на шдсташ типу, мюцезнаходження, важливост та величини проекту та характеру 1 масштабност його можливого впливу на довгалля). Цей вплив у щлому е масштабним, шевiдворотшим, чут-ливим, рiзшоплашовим, кумулятивним або таким, що створюе прецедент, i може вплинути на зону, ширшу, шiж зона, в якш знаходяться об'екти або пiдприемства, що фшансуються в рамках субпроекту. Наприклад, проекти, яга мають одну або бшьше таких характеристик: масштабне перетворення або дегра-дацiя природного середовища проживання; вирубка, споживання або перетворення значно1 кiлькостi ль сових насаджень; мшеральних та iшших природних ресурав; прямi викиди забруднюючих речовин, що призводять до деградацй повiтря, водних ресурсiв або rруштiв; виробництво, збертання, використання або реалiзацiя шкiдливих речовин та викидiв; суттевi змiши в пдролопчному циклi; ризики, пов'язашi з ймовiршим масштабним використанням пестицидiв. Проекти великого масштабу: - з розвитку шфраструктури: створення i розвиток спещашзованих портiв та гаваней, транспорт (зашзничн^ автомобiльшi та водшi шляхи), управлшня масштабними водними ресурсами (розвиток рiчкових басейшiв, пере-розподiл води); греблi та великi водосховища, пдро- та теплоенергетика, видобувна промисловiсть, нафто- та газотрашспортшi системи; - в сферi сiльського господарства; iригацii, осушення i боротьби с повев нями, розведення та вирощування риби; АПК та промислове люоводство; - в сферi мiстобудування, включаючи житлову забудову, водоочистку, вов доочисш споруди, збiр та утилiзацiю твердих викидiв; - зменшення забруднення промисловими викидами, переробка шгадливих виквддв; промислова нерухомiсть, виробництво i широкомасштабне використання пестицидiв; - субпроекти, якi, незважаючи на масштаб або вид, будуть мати суттевий негативний вплив на критично важливi або в шшому сена цшш природнi або культурнi ресурси.
Катеп^я В
Проекти малого масштабу:
Потешцiйший вплив проекту на довгалля е зазвичай характерним для вщповщного об'екта, зворотшiм за характером; мае менш негативний вплив, шiж вплив на довкiлля проектiв, що вiдшесешi до Категорй А. Вiдрiз-няються вiд проектiв Категорй А того ж виду тшьки за масштабом. Це проекти з тдвищення енергоефектив-шостi, спрямованих на замшу старого обладнання з ви-роблення електроенергй, мiкро-ГЕС та малих саштар-них звалищ; вiдшовлешшя або тдтримання юнуючо1 iшфраструктури (наприклад, дороги, електромереж^ мапстральт мережi та зрошувальт мереж^, тощо. - з розвитку шфраструктури: мережi передачi та розподшу електроенергй, елекгрифiкацiя сшьсько!' мюцевос™, проекти мiнi- або мiкро-ГЕС, неве-ликi гепловi електростанцй, що працюють зi спалюванням екологiчно чистого палива, вiдновлюванi джерела енергй, енергоефекгивнiсгь, енер-гозбереження, водопостачання та водоочищення у сшьськш мiсцевосгi, реконсгрукцiя та ремонт дорщ гелекомунiкадiï тощо; - надання послуг з охорони здоров'я, профилактика В1Л-СН1Д, освiга (з обмеженим розширенням дтчих шкiл / споруд), ремонт / реконструкщя споруд у випадках, коли можуть бути виявленi небезпечш магерiали (наприклад, азбест, пестициди, що збертаються); будiвницгво нових будiвель бiльше нiж на одну-двi гамнати; - iригацiя малого масштабу, осушення, субпроекти в сферi сiльського гог сподарства та розвитку села, водопостачання та водоочищення у сшьськш мюцевос™, управлшня водними ресурсами та 1х вщновлення, а також проекти малого масштабу у сферi агрошдустрй, туризм
Кагегорiя С
Проекти, що мають мМмальний або не мають жодного впливу на довгалля. Проекти у сферi осв™, та охорони здоров'я, що не передбачають будiв-ництва, надання техшчно!' допомоги для iнсгигуцiйного розвитку або комп'ютеризацй.
Для того, щоб допомогти клieнтам та/або "х проектам у досягнент цiei мети, Банк визначив конкретт вимоги реалiзацii проектiв (ВР) для ключових сфер екологiчноi та соцiальноi сталостi:
- ВР1. Екологiчна i соцiальна оцiнка i управлiння.
- ВР2. Трудовi вiдносини i умови пращ.
- ВР3. Запобтння i скорочення забруднення на-вколишнього середовища.
- ВР4. Здоров'я i безпека населення.
- ВР5. Придбання земельних д^янок, примусове переселення i екош^чне перемiщення.
- ВР6. Збереження бiорiзноманiття i стале викори-стання природних ресурив.
- ВР8. Культурна спадщина.
- ВР10. Розкриття iнформацii i залучення защкав-лених сторiн.
ЕО МБРР визначае процедуру оцiнки еколопчних та соцiальних показникiв i еколопчних та сощальних аспек-тiв, фшансованих проектiв, передбачае, що оцiнка еко-логiчного впливу проекту визначае прямий i непрямий вплив проекту на людину, фауну, флору, Грунти, воду, по-вiтря, клiмат, ландшафт, матерiальнi цiнностi та культур-ну спадщину, а також взаемодiю мiж цими елементами.
Основш стадii ЕО:
- аналiз необхiдностi (скрiнiнг);
- визначення завдань i планування;
- розробка заходiв зi зменшення впливiв;
- тдготовка пiдсумкового документу;
- ощнка повноти та якостi ЕО;
- прийняття ршення;
- монiторинг i контроль впливу.
Участь громадськостi можлива на всiх стадiях оцiнки i е обов'язковою.
Отже, екологiчна та соцiальна оцiнка проектiв вiдповiдно вимог МБРР регулюе екологiчнi вщноси-ни з метою запобтння появi еколопчно небезпечних проектiв. На вiдмiну вщ ОВНС, така оцiнка передбачае ощнку можливого сумарного (кумулятивного) впливу на довюлля сукупностi проектiв або широкоi стратегii. В той самий час, мiжнароднi вимоги мають рекомендацшний характер, застосовуються як при одержант iнвестицiй, так i для контролю реалiзацii проектiв. Зведенi результати вимог до екологiчноi та соцiальноi ощнки пiд час проектноi дiяльностi приведено в табл. 2.
Таблиця 2
Зведена таблиця вимог до оцшки впливiв на НПС тд час проектноТ дiяльностi
Вид оцшки Екологiчшa експертиза (ЗУ «Про еколопчну експертизу») ОВНС (ДБН А.2.2-1-2003) Оцiнкa впливу на НС за Директивою 2011/92/ 6С Екологiчнa та соцiaльнa оцшка МБРР
Мета Зaпобiгaшшя негативному виливу антропогенно!' дiяль-шостi на стан навколишньо-го середовища i здоров'я населення, а також оцшка ступеня екологiчшоi безпеки господарсько1 дiяльшостi й еколопчно1 ситуацй на окре-мих територiях i об'ектах. Визначення дощльност i прий-нятностi плaшовaшоi дiяльностi i обгрунтування економiчних, тех-нiчних, оргaнiзaцiйних, сaнiтaрних, державно-правових та шших зaходiв щодо забезпечення безпеки НС. Визначення мМмаль- них вимог, якими мають керуватися кра"-ни тд час й включення у свое нацюнальне законодавство. Забезпечення дотримання встановлених стaндaртiв дiяльностi в сферi охорони НС i сощально1 вщповщаль-ностi, досягнення сталих результапв, передбачених екологiчною i соцiaльною пол^икою i конкретними ви-могами до реaлiзaцii проектiв.
я Ей 'ч О д е к Обмежена частина проектiв. Визначення iсшуючого стану НС. Мае дозвшьний характер. Управлшня змiшaми НС не здшснюеться Обмежена частина проекпв. Визначення iснуючого стану НС без можливост упрaвлiння змiнaми. Складшсть попередження збшь-шення негативного впливу на НС. Вiдсутне порiвняння впливiв та визначення найбшьш суттевих Носить рекомендацш-ний та не обов'язковий характер Носить рекомендaцiйний та констатуючий характер
'н О о Я ¡в г 3 '¡о а т и о я а я Л 4 "Ея и Проводиться виключно для конкретних проеклв, багато з яких реaлiзуються в межах вже затверджених стрaтегiй Регулюе еколопчш вщносини з метою зaпобiгaшня появi екологiчно небезпечних проектiв
Оцшюе впливи проектiв дiяльшостi на навколишне природне середовище Оцiнюе впливи офщшних СПП i зaконiв на довгалля
Стосуеться розроблення та прийняття конкретних проектiв дiяль- шостi Стосуеться планування розвитку на нацюнальному, репональному, мiсцевому та галузевому рiвнях
Дае можливють оцiшити вплив кожного проекту окремо Передбачае оцiнку можливого сумарного (кумулятивного) впливу на довгалля сукупносп проеклв або широко1 стратеги
Ршення ОВНС, на яга найчастше впливають мiсцевi органи влади, зазвичай не можуть суперечити тим ршенням, якi були прийшятi при зaтверджешшi плану чи програми, осгальки тaкi рiшешшя прий-маються центральними органами виконавчо1 влади Пiд час затвердження плану або програми висновки та пропозицй, отримаш в процесi СЕО, мають бути врaховaшi належним чином
Мае щлком визнaченi термiни виконання (початок, ганець) 6 безперервним процесом, спрямованим на надання шформаци в потрiбний час
Спрямована на зменшення впливу на довгалля певного проекту Зосереджена на шдтриманш необхiдного рiвня та полшшення якостi довкiлля
Мае високий рiвень детaлiзaцй та вузьку перспективу дй Мае низький рiвень детaлiзaцii та широку перспективу дй, регулюе створення загальних правових умов для планування певних ввддв дiяльностi
5. Результати еколопчно!' та сощально!' ощнки проекту реконструкци автомобшьно!' дороги М-03 Кшв-Харюв-Довжанський на дiлянцi в1д м. Бориспшь (км 44+500) до м. Лубни (км 191+400)
За рахунок кошНв Свиового банку в УкраМ у 2015 р. продовжуеться реалiзацiя 2 спiльних iз МФО проекНв, а саме Другого з МБРР проекту покращення автомоб^ьних дорiг i безпеки руху, а також стльного
з бвропейським банком реконструкцii та розвитку та бвропейським iнвестицiйним банком Проекту «Покращення транспортно-експлуатацшного стану авто-мобiльних дорiг на пщЧздах до мiста Киева».
В рамках цього проекту продовжено каттальний ремонт та реконструкщю дiлянки автомобiльноi дороги М-03 Кшв-Харюв-Довжанський - Лубни-Полтава, а також розпочато будiвництво 3 об'iздiв населених пунктiв - с. Покровська Багачка, с. Б^оцерювка та м. Полтава.
В ходi ж Проекту з МБРР та 61Б буде реконструйо-вано та покращено частини автомоб^ьних дорiг М-01 Киiв-Чернiгiв, М-05 Кшв-Одеса, М-06 Кшв-Чоп, М-07 Кшв-Ковель, Н-01 Киiв-Знам'янка та Р-02 Кшв-1ван-кiв, а також продовжено проект з утримання дшянки автомобiльноi дороги М-06 Кшв-Чоп та ii експлуата-цiю за кiнцевим результатом.
Метою проекту «Покращення транспортно-екс-плуатацiйного стану автомоб^ьних дорiг на пiд'iздах до мшта Киева»е приведення до европейського рiвня транспортно-експлуатацiйного стану автомобiльноi дороги М-03 Кшв-Харюв-Довжанський на дiлянцi вщ м. Бориспiль (км 44+500) до м. Лубни (км 191+400) -однiеi з найважливших магiстральних дорк Украiни, що спiвпадае з нащональним транспортним коридором бвропа - Азiя та покращення транспортно-екс-плуатацшного стану автомобiльних дорiг державного значення на аваршно-небезпечних дiлянках i мкцях концентрацii ДТП [19].
Головнi завдання - приведення конструктивно-технiчних та геометричних параметрiв дороги М-03 Кшв-Харюв-Довжанський на дшянщ вiд м. Бористль до м. Лубни, мостiв i шляхопроводiв та iнших споруд на нiй до вимог чинних нормативних докуменпв, а також пiдвищення безпеки дорожнього руху на аварш-но-небезпечних д^янках i мiсцях концентрацii ДТП на мережi автомобiльних дорiг державного значення Украши.
За рахунок проектних кошпв у сумi 453 625,63 тис. дол. США виконано каттальний ремонт та реконструкщю 157,1 км автомобiльноi дороги М-03 Ки-■¿в-Харюв-Довжанський (на окремих д^янках Бори-спiль-Лубни). Дана дорога спiвпадае з напрямком европейського маршруту Е-40, мiжнародного транспортного коридору 6вропа-Азiя та ввдграе стратепч-ну роль для штеграцп краiни в мережу 6С та у потен-цiйний вичизняний транзитний коридор Схiд-Захiд.
Ключовими еколопчними та соцiальними пробле-ми проекту, виршення яких вимагало ретельного тд-ходу, е:
1. Видiлення земель (включаючи питання виплати компенсацiй i збереження об'ектiв культурно'! спад-щини).
2. Викиди в атмосферу i шум впливати на мкцеве населення, яке проживае поблизу дороги.
3. Скиди поверхнево-зливових стоюв: необхщно забезпечити очистку зливових стоюв.
4. Ероз1я: необхщно забезпечити постшний мошто-ринг цих процеав i своечасну рекультиващю поруше-них д1лянок.
5. Високий р1вень ДТП на окремих д1лянках дороги.
Автомоб1льна дорога проходить через дв1 област
(Кшвська та Полтавська), с1м райошв (Бористль-ський - 7 %, Баришевський - 21 %, Переяслав-Хмель-ницький - 5 %, Яготинський - 23 % р-ни Кшвсько! обл. та Гребшювський - 2 %, Пирятиський - 25 %, Лубен-ський - 18 % р-ни Полтавсько! обл.). У зош ïï впливу на територп Кшвщини розташовано 30 населених пункт1в у яких проживае 14,4 тис. чоловщ на територп Полтавщини розташоваш 178 населених пункт1в у яких проживае трохи б1ля 550 тис. чоловж.
Райони, через яю проходить автомоб1льна дорога М-03, розташоваш на сход1 Кшвсько! област та на твноч1 Полтавсько! обл., що лежать на лкостеповш р1вниш Придшпровсько! низовини. Поверхня територп р1внинна, школи хвиляста: добре виражеш тдвищення чергуються з низинами, що не рщко переходять у болота [20].
У загальнш плошд земель с1льськогосподарсью упддя становлять 59,0 %, л1си та л1совкрит1 плошд -23,0 %, внутршш водойми - 6,2 %, забудоваш земл1 -4,8 %, земл1, зайнят шд об'ектами промисловост1, транспорту та вшськовими пол1гонами - 2,9 %, земл1 природоохоронного, рекреацшного та кторико-куль-турного призначення (внесет до Державного земельного кадастру) - 1,6 %, шш1 земл1 (земл1 без рос-линного покрову i заболочен земл1) - 2,5 %. Кл1мат дано! територп пом1рно континентальний, м'який. На територп д1яльност1 поширеш ландшафти терасово! частини Придшпровсько! низовини. Траса М-03 пере-тинае р1чки Труб1ж, Недра, Супш, Гнила Оржиця, яю належать до басейну Дшпра. Р1чки р1внинного типу. Живляться сшговими (близько 60 % стоку), дощови-ми i тдземними водами. Навесш проходить близько 50 % р1чного стоку, в лгтньо-осшнш - 25-30 % i 25 % у зимовий перюд.
В зош реал1зацп Проекту питома вага автомо-б1льного транспорту у загальному забрудненш атмосферного повиря досягае майже 60 %. Сучасний автомоб1ль викидае понад 200 токсичних речовин. Концентращя токсичних речовин значною м1рою за-лежить в1д техшчного стану автомоб1ля, швидкост його руху, строку експлуатацп. Дослщження пока-зують, що найменше оксид1в карбону викидаеться за швидкост1 руху 60 км/год. 3i зменшенням чи зб1ль-шенням швидкост руху юльюсть шюдливих речовин шдвищуеться у 2-4 рази. Найб1льша юльюсть токсичних речовин вид1ляеться за перемшних режи-м1в роботи двигуна, зокрема, шд час пуску i зупинки, i тд час роботи в холостому режимь Концентращя токсичних речовин у вщпрацьованих газах автомо-б1ля зростае 1з зб1льшенням строку його експлуатацп [21, 22].
Основними еколопчними аспектами проекту, ви-значеними на основ1 ф1зико-географ1чних показниюв району, кл1матичних i метеоролог1чних умов, е геоло-г1чна будова i тдземш води, поверхнев1 водн1 об'екти, грунти, атмосферне пов1тря, шум, об'екти природ-но-запов1дного фонду та бюр1зномашття.
Ключовi види впливiв на навколишне природне i соцiaльне середовище, а також ризики, пов'язаш з реа-лiзaцiею проекту включають воднi об'екти, вщведення земель, культурну спадщину, викиди в атмосферу, поводження з вщходами, поверхнево-зливний стж, безпека пiшоходiв, ерозiя i рекультивaцiя.
У результaтi реaлiзaцii проекту, насамперед, по-лiпшився трaнспортно-експлуaтaцiйний стан авто-мобiльноi дороги М-03 Кшв-Харюв на дiлянцi вiд Борисполя до Лубен та шженерний рiвень захисту екосистеми.
На стадп експлуaтaцii дороги обсяг викидiв в атмосферу вщ транспортних зaсобiв визначаеться за-гальною якютю i рiвнем забруднення повггря в локальному мaсштaбi. Виконаш розрахунки свiдчaть про низький рiвень забруднення повiтря, зумовлений рухом транспорту; розрaхунковi концентрaцii СО в межах населених пункпв складають 10-30 % вщ нормативу ГДК. Рiвнi iнших забруднюючих речовин не значш.
Реконструкцiя дороги дозволила збiльшити и про-пускну спроможнiсть та зб^ьшити середнi швидкостi руху транспортних зaсобiв: вантажних aвтомобiлiв з 50 км/год до 70 км/год; автобуив з 50 км/год до 65 км/год; легкових автомоб^в з 70 км/год до 85 км/год) за перюд 2008 - 2015 р.р.
Зб^ьшення юлькост одиниць транспорту, що проходить дорогою протягом однiеi години, привела до тдвищення рiвнiв викидiв. Проте, реконструкцiя дороги призвела до зменшення зaторiв.
На дослщному об'ектi було проведено нaтурнi спо-стереження, якi дозволили зазначити, що ремонт до-рожнього одягу i споруд на дорозi забезпечив належну пропускну спроможнiсть траси, яка у Кшвськш облас-тi до 2015 р. збшьшилась у 2,8-3,0 рази, у Полтавськш облaстi - у 2,5-3,0 рази (табл. 3).
Таблиця 3
Порiвняння штенсивносп руху на автомобтьнш дорозi М-03 КиТв-Хармв (дтянка вiд Борисполя до Лубен) [23]
Д1лянка дороги 1нтенсившсть руху, умовн. авт./доба
2008 рш 2015 рк
у Кшвськш обласп
км 45+000 - км 76+015 16270 46850
км 76+015 - км 103+690 14450 42660
км 103+690 - км 126+160 12900 39220
у Полтавськш обласп
км 126+160 - км 156+600 12890 39300
км 156+600 - км 192+100 12660 38980
Анaлiз приведених результaтiв свiдчить про по-стiйне пiдвищення iнтенсивностi руху за перюд з 2008 по 2015 рж. Проте порiвняння результапв впли-ву забруднюючих речовин на довюлля до та пiсля проведення реконструкцп дороги пiдтверджуе наявне зниження впливу шкщливих речовин на навколишне середовище тсля ремонтних робiт за рахунок забезпе-чення руху автотранспортних зaсобiв з рiвномiрними швидкостями, а саме:
- споживання моторних палив щорiчно зменшу-еться на 21,5 тис. т;
- обсяг викидiв у повiтря шюдливих гaзiв СО i NOx знижуеться на 10-20 % (орiентовно 4,7 тис. т щорiчно);
- обсяги викидiв iнших забруднюючих речовин у повиря (SО2 (мг/м3), СтНп, (мг/м3), сажа (мкг/м3), бенз(a)пiрен (мкг/м3), РЬ (потужнiсть емiсii в повiтря-не середовище) (мкг/м3) знижуеться на 10-20 %.
Рiвень шуму нaвiть пiсля реконструкцii може пе-ревищувати вiдповiдний нормативний рiвень, проте цей рiвень був би значно вищим без проведення про-ектних роби. Будiвництво дороги покрaщеноi якостi та шумозахисних екрaнiв забезпечило дотримання чинних нащональних нормaтивiв i стaндaртiв МБРР та зниження вщповщного рiвня шумового забруднення на 18-22 дБ. Шумозахисш екрани також виконують функщю скорочення вiзуaльних впливiв. Результати розрaхункiв свiдчaть, що у 2015 рощ рiвнi акустичного навантаження на границ зaхисноi смуги дещо переви-щували ГДК (55 ДБа). У визначених проектом мiсцях встановлюються шумопоглинaючi екрани. Така система захисту дозволила знизити шумовий вплив ав-томaгiстрaлi до сaнiтaрно-припустимих значень. Слiд вщзначити, що нaселенi пункти, розтaшовaнi вздовж траси, мають забудову переважно альського типу, яка склалася досить давно.
Анaлiз результaтiв дослщження показав, що при змiнi штенсивносп в 3 рази рiвень акустичного навантаження на НС був би б^ьший майже на 8 ДБа на автомобтьнш дорозi без ремонту нiж пiсля проведення реконструкцп.
До шших зaходiв, що забезпечують зниження антропогенного впливу на стан НС тд час реконструкцп та експлуатацп дороги е лжвщащя пилоутворення, полшшення водовiдведення з про'зно" частини та вiд дороги, зменшення ерозп Грунтiв i забруднення ввд-критих водойм та Грунтових вод у результaтi укршлен-ня узбiч.
Соцiaльний вплив результaтiв реaлiзaцii проекту визначився покращенням транспортно-експлуатащ-йного стану aвтомобiльноi дороги М-03 Кшв-Харюв на дiлянцi вiд Борисполя до Лубен, що сприяло ско-роченню часу, витраченого на по'здки пaсaжирiв та зниженню втрат вiд дорожньо-транспортних пригод. Шд час реaлiзaцii проекту забезпечено достатшми обсягами робiт дорожньо- i мiстобудiвельнi пiдприем-ства регюну.
Пiсля реконструкцii дороги на траа вiдкрито зна-чна кiлькiсть шфраструктурних пiдприемств малого бiзнесу, що сприяе як соцiaльно-економiчному розвит-ку регюну, так i збiльшенню комфортностi перевезен-ня пaсaжирiв.
За даними Департаменту ДА1 МВС Укрaiни [24] за останш 9 рокiв кiлькiсть ДТП з постраждалими в УкраМ зб^ьшилась у середньому на 27 %, у тому чис-лi на автомоб^ьних дорогах загального користування на 5,5 %.
Проектом реaлiзовaно комплекс зaходiв щодо пiд-вищення рiвня безпеки руху. Цi заходи включали будiвництво наземних пiшохiдних переходiв, вста-новлення дорожнiх знaкiв, нанесення дорожньо" роз-мiтки, створення безпечних та якюшших бокових дорiжок для пiшоходiв, покращення освiтлення в населених пунктах, територiею яких проходить автодорога, для того, щоб зробити п безпечнiшою в вечiрнiй та шчний час.
В щлому, вплив проекту на безпеку пiшоходiв е по-зитивним та помiрним. Змiна кiлькостi дорожньо-тран-спортних пригод тсля реалiзацii проекту на дшянщ Бориспiль - Лубни приведена в табл. 4. Аналiз даних свщчить що зменшення кiлькостi ДТП, пов'язаних iз незадовiльним станом дороги, на дшянщ Бориспiль -Лубни досягае ввд 75 % до 100 % для окремих дшянок.
Аналiз результатiв розрахунку сощально-еконо-мiчноi ефективностi показав щорiчне зменшення екс-плуатацiйних витрат автомобiльного транспорту на 614,2 млн грн.; капiталовкладень в автомобшьний транспорт - на 255,1 млн. грн.; непродуктивних втрат робо-чого часу пасажирiв у дорозi - на 1,65 млн люд-дшв.
Таблиця 4
Динамiка дорожньо-транспортних пригод, скоених за умов незадовтьного стану дорого М-03 на дшянщ Бориспiль-Лубни [24]
Репон 2008 2014 Р1вень покращення
Юль-кють Питома вага, % Юль-кють Питома вага, % Вщповщно до попе-реднього перюду
Кшвська обл. 3 2 0 0 3 1 в 3 рази
Полтавсь-ка обл. 8 4 2 1 6 1 в 4 рази
Всього по Укра1ш 183 100 62 100 121 1 в 3 рази
В результатi реалiзацii Проекту загальний прибу-ток (зменшення витрат) у 2015 рощ становив близько 869,1 млн.грн. Термш окупност швестицш у катталь-ний ремонт i реконструкцiю 157,1 км автомобiльноi дороги М-03 Киiв-Харкiв-Довжанський та будiвництво 4-х транспортних розв'язок у двох рiвнях становить 5 рокiв.
Проведений сощально-еколопчний аналiз швести-цiйного проекту полшшення транспортно-експлуата-цiйного стану автомобiльноi дороги М-03 Киiв-Харкiв на д^янщ вiд м. Бориспiль (км 44+500) до м. Лубни (км 191+400) визначив, що за рахунок зб^ьшення середшх швидкостей руху транспортних засобiв (ван-тажних автомобiлiв з 50 км/год до 70 км/год; автобу-«в з 50 км/год до 65 км/год; легкових автомобШв з 70 км/год до 85 км/год) за перюд 2008-2015 р.р.:
- споживання моторних палив щорiчно зменшу-еться на 21,5 тис.т;
- обсяг викидiв у повiтря шкщливих газiв СО i NOx знизилось на 10-20 % (орiентовно 4,7 тис. т щорiчно);
- обсяги викидiв та потужнiсть емiсii в повггряне середовище iнших забруднюючих речовин ^О2 , СтНп, сажа, бенз(а)пiрен, РЬ) знизилися на 10-16 %;
- рiвень шумового забруднення знизився в серед-ньому на 18-22 дБа;
- суттево знижено рiвень пилоутворення;
- полiпшено рiвень водовiдведення з проiзноi ча-стини та ввд дороги;
- знижено рiвень ерозп rрунтiв;
- знижено рiвень забруднення вщкритих водойм та Грунтових вод.
За рахунок полшшення транспортно-експлуатащ-йного стану д^янок дороги:
- юльюсть ДТП зменшилося в середньому вщ 75 % до 100 % на окремих д^янках дороги;
- зменшився рiвень непродуктивних втрат робо-чого часу пасажирiв та вантажiв у дорозi в результатi тдвищення швидкостi руху;
- покращилась транзитна привабливкть та мiжна-родний iмiдж Украiни.
7. Висновки
Сформована в УкраМ нормативно-правова база визначення сощально-еколопчного впливу проектноi дiяльностi у виглядi екологiчноi експертизи та про-ведення ОВНС не в повнш мiрi задовольняе наявним мiжнародним вимогам. Ус мiжнароднi фiнансовi установи застосовують процедури оцiнку виду дiяльностi ОВД до проекпв, якi ними фшансуються. Це включае всi установи Свиового Банку.
МБРР забезпечуе фiнансування тих проекпв, якi ма-ють додатковi екологiчнi або соцiальнi переваги, напри-клад, у виглядi додаткових сощально-екотлшчних благ для населення, що проживае в зон реалiзацii проекту та рiвноправного користування цими благами для вах зацiкавлених сторiн проекту. Особлива увага придшя-еться проектам, що дозволяють вирiшувати прiоритетнi соцiальнi та еколопчш проблеми, якi характернi для даного регюну, сприяють забезпеченню зниження без-робiття, та пiдвищення доступу до основних послуг та сприяють соцiально-економiчному розвитку регюну.
Еколопчна i соцiальна оцiнка Свiтового банку ви-значае процедуру оцiнки екологiчних та сощальних показникiв iнвестицiйних проектiв. Вона визначае прямий i непрямий вплив проекту на людину, фауну, флору, Грунти, воду, повiтря, клiмат, ландшафт, мате-рiальнi цiнностi та культурну спадщину, а також взае-модт мiж цими елементами.
Аналiз еколопчного та соцiального впливу проекту реконструкцп автомобiльноi дороги М-03 Киiв-Харкiв на дшянщ вiд Борисполя до Лубен визначив покра-щення транспортно-експлуатацiйного стану та шже-нерного рiвня захисту екосистеми, зб^ьшення про-пускноi спроможносп дороги та зменшення кiлькостi заторiв, що забезпечило полiпшення екологiчноi та со-цiальноi ситуацii на цш дорозi пiд час ii експлуатацп.
Сформована методика оцiнки екологiчного та сощ-ального впливу проекту за вимогами МБРР може бути ефективно застосована для шших проектiв рекон-струкцii та покращення частини автомобiльних дорiг, а саме М-01 Киiв-Чернiгiв, М-05 Кшв-Одеса, М-06 Киiв-Чоп, М-07 Киiв-Ковель, Н-01 Кшв-Знам'янка та Р-02 Киiв-Iванкiв, а також для продовження проекту з утримання дшянки автомобiльноi дороги М-06 Кшв-Чоп та ii експлуатацiю за кшцевим результатом.
Лiтература
1. Концепщя реформування системи державного управлшня автомобшьними дорогами загального користування [Текст]. -Розпорядження Кабшету Мшютр1в Украши вщ 31 березня 2015 р. № 432-р. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/432-2015-р
2. ^ваш! в фiнансyваннi дорожнього господарства Украши [Электронный ресyрс]. - Режим доступу: http://www.ukravtodor. gov.ua/novini/^novatsii-v-finansuvanni-dorozhnogo-gospodarstva-ukraini.html
3. Директива 2011/92/GC Gвропейського Парламенту та Ради в!д 13 грудня 2011 р. про оц!нку впливу окремих державних i приватних проект!в на навколишне середовище (кодиф!кац!я) [Текст]. - Oфiцiйний в!сник GC, L 26, 2012. - C. 1-21.
4. Конвенц!я про оцшку впливу на навколишне середовище у транскордонному контекст! ^лектронний ресурс] / OOH; Кон-венц!я, М!жнародний документ в!д 19.03.99. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_272
5. Bерба, B. А. Проектний анал!з [Текст]: тдручник / B. А. Bерба, O. А. Загородн!х. - К.: KHEУ, 2000. - 322 с.
6. Бойко, I. А. Методика оц!нки еколог!чних насл!дк!в проекту: особливост! практично! реашзаци [Eлектронний ресурс] / I. А. Бойко, Г. А. Мон!ч. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/ Economics/ 78054.doc.htm - Заголовок з екрану.
7. Xрyтьба, B. O. Oсобливостi управлшня еколог!чними проектами та програмами [Текст]: колективна монографiя / B. O. Xрyтьба, B. B. Морозов, G. Д. Кузнецов, O. Б. Данченко та !н. - Управлшня проектами, програмами та проектно-ор!ен-тованим б!знесом. Т. 3. - К.: BHЗ «Ун!верситет економ!ки та права «^OK», 2013. - 238 с.
8. Xрyтьба, B. O. Oснови управл!ння проектами ! програмами поводження з в!дходами в транспортно-дорожньому комплекс! [Текст]: монограф!я / B. O. Xрyтьба. - К.: ЭТУ, 2013. - 192 с.
9. Krasnoff, А. Green Project Management: Supporting ISO 14000 Standards Through Project Management Processes [Electronic resource] / А. Krasnoff, T. Mochal // Tne Green Economy Post. - Available at: http://greeneconomypost.com/green-project-man-agement-greenpm-iso-14000-11040.htm - Title from the screen.
10. McKinlay, M. Where is Project Management running to...? (International Project Management Association, 22nd World Congress, Rome, 2008) [Electronic resource] / M. McKinlay. - The official website of the 22nd IPMA World Congress - Rome (Italy), 2008. - Available at: http://www.ipmaroma2008.it - Title from the screen.
11. Jones, J. A. Project Management: Getting the Job Done [Electronic resource] / J. A. Jones. - Available at: http:// www.sustainabilityprofessionals.org/project-management-getting-job-done
12. Kirsten, L. Consulting Acquires Leading Environmental Sustainability [Electronic resource] / L. Kirsten. - Consulting Firm PRIZIM Inc, 2013. - Available at: http://www.hitachiconsulting.com/sap.cfm - Title from the screen.
13. Silvius, G. Sustainability in Project Management [Text] / G. Silvius, R. Schipper, J. Planko, J. van den Brink, A. Kohler. - Gower, 2012. - 182 р.
14. Про еколог!чну експертизу: Закон Украши станом на 18.12.2012 ^лектронний ресурс] / Bерховна Рада Украши в!д 1995-02-09. - 45/95-вр. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45/95-%D0%B2%D1%80
15. Проектування. ^лад ! зм!ст матер!ал!в оцшки вплив!в на навколишне середовище (OBHC) при проектуванн! ! буд!вництв! тдприемств, будинк!в ! споруд: ДБH А.2.2-1-2003. Чинний в!д 2004-04-01 [Текст]. - К.: Держбуд Украши. - Режим доступу: http://dbn.at.ua/load/1-1-0-242
16. Eколог!чн! вимоги до автомоб!льних дор!г. Проектування. ^H B.2.3-218-007:2012 [Текст]. - Державне агенство автомоб!ль-них дор!г Украши (Укравтодор), 2012. - 47 с.
17. Environmental Impact Assessment of Progects Ruling of the Court of Justice European Union [Electronic resource]. - Printed in Belgium, 2010. - 52 р. - Available at: http://europa.eu/ - Title from the screen.
18. The World Bank. Working for Free of Poverty [Electronic resource]. - Available at: http://www.worldbank.org/uk/country/ ukraine/projects
19. Экологическая и социальная политика Bсемирного банка ^лектронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.worldbank.org/ - Заголовок з екрану.
20. Техн!ко-економ!чне обгрунтування стльного !з Cвiтовим банком !нвестиц!йного проекту «Покращення автомоб!льних дор!г та безпеки рух» [Текст]. - Державна служба автомоб!льних дор!г Украши. Державне тдприемство - Украшський державний шститут з проектування об'ект!в дорожнього господарства «Укрд!продор». - Ки!в, 2008. - 100 c.
21. Реконструкц!я автомоб!льно! дороги державного значення М-03 Kиïв-Xаркiв-Довжанський [Текст]. - Oц!нка впливу на навколишне середовище (OBHC) ТOB «Геотехнологп», 2008. - 52 с.
22. Гутаревич, Ю. Ф. Eколог!я та автомоб!льний транспорт [Текст]: навч. пос. // Ю. Ф. Гутаревич, Д. B. Зеркалов, А. Г. Говорун, А. O. Корпач, Л. П. Мержиевська; 2-ге вид., переробл. та доповн. - К.: Ар!стей, 2008. - 296 с.
23. Bайганг, Г. O. Комплексна оц!нка та прогнозування забруднення придорожнього середовища транспортними потоками [Текст]: дис... канд. техн. наук / Г. O. Bайганг. - ^шона-льний транспортний ун!верситет. - Кшв, 2014. - 189 c.
24. Oц!нка соц!ально-еколог!чного впливу !нвестиц!йного проекту «Покращення автомоб!льних дор!г та безпеки руху». Зв!т про виконання науково-дослщно! роботи [Текст]. - Госпдогов!рна тема № 3/224. №держреестрацй 0115U003828; ^шона-ль-ний транспортний ун!верситет. - К., 2015. - 57 с.
25. Департамент ДА! МBC Украши ^лектроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sai.gov.ua/ua/news/1/5076.htm - Заголовок з екрану.
