CC BY
31
Органолептические свойства образцов овощей, отобранных в Organoleptic properties of samples of vegetables sampled
период сбора урожая с опытных участков, были сопоставимы с during the harvesting of test sites were comparable to
овощами контрольных образцов. control samples vegetables.
Ключевые слова: баковые смеси пестицидов, продукты Key words: tank mixtures of pesticides, vegetable
овощеводства, почва, параметры деградации, санитарный контроль. products, soil degradation parameters, sanitary control.
Стаття надшшла 10.01.2014 р. Рецензент Катрушов О.В.
УДК 616-073.756.8:572.087:572.5:616.853-053.7
РЕГРЕС1ЙН1 МОДЕЛ1 КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В Л1КВОРОУТРИМУЮЧИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ЗДОРОВИХ Д1ВЧАТ
Метою дослщження була побудова регресшних моделей нормативних комп'ютерно-томографiчних параметрiв лквороутримуючих структур головного мозку у здорових мюьких дiвчат Подшля з мезоцефалiчною формою черепа в залежносп вщ особливостей будови й розмiрiв тша. У практично здорових дiвчат мезоцефалiв бшьш шж в 85 % випадюв побудоваш моделi нормативних шдивщуальних комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур головного мозку, що мають точнiсть опису регресшно' залежностi вiд 54,3 до 82,8 %. Найбiльш часто до побудованих моделей входили: обхватш розмiри тiла (29,7 %), кефалометричнi розмiри (19,5 %), дiаметри тiла (15,3 %) та товщина шкiрно-жирових складок (12,7 %).
Ключовi слова: регресшш моделi, комп'ютерна томографiя, лiквороутримуючi структури головного мозку, здоров1 д1вчата мезоцефали, антропометр1я.
Робота е фрагментом НДР «Вивчити комп 'ютерно-томографiчнi параметри головного мозку юнатв та èienam pi3Hux конституцюналъних титв у нормi та при епшепси» (№ державно'1 реестрацн 0111U009297).
За роки вивчення головного мозку (ГМ) людини накопичений величезний фактичний матер1ал щодо його морфологи та функцюнально' оргашзаци [3]. Однак, завдяки розвитку та впровадженню у ктшчну практику нов1тшх технологш, як дають змогу вивчати ГМ та його структури на живш людиш, створюються умови й необхвдшсть для перегляду його морфометричних параметр1в, тим паче, що i по тепершнш час в бшьшосп кер1вництв та огляд1в наводяться суперечлив1 й неоднорщш даш щодо маси, розмiрiв головного мозку та його основних структур [6].
Досить складно видшити цшсне загально 6iологiчне розумiння тако' категорiï медицини як норма. Сучасна медицина певною мiрою втратила антрополопчний пiдхiд до хворого, i як результат -висока диференщащя медичних наук, стандартизащя фiзiологiчних, морфологiчних i психолопчних «норм» у розрахунку на середнш модельний тип людини [7]. Для того, щоб оцiнити стан здоров'я окремого шдивща, необхвдно мати уявлення про тi показники, як можуть вважатись нормальними саме для нього. Отже, не людина загалом, а представник конкретно!' популяцiï з певною ампттудою аклiматизацiйних можливостей i спадково закршленим адаптивним стереотипом мае зайняти основне мiсце в медико-бюлопчному прогнозуваннi.
На сучасному етапi сусшльного розвитку значущим е iндивiдуальний тдхщ до кожно1' конкретно!' людини, у тому чи^ й у плат встановлення певних нормативних параметрiв як оргашзму в цiлому, так i його окремих органiв Б.О. Никитюк, основоположник iнтегративноï 6iомедичноï антропологiï, вказував, що з урахуванням цiлiсностi, багатоiерархiчностi та iндивiдуальностi кожно1' людини можна з'ясувати рiвень ïï здоров'я, персошфшувати дiагностичнi та лiкувальнi заходи, враховувати роль конституцюнальних й екологiчних факторiв ризику захворювань [8]. При розробщ iндивiдуальних (клiнiчних) стандартiв необх1дно врахувати вш можливi варiанти конституцiональноï, iндивiдуальноï й анатомiчноï мiнливостi. Нео6хiднiсть використання антропометрiï з метою вiдновлення стандарив для оцiнки стану здоров'я оргашзму людини в рiзнi вiковi перюди доведено багатьма дослiдниками. Соматометрична характеристика дае бшьш точну кiлькiсну шформащю про кожен конкретний органiзм [9]. К^м того, соматотипування е надзвичайно актуальним науковим напрямком сучасних дослщжень, як1 направленi на пошук зв'язюв мiж окремими антропологiчними параметрами, або окремими морфофункцюнальними особливостями органiв й систем [8].
На основi методiв 6агатовимiрноï статистики (факторний аналiз, канонiчна кореляцiя) установлено спряженiсть параметрiв шлуночково1' системи головного мозку людини з соматотипом, кранютипом i статтю [1]. У чоловiкiв довжина лiвого 6iчного шлуночка взаемопов'язана з формою черепа, а його ширина i висота - з типом статури. У жшок з кранютипом пов'язаш довжина i ширина лiвого бiчного шлуночка, а його висота - з соматотипом. Ширина i висота третього шлуночка корелюють з формою черепа, а його довжина пов'язана з соматотипом у представниюв обох статей.
©Московко С.П., Гунас 1.В, ШевчукЮ.Г., 2014 59
У чоловшв ширина i довжина четвертого шлуночка взаемопов'язаш з соматотипом, а показники висоти четвертого шлуночка - з кранютипом. У жшок з формою черепа пов'язаш показники ширини i висоти четвертого шлуночка, в той час як його довжина залежить вщ типу статури.
Таким чином, встановлення iндивiдуальних особливостей структур ГМ, зокрема параметрiв шлуночкiв та лшвороутримуючих структур ГМ, мае грунтуватися на штеграцп кранiометричних, соматотипологiчних i антропометричних складових у вiдповiдностi з запитами практично! медицини.
Метою роботи була розробка регресшних моделей нормативних комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур головного мозку у здорових мiських дiвчат мезоцефашв в залежностi вiд особливостей будови й розмiрiв тiла.
Матерiал та методи дослщження. На базi науково-дослщного центру Вiнницького нацiонального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова пiсля попередшх клiнiко-лабораторних обстежень вiдiбраним 82 практично здоровим юнакам i 86 дiвчатам, представникам слав'янсько! етшчно! групи, котрi у 3 поколiннi проживали на територп Подiльського регiону Укра!ни, добровшьно за !хньою згодою, було проведено комп'ютерну томографiю голови, вiдповiдно до загальноприйнятого протоколу дослiдження ГМ та черепа [10], за допомогою сшрального комп'ютерного томографа „SeleCT SP" фiрми „Elscint" (1зра!ль) у горизонтальному положены пацiента на спинi, головою уперед, на спещальнш пiдставцi для голови.
Морфометрiя комп'ютерно-томографiчних розмiрiв лiквороутримуючих структур ГМ включала визначення: ширини IV шлуночка ГМ на рiвнi Т2; поперечного розмiру бiчно! ямки право! й лiво! пiвкулi ГМ на рiвнi Т3; поздовжнього та поперечного розмiрiв III шлуночка ГМ на рiвнi Т4; ширини та довжини переднього рогу правого й лiвого бiчного шлуночка ГМ на рiвнi Т5, вiдстанi мiж переднiми рогами бiчних шлуночкiв ГМ на рiвнi Т5; ширини центрально! частини правого й лiвого бiчного шлуночка ГМ на рiвнi Т7 i вщсташ вiд центрально! частини правого й лiвого бiчного шлуночка ГМ до вщповщно! внутрiшньо! поверхнi черепа на рiвнi Т7; ширини борозен право! й лiво! пiвкулi ГМ на рiвнi Т10 на основi яких вираховували середню ширину борозен право! й лiво! пiвкулi ГМ.
Проведено антропометричне дослiдження за методикою В.В. Бунака [2], соматотиполопчне -за розрахунковою модифiкацiею метода Heath i Carter [12], визначення компонентного складу маси тша за Матейко [5] та Американського шституту харчування (А1Х) [13]. Кранiотип вираховували за допомогою черепного показника (сшввщношення максимально! ширини до максимально! довжини голови), який мае три основних градацп: брахiкефалiя (короткоголовiсть) - черепний показник бшьше 80,0 %; мезокефалiя - черепний показник в межах 75,0 - 79,9 %, що характеризуе помiрно довгий i широкий череп; долiхокефалiя - форма голови, при якш черепний показник становить 74,9 % i нижче.
Комiтетом з бюетики Вiнницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова встановлено, що проведет дослщження не суперечать основним бюетичним нормам Гельсiнсько! декларацi!, Конвенцi! Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Укра!ни (протокол № 8 вщ 14.04.2010).
Побудова регресшних моделей виконана в пакет лщензшному «STATISTICA 5,5» (належить ЦН1Т ВНМУ iменi М.1. Пирогова, лiцензiйний № AXXR910A374605FA).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Встановлено, що у здорових дiвчат мезоцефалiв iз 21 можливо! регресiйно! моделi комп'ютерно-томографiчних параметрiв л^ороутримуючих структур ГМ побудовано 18 статистично значущих моделей, коефiцiент детермiнацi! яких (R2) складав вiд 54,3 до 82,8 %. Моделi мали вигляд наступних лiнiйних рiвнянь:
• поперечнийpo3Mip бгчног ямки правог твкулi ГМ (R2 = 0,828) = -6,82 + 0,70*мiжгребневий розмiр таза -1,47*ширину дистального епiфiза (ШДЕ) гомiлки + 0,24*товщину шюрно-жирово! складки (ТШЖС) пiд лопаткою - 0,27*ТШЖС на передплiччi - 0,11*обхват талi! + 0,25*обхват стопи - 0,42*обхват кистi + 0,46*обхват передпшччя у нижнiй третинi - 0,09*ТШЖС на стегнi;
• поперечний po3Mip 6i4HOi ямки лiвог me^i ГМ (R2 = 0,770) = -2,51 + 0,25* мiжгребневий розмiр таза -3,55*площу поверхнi тша + 0,43*найбшьшу ширину голови - 0,19*саптальну дугу + 0,21*обхват гомшки у верхнiй третинi - 0,24*передньо-заднш розмр грудно! клiтки;
• поздовжнт po3Mip Ill шлуночка ГМ (R2 = 0,691) = 1,27 + 0,51*соматотип + 0,25*ТШЖС на грудях -0,63* поперечний нижньо-грудний розмiр + 0,25*висоту надгрудинно! точки + 0,19*ТШЖС на животi -0,51*найменшу ширину голови;
• поперечний розмiр III шлуночка ГМ (R2 = 0,601) = -4,03 + 0,06*висоту надгрудинно! точки -0,11*сагггальну дугу - 0,28*зовшшню кон'югату таза + 0,25*обхват ши! - 0,24*найменшу ширину голови + 0,09*мiжостьовий розмiр таза;
• индекс III шлуночка ГМ (Я2 = 0,784) = -3,87 - 0,14*найменшу ширину голови + 0,19*обхват ши! -0,09*обхват стегна - 0,05*ТШЖС на стегш + 0,11*висоту пальцево! точки + 0,18*мiжвертлюговий розмiр таза - 0,67* ЩДЕ стегна;
• ширина переднього рогу левого бгчного шлуночка ГМ (Я2 = 0,746) = 12,5 - 0,28*найменшу ширину голови - 1,46*ЩДЕ плеча - 0,12*обхват стегон + 0,54*обхват плеча в спокшному сташ + 1,03*ШДЕ гомiлки - 0,12*обхват стегна;
• довжина переднього рогу правого бгчного шлуночка ГМ (Я2 = 0,802) = 30,2 + 1,38*найбшьшу ширину голови - 1,53*обхват передпшччя у нижнш третиш - 0,33*саптальну дугу + 0,51*обхват гомiлки у верхнш третинi - 0,40*обхват стегна + 0,17*масу тiла;
• довжина переднього рогу л1вого б1чного шлуночка ГМ (Я2 = 0,707) = 38,9 - 1,19*обхват кист + 0,38*передньо-заднш розмiр грудно! клiтки + 0,32* соматотип + 0,17*обхват стегон - 0,31*мiжостьовий розмiр таза - 0,75* обхват передпшччя у нижнш третиш;
• в1дстань м1ж передтми рогами б1чних шлуночюв ГМ (Я2 = 0,680) = -12,4 + 1,10* обхват голови -0,35*соматотип + 0,70*ширину нижньо! щелепи - 0,46*саптальну дугу - 0,51*поперечний середньо-грудний розмiр + 0,64*обхват стопи - 0,47*вш;
• индекс переднихроггв бгчних шлуночюв ГМ (Я2 = 0,688) = -10,4 + 0,85* обхват ши! - 0,64*обхват гомшки у верхнш третиш + 0,39*обхват голови + 0,47*передньо-заднш розмiр грудно! кштки - 0,43*ТШЖС на грудях + 0,27*ТШЖС на передплiччi;
• ширина центральног частини правого бгчного шлуночка ГМ (Я2 = 0,543) = 3,08 + 0,28*обхват голови -0,18*висоту пальцево! точки - 0,26*вш + 0,46*обхват стопи - 0,12*обхват стегон + 0,08*обхват грудно! клiтки на видиху;
• ширина центральног частини левого бгчного шлуночка ГМ (Я2 = 0,544) = 39,0 - 0,40*довжину тша + 0,27*висоту плечово! точки + 0,54*обхват плеча в спокшному сташ - 0,23*обхват стегон -0,30*поперечний нижньо-грудний розмiр + 0,37*мiжвертлюговий розмiр таза;
• вгдстань вгд центральног частини правого бгчного шлуночка ГМ до внутргшньог поверхм черепа (Я2 = 0,790) = -4,44 + 0,52*ширину плечей + 0,96*обхват голови + 0,20*ТШЖС тд лопаткою - 0,42*обхват грудно! кштки в спокшному станi - 1,39*ектоморфний компонент соматотипу + 0,54*мiжвертлюговий розм1р таза;
• вгдстань вгд центральног частини левого бгчного шлуночка ГМ до внутршньог поверхш черепа (Я2 = 0,828) = -7,25 + 1,60*мiжвертлюговий розмiр таза + 0,66*ТШЖС тд лопаткою - 0,31*ТШЖС на бощ + 1,03*обхват голови - 0,27*висоту плечово! точки - 0,34*ТШЖС на переднiй поверхнi плеча - 0,54*обхват ши!;
• индекс центральног частини правого бгчного шлуночка ГМ (Я2 = 0,629) = -9,25 + 0,73*саптальну дугу + 0,88*вш + 6,94*площу поверхнi тша - 0,71*обхват передплiччя у нижнш третиш + 0,33*поперечний нижньо-грудний розмiр;
• тдекс центральной частини л1вого б1чного шлуночка ГМ (Я2 = 0,739) = 22,3 + 0,09*масу тiла -1,09*обхват передпшччя у нижнш третиш + 2,23*ЩДЕ плеча + 0,67*найменшу ширину голови -0,28*соматотип - 0,27*ТШЖС на бопi + 0,29*саптальну дугу;
• середня ширина борозен л\вог твкулI ГМ (Я2 = 0,797) = 15,1 - 0,23*саптальну дугу - 0,13*обхват грудно! кштки на вдиху + 0,26*ТШЖС на гомшщ - 1,77*ЩДЕ плеча + 0,52*обхват передплiччя у верхнш третиш - 0,10*обхват стегон + 0,57*мiжвертлюговий розмiр таза - 0,09*висоту лобково! точки;
• середня ширина борозен правог твкулI ГМ (Я2 = 0,814) = 14,0 - 0,36*саптальну дугу + 0,32*ширину нижньо! щелепи - 0,46*обхват грудно! кштки на вдиху + 0,34*обхват грудно! кштки в споюйному сташ + 0,19*обхват голови + 0,15*ТШЖС на гомшщ + 0,11*м'язову масу за А1Х - 0,12*обхват стегна.
При аналiзi побудованих у дiвчат мезопефалiв моделей, встановлено, що, за винятком ширини й iндексу IV шлуночка ГМ та ширини переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ, ус моделi комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур ГМ мають коефщент детермiнапi! бiльше 0,5. Встановлено наступний вщсоток входження до моделей груп антропо-соматотипологiчних показникiв: кефалометричнi (19,5 %), тотальш (4,2 %), поздовжш (5,9 %) й обхватнi (29,7 %) розмiри тiла, ШДЕ довгих трубчастих кiсток кiнпiвок (5,1 %), дiаметри тiла (15,3 %), ТШЖС (12,7 %), компоненти соматотипу (0,8 %), тип соматотипу (3,4 %), компоненти маси тша (0,8 %) та вш (2,5 %). Серед окремих антропо-соматотиполопчних показниюв найбiльш часто до складу моделей у дiвчат мезоцефашв входили: сагiтальна дуга голови (до 8 моделей), обхват голови (до 6 моделей), найменша ширина голови, обхвати передпшччя у нижнш третиш та стегон i мiжвертлюгова вщстань тазу (кожен з показниюв - до 5 моделей).
Необхщно вщм^ити, що у практично здорових дiвчат загально! групи лише 4 iз 21 можливих комп'ютерно-томографiчних параметрiв лшвороутримуючих структур головного мозку мали точшсть опису регресшно! залежностi бiльше 50 %, а саме: довжина переднього рогу правого й лiвого бiчних шлуночюв та вiдстань вiд центрально! частини правого й лiвого бiчних шлуночюв до внутрiшньо! поверхнi черепа. Найбшьш часто до побудованих моделей входили: обхватш розмiри тiла (40 %), ТШЖС (20 %) та кефалометричш показники (16,7 %) [11].
У дiвчат долiхоцефалiв, за винятком вiдстанi мiж переднiми рогами бiчних шлуночкiв ГМ, усi моделi комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур ГМ мають коефiцieнт детермiнацi! вiд 50,6 до 99,2 %. Найбшьш часто до побудованих моделей входили: кефалометричш розмiри (20,5 %), обхватш розмiри тша (18,8 %), ШДЕ довгих трубчастих юсток кiнцiвок i дiаметри тша (по 15,2 %) та ТШЖС (12,5 %) [4].
1. У практично здорових дiвчат мезоцефалiв майже в 86 % випадкiв побудоваш статистично значущi моделi комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур ГМ, що мають точшсть опису регресшно! залежностi вщ 54,3 до 82,8 %. Найвищi коефiцieнти детермiнацi! встановленi для поперечного розмiру бiчно! ямки право! швкуш ГМ, довжини переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ, вiдстанi вщ центрально! частини лiвого бiчного шлуночка ГМ до внутрiшньо! поверхнi черепа та середньо! ширини борозен лiво! пiвкулi ГМ (вiдповiдно Я2=0,828, 0,802, 0,828 i 0,814).
2. Найбшьш часто до побудованих моделей входили: обхватш розмiри тша (29,7 %), кефалометричш розмiри (19,5 %), дiаметри тiла (15,3 %) та ТШЖС (12,7 %).
Перспективи подальших до^джень. Отримаш результаты дотдження дозволяють бшъш коректно оцшити мнивкть лжвороутримуючих структур ГМ в здорового населення, а також тдвищити ятсть i ефективтсть л^вання раноматтноХ патологИ анатомiчних структур вказаних дтянок мозку.
1. Андреев И.А. Индивидуально-типологические особенности параметров желудочковой системы головного мозга человека : автореф. дис... канд. мед. наук : 14.00.02 - анатомия человека / Игорь Анатольевич Андреев // - Санкт-Петербург, - 2008. - 23 с.
2. Бунак В.В. Антропометрия / В. В. Бунак // - М.: Учмедгиз Наркомпроса РСФСР, - 1941. - 368 с.
3. Баев А.А. Магнитно-резонансная томография головного мозга. Нормальная анатомия / А.А. Баев, О.В. Божко, В.В. Чураянц // - М. : Медицина, - 2000. - 128 с.
4. Гунас 1.В. Модел1 комп'ютерно-томограф1чних параметр1в лжвороутримуючих структур головного мозку у здорових д1вчат-дол1хоцефал1в у залежност вщ антропометричних i соматотиполопчних показниюв / 1.В. Гунас, Ю.Г. Шевчук, О. П. Богачук // Укра!нський морфолопчний альманах. - 2012. - Т. 10, № 4. - С. 35-39.
5. Ковешников В.Г. Медицинская антропология / В.Г. Ковешников, Б.А. Никитюк // - Киев:Здоров'я,- 1992.- 200 с.
6. Мёллер Т.Б. Атлас секционной анатомии человека на примере КТ- и МРТ-срезов. В 3 томах. Том 1. Голова и шея / Т.Б. Мёллер, Э. Ральф // - М.: МедПресс, - 2008. - 272 с.
7. Никитюк Б.А. Медицинская антропология и востановительная медицина / Б.А. Никитюк, Н.А. Корнетов // Росийские морфологические ведомости. - 1997. - № 2-3. - С. 141-145.
8. Никитюк Б.А. Теория и практика интегративной антропологии. Очерки / Б.А. Никитюк, В.М. Мороз, Д.Б. Никитю // - Киев-Винница: Здоров'я, - 1998. - 301 с.
9. Сарафинюк Л.А. Математичне моделювання нормативних реограф1чних параметр1в центрально! гемодинамки у мюьких хлопщв, яю належать до р1зних конституцшних титв, у залежност вщ антропо-соматотиполопчних особливостей / Л.А. Сарафинюк // Клшчна та експериментальна патолопя. - 2008. - Т. 7, № 4. - С. 41-48.
10. Терновой С.К. Компьютерная томография: учеб. пос. / С.К. Терновой, А.Б. Абдураимов, И.С. Федотенков // - М.: ГЭОТАР-Медиа, - 2008. - 176 с.
11. Шевчук Ю.Г. Моделювання комп'ютерно-томограф1чних розм1р1в лжвороутримуючих структур головного мозку у практично здорових д1вчат Подшля в залежноси вщ антропо-соматотиполопчних параметр1в / Ю.Г. Шевчук // Biomedical and biosocial anthropology. - 2012. - № 19. - С.146-150.
12. Carter J.L. Somatotyping - development and applications / J.L. Carter, B.H. Heath // - Cambridge : Cambridge University Press, - 1990. - 504 p.
13. Heymsfield S.B. Anthropometric measurement of muscle mass: revised equations for calculating bone-free arm muscle area / S.B. Heymsfield //Am. J. Clin. Nutr. - 1982. - Vol. 36, № 4. - P. 680-690.
РЕГРЕССИОННЫЕ МОДЕЛИ КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ЛИКВОРОСОДЕРЖАЩИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗГА У ЗДОРОВЫХ ДЕВУШЕК Московко С.П., Гунас И.В., Шевчук Ю.Г. Целью данного исследования было построение регресс-сионных моделей нормативных компьютерно-томографических параметров ликвороудерживающих структур головного мозга у
REGRESSIVE MODELS OF COMPUTED TOMOGRAPHY PARAMETERS OF LIQUOR RESTRAIN STRUCTURES OF THE BRAIN IN HEALTHY GIRLS Moskovko S.P., Gunas I.V., Shevchuk Yu.G. The aim of this research was a construction of regressive models of normative computed tomography parameters of liquor restrain structures of the brain for the
здоровых городских девушек Подолья с мезоцефалической формой черепа в зависимости от особенностей строения и размеров тела. У практически здоровых девушек мезоцефалов более чем в 85 % случаев построены модели нормативных индивидуальных компьютерно-томографических параметров ликвороудерживающих структур головного мозга имеющих точность описания регресссионной зависимости от 54,3 до 82,8 %. Наиболее часто в построенные модели входили: охватные размеры тела (29,7 %), кефалометрические размеры (19,5 %), диаметры тела (15,3 %) и толщина кожно-жировых складок (12,7 %).
Ключевые слова: регрессионные модели, компьютерная томография, ликворудерживающие структуры головного мозга, здоровые девушки мезоцефалы, антропометрия.
Стаття надшшла 5.01.2014 р.
healthy municipal girls of Podolie with the mesocephal form of skull depending on the features of structure and sizes of body. For the practically healthy girls mesocephals more than in 85 % cases the built models of normative individual computed tomography parameters of liquor restrain structures of the brain, that have exactness of description of regressive dependence from 54,3 to 82,8 %. Most often to the built models entered: encompassing sizes of body (29,7 %), cephalometric sizes (19,5 %), diameters of body(15,3 %) and thickness of leather-fatty folds (12,7 %).
Key words: regressive models, computed tomography, liquor restrain structures of the brain, healthy girls mesocephals, anthropometry.
Рецензент Волков К.С.
УДК 66.31:616.325-002.18
ВЛИЯНИЕ ГИПЕРТРОФИИ ЯЗЫЧНОЙ МИНДАЛИНЫ НА СОСТОЯНИЕ РЕЗИСТЕНТНОСТИ СЛИЗИСТОЙ ПОЛОСТИ РТА
В статье представлены результаты исследований, которые свидетельствуют о том, что у лиц с гипертрофией язычной миндалины имеет место ослабление резистентности слизистой полости рта к внешним воздействиям. Это связано с истощением и сенсибилизацией организма сопутствующими вредностями (грибки, простейшие), что нарушает процессы регуляции и репарации в организме.
Ключевые слова: язычная миндалина, клеточный состав полости рта; иммунный ответ.
Хронические заболевания глотки, являются одной из наиболее распространенных нозологий в ЛОР-практике. Частые обострения, быстрая хронизация процесса, тяжелые осложнения, делают данную проблему актуальной не только медицинской, но и социальной [2, 6, 8].
Ротоглотка - естественная полость организма, которая находится на границе внешней среды и естественных внутренних полостей тела, поэтому одной из основных её функций является предотвращение попадания микроорганизмов внутрь организма, а также нейтрализация микроорганизмов, попавших на слизистые оболочки верхних дыхательных путей. Охранная функция осуществляется пограничными образованиями лимфоаденоидной ткани, расположенными в начале верхних дыхательных путей, имеющих определенные структурно-функциональные особенности организма и известными как кольцо Вальувеера-Пирогова [1, 10, 11]. Наибольшими по массе и наиболее активными из этих образований являются небные и глоточные миндалины [3, 4, 5]. При инволютивных изменениях или удалении этих миндалин основная нагрузка по защите органов дыхания от внешних воздействий ложится на язычную миндалину, расположенную на стыке дыхательной и пищеварительной систем. В условиях повышенной функциональной нагрузки возможно увеличение язычной миндалины - "гипертрофия язычной миндалины". Однако в доступной литературе мы не встретили данных о достаточности компенсации утрат местной резистенции слизистой полости рта гипертрофированной язычной миндалиной.
Целью работы была оценка изменений местной резистентности слизистых полости рта лиц с гипертрофией язычной миндалины и выявление коррекции их с состоянием систем иммунного ответа.
Материал и методы исследования. Материалом настоящего исследования послужили данные, полученные при обследовании 24 больных с гипертрофией язычной миндалины разных возрастных групп. В зависимости от возраста больные были ранжированы на 3 группы. Первую группу составили 13 больных в возрасте до 14 лет; вторую - 5 больных в возрасте от 15 до 44 лет; и третью группу составили 6 больных в возрасте старше 45 лет.
Оценку состояния местной резистентности слизистой ротовой полости производили по изменению клеточного состава содержимого ротовой полости [2, 6, 7, 8]. Для получения мазков в течение 5 мин. собирали жидкость, скапливающуюся в подъязычной ямке. Затем, полученную жидкость центрифугировали в течение 10 мин. Каплю полученного осадка наносили на предметное стекло и приготовляли мазок. Мазок высушивали на открытом воздухе при комнатной температуре, фиксировали 2 часа в парах спирт - эфира; окрашивали гематоксилин - эозином и заключали в канадский бальзам под покровное стекло. Полученный препарат исследовали под световым микроскопом фирмы Carl Zeiss (модель Prima Star), при помощи морфометрической сетки в пяти
© Насибуллин Б.А., Андреев А.В., Тагунова И.К., 2014 63
