CC BY
18
Рассмотрена сущность формирования доходной части Государственного бюджета, дана характеристика показателей Государственного бюджета Украины на современном этапе и уровень его выполнения, проанализирована роль отдельных регионов в ее наполнении, предложены пути структурного "выравнивания" доли наполнения Государственного бюджета по регионам.
Ключевые слова: Государственный бюджет, дефицит Государственного бюджета, доходная статья, сведенный бюджет, общий фонд государственного бюджета, местный бюджет, доля региона, структурное выравнивание, структурная диспропорция, структура доходов.
Kuleshir V.V. Role of some regions replenishment articles state budget of Ukraine
In the article considered essence of forming of profitable part of the State budget, description of indexes of the State budget of Ukraine on the modern stage and level of his implementation, analysed role of separate regions, is given in its filling, the ways of the structural "smoothing" of stake of filling of the state budget are offered on regions.
Keywords: the state budget, deficit of the State budget, profitable article, taken budget, general fund of the state budget, local budget, stake of region, structural smoothing, structural disproportion, structure of earnings._
УДК 332.72 Доц. О. О. Кундицький, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ФШАНСОВО1 БАЗИ 1НВЕСТУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто регюнальну фшансову базу швестування. Аналiзуючи основш 11 складники, автор доводить, що вона е недостатньою для здшснення швестищйно! дь яльност в необхщних обсягах. Визначено конкретш шляхи збшьшення джерел фь нансово! бази i покращення швестищйно! дiяльностi в регюнах.
Ключов1 слова: фшансова база, регюн, швестицп, фiнансовi ресурси.
Розвиток продуктивних сил суспшьства забезпечуеться головно за ра-хунок власного швестицшного потенщалу кра1ни та 11 регюшв. В умовах де-фщиту швестицшних ресурЫв у регюнах Укра1ни та жорстко! конкуренци за 1х отримання м1ж ними, ефективне функцюнування регюнального економ1ч-ного простору потребуе формування сприятливо! фшансово! бази, що впли-ватиме на швестицшну актившсть суб'ект1в господарювання, якими е \ реп-они кра!ни.
У в1тчизнянш економ1чнш л1тератур1 вщсутш методолопчш розробки з анашзу фшансово! бази регюну. Це створюе труднощ1 у збор1 { оброблет даних про наявний мехашзм формування, розподшу { використання фшансо-вих ресурЫв на мюцях. Ще бшьш1 проблеми пов'язаш з оцшюванням чинно! регюнально! системи фшансового регулювання. 1снуюч1 методики полягають в обмеженш поняття "фшансов1 ресурси" тими чи шшими фшансовими засо-бами, як пов'язаш з певною територ1ею. Щ методики можна систематизувати в таю шдходи до анашзу фшансово! бази регюну.
По-перше, фшансов1 ресурси регюну обмежуються територ1альним бюджетом { децентрашзованими грошовими фондами, як залишаються в роз-порядженш шдприемств певно! област [4].
По-друге, фшансов1 ресурси регюну подають у вигляд1 остаточного результату д1яльносл вЫх шдприемств { оргашзацш, розмщених у регюш,
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.6
включно iз засобами, якi формуються внаслiдок перерозподшу грошових коштiв населення (сплата обов'язкових вiдрахувань iз фонду оплати пращ) [5].
По-трете, фiнансовi ресурси регюну аналiзують як сукупнiсть створе-них у регюш доходiв i залучених ззовнi фiнансових ресурсiв, ресурсiв цен-тралiзованих фондiв, коштiв мiжнародних фшансових органiзацiй [3].
Фiнансова база регюну - це передовЫм сума вЫх фiнансових ресурсiв, якi е в цьому регюш. В оцшюванш фшансово1 бази за вихiдну точку доцшьно взяти фiнансовi ресурси та можливост господарських пiдприемств, установ, органiзацiй рiзних форм власностi та видiв дiяльностi, оскiльки з 1х допомо-гою створюеться валовий внутрiшнiй продукт регюну, що е джерелом фшан-сових ресурЫв мюцево1 влади.
На формування фшансово! бази регiону головно впливають такi чин-
ники:
• природно-географ1чне розташування;
• галузева структура регюнальних господарських комплекс1в та 1хш доходи, що визначають обсяг податково1 бази;
• спещал1защя регюнально1 економ1чно1 системи та особливоси 11 функцюну-вання;
• р1вень розвитку сощально1 та виробничо1 шфраструктури мюцевостц
• р1вень розвитку науково-техшчного потенциалу;
• р1вень забезпечення 1 яшсть людських ресурс1в.
Обсяг фшансово1 бази регiону доцiльно визначати за такою формулою:
ФБР = МБ + ДП + ДН + КБ + 1Н,
де: ФБР - фшансова база регюну; МБ - величина мюцевого бюджету регюну; ДП - доходи шдприемств регюну; ДН - доходи населення регюну; КБ - кре-дити банюв, видаш в регюш; 1Н - шоземш швестици, як надшшли в регюн.
Важливу роль у формуванш фшансово1 бази регюну вщграють кошти мiсцевих бюджетiв. В Укра1'ш склалась непроста ситуацiя з розподшом кош-тiв мiж бюджетами рiзних рiвнiв. Частка цих кош^в у структурi джерел фь нансування швестицш в основний капiтал за регюнами е наразi незначною (табл. 1), але 11 потрiбно збшьшувати.
_Табл. 1.1нвестици в основний камтая за джерелами фшансування_
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009
У фактичних цшах, млн грн
Усього1 37178 51011 75714 93096 125254 188486 233081 151777
зокрема за рахунок
кошт1в державного бюджету 1863 3570 7945 5077 6846 10458 11576 6687
кошт1в мюцевих бюджет1в 1365 2095 3544 3915 5446 7324 9918 4161
власних кошт1в шдприемств та оргашзацш 24470 31306 46685 53424 72337 106520 132138 96019
кредипв банюв та шших позик 1985 4196 5735 13740 19406 31182 40451 21581
кошт1в шоземних швестор1в 2068 2807 2695 4688 4583 6660 7591 6859
кошт1в населення на буд1в-ництво власних квартир2 7019 9879 9495 4792
кошт1в населення на шдивщу-альне житлове буд1вництво 1573 1822 2577 3091 5110 8549 11589 5502
шших джерел фшансування 3854 5215 6533 9161 4507 7914 10323 6176
Вщсотюв до загального обсягу
Усього1 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
зокрема за рахунок
кош^в державного бюджету 5,0 7,0 10,5 5,5 5,5 5,6 5,0 4,4
кош^в мiсцевих бюджетiв 3,7 4,1 4,7 4,2 4,3 3,9 4,2 2,7
власних коштив пiдприемств та органiзацiй 65,8 61,4 61,7 57,4 57,8 56,5 56,7 63,3
кредитiв банюв та iнших позик 5,3 8,2 7,6 14,8 15,5 16,6 17,3 14,2
коштiв шоземних iнвесторiв 5,6 5,5 3,6 5,0 3,7 3,5 3,3 4,5
коштiв населення на будiв- 2 ництво власних квартир 5,6 5,2 4,1 3,2
кош^в населення на шдивщу-альне житлове будiвництво 4,2 3,6 3,4 3,3 4,1 4,5 5,0 3,6
iнших джерел фiнансування 10,4 10,2 8,5 9,8 3,5 4,2 4,4 4,1
Показники мютять суму податку на додану вартють, що врахована в цiнi придбання активiв; 2 Облiк розпочато зi звiту за 2006 р. (до цього перюду ця стаття входила до складу шших джерел фшансування).
Джерело: www.ukrstat.gov.ua.
Переважна бшьшють регюшв не мае достатшх ресурс1в для забезпе-чення нормального функцюнування свое! шфраструктури, об'ект1в сощально-культурно! сфери, здшснення заход1в щодо сощального захисту населення. Значною м1рою це зумовлено недосконалютю законодавства, передовЫм щодо впорядкування м1жбюджетних взаемовщносин, фшансового забезпечення реал1заци повноважень оргашв мюцевого самоврядування, рацюнального поеднання засад централ1заци та децентрал1заци в державному управлшш [7, с. 3]. Для шдвищення рол1 мюцевих бюджет1в у формуванш фшансово! бази регюну необхщно:
• запровадити нормативы розрахунков1 методи надання бюджетам населених пунктов усх р1втв централ1зовано! тдтримки, застосування часткового методу фшансування 1нвестищйних видатшв, що мають загальнодержавне зна-чення;
• об'ективтше оцшювати потреби населених пунктов у бюджетних ресурсах на основ1 диференцшованих сощальних 1 бюджетних норматив1в;
• забезпечити стабшьтсть у формуванш прибутково! частини бюджетов населених пунктов з урахуванням повноважень оргашв мшцевого самоврядування.
Другим складником фшансово! бази регюну е доходи шдприемств. Проте, як показують статистичш даш, кшьюсть збиткових шдприемств нев-пинно зростае. Це суперечить твердженню, що найважлившою умовою функцюнування шдприемств у ринковш економщ е забезпечення принципу са-мофшансування, який передбачае здшснення господарсько! та швестицшно! д1яльност1 головно за рахунок власних фшансових ресурЫв.
Велике значення на регюнальному р1вш, з позици формування фшан-сово! бази швестування, мають доходи населення { результати !х використан-ня - заощадження. Як засвщчуе статистика, доходи населення вЫх регюшв збшьшуються. Найбшьш1 сумарш доходи населення, за регюнами, отримуе у Схщнш Укра!ш - Дншропетровськш, Донецькш, Харювськш { Луганськш областях та у м. Киев1, найменш1 - у Чершвецькш, Волинськш { К1ровог-радськш областях.
^уковий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 20ll. - Вип. 2l.6
Свiтовий доcвiд cвiдчить, що зaощaджeння домогоcподapcтв помггно впливaють нa тeмпи eкономiчного зpоcтaння в кpaïнi, якщо доcягaють те мeншe як 12-14 % ВВП ^ai™. Що cтоcуeтьcя Укpaïни, то, зa piзними pозpa-xункaми, нeоpгaнiзовaнi зaощaджeння нaceлeння Укpaïни в iнозeмнiй вaлютi cтaновлять 10-15 млpд дол. 3a пpогнозaми iнозeмниx фaxiвцiв, зaощaджeння нaceлeння в нaйближчi 4-5 pокiв пiдвищaтьcя у cepeдньому до 20,5 % ВВП Укpaïни.
Отжe, зaощaджeння нaceлeння можуть peaльно впливaти m тeмпи eкономiчного зpоcтaння. Однaк те джepeло iнвecтицiйниx pecуpciв нe пов-ною мipою peaлiзуeтьcя в Укpaïнi тa ïï peгiонax з огляду m нeдовipу нaceлeн-ня до вклaдaння коштiв у piзнi ^ed^mm пpоeкти. Тобто icнують i^ecra-цшт pизики, якicнi чинники, що нecпpиятливо впливaють нa обcяги i^ecra-цш в оcновний кaпiтaл в peгiонax Укpaïни.
Hacтупним джepeлом фiнaнcовоï бaзи peгiону e кpeдити бaнкiв. В Укpaïнi пpоcтeжуeтьcя позитивнa динaмiкa кpeдитувaння eкономi-ки. Водночac можнa конcтaтувaти нepiвномipнicть pозподiлу кpeдитниx pe-cуpciв зa peгiонaми. Haйбiльшa чacткa кpeдитiв пpипaдae нa cxiднi peгiони -Днiпpопeтpовcьку, Донeцьку, Хapкiвcьку облacтi тa м. Кшв, нaймeншa - m Тepнопiльcьку, Рiвнeнcьку i Чepнiгiвcьку облacтi.
Для cтaлого pозвитку фiнaнcовоï бaзи peгiонiв нeобxiдно знaйти мож-ливоел iз зaлучeння в eкономiку довготepмiновиx бaнкiвcькиx кpeдитiв, cтpaxовиx, iнвecтицiйниx тa iншиx комepцiйниx фондiв. Пpи цьому вapто те-peдбaчити гнучкий поpядок cтaновлeння peзepвниx вимог Haцiонaльного бaнку Укpaïни щодо коштiв, якi cпpямовують комepцiйнi бaнки нa довготep-мiновe кpeдитувaння.
Для cтимулювaння пpоцecу iнвecтицiйноï дiяльноcтi зa paxунок довго-тepмiнового бaнкiвcького кpeдитувaння доцiльно:
• зaпpовaдити мexaнiзм eфeктивного зaxиcту пpaв кpeдитоpiв, пpозоpий поpя-док peaлiзaцiï зacтaвного мaйнa;
• зaбeзпeчити пiдвищeння piвня концeнтpaцiï бaнкiвcького кaпiтaлу чepeз тд-вищeння кaпiтaлiзaцiï тa плaтоcпpоможноcтi бaнкiв, зaпpовaджeння пpоцeду-pn peоpгaнiзaцiï тa лiквiдaцiï фiнaнcово нecтiйкиx бaнкiв;
• cтимулювaти зaлучeння гpошовиx вклaдiв нaceлeння;
• cтвоpити cпeцiaлiзовaну фiнaнcову уcтaнову для здiйcнeння довго- тa ce-peдньотepмiнового фiнaнcувaння i кpeдитувaння ^^pOTe™^ iнвecтицiйниx пpоeктiв;
• зaпpовaдити мexaнiзм iпотeчного кpeдитувaння;
• cтимулювaти нaдxоджeння iнозeмного кaпiтaлу в бaнкiвcьку cфepу [6].
Щe одним джepeлом фiнaнcовоï бaзи peгiону e пpямi iнозeмнi i^ecra-ци. Анaлiз cтaтиcтичниx дaниx зacвiдчуe, що cучacний обcяг пpямиx iнозeм-ниx iнвecтицiй те вiдповiдae умовaм вiдpоджeння eкономiки peгiонiв. 3 почaт-ку eкономiчниx peфоpм бiльшicть полiтикiв cтвepджувaли пpо потpeбу Укpa-1ни в iнвecтицiяx обcягом 40 млpд дол. Сьогоднi, зa твepджeнням aнaлiтикiв, потpeбa в iнвecтицiяx в Укpaïнi cтaновить 70,0 млpд дол. зa piк [2, c. 73]. ^о-тe зaгaльний обcяг пpямиx iнвecтицiй cтaновить лишe 35 млpд дол. Анaлiз ди-нгшки пpямиx iнозeмниx iнвecтицiй cвiдчить ^о зpоcтaння ïx обcягу. Однaк, поpiвняно з iншими кpaïнaми, обcяг np^nx iнозeмниx iнвecтицiй e нeдоcтaт-шм. 3a peгiонaми пpямi iнозeмнi iнвecтицiï pозподiляютьcя нepiвномipно.
Перше мюце посщае м. Кшв (34,5 % ycix iноземних iнвестицiй). Далi йдуть Кшвська (7,9 %), Донецька (7,6 %), Днiпропетровська (7,0 %), 3anopi3bKa (5,6 %), Одеська (5,3 %) облaстi. Водночас, за обсягом шоземних швестицш середнiй показник в шших областях становить 1,5 %. Найменш швестицшно привабливими областями е Чершвецька (0,2 %), Хмельницька (0,4 %), Терно-пiльськa (0,5 %), Вшницька (0,6 %), Кiровогрaдськa (0,8 %) та iншi.
Залученню iноземних швестицш мае сприяти поширення об'ективно! шформаци про iнвестицiйнi перспективи пiдприемств, галузей, рaйонiв, умо-ви дiяльностi шоземних кaпiтaлiв на територiï регiону та надання правово! консультативно! допомоги шоземним iнвесторaм, контроль за дотриманням швестицшних зобов'язань, щорiчне коригування та оновлення швестицшного паспорту регiону, формування швестицшно! привaбливостi регiону.
Головним завданням регюнально! полiтики щодо розвитку швестицшного процесу е створення сприятливого швестицшного кшмату для залу-чення вггчизняних та iноземних iнвестицiй у прюритетш гaлузi економiки ре-гiону внаслщок удосконалення нормативно-правово! бази, надання преферен-цiй для нaйбiльш ефективних швестицшних проеклв, розвитку шфраструк-тури з обслуговування суб'еклв iнвестицiйноï дiяльностi, убезпечення дiяль-ностi пiдприемницьких структур на територп регiону.
На державному рiвнi потрiбно створити тaкi умови, за яких регюн мав би реальний доступ до фiнaнсовоï бази швестування i мiг би на конкурсних засадах пропонувати реальш проекти мiжгaлузевого характеру, спрямовaнi на ефективне використання природно-ресурсного i науково-техшчного по-тенщалу. На рiвнi суб,ектiв господарювання цей процес проходить зараз найбшьш штенсивно. Проглядаеться тенденцiя до пiдвищеноï защкавленост росiйського кaпiтaлу до вкладень в украшську економiку, особливо у палив-но-енергетичний та аграрний сектори.
Регюнальний рiвень залучення iноземних iнвестицiй е найскладш-шим. В унiтaрнiй держaвi регiон, з одного боку, не е суб'ектом мiжнaродного права i реальним майновим чи ресурсним власником (за винятком комуналь-ноï власност^, а з iншого, вiн чи не найбшьше потребуе iнвестицiйних вкладень, оскшьки це створюе додaтковi робочi мiсця, змiцнюе мiсцевi бюджети, пiдвищуе плaтоспроможнiсть населення.
Свiтовa практика, що враховуе штереси iнвесторa, виробила певну систему зaходiв, спрямовану на заохочення залучення шоземних швестицш в регюни. До них можна вщнести, по-перше, фiнaнсовi стимули: дотaцiï, кре-дити, вiдсотковi субсидiï; прямi субсиди; зниження цiн на землю i використання робочо1' сили, котра зайнята на суспiльних роботах, для будiвництвa нових пiдприемств; подaтковi пшьги.
По-друге, нефiнaнсову допомогу: дiлове консультування, шдготовка менеджерiв, aнaлiз ринково1' кон'юнктури; спрощенi процедури реестрaцiï i лщензування; цiльове професiйне навчання; передача новим шдприемствам держзамовлень.
По-трете, полiпшення дшового клiмaту: оздоровлення довкiлля i роз-виток iнфрaструктури; вiдкриття земельних банюв i будiвництво бiржових споруд; оргашзащя пiдприемницьких рад i корпорaцiй для сприяння еконо-мiчному розвитку регюшв [1, с. 7].
Табл. 2. Фшансова база регютв Укроти, млн грн
2000 2005 2008 2009
Репони Сума, ПВР* ном' Сума, ПВР* НОМ* Сума, ПВР ном" Сума ПВР* НОМ*
млн грн млн грн млн грн млн. грн
Всього 140755 100% 2843 689009,8 100 % 14672 1878884,0 100% 40718 1886311,9 100% 40879
АР Крим 4845,8 3,4 2297 21772,1 3,1 10968 55925,1 2,9 28431 53235,4 2,8 27060
Вшницька 2720,0 1,9 1505 16015,6 2,3 9404 38886,3 2,0 23425 36307,5 1,9 21872
Волинська 1913,9 1,3 1811 10380,8 1,5 9971 28140.4 1,5 27162 26269,5 1,4 25351
Днтропетровська 13745,1 9,8 3720 67 ! 27,6 9,7 19463 174827,4 9,3 51816 169724,8 9,0 50300
Донецька 15418.4 11,0 3131 71538,1 10,4 15461 175230,5 9,4 38940 160117,8 8,5 35578
Житомирська 2482,0 1,8 1739 12683,7 1,8 9529 29751,7 1,6 22992 27525,7 1,5 21268
Закарпатська 2111,4 1,5 1705 11628,9 1,7 6245 29166.1 1,5 23464 53055,0 2,9 42669
Запор13ька 6986,9 5,0 3503 28976,4 4,2 15561 63782,9 3,4 35026 123464,8 6,6 67789
[вано-Франювська 2215,0 1,6 1522 13702,1 2,0 9864 35961,5 1,9 26040 33577,4 1,8 24312
Кшвська 8635,2 6,1 4744 22325,1 3,2 12648 44160.2 2,3 25570 368963,4 19,2 213523*
KipoBorpaflCbKa 1861,5 1,3 1604 10219,8 1,5 9569 23140.8 1,2 22532 21748,8 1,2 21177
Луганська 5036,9 3,6 1919 24476,3 3,5 10151 54107,5 2,9 23212 51932,0 2,8 22271
Льв1вська 5257,5 3,7 1940 29597,3 4,3 11480 78412,7 4,2 30725 69002,4 3,7 27029
Микола'Гвська 3101,1 2,2 2400 14! 85,3 2,0 11627 35250,6 1,9 29498 33364,9 1,8 27901
Одеська 6273,8 4,4 2508 33242,5 4,7 13833 49615,7 2,6 20742 90041,8 4,8 37640
Полтавська 4778,7 3,4 2863 20723,1 3,0 13318 46043,4 2,4 30472 43843,4 2,3 29008
Р[вненська 1999.7 1,4 1686 11192,6 1,5 9673 27444,0 1,5 23843 25043,8 1,3 21758
Сумська 2719.5 2,0 2047 12507,5 1,7 10193 29866,3 1,7 25224 28119,8 1,5 23750
Тернопщьська 1645,1 1,1 1425 9392,2 1,4 8446 23415,8 1,3 21423 22230,6 1,2 20333
Харювська 7055,5 5,0 2387 37971,1 5,5 13417 102274,1 5,4 36762 93751,6 5,0 33694
Херсонська 1944.9 1,4 1595 10871,2 1,5 9646 28296,5 1,5 25747 27109 1,4 24662
Хмельницька 2295,0 1,6 1578 12964,8 1,8 9428 33425,1 1,8 24925 30460,8 1,6 22708
Черкаська 2996,0 2,1 2076 13538,5 1,9 10080 32313,1 1,7 24779 29873,1 1,6 22905
Чершвецька 1206J 1,0 1295 7885,8 1,1 8684 20582,0 1,1 22767 18189,5 1,0 20119
Чершпвська 2763,2 1,9 2165 12108,6 1,7 10349 25221,6 1,3 22499 24490,7 1,3 21841
м. Кшв 27707,0 19,8 10518 146291,3 21,2 54444 516581,9 27,6 186828 214616,1 11,4 77605
м. Севастополь 1039.8 0,7 2673 3711,8 0,8 9819 77061 4,1 202792 10251,9 0,5 26971
Примаки: 11ВР* - питома вага регюну в загальному обсязц НОМ* - на одного мешканця; Обчислено за даними www.ukrstat.gov.ua.
У процес розроблення державно! та регюнально! швестицшно! поль тики доцiльно враховувати те, що застосування фшансових стимулiв може спричинити зворотний негативний наслщок: субсиди та подaтковi пiльги для одше! фiрми означатимуть зростання податкового тягаря для шших, бо нада-ну певному шдприемству значну фiнaнсову шдтримку необхiдно компенсу-вати зменшенням дотацш чи збiльшенням подaткiв для шших фiрм або населення. 1накше кажучи, створення цивiлiзовaно! iнфрaструктури швестицшного ринку не повинш попршувати розвиток i формування соцiaльно! шфрас-труктури. Як видно з табл. 2, фшансова база регiонiв е рiзною, а питома вага регiону у фiнaнсовiй бaзi за останне десятилггтя практично не змiнилaсь. Найбшьшу частку у фiнaнсовiй бaзi мають Донецька, Дншропетровська та Хaркiвськa обласп, а найменшу - Чернiвецькa, Чершпвська та Юровоградсь-ка облaстi.
Проанашзувавши основнi складники фiнaнсово! бази регюшв, визна-чимо !! величину за регюнами.
Беззаперечним е той факт, що вщмшносл у величинi фшансово! бази кожного регюну позначаються на його соцiaльно-економiчному розвитку. Неоднорiднiсть економiчного та соцiaльного простору регiонiв призводить до неконтрольовано! мiгрaцi!, послаблення мехaнiзмiв економiчно! взаемодп регiонiв, збiльшення мiжрегiонaльних суперечностей, а отже, ускладнюе ре-aлiзaцiю едино! стратеги економiчного розвитку. Важливим i ефективним знаряддям подолання диспропорцш соцiaльно-економiчного розвитку регь ону е розроблення та реашзащя його швестицшно! полггики.
Л1тература
1. Басаргин В.Ф. Региональные особенности инвестиций в нефинансовый сектор Уральского Федерального Округа / В.Ф. Басаргин. - 2004. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.invur.ru
2. Беленький П.Ю. 1нвестицшно-шновацшне забезпечення конкурентоспроможност регюну / П.Ю. Беленький, В.1. Шевченко-Марсель, О.О. Другов / вiдп. ред. П.Ю. Беленький -НАН Укра!ни, 1н-т регiонaльних дослiджень. - Львiв, 2006. - 129 с.
3. Сенгачов В.К. Фiнaнсовi ресурси народного господарства / В.К. Сенгачов. - М. : Изд. дом "Финансы та статистика". - 1982. - 437 с.
4. Стеченко Д.М. Управлшня репональним розвитком : навч. поабн. / Д.М. Стеченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2000. - 223 с.
5. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятий : учебник [для студ. ВУЗов] / Л.Н. Павлова. - М. : Изд-во "Банки и биржа", ЮНИТИ, 1995. - 400 с.
6. Шр1ашвш1 О.Б. Прюритетний розвиток малих промислових шдприемств / О.Б. Шрь ашвш // Формування ринкових вщносин в Укршш. - К. : Вид-во НДЕ1 Мшютерства економь ки Укра!ни. - 2007. - Вип. 11. - С. 112-117.
7. Чебан О. Вшниччина спрацювала результативно / О. Чебан // Урядовий кур'ер. -2006. - № 40. - С. 7.
Кундицкий О. О. Региональные особенности финансовой базы инвестирования в Украине
Рассмотрена региональная финансовая база инвестирования. Анализируя основные ее составляющие, автор доказывает, что она является недостаточной для осуществления инвестиционной деятельности в необходимых размерах. Определены конкретные пути увеличения источников финансовой базы и улучшения инвестиционной деятельности в регионах.
Ключевые слова: финансовая база, регион, инвестиции, финансовые ресурсы.
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.6
Kundyckyy O.O. Regional features of capital base of investing in Ukraine
In the article the regional capital base of investing is considered. Analysing basic its scladnici, an author leads to, that she is insufficient for realization of investment activity in necessary sizes. The concrete ways of increase of sources of capital base and improvement of investment activity in regions are considered an author.
Keywords: capital base, region, investments, financial resources.
УДК330.354:330.322 Астр. К.В. Кутрань1 -Донецький НУ
СОЦ1АЛЬНИЙ ЕФЕКТ ВЕНЧУРНОГО КАП1ТАЛУ: СУТН1СТЬ ТА СКЛАДОВ1
Визначено складовi ефективносп венчурного катталу, розглянуто поняття со-щального ефекту. Обгрунтовано компонентну структуру сощального ефекту залеж-но вщ рiвня його прояву, складовими яко! е сощальний ефект венчурного катталу на макро- та мiкрорiвнях. Доведено участь венчурного катталу в розвитку соталь-но! шфраструктури та фшансувант сотальних програм.
Ключов1 слова: ефективтсть, ефект, сотальний ефект, венчурний каттал, со-цiальна iнфраструктура, сощальш програми, iнвестицiйна дiяльнiсть, шновацп, соць ально-економiчний розвиток.
Постановка проблеми. За сучасних умов про стадий економ1чний розвиток кра!ни не можна говорити без належних сощальних перетворень, що зумовлюе необхщтсть визначення поряд з економ1чним ефектом сощаль-ного ефекту тих процеЫв та явищ, що вщбуваються у суспшьствь Своею чертою, прискоренню сощально-економ1чного розвитку сприятиме актив1защя швестицшно-шновацшно! д1яльност1, яка становить взаемопов'язат та взаемозумовлет процеси шновацшно! д1яльност1 й !х фшансового забезпе-чення. Одним 1з джерел фшансування 1нновац1й е венчурний кап1тал, причо-му механ1зм венчурного 1нвестування набув особливого значення, оскшьки в1н спрацьовуе у тих випадках, у яких шш1 фшансов1 1нструменти виявляють-ся неспроможними. У вггчизнянш економ1чн1й наущ вже достатньо уваги прид1ляеться розвитку теоретико-методичних основ функцюнування венчурного катталу, але майже не охопленим залишився такий важливий аспект, як визначення результативност1 венчурного ф1нансування загалом, так \ його со-щального ефекту зокрема. Анал1з та оцшка у цьому напрям1 передбачають виявлення сощальних насл1дк1в використання венчурного катталу.
Аналiз публiкацiй. Проблема, що дослщжуеться, е комплексною та неоднозначною. Для !! вир1шення було зд1йснено огляд чисельних публжацш заруб1жних та в1тчизняних учених, як1 розкривають сучасн1 особливост1 та перспективи венчурного ф1нансування, специфжу розвитку ринку венчурного катталу, ефективтсть венчурного тдприемництва. Значний внесок у ви-р1шення наукових проблем цього напряму зробили 1.С. Грозний, А.Г. 1вано-ва, 1.В. Литвин, В.В. Опанасюк, А.В. Череп, З.Б. Янченко та ш. [2, 6, 12, 17, 19]. Огляд наукових публжацш показав, що найбшьш розробленим у плат теоретико-методичного забезпечення е анал1з економ1чно! ефективност1 ф1-нансування венчурного шновацшного проекту:
1 Наук. KepiBHm: проф. Л.1. Дмитриченко, д-р екон. наук - Донецький НУ
