CC BY
17
УДК 342.7.116: 37.014
Уляна Парпан
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри адм1тстративного та шформацшного права
РЕФОРМУВАННЯ ЮРИДИЧНО1 ОСВ1ТИ: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ТА УКРА1НСЬК1 РЕАЛП
© Парпан У., 2017
np0aH^i30BaH0 зарубiжний досвiд реформування юридичноТ освiти та визначено перспективи його реалiзащт в Укратнь З'ясовано, що застосування мiжнародного досвiду до навчального процесу стае особливо актуальним з розвитком постмодерну, коли сусшльство переходить до новот кторичнот форми синтезу з державою. Розглянувши певнi аспекти зарубiжного досвiду юридичнот освiти, доведено, що це сприятиме актившшому запровадженню у вiтчизняну юридичну практику цих розробок. Водночас вважаемо, що застосування бодай одного з них потребуе значного грунтовного дослщження щодо тх можливого впливу на правову систему Укратни загалом.
Ключовi слова: осв^а; зарубiжний досвiд; реформування; право; система; професшна пiдготовка; навчальний процес.
Ульяна Парпан
РЕФОРМИРОВАНИЯ ЮРИДИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ И УКРАИНСКИЕ РЕАЛИИ
В статье проанализирован зарубежный опыт реформирования юридического образования и определены перспективы его реализации в Украине. Установлено, что применение международного опыта в учебный процесс становится особенно актуальным развитием постмодерна, когда общество переходит к новой исторической формы синтеза с государством. Рассмотрев некоторые аспекты зарубежного опыта юридического образования, доказано, что это будет способствовать более активному внедрению в отечественную юридическую практику данных разработок. В то же время мы считаем, что применение хотя бы одного из них, требует серьезного обстоятельного исследования по их возможного влияния на правовую систему Украины в целом.
Ключевые слова: образование зарубежный опыт; реформирования; право, система; профессиональная подготовка; учебный процесс.
Ulyana Parpan
Educational and Research Institute of Law and Psychology National University "Lviv Polytechnic" Department of Administrative and Information Law
PhD, Associate Professor
LEGAL EDUCATION REFORM: FOREIGN EXPERIENCE AND UKRAINIAN REALITIES
The article analyzes the foreign experience reforming legal education and defined the prospects of its implementation in Ukraine. It has been found that the use of international
experience in the learning process becomes particularly relevant with the development of postmodernism, when the company moves to a new historical synthesis forms with the state. After reviewing certain aspects of legal education of international experience proved that it will contribute to more active implementation in the domestic legal practice these developments. However, we believe that the use of at least one of them requires serious thorough research on their influence on the legal system of Ukraine in general.
Key words: education; international experience; reform; right; system; professional training; learning process.
Постановка проблеми. Перехщ до ново! парадигми освГти, де одшею з найважливших вимог е особистюний розвиток студенпв, зумовлюе необхщнють перегляду принципiв i пiдходiв щодо юридично! освiти. Як зазначае Ю. М. Швалб, сьогодш у сферi освiти змiнюеться вся психолого-педагопчна проблематика, що починае концентруватися навколо питань розвитку i саморозвитку особистостг навчальних iнтересiв i навчального цшепокладання, суб'екта навчально! дiяльностi, особистюно! рефлекси, здатностi до вiдповiдального вибору тощо. Очевидно, що вирiшення нових для вше! системи освгги завдань неможливе на пiдставi лише класичних форм i способiв вузГвського навчання [1].
На основГ проведеного дослщження розумiемо, що проблема професiйно! тдготовки майбутнiх правникiв в Укра!нi дуже гостра. Найбшьше вона проявляеться у диспропорцп мГж теорiею та практикою у впчизнянш юридичнш освт на користь першо!. Водночас з кожним роком усе бшьше цшуються саме практичш навички, i все складшшою стае адаптацiя випускника до практично! роботи.
AHani3 дослiдження проблеми. Розробленню методологи аналiзу сучасно! освГти присвячено дослiдження Р. Абдеева, Д. Белла, З. Бжезинського, I. Валлерстайна, В. Виноградова, У. Дайзарда, Ю. Денисова, Ж. Еллюля, В. 1ноземцева, Г. Кана, Г. Юссшджера, В. Когана, Р. Коена, Т. Куна, Ж.-Ф. Лютара, М. Мак-Клюена, Й. Масуди, I. Мелюхша, О. Панарша, М. Понятовського, Р. Рортг Т. Стоуньера, А. Тоффлера, А. Турена, Ф. Уебстера, П. Фейерабенда, М. Фуко, Ф. Фукуями, Ю. ХаяшГ, Ф. ХГггса, П. Штомпки, К. Ясперса.
Мета статт - проаналiзувати зарубiжний досвщ реформування юридично! освГти та визначити перспективи його реалiзацi! в Укра!нi.
Виклад основного матерiалу. Одним Гз засобiв для вирiшення назрiлих суперечностей проблеми е застосування мГжнародного досвщу у цш сферг
Застосування мГжнародного досвщу до навчального процесу стае особливо актуальним з розвитком постмодерну, коли суспшьство переходить до ново! юторично! форми синтезу з державою. Постмодернютсью культури втшюють новий тип вщчуття й мислення, що вщображае глобалГзащю життевого свГту, тд час якого слабшають обмеження, що накладаються географГею на сощальний i культурний устрш [2, с. 63].
ПГд час оцшювання впчизняного правового розвитку варто враховувати вщмшносп сощокультурних свтв зГ специфГчними уявленнями про свггогляд людини, умови !! буття i пов'язаш з цим форми громадського життя. Незважаючи на активний дГалог, що вщбуваеться в сучасному свт, слГд мати на увазг що цшнюш орГентири схщно! й захщно! традицп ютотно вщрГзняються.
Ю. М. Оборотов зазначае, що найсуттевша ознака, що визначае вщмшнють ставлення до держави в нас i на ЗаходГ, полягае в тому, що в захщних кра!нах держава з'являеться у виглядГ знеособлено! сили закошв, яким шдпорядковаш будь-яю представники влади i громадяни. У нас, стверджуе автор, влада завжди персошфшована на всГх рГвнях - вгд президента до мунщипального чиновника. Тому перебування Укра!ни, Роси, Бшорус на стику Сходу й Заходу об'ективно змушуе !х виршувати проблему дГалогу рГзних сощокультурних свтв як свою внутршню проблему [3].
Прюритет тд чаc pозpоблeння iдeï евраз^ького права налeжить вiдомомy icтоpикy, фшошфу права й дepжавознавцю M. М. Алeкceeвy. Викоpиcтання його концeпцiï е дyжe пepcпeктивним y зв'язку з деею cпpавeдливоï дepжави як колeктивноï чecноти. На тлi нeпpодyманого запозичeння захiдних дepжавних i правових шстшупв, що призводять до дecтабiлiзацiï дepжавного життя й поcилeння правового шгшзму, icнye можливicть здiйcнeння peфоpм на оcновi eвpазiйcькоï правово1' модeлi й вщповщно1" ш гаpантiйноï дepжавноcтi. Для Свраз^ь^' правово1' модeлi хаpактepнi таю принципи: визнання права на духовний i культурний розвиток як вищу цiннicть; фiкcацiя оcновних обов'язкiв дepжави й кожно1' оcобиcтоcтi для peалiзацiï цього права; формування дepжавно-пpиватноï стогеми гоcподаpcтва для забeзпeчeння cоцiальноï cпpавeдливоcтi; вiдpоджeння дyховноcтi, peлiгiйноcтi й культури.
Уci названi аcпeкти cлiд мати на уваз^ аби мати змогу дeтальнiшe розглянути мiжнаpодний доcвiд юридично1' оcвiти у мeжах цього доcлiджeння.
Заpyбiжний доcвiд роботи юридичних клшк, що мають на мeтi одночаcнe надання правових поcлyг та набуття практичних навичок cтyдeнтами юридичних вишiв, в Укpаïнi icнye з 1993 року. Клiнiки cтвоpeно за шщативи юpиcтiв, якi мали можливicть вивчити модeль викладання юридичних наук у заpyбiжних крашах. Сьогоднi в ушх peгiонах Украши дiють понад 40 юридичних клшк, якi надають бeзкоштовнy правову допомогу малозабeзпeчeним громадянам - пeнciонepам, iнвалiдам, yчаcникам бойових дш, багатодiтним родинам тощо.
Доcвiд запpоваджeння офiцiйного грунтовного чи нeофiцiйного peйтингy правничих шкiл був би для Украши надзвичайно коpиcним у мeжах вceзpоcтаючого збiльшeння кiлькоcтi закладiв, яю готують юpиcтiв. Вiдpазy зазначимо, що в Украш коpиcтyютьcя попитом заклади, яю icнyвали до 1991 року - Кш^ький, Хаpкiвcький, Львiвcький, Одecький [4].
Натомicть амepиканcьким абiтypieнтам стають у пpигодi peйтинги амepиканcьких правничих шкш. Один iз найвiдомiших peгyляpно оpганiзовye видавнича оpганiзацiя U. S. News and World Report [5]. В оcновi peйтингy 12 чинниюв (2 - cyб'eктивних i 10 - об'ективних), що згруповаш за такими кpитepiями: оцiнка якоcтi оcвiти/школи (40 % загального балу) дeканами, та викладачами; ceлeктивнicть школи (25 %), що враховуе даш та критери зарахування; ycпiшнe пpацeвлаштyвання (20 %); пpофecоpcько-викладацька та матepiально-тeхнiчна база (15 %). За зiбpаними даними школам "пр^воюют^' мicця в чотирьох групах: найкpащi (пepшi 50 мюць), школи другого, тpeтього та чeтвepтого piвнiв (близько 40 шкiл у кожнш). Дecятка кращих шкiл залишаeтьcя cтабiльною. До нeï налeжать пpавничi школи Gльcького, Стeнфоpдcького, Гаpваpдcького, Колумб^ького, Нью-Йоpкcького, Чикагcького, Калiфоpнiйcького (Бepклi), Miчиганcького (в Анн-Аpбоpi), Пeнciльванcького, Вipджинcького та дeяких iнших yнiвepcитeтiв.
Сиегемний пiдхiд i конcтpyктивicтcький cпоciб миcлeння активно заcтоcовyeтьcя в амepиканcьких правничих школах вжe при вcтyпнiй кампанп.
У США, на вiдмiнy вщ Украши, пiд чаc прийому до правничих шкш peзyльтати вcтyпних випробувань е лишe одним iз багатьох, однак ж оcновним кpитepieм. Вступна комiciя бepe до уваги бшьш нiж 15 позицiй: peзyльтат LSAT (загальнонацюнальний обов'язковий icпит для вступниюв до юридичних навчальних закладiв, запpоваджeний у 50-х роках минулого столптя як дифepeнцiйований icпит замicть "залшового"); cepeднiй аpифмeтичний бал оцiнок (GPA), отриманих в yнiвepcитeтi (колeджi); змют пpойдeноï навчально1' програми в yнiвepcитeтi; колeдж, дe отримано базову yнiвepcитeтcькy оcвiтy; акадeмiчна та гpомадcька (позаакадeмiчна) дiяльнicть у колeджi; eтнiчна й рашва пpиналeжнicть; iндивiдyальнi якоcтi й оcобиcтicть; peкомeндацiйнi листи; yмiння п^ати; ece-обгрунтування бажання навчатиcя в обраному закладц набутий доcвiд роботи i його cyra; гpомадcька дiяльнicть; мотиващя та причини, з яких абiтypieнт бажае вивчати право; мicцe постшного проживання; подоланi тpyднощi; отримана тдготовка до колeджy; доcягнeння та л^рет^о; будь-що iншe, що видаeтьcя eкcтpаоpдинаpним.
Стyдeнти-пpавники в США зазвичай е старшими за cвоïх колeг у Сврот загалом та в Украш зокpeма. Якщо вiк пepшокypcника в Украш становить 17-i S роюв, то в США - вщ 22 i бiльшe.
Певш аспекти досвщу американсько! системи юридично! освГти можуть стати корисним i для Укра!ни, однак це не означае, що тдходи до виршення "мюцевих" проблем можна знайти в системГ правово! освГти США.
У США юнуе дворГвнева система - загально-ушверситетсько! та професшно! освГти. Право як спещальнють вивчаеться в спещальних професшних закладах - правничих школах, вступники до яких мають закшчити чотирирГчний курс "загально-утверситетського" навчання за освггаьо-квалГфшацшним рГвнем бакалавра. У цьому контекст необхщно зазначити, що правничим школам передувала система так званого "учтвства" (apprenticeship). Остання передбачала вивчення права тд наставництвом практикуючого правника, який виявив бажання подшитися знанням, досвщом та бГблютекою на певних умовах з кимось ¡з "студентГв". У США й дониш деяю штати визнають цю форму юридично! тдготовки, яка, втГм, поступилася "правничим школам". ПравничГ школи спочатку були переважно незалежними тдприемствами без стандартних правил прийому (крГм оплати за навчання). Але тсля запровадження вимог щодо здобуття права на практику (зокрема, складання правничого квалГфшацшного юпиту), що зумовило практичну необхщнють у систематичнш тдготовщ правниюв, та визнання за правом у середит XIX ст. статусу академГчно! дисциплши правничГ школи набули тГе! форми, в якш юнують нит, - форми професшних навчальних закладГв.
Зазначимо суттеву особливють вимог до абпурГентГв - це не так наявтсть базових правових знань, як вмшня аналгтично мислити та викладати сво! думки в письмовш формг
Звичайна трирГчна програма навчання в американськш правничш школГ передбачае низку загальнообов'язкових предмета на першому курс (контракти, делГкти, право власносп, конституцшне право, юридична деонтолопя тощо) та вибГркових - на наступних, котрГ мають на мет не лише "викласти" знання матерГального та процесуального права, а й навчити користуватися "правничою бГблютекою" (законодавчою базою, судовою практикою, навчальною лгтературою та перюдикою тощо) та правовому мисленню ("мислити як правник") - для виршення правових питань. З щею метою курси викладаються з використанням так званого "case method": студенти отримують на домашне завдання прочитати низку справ, а на заняттях викладач викликае студента, котрГ вщповщають на запитання щодо справ й аргументовано вщстоюють власну позищю. Цей метод доповнюеться ще одним - "сократаським" - дГалектичним способом обговорення питання через постановку запитань й вщповщей, яю стимулюють мислення.
Особливого поширення в США набули так зват студентсью конкурси ¡з судових процесГв, яю остантми десятилптями запроваджуються в свт. 1х запровадили в США ще на початку XIX ст.
До американсько! системи юридично! освГти вони потрапили ¡з Англи, де були започатковат принаймт в XIV ст. У США !х спочатку увГв до навчально! програми тдготовки правниюв Гарвардський (1820), а згодом впродовж XIX ст. - й шшГ утверситети (ВГрджинп, ПГвденно-захщний (м. Чикаго), Бостонський). Сьогодт ця форма занять - традицшна складова тдготовки правниюв у США.
Навчальт плани американських правничих шкш мютять спещальт обов'язковГ курси для першокурсниюв, яю сприяють виробленню вмшь та навичок правничого письма та судових процесГв. У багатьох закладах дшть так зват "ради ¡з судових процесГв" (moot court boards), членами яких е студенти та !хт старшГ колеги. До речг часто участь у рГзноматтних конкурсах ¡з судових процесГв вважаеться рГвноцшною вивченню навчально! дисциплши [6].
Характерною рисою американсько! юридично! освГти е змагальтсть (конкуренщя) з правничими змаганнями як одним ¡з !! виявГв. Такий рГзновид змагань, як рольовГ судовГ процеси, що мають на мет розвинути практичт навички студента-правниюв, часом вщкрит й для укра!нських студента. Наприклад, змагання, засноват 1959 р. й адмшютроват Асощащею студента мГжнародного права, змагання з мГжнародного права ¡м. Ф. Джессапа, нацюнальт раунди якого проводяться в Укра!т з 1994 р. з фшалом у Вашингтон (США). Украшсью студенти-правники регулярно беруть участь у цих англомовних змаганнях на обох рГвнях i вже досягли певних устхГв.
Здобуття професшного досвiду через проведення наукових дослщжень можливе завдяки низцi програм, адмшстрованих урядом США в Украшг Вони надають можливiсть молодим укра!нським дослiдникам та вченим-правникам проводити науковi дослiдження в США на стипендiальнiй основi. Крiм того, американськi ушверситети та iншi науковi установи на конкурсних засадах надають стипенди для оргашзацп правових дослiджень у США. Наприклад, 1нститут укра!нознавчих студiй при Гарвардському ушверситет надае щорiчнi iменнi дослiдницькi стипенди, зокрема в галузi права.
Система пiдготовки юристiв у Шмеччиш характеризуеться "грунтовнютю i всебiчнiстю", про що свiдчить И орiентованiсть на образ суддi, iнститут дворiчноi практики та суворiсть атестацiйних юпшгв.
I попри це все, за наявносп "устшного" атестату зрiлостi (Abitur) вступити на юрфак можна без вступних юпшгв. Вщтак передумовою набуття юридично! освiти е здобуття устшно! "доунiверситетськоi" освiти. Вступ до певних ушверситеив залежить вiд успiшностi атестату, осюльки деякi з них здшснюють прийом за прохiдними балами, обмежуючи так обсяг студентiв -Numerus clausus).
Цей досвщ мiг би бути корисним у межах попередження корупцшних проявiв у вишах, але не можна не зважати на той факт, що це могло би сприяти корупци в школах.
Крiм практичних занять або "вправ" (Uebungen), якi аналогiчнi до семiнарiв украшсько! форми навчання, у Н1меччиш практикуеться - навчання у робочих групах з цившьного, адмiнiстративного та кримшального права пiд наставництвом референдарiя - того, хто закiнчив курс навчання та склав перший держюпит. Загалом така форма навчання (навчальш робочi групи, консультаций е надзвичайно корисною (оскiльки готуе випускникiв до юпшгв та практично! роботи) i варта наслiдування в Украiнi.
Втшення цих форм i способiв у життя здiйснюеться за допомогою вивчення прецедента та роботи над казусом. Це може здивувати, враховуючи ту обставину, що Шмеччина не е кра!ною Common Law. Однак, на прецедент дивляться не як на джерело права, а як на тдручник судочинно! мудросп [5].
Важливо у цьому контекст пiдкреслити ще одну особливiсть нiмецькоi системи юридично! освiти, яка полягае в тому, що, на вщмшу вiд вивчення казушв, вивчення правово! фiлософii, методики та ютори не е обов'язковим, незважаючи на ту обставину, що Шмеччина - кра!на з багатою фiлософською традицiею, однак, фактично, це е шчим iншим, як послщовною реалiзацiею "нiмецькоi методики" юридично! освгги, що акцентуе свою увагу на критичносп та самостiйностi мислення. О^м того, такий пiдхiд стимулюе викладачiв ретельнiше планувати заняття.
Заслуговують на увагу конкретш методи роботи з юридичним казусом. О^м згадування про прецеденти на лекщях, казуси використовуються в екзаменацшних роботах для контролю рiвня знань. Протягом усього навчання студент зобов'язаний скласти певну юльюсть екзамешв, при цьому студент, за деякими винятками, сам може обирати у який час i у якому порядку вш хоче !х складати [5].
Вш також може вщвщувати або не вiдвiдувати лекци, оскiльки самопiдготовка до екзамену е не тшьки можливою, але й у багатьох випадках вважаеться ефектившшою.
Кожен екзамен складаеться з одше! курсово! та однiеi контрольно! роботи. В обох випадках студент зобов'язаний здати проект ршення важкого казусу, застосовуючи рiзнi правовi норми. Проект мае бути написаний iз використанням певних лопчних i мовних зразюв. Студент, який неправильно використав таю зразки, може не скласти юпиту, навггь, якщо казус вiн правильно виршив, тому оцiнювання залежить бшьше вiд мистецтва аргументаци та штерпретаци, нiж вiд правильного виконання завдання.
Пiсля закiнчення курсу ушверситетського навчання, випускники складають складний держюпит, що його контролюють органи юстици, i набувають статус референдарiя. Цей статус, або етап тдготовки майбутнього правника, i е ютотною вiдмiннiстю мiж укра!нською та шмецькою системами пiдготовки правникiв.
Референдарш стажусться у державних i приватних юридичних структурах (суд, прокуратура, органи управлшня, юридичнi фiрми, пiдприeмства). Зазначимо, що оплата пращ здшснюеться державою - не залежно вщ того чи буде вш у майбутньому працювати в держструктурах. Пiд час стажування референдарш проходить як практичну, так i теоретичну тдготовку. Пюля проходження стажування референдарiй складае другий держюпит (Assesorexamen) й набувае статусу правника, що дае йому право займатись юридичною практикою.
Оскшьки базова юридична пiдготовка тривае фактично вщ 6 до 9 рокiв, (хоч держава пропонуе закшчити освiту за 4,5-6,5 роюв [7]) для укра!нських студентiв, як свщчить практика, -цiкавiшими е програми тслядипломно! освiти. Це магютратура i докторантура.
Як зазначено вище, нiмецька система вiдрiзняеться чiтким кшцевим контролем за процесом пiдготовки майбутшх правникiв, що !! здiйснюють органи юстици (нинi частково й ушверситети i лише на рiвнi першого держiспиту).
Передумовами навчання в шмецькш магiстратурi укра!нськими студентами е здобуття базово! вищо! юридично! освiти "вдома" в акредитованому навчальному закладi, а також достатнш рiвень знання шмецько! мови (пiдтверджений спецiальними iспитами DHS, PNdS або дипломом 1нституту Гете тощо).
Вагомим чинником на користь популярносп й доступносп магiстерського навчання е можливють отримання фiнансово! тдтримки. Укра!нцi можуть позмагатися за стипендп ДААД, iнших фондiв, а часом i унiверситетiв, якi надають стипендп, ствпрацюючи з фондами. Яскравим прикладом е магютерська програма з правознавства Свропейського унiверситету Вiадрiна в м. Франкфурт-на-Одер1
Популярна в Gвропi форма набуття освiтнього досвiду - короткотермшове навчання, видаеться найперспективнiшою для укра!нських студентiв на нiмецькому rрунтi, перевагою якого е 3-6-мюячне навчання, необов'язковють сертифiкованого пiдтвердження знання нiмецько! мови.
Заслуговуе на увагу той факт, що в Н1меччиш оргашзащею практики откуються як приватнi компанi!, так i громадськi органiзацi!, наприклад, ELSA, котра устшно здiйснюе спецiальну програму стажування - STEP [8].
На нашу думку, позитивний досвщ шмецько! тдготовки професшних кадрiв можна сформулювати двома тезами:
- по-перше, дворiвневою системою тдготовки шмецьких правниюв (етап теоретичного унiверситетського навчання та етап дворiчно! пiдготовчо! служби), яка носить некомерцшний характер.
- по-друге, випускник шмецького ВНЗ, як i американського - це лише "кандидат" у юристи, а не юрист автоматично - як в укра!нськш система Цей досвщ вартий запозичення з огляду на потребу тдвищення якосп вiтчизняних юридичних кадрiв i захисту iнтересiв громадськостi.
Вступнi юпити на юридичнi факультети "публiчних ВНЗ" в Чеськш Республiцi, на вщмшу вiд укра!нських ВНЗ, кожен iз яких мае свою систему, мають однакову програму, i часто проходять у формi тестування. Вони вш е письмовими i передбачають юпит на загальноосвiтнiй рiвень (iсторiя, географiя, лiтература, мистецтвознавство тощо), iспит iз логiки та iспит iз психологи. Цшаво, що iспит iз лопки передбачае наявнiсть базового рiвня знань з правознавства, в його основi -моделювання ситуацш та визначення, якого роду норми права можна застосувати до тих чи шших вщносин, а також "комбшаторику" - розумшня нормативно! iерархi!, спiввiдношення закошв, !хня дiя у часi, простора Окрiм цього, логiчний тест мютить виконання завдань, не пов'язаних iз правом.
Досвiд проведення такого зрiзу знань може бути корисним для Укра!ни, адже такий стан справ акцентуе свою увагу поряд iз загальною тдготовкою на особливий склад мислення та схильшсть до лопки.
Для вступу у вищий навчальний заклад у Польщ^ як i в Укра!нi, слiд скласти юпити, провчитись вщповщний термiн (5-5,5 роюв), але вiдмiннiсть у тому, що польсью факультети рiдко коли становлять сто ошб, а державне навчання е престижшшим та однозначно безкоштовним.
Пюля випускних юпштв та написання дипломно! роботи студент може стати адвокатом, "радцею правничим" або пiти працювати в державш установи: суд, прокуратуру чи органи внутршшх справ. Цей дуже обмежений подш не здивував би нас, якби не один момент.
Пюля закшчення ушверситету молодий юрист не може виступати в суд^ не може засновувати свою справу, а що найголовшше - не може розраховувати на ктентуру. Це е причиною того, що випускник зобов'язаний пройти так звану аплшащю. Аплшащя - це основна стадш тдготовки майбутнього адвоката або ж радщ правничого, оскшьки без проходження ще! аплiкацii випускник не зможе скласти юпит на право займатися юридичною дiяльнiстю будь-якого типу [9].
Аплшант (претендент) починае працювати в юридичнш конторi адвоката чи радщ правничого, котрий стае патроном аплшанта. Здебшьшого аплiкант працюе в кшькох канцелярiях. Крiм того, аплшант вiдвiдуе спецiальнi курси, де його навчають практичним основам дiяльностi адвоката. Головне завдання цих куршв - навчити аплшанта застосовувати сво! знання в повсякденному життi i коригувати набутi. Усе це займае майже три з половиною роки. Щц час свое! пращ вш отримуе заробггну плату як аплшант, котра в кiлька разiв менша вiд заробiтноi плати адвоката. Наприкшщ термiну аплiкацii претендент здае квалiфiкацiйний iспит на адвоката чи радцю правничого, що фактично i визначае його подальшу долю. Не можна не зазначити, що вщсоток ошб, котрi не проходять iспит досить високий, а цей факт засвщчуе про жорсткють контролю з боку держави за майбутшми спецiалiстами.
Адвокат мае право займатися кримшальними справами i вести !х у судь Фактично ведення судових справ i надання незначних консалтингових послуг i е основною дiяльнiстю адвоката. Однак неправильно було б говорити, що це е едина дiяльнiсть iз можливих, це лише свщчення наявно! практики у Польщi. Радця правничий вiдрiзняеться вiд адвоката тим, що не може виступати захисником у кримшальних справах. Основним видом його дiяльностi е цившьш спори, позови, тдготовка юридичних документiв, надання послуг тдприемствам та органiзацiям. Це розмежування наштовхуе на думку про вищу професшнють польських спецiалiстiв порiвняно з укра!нськими.
Висновки. Розглянувши так певнi аспекти зарубiжного досвiду юридично! освiти, можемо стверджувати, що це сприятиме актившшому запровадженню у вггчизняну юридичну практику цих розробок. Водночас ми вважаемо, що застосування бодай одного з них потребуе значного грунтовного дослiдження щодо !х можливого впливу на правову систему Укра!ни загалом.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Швалб Ю. М. Заданный подход к построению учебного тренинга в вузе / Ю. М. Швалб // Психолог1чт третнгов1 технолога у правоохоронтй д1ялъност1: науково-методичт та оргатзацтно-практичт проблеми впровадження i використання, перспективи розвитку : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., Донецък, 27-28 травня 2005року. - Донецък : ДЮ1, 2005. 2. Оборотов Ю. Н. Юридическое образование в эпоху постмодерна / Ю. Н. Оборотов // Проблеми вищог юридичног освти. - X., 2002. - С. 30-33, Оборотов Ю. Н. Постмодерн: другое понимание и определение права / Ю. Н. Оборотов // Юридический вестник. - 2003. - № 1. - С. 60-65. 3. Оборотов Ю. М. ТрадицИ' та новацИ' в правовому розвитку: загалънотеоретичт аспекти : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук /Ю. Н. Оборотов. - Одесса, 2003. - 28 с. 4. Бiгун В. Юридична освта в Украгш та США [Електронний ресурс] / В. Бiгун // Юридична газета. - № 4. - 2003. -Режим доступу: http://www.usnews.com 5. Острозъка К. Деяю аспекти тренування юридичного мислення у вищих навчалъних закладах Шмеччини /К. Острозъка //Юридичний журнал Юстiнiан. -№ 11. - 2005. 6. Бiгун В. Навчалът судовi процеси, або як удосконалити профестт знання та навики з права, iноземног мови та ораторсъког майстерностi / В. Бiгун // Юридична газета. -№ 11. - 2004. - Режим доступу: http://www.bihun.info/ 7. Биун В. Юридична освта в Украгш та Шмеччит / В. Бiгун // Юридичний журнал Юстiнiан. - № 2. - 2004. 8. Die gesuchte Seite wurde nicht
gefunden. - Режим доступу: http://www.daad. de/deutschland/de/2.4.7.1. 9. Петрощук А. Досвгд юридичног освти в Полъщ1 / А. Петрощук //Юридична газета. - 2003. - № 7. - 20 жовтня.
REFERENCES
1. Shvalb Yu. M. Zadachnyi podkhod k postroeniyu uchebnogo treninga v vuze [A task approach to the construction of educational training in high school]. Psikhologichni treningovi tekhnologi! u pravookhoronnii diyal'nosti: naukovo-metodichni ta organizatsiino-praktichni problemi vprovadzhennya i vikoristannya, perspektivi rozvitku: materiali mizhnarodno! naukovo-praktichno! konferentsi!, Donets'k, 27-28 travnya 2005 roku. - Donets'k : DYul, 2005. - C. 34-40. 2. Oborotov Yu. N. Yuridicheskoe obrazovanie v epokhu postmoderna [Legal education in the postmodern era]. Problemi vishcho! yuridichno! osviti. Kharkov, 2002. pp. 30-33., Oborotov Yu. N. Postmodern: drugoe ponimanie i opredelenie prava [Postmodern: a different understanding and definition of the right]. Yuridicheskii vestnik. 2003. No 1. pp. 60-65. 3. Oborotov Yu.M. Tradytsiyi ta novatsiyi v pravovomu rozvytku: zahal'noteoretychni aspekty : avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk [Traditsi! that novatsi! in legal rozvitku: zagalnoteoretichni aspects: Author. Dis. ... On stage zdobuttya Naukova Dr. jurid. Sciences]. Odessa, 2003. 28 p. 4. Bihun V. Yurydychna osvita v Ukrayini ta SShA [Legal education in Ukraine and the US]. Yurydychna hazeta. No 4. 2003. Availableat: http://www.usnews.com 5. Ostroz'ka K. Deyaki aspekty trenuvannya yurydychnoho myslennya u vyshchykh navchal'nykh zakladakh Nimechchyny [Some aspects of the training of legal thinking in higher education in Germany]. Yurydychnyy zhurnal Yustinian. No 11. 2005. 6. Bihun V. Navchal'ni sudovi protsesy, abo yak udoskonalyty profesiyni znannya ta navyky z prava, inozemnoyi movy ta orators'koyi maysternosti [Moot Court or as to improve the professional knowledge and skills of law, foreign language and oratorical skills]. Yurydychna hazeta. No 11. 2004. Availableat: http://www.bihun.info/ 7. Bihun V. Yurydychna osvita v Ukrayini ta Nimechchyni [Legal education in Ukraine and Germany]. Yurydychnyy zhurnal Yustinian. No 2. 2004. 8. Die gesuchte Seite wurde nicht gefunden. [Die gesuchte Seite wurde nicht gefunden (404 Not Found)]. Availableat: http://www.daad.de/deutschland/de/2.4.7.1. 9. Petroshchuk A. Dosvid yurydychnoyi osvity v Pol'shchi [Experience of legal education in Poland]. Yurydychna hazeta. 2003. No 7. 20 zhovtnya.
Дата надходження: 23.12. 2016р.
