CC BY
38
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.71-007.235:611.018.4
ГУК Ю.М., МАГОМЕДОВ О.М., ЗИМА А.М., К1НЧА-ПОЛЩУК Т.А. ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМНУ», м. Кив
ремоделювання кютковот тканини при недосконалому остеогенезк з'ясован i нез'ясован питання та перспективи ix виршення
Резюме. У робот! наведен результати вивчення ремоделювання кютково)' тканини при недосконалому ocTeoreHe3i шляхом визначення рiвня показниюв маркерiв ксткового обмiну III поколння у 34 па^енлв та IV поко^ння — у 22. Проведений аналiз змн рiвня ксткових маркерiв виявив пдвищену активнсть ycix ланок ксткового метаболiзму при цьому захворюваннь але наявн порушення залежали вд типу захворювання. Установлено, що в уах випадках при загальнй високй активност уах ланок ксткового обмiну найбльш знач-ним було посилення процеав ксткоутворення. Автори висловлюють власне пояснення таких порушень, що полягае у «бажаннi» орга^зму сформувати бльшу кльксть кютково1 тканини у вдповдь на ¡1 структурну та функцюнальну неповноцннсть, проте вдпов^ю на формування збльшено1 юлькосл неяюсно1 тканини е посилена остеорезорб^я.
Ключом слова: недосконалий остеогенез, ремоделювання, ксткова тканина, маркери ксткового обмiну.
Вступ
На сьогодш шд недосконалим остеогенезом (НО) розумшть генетично зумовлене системне захворювання сполучно! тканини, в основi якого лежать складш процеси порушення ремоделювання кютки з розвитком системного остеопорозу та ви-никненням патолопчних переломiв кюток, !х осьо-вих деформацш, швалщизацп та сошально! дез-адаптацп пащенпв [1—3].
До етюлопчних чинниыв та патогенетичних ланок НО вщносять рiзноманiтнi мутацп гешв, що кодують колаген I типу та призводять до його спо-твореного синтезу й порушення формування орга-шчно! основи кютково! тканини та И мшералiзацi!. Сьогодш щентифшовано понад декшька сотень рiзноманiтних мутацш (точков^ делеци, шсерцп тощо), що призводять до виникнення НО [4—7].
Ремоделювання кютково! тканини включае два рiзнонаправленi процеси: кiсткоутворення та ос-теорезорбцiю, що пов'язанi мiж собою та вщпо-вiдають за кшькють та якiсть кютково! маси. На кшькють кютково! маси впливае баланс мiж остео-резорбцiею та кюткоутворенням в серединi одиницi ремоделювання (ОР) та чисельнють ОР, що активу-ються в даний час у вщповщнш дiлянцi кiстки. Як установлено останшми дослiдженнями, порушення саме цих фундаментальних основ ремоделювання кютково! тканини вшграе провiдну роль у розвитку НО [2-4, 6].
Незважаючи на те, що науковщ одностайно шд-тверджують факт порушення ремоделювання при
НО, вони розходяться в думщ щодо переваги тих чи шших процесiв метаболiзму кютково! тканини: деяш з них (Marini J.C., Bordenick S. et al., 1993) за-уважують про зниження рiвня кюткоутворення та остеорезорбцп, iншi (Braga V., Gatti D., Rossini M., 2004) вказують на нормальнi показники. На гли-биннi порушення процесiв формування шстково! тканини вказують i гютоморфометричш дослщжен-ня кютково! тканини канадських та росшських уче-них, яы свiдчать, що бiльша частина остеобласпв при НО мае зменшену кшькють ендоплазматично-го ретикулуму на вшмшу вiд здорово! кiстки, цими дослшниками встановлена наявнiсть дефектiв в уах трьох мехашзмах, що звичайно призводять до збшьшення кiстково! маси: моделювання розмiрiв та форми зовнiшньо! кютки, вiдновлення трабеку-лярно! та енхондрально! осифiкацi!, потовщення трабекул [8—11].
На сьогодш новi знання, якi здобула наукова спшьнота при дослiдженнi етюлогп й патогенезу не-досконалого остеогенезу, оргашчно! та мiнерально! основ кютково! тканини при цьому захворюванш, у тому чи^ структури колагена I типу i дериватiв його метаболiзму та новi можливостi застосування сучасного бiохiмiчного (кiсткових маркерiв III та IV поколшня) та гiстоморфометричного арсеналу на-
© Гук Ю.М., Магомедов О.М., Зима А.М.,
Кшча-Пол1щук Т.А., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
штовхують ДОСЛ1ДНИК1В на пошуки нового погляду на процеси ремоделювання шстково! тканини та ll метабол1зм [12—15].
В аспект! усього вищевикладеного ми вважали за доц1льне провести дослщження процес1в ремоделювання ыстково! тканини та 11 метабол1зму в пашен-т1в i3 НО з використанням усього спектра кюткових маркер1в III та IV поколшня та вщповюти на такi пи-тання: чи е змшеною швидкiсть кiсткового ремоделювання? I якщо це так, то насктьки ця змiна вира-жена? Насктьки кiсткоутворення та остеорезорбшя е порушеними: зниженими або посиленими та чи ю-нуе мiж ними в умовах шстково! тканини, що пато-логiчно утворюеться, дисбаланс, насктьки вiн вира-жений, та який з основних процеав ремоделювання переважае над шшим? Чи страждае при НО утво-рення лише колагену I типу i якщо ш, то яке в цих складних процесах мiсце займае порушення утво-рення iнших бiлкiв, наприклад неколагенових? Та-кож доцiльним е встановлення порушень анаболiзму та катаболiзму колагену I типу i стушнь порушення мiнералiзацil оргашчнох основи ыстково'! тканини.
Вiдповiдь на поставленi питання, на наш погляд, дозволить впритул шдшти до створення патогене-тично обГрунтовано'1 медикаментозно'1 терапп порушень структурно-функцюнального стану шстково! тканини в пащенпв iз НО та в подальшому хiрургiч-но1 корекцп ортопедично'1 патологп.
MaiepiaA та методи
Шд нашим спостереженням у ДУ «1ТО НАМНУ» з 2009 по 2013 рш були 34 хворi з НО, у яких в умовах вщдту бiохiмi! дослiджувалось ремоделювання шстково! тканини та ll метаболiзм за допомогою ви-мiрювання маркерiв III поколiння, та 22 пащенти, яким проводили дослiдження кiсткового метаболiз-му за допомогою маркерiв IV поколшня. Розподт за типами НО проводили лише пащентам, у яких дослщжували маркери IV поколiння: 7 хворих — iз I типом НО, 13 — iз III, 2 — iз IV типом НО за D. Sillence (1982).
У сиpоватцi кpовi пацiентiв iз НО, у яких дослщжу-вали маркери III поколшня, визначали актившсть колагенази та лужно! фосфатази, у сечi — фракцй' гiдpоксипpолiну. Для !х визначення були викоpистанi таы методики: метод S. Lindy, J. Halme (1973) дозволив визначати актившсть колагенази шляхом вимь рювання кшькосп оксипpолiну, вiдщепленого вiд субстрату пiд дiею колагенази сироватки к£овь Шку-
бацiю проводили при +37 °С за наявност íohíb каль-цiю i pH 7,54. Актившсть колагенази виражали у mí-кромолях оксипролшу на лiтр за годину. Як субстрат використовували колаген вгтчизняного виробни-цтва [16]. Визначення лужно! фосфатази в сироватц! кров! проводили за методом А. Бодански [17]. Метод заснований на здатност! ферменту г!дрол!зувати еф!рний зв'язок у Ь-гл!церофосфат! iз зв!льненням неорган!чного фосфору, к!льк!сть якого свiдчить про актившсть ферменту; фракцй пдроксипролшу видь ляли за методом S. Frey (1965), а визначали !х за методом H.J. Stegemann (1952). Метод заснований на визначенш оптично! щтьносп червоного хромогену в результат окислення й декарбоксилювання вть-но! амшокислоти i конденсацп пpодуктiв окислення парадиметиламшобензальдепдом. Гiдроксипpолiн окислювали хлоpамiном Б. Концентрацш виражали в мкмоль/л [18, 19].
Дослщження ремоделювання кiстково!' тканини за допомогою маркерiв кiсткового обмiну IV поколшня проводили зпдно з рекомендашями Мiж-народно! органiзацi! остеопорозу (International Osteoporos!s Fundat!on) шляхом iмуноферментного аналiзу на аналiзаторi Elecsys фiрми Roche в умовах лаборатори вщдту клiнiчно! фiзiологi! та патологп опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологп НАМН Укра!ни». Маркери кiсткового ремоделювання вивчали шляхом використання хемтюмшес-центного методу на аналiзаторi Eleсsys 2010 (Roche D!agnost!cs, Hiмеччина) за допомогою тест-систем cobas. Також дослщжували рiвень 25(ОН) вiтамiну D як маркера гормонально! ланки ремоделювання кiстково! тканини та рiвня Са сироватки кровi. Серед маркерiв кiсткоутворення визначали пропепти-ди проколагену I типу (P1NP), стан остеорезорбцп вiдображав рiвень рСТх у сироватцi кровi. Рiвень остеокальцину (ОС) визначали з метою оцшки швидкостi ремоделювання кiстково! тканини.
Результати та обговорення
Дослiдження мaркерiв ысткового обмiну III поко-лiння встановлювали, що активн!сть колагенази в пащ-eнтiв iз НО сягае 122 % порiвняно з нормою, що в абсо-лютних цифрах становило 3,84 ± 0,10 мкмоль/л • год, норма — 3,14 ± 0,04 мкмоль/лтод (табл. 1, рис. 1).
Поряд iз пiдвищенням активност колагенази, ферменту, що бере участь у кaтaболiчнiй фaзi мета-болiзму колагену, дещо збiльшилися вмiст втьно!
фракцп гiдроксипролiну (бiохiмiчного маркера роз-Таблиця 1. К1стков1 маркери III поколшня в пац1ент1в 1з недосконалим остеогенезом
Кола-геназа, мкмоль/ л-год Норма Вшьна фракщя гщрокси-пролiну, мкмоль/л Норма Бшково-зв'язана фракцiя пдро-ксипролшу, мкмоль/л Норма Лужна фосфа- таза, мккат/л Норма
3,84 ± 0,10 3,14 ± 0,04 6,24 ± 0,10 5,75 ± 0,21 12,30 ± 0,13 11,90 ± 0,29 0,86 ± 0,02 1,89 ± 0,32
паду бiлка колагену) та його бшковозв'язано! фракци (маркера синтетично! фази метаболiзму колагену), що становило 108 i 103 % вщповщно (табл. 1, рис. 2, 3). Шдвищення рiвня колагенази, на наш погляд, може свщчити про посилення процеав ос-теорезорбцп та «бажання» органiзму посилити де-градацiю неяшсного колагену.
Пiдвищення рiвня вiльного пдроксипролшу та-кож свiдчить на користь посилення процеав остео-резорбцп, хоча воно е i некритичним порiвняно 3i змiнами маркера остеорезорбцп pCTx (IV поколш-ня), що е шдвищеним у деяких випадках у 3 рази
1
У Bi льна фракция гщ[хжсипролиу, мкмоль/л Ы Норма
Рисунок 2. Активнсть в1льно/ фракцИ г!дроксипрол!ну в ce4i пац1ент1в 1з недосконалим остеогенезом
(табл. 2, рис. 7). Ми все ж таки вщдаемо перевагу в оцшщ остеорезорбцГ! результатам анаизу рСТх, бо достеменно вщомо, що вшьний пдроксипролш е неспецифiчним маркером та вiдображае лише не-значний вiдсоток резорбцп кiсткового колагену, тому що вш наявний i в колагенах iнших типiв.
Вивчення активност лужно! фосфатази в сиро-ватцi кровi пацiентiв iз НО встановило Г! значне зни-ження (0,86 ± 0,02 мккат/л) порiвняно з нормою (1,89 ± 0,32 мккат/л), що становило 45 % (табл. 1, рис. 4).
Стосовно ыстково! фракци лужно! фосфатази по-трiбно зауважити, що сьогоднi вона вважаеться фер-
® Б»лковозв'язана фракция пдроксипроПну, мкмоль/л п Норма
Рисунок3. АктивнСть бшковозв'язано! фракци пдроксипролшу в ce4i пац1ент1в 1з недосконалим остеогенезом
1
■ Лужна фосфатазз, мккат/л Норма
Рисунок 4. Активнсть лужноi фосфатази в пац1ент1в 1з недосконалим остеогенезом
Рисунок 1. Активн1сть колагенази в сироватц! кров! па^ен^в 1з недосконалим остеогенезом
8|
со Ë О
Gß
и 2 a о
osg IJJS
Og1
(li/quowH)
a
it a. x
a
oa
о
s
I>
а.
z ^
a.
a
oa
о
s
I-
Q. Z
a.
a
oa
о
s
I-
Q. Z
a.
ментом, якии в1дпов1дае за М1нерал1зац1ю kictkoboi тканини та впливае на функцш остеобласт1в, i, на наш погляд, значне зниження il piBM (маИже у 2 рази) свщчить про погiршення формування органiчноï основи та процешв ïï мiнералiзацiï i пояснюеться тим, що потреба в мшератзацй' повноцiнноï кiстки зниже-на у зв'язку 3i зменшенням кшькосп останньо1.
Таким чином, бiохiмiчнi даш, отриманi при до-слiдженнi сироватки кровi хворих iз НО, свщчать про метаболiчнi порушення в ^m^i основного бiлка кiстковоï тканини — колагену I типу. Це тд-тверджують як активнiсть ферментiв, що беруть участь у метаболiзмi колагену, — колагенази, так i рiвень лужно1 фосфатази, що визначае функцш ос-теобластiв та мiнералiзацiю шстково1 тканини (зни-жено бiльше шж у 2 рази порiвняно з фiзiологiчною нормою). Бiохiмiчнi маркери синтетично! та ката-болiчноï фаз колагену також свщчать про порушення норм Иого фiзiологiчного метаболiзму.
Дослщження маркерiв кiсткового обмiну IV поколшня (табл. 2) довело у вах випадках значне шдвищення уах показникiв кiсткового обмь ну: швидкост ремоделювання — остеокальцину; кiсткоутворення — P1NP та шстково1 резорбцп' — b-CrossLaps або ß-СТх, проте рiвень ысткоутво-рення завжди переважав над остеорезорбшею. При цьому слiд зазначити, що стушнь зростання показ-нишв напряму залежав вiд типу НО та тяжкост ура-ження.
Так, нами встановлено, що штенсившсть ыстко-вого обмшу була значно пiдвищена та залежала вщ типу НО, рiвень ОК при I та III типах був змшений суттево, вш коливався вiд 44,49 до 285,40 нг/мл та вщповщав у середньому при I тиш 101,28 нг/мл та
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
■
I тип НО III тип НО IV тип НО 1 Норма
Остеокальцин
I Остеокальцин I тип НО
В Остеокальцин III тип НО
■ Остеокальцин IV тип НО
■ Остеокальцин норма
Рисунок 5. Зм!ни р!вня остеокальцину в сироватц! KpoBi пац1ент1в 1з р!зними типами недосконалого остеогенезу
при III — 169,07 нг/мл, що перевищувало норму у 2,2 та 4,2 раза вщповщно (табл. 2, рис. 5). Тшьки у хворо! вшом 34 роки швидкють кiсткового обмiну зросла незначно (остеокальцин — 34 нг/мл), це пояснюеть-ся вiковим сповiльненням кiсткового метаболiзму. Рiвень остеокальцину при IV тиш збiльшувався та був вищим вщ нормативних показникiв у 2,5—3 рази.
Нами встановлено, що найбшьш значимо шдви-щувався рiвень P1NP; при I тиш (272,42 нг/мл) у 2,7 раза, а при III (442,50 нг/мл) — майже в 5 разiв, при IV (528,95 нг/мл) — бшьше шж у 5 разiв (табл. 2, рис. 6).
600
500
400
300
200
100
I тип НО I III тип НО IIV тип НО P1NP
■ P1NP I тип НО
■ P1NP III тип НО
■ P1NP IV тип НО
■ P1NPнорма
Н^^Нормап
Рисунок 6. Зм!ни р'вня Р1ЫР у сироватц! кров! па^ен^в ¡з р!зними типами недосконалого остеогенезу
1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
■
I тип НО III тип НО IV тип НО 1 Норма
ßCTx
■ ßCTx I тип НО
■ ßCTx III тип НО
■ ßCTx IV тип НО
■ ßCTx норма
Рисунок 7. Змни р1вня рСТх у сироватц'1 кров1 пац1ент1в 1з р!зними типами недосконалого остеогенезу
Штенсившсть остеорезорбцГ! за даними рГвня ßOrx при I та III типах НО коливалася вгд 0,703 до 1,02 нг/мл та вгд 0,985 до 2,52 нг/мл i станови-ла в середньому при I тиш 1,152 нг/мл та при III — 1,333 нг/мл (табл. 2, рис. 7). Щ показники вгдповь дали шдвищенню рiвня ßOrx при I та III майже у 2,5 раза вгд норми, при IV тиш даш були сумшвними у зв'язку з малою кшьшстю обстежень, але потрГб-но зауважити, що у 2 хворих iз цим типом, яш були обстежеш, шдвищення рiвня резорбцп було не-значним — в 1,1 раза (табл. 2, рис. 7), що, мабуть, пов'язане iз доброяшсним варiантом кшшчного пе-ребГгом цього типу захворювання.
Цiкавi даш було отримано при визначенш рiвня вггамшу D3. Так, у 10 випадках рiвень останнього був зниженим незначно — 10,0—42,35 нмоль/л, тодi як у другш половиш обстежених рiвень вiтамiну D3 був значно зниженим, особливо у пащенпв iз III типом (табл. 2, рис. 8). Зниження рiвня вггамшу D3 можливо пояснити знерухомленням пащенпв та, вгдповгдно, скороченим термшом !х знаходження на сонячному свит Також вгдомо, що рiвень Са в сироватш кровГ пацiентiв Гз НО е нормальним, що свгдчить про неушкоджешсть гормонально! систе-ми регулювання його рГвня (паратгормон, кальци-тонш) та опосередковано шдтверджуе той факт, що основна причина розбалансування метаболГзму та порушень мшералГзацп шстково! тканини криеться саме в генетичному ушкодженш процесГв форму-вання !! оргашчно! основи.
Таким чином, вгдмГчаеться залежшсть ступеня шдвищення рГвня шсткоутворення, остеорезорбцГ! та швидкост ремоделювання ыстково! тканини вгд типу НО зГ значно вираженим зростанням шстко-утворення. Змши при доброяшсних (I та IV типи) типах НО були менш вираженими, шж при зло-
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
I тип НО I III тип НО IIVтип НО BiTaMiH D
Норма
I BiTaMiH D3 I тип НО
■ BiTaMiH D3 III тип НО
■ BiTaMiH D3 IV тип НО | BiTaMiH D3 норма
Рисунок 8. Зм'ши р1вня в1там1ну D3 при рiзних типах недосконалого остеогенезу
0
яысному типi недосконалого остеогенезу (III тип). На нашу думку, отримаш змши можливо поясни-ти «бажанням» оргашзму сформувати бiльшу кшь-шсть шстково!' тканини у вiдповiдь на ïï структурну та функцiональну неповноцiннiсть, проте на фор-мування збiльшеноï кшькосл неякiсноï кiстковоï тканини органiзм вщповщае посиленою остеоре-зорбцieю цiеï тканини. Зрозумшо, що всi цi змши призводять до посилення швидкост ремоделюван-ня кiстковоï тканини, вiдображенням яко1 е шдви-щення рiвня остеокальцину при усiх типах НО, що свщчить також i про залучення до патогенезу недосконалого остеогенезу неколагенових бшшв.
Незважаючи на те, що отримаш даш дещо супе-речать висновкам дослiджень деяких закордонних фахiвцiв, ми вважаемо, що в пащенпв iз НО наявнi значш порушення та розбалансування кiсткового метаболiзму, а ступiнь цих порушень прямо зале-жить вiд типу НО. Спшьними рисами метаболiчних змiн для уах типiв е прискорення швидкост ремо-делювання та пiдвищення рiвня процесiв шсткоут-ворення й остеорезорбцй'.
Висновки
1. Змiни бiохiмiчних маркерiв III поколiння в пацieнтiв iз недосконалим остеогенезом вказують на порушення ремоделювання кiстковоï тканини, а саме ысткоутворення та остеорезорбцй', розлади у фiзiологiчних процесах метаболiзму колагену I типу, його катаболiчноï та синтетично!' фази.
2. Шдвищення рiвня колагенази в сироватш кровi у 1,22 раза свщчить про метаболiчнi порушення деградацп' основного бiлка ыстково!' тканини — колагену I типу, а зниження активност кiстковоï фракцп' лужно1 фосфатази майже у 2 рази в сироватш кровi вказуе на попршення функцiонування остеобласпв та мiнералiзацiю кiстковоï тканини.
3. Високий рiвень маркера IV поколшня остеокальцину при всiх типах захворювання в декшька разiв у си-роватцi кровi свiдчить як про прискорення тсткового ремоделювання, так i про залучення до патогенезу недосконалого остеогенезу неколагенових бтыв.
4. Виявлене при вах типах недосконалого остеогенезу у сироватш кровi шдвищення рiвня маркера IV поколшня P1NP у 5 разiв свщчить про посилення процеав шсткоутворення, а пiдвищення рiвня маркера IV поколшня b-CrossLap у 2,5 раза про посилення процеав остеорезорбцй'.
5. Установлено, що виражешсть змш кiсткових маркерiв IV поколшня прямо залежить вщ типу захворювання: при I та III типах вони були значними, при IV тиш — незначш, а шдсилення процешв шст-коутворення завжди переважае над шдсиленням процесiв остеорезорбцй'.
Список л1тератури
1. Lehman H. W. et al. Osteogenesis imperfecta // Actuates Therapiekonsept Monatssehr Kinderheild. —
2000. — 148. — P.1024 -1029.
2. Osteogenesis imperfecta, diagnosis information (clinical and genetic classification [Text] / G. Baujat, A.S. Lebre, V. Cormier-Daire, M. Le Merrer // Arch. Rediart. — 2008. — Vol. 15(5). — P. 789-791.
3. Ригз Б.Л., Мелтон Л.Дж. Остеопороз. — СПб.: Бином, 2000. — С. 75-77; 85-109.
4. Cole W.G. The Nicholas Andry Award — 1996. The molecular pathology of osteogenesis imperfecta /W.G. Cole // Clin. Orthop. Relat. Res. — 1997. — Vol. 343. — Р. 235.
5. Ramachandran M. Osteogenesis Imperfecta [Text] / M. Ramachandran, D. Jones — 2008. [Medine] retrieved from http://emedicine.Medscape.com/ article/1256726-overview
6. Osteogenesis imperfecta, diagnosis information (clinical and genetic classification [Text] / G. Baujat, A.S. Lebre, V. Cormier-Daire, M. Le Merrer // Arch. Rediart. — 2008. — Vol. 15(5). — P. 789-791.
7. WardL.M. Osteogenesis imperfecta type VII: an autosomalre-cessive of brittle bone disease [Text]/ L.M. Ward, F. Rauch, Я. Travers//Bone. — 2002. — Vol. 31(10). — P. 12-18.
8. Plotkin H. Pamidronate Triatment of severe Osteogenesis imperfecta in children under 3 years of age // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2000. — 85. — P. 1846-1850.
9. Rauch F. et al. Static and dynamic bone histomorfom-etry in children with osteogenesis imperfecta.
10. Михайлова Л.Н. Субмикроскопическая структура остеобластов при несовершенном остеогенезе // Арх. патол. — 2003. — № 4. — С. 34-38.
11. Showalid J.W. Osteogenic activity of the Foren Types of Human Bone. Morpogenetic Proteins // J. Bone Joint Surg. — 2003. — 85. — P. 1544-1552.
12. Возрастные особенности изменений биохимических маркеров костного ремоделирования у детей / Баранов А.А., Шеплягина Л.А., Баканов М.И. [и др.] // Рос. педиатр. журн. — 2002. — № 3. — С. 7-12.
13. Ермакова И.П. Сывороточные биохимические маркеры в диагностике остеопороза / И.П. Ермакова, И.А. Пронченко // Остеопороз и остеопатии. — 1998. — № 1. — С. 24-26.
14. Demers L.M. Biochemical marcers and skeletal metastases / Demers L.M., Costa L., Laption A. // Clin. Orthop. — 2003. — Vol. 415, № 7. — P. 138-147.
15. Dempster D.W. Bone remodeling / D.W. Dempster // Disorders of bone and mineral metabolism / F.L. Coe, M.J. Favus. — New York: Raven Press, 1988. — P. 45-93.
16. Lindy S., Halme J. Collagenolytic activity in rheumatoid synovial tissue// Clin. Chim. Acta. — 1973. — 47, № 2. — P. 153-157.
17. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохи-мическим исследованиям и лабораторной диагностике. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — С. 348355; 653-657; 672-676.
18. Frey S. Etude d'une methode d'exploration et du taux normal de I'hydroxproline du serum // Biochem., Bio-phys. — 1965. — 3, № 2. — P. 446-450.
19. Stegemann H.J. A simple procedure for the determination of hydroxyproline in urine and bone // Biochem. Med. — 1952. — 3, № 1. — P. 23-30.
Отримано 01.12.13 □
ГукЮ.Н., Магомедов О.М., Зима А.М., Кинчая-Полищук Т.А.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМНУ», г. Киев
РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ КОСТНОЙ ТКАНИ ПРИ НЕСОВЕРШЕННОМ ОСТЕОГЕНЕЗЕ: ВЫЯСНЕННЫЕ И НЕВЫЯСНЕННЫЕ ВОПРОСЫ, ПЕРСПЕКТИВЫ ИХ РЕШЕНИЯ
Резюме. В работе представлены результаты изучения ремо-делирования костной ткани при несовершенном остеогенезе путем определения уровня маркеров костного обмена III поколения у 34 пациентов и IV поколения — у 22. Проведенный анализ изменений костных маркеров установил повышенную активность всех процессов костного метаболизма при этом заболевании, выявленные изменения зависели от типа заболевания. Выяснено, что во всех случаях при общей высокой активности процессов костного метаболизма наиболее значимым было усиление процессов костеобразования. Авторы дают собственное объяснение таких нарушений, которое трактуют «желанием» организма сформировать большое количество костной ткани в ответ на ее структурную и функциональную несостоятельность, однако ответом организма на формирование некачественной ткани является усиленная остеорезорбция.
Ключевые слова: несовершенный остеогенез, ремоделиро-вание, костная ткань, маркеры костного обмена.
Guk Yu.M, MagomedovO.M., ZymaAM, Kincha-Polishchuk T.A. State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
BONE TISSUE REMODELING IN IMPERFECT OSTEOGENESIS: CLEARED UP AND NOT CLEARED UP QUESTIONS, OUTLOOKS OF THEIR SOLUTION
Summary. It is reported about results of study of bone tissue remodeling in imperfect osteogenesis by means of determination of level of markers of bone metabolism of the 3rd generation in 34 patients and the 4th generation — in 22 patients. The performed analysis of the level of bone markers revealed the increased activity of all chains of the bone turnover in this disease but the existing disorders depended on the disease kind. It was found out that in all cases in general increased activity of all chains of the bone turnover the processes of bone formation (osteogenesis) were the most intense. The authors give their own explanation of such pattern of the disorders: the organism «wants» to form the larger amount of bone tissue in response to its structural and functional deficiency. But the response to the formation of increased quantity of deficient tissue is the increased osteoresorption.
Key words: imperfect osteogenesis, remodeling, bone tissue, bone turnover markers.
