CC BY
16
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
© Марков Ю.1., Слабкий Г.О. УДК 614:616-083.98
РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШВИДКО1 МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ НА ДОГОСШТАЛЬНОМУ ЕТАП1 ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦЮЛОПЧНОГО ОПИТУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
Марков Ю1, Слабкий Г.О.
Нацiональна медична академiя шслядипломноТ освiти iменi П.Л.Шупика, м. КиТв, УкраТнський iнститут стратегiчних дослщжень МОЗ УкраТни, м. КиТв
Результат надання медично'1 допомоги на догоспгтальному етапг при невгдкладних станах значною м1рою за-лежить вгд П своечасностг, об 'ему лгкувальних заходгв на мгсц! поди, якнайскор1шо1 госпгталгзацИ та Iнших -чинниюв. Фактори, як значною м1рою визначають прогноз л1кування - наявнгсть умов для надання нев1дклад-ног допомоги пацгентам та р1зн1 аспекти оргатзацшного характеру. Метою досл1дження було вивчення на прикладI КиЫськоХ м1сько'1 станцИ швидко'1 медично'1 допомоги наявностг умов для надання необх1дно'1 допомоги патентам на догосптальному та ранньому госпгтальному етапах. Методом анкетування проведено досл1-дження оцтки лгкарями вищо'1 квал1ф1кацшно'1 категорИ КиЫськоХ станцИ швидко'1 медично'1 допомоги стану нев1дкладно'1 медично'1 допомоги у м. Киев1 з урахуванням П наступностг на догосптальному та ранньому госттальному етапах. Досл1джено: забезпечетсть машин швидко'1 медично'1 допомоги необх1дним обладнанням, тструментаргем, лгкарськими препаратами для здтснення д1агностичних заход1в, надання нев1дкладноЧ допомоги та проведення ттенсивно'1 терапИ. Отримат в ходI дослгдження дат св1дчать про необхгдтсть доос-нащення машин швидко'1 медично'1 допомоги необх1дним тструментаргем, обладнанням та лгкарськими препаратами.
Ключов1 слова: швидка медична допомога, невщкладна медична допомога, догосттальний етап, раннш госглта-льний етап
Вступ
Результат надання медично''' допомоги на догосптальному eTani при невщкладних станах значною mí-рою залежить вщ íí своечасносД об'ему лкувальних зaходiв на мюц поди, якнайскоршо''' госпiтaлiзaцií та Ыших -чинниюв [2, 5, 7]. Фактори, як значною мiрою визначають прогноз лкування - наявнють умов для надання невщкладно''' допомоги патентам та рiзнi аспекти оргашзацмного характеру [6].
Метою нашого дослщження було вивчення на при-клaдi Ки'всько' мюько''' станцп швидко' медично''' допомоги (ШМД) наявност умов для надання необхщно''' допомоги патентам на догосттальному та ранньому госттальному етапах.
Матерiали та методи дослвдження
Для проведення запланованих дослщжень вико-ристали метод анкетування з подальшою комп'ю-терною обробкою отриманих результат.
Профeсiйний рiвeнь лiкaрiв за напрямками досль джень розглядали за такими даними: вк, стать, шляхи пщвищення профeсiйноí мaйстeрностi. Вивчали за-безпечення машин ШМД нeобхiдним обладнанням, iнструмeнтaрiем та лiкaрськими засобами для дiaгно-
стики та лiкувaння невщкладних стаыв, надання не-вiдклaдноí допомоги та проведення штенсивно''' тера-пи на догоспiтaльному eтaпi.
Результати дослвдження
На початку друго' половини 2010 року нами проведено анкетування серед лiкaрiв станци ШМД м. Киева. Було вобрано анкети, що 'х заповнили респон-денти iз вищою квaлiфiкaцiйною кaтeгорiею (53 випад-ки). Сeрeднiй вiк респондент 52,2±1,1 рокiв. Серед них 27 оаб чоловiчоí стaтi (50,9%), 26 - жЫочо''' (49,1%).
Основоположними передумовами надання в пов-ному об'емi нeвiдклaдноí допомоги на догоспь тальному етап е зaбeзпeчeнiсть сaнiтaрного транспорту необхщним обладнанням та iнструмeнтaрiем. Надання нeвiдклaдноí допомоги передбачае, насампе-ред, дотримання принципу АВС. В уах схемах надання першо' медично''' допомоги на догосттальному i госттальному етапах завдання забезпечення прохщ-ност дихальних шляхiв виршуеться першим [3]. Забезпечення машин ШМД засобами для захисту дихальних шляхiв на догосттальному етап позитивно оць нили 84,9±4,9% респондент (45 випaдкiв), негативно
Проблеми екологц та медицини
та не визначилися з вiдповiддю по 7,5±3,6% професь оналiв (по 4 спостереження).
Не менш важливим на догосттальному етапi е здiйснення iнфузiйноí терапи пацiентам з невщклад-ними станами. Наявнють засобiв для здiйснення ш-фузií вiдмiчають 88,7±4,4% лiкарiв (47 випадгав). За-перечують забезпеченiсть машин ШМД засобами для iнфузií 3,8±2,6% респондентiв (2 спостереження). Не визначилися з вщповщдю - 7,5±3,6% професiоналiв (4 випадки).
При травмi одним iз ефективних методiв надання допомоги е транспортна iммобiлiзацiя [7]. Результати дослiдження свщчать про забезпечення машин ШМД необхщним обладнанням для надання невiдкладноí допомоги на догосттальному етапi, а саме - сучас-ними засобами iммобiлiзацií у 75,5±5,9% випадкiв (40 респондент). 15,1 ±4,9% лiкарiв (8 спостережень) за-перечують забезпечення машин такими засобами. Не визначилися з вщповщдю 9,4±4,0% професiоналiв (5 випадкiв).
Важливе значення у наданн невiдкладноí допомоги на догосттальному етапi мае адекватне знеболю-вання пацiентiв, зокрема при травматичних ураженнях [4, 7]. Рiвень забезпечення машин ШМД для здмснен-ня знеболювання на догосттальному етапi позитивно оцiнюють 92,5±3,6% респондент (49 спостережень), негативно 5,7±3,2% лiкарiв (3 випадки). 1,9±1,9% професiоналiв (1 спостереження) - не визначилися з вщповщдю.
Актуальним на догосттальному етапi е здiйснення iнтенсивноí терапи. Найефективншим методом усу-нення ппокси при зупинцi дихання е штучна вен-тиляцiя легень (ШВЛ) [4], що передбачае наявнють вщповщно!' апаратури. 81,1±5,5% респондентiв (43 спостереження) позитивно оцЫють рiвень забезпечення машин ШМД необхщним iнструменттарiем та обладнанням для проведення Ытенсивно! терапií на догосттальному етапi шляхом захисту дихальних шляхiв. Негативно оцiнюють технiчне забезпечення дихально! реанiмацií у машинах ШМД 13,2±4,7%, ль карiв (7 випадгав). 5,7±3,2% (3 спостереження) не визначилися з вщповщдю.
Забезпечення машин ШМД необхщним Ыстру-менттарiем та обладнанням для Ытенсивно1 терапií шляхом здшснення оксигенотерапií на до гостталь-ному етапi позитивно оцiнили 75,5±5,9% лiкарiв (40 випадкiв), негативно - 24,5±5,9% респондентiв (13 спостережень).
Важливим компонентом терапи на догоспь тальному етат, зокрема у пацiентiв з геморапчним шоком, е поновлення крововтрати - шфузмна терапiя [1]. Це обумовлюе вимоги до технiчного забезпечення саштарного транспорту стосовно можливостi проведення адекватного поновлення об'ему циркулюючо1 кровк Забезпечення машин ШМД засобами для здшснення Ытенсивно1 терапií шляхом шфузи вважають позитивним 90,6±4,0% респондент (48 випадкiв). Не-гативним вважають рiвень забезпечення здiйснення iнфузiйноí терапи - 5,7±3,2% лiкарiв (3 спостереження). 3,8±2,6% професiоналiв (2 випадки) не визначилися з вщповщдю.
Для пщвищення ефективност лiкування невщкла-дних станiв на догоспiтальному етат зростають вимоги до дiагностики. Останне передбачае використання спецiальних приладiв, що спрощують можливостi ль каря шляхом додання об'ективност дiагностичному процесу. Рiвень забезпечення машин ШМД необхщним iнструментарiем та обладнанням для проведення дiагностичних та лкувальних заходiв при невщкла-
дних станах на догосттальному етапi позитивно оць нюють 98,1±1,9% респондентiв (52 спостереження), в^^чаючи можливiсть проведення на догосттальному етат електрокардюграфп, що дозволяе вчасно дь агностувати складнi кгишчы стани з ураженням сер-цево-судинно1 системи. Наявнiсть бiохiмiчних тестiв експресдiагностики iнфаркту мiокарда вiдмiчають 15,1 ±4,9% лiкарiв (8 випадкiв). 90,6±4,0% професю-налiв (48 спостереження) позитивно оцiнюють можли-востi експрес-дiагностики рiвня глiкемií, що значно ро-зширюе можливостi дiагностично-лiкувального проце-су.
Важливим, хоча й вщносно простим, додатковим методом дiагностики е термометрiя. 84,9±4,9% респо-ндентiв (45 спостережень) серед шших вiдмiчають можливють здiйснення на догоспiтальному етапi тер-мометрií.
Як свiдчать результати анкетування, у 92,5±3,6% спостереженнях (49 респондент) забезпечення машин дозволяе використовувати пщ час лiкувальних заходiв дефiбрилятор, що суттево розширяе можли-вост бригади ШМД.
Для пiдвищення ефективност лiкування на догос-пiтальному етат важливе значення мае забезпечення машин ШМД необхiдними лiкарськими засобами для надання невщкладно1 медичноí допомоги на догосттальному етат при наступних станах: кардюгенний шок, гострий коронарний синдром, шлуночкова тахь кардiя, надшлуночкова тахiкардiя, електромеханiчна дисоцiацiя, гострий набряк легень, атрювентрикуляр-на блокада, напад бронхiальноí астми, гострi екзоген-н отруення (пероральнi, iнгаляцiйнi), тромбоемболiя легенево1 артерií, анафiлактичний шок, травматичний шок, ппертензивний криз, гiпотермiя, тепловий удар, судоми, розлади дихання.
Результати дослщження свщчать про наступний рiвень забезпечення фармаколопчними препаратами для лiкування зазначених кттчних станiв. Отриманi позитивнi вщповд (у дужках вказано число випадгав): у 100±0,0% респондентiв (53) - стосовно наркотичних анальгетиюв, 92,5±3,6% лiкарiв (49) - стосовно закису азоту, 96,2±2,6% професiоналiв (51) - стосовно анти-ангiнальних препаратiв; по 98,1±1,9% лiкарiв (по 52) -стосовно медикамен^в антиаритмiчноí дií та антихо-лiнергiчних препаратiв; 83,0±5,2% лiкарiв (44) - стосовно лшв антитромботично1 дií; 64,2±6,6% респон-дентiв (34) - стосовно антидо^в, 92,5±3,6% лiкарiв
(49) - стосовно препаратiв бронхолiтичноí дií та ппо-тензивних, а також кисню; 94,3±3,2% професiоналiв
(50) - стосовно адреномiметикiв, 100,0±0,0% лiкарiв (53) - стосовно кортикостероíдiв.
Лише 22,6±5,7% респондентiв (12 спостережень) позитивно оцшюють наявнiсть в машинах ШМД умов для зiгрiвання пацiентiв при ппотерми.
На запитання щодо забезпечення машин ШМД необхщним iнструментарiем та обладнанням для проведення штенсивно1 терапи на догосттальному етат при станах, що супроводжуються: гострою дихальною недостатнютю отримано у 83,0±5,2% випадках (44 випадки) позитивну, а у 17,0±5,2% випадках (9 спостережень) - негативну вщповщь; гострою серцево-су-динною недостатнютю - позитивно вщповти 94,3±5,2% респондент (50 випадгав), а 5,7±3,2% ль карiв дали негативну вщповщь; розладами свщомосл 84,9±4,9% професiоналiв (45 спостережень) вiдповiли позитивно та 11,3±4,4% лiкарiв (6 випадкiв) - негативно.
Важливе значення вiдiграе у наданнi невщкладно1 допомоги травмованим, застосування засобiв iммобi-
лiзацiï [4, 7]. На запитання: чи достатньо оснащен машини ШМД сучасними умовами для транспорту-вання травмованих па^енпв, стосовно транспортних шин позитивно вщповти 90,6±4,0% респондентiв (48 випадгав), негативно - 7,5±3,6% лiкарiв (4 спостереження); щодо носилок (у т.ч. з щитом для па^енпв з ушкодженням хребта) ствердно вщповти 90,6±4,0% лiкарiв (48 випадгав), негативно - 9,4±4,0% професю-налiв (5 спостережень). Стосовно шийного ю^рця позитивна вiдповiдь зафiксована у 92,5±3,6% випадках (49 лiкарi), негативно вщповти 7,5±3,6% лiкарiв (4 спостереження). Наявнють протишокового костюма пiдтвердили 7,5±3,6% респондентiв (4 випадки); запе-речили - 92,5±3,6% професiоналiв (49 спостережень).
Достатнш рiвень забезпечення машин ШМД не-обхiдним обладнанням, iнструментарieм та лкарсь-кими засобами для дiагностики та лiкування невщкла-дних сташв, проведення iнтенсивноï терапiï сприяти-ме забезпеченню пацieнтiв медичною допомогою су-часного рiвня та дотримання ïï наступностi мiж догос-пiтальним та раншм госпiтальним етапами.
Висновки
На думку найдосвщченших професiоналiв - лка-рiв вищоï категорiï, рiвень забезпечення машин ШМД становить:
I. Необхщним iнструментарieм та обладнанням:
1. Для захисту дихальних шляхiв 84,9±4,9% при наданн невiдкладноï медичноï допомоги та 81,1 ±5,5% при проведены штенсивно'!' терапи.
2. 88,7±4,4% для проведення Ыфузи лiкарських препаратiв з метою надання невщкладно1 допомоги та 90,6±4,0% для здiйснення Ытенсив-ноï терапiï.
3. Для iммобiлiзацiï понад 90%, а саме - транспо-ртними шинами та носилками (у т.ч. при ушко-дженнях хребта) - 90,6±4,0%, шийного ю^рця - у 92,5±3,6%.
4. 7,5±3,6% стосовно можливостi застосування протишокового костюма.
5. 92,5±3,6% для здiйснення знеболювання на догосттальному етат
6. 98,1±1,9% для виконання електрокардюграфп, 90,6±4,0% - для експресдiагностики рiвня mi-кемiï; 84,9±4,9% - для здiйснення термометрiï
та 15,1 ±4,9% для 6îoxîmÎ4hmx теспв експрес-дiагностики iнфаркту.
7. 92,5±3,6% для використання дефiбрилятора.
8. 22,6±5,7% для зiгрiвання па^ен^в при ппотер-
Miï.
II. Лiкарськими препаратами: наркотичн анальгетики - 100%, закис азоту - 92,5±3,6%, антиангiнальнi - 96,2±2,6%; антиаритмiчноï дiï 98,1±1,9%, антихоль нергiчноï дiï - 98,1±1,9%; антитромботичноï дiï -83,0±5,2%; антидоти - 64,2±6,6%, бронхолiтичноï дiï -92,5±3,6%; ппотензивн - 92,5±3,6%, кисень -92,5±3,6%; адреномiметики - 94,3±3,2%, кортико-стерощи - 100,0±0,0%.
Отриманi в ходi дослiдження данi свiдчать про не-обхiднiсть дооснащення машин швидкоï медично'1' допомоги необхiдним iнструментарieм, обладнанням та лкарськими препаратами.
Лiтература
1. Глумчер Ф.С. Тактика инфузионной терапии геморрагического шока на догоспитальном этапе / Матерiали симп. (V школи-семЫару) "Проблемы питання медицини невщ-кладних станiв", 5-6 квiтня 2007 р. Кив, 2007. - С. 29-31.
2. Грунтовский Г.Х., Барыш А.Е., Болховитин П.В., Шманько А.П., Беренов К.В., Попсуйшапка К.А. Система оказания медицинской помощи пострадавшим с повреждениями позвоночника при дорожно-транспортных происшествиях / Травма. - 2004. - Т.5. - №1. - С. 9-12.
3. Данилов О.Л., Литвинчук Н.П. Встановлення прохщност дихальних шляхiв при швидюй та невщкладнм допомозi / Матерiали наук. симп. "Сучасы проблеми медицини не-вщкладних стаыв", 21-22 травня 2009 р. КиТв, 2009. - С. 55-58.
4. Медицина неотложных состояний: учебник / И.С. Зозуля, А.В. Вершигора, В.И. Боброва и др.; под ред. И.С. Зозули. К.: Медицина, 2008. - 696 с.
5. Экстренная медицинская помощь на догоспитальном этапе / Вольный И.Ф., Постернак Г.И., Пешков Ю.В., Ткачева М.Ю. / Под ред. Никонова В.В., Белебезьева Г.И. -Донецк, 2007. - 224 с.
6. Чакина Н.В., Емельянова Е.А., Князева Е.В., Шелест Т.В., Вилков А.Н., Скороход Ю.В., Сухина Т.В., Жадан Ю.Н. Современные подходы к лечению политравмы в условиях крупного промышленного города / Медицина неотложных состояний. - 2008. - №5 (18). - С. 50-53.
7. Яковцов И.З., Гунько Б.В., Рынденко С.В., Тесленко И.В., Яковцов Е.П. Лечебно-диагностическая тактика при политравме на догоспитальном этапе // Проблеми вмсько-воУ охорони здоров'я. Зб. наук. пр. УкраУнськоУ вмськово-медичноУ академп. Вип. 17. - К.: Шико, 2006. - С. 180-185.
Summary
RESOURCE PROVISION OF AMBULANCE CARE AT THE PREHOSPITAL STAGE BASED UPON THE RESULTS OF PUBLIC POLL AMONG HEALTH CARE PROFESSIONALS. Markov Y.I., Slabkyi G.O.
Key words: ambulance, emergency care, prehospital stage, early hospital stage
The result of medical care at the prehospital stage under exigent conditions largely depends on its timeliness, the volume of medical measures on the spot, rapid hospitalization and other factors. Factors which determine the prognosis of treatment are the availability of conditions for emergency care and organizational aspects. The aim of the research was to examine the availability of conditions to deliver health care to patients at prehospital and early hospital stages as exemplified by Kiev ambulance station. The quality evaluation of emergency care condition in Kyiv (taking into account its succession at prehospital and early hospital stages) was performed by means of questionnaire survey among the doctors of higher qualification category at Kyiv emergency care station. The provision of ambulance vehicles with necessary equipment, tools, medications for diagnostic measures, first aid and intensive therapy was investigated. In the course of research the necessity for additional equipment of ambulance vehicles with required facilities, tools and medications has been revealed.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk Ukrainian Institute of Strategic Studies of Health of Ukraine
Mamepian надтшов до редакцп 10.02.2011 р.
