CC BY
42
2. Несмотря на более длительное заживление операционных ран, первичная аутовенозная реконструкция аорто-подвздошного сегмента у пациентов с гнойно-некротическими нарушениями является менее рискованной с точки зрения поздних инфекционных осложнений, чем имплантация искусственного протеза и более выигрышной с точки зрения качества жизни, чем первичная высокая ампутация.
3. Использование бедренной вены для артериальных реконструкций является безопасным с точки зрения сохранения венозного оттока. Во всех случаях нарушения носили преходящий характер и не требовали проведения каких-либо дополнительных лечебных мероприятий.
ж
1. Дрюк Н.Ф. Профилактика и лечение ранних и поздних осложнений в реконструктивной хирургии брюшной аорты и магистральных артерий нижних конечностей / Н.Ф. Дрюк, Ю.Э. Полищук, А.Б. Доминяк [и др.] // - Киев, - 1998.
2. Сорока В.В. Неотложные сердечно-сосудистые операции в практике общего хирурга / В.В. Сорока // - Волгоград: Изд-во ВолГУ - 2001, 204 с.
3. Clagett G.P. Creation of a neo-aortoiliac system from lower extremity deep and superficial veins. / G.P. Clagett, B.L. Bowers, M.A. Lopez-Viego [et al.] // Ann Surg. - 1993. - 218. -239 p.
4. Clagett G.P. Autogenous aortoiliac/femoral reconstruction from superficial femoral-popliteal veins: feasibility and disability. / G.P. Clagett, R.J. Valentine, R.T. Hagino // J. Vasc Surg. - 1997. - 25. - 255 p.
5. Costa S.F. Mucosa or skin as source of coagulase-negative staphylococcal bacteraemia? / S.F. Costa, M.H. Miceli, E.J. Anaissie // Lancet Infect Dis, - 2004. - 4(5). - pp.278-86.
6. Fu W. Surgical management of patients with infected vascular prostheses /W.Fu, Y. Wang, F. Che // Zhonghua Wai Ke Za Zhi - 1997, Vol.35, P.608-609.
7. Merritt K. Tissue colonization from implantable biomaterials with low numbers of bacteria. / Merritt K, Hitchins VM, Neale AR.// J Biomed Mater Res. - 1999. - 44(3). - P.261-265.
ПОРУШЕННЯ Л1МФО-ВЕНОЗНОГО В1ДТОКУ П1СЛЯ ВИЛУЧЕННЯ СТЕГНОВО1 ВЕНИ ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦП АОРТО-КЛУБОВОГО СЕГМЕНТА Лизжов А.А.
Стаття присвячена аналiзу наслщгав вилучення стегново! вени для реконструкцш аорто- клубового сегмента. Вивчено найближчi й вщдалеш результати проведених реконструкцш аорто- клубового сегмента з використанням стегново! аутовени у Гомельському обласному вщдшенш хiрурrii судин 10. 5 пащент!в були опероваш з приводу критично! шеми в стадп декомпенсацп i 5 пащент!в були опероваш з приводу шзшх ускладнень ( помилкових аневризм) ранше виконаних аорто- стегнових реконструкцш.
Ключов1 слова: аорто- стегнова реконструкщя, стегнова вена, шфкування судинного протеза, гншно- некротичш ураження.
Стаття надшшла 2.11.2013 р.
DISORDERS OF LYMPHATIC AND VENOUS OUTFLOW AFTER HARVESTING OF FEMORAL VEIN FOR RECONSTRUCTION OF AORTOILIAC SEGMENT Lyzikov А.А.
Analysis of consequences of femoral vein harvesting for aorto-iliac reconstruction is described in the report is devoted. Results of short term and remote follow-up of 10 aortoiliac reconstructions with deep femoral vein performed in Gomel regional vascular surgery department were studied. 5 patients underwent initial surgery for terminal stage of critical limb ischemia and 5 patients were operated for late complications (false aneurisms) of previous aorto-femoral bypass.
Key words: aorto-femoral reconstruction, femoral vein, vascular prosthesis infection, ischemic tissue loss.
Рецензент Л^оненко О.В.
УДК 616-073.756.8:572.087:572.5:616.853-053.7
ЗВ'ЯЗКИ КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В Л1КВОРОУТРИМУЮЧИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗКУ З АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ ТА СОМАТОТИПОЛОГ1ЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ХВОРИХ НА ЕП1ЛЕПС1Ю ЮНАК1В I Д1ВЧАТ ЗАГАЛЬНИХ ГРУП
Метою даного дослщження було вивчення зв'язгав мiж комп'ютерно-томографiчнiми параметрами лквороутримуючих структур головного мозку та антропометричними показниками у хворих на ешлепсш юнагав i дiвчат. Результати дослщження показали, що у юнагав, хворих на ешлепсш, найб^ш часто виявляються рiзноспрямованi, з переважанням прямих, зв'язки середньо! сили; у дiвчат, хворих на ешлепсш - рiзноспрямованi, з однаковою часткою прямi та зворотнi зв'язки, виключно середньо! сили.
Ключов1 слова: ешлеп<ля, комп'ютерна томографiя, лiквороутримуючi структури, антропометр!я, юнацький вiк.
Робота е фрагментом НДР «Вивчити комп 'ютерно-томографiчнi параметри головного мозку юнаюв та dieHam ргзних конституцюнальних титв у нормi та при етлепсп» (№ державноïреестраци 0111U009297).
З появою нових (тсля елекгроенцефалографп) нешвазивних прижиттевих методiв дослiдження головного мозку (ГМ) (комп'ютерноï томографiï та магнiтнорезонансноï томографи) гостро постала проблема вiдповiдностi отримуваних зображень нативному стану ГМ, що забезпечило актуальнiсть дослiджень, направлених на встановлення середнiх значень, розмаху iндивiдуальноï мiнливостi структур ГМ з урахуванням в^, статi, соматотипу задля, в кшцевому рахунку, розмежування норми та патологи. Адже сьогоднi лiкарi рiзних спецiальностей, прагнучи до стандартизацiï способiв лiкування хворих, розумiють важливiсть урахування характерних морфологiчних особливостей, властивих рiзним конституцiйним типам [5].
Однак, розумшня норми та патологiï не вичерпуеться знаниям лише нормативних параметрiв чи морфологи тих чи шших оргашв, властивих тому чи iншому соматотипу, стап, вiку, оск1льки органiзм - це не простий набiр оргашв i систем, а, цшсна система, нормальна дiяльнiсть якоï забезпечуеться, в тому числ^ злагодженою взаемодiею i взаемозалежнютю окремих органiв i систем. У рядi випадк1в вдаеться впевнено
констатувати патолопю або межовi стани при виявi вдаилень вiд норми як характеру, так i напрямку, або сили мiжсистемних кореляцiй на фонi незмiнених середшх значень анатомiчних структур. Цiннiсть кореляцшного аналiзу полягае в тому, що вiн дае змогу розрiзняти генезу вщхилень, якi можуть розвиватись у результата або змш структурно-функцiональних зв'язюв окремих параметрiв органiв, або вони викликаш перебудовою функщонально! оргашзацп системи в цшому [4,8].
Зазначимо, що можливосп рутинно1 комп'ютерно1 та магштнорезонансно! томографп у багатьох випадках не дозволяють виявити морфологiчний субстрат, що лежить в основi локально-обумовлено! епшепсп. Окрiм цього, на сьогоднi неведомо, в якiй мiрi важливi окремi внутрiшнi та зовнiшнi фактори епшептично! конституцп: чи потрiбно поставити на перший план мозок або юнують кореляцп з тими чи шшими системами i органами тiла [6].
Тому наш штерес до вивчення взаемозв'язкiв шдишдуально! анатомiчноl мiнливостi будови ГМ та антропо-соматолопчних параметрiв обумовлений не достатньою iнформативнiстю методiв нейровiзуалiзацп в дiагностицi епшепсп, i, в той же час, високою шформативнютю щодо встановлення можливо! причини захворювання.
Метою роботи було виявлення зв'язку комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур ГМ з антропометричними та соматотипологiчними показниками у хворих на епшепаю юнакiв i дiвчат.
Матерiал та методи дослщження. На базi науково-дослiдного центру Вшницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова та Обласно! психоневролопчно! лшарш iм. акад. О.1. Ющенка тсля попереднiх клiнiко-лабораторних обстежень вiдiбраним 82 здоровим юнакам i 86 дiвчатам, а також хворим на епшепаю 31 юнаку та 44 дiвчатам, представникам укра!нсько1 етшчно! групи, котрi у 3 поколiннi проживали на територп Подiлля, добровiльно за !хньою згодою, було проведено комп'ютерну томографiю голови, вiдповiдно до загальноприйнятого протоколу дослщження ГМ та черепа [7], за допомогою сшрального комп'ютерного томографа „SeleCT SP" фiрми „Elscint" (1зра!ль) у горизонтальному положеннi пащента на спинi, головою уперед, на спещальнш пiдставцi для голови. Визначали параметри III й IV шлуночюв, переднього рогу й центрально! частини бiчних шлуночкiв, а також поперечного розмiру бiчноl ямки та середньо! ширини борозен пiвкуль ГМ.
Проведено антропометричне дослщження за методикою В.В. Бунака [1], соматотиполопчне - за розрахунковою модифшащею метода Heath i Carter [9], визначення компонентного складу маси тша за Матейко [3] та Американського шституту харчування (А1Х) [10].
Комiтетом з бiоетики Вшницького нацюнального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова встановлено, що проведенi дослщження не суперечать основним бюетичним нормам Гельсшсько! декларацп, Конвенцп Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Укра!ни (протокол № 8 вщ 14.04.2010).
Статистична обробка отриманих результапв проведена в пакетi „STATISTICA 5,5" (належить ЦН1Т ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцензiйний № AXX R 910A374605FA) з використанням статистики Шрсона. Силу зв'язшв мiж комп'ютерно-томографiчнiми параметрами лiквороутримуючих структур головного мозку й антропометричними показниками та соматотипом оцшювали за коефiцiентом кореляцп r: r<0,3 - слабко! сили; 0,3<r<0,6 - середньо! сили; <0,6 - сильш зв'язки.
Результати досл1дження та ix обговорення. Встановлено, що у хворих на епшепаю юнаюв ширина IV шлуночка ГМ на pieHi Т2 мае лише недостовiрний прямий середньо! сили зв'язок з товщиною шшрно-жирово! складки на грудях (r=0,35). У хворих на епiлепсiю die4am встановлеш статистично значущi середньо! сили зворотш (r вiд -0,32 до -0,40) зв'язки ширини IV шлуночка ГМ на pieHi Т2 iз шириною дистального епiфiза гомiлки та поперечним середньо-грудинним i нижньо-грудинним розмiрами.
1ндекс IV шлуночка ГМ на piem Т2 у хворих юнаюв мае лише статистично значущий середньо! сили прямий (r=0,40) зв'язок з товщиною шюрно-жирово! складки на грудях. У дiвчаm встановлений лише статистично значущий середньо! сили зворотний (r=-0,30) зв'язок тдексу IV шлуночка ГМ на piern Т2 з шириною плечей.
У хворих на епшепсю юнаюв встановлений статистично значущий середньо! сили прямий (r=0,36) та недостовiрний середньо! сили прямий (r=0,31) зв'язки мiж повздовжтм po3MipoM III шлуночка ГМ на piern Т4 та обхватом голови й найбшьшою довжиною голови, а також недостовiрнi середньо! сили зворотш (r= -0,35 i -0,30) зв'язки з шириною дистального епiфiза стегна та обхватом гомшки у верхнш третиш У хворих дiвчаm не встановлено статистично значущих i середньо! сили недостовiрних кореляцш мiж повздовжтм pозмipом III шлуночка ГМ на piвнi Т4 та антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша.
У хворих юнатв поперечний pозмip III шлуночка ГМ на piern Т4 мае статистично значущi середньо! сили прямi (r вщ 0,37 до 0,46) кореляцп з обхватом голови, тали та передньо-задшм розмiром грудно! клггки, а також недостовiрнi середньо! сили прямi (r вщ 0,30 до 0,35) зв'язки з найбшьшою довжиною та саптальною дугою голови, обхватами ши! й кисп, товщиною шюрно-жирово! складки на боцг У хворих дiвчаm мiж попеpечним pозмipом III шлуночка ГМ на piern Т4 та антропометричними й соматотиполопчними показниками встановлеш статистично значущi середньо! сили прямi (r= 0,35 i 0,33) кореляцп з кранютипом i обхватом кистi, а також статистично значущий середньо! сили зворотний (r= -0,31) зв'язок iз шириною дистального епiфiза гомiлки.
У хворих на епшепсю юнаme тдекс III шлуночка ГМ на piern Т4 мае статистично значущi середньо! сили прямi (r= 0,44 i 0,38) кореляцп з обхватом голови та передньо-задшм розмiром грудно! клики, а також недостовiрнi середньо! сили прямi (r вiд 0,30 до 0,34) зв'язки з найбшьшою довжиною голови, шириною нижньо! щелепи, саптальною дугою голови, обхватами талп й кисп та товщиною шюрно-жирово! складки на боцг У
хворих die4am не встановлено статистично значущих i середньо! сили недостовiрних кореляцiй мiж тдексом III шлуночка ГМ на pieHi Т4 та антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша.
У хворих на епшепсю юнаюв ширина переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ на pieHi Т5 мае лише статистично значущий середньо! сили прямий (г=0,45) зв'язок i3 шириною нижньо! щелепи. У хворих дiвчаm встановленi наступш статистично значущi середньо! сили кореляцп ширини переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5: пряма (г=0,37) з кранiотипом; зворотш (г вiд -0,30 до -0,48) з саптальною дугою голови, шириною дистального епiфiза стегна, поперечним середньо-грудинним i нижньо-грудинним розмiрами, товщиною шшрно-жирових складок на заднiй поверхнi плеча, на живоп, на боцi, на стегш та на гомiлцi, ендоморфним компонентом соматотипу за Хiт-Картером i кiстковою та жировою масами тша за Матейко.
У хворих юнаюв ширина переднього рогу лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5 мае статистично значущi середньо! сили прямi (г вщ 0,36 до 0,46) кореляцп з довжиною тша, висотою надгрудинно!, плечово! й пальцево! антропометричних точок, мiжостьовим розмiром таза, а також недостовiрнi середньо! сили прямi (г вiд 0,30 до 0,35) зв'язки з масою й площею поверхнi тiла та висотою вертлюгово! антропометрично! точки. У хворих дiвчаm мiж шириною переднього рогу лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5 та антропометричними i соматотиполопчними показниками встановлений лише статистично значущi середньо! сили прямий (г=0,35) зв'язок з товщиною шкрно-жирово! складки на передплiччi та зворотний (г=-0,32) зв'язок з шириною дистального епiфiза гомшки.
У хворих на епшепсю юнаюв довжина переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5 мае лише недостовiрнi середньо! сили прямi (г= 0,34 i 0,32) зв'язки з обхватом i саптальною дугою голови. У хворих дiвчат довжина переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5 мае статистично значущi середньо! сили зворотш (г вш -0,30 до -0,39) кореляцп з обхватами плеча в напруженому сташ, талп, грудно! клики на вдиху й видиху, поперечним середньо-грудинним розмiром, зовшшньою кон'югатою тазу та товщиною шшрно-жирово! складки на заднiй поверхнi плеча.
У хворих юнаюв довжина переднього рогу лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5 мае недостовiрнi середньо! сили прямi (г вш 0,30 до 0,35) зв'язки з обхватом i саптальною дугою голови, довжиною тша та висотою надгрудинно! антропометрично! точки, а також зворотний (г=-0,35) зв'язок iз товщиною шшрно-жирово! складки на заднш поверхш плеча. У хворих дiвчат не встановлено статистично значущих i середньо! сили недостовiрних кореляцш мiж довжиною переднього рогу лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т5 та антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша.
У хворих на епшепсю юнаюв вiдстань мiж передтми рогами бiчних шлуночюв ГМ на piвнi Т5 мае лише статистично значущий середньо! сили прямий (г=0,47) зв'язок iз найбшьшою довжиною голови. У дiвчат вiдстань мiж передтми рогами бiчних шлуночюв ГМ на piвнi Т5 не мае статистично значущих i середньо! сили недостовiрних кореляцш з антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша.
У хворих юнаюв мiж тдексом передтх pогiв бiчних шлуночюв ГМ на piвнi на Т5 та антропометричними i соматотиполопчними показниками встановлеш статистично значущi середньо! сили зворотш (г вш -0,36 до -0,41) зв'язки з шириною плечей, товщиною шшрно-жирових складок на переднш поверхш плеча та на гомшш, а також недостовiрнi середньо! сили прямий (г=0,33) зв'язок iз найбшьшою довжиною голови та зворотний (г= -0,32) зв'язок iз товщиною шшрно-жирово! складки на стегш. У дiвчат встановлеш наступш статистично значущi середньо! сили кореляцп мiж тдексом передтх pогiв бiчних шлуночюв ГМ на piвнi на Т5 та антропометричними й соматотиполопчними показниками: прямий (г=0,33) зв'язок з м'язовою масою тша, визначеною за формулою А1Х; зворотний (г= -0,33) зв'язок з найменшою шириною голови.
У хворих на епшепсю юнаюв загально! групи встановлено, що ширина центральноi частини правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 мае лише недостовiрнi середньо! сили прямi (г вш 0,31 до 0,32) зв'язки з обхватами грудно! кттки на вдиху й в спошйному сташ та товщиною шшрно-жирово! складки на бош У хворих дiвчат ширина центральноi частини правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 мае лише статистично значущi середньо! сили прямий (г=0,30) зв'язок iз товщиною шшрно-жирово! складки на передплiччi i зворотний (г= -0,34) зв'язок iз обхватом голови.
У хворих юнаюв встановлено, що ширина центрально1 частини лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 мае статистично значущий середньо! сили прямий (г=0,36) зв'язок з обхватом ши! та недостовiрнi середньо! сили прямi (г вш 0,33 до 0,35) зв'язки з висотою пальцево! антропометрично! точки, обхватами грудно! кттки на вдиху й в спокойному сташ та товщиною шшрно-жирово! складки на бош. У хворих дiвчат мiж шириною центрально1 частини лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 та антропометричними й соматотиполопчними показниками встановлений лише статистично значущий середньо! сили прямий (г=0,34) зв'язок iз товщиною шшрно-жирово! складки на передплiччi.
У хворих юнаюв загалом встановлено, що вiдстань вiд центрально1 частини правого бiчного шлуночка ГМ до внутршньо1 поверхш черепа на piвнi Т7 мае: статистично значущi середньо! сили прямi (г вш 0,37 до 0,50) зв'язки з кранютипом, найбшьшою шириною голови, мiжгребневим розмiром тазу, товщиною шшрно-жирових складок на заднш поверхш плеча, на бощ, на стегш та на гомшш, ендоморфним компонентом соматотипу за Х1т-Картером i жировою масою тша за Матейко. У хворих дiвчат загалом встановлено, що вiдстань вiд центрально1 частини правого бiчного шлуночка ГМ до внутршньо1 поверхт черепа на piвнi Т7 мае статистично значущi середньо! сили прямi (г вш 0,31 до 0,52) зв'язки з кранютипом, обхватом голови, найбшьшою шириною голови та шириною обличчя, висотою лобково! антропометрично! точки.
У хворих юнаюв загалом встановлено, що eidcmaHb eid центральноi частини лiвого бiчного шлуночка ГМ до внуmpiшньо'i поверхн черепа на piem Т7 мають: статистично значущий сильний прямий (г=0,60) зв'язок з товщиною шкрно-жирово! складки на заднш поверхнi плеча; статистично значущi середньо! сили прямi (г вщ 0,37 до 0,55) зв'язки з масою й площею поверхш тiла, обхватами плеча в напруженому й ненапруженому станах, передплiччя в верхнш третинi, стегна, тали та грудно! клiтки на видиху й в спошйному станi, поперечними середньо-грудинним i нижньо-грудинним розмiрами, товщиною шшрно-жирових складок на боцi, на стегш та на гомiлцi, ендоморфним компонентом соматотипу за Хiт-Картером i жировими масами тiла за Матейко та визначеною за формулою А1Х; статистично значущий середньо! сили зворотний (г= -0,43) зв'язок з ектоморфним компонентом соматотипу за Хтг-Картером; недостовiрнi середньо! сили прямi (г вiд 0,31 до 0,35) зв'язки з кранютипом, найбшьшою шириною голови, обхватами стегон i грудно! клики на вдиху, товщиною ширно-жирових складок на передплiччi, пiд лопаткою й на живоп, мезоморфним компонентом соматотипу за Xti-Картером; недостовiрний середньо! сили зворотний (г= -0,31) зв'язок з шириною нижньо! щелепи. У хворих die4üm загалом встановлено, що вiдсmань eid центральноi частини лiвого бiчного шлуночка ГМ до внутршньо'1' поверхш черепа на piew Т7 мае статистично значущi середньо! сили прямi (г вщ 0,32 до 0,58) зв'язки з кранютипом, найменшою й найбшьшою шириною голови та шириною.
У хворих юнаюв встановлено, що тдекс центральноi частини правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 мае: статистично значущi середньо! сили прямi (г вщ 0,37 до 0,44) зв'язки з найбшьшою шириною голови та товщиною шшрно-жирових складок на заднш поверхш плеча й на гомшщ; статистично значущий середньо! сили зворотний (г= -0,38) зв'язок з обхватом стопи; недостовiрнi середньо! сили прямi (г= 0,35 i 0,30) зв'язки з кранютипом та ендоморфним компонентом соматотипу за Х1т-Картером; недостовiрнi середньо! сили зворотш (г= -0,32 в обох випадках) зв'язки з висотою пальцево! антропометрично! точки та товщиною шшрно-жирово! складки на грудях. У хворих дiвчаm встановлено, що тдекс центрально '1' частини правого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 мае лише статистично значущий середньо! сили зворотний (г= -0,31) зв'язок з товщиною шшрно-жирово! складки на передплiччi. У хворих на епшепсю юнаюв встановлено, що тдекс центральноi частини лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 мае: статистично значущi середньо! сили прямi (г вщ 0,37 до 0,46) зв'язки з обхватом стегна, товщиною шшрно-жирових складок на заднш поверхш плеча та на гомшцц статистично значущий середньо! сили зворотний (г= -0,41) зв'язок iз висотою пальцево! антропометрично! точки; недостовiрнi середньо! сили прямi (г вщ 0,30 до 0,32) зв'язки з кранютипом, обхватом плеча в ненапруженому сташ та поперечним середньо-грудинним розмiром; недостовiрнi середньо! сили зворотш (г вщ -0,32 до -0,35) зв'язки з висотою надгрудинно! та плечово! антропометричних точок, товщиною шшрно-жирово! складки на грудях та ектоморфним компонентом соматотипу за Хт--Картером. У хворих дiвчаm тдекс центральноi частини лiвого бiчного шлуночка ГМ на piвнi Т7 не мае статистично значущих i середньо! сили недостовiрних корелящй з антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша. У хворих на епшепаю юнаюв загалом поперечний pозмip бiчноi ямки право'1' пiвкулi ГМ на piвнi Т3 мае: статистично значущi середньо! сили прямi (г= 0,40 i 0,37) зв'язки з саптальною дугою голови та передньо-задшм розмiром грудно! клгтки; недостовiрнi середньо! сили прямi (г вщ 0,32 до 0,35) зв'язки з обхватами голови, гомшки в нижнш третиш та стопи; недостовiрний середньо! сили зворотний (г= -0,32) зв'язок iз шириною дистального епiфiза гомшки. У хворих дiвчаm загалом поперечний pозмip бiчноi ямки право'1' me^Mi ГМ на piern Т3 мае лише недостовiрний середньо! сили прямий (г=0,30) зв'язок iз мiжостьовим розмiром тазу. У хворих юнаюв поперечний pозмip бiчноi ямки мiвоi пiвкумi ГМ на piвнi Т3 не мае статистично значущих i середньо! сили недостовiрних корелящй з антропометричними та соматотиполопчними показниками. У хворих дiвчаm поперечний pозмip бiчноi ямки мiвоi пiвкумi ГМ на piвнi Т3 мае статистично значущi середньо! сили зворотш (г вщ -0,32 до -0,38) зв'язки з найменшою й найбшьшою шириною голови, шириною обличчя та мiжвертлюговим розмiром тазу.
У хворих юнаюв середне значения ширини борозен мiвоi пiвкумi ГМ на piвнi Т10 мае наступш кореляци: статистично значущi середньо! сили прямi (г= 0,36 в обох випадках) зв'язки з товщиною шшрно-жирових складок на передплiччi та на грудях; статистично значущi середньо! сили зворотш (г= -0,37 i -0,41) зв'язки з шириною дистальних епiфiзiв плеча та гомшки; недостовiрнi середньо! сили прямi (г= 0,32 в обох випадках) зв'язки з висотою пальцево! антропометрично! точки та обхватом кисп. У хворих дiвчаm загалом не встановлено статистично значущих i середньо! сили недостовiрних корелящй мiж антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша та показниками середнього значення ширини борозен мiвоi пiвкумi ГМ на piвнi Т10.
У хворих юнаюв середне значення ширини борозен пpавоi пiвкумi ГМ на piвнi Т10 мае наступш кореляци: статистично значущi середньо! сили прямий (г= 0,36) зв'язок з товщиною шшрно-жирово! складки на грудях; статистично значущi середньо! сили зворотш (г= -0,44 в обох випадках) зв'язки з шириною дистальних епiфiзiв плеча та гомшки; недостовiрнi середньо! сили прямi (г вщ 0,30 до 0,32) зв'язки з висотою пальцево! антропометрично! точки, передньо-задшм розмiром грудно! клики та товщиною шкрно-жирово! складки на передплiччi. У хворих дiвчаm середне значення ширини борозен пpавоi пiвкумi ГМ на piвнi Т10 не мае статистично значущих i середньо! сили недостовiрних корелящй з антропометричними й соматотиполопчними параметрами тша.
Таким чином, у хворих на епiмепсiю юнаюв загальноi групи бшьшють (17 iз 21 зазначених) параметрiв лшвороутримуючих структур головного мозку пов'язаш статистично значущими корелящями з конститущональними показниками. За спрямовашстю - це рiзноспрямованi, з переважанням прямих, зв'язки; за ступенем зв'язку - переважно зв'язки середньо! сили (сильний як виключення). Серед виявлених корелящй
привертають увагу т параметри лiквороутримуючих структур, якi утворюють залежностi з чисельною кiлькiстю антропометричних i соматотипологiчних показникiв.
Так, ширина переднього рогу лiвого бiчного шлуночка ГМ прямо пов'язана з тотальними та бшьшютю поздовжнiх розмiрiв тша; вiдстань вiд центрально! частини бiчних шлуночкiв до внутрiшньоI поверхнi черепа -з бшьшютю показниюв товщини шкiрно-жирових складок та, як наслщок цього, з ендоморфним компонентом соматотипу й жировою масою тiла; вщстань вiд центрально! частини лiвого бiчного шлуночка до внутрiшньоI поверхнi черепа - з бшьш нiж iз половиною обхватних розмiрiв тiла та, як наслщок цього, з мезоморфним компонентом соматотипу й м'язовою масою тша; середня ширина борозен твкуль ГМ - з половиною показниюв ширини дистальних епiфiзiв довгих трубчастих исток кшщвок, а також зворотш зв'язки для iндексу центрально! частини лiвого бiчного шлуночка ГМ з бшьшютю поздовжшх розмiрiв тiла й ектоморфним компонентом соматотипу.
Слiд зазначити, що у здорових юнаюв загальноI групи також виявлеш статистично значущi рiзнонаправленi, з переважанням прямих, кореляцiI комп'ютерно-томографiчних параметрiв лiквороутримуючих структур головного мозку з конституцюнальними показниками. Однак, на вщмшу вiд хворих на ептепст юнаюв загально1 групи, у них рееструються кореляцп середньо! та слабко! сили, а виявленi зворотнi зв'язки мiж параметрами, у хворих змшюються на прямопропорцiональнi та навпаки [2].
У хворих на ептепст дiвчат загально1 групи бшьшють (13 iз 21 зазначених) параметрiв лiквороутримуючих структур головного мозку пов'язаш статистично значущими кореляцiями з конституцiональними показниками. За спрямованютю - це рiзноспрямованi зв'язки, з однаковою часткою прямих i зворотних; за ступенем зв'язку - зв'язки виключно середньо! сили. За характером зв'язюв привертають увагу п, при яких лiквороутримуючi структури головного мозку утворюють численш статистично значущi кореляцiI з антропо-соматотипологiчними показниками: зворотш кореляцп ширини переднього рогу правого бiчного шлуночка ГМ на рiвнi Т5 з половиною показникiв товщини шюрно-жирових складок, ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тша; прямi кореляцп вщсташ вiд центрально! частини бiчних шлуночшв ГМ до внутршньо! поверхнi черепа на рiвнi Т7 з кранiотипом i майже половиною кефалометричних показниюв. У той же час у здорових дiвчат загально1 групи виявляються рiзноспрямованi переважно прямi та слабкi й середньо! сили кореляцп з переважанням слабких [2].
1. У хворих на епшепаю юнаюв загально! групи численш статистично значущi та недостовiрнi середньо! сили, переважно прям^ кореляцiI встановлеш прямi (г вiд 0,36 до 0,55) - для ширини переднього рогу лiвого бiчного шлуночка ГМ з тотальними та бшьшютю поздовжшх розмiрiв тша, вщсташ вiд центрально! частини бiчних шлуночкiв до внутршньо! поверхнi черепа з бiльшiстю показниюв товщини шкiрно-жирових складок, ендоморфним компонентом соматотипу й жировою масою тша, а також вщсташ вщ центрально! частини лiвого бiчного шлуночка до внутршньо! поверхнi черепа з бшьш шж iз половиною обхватних розмiрiв тiла, мезоморфним компонентом соматотипу й м'язовою масою тша; зворотш (г вш -0,36 до -0,44) - для шдексу центрально! частини лiвого бiчного шлуночка ГМ з бшьшютю поздовжшх розмiрiв тiла й ектоморфним компонентом соматотипу та середньо! ширини борозен твкуль ГМ з половиною показниюв ширини дистальних епiфiзiв довгих трубчастих кюток кшщвок.
2. У хворих на епшепаю дiвчат загально! групи численш статистично значущi середньо! сили зворотш (г= вiд -0,32 до -0,48) кореляцп встановлеш лише для ширини переднього рогу правого бiчного шлуночка з половиною показнишв товщини шюрно-жирових складок, ендоморфним компонентом соматотипу та жировою масою тша; а прямi (г= вщ 0,32 до 0,52) - для вщсташ вщ центрально! частини бiчних шлуночкiв до внутрiшньоI поверхнi черепа з кранютипом i майже половиною кефалометричних показниюв.
Перспективи подальших до^джень. Отримаш результати дослгдження вказують на те, що не тшьки в1дхилення розм1р1в, положення й форми оргатв, розмаху 1хшх 1ндив1дуальних особливостей можуть св1дчити на користь патологп, а й в1дхилення характеру, напрямку та сили зв 'язк1в м1ж ними, що мае значення для розум1ння в1дхилень, з якими зустр1чаеться кл1тчна практика.
1. Бунак В.В. Антропометрия / В. В. Бунак // - М.: Учмедгиз Наркомпроса РСФСР, - 1941. - 368 с.
2. Гунас 1.В. Зв'язки комп'ютерно-томографiчних параметрiв лквороутримуючих структур головного мозку з антропометричними та соматотиполопчними показниками здорових юнагав i дiвчат Шдалля загальних груп / 1.В. Гунас, Ю.Г. Шевчук, С.В. Прокопенко // Украшський морфолопчний альманах. - 2013. - Т. 11, 3. - С. 37-42.
3. Ковешников В.Г. Медицинская антропология / В.Г. Ковешников, Б. А. Никитюк // - Киев: Здоров'я, - 1992. - 200 с.
4. Клiмас Л. А. Мiжсистемнi зв'язки: ресшраторна система - система дерматогшфки / Л. А. Кшмас, О.М. Вовчук, Ю.Г. Шевчук [та ш.] // Вюник морфологи. - 2009. - Т. 15, № 2. - С. 457-463.
5. Никитюк Б. А. Интеграция знаний в науке о человеке / Б. А. Никитюк // - M.: Спортакадемпресс, - 2000. - 440 с.
6. Психиатрия: руководство для врачей и студентов . - [2-е изд.]. - Научный центр психического здоровья РАМН. Режим доступа http://www.psychiatry.ru/lib/54/ book/93/chapter/25
7. Терновой С.К. Компьютерная томография: учеб. пос. / С.К. Терновой, А.Б. Абдураимов, И.С. Федотенков // - М.: ГЭОТАР-Медиа, - 2008. - 176 с.
8. Шишкин Г.С. Функциональные взаимосвязи в системе внешнего дыхания у здоровых мужчин / Г.С. Шишкин, С.В. Басалаева, В.В. Гультяева [и др.] // Бюлетень СО РАМН. - 2007. - Т. 123, № 1. - С. 20-25.
9. Carter J.L. Somatotyping - development and applications / J.L. Carter, B.H. Heath // - Cambridge : Cambridge University Press, - 1990. - 504 p.
10. Heymsfield S.B. Anthropometric measurement of muscle mass: revised equations for calculating bone-free arm muscle area / S.B. Heymsfield //Am. J. Clin. Nutr. - 1982. - Vol. 36, № 4. - P. 680-690.
СВЯЗИ КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ЛИКВОРУДЕРЖИВАЮЩИХ СТРУКТУР ГОЛОВНОГО МОЗГА С АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИМИ И СОМАТОТИПОЛОГ1ЧНИМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ БОЛЬНЫХ ЭПИЛЕПСИЕЙ ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК ОБЩИХ ГРУПП Московко С.П., Гунас И.В., Шевчук Ю.Г.
Целью данного исследования было изучение связей между компьютерно-томографическими параметрами ликворудерживающих структур головного мозга и антропометрическими показателями у больных эпилепсией юношей и девушек. Результаты исследования показали, что у юношей, больных эпилепсией, наиболее часто выявляются разнонаправленные, с преобладанием прямых, достоверные связи средней силы; у девушек, больных эпилепсией -разнонаправленные, с одинаковой долей прямых и обратных, достоверные связи, исключительно средней силы.
Ключевые слова: эпилепсия, компьютерная томография, ликворудерживающие структуры, антропометрия, юношеский возраст.
Стаття надшшла 28.11.2013 р.
RELATIONSHIPS OF COMPUTED TOMOGRAPHY PARAMETERS OF THE LIQUOR RESTRAIN STRUCTURES OF THE BRAIN WITH ANTHROPOMETRICAL AND SOMATOTYPOLOGICAL INDICES OF YOUNG MEN AND GIRLS OF THE GENERAL GROUPS SUFFERED FROM EPILEPSY Moskovko S.P., Gunas I.V., Shevchuk Yu.G. The aim of this research was to study the relations between the computed tomography parameters of the liquor restrain structures of the brain and the anthropometrical indices in young men and girls the patients with epilepsy. The results of the research showed that the young men sick with epilepsy, had more often the multidirectional, with prevalence of direct, reliable relations of medium strength; the girls, sick with epilepsy had the multidirectional, with an identical share of direct and the inverse, reliable relations, only medium strength.
Key words: epilepsy, computed tomography, liquor restrain structures, anthropometry, juvenile age.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 616-053.35-092.6-08-031.81
МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ПОЛЮРГАННО1 НЕДОСТАТНОСТ1 У
НОВОНАРОДЖЕНИХ
В статтг приведет результата дослщження патогенезу синдрому полюрганно! недостатност у новонароджених. Показано, що патогенез синдрому полюрганно! недостатност у новонароджених реалiзуeться на рiзних рiвнях бюлопчно! оргашзацп. Доведена роль в його формуванш експресп i полiморфiзму гена Toll-like рецептс^в 2 типу, порушення кл^инного енергозабезпечення i продукцп штерферону - а.
Ключов1 слова: новонароджеш, синдром полюрганно! недостатностг, Toll-like рецептори 2 типу, полiморфiзм генiв.
Робота е фрагментом НДР «Полюрганна недостаттсть у новонароджених: фактори ризику, мехатзми розвитку, принципи профшактики та ттенсивноЧ терат'Ч», № державноЧреестрацп 0107и006285.
Синдромом полюрганно! недостатносп (СПОН) вважаеться одночасним ураженням дешлькох оргашв 1 систем внаслщок дц единого патогенетичного мехашзму. Основними ланками патогенезу СПОН вважають активацю прозапальних цитокшв, активацю перекисного окислення, порушення синтезу оксиду азоту, ендотел1альну та м1кроциркуляторно-мггохондр1альну дисфункцю [4,9]. Висловлюються поодинош думки щодо учасп у формуванш СПОН процес1в, некробюзу, апоптозу, 1муногенетичних змш [1,8]. На даному етат мехашзми СПОН повною м1рою не встановлеш, а по вщношенню до новонароджених - практично не дослщжеш.
Метою роботи було визначення патогенетичних ланок розвитку СПОН у новонароджених та напрямюв !х корекцп.
Матерiал та методи дослвдження. Були клшчно обстежеш 149 новонароджених - пащенпв вщдшень штенсивно! терапп неонатальних стацюнар1в Полтавсько! обласп, яю були рандом1зоваш за принципом наявносп (1-ша, основна група, п= 113) чи в1дсутност1 (2-га, група пор1вняння, п=36) ознак СПОН.
Визначали концентрацп в кров1 молочно! кислоти (МК) реакщею з параоксидифеншом, тровиноградно! кислоти (ПВК) модифшованим методом Умбрайта [3], актившсть сукцинатдепдрогенази (СДГ) оптичним тестом з використанням принципу метода Севела-Товарека [2,3]. Анал1з складу лейкоцитарного ростка периферично! кров1 визначали ушф1кованим методом морфолопчного анал1зу формених елеменпв кров1 [3]. Експреаю кластер1в детермшацп л1мфоцит1в СБ4, СБ8 та СБ95 визначали методом проточно! цитофлюорометрп [5], концентрац1ю штерлейкшу (1Л)-1 в 1 штерферону (1ФН)-а в кров1 новонароджених - 1муноферментним методом [3].
Пол1морф1зм ТЬЯ-2 визначали видшенням дезоксирибонукле!нових кислот 1 ампл1ф1кащею пол1морфно! дшянки Лтд75301п вказаного гену пол1меразною ланцюговою реакщею. Р1вень експрес1! ТЬЯ-2 визначали методом пол1меразно! ланцюгово! реакцп, зворотною транскрипщею. В якост1 еферентного гена використовували ген в-актину. Статистичний анал1з результапв досл1дження був проведений за допомогою метод1в описово! статистики з обчисленням середнього арифметичного (М), помилки репрезентативност (т), мед1ани (Ме), квартильного розмаху (50Ь, 50и) 1 подальшим використанням критерпв х2 П1рсона, и Вшкоксона-Манна-Угтш, коеф1ц1енту кореляцп Я Стрмена. При екстраполяцп даних щодо пол1морф1зму 1 змши р1вня експрес1! гена ТЬЯ-2 для визначення популяцшного ризику !х реал1зац1! була використана методика нормування штенсивних показниюв (Н1П) за Шиганом [7]. Для обчислення було застосоване програмне забезпечення БТЛТКТЮЛ 6.0. [6].
