CC BY
33
А.В. БОДЮК,
к.е.н., с.н.с., доцент, Кивський унверситет управлння та п1дприемництва,
В.В. КУБИЦЬКИЙ, здобувач, юрист, C.I. ЯРЕМЕНКО,
здобувач, заступник начальника ДП1 у Подтьському районi
Обфунтування поняття товару як об'склв потреб
Обгрунтовуються вартiсно-потребовi положення щодо поняття товару з погляду його споживчих властивостей i потреб в них товарокористувачiв, як пропонуеться застосовувати в теоретичних розробках з товарного виробництва.
Ключов! слова: продук^я, товар, варлсть, собiвартiсть, потреби, споживач.
А.В. БОДЮК,
к.з.н., доцент, Киевский университет управления и предпринимательства,
В.В. КУБИЦКИЙ, соискатель, юрист, СИ. ЯРЕМЕНКО,
соискатель, заместитель начальника ГНИ в Подольском районе
Обоснование понятия товара как объектов потребностей
Обосновываются стоимостно-потребностные положения относительно понятия товара с точки зрения его потребительских свойств и потребностей в них товаропользователей, которые предлагается использовать в теоретических разработках по товарному производству.
Ключевые слова: продукция, товар, стоимость, потребности, потребитель.
A.V. BODYUK,
PhD in economic sciences, associate professor of the Kiev University management and enterprise,
V.V. KUBYTSKYY, postgratuate student, iawyer, SI. YAREMENKO,
postgratuate student, a depchief SFI is in the Podilskomu district
Ground of concept of commodity as objects of necessities
Cost-needs position is grounded in relation to the concept of commodity from point of his consumer properties and requirements in them consumer, which is suggested to apply them in theoretical developments from a commodity production.
Keywords: products, commodity, cost, needs, consumer.
Постановка проблеми. У сучасних умовах господарю-вання у зв'язку з побудовою економки ¡нновацмноНнвести-цмного типу необхщний перегляд поглядю на теорп суспть-ного виробництва в цтому, и категорп тощо. Це вщноситься, зокрема, до змюту понять товару, його вартост
Зпдно з узагальненою точкою зору товари визначають-ся як продукти прац (вир^ або послуга), що задовольняють певну потребу сусптьного виробництва чи населення та при-значен для продажу. Вважаеться також, що товар е продуктом пращ який виготовляеться не для власного споживання, а для обмЫу ¡ реалвуеться шляхом купвлНпродажу тощо. Таким чином, товар розглядаеться як продукт для продажу, об-мЫу. Але ж продаж також е обмЫом. ОбмЫ нами розглядаеться як поняття бтьш широке, ыж продаж, кутвля, торпвля. Як видно, незважаючи на давнють ¡снування ¡ поширенють категори, вона не отримала однозначного тлумачення. За цюУ та ¡нших причин е необхщнють в уточнены сутност поняття та його особливостей. Осктьки, наприклад, за потреб оподатку-вання важливо мати однозначне тлумачення поняття з тим, щоб правильно визначати об'екти оподаткування.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. Пи-тання понялйного апарату стосовно товара широко висв^-лен в лггературк До и авторв, наприклад, належать Б. Бер-ман, В.Г. Герасимчук, В.6. Козак, Ф. Котлер, Дж. Эванс та ¡н. [1-3]. Але вони поняття розглядають з позицм маркетингу. Eконом¡сти захщних краУн товар трактують як будь-яку р¡ч,
яка продаеться ¡ купуеться, тобто будь-який предмет торпв-л¡ [1, 2].
Питання понят¡йного апарату стосовно товара висв^ле-н¡ в офщйшй ¡нформаци. Так, зг¡дно з Податковим кодексом УкраУни «...товари - це матервльы та нематер¡альн¡ активи, у тому чи^ земельн¡ дтянки, земельн¡ частки (паУ), а також цЫы папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операцтх, кр¡м операц¡й з Ух випуску (емо'У) та погашен-ня» [4, с. 39]. Таке визначення розпливчасте, не вщдтяе поняття товару вщ поняття актива, продукций Тому не отримав однозначного тлумачення ¡ так званий об'ект оподаткування. Такий фактор вносить складност у механвм нарахування ¡ сплати податк¡в, що справляються за операци з товарами.
У Податковому кодексу УкраУни з метою застосування термЫа «постачання товарв» наприклад, електрична та те-плова енерпя, газ, пар, вода, повггря, що охолоджене чи кон-дифйоване, вважаються товаром [4, с. 33] ¡ матер¡альним активом [4, с. 26]. Але ж постачання теплоУ води населенню оф¡ц¡йно розглядаеться не як продаж товарв, який оподат-ковуеться, а як надання комунальних послуг. А послуги, до реч^ можуть належати ¡ до понять нематервльних.
Звернемося ще до вщповщних положень бухгалтерського об-л¡ку ¡ зробимо наступн¡ пор¡вняння. На пщприемствах у бухгал-терському обл¡ку за Планом рахункв бухгалтерського обл¡ку товари облковуються на рахунках класу 2 (Запаси), на субра-хунках: товари на склад (281); товари в торг^ (282); товари
© А.В. БОДЮК, В.В. КУБИЦЬКИЙ, C.I. ЯРЕМЕНКО, 2014 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 11 (162)/2014 1 51
на кoмiciï (2B3]; тapa пiд тoвapaми (2B4]; тopгoвa нaцiнкa (2B5]. Iз нaведенoгo виднo, щo oблiкoвyютьcя тoвapи, якi виготовлен на пiдпpиeмcтвi як влacнa пpoдyкцiя i пеpедaнa на cклaд для по-далыхо pеaлiзaцiï, aбo тoвapи на пiдпpиeмcтвax тopгiвлi, щo ними пpидбaнi для пpoдaжy (а точнше пеpепpoдaжy]. Цiннi пaпеpи та деpивaтиви дo тoвapiв на cicr^ax не належать.
У клaci 7 «Дoxoди i pезyльтaти дiяльнocтi» видiляютьcя cy-бpaxyнки: дoxiд вiд pеaлiзaцiï готово''' пpoдyкцiï; дoxiд вiд pеa-лiзaцiï тoвapiв; дoxiд вiд pеaлiзaцiï poбiт i пocлyг. Але pеaлiзa-цiя готово''' пpoдyкцiï належить дo тoвapнo-гpoшoвoгo oбмiнy, тoмy назва cyбpaxyнкy не вiдпoвiдae зaгaльнoмy визначенню тoвapy. Oтже, мають мicце poзxoдження мiж теopетичними визначеннями тoвapiв i ïx бyxгaлтеpcьким oблiкoм. Taким чи-нoм, пoтpебyeтьcя oднoзнaчне тpaктyвaння тoвapy, обфунту-вання, зoкpемa, i пoняття нaдpo-pеcypcнoгo тoвapy.
Метою стаiri е poзpoбкa вapтicнo-пoтpебoвoгo acпектy пoняття тoвapy.
Виклад основного материалу. За cлoвникoвим визначен-ням тoвapoм е пpoдyкт пpaцi, пpизнaчений для oбмiнy та пpo-дaжy, щo мае cпoживaнy вapтicть i вapтicть [5, c. 499]. B iншиx визнaченняx oзнaки вapтocтi не пpивoдятьcя. Taк, за oфiцiйним визначенням, тoвapoм е бyдь-якa пpoдyкцiя, пocлyги, poбoти, пpaвa Ытелектуально!' влacнocтi та iншi немaйнoвi пpaвa, пpи-знaченi для пpoдaжy (оплатно' пеpедaчi] [6, c. 1B3]. Taraza чинoм, тoвap - це yже не тiльки piч, а oб'eкт y фopмi пpaв, щo пpизнaченi для пpoдaжy. З таким пpизнaченням тoвapy cлiд згoдитиcя. Oд-нак це визначення не oxoплюe oзнaки пoxoдження тoвapy.
За iншим oфiцiйним визначенням, тoвapoм е «...будь-який пpедмет гocпoдapcькoгo oбopoтy, в тoмy чи^ пpoдyкцiя, po6o-ти, пocлyги, дoкyменти, щo пiдтвеpджyють зoбoв'язaння i пpa-ва (зoкpемa цiннi пaпеpи]» влacнocтi та iншi немaйнoвi пpaвa, пpизнaченi для пpoдaжy (оплатно''' пеpедaчi] [6, c. 1B3]. Зазна-чимo, що пpoдyкцiя мoже включaтиcя y гocпoдapcький oбopoт y межax пiдпpиeмcтвa, тобто без акта кyпiвлi-пpoдaжy, в межax cyб'eктa гocпoдapювaння oднoгo влacникa. Toдi пpoдyкцiю за вище наведеними визначеними тoвapoм називати не мoжнa.
Пpoдyкцiя (видoбyтoк], нaпpиклaд нaдpoвi pеcypcи, офщм-нo тpaктyeтьcя як «...кopиcнi копалини зaгaльнoдеpжaвнoгo i мicцевoгo значення (мiнеpaльнa cиpoвинa], щo видобувають-cя (виpoбляютьcя) пiд чac poзpoбки poдoвищ кopиcниx копа-лин» [6, c. 179]. Haдpoвi pеcypcи не вигoтoвляютьcя, а лише як пpиpoднi pечoвини y твеpдoмy, piдкoмy чи гaзoпoдiбнoмy стан вилyчaютьcя з нaдp з метою пoдaльшoгo ïx включення y го^о-дapcький oбiг, y тoмy чи^ для пpoдaжy aбo збагачення, пеpе-мiщення в чaci i пpocтopi, подальшо''' пеpеpoбки. Активами вoни е завжди, а тoвapaми - лише пкля включення y тoвapнo-гpo-шовий aбo бapтеpний oбмiн. Зayвaжимo, що Koдекc Уфа'''ни пpo нaдpa не вiдoбpaжae пoняття кopиcниx кoпaлин як тoвapiв.
У лiтеpaтypi тoвapи пoдiляють на cпoживчi й виpoбничoгo пpи-значення. За екoнoмiчнoю теopieю, тoвap мае вapтicть, мiнoвy вapтicть, cпoживчy вapтicть. Cпiльним для тoвapiв е втiлення в ниx cycпiльнoï пpaцi y пpoцеci вигoтoвлення як пpoдyкцiï. За зaтpaтaми тако'' пpaцi здiйcнюeтьcя 'xine кiлькicне зicтaвлення, фopмyeтьcя ïx вapтicть з ypaxyвaнням якocтi, кopиcнoгo ефекту та iншиx пapa-метpiв, а цiнa - ще з вpaxyвaнням пoпитy i пpoпoзицiй.
У пpoцеci видoбyвaння кopиcниx кoпaлин немае виготов-лення пpoдyкцiï (y тpaдицiйнoмy poзyмiннi шляxoм пеpеpoбки cиpoвини], а oтже, i cycпiльнoï пpaцi на пеpеpoбкy (яка тpaди-
цiйнo poзглядaeтьcя) y йoгo пpoцеci. Фaктop cycпiльнoï пpaцi визначае ту cфеpy вiднocин мiж пpaцiвникaми aбo ïx opra^-зaцiйними фopмyвaннями (а не ттьки тoвapoвиpoбникaми, як це тpaктyeтьcя], що oxoплюe oбмiн пpoдyктiв виpoбництвa на oбмiннi цiннocтi (гpoшi, тoвapи, зaтpaти пpaцi тoщo].
Bapтicть нaдpoвиx pеcypciв y бyдь-якoмy cтaнi е катего-pieю безпocеpедньoгo пpoцеcy нaдpopoзвiдyвaльнoгo ви-poбництвa, ocкiльки вoнa вiдбивae зaтpaти на видoбyтoк, пiдгoтoвкy для дoведення ïx дo cпoживaчa. Але oc!^™ зЬ cтaвлення вapтocтi тoвapiв вiдбyвaeтьcя y cфеpi oбмiнy, тут вapтicть пpoявляeтьcя y фopмi мiнoвoï вapтocтi, яка е ка-тегopieю TOopil' cфеpи oбмiнy. Cпoживчa вapтicть xapaкте-pизye тoвap як piч, що мае вiдпoвiднi влacтивocтi, завдяки яким зaдoвoльняe певнi пoтpеби нacелення чи пiдпpиeмcтв. Дo pечi, в лiтеpaтypi (Г. Pyдькo, M.M. Kypилo, C.B. Paдoвaнoв, C.Ô. Литвинюк, B.I. Лoвiнюкoв) вживaeтьcя пoняття еконо-мiчнoï цiннocтi poдoвищa [7, B]. Ha наш пoгляд, poдoвищa кopиcниx кoпaлин також е тoвapoм.
Oфiцiйнo тoвap ще тpaктyeтьcя aнaлoгiчнo згaдaнoмy, як «... мaтеpiaльнi i немaтеpiaльнi активи, а також цiннi пaпеpи та де-pивaтиви, щo викopиcтoвyютьcя y бyдь-якиx oпеpaцiяx, кpiм oпеpaцiй з ïx випужу (емicи] та пoгaшення» [6, c. 1B3]. За Пла-нoм paxyнкiв бyxгaлтеpcькoгo oблiкy немaтеpiaльнi активи належать дo неoбopoтниx aктивiв (клac 1], тoмy не мoжyть нази-вaтиcя тoвapaми. Maтеpiaльнi активи - це ще не oбoв'язкoвo TOßap^ Адже вигoтoвленi пiдпpиeмcтвoм пpoдyкти, щo вико-pиcтaнi ним для внуфшньо''' пoтpеби, е pеcypcaми (мaтеpiaль-ними активами] для цьoгo пiдпpиeмcтвa. Якщo пiдпpиeмcтвo безкoштoвнo пеpедaлo певый кaтегopï'' нacелення пaливнi pе-cypc^ тo вoни cтaли йoгo життевим pеcypcoм. Oднaк ми ïx то-вapoм не нaзивaeмo, ocкiльки в дaниx випaдкax пpoдyкти не pеaлiзyютьcя за так звaнoю мiнoвoю вapтicтю на pинкy.
Bвaжaeтьcя, щo cпoживчi влacтивocтi тoвapiв е cycпiльнo-цiннocтними влacтивocтями. Toмy cлiд би poзyмiти, кoли пpoxo-дять змiни в cycпiльниx пpoцеcax, пoтpебax людини, то cпoживчi влacтивocтi тoвapiв змiнюютьcя. Але ж ïx пpиpoднi власт^о^ т зaлишaютьcя пoпеpеднiми. Toмy такий пщ^д - пpoтиpiччя, 6o тoвapне тто xapaктеpизyeтьcя cпoживчoю вapтicтю.
Cпoживчa вapтicть poзyмieтьcя як кopиcнicть пpoдyктy, що е певнoю piччю, cyкyпнicть pечoвинниx влacтивocтей, якi po-блять йoгo пpидaтним для зaдoвoлення бyдь-якиx пoтpеб. Пpи цьoмy тлyмaчитьcя, щo cпoживчa вapтicть oкpемoгo пpo-дукту як caмocтiйнoгo пpедметa не е екoнoмiчнoю кaтегopieю, а лише на фoнi виpoбничиx вiднocин, y зв'язку з пoтpебaми cycпiльcтвa вoнa пpидбae coцiaльнo-екoнoмiчний xapaктеp.
Bвaжaeтьcя, щo cпoживчa вapтicть тicнo пoв'язaнa з кате-ropierci якocтi. Ocтaння е пpoявoм cпoживчoï вapтocтi тoвapy i cвiдчить пpo cтyпiнь зaдoвoлення певниx пoтpеб о^емо!' людини чи cycпiльcтвa. Taraœ ввaжaeтьcя, щo якicть е теxнiч-нoю й cycпiльнoю кaтегopieю. Ha нашу думку, яюсть о^емо-го пpoдyктy залежить вiд cтвopювaчiв i виpoбникiв пpoдyктy, а не його о^емого cпoживaчa, cycпiльcтвa. Oтже, отожива-чу вapтicть, нaпpиклaд пpиpoднo-pеcypcниx тoвapiв, пoтpiб-но poзyмiти як здатнють задовольняти будь-яку людcькy по-тpебy: cycпiльcтвa, виpoбництвa, тopгiвлi.
Ha нашу думку, cпpaвa знову ж таки не в тoвapi, а в отожи-вaчевi. Hе тoвap задовольняе пoтpеби, а людина задоволь-няе cвoï пoтpеби, викopиcтoвyючи пpитaмaнним 'й cпocoбoм
152 Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi № 11 (162)/2014
тi чи rnrni тoвapи, щo вoлoдiють ^oi^ влacтивocтями ^po-дукти xapчyвaння - xapчoвoю цiннicтю, cмaкoвими якocтями; кaмiнь - бyдiвeльними пapaмeтpaми].
Пpoaнaлiзyeмo тaкий пpиклaд. Myxoмopи мaють cпeцифiч-нe зacтocyвaння, aлe для cпoживaння y ïœi вoни нe пpидaтнi. Пepeciчнiй людин вoни пpocтo нe пoтpiбнi. Mи нe мoжeмo но-звaти, як тoдi cпoживчi влacтивocтi мae тaкий пpoдyкт, ягаю е йoгo мiнoвa aбo cпoживчa вapтicть. Oтжe, cпoживчa вap-тicть - цe нe xapaктepиcтикa тoвapiв, aлe й нe xapaктepиcти-кa cпoживaчa. Toдi лoгiчнo зayвaжити щoдo визнaчeнocтi cyr ^eï кaтeгopiï. Дo тoгo ж вoнa peaльнo нe вiдбивae i зaтpaти н8 вигoтoвлeння тoвapy для йoгo виpoбникa, цiнy тoвapy для йoгo пoкyпця. Toмy кaтeгopiя «cпoживчa вapтicть» нe мae визно-чaльнoгo вiднoшeння дo тoвapy, йoгo cпoживaчa i нe peaльнa.
Toœ пoняття «cпoживчa вapтicть тoвapy», якa нiбитo пpя-муе вiд cпoживaчa, е мiфiчнoю, нe мae нi oбrpyнтoвaнoгo тeopeтичнoгo пoлoжeння, нi пpaктичнoï peaльнocтi, н ган-кpeтнoгo нociя в тpaдицiйнoмy iï тлyмaчeннi. A вapтicть - га-тeгopiя вiднocнa, тoвap мae кoнкpeтнi влacтивocтi. Oдин i той caмий тoвap мoжe бути пpoдaний зa piзними цiнaми (вим-кими, низькими, вiддaний бeзкoштoвнo], зaмiнeним нa iнший бeз eквiвaлeнтниx вapтicниx зicтaвлeнь. Taкi влacтивocтi пpиpoднo-pecypcнoгo тoвapy, як фopмa, cтpyктypa, кoлip тa Ы|±л, зaлишaютьcя нa вecь йoгo життевий пepioд нeзaлeжнo вiд cпoживaчa. Пoняття тoвapнoгo тiлa - oб'eктивнe.
Пoтpeбye yтoчнeння змicтy «мiнoвa вapтicть»: цe нe влacти-вicть нaдpo-pecypcнoгo тoвapy, a cyмa, яку згoдeн зaплaтити пoкyпeць aбo ж вiдпycтити пpoдaвeць пoкyпцю. Taким чинoм, ця вapтicть нe cтiльки зaлeжить вiд тoвapy, cкiльки вiд плото-cпpoмoжнocтi пoкyпця, кoн'юнктypи pинкy тoщo. Toвap вoлoдie кoнкpeтними poзмipaми, мacoю, кoльopoм, фyнкцioнaльними тa iншими xapaктepиcтикaми, якi нeзaлeжнo вiд мaйбyтньoгo кopиcтyвaчa зaлишaютьcя нa вecь життевий пepioд цьoгo то-вapy. Якщo кopиcтyвaтиcя тepмiнoм «cпoживчi влacтивocтi», нeoбxiднo зaзнaчити ïx вiднocнicть. Бo, нaпpиклaд, якi б чyдo-вi eкcплyaтaцiйнi xapaктepиcтики нe мaв iмпopтний тoвap, зo-кpeмa лicoтpaнcпopтний зaciб, вyгiльний кoмбaйн, вiн нe мoжe зaдoвoльнити пoтpeбy пpивaтнoгo пiдпpиeмця, який нe в змo-зi йoгo купити, a oтжe i кopиcтyвaтиcя ним.
Ha нaшy думку, кaтeгopiя «мiнoвa вapтicть» мoглa б бути зо-cтocoвyвaнoю лишe в тому випaдкy, кoли вcтaнoвлeнa iï едино вeличинa (тoбтo для виподку oднa вiвця зо п'ять звйцв]. Aлe то-кий oбмiн - нe peaльний. Бo цiнa пpoдaжy тoвapiв зaлeжить вiд бaгaтьox фaктopiв, y тoмy чиcлi й пoпитy. Oтжe, нозвоно кaтeгo-piя нe мое нi тeopeтичнoï знaчyщocтi, н пpaктичнoï peaльнocтi, a нaлeжить дo дaлeкo минyлиx. Toмy вoнa нe пoвиннa зacтocoвy-вaтиcя в cyчacниx eкoнoмiчниx тeopiяx, нi в мapкeтингoвiй пpaк-тицi, нi, тим б^ыхе, y poзpoбкax iз вapтicниx arneum iннoвaцiйнoï дiяльнocтi y гaлyзi пpиpoдoкopиcтyвaння. Дoцiльнo викopиcтo-вувоти peaльнi пoняття цiни тoвapiв, цiнoвoгo eквiвaлeнтa тонщэ.
Бo ж нeлoгiчнo виxoдить, |щэ кoнкpeтний тoвap пpиpoднo-гo пoxoджeння мое кoнкpeтнy мiнoвy цiнy, a peaльнo oбмiню-eтьcя но piзнi вapтocтi. Iнaкшe нe мoжнa зpoзyмiти, чoмy тoдi oдин i той ммий тoвap мoжe пpoдaвaтиcя зо нaвiть дyжe вщ-мiнними ц^ми. Oбмiннa вapтicть нi тeopeтичнo, н пpaктич-нo нe пoвиннa бути piзнoю но oдин i той ммий тoвap, iнaкшe вoнa зaлeжить вiд пoкyпця, aлe тoдi пoняття мiнoвoï вapтoc-тi тoвapy тpeбa зaмiнити но iншe, щo xapaктepизye пoкyпця.
Пoкyпeць i cпoживaч як cyб'eкти oбмiнy вiдpiзняютьcя, тoбтo е piзними зо pядoм oзнaк, нacaмпepeд пo вiднoшeн-ню дo тoвapy як влacники. Якщo тoвap мое кoнкpeтнy м^-ву вapтicть, вoнa пoвиннa зaлeжaти вiд цьoгo тoвapy. Знoвy ж токи, чoмycь oдин i тoй caмий тoвap (cocнoвa чи дyбoвa дepeвинa, poзвiдaнe poдoвищe кopиcниx кoпaлин] но тopгax пpoдaeтьcя зо piзними цiнaми. Oтжe, cпpaвa нe тiльки в xa-paктepиcтикax тoвapiв, a й y фiнaнcoвиx мoжливocтяx пoкyп-цiв циx тoвapiв. Ha нош пoгляд, ocкiльки тoвap як eквiвaлeнт oбмiнy но Tporni мое цiнy, вiн е eкoнoмiчнoю кaтeгopieю. Пpи-poднo-pecypcний тoвap як кaтeгopiя pинкoвoï eкoнoмiки то-гаж е кaтeгopieю eкoнoмiчнoю, тoмy вЫ пoвинeн xapaктepи-зyвaтиcя eкoнoмiчними пoкaзникaми.
Oтжe, пoкaзник мiнoвoï вapтocтi як eкoнoмiчний мiг би xa-paктepизyвaти пpиpoднo-pecypcнi тoвapи, кoли б вЫ був peaльним. Peaльними е coбiвapтicть, пpoдaжнa цiнa тoщo. «Cпoживчa вapтicть» вiдoбpaжaeтьcя токими зaгaльнoвиз-ноними xapaктepиcтикaми, як твepдicть, кoлip, cмaк, poзмip, мaca, якi нe нaлeжaть дo eкoнoмiчниx, тoмy cпoживчa вap-тють - нe eкoнoмiчнe пoняття. ^i^p^irc^ виклaдeнe но Ы-нoвaтикy, зaзнaчимo, щo, но ношу думку, в тeopeтичнoмy пo-лi iннoвaцiйнoï дiяльнocтi y нaдpo-pecypcнoмy виpoбництвi нe пpидaтнi для oпepyвaння тaкi кaтeгopiï, як cпoживчa й мЬ нoвa вapтicть нoвaцiй, iннoвaцiй тoщo.
Taким чинoм, мiнoвa вapтicть i cпoживчa вapтicть - цe мЬ фи. Зомють пepшoï пoвиннi зacтocoвyвaтиcя тaкi peaльнi eкoнoмiчнi xapaктepиcтики тoвapiв, як ïx coбiвapтicть для ви-poбництвa, в^пу^ы цiни, poздpiбнi цiни. Taкi види цЫ нe зо-мiнюe пoняття «мiнoвa вapтicть». A зо coбiвapтicтю виpoбy пoкyпeць мoжe визночити йoгo цiннicть.
Пopяд iз пoняттям цiннocтi пoтpiбнo визночоти кopиcнicты тoвapy. Kopиcнicть тpaктyeтьcя як cтyпiнь зaдoвoлeння пo-тpeби, якe oтpимye кopиcтyвaч вщ cпoживaння пeвнoгo бло-га чи ïx cyкyпнocтi. Kopиcнicть poзглядaeтьcя як cклaдoвa цiн-нocтeй кopиcтyвaчa, йoгo yпoдoбaнь, як зaлeжнa вiд блога, ток i вiд кopиcтyвaчa. Biдзнaчимo вiднocнicть пoняття кopиcнocтi, ocкiльки вoнa oцiнюeтьcя лoгiчнo i вимipюeтьcя мaтeмaтичнo. Зayвaжимo, щo oцiнки якocтi то вимipювaння кiлькocтi пpи-poднo-pecypcниx тoвapiв нaлeжaть дo iнфopмaцiйниx oпepa-ц^, тoмy тaкi oпepaцiï пoтpiбнo вiднocити дo пpoцecy пiдгoтoв-ки дo тoвapнo-гpoшoвoгo oбмiнy як peчoвoгo oб'eктa.
Для yмoв iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, но нош пoгляд, пo-pяд iз peчoвими тoвapaми й пocлyгaми ^д видiлити oco-бливу гpyпy тoвapiв y фopмi iнфopмaцiï (звyкoвoï, зopoвoï тoщo], нociïв iнфopмaцiï (нaпpиклaд, гeoдeзичниx O6O гeoлo-гiчниx кapт], iнфopмaцiйниx oпepaцiй y фopмi пocлyг (^ep-нeт-пocлyги, мoбiльний зв'язoк] то íK
Висновки
Taким чинoм, пepcпeктивнoю e poзpoбкa вapтicнo-пo-тpeбoвoгo acпeктy пoняття тoвapy з пoглядy йoгo cпoживчиx влacтивocтeй i пoтpeб y ниx тoвapoкopиcтyвaчiв. Öi пoлo-жeння пpoпoнyeтьcя зacтocyвaти в тeopeтичниx poзpoбкax щщда тoвapнoгo виpoбництвa.
Список використаних джерел
1. Koтлep Ф. Ocнoвы мapкeтингa. ñep. c онгл. Oбщ. peд. и вступ. ст. E.M. Пeнькoвoй. - M.: nporpecc, 1990. - 735 c.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 11 (162)/2014 1 53
2. Эвaнc Дж., Беpмaн Б. Mapкетинn. Coкp. пеp. c анпл. Авт. npедиcл. и науч. pед. A.A. Гopячев. - M.: Экономика, 1990. - 350 c.
3. Геpacимчyк B.Г. Map^™^: теopiя i npaктикa. Haвч. поабник. -K.: Bищa шк., 1994. - 327 c.
4. Податковий коде^ У^аТни. - K.: Bicник Miндoxoдiв Укpaïни, 2014. №2-3. - 430 c.
5. Оуча^ий тлумачний cлoвник yкpaïнcькoï мови: 50000 ^в / За зап. pед. д-pa фiлoл. наук, npoф. B.B. Дyбiчинcькoпo. - X.: BД «0KO-ЛА», 2006. - B32 c.
6. Manc^ Б.I., Бoбpoв O.Б., ^а^ожон M.Д. Haдpoкopиcтyвaння y ^an-iax 6вpoпи i Aмеpики: Дoвiдникoве видання. - K.: ^DTpai^a, 2003. - 197 c.: m. 90. - Бiблioпp: c. 196-197.
7. Pyдькo Г., Kypилo M., Paдoвaнoв C. Геолопо-економлчна oцiнкa poдoвищ кopиcниx копалин. - K.: AДEФ, У^аТна, 2011. - 211c.
B. Pyдькo Г.I., Литвинюк C.Ô., Лoвiнюкoв B.I. Геoлono-екoнoмiчнa оцЫка вyniльниx poдoвищ Укpaïни / Miнеpaльнi pеcypcи У^аТни. -2012 - №3. - C. 23-2B.
УДК 657.6
Д.О. ПИЛЫНОВ, к.е.н., доцент кафедри облку i аудиту, Кивська державна академiя водного транспорту ím. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Пщвищення якост аудиторських послуг як запорука усшшного розвитку аудиту в Укра!ш
Розглянуто основнi пероди становлення та розвитку аудиторськоí дяльност в УкраЫ. Вивчено нормативне регу-лювання незалежного аудиту. Проаналiзовано органiзацiю управлiння аудиторською дяль^стю в Укра'1У. Здйснено порiвняльний аналiз щодо вимог до претендент'в на звання аудитора, як застосовуються у провiдниx европейських кранах. Доспджено порядок атестац/í та сертифiкацií аудиторв та запропоновано шляхи тдвищення контролю якост аудиторських послуг.
Ключов1 слова: аудит, аудитор, аудиторська дтльн'ють, зовн'имнй аудит, атестаця та сертифiкацiя аудиторв.
ДА. ПЫЛЫНОВ, к.э.н., доцент кафедры учета и аудита, Киевская государственная академия водного транспорта им. гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Повышение качества аудиторских услуг как залог успешного развития аудита в Украине
Рассмотрены основные периоды становления и развития аудиторской деятельности в Украине. Изучено нормативное регулирование независимого аудита. Проанализирована организация управления аудиторской деятельностью в Украине. Осуществлен сравнительный анализ относительно требований к претендентам на звание аудитора, которые применяются в ведущих европейских странах. Исследован порядок аттестации и сертификации аудиторов и предложены пути повышения контроля качества аудиторских услуг.
Ключевые слова: аудит, аудитор, аудиторская деятельность, внешний аудит, аттестация и сертификация аудиторов.
D.O. PYLNOV,
candidate of sciences (economics), associate professor of the accounting and auditing Department in Kyiv State Maritime Academy after Hetman Petro Konashevich-Sahaydachniy
Improvement of the audit services quality as a ticket to successful audit development in Ukraine
The paper considers the main periods of the Ukrainian audit activity establishment and development. Statutory regulation of the independent audit is explored. Organization of the audit activity management in Ukraine is analyzed. The paper presents the comparative analysis per requirements (which are applied in the leading European countries) to the contender to the title of the auditor. Audit assessment and certification procedure is explored. The paper also suggests ways of the improvement of the audit services quality.
Keywords: audit, auditor, audit activity, external audit, assessment and certification of auditors.
Постановка проблеми. У сфер! аудиторськсн д1яльнос-т найважлившим сьогодн е пошук вщповр на запитання «яким чином можна покращити яюсть надання аудиторських послуг в Укра'У?» Багато вггчизняних науковц1в, як займа-ються вивченням ц1еУ проблеми, пропонують р1зы шляхи для и виршення. Але практично вс пропозицп зводяться на рЬ вень контролю за аудиторами в сегмент! надання яюсних ау-диторських послуг.
На нашу думку, для того, щоб запоб1гти подальшому низь-кому р1вню надання аудиторських послуг, доцтьно запро-вадити бтьш жорстк вимоги до претендент1в на звання
незалежних аудитор1в. Проведений нами анал1з пщготов-ки аудиторських кадр1в в европейських кра'нах показав, що саме висок! вимоги до претендент1в ! обов'язкове подальше пщвищення р1вня квал1фкаци, що здмснюеться кожного року з моменту отримання сертифкату аудитора, може значно сприяти виршенню дано' проблеми в майбутньому.
Недостатня наукова розробленють вказано' проблеми ! низький р1вень оцЫювання кандида^в на здобуття статусу незалежного аудитора, вщсутнють впровадження сучасних методик оцЫювання та контролю за аудиторами пщтвер-джуе актуальнють теми дослщження.
154 Фopмyвaння pинкoвиx в^син в УкpaÏнi № 11 (162)/2014 © Д.О. ПИЛЬНОВ, 2014
