CC BY
15
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
УДК 332.628
А.О. КОШЕЛЬ,
к.е.н., Наи/ональний университет 6iopecypciB i природокористування Укра'ни
Ретроспективний анал1з теорш вартост як основи економ1чно'| оцшки земель
У статт проведений ретроспективний аналiз icнyючиx у свповому MacuiTa6i теорй формування вартост! як eкoнoмiчнoí категор' Розглянуто поняття вартост! як основи eкoнoмiчнoí ои/нки земель шляхом теоретикоЧсторичного доспдження.
Ключов! слова: eкoнoмiчнa ощнка, земельн делянки, ринкова вартсть, вартсть зeмлi, ина земп.
АА. КОШЕЛЬ,
к.з.н., Наииональный университет биоресурсов и природопользования Украины
Ретроспективный анализ теорий стоимости как основы экономической оценки земель
В статье проведен ретроспективный анализ существующих в мировом масштабе теорий формирования стоимости как экономической категории. Рассмотрено понятие стоимости как основы экономической оиенки земель путем теоретико-исторического исследования.
Ключевые слова: экономическая оиенка, земельные участки, рыночная стоимость, стоимость земли, иена земли.
A. KOSHEL,
Ph.D. in Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Retrospective analysis of the value theories as Foundations of economic evaluation of land
In this article existing global theories of the formation of value as an economic category are retrospective analysed. The concept of value as the basis for the economic valuation of land by the theoretical and historical research is considered.
Keywords: economic assessment, land plots, the market value, the value of land, the price of land.
Постановка проблеми. Серед багатств, якими воло-flie людство, земл1, поза всяким сумьлвом, выводиться цен-тральне мюце при будь-яюй системi сусптьного устрою. В умовах ринково'1' економки значна частина земельних дЬ лянок залучена в ринковий об^ i е об'ектом кутвлНпродажу. Учасникам угоди кутвлНпродажу - продавцю i покупцю -необхщно знати достовiрну вартють земельно' дтянки, щоб, з одного боку, уникнути необов'язкових втрат, а з Ышого - не переплачувати зайвого.
Проблема визначення поняття вартост завжди стояло го-стро серед вчених економю^в вах чаав i народiв. А питання точно' детермЫаци вартост земель е надзвичайно складним i мае велику юльюсть рiзнобiчних наукових думок i поглядiв. Обов'язковють оцЫки земель (земельних дтянок) при ви-значенн вартюного е^валента нерухомостi пояснюеться тим, що пiд нерухомим майном розумieться фрагмент земно' поверхн з усiма розташованими на ый будiвлями, будин-ками i спорудами. Природно, сюди ж вщносяться i тi споруди, якi знаходяться безпосередньо в землi - елементи Ыженер-них мереж, комунiкацiй тощо.
Однак земельы дiлянки е настiльки специфiчним видом нерухомостi, що пряме використання тих пiдходiв, якi спра-ведливi для будiвель, будинкiв i споруд, виявляеться для них неможливими. Тому питання теоретичного осмислення вар-TOCTi земель як основи ¿х економiчноí оцiнки е надзвичайно актуальним.
Лнал!з дослщжень та публжащй з проблеми. Пи-
танням розвитку теорií вартос^ займалися такi вiдомi еко-номюти, як Л. Вальрас, В. Джевонс, Д. Еккерт, А. Маршал, К. Менгер, Д. Ркардо, А. См^ та сучаснi вiтчизнянi вче-ы Ю.Ф. Дехтяренко, Д.С. Добряк, В.М. Заяць, О.П. Канаш, А.Г. Мартин, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха, А.М. Третяк, про-
те питання теорп вартосп земель е складним I неоднознач-ним I варте подальших наукових досл1джень.
Метою статг'1 е ретроспективний анал1з 1снуючих у св1-товому масштаб1 теор1й формування вартост! як економ1чноУ категорИ'. Теоретико-!сторичне досл!дження поняття вартост! як основи економ!чно' оц!нки земель.
Виклад основного матер1алу. Анал!з вартост! I и визначення знаходяться пост!йно в пол! зору вчених-економ!ст!в, так як теор!я вартост! е одн!ею з основних розд!л!в загально' економ!чно1 теори. Поняття вартост! та И' природа розглядаеть-ся практично в кожному спец!ал!зованому виданн! з економ!ки.
А. См!т розмежував поняття споживчо' ! м!ново1 вартост! [1]. Зосередивши увагу на поясненн! м!ново1 вартост!, См!т розробив трудову теор!ю вартост!, зг!дно з якою м!нова вар-т!сть вим!рюеться к!льк!стю прац!, необх!дного для виготов-лення товару. Але деяк! предмети мають м!нову варт!сть, яка в!др!зняеться в!д к!лькост! прац!, необхщно''' для 'х виробни-цтва. Наприклад, п!дприемець може найняти роб!тник!в для виробництва товар!в ! продати ц! товари за ц!ною, що пе-ревищуе зароб!тну плату, видану робочим. См!т прийшов до висновку, що справжня варт!сть товару включае в себе: зарплату, виплачену за працю; дох!д на вкладений кап!тал, витрачений на закуп!влю сировини; прибуток, за ризик початку виробництва ! за управл!ння виробництвом; ! плату за оренду земл! (чотири фактори виробництва: земля, праця, кап!тал ! управл!ння).
Д. Р!кардо [2], розвиваючи трудову теор!ю вартост!, вва-жав, що товар, який мае м!нову варт!сть, повинен, перш за все, мати корисн!сть, яка визначаеться як здатн!сть цього товару викликати бажання придбати його, в результат! чо-го задовольняеться потреба в цьому товар!. В!дм!тивши, що р!дк!сть нев!дтворювальних товар!в (наприклад, р!дк!сн! кар-
© А.О. КОШЕЛЬ, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpai'Hi №8 (183)/2016 35
MAKPOEKOHOMI4HI ACÏEKTÈ C04ACHOÏ EKOHOMIKÈ
тини] збтьшуе ïx мiнoвy вapтicть, вiн знexтyвaв тaкими ви-пaдкaми для poзглядy, як виняткoвi, a oтжe i нeзнaчнi.
3a Cмiтoм, кiлькicть пpaцi, нeoбxiднoí' для виpoбництвa то-вapy, eквiвaлeнтнa йoгo мiнoвoí' вapтocтi. Piкapдo ж, кepyючиcь влacнoю тeopieю, змкт якoí' пoлягaв y тoмy, що дoxiд пiдпpиeм-ця е дoxiд зa минулу пpaцю, втiлeнy в iнcтpyмeнтax, бyдiвляx тa iншиx oб'eктax, пoв'язaниx з виpoбництвoм, нaмaгaвcя узгоди-ти цe твepджeння з тим фaктoм, щo зapoбiтнa плaтa мoжe бути мeншa cyми, зa яку тoвap, poбoчa cилa, пpoдaeтьcя.
Як i Cмiт, вiн зaзнaчив, що в мipy poзвиткy ciльcькoгoc-пoдapcькoï дiяльнocтi виникae нeoбxiднicть викopиcтaн-ня пoгipшeниx зeмeль, ocкiльки кpaщиx пpocтo нe виcтaчae. B peзyльтaтi для виpoбництвa тoгo ж caмoí' кiлькocтi тoвapy нeoбxiднa бiльшa кiлькicть пpaцi. Biдпoвiднo, вapтicть po6o-чoí' ^ли тeж зpocтae. Цe cпocтepeжeння бyлo ocнoвoю eкoнo-мiчнoгo пpинципy зpocтaння i пaдiння дoxoдiв: кoли пocлiдoвнi збiльшeння oднoгo фaктopy виpoбництвa дoдaютьcя дo фк-coвaниx вeличин ^ix^x фaктopiв, мaйбyтнiй чиcтий пpибyтoк бyдe зpocтaти aœ дo дeякoí' точки (тoчки змeншeння пpибyт-кoвocтi], пюля якoí' пocлiдoвнi збiльшeння цьoгo фaктopy бу-дуть пpивoдити дo cкopoчeння мaйбyтньoгo чиcтoгo пpибyткy.
Oкpeмi eкoнoмicти нe були зaдoвoлeнi тpyдoвoю тeopieю вapтocтi. Haпpиклaд, Жaн Бaтиcт Ceй [3], зaлишaючиcь по-cлiдoвникoм Aдaмa Cмiтa, y ^оШ poбoтi «Tpaктaт пoлiтичнoï eкoнoмií'» як дeтepмiнaнтy вapтocтi видiляв кopиcнicть. Biн зa-пoзичив цю iдeю y Eтьeнa ^ндильяга, щo oпyблiкyвaв cвoю poбoтy oднoчacнo з видaнням Cмiтoм «Дocлiджeння пpo пpи-poдy i пpичини бaгaтcтвa нapoдiв». Koндильяк ввaжaв, щo ocнoвним чинникoм, щo визнaчae вapтicть, е кopиcнicть.
Biльям Cтeнлi Джeвoнc, Kapл Meнгep i Лeoн Baльpac нe-зaлeжнo oдин вiд oднoгo poзpoбили як ocнoвнe пoняття тeopiï вapтocтi кoнцeпцiю гpaничнoí' кopиcнocтi. Boни cтвepджyвaли, щo вapтicть тoвapy зaлeжить вщ пpивaбливocтi aбo кopиc-нocтi гpaничнoï oдиницi тoвapy. Цe виpiшyвaлo пpoблeмy, пщ-няту Cмiтoм щoдo tord, як вoдa мoжe мaти мeншy мiнoвy вap-тicть, нiж aлмaз. «Ïeprna» пopцiя води, нeoбxiднa для пвдфимки життя, мaтимe виcoкy кopиcнicть i виcoкy цiнy, якщо вoнa бyдe единою нaявнoю пopцieю. O^^ra/i вoдa зaзвичaй е y вeликиx кiлькocтяx, гpaничнa пopцiя бyдe мaти мeншy кopиcнicть i бyдe oбyмoвлювaти нaбaгaтo мeншy цiнy. Ocкiльки ва пopцií' oднa-кoвi, гpaничнa пopцiя i визнaчae pинкoвy вapтicть.
Cтaн piвнoвaги нa cпoживчoмy pинкy юнуе в тому випaдкy, коли ва cпoживaчi peгyлюють cтpyктypy витpaт тaким чином, щоб витягти зi ^ofx дoxoдiв мaкcимaльнy вeличинy кopиc-ност^ пpичoмy зaoщaджeння виcтyпaють як тoвap. Piвнoвaгa пopyшyeтьcя, коли мiняeтьcя ц^ будь-якого cпoживчoгo то-вapy, коли зм^ют^я пpiopитeти cпoживaчa aбo його дожд.
Цeй aнaлiз е отовою кoнцeпцií', вiдпoвiднo до яко'' ц^ i ко-pиcтyeтьcя попитом шьюсь тoвapy oбepнeнo пpoпopцiйнo, i rnrcicpye той пpинцип, що попит нa тoвap чacткoвo визнaчa-eтьcя i цЫою його aнaлoгiв. Taкe yявлeння пpo динaмiкy попиту е отовою пpинципy зaмiщeння, що зacтocoвyeтьcя пpи оцЫ-цi мaйнa. Aнaлoгiчним чином змЫи в cмaкax i пepeвaгax ото-живaчiв cпpичиняють, з одного боку, кoливaння гpaничнoí' ко-pz^íc^, a з iншoгo боку, зм^ poзпoдiлy дoxoдy мiж тoвapaми.
Пpинцип, вiдпoвiднo до якого cпoживaч нaмaгaeтьcя мaк-cимiзyвaти кopиcнicть cпoжитиx тoвapiв, мoжнa виpaзити тaкoю мaтeмaтичнoю фopмyлoю:
MVa MVb
~W=~ñ (1]
дe MV - гpaничнa кopиcнicть; P - ц^; а, b - cпoживчi тoвapи.
Цe piвняння cтвepджye, що cпoживaч бyдe poзпoдiляти ви-тpaти нa тoвapи «a» i «b» тaким чином, щоб кopиcнicть, oдep-жyвaнa вiд ocтaнньoï гpoшoвoï oдиницi, витpaчeнoí' нa ко-жeн з тoвapiв, бyлa oднaкoвa. ^ piвняння зacтocoвyeтьcя до двox тoвapiв, «a» i «b», aлe мoжe бути poзшиpeнo в cиcтeмy piвнянь, що кoнcтaтyють, що кoжeн cпoживaч ypiвнюe rpa-ничну кopиcнicть нa гpoшoвy одиницю для кожного пoтeнцi-aльнoгo cпoживчoгo тoвapy.
Збiльшeння дoxoдy дозволить cпoживaчeвi купити бiльшe тoвapiв o6ox видiв.
Дaючи пoяcнeння кoливaнь попиту нa pинкy, тeopiя rpa-нично' кopиcнocтi нe вiдпoвiдae нa питaння, чому нa pинкy е тa чи iншa кiлькicть тoвapy з тieю чи iншoю цЫою, тобто, вoнa нe oxoплюe пpoблeм, пoв'язaниx з пpoпoзицieю pинкy. Moжнa було б oбrpyнтyвaти вiднocнy p^ucb aлмaзiв i вe-лику пpoпoзицiю води пpиpoдoю тoвapy, aлe пoяcнeння cтae мeнш зaдoвiльним, коли poзглядaютьcя пpeдмeти, якi виго-тoвляютьcя людиною.
Oб'eднaвши кoнцeпцiю гpaничнoï кopиcнocтi (тeopiя попиту] з кoнцeпцieю пpoпoзицií', зacнoвaнoï нa витpaтax, нeoб-xiдниx для виpoбництвa тoвapy (тeopiя пpoпoзицiï), Aльфpeд Mapшaлл [4] i гpyпa aнглiйcькиx eкoнoмicтiв виклaли влacнy тeopiю цiн: тeopiю попиту i пpoпoзицiï. Дaнa тeopiя цiн бaзy-eтьcя нa тому, що нa будь-якому кoнкpeтнoмy pинкy цiнa бу-дe вpiвнoвaжyвaти кiлькicть тoвapy, виpoблeнoгo i зaпpoпo-нoвaнa нa pинкy, i юльюсть тoвapy кyплeнoгo.
Пpинцип oчiкyвaння пpи oцiнцi мaйнa виxoдить бeзпoce-peдньo з poлi oчiкyвaнь cпoживaчiв y фopмyвaннi попиту. Oчiкyвaння покупця i пpoдaвця щодо кoн'юнктypи pинкy нe-pyxoмocтi i мaйбyтнix дoxoдiв вiд вoлoдiння мaйнoм бeзпoce-peдньo пoв'язaнi з його поточною вapтicтю, тaк що цeй пpин-цип вaжливий пpи пpoвeдeннi oцiнки.
B ocнoвi тeopií' пpoпoзицiï лeжaть допущ^ння, пoдiбнi до тиx, якi визнaчaють попит: виpoбники тoвapy вoлoдiють Ы-фopмaцieю по виpoблeним тoвapaм в oбcязi, що дозволяе мaкcимiзyвaти пpибyтoк, i вони знaють, яким мae бути поед-нaння виxiдниx pecypciв для нaйбiльш eфeктивнoгo виpoб-ництвa дaнoгo тoвapy.
Ha типовому pинкy взaeмoдiя попиту i пpoпoзицií' визнa-чae цiнy i кiлькicть кyплeнoгo тoвapy в тoчцi пepeтинy кpивиx попиту i пpoпoзицií'. Бyдь-якe вiдxилeння вiд цieí' точки piв-нoвaги викликae cyпpoтив, який yтвopюeтьcя aвтoмaтичнo pинкoвим мexaнiзмoм. Ha iдeaльнo дocкoнaлoмy pинкy точ-кa пepeтинy попиту i пpoпoзицiï i, oтжe, ц^, вcтaнoвилacя б швидко i зaлишaлacя б cтaбiльнoю, ocкiльки в CTa^ piвнoвa-ги були б i 'ff визнaчaльнi фaктopи.
Pинкoвa ц^, як гpoшoвe виpaжeння мiнoвoí' вapтocтi, е цiнoю piвнoвaги, якa визнaчaeтьcя cпiввiднoшeнням попиту i пpoпoзицiï нa pинкy, i е cyмoю, фaктичнo cплaчeнoю пpи кoнкpeтнiй pинкoвiй yгoдi. Oднaк y цьому визнaчeннi iгнopy-eтьcя тип кoнкypeнцiï, який пepeвaжae нa дaнoмy pинкy. Ha-пpиклaд, тут нe вpaxoвyeтьcя iнфopмoвaнicть покупця i пpo-дaвця; стутнь poзcyдливocтi, якa пpoявлялacь ними пpи yклaдaннi дaнoï угоди; cтимyли, яю кepyвaли дiями oднieí' зi
36 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni №8 (183)/2016
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
cтopiн aбo oбoмa cтopoнaми; yмoви фiнaнcyвaння; нaйбiльш ефективне викopиcтaння; i теpмiн, пpoтягoм якoгo мaйнo пpoпoнyвaлocя нa pинкy. Pинкoвa цiнa, як чacтo тpaпляeтьcя i в pеaльнocтi, мoже вcтaнoвлювaтиcя в pезyльтaтi чийoгocь кaпpизy aбo вiдчaю, чиeïcь безпечнocтi aбo неoбiзнaнocтi, cтopoнньoгo тиcкy aбo coцiaльниx aмбiцiй, егoïзмy чи iншиx пpoявiв пoчyттiв, a тaкoж бaгaтьox iншиx чинниюв.
У cитyaцiï, кoли y вггчизнянм i зapyбiжнiй пpaктицi oцiнки земель теpмiн «вapтicть» викopиcтoвyeтьcя в зaлежнocтi вiд мети oцiнки в пoeднaннi з тлyмaченням: pинкoвa вapтicть, Ы-веcтицiйнa вapтicть, лiквiдaцiйнa вapтicть, вapтicть для цiлей oпoдaткyвaння, cпецiaльнa вapтicть тoщo [5].
Пoняття вapтocтi пpи oцiнцi вкpaй вaжливе. У бiльшocтi випaдкiв метa oцiнки пoлягae y вcтaнoвленнi pинкoвoï вap-тocтi. Pинкoвa вapтicть oб'eктa неpyxoмocтi е гiпoтетичнoю, aбo poзpaxyнкoвoю, величинoю мoжливoï цЫи пpoдaжy, якa cтaлa б pезyльтaтoм pетельнoгo poзглядy пoкyпцем i пpo-дaвцем вcieï iнфopмaцiï, щo cтocyeтьcя дaнoï yгoди, з oco-бливoю yвaгoю дo тиx вiдoмocтей, як вiдoбpaжaють дií' вiдпo-вiдaльниx i poзcyдливиx пoкyпцiв i пpoдaвцiв в yмoвax чеcнoï yгoди. Bизнaчення теpмiнy pинкoвa вapтicть тicнo пoв'язaне з пеpевaжним нa pинкy типoм кoнкypенцiï. Xoчa визнaчення це не вимaгae нaявнocтi вcix вiдмiнниx ocoбливocтей чиcтoï кoнкypенцiï, вoнo включae в мбе бaгaтo з циx xapaктеpиcтик. У той же чac вoнo вiдкидae вимoгy, якa мae нa мел aбcoлют-нo тoчнy зaмiнy oднoгo тoвapy iншим.
Pинкoвa цiнa нaближaeтьcя дo pинкoвoï (aбo мiнoвoï) вapтocтi пpи нaявнocтi тaкиx пpипyщень: немae нiякoгo пpимycy aбo тиcкy нa пoкyпця aбo пpoдaвця з метою яга^ вплинути нa xiд oпеpaцií'; пoкyпцi i пpoдaвцi дoбpе пoiнфopмoвaнi i дiють виключнo в ^oix влacниx iнтеpеcax; для здiйcнення угади вiдвoдитьcя дocить чa-cy; oплaтa пpoвoдитьcя гoтiвкoю aбo ïx еквiвaлентoм.
Деякi фaктopи (нaпpиклaд, ocнoвнi виpoбничi фoнди пщ-пpиeмcтвa aбo плoщa oбpoблювaниx земель) xapaктеpи-зyютьcя вiднocнoю пocтiйнicтю i не зaвжди легга змiнити ïx кiлькicнi пoкaзники. !н1±л (нaпpиклaд, тpивaлicть poбoчo-гo чacy aбo кiлькicть зaciянoгo зеpнa) нaзивaютьcя змЫни-ми фaктopaми, ocкiльки ïx юльюсть легкo змiнити. У зв'язку з немoжливicтю вiдpaзy ж збтьшити пocтiйнi фaктopи ви-poбництвa, нa кopoткoмy вiдpiзкy чacy зpocтaння виpoбни-цтвa дocяжне тiльки зa paxyнoк пpиpocтy змiнниx фaктopiв. У pезyльтaтi витpaти нa виpoбництвo гpaничнoï oдиницi пpo-дукци 6удуть зpocтaти, i вiдбyдетьcя зcyв кpивoï пpoпoзицïí. Зa бiльш тpивaлий пеpioд мoжливе зpocтaння кiлькicниx пo-кaзникiв пocтiйниx фaктopiв. Haпpиклaд, будуть пoбyдoвaнi нoвi пiдпpиeмcтвa. Якщo не вiдбyдетьcя нoвиx змЫ зoвнiш-нix чинникiв, cиcтемa знoвy дocягне piвнoвaги. Зaпpoпoнo-вaнa юлькють тoвapy знoвy cтaне piвнoю зaтpебyвaнiй пpи cтaбiльнiй цiнi. Звичaйнo, нa пpaктицi piвнoвaгa дocягaeть-cя p^o. Boнo е лише пocтiйнo зм^ю^^ю^ метoю, дo якoï pyxaeтьcя cиcтемa, a не cтaн, який пiдтpимyeтьcя. Фiкcoвaнa пpoпoзицiя землi i дoвгoтpивaлicть cпopyд вкpaй ycклaдню-ють дocягнення piвнoвaги нa pинкax неpyxoмocтi.
Чac, неoбxiдний для пpиведення пoeднaння чинниюв ви-poбництвa у вiдпoвiднicть з нoвoю екoнoмiчнoю cитyaцieю, пopoджye явище, вдоме як екoнoмiчнa pентa, aбo зaлиш-кoвa пpoдyктивнicть. У кopoткocтpoкoвiй пеpcпективi кть-кicнi пoкaзники пocтiйниx фaктopiв виpoбництвa збiльшити
не мoжнa. Якщo вдocкoнaлення теxнoлoгiй виpoбництвa aбo збiльшення пoпитy нa виpoблений тoвap викликae зpocтaн-ня пoпитy нa кoнкpетнi виpoбничi пocлyги, цiнa тoвapy пеpе-вищить цiнy дoвгoтpивaлoï piвнoвaги. Pезyльтaтoм буде те, щo пpoтягoм пеpioдy мoдеpнiзaцiï дiючиx теxнoлoгiй влacни-ки згaдaниx пocлyг будуть oтpимyвaти cyмy, якa пеpевищить ïx звичaйний дoxiд. Цей нaдлишкoвий дoxiд нaзивaють ега-нoмiчнoю pентoю, aбo, ^д^ чиcтим пpибyткoм.
Taкoгo ж poдy aнaлiз пoяcнюe кoливaння цiни нa земель-нi дiлянки. Земля, зa визнaченням екoнoмicтiв, е pеcypcoм, дaними нaм пpиpoдoю, i не включae в cебе нiякиx бyдiвель, cпopyд aбo пoкpaщень, пoв'язaниx з мелiopaцieю aбo Ыши-ми пpoцеcaми впливу. Пpoпoзицiя землi, якщo дoтpимyвaтиcя тaкoгo ïï визнaчення, збiльшенa бути не мoже. ùo6 oтpимaти землю в кopиcтyвaння, неoбxiднo cплaтити ïï влacникy певну цiнy, aле вoнa ще не е кoмпенcaцieю, неoбxiднoю для пoкpиття вcix pеaльниx витpaт. Ця ц^ вiдoмa як земельнa pентa, aбo opенднa плaтa зa землю, екoнoмicти чacтo нaзивaють ïï пpo-cтo pентoю. Як i будь-яга iншa цiнa, земельнa pентa визнaчa-eтьcя тoчкoю пеpетинy кpивиx пoпитy i пpoпoзицïï. Piзниця пo-лягае в тoмy, щo кiлькicть пpoпoзицïí фiкcoвaнa пpиpoдoю. У зв'язку з тим знaченням, яке мae мюце poзтaшyвaння oб'eктa неpyxoмocтi для бaгaтьox видiв виpoбничoï i кoмеpцiйнoï дЬ яльнocтi, пoпит нa кoнкpетнy дтянку землi мoже бути дуже вимким в пopiвняннi з пoпитoм нa землю, poзтaшoвaнoï в менш пpивaбливoмy мicцi. У пoeднaннi з веpтикaльним xa-paктеpoм кpивoï пpoпoзицïï, a iнoдi i в зв'язку з недocкoнaлic-тю pинкy земель, це мoже пpивеcти дo швидкиx кoливaнь цiн нa земельнi дiлянки, poзтaшoвaнi в пpивaбливoмy мicцi. Ы-шим pезyльтaтoм мoже бути те, |щэ цiнa oкpемoï земельнoï дЬ лянки виявитьcя нaбaгaтo вищoю цiни aнaлoгiчнoï 'й дiлянки, aле poзтaшoвaнoï нa невеликiй вiдcтaнi вiд пеpшoï. Taw^ чи-нoм, oцiнкa pинкoвoï вapтocтi землi, ocoбливo землi, пpизнa-ченoï для пpoмиcлoвoгo i кoмеpцiйнoгo викopиcтaння, е oднi-ею з нaйcклaднiшиx зaвдaнь.
Hе вci кoнцепцïí цЫи i ocoбливocтi ïx yтвopення cпиpaютьcя нa пеpекoнливi метoдoлoгiчнi пpинципи i мaють глибoке нa-yкoве oбrpyнтyвaння. Пpиклaдoм цьoгo мoже cлyжити poз-глянyтa вище iдея цiни i цiнoyтвopення нa ocнoвi кopиcнoc-ú Чи ïï мoжнa пpийняти яга^и нayкoвy, в пеpшy чеpгy тому, !o вoнa пoзбaвленa тиx aтpибyтивниx тoвapнoмy виpoбни-цтву якocтей, яю неoбxiднi для пoяви гpoшей i викoнaння ними вiдпoвiдниx фунщй, як i виpaження чеpез ïx пocеpедни-цтвo кopиcнocтi тoвapy в йoгo цiнi. Paзoм iз тим ^pz^c^ тoвapy не icнye без ïï вapтocтi.
Oтже, в тoвapi ми мaeмo вapтicть i ïï виpaження в cycпiльнiй йoгo кopиcнocтi. Bеличинa вapтocтi - мipa якicнoï i кiлькicнoï cycпiльнoï кopиcнocтi тoвapy i пiдcтaвa йoгo piвнocтi пpи o6-мiнi нa бyдь-якiй Ы|±лй тoвap. Taкoю якicтю i тaкoю кiлькicнoю визнaченicтю не вoлoдie кopиcнicть пoзa ïï тoвapнoю фopмoю.
Kopиcнicть тoвapy, пoзбaвленa влacтивocтi зaгaльнoгo еквiвaлентa, щo не мoже викoнyвaти i фунщю зacoбy oбiгy. Áo в шй вiдcyтня гoлoвнa yмoвa yнiвеpcaльнoï лiквiднocтi -бути етaлoнoм кopиcнocтi вcix iншиx тoвapiв. Пpиpoднo, вo-нa не мoже викoнyвaти i л функцГ', чеpез якi pеaлiзyють cебе гpoшi як ocoбливий тoвap.
Taким чинoм, кopиcнicть, пoзбaвленa мoжливocтi бути втiленням кopиcнocтi вcix ^ix^x тoвapiв, a, oтже, i зacoбoм
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni №8 (183)/2016 37
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
|'х об1гу, не може бути грошима. Кориснють товару, не воло-д1ючи можливютю бути вираженою через загальну корис-нють - гроол, не може мати ¡ цЫу як форму вираження ко-рисностк Не можна визначити розм1р, зокрема, корисност ¡ висловлювати и меж1 в поняттях, 'й не адекватних. Корис-нють як яюсна ¡ ктьюсна визначенють не може бути вимЬ ряна грошима, як ¡ виражена в цУ. Будь-яка кориснють мае сво' способи ¡ величини вим^ювання.
Громадська кориснють товару, представлена його вар-тютю, вим^юеться ттьки 'й властивою м1рою ¡ виражаеться вщповщним масштабом.
У зв'язку з цим слщ зауважити, що автори, як намагають-ся вим^ювати кориснють товару за допомогою грошей ¡ висловлювати и в ц1н1, по суп безпосередньо визначають не кориснють, а вартють товару, а через вартють - сусптьну його кориснють.
Пщбиваючи попередн пщсумки анал^у корисност як основи цЫи ¡ цЫоутворення, необхщно констатувати, що ко-риснють товару - внутршньо властива йому яюсть. Вона не ¡снуе поза сусптьно необхщно''' праф, витрачено' на и вироб-ництво, або вартост¡, тобто в товар¡ ми маемо еднють вар-тост¡ ¡ и вираження в ™ чи ¡нш¡й сусптьно''' и корисност¡.
Здавалося б, принципово повинна в¡др¡знятися в¡д кон-цепцп корисност¡, варт¡сна теор¡я ц¡ни. На жаль, в ый нерщ-ко викладаеться зм¡стовна характеристика двоУстоУ природи товару ¡ звертаеться увага ттьки на варт¡сть, причому сус-птьна корисн¡сть затрат прац¡ ¡нод¡ ¡гноруеться. При цьому автори, як¡ намагаються синтезувати вартюну теор¡ю ц¡ни ¡ концепц¡ю й корисност¡, не помнають того очевидного факту, що в цьому випадку кориснюна цЫа товару виявляеться позбавлена сво' основи - вартоси а так звана вартюна ц¡на - сусп¡льноí й корисност¡. Варт¡сть при даних обставинах перестае бути м^ою сусптьно''' корисност товару. Автори по-д^них погляд¡в на варт¡сну ц¡ну, мабуть, вир¡шили ¡гнорувати те, що витрати сусптьно необхщно' прац вважають суспть-ну корисн¡сть й результат¡в.
При цьому не слщ забувати ¡ про те, що цЫа - грошове вираження вартост¡. Гроол передують появ¡ ц¡ни товару. Зви-чайно, можна спочатку виходити з ¡снування грошей, але в
даному випадку вартють, позбавлена сусп¡льноí корисноси не м¡стить необх¡дних умов для появи грошей. Якщо товар позбавлений одного з¡ сво'х якостей, то вЫ не мае внутрш-нього протирнчя м¡ж варт¡стю ¡ споживчою вартютю, а отже, ¡ можливост бути джерелом грошей. Якщо ж немае грошей, то в¡дсутня можливють визначення через 1'хне посередни-цтво вартосл, а отже, ¡ появи и ц¡ни. 1ншими словами, вартю-но' ц¡ни як тако' не може бути за визначенням.
Висновки
Ретроспективний аналв теор¡й вартост¡ земель показав, що вартють - економнна категор¡я, яка диференц¡йовано визна-чаеться р¡зними науковими школами. Але в одному вчен еди-н¡ - роль, яку врграе варт¡сть земель в сучасних економнних в¡дносинах, величезна ¡ багатогранна. Адже використовуючи и, можна не т¡льки забезпечувати ринковий об¡г земельних дтя-нок, а й економнними методами створювати умови для охоро-ни ¡ рацюнального використання, мабуть, найголовн¡шого природного ресурсу планети Земля - само' землк
Також варто слщ вщзначити тюне взаeмов¡дношення двох економ¡чних категорм - ц¡ни ¡ вартост¡, незважаючи на на-явну зовн¡шню простоту, воно залишаеться в економ¡чн¡й науц не до к¡нця вир¡шеною проблемою. До цього дня три-вае дискус¡я, в чому полягае залежнють м¡ж ними, як вони визначаються, до яких меж розповсюджуеться.
Список використаних джерел
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.,1962.
2. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Рикардо Д. Соч. Т. 1. - М.: Политиздат, 1955.
3. Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии // Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии. Экономические софизмы. Экономические гармонии / Ф. Бастиа. — М.: Дело, 2000.
4. Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1993. - Т. 1.
5. Методичн основи грошовоТ офнки земель в Украп-л / [Ю.Ф. Дех-тяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха]. - К.: Проф1, 2007. - 624 с.
Н.В. ПРИКАЗЮК,
к.е.н., доцент, в.о. зав!дувача кафедри страхування та ризик-менеджменту, Ки'вський нац!ональний университет¡м. Тараса Шевченка
Трансформащя моделей регулювання страховой д1яльност
Доспджено особливост! формування та розвитку ¡снуючих моделей регулювання страховой дяльност! у свт, визначе-но основн! напрями ¿х трансформации. На основ! проведеного анал!зу запропоновано рекомендацИ щодо розробки ефек-тивно' модел! державного регулювання страхово' дяльност! в Укра'н¡.
Ключов! слова: державне регулювання страхово' дяльност¡, модел! регулювання страхово' дяльност¡, страхова система, страхов! компанн, злиття ! поглинання страхових компанй, нацональн! економ!чн! системи, глобапзаця.
Н.В. ПРИКАЗЮК,
к.э.н., доцент, и.о. заведующего кафедрой страхования и риск-менеджмента, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Трансформация моделей регулирования страховой деятельности
Исследованы особенности формирования и развития существующих моделей регулирования страховой деятельности в мире, определены основные направления их трансформации. На основе проведенного анализа предложены рекомендации по разработке эффективной модели государственного регулирования страховой деятельности в Украине.
38 Формування ринкових вщносин в УкраУы №8 (183)/2016
© Н.В. ПРИКАЗЮК, 2016
