CC BY
17
Таблиця 2. Стан щтьност'! кктково/' тканини ухворих на ЦД 2-го типу залежно Bid cmami
Показник Чолов1ки, n = 21 Жшки, n = 30 Р
Гомтка, Т-критерiй 0,10 ± 0,08 -0,80 ± 0,01* 0,01
Гомiлка, Z-критерiй 0,10 ± 0,07 -0,80 ± 0,09* 0,001
Гомтка, РП 0 10,10 ± 0,78* 0,0001
Фаланга, Т-критерш -0,20 ± 0,07 -1,00 ± 0,05* 0,01
Фаланга, Z-критерш 0,20 ± 0,05 0,10 ± 0,02 0,2
Фаланга, РП 0 8,80 ± 1,27* 0,0001
Променева кiстка, Т-критерш -0,20 ± 0,02 -1,10 ± 0,05* 0,01
Променева кiстка, Z-критерiй 0,10 ± 0,01 0,10 ± 0,08 0,9
Променева гастка, РП 0 10,7 ± 1,2* 0,0001
Примтка:* — позначенпоказники, що в'рог'днов'др'1зняютьсям'жсобою.
цукрового дiабету 2-го типу встановлено (р < 0,05), що зниження щтьносп истково! тканини переважно вщ-буваеться на фаланзi та променевш истщ.
3. Ризик переломiв у хворих на цукровий дiабет 2-го типу вiрогiдно вищий (р < 0,05) порiвняно iз групою практично здорових осiб на променевш истщ в 3,5 раза, на гомтщ — в 2,2 раза та на фаланзi — в 1,9 раза.
ли в нашому досл1дженн1, знаходились у перюд1 мено-паузи. З л1тературних джерел нам в1домо, що це один i3 провокуючих факторiв виникнення остеопорозу [3].
Висновки
1. Шдльнють истково! тканини, що визначалася за допомогою ультразвуково! денситометрй' у хворих на цукровий дiабет 2-го типу за показником Т-критерш, виявилась вiрогiдно нижчою (р < 0,05) порiвняно iз групою контролю. При цьому в жшок зареестровано остеопенiю на променевш юстщ та на фаланзь У чоло-вiкiв вказанi вище показники мали тенденцiю до зниження, але були в межах норми.
2. Виявлено (р < 0,05), що змши щтьносп истково! тканини при цукровому дiабетi 2-го типу в жшок най-бтьш рано виявляються на променевiй кiстцi, потам на фаланзi й найпiзнiше — на гомтщ. У чоловшв зниження щтьносп истково! тканини рееструвалось переважно на фаланзi та променевш юстщ. При прогресуванш
Список лтератури
1. Гарри К. Генант. Рекомендации рабочей группы ВОЗ по обследованию и лечению больных с остеопорозом // Остео-пороз и остеопатии. —1999. — № 4. — С. 21-24.
2. Дедов И.И., Шестакова М.В. Сахарный диабет — глобальная медико-социальная проблема современности // Consilium Medicum. — 2009. — Т. 11, № 12 — С. 12-15.
3. Мкртумян А.М. Оценка состояния костной ткани у больных сахарным диабетом // Остеопороз и остеопатии. — 2000. — № 1. — С. 27-30.
4. Смирнова О.В. Сахарный диабет типа 2: возможность профилактики микрососудистых осложнений // Consilium Medicum. — 2012. — Т. 14, № 12. — С. 18-20.
УДК616.71-007235:612.015.3:611.018.4
КРИСЬ-ПУГАЧ А.П., ГУКЮ.М., МАГОМЕДОВ О.М., ЗИМА А.М., К1НЧА-ПОЛ1ЩУКТ.А., ЗОТЯ А.В. ДУ «1нститут травматологи та ортопедй'НАМНУ», м. Ки/в
Метаболiзм кктковоТ тканини у хворих на недосконалий остеогенез
Вступ
Одним з найбтьш поширених спадкових системних за-хворювань скелета людини, що належать до велико! групи колагенопатш, е недосконалий остеогенез (НО), для яко-го характерш вроджеш глибои змши метаболiзму истково! тканини та, як наслщок, порушення !! структури, роз-виток системного остеопорозу, численш патолопчш переломи исток та вiсьовi деформаци исток пнщвок; втрата пацiентом функцй ходи, опори та самообслуговування.
Вщомо, що метаболiзм истово! тканини об'еднуеться поняттям ремоделювання та характеризуеться двома рiз-нонаправленими процесами, а саме створенням ново! истково! тканини осгеобласгами та деградацiею старо! — остеокластами, а швидисть утворення чи руйнування !! матриксу фаивщ оцiнюють за змiною активностi специ-фiчних исткових ферментiв, зад1яних у метаболiчних про-
цесах, чи шляхом вимiрювання компонент, що потра-пляють у кров пщ час синтезу чи резорбци истки [1—3].
На сьогодт для вивчення мeтабoлiзму истково! тканини використовують дослщження маркeрiв синтезу та ре-зорбцй' истки за допомогою рiзнoманiтних аналiзатoрiв та iмунoфлюoрeсцeнтних методик, проте слщ розушти, що в патoлoгiчних умовах, коли процеси перебудови истко-во! тканини змшеш, кожний i3 маркeрiв буде вщображати ступiнь рoзбалансoванoстi бioхiмiчних процешв вщповщ-но! ланки мeтабoлiзму оргатчно! основи [4—7].
Першу спробу дослщити истковий обм1н у пацieнтiв i3 недосконалим остеогенезом зробили вiдoмi радянськ патологи А.В. Русаков та Т.П. Виноградова у 1962 роцц вони на пiдставi сво!х патоморфолопчних дослщжень конста-тували, що основною патогенетичною ланкою цie'! хворо-би e зниження остеобластично! функцй' истки при !! нор-мальнiй резорбци. 1нша вщома дослщниця Н.С. Косин-ська у 1966 р. на пiдставi вивчення рeнтгeнoлoгiчнo! кар-тини захворювання стверджувала, що в пащенпв iз недосконалим остеогенезом переважають процеси остео-резорбци над процесами исткоутворення, внаслщок чо-го розвиваеться остеопороз та тяжк кпiнiкo-oртoпeдичнi прояви. Проте результати дослщжень цих науковщв базу-вались лише на констатаци патoмoрфoлoгiчнo! та рентге-нoлoгiчнo! картини.
Починаючи з юнця XX стсрччя у зв'язку з вщкриттям нових можливостей у дослiдженнi колагену I типу шляхом вимiрювання речовин, що формуються при його утворен-ш та деградацй, вщкрились нов1 перспективи в оцiнцi ме-таболiзму сполучно! тканини. Погляди сучасних закор-донних дослщниюв юсткового метаболiзму при недоско-налому остеогенезi розiйшлися: деяк з них (Marini J.C., Bordenick S. et al., 1993) свщчать про зниження рiвня юст-коутворення та остеорезорбцй, iншi (Braga V., Gatti D., Rossini M., 2004) вказують на нормальнi показники; про-те й тi, й iншi вважають, що швидюсть юсткового ремо-делювання в ще! категорй пащентш значно пщвищена.
У зв'язку з вищевикладеним нами вперше на теренах пострадянського простору проведено комплексне досль дження сгрукгурно-функцiонального стану юстково! тканини та 11 метаболiзму 1з застосуванням маркерiв IV поко-лшня (P1NP, Р-СТх, остеокальцин (ОК)) залежно вщ типу захворювання. На наш погляд, саме дослiдження юстко-вих маркер!в метаболiзму у хворих на недосконалий осте-огенез дозволяе об'ективно оц1нити структурно-функцю-нальний стан юстково! тканини в них; встановити швид-к1сть о6м1нних процеав у юстковш тканиш, темпи втрати юстково! маси та спрогнозувати ризик виникнення пато-лог1чних переломiв.
Матер'ал та методи
Пщ нашим спостереженням у ДУ «ГГО НАМНУ» 1з 2009 по 2013 р1к перебували 22 пащенти, яким проводилось дослщження юсткового метаболiзму за допомогою маркерiв IV поколшня. Розподл за типами ураження був таким: 7 хворих — з I типом НО, 13 — 1з III типом НО та 2 — 1з IV типом НО за D. Sillence (1982). Юстковий мета-6ол1зм вивчався шляхом дослщження маркерiв юсткового обмшу згщно з рекомендацiями Мiжнародно! оргашзацй остеопорозу (International Osteoporosis Fundation) шляхом !муноферментного аналiзу на аналiзаторi Elecsys ф1рми Roche (Roche Diagnostics, Шмеччина) в умовах лаборато-рй вщдщу клЫчно! ф1зюлогй та патологй опорно-рухово-го апарату ДУ «Шститут геронтологи НАМН Укра!ни» за
допомогою тест-систем Cobas. Серед маркерiв юсткоутво-рення визначали пропептиди проколагену I типу (P1NP), стан остеорезорбцй' вщображав р!вень Р-СТх у сироватцi кров1. Ивень остеокальцину (ОС) визначали з метою оцш-ки швидкост1 ремоделювання юстково! тканини.
Результаты та обговорення
Дослщження маркер!в юсткового о6м1ну (табл. 1) довело, що в уах випадках вiдмiчалось значне пiдвищення вах показниюв юсткового о6м1ну: швидкосгi ремоделювання — остеокальцину; юсткоутворення — P1NP та юстково! резорбцй — Р-Cross Laps або Р-СТх, проте стушнь збiльшення юсткоутворення завжди був вищим за ступшь збтьшення остеорезорбцй. При цьому слщ зазначити, що ступшь зростання показникiв напряму залежав вщ типу НО та тяжкосп ураження.
Так, нами встановлено, що iнтенсивнiсть юстково-го обмшу була значно пщвищена та залежала вщ типу НО, р!вень ОК при I та III типах був змшений сутте-во, вш коливався вщ 44,49 до 285,40 нг/мл, у середньо-му при I тиш — 101,28 нг/мл та при III — 169,07 нг/мл, що доршнювало пщвищенню в 2,2 та 4,2 раза вщповщно (табл. 1, рис. 1). Ттьки у хворо! 34 роив швидюсть юсткового обмшу була 34 нг/мл, що пояснюеться вшэвим спо-втьненням юсткового о6м1ну. Швидюсть юсткового обмшу при IV тиш пщвищувалась до 123,6 нг/мл, тобто май-же в 3 рази.
Також нами встановлено, що при вск типах НО пщ-вищувався р!вень P1NP; при I тиш (272,42 нг/мл) — у 2,7 раза, а при III (442,50 нг/мл) — майже в 5 раз!в, при IV (528,95 нг/мл) — бтьш н1ж у 5 раз!в (табл. 1, рис. 2).
!нтенсившсть остеорезорбцй за даними р!вня Р-СТх при I та III типах НО коливалася вщ 0,703 до 1,02 нг/мл та вщ 0,985 до 2,52 нг/мл та становила в середньому при I тиш 1,152 нг/мл та при III — 1,333 нг/мл (табл. 1, рис. 3). Щ показники вщповщали пщвищенню р!вня Р-СТх при I та III тиш майже в 2,5 раза, при IV тиш даш були сумшв-ними в зв'язку з малою юльюстю обстежень, але по^б-но зауважити, що у 2 хворих 1з цим типом, яю були об-
Таблиця 1. Кктковi маркери в пац1ент1в ¡з р1зними типами недосконалого остеогенезу
1 тип НО Ill тип НО IV тип НО
P1NP BiT. D OK Р-CTx P1NP BiT. D OK Р-CTx P1NP BiT. D OK Р-CTx
108,1 24,3 44,5 0,703 53,2 32,8 34,0 0,985 618,7 38,1 102,9 0,974
161,9 16,9 123,6 0,998 440,2 10,1 128,9 1,89 439,2 34,5 143,1 0,892
202,1 49,9 45,3 0,901 1200 10 138,7 0,959
144,5 45,4 53,8 0,841 283,9 28,2 153,4 1,05
715,1 36,5 124,5 3,18 236,2 10,9 84,9 0,743
538,4 119,7 82,1 1,15 507,4 42,4 156,9 0,925
110,2 70,1 91,2 1,02 1197 64,9 151,8 0,961
229,8 64,3 160,6 0,741 157,3 60,4 198,6 1,52
241,7 78,4 186 0,895 179,5 54,8 285,4 2,52
432,5 10,0 273,9 1,73
180,4 56,3 253,4 1,38
272,4 56,2 101,3 1,159 442,5 34,6 169,1 1,333 528,9 36,3 123 0,933
Прим1тки: нормативнi значення P1NP — 20-100 нг/мл; втамну D — 50-100 нмоль/л; OK — 11-43 нг/мл;
P-CTx — < 0,573 пг/мл.
№ 4(12), 2013
www.mif-ua.com
49
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
1 I
I тип НО Ill тип НО IV тип НО Норма
Рисунок 1. Змни рiвня остеокальцину в сироватц кров'1 пацкнт'ш 3 р'вними типами недосконалого остеогенезу
Рисунок 2. Змни р'вня P1NP у сироватц кров'1 пацкнт'в з р'вними типами недосконалого остеогенезу
стежеш, пщвищення pîbhh резорбци' було незначним — у 1,1 раза (табл. 1, рис. 3), що, мабуть, пов'язане з добро-яюсним варiантом клЫчного перебиу цього типу захво-рювання.
Таким чином, вщзначаеться залежнiсть ступеня щд-вищення рiвня кiсткоугворення, остеорезорбци' та швидкост ремоделювання юстково!' тканини вiд типу НО; причому змiни при доброяюсних (I та IV) типах НО були менш вираженi, н1ж при злояк1сному типi недосконалого остеогенезу (III тип). На нашу думку, вщ-значеш змiни можна пояснити «бажанням» органiзму сформувати бтьшу юльюсть юстково!' тканини у вщпо-вiдь на il структурну та функцюнальну неповноцiннiсть, проте на формування збтьшено!' кiлькостi «неяюсно1» юстково!' тканини оргашзм вщповщае посиленою ос-теорезорбщею цiеï тканини. Зрозумiло, що вш цi змь ни призводять до посилення швидкостi ремоделювання юстково1 тканини, вщображенням яко1 е пщвищен-ня рiвня ОК при вшх типах НО, що свiдчить також i про залучення в патогенез недосконалого остеогенезу неко-лагенових бтюв.
Незважаючи на те, що отримаш данi дещо суперечать висновкам дослщжень деяких закордонних фахiвцiв, ми вважаемо, що в пащентав, хворих на НО, мають мiсце значнi порушення та розбалансування к1сткового мета-болiзму, а ступiнь цих порушень залежить вiд типу НО; об'еднуючими рисами метаболiчних змiн для вс1х тишв е
Рисунок 3. Змни рiвня р-СТх у сироватц кров'1 пацкнт'в i3 р'вними типами недосконалого остеогенезу
прискорення швидкосп ремоделювання та пщвищення рiвня процешв к1сткоутворення й остеорезорбци'.
Висновки
1. Рiвень кiсткових маркерiв при недосконалому ос-теогенезi об'ективно вщображае метаболiзм юстково'].' тканини залежно вiд типу захворювання та е базисним у призначенш антиостеопоротично!' терапи' в цiеï категорий пащентав.
2. Пiдвищення рiвня остеокальцину при вшх типах захворювання в деюлька разiв у сироватцi кровi свщ-чить як про прискорення юсткового ремоделювання, так i про залучення в патогенез недосконалого остеогенезу неколагенових бтюв.
3. Виявлене при вшх типах недосконалого остеогенезу шдвищення рiвня P1NP у 5 разiв свщчить про посилення процешв юсткоутворення, а пщвищення рiв-ня P-Cross Laps у сироватщ кровi в 2,5 рази — про посилення процешв остеорезорбци'.
4. Встановлено, що вираженють змш к1сткових мар-керiв залежить вщ типу захворювання: при I та III типах вони були значними, при IV тит — незначними, а пщсилення процешв юсткоутворення завжди перева-жае над пщсиленням процесiв остеорезорбци'.
Список лтератури
1. Lehman H.W. et al. Osteogenesis imperfecta // Actuates Therapiekonsept Monatssehr Kinderheild. — 2000. — 148. — P.1024-1029.
2. Baujat G., Lebre A.S., Cormier-Daire V., Le Merrer M. Osteogenesis imperfecta, diagnosis information (clinical and genetic classification) // Arch. Rediart. — 2008. — Vol. 15 (5). — P. 789-791.
3. Ригз Б.Л., Мелтон Л.Дж. Остеопороз. — СПб.: ЗАО «Издательство «БИНОМ», 2000. — С. 75-77; 85-109.
4. Баранов А.А., Шеплягина Л.А., Баканов М.И. и др. Возрастные особенности изменений биохимических маркеров костного ремоделирования у детей // Рос. педиатр. журн. — 2002. — № 3. — С. 7-12.
5. Ермакова И.П., Пронченко И.А. Сывороточные биохимические маркеры в диагностике остеопороза // Остеопороз и остеопатии. — 1998. — № 1. — С. 24-26.
6. Demers L.M., Costa L., Laption A. Biochemical markers and skeletal metastases // Clin. Orthop. — 2003. — Vol. 415, № 7. — P. 138-147.
7. Dempster D.W., Coe F.L., Favus M.J. Bone remodeling // Disorders of bone and mineral metabolism. — New-York: Raven Press, 1988. — P. 45-93.
