CC BY
73
УДК 339.186-027.542(477)
Романенко €вген Олександрович,
доктор наук з державного управлтня, про-фесор, заслужений юрист Украти, Президент Всеукрагнськт асамблег докторе наук з державного управлтня, завгдуван кафедри публ1чного адмжстрування, М1ж-регюнальна Академя управлтня персоналом, 03039, м. Кив, вул. Фромет1вська, 2, тел.: (044) 490 95 00, e-mail:poboss@ukr.net Романенко Евгений Александрович, доктор наук по государственному управлению, профессор, заслуженный юрист Украины, Президент Всеукраинской ассамблеи докторов наук по государственному управлению, заведующий кафедрой публичного администрирования, Межрегиональная Академия управления персоналом, 03039, г. Киев, ул. Фрометовская, 2, тел.: (044) 490 95 00, e-mail:poboss@ukr.net Yevhen Oleksandrovych Romanenko, Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, President of the Ukrainian Assembly of Doctors of Science in public administration, Head of the Department of Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, 03039, Kyiv, Str Frometovskaya, 2, tel.: (044) 490 95 00, e-mail: poboss@ukr.net Щокш Ростислав Георгшович, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений працвник ф1зично1 культу-ри i спорту Украти, заступник Голови Наглядовоï ради, Мiжрегiональна Академiя управлтня персоналом, 03039, м. Кшв, вул. Фрометiвська, 2, тел.: (044) 490 95 00, e-mail: iapm@iapm.edu.ua Щекин Ростислав Георгиевич,
кандидат юридических наук, доцент, заслуженный работник физической культуры и спорта Украины, заместитель Председателя Наблюдательного совета, Межрегиональная Академия управления персоналом, 03039, г. Киев, ул. Фрометовская, 2, тел.: (044) 490 95 00, e-mail: iapm@iapm.edu.ua Rostyslav Heorhiiovych Shchokin,
PhD in Law, Associate Professor, Honored Worker of Physical Culture and Sports of Ukraine, Deputy Chairman of the Supervisory Board, Interregional Academy of Personnel Management, 03039, Kyiv, Str. Frometivska 2, tel.: (044) 490 95 00, e-mail: iapm@iapm.edu.ua
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУП1ВЕЛЬ В УКРА1Н1
Анотацiя. У статт дослiдженi теоретичш та методичнi положення св^о-вого досвщу впровадження електронних державних закушвель. Узагальне-но низку важливих тенденцш щодо зобов'язання Украши в рамках "Угоди про асощацш" з 6С. Доведено, що використання електронних технологш в мiжнародних торгових угодах вимагае прийняття законодавчо! i нормативно! баз як на мiжнародному, так i на нацiональному рiвнях. Зазначено, що сьогодш в бврош, як правило, використовуються двi моделi електронних державних закушвель: централiзованi закупiвлi та децентралiзованi за-купiвлi. Показано, що у короткостроковий термш в Укра!ш впроваджений перехiд державних закушвель в електронну площину, що мае зумовити шд-вищення конкуренцп та зниження корупцшного елементу у цьому сегменть Обгрунтовано основнi вектори розвитку системи електронних державних закушвель "ProZorro".
K^40Bi слова: державнi закупiвлi, електронш закупiвлi, електронний торгiвельний майданчик, електронна комерщя, електронна система закупi-вель ProZorro.
РЕФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ЗАКУПОК В УКРАИНЕ
Аннотация. В статье исследованы теоретические и методические положения мирового опыта внедрения электронных государственных закупок. Обобщен ряд важных тенденций об обязательствах Украины в рамках "Соглашения об ассоциации" с ЕС. Доказано, что использование электронных технологий в международных торговых сделках требует принятия законодательной и нормативной баз как на международном, так и на национальном уровнях. Отмечено, что сегодня в Европе, как правило, используются две модели электронных государственных закупок: централизованные закупки и децентрализованные закупки. Показано, что в краткосрочный период в Украине внедрен переход государственных закупок в электронную плоскость, что должно привести к повышению конкуренции и снижению коррупционного элемента в этом сегменте. Обоснованы основные векторы развития системы электронных государственных закупок "ProZorro".
Ключевые слова: государственные закупки, электронные закупки, электронная торговая площадка, электронная коммерция, электронная система закупок ProZorro.
REFORMATION OF THE SYSTEM OF PUBLIC PROCUREMENT
IN UKRAINE
Abstract. In the article the theoretical and methodical aspects of the world experience of introduction of electronic public procurement are investigated.
A number of important trends of the obligations of Ukraine in the framework of the EU "Association Agreement" are summarized. It is proved that the use of electronic technologies in the international trade transactions requires the adoption of legislative and regulatory frameworks, both at the international and national levels. It is noted that, today, in Europe, as a rule, two models of electronic public procurement: centralized procurement and decentralized procurement are used. It is shown that in the short term, in Ukraine the transition of the public procurement into the electronic plane is implemented, which should lead to the increasing of the competition and reducing of the corruption element in this segment. The main vectors of development of the system of electronic public procurement "ProZorro" are substantiates.
Keywords: government procurement, e-procurement, e-marketplace, e-commerce, e-procurement system ProZorro.
Постановка проблеми. Одним з прюригегних напрямiв реформу-вання в Укра!ш е шсгигуг держав-них закушвель, що завжди вважався найзаангажовашшим га найкорум-повашшим у нашш держаш. Це е серйозною проблемою для сустль-сгва га створюе перешкоди для яюс-них змш. Виршенням зазначено! проблеми може стати проведення державних закушвель за допомогою елекгронних горгових майданчиив, зважаючи на те, що подiбний споаб укладення договорiв е доволi поши-реним у кра!нах бвропейського Союзу, а гакож з огляду на зобов'язання Укра!ни в рамках "Угоди про асощацш" з 6С.
Аналiз останнiх публiкацiй за проблематикою. За осганш роки украiнськi науковщ придiляли бага-го уваги недолшам iснуючоi сисгеми державних закупiвель, висв^ленню зарубiжного досвiду провадження державних закушвель, мехашзму здiйснення державних закупiвель регламенгованих Дирекгивами 6С га iн. Однак пигання сгану га рiв-
ня гоговносл украшського ринку елекгронно! комерцп до переходу на елекгроннi закутвл^ адапгацii сисгеми державних закушвель Укра-!ни до сгандаргiв 6С вiдповiдно до положень "Угоди про асощацш", основних недолiкiв "паперових" про-цесiв державних закупiвель га основних щлей реформ з викорисганням сисгеми ProZorro, ходу впроваджен-ня ангикорупцшного закону "Про державнi закутвлГ' залишились не-досгагньо дослiдженими.
Мета статп. Основною мегою цiеi сгагл е огляд свiгового досвiду впровадження елекгронних держав-них закушвель, зобов'язання Укра-!ни в рамках "Угоди про асощацш" з 6С, особливосгей впровадження елекгронних державних закушвель в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу до-слiдження. В еру цифрових гехно-логiй комерцiйнi фiрми га державнi усганови все бшьше викорисгову-югь елекгроннi сисгеми для ефек-гивнiшого, передбачуванiшого, про-зоршого i безпечнiшого управлiння
ланцюжком сво1х закупiвель та поставок. Електронний обмш i збер^ гання даних, замють використання паперових докуменпв, сприяють пiдвищенню прозоростi та точность Електронна закутвля забезпечуе передбачувашсть, оскiльки продавцi знають, чого очшувати, i можуть ана-лiзувати хвд виконання замовлення, найчастiше в режимi реального часу.
Використання електронних технологи в мiжнародних торгових угодах вимагае прийняття законо-давчо'1 i нормативно! бази як на мiж-народному, так i на нащонально-му рiвнях. Багато краш, що беруть участь у мiжнароднiй торгiвлi, вже прийняли законодавство, яке адаптуе !х правовi системи до нововведень в електроннш торпвль Комiсiя Орга-шзаци Об'еднаних Нацш по праву мiжнародноl торгiвлi (ЮНС1ТРАЛ) розробила Типовий закон про елек-тронну торгiвлю [1], Конвенцiю про використання електронних повщо-млень у мiжнародних договорах [2] i Типовий закон про електронний тдпис [3]. Бшьше того, 6ЕК ООН через СЕФАКТ ООН прийняла ряд вщповщних рекомендацш. Зокрема, Рекомендацiя № 26 [4] та Рекомен-дацiя № 31 [5] пропонують зразки угод мiж торговими партнерами для пiдвищення юридично! безпеки 1хшх торговельних вiдносин. Вони також розглядають питання необхiдностi адаптаци нацiонального законодав-ства на користь електронного обмшу даними (ЕОД) в мiжнародних торго-вих угодах, включаючи використання електронних пiдписiв. Рекомендащя № 32 6ЕК ООН пропонуе Кодекс поведшки для обмiну електронною торговою документацiею [6].
Крiм найпоширешших рiзновидiв електронних закупiвель iснуе i кшь-ка iнших. Йдеться про взаемодш пiдприемцiв з державними структурами — електронш державнi закушв-лi. У багатьох крашах св^у — США, Канадi, крашах Захщно! бвропи, Грузи та Роси електронш державш закупiвлi вже давно впроваджеш. 1х уряди i постачальники держав-них пiдприемств все бiльше покла-даються на електроннi системи для зниження витрат i пiдвищення ефек-тивностi та прозоростi процесiв дер-жавних закупiвель. Приклади таких систем:
• Загальноевропейська система державних закушвель в режимi реального часу (РЕРРОЬ) — проект з роз-робки та впровадження тех-нолопчних стандартiв для узгодження бiзнес-процесiв по електронним закупiвлям для вах урядiв бвропи. Цей проект спрямований на роз-ширення ринково! взаемодп i операцшно1 сумiсностi мiж спiльнотами у сферi електронних закушвель;
• Еи SIMAP, електронний портал, що надае шформащю про державш закупiвлi в бвропей-ському Союзi;
• GeBIZ, електронний портал, де постачальники можуть вести бiзнес з урядом Сшгапуру.
Сьогоднi в бврош, як правило, використовуються двi моделi електронних державних закушвель: 1) централiзованi закупiвлi — здiй-снюються единим органом з питань державних закушвель з метою забез-печення загальних потреб, тобто за-
мовники доручаюгь здшснення дер-жавних закушвель вiд !хнього iменi ценгралiзованому органу; 2) децен-гралiзованi закупiвлi — передбача-югь самосгiйне здiйснення замовни-ками закупiвель, гобго даюгь змогу кожному замовнику здшснюваги за-купiвлi говарiв i послуг.
Класичним предсгавником 6С, якому пригаманна ценгралiзова-на модель державних закушвель, е Шмеччина. Елекгронш закупiвлi здiйснююгься на базi плагформи E-Vergabe га е обов'язковими до за-сгосування федеральними ввдом-сгвами. 1нгереси привагного секго-ру вщсгоюе громадська органiзацiя "Форум Держзамовлення". Вона аналiзуе осганнi генденцii у сферi державних закупiвель, якi сисгема-гично обговорююгься з урядом, що, поза сумшвом, е показником висо-кого рiвня розвигку громадянського сусшльсгва у краiнi га сприяе змщ-ненню правово'1' держави.
Найбiльш децентралiзовану си-сгему мае Швецiя. Елекгронш дер-жавнi закупiвлi були закршлеш на законодавчому рiвнi ще у 2001 р. У цш кра'1ш немае обов'язково'1' нащо-нально'1' плагформи елекгронних закушвель, нагомюгь мунщипалтеги маюгь власнi елекгроннi плагфор-ми, що викорисговуюгься на до-бровшьнш основi. Загалом сисгема елекгронних закушвель Швеци ха-ракгеризуегься великою кшьюсгю привагних операгорiв, що е ключо-вою ознакою, яка вiдрiзняе и вiд цен-гралiзованих моделей.
Як свiдчигь свiговий досвiд, у засгосуванш елекгронних горгiв е багаго позигивних моменпв: завдя-ки публiчносгi проведення торив
збiльшуегься прозорiсгь закупiвель на вах сгадiях, пiдвищуегься кон-куренщя серед учасникiв, операгив-нiсгь проведення процедур закутв-лi, суггева економiя виграг бюджегу на закупiвлю говарiв, робiг га послуг. Також значним досягненням проведення закушвель в елекгроннш фор-мi е зменшення впливу суб'екгивних факгорiв пiд час визначення пере-можця горгiв га зменшення ризику змови мiж учасниками.
Для краш бвропейського Союзу мехашзм здiйснення державних за-купiвель у формi елекгронного аук-цiону регламенговано Дирекгивами
[7].
Зауважимо, що при здшсненш бвропейським Союзом елекгронних закушвель вщокремлююгь кiлька форм, що !х закрiплено на законодавчому рiвнi бвропейського Союзу або окремих краш — члешв 6С. При цьому е гакож певш механiзми проведення е-торпв, що добровiльно за-сгосовуюгь учасники сфери держав-них закушвель. Прикладами гаких форм закушвель можугь буги:
• електронний аукцюн;
• електронний ринковий май-данчик;
• електронний каталог.
Як свщчигь европейська пракги-ка, здшснення закушвель через елекгронш торговельш майданчики несе вщповвдш плюси як для замовниюв горгiв (гобго для держави), гак i для посгачальникiв (гобго бiзнесу). Також певнi позигивш моменги мае i громадськiсгь (зокрема, досгуп до шформацп, зменшення корупцшних ризикiв, зниження бюджегних виграг га шдвищення конкуренцii серед учасниюв).
До середини 2016 року вс кра!ни бвропейського Союзу мали перейти на обов'язкове застосування елек-тронно! форми державних закупi-вель.
Протягом останшх п'яти рокiв, укра!нський ринок електронно! ко-мерцп показував щорiчне зростан-ня на рiвнi 50-60 % незалежно вщ перманентних економiчних коли-вань. Сьогоднi електронна комерцiя в кра!ш залишаеться чи не единою галуззю, що продовжуе зростати, хоча цього року це вщбуваеться не такими прискореними темпами, як, наприклад, ще 2 роки тому. За шд-сумками 2014 року i промiжними результатами поточного зростання га-лузi помiтно скоротилося, але стало стабшьшшим — 20-25 % на рш. При цьому ринок володiе серйозним по-тенцiалом. Наприклад, у Шмеччиш мiсткiсть ринку електронно! комер-цп становить близько $36 млрд. В Укра!ш аналогiчний показник становить не бшьше $400-$500 млн.
Конференщя ООН з торгiвлi та розвитку (ИМСТЛБ) оцiнила умови для розвитку електронно! комерци в рiзних кра!нах свiту. У рейтингу було представлено 130 держав. При розрахунку шдексу враховувалися показники використання 1нтернету, рiвень безпеки, поширення кредит-них карт i якiсть поштових служб. Укра!на посiла 58 мiсце, мiж ДомМ-канською Республiкою i Вiрменiею.
Лщерами рейтингу на сьогоднi е Люксембург, Норвепя та Фiнляндiя. Також до першо! десятки увiйшли Канада, Австралiя та Пiвденна Корея. США розташувалися на 15 мю-щ. 1нфраструктура, представники бiзнесу i покупщ цих держав бiльше
iнших кра!н сприяють розвитку тор-гiвлi в 1нтернеть
Серед кра!н, що розвивають-ся, фаворитами е Пiвденна Корея, Гонконг i Сiнгапур. Тим не менше фактично густонаселенi держави, наприклад, Бразилiя, Китай i РФ, е бшьшими ринками для електронно! комерци.
Експерти прогнозують, що кра!-ни з економшами, що розвиваються, поступово збшьшуватимуть свою частку на св^овому ринку електронно! комерци. Вже до 2018 р. 40 % iнтернет-торгiвлi вщбуватиметься за межами розвинених краш. Авто-ри доповiдi пов'язують це з полш-шенням техшчно! оснащеностi цих держав — поширенням мобiльних телефонiв та 1нтернету, а також по-явою рiзних електронних плапжних систем, що спрощують покупки в ме-режi.
Пiдписавши "Угоду про асоща-щю", Укра!на взяла на себе низку обов'язив, одним з яких е приведен-ня законодавчих акпв у сферi державних закушвель у вiдповiднiсть до законодавства 6С. Основними вимогами "Угоди про асощащю" е:
• створення центрального органу виконавчо! влади, що за-безпечуватиме координацiю полiтики у сферi державних закупiвель та, окремо, незалежного органу для розгляду скарг;
• шдготовка комплексно! "до-рожньо! карти" реформи й адаптаци законодавства;
• поступове приведення законодавства у сферi державних закушвель у ввдповщшсть до законодавства 6С.
Положеннями Угоди не вимага-егься обов'язкового запровадження елекгронних закушвель впродовж строгав, усгановлених для держав -члешв еС, як зобов'язанi завер-шиги цей процес до кшця 2018 р. Нагомюгь положеннями "Угоди про асоцiацiю" передбачеш вимоги, що всi конгракги маюгь укладаги-ся шляхом проведення прозорих га неупереджених процедур, що запо-бтагимугь вчиненню корупцiйних дiянь.
Саме елекгроннi закупiвлi можугь сгаги гим шсгруменгом, що дасгь змогу досягнуги зазначено'1' вимоги. Згiдно iз додагком XXI до Угоди про асощащю (далi — Додагок) Украша взяла на себе зобов'язання iмпле-менгуваги Дирекгиви № 2004/17/ еС, № 2004/18/еС, № 89/665/еЕС, № 92/13/еС га 2007/66/еС, що сгосуюгься державних закушвель, у сгроки, встановлеш Додагком. Са-ме Дирекгивами № 2004/17/еС га № 2004/18/еС була передбачена можливюгь викорисговуваги елек-гронш аукцiони з мегою шдвищен-ня прозоросл га запровадження i розвигку елекгронних закушвель. Однак у плаш iмплеменгацii, що передбачений Додагком, мюгягься лише чиннi Дирекгиви, нагомiсгь не зазначеш Дирекгиви № 2014/24/ еС, № 2014/25/еС га № 2014/55/ еС, як сгосуюгься елекгронних закушвель, прийняг замiсгь дирекгив 2004 року га набрали чинносп для краш еС вже у 2016 р. [7; 8].
З боку Украши положеннями "Угоди про асощащю" передбачено перехвдний перюд до восьми роюв для повно! адапгацii сисгеми державних закушвель Украши до сгандар-
пв еС. Насамперед це ввдображено у графiку iмплеменгацii чинних Ди-рекгив еС, але гакож передбачене !х надiйне га ефекгивне виконання. Хоча "Угода про асощащю" не по-силаегься на положення чогирьох нових Дирекгив, шдходом до Гармо-шзаци Сисгеми Державних Закушвель в Укра'1ш зi Сгандаргами еС в адапгацii законодавсгва в Угодi е ге, що п положення е "живими шсгру-менгами" i, гаким чином, це означае, що вам новелам законодавсгва еС (у гому чи^ югоричш рiшення Су-дiв еС) необхщно слiдуваги. З цiеi причини для Украши не буде маги сенсу здшснюваги iмплеменгацiю на основi чинного законодавсгва еС у сферi державних закушвель сгосовно пигань врегульованих або не врегульованих, чогирма новими Дирекгивами. Бшьше гого, у пояс-нювальнiй записцi до проекгу Закону Украши "Про публiчнi закушвлГ зазначаегься, що норми закону спря-мованi на виконання вимог "Угоди про асощащю" саме в частиш iмп-леменгаци Дирекгив № 2014/24/ еС га № 2014/25/еС, що мкгягь положення сгосовно викорисгання елекгронних засобiв комушкаци при здiйсненнi державних закупiвель.
Обсяг держзакутвель в Укрш-нi сгановигь майже 250 млрд грн. на рш. Для придбання говарiв за рахунок бюджегних кошпв кожне держтдприемсгво, або держорган, зобов'язанi провесги гендер, у якому на умовах вщкриго1' конкуренцп маюгь взяги учасгь кшька посгачаль-никiв i запропонуваги державi опги-мальну цiну. Ниш в Укршш сгворено нормагивно-правову га шсгигуцш-ну базу, що регулюе "паперовГ про-
цеси державних закушвель. Взагалi можна сказати, що регулювання "па-перових" процедур держзакутвель в основному вiдповiдаe мiжнародним нормам та стандартам у цш сферi. Проте, з огляду на практику, формальна вiдповiднiсть украшського законодавства ще не гарантуе про-зорих i ефективних торгiв та не ви-рiшуe, напевне, головно! проблеми у сферi державних закушвель, — наяв-ностi корупцп.
Основш цiлi реформи:
• викорiнення та запобиання ко-рупцiйним дiянням;
• прозоркть державних 3aKyni-вель;
• недискримшащя i об'ективна оцiнка пропозицiй учасниюв;
• перехiд на електронний доку-ментообiг;
• повна звiтнiсть по торгах та аналiз усiх держзакутвель.
За шщативою громадських орга-шзацш, комерцiйних майданчикiв, державних органiв та шдприемщв в Укра!ш здiйснюeться впроваджен-ня електронно! системи державних закушвель повного циклу. Така система отримала назву ProZorro. Сьогодш система ProZorro розгор-нута на базi всесвiтньо вщомо! неко-мерцшно! оргашзацп Transparency International та безоплатно передана державi для розгортання на нащональному рiвнi. Transparency International, серед шшого, виступае гарантом прозоростi використання грошей iнвесторiв, оскiльки на роз-робку системи не було витрачено жодно! копiйки бюджетних коштiв. До шлотного проекту Prozzoro вже було залучено 2300 держзамовниив, через нього проведено закушвель на
6,5 млрд грн, а економiя становить близько 12 % вщ цши, закладено! в бюджетi.
Президент Укра!ни Петро Поро-шенко пiдписав антикорупцiйний закон "Про державш закупiвлi", при-йнятий Верховною Радою 25 грудня
2015 року [9]. Законом передбача-еться введення електронно! системи закушвель для вах державних закушвель для товарiв i послуг на суму понад 200 тис. грн i для робiт на суму понад 1,5 млн грн. Для замовни-юв, якi здiйснюють свою дiяльнiсть в окремих сферах господарювання, для товарiв i послуг — на суму понад 1 млн грн i для робгг — понад 5 млн грн.
Вгтчизняш та iноземнi учас-ники вах форм власност та оргашзацшно-правових форм бе-руть участь у процедурах закушвель на рiвних умовах.
Замовник самостшно та безоплатно, через авторизован електроннi майданчики, оприлюднюе на вщпо-вiдному веб-порталi iнформацiю про закупiвлю. Закупiвля може здшсню-ватися шляхом застосування одше! з таких процедур:
• вiдкритi торги;
• конкурентний дiалог;
• переговорна процедура заку-пiвлi.
Закон введений в дш з 1 квiтня
2016 року для центральних оргашв виконавчо! влади та замовникiв, якi здшснюють дiяльнiсть в певних сферах господарювання, а з 1 серпня 2016 року — для вах замовниив. З конвертами, договiрняками, уперед-женим i заангажованим ставленням членiв тендерних комiтетiв буде по-кiнчено! Вже в 2016 рощ, прийня-
гий закон дасгь змогу заощадиги у зведеному бюджег до 4,5 млрд грн, а в 2017 рощ, коли вш працювагиме перший повний рш, — вщ 35 до 40 млрд грн.
Кабшег Мiнiсгрiв Украши на за-сiданнi 24 люгого 2016 року загвер-див Положення про функщонуван-ня елекгронно'1' сисгеми закупiвель ProZorro га проведення авгоризацii елекгронних майданчиив. Закрi-плення дегальних правил робоги з ProZorro забезпечуе своечасне пере-ведення всiх державних закупiвель в елекгронний формаг[10]
Загверджене Положення дега-лiзуе ключовi принципи взаемоди сисгеми ProZorro з елекгронними майданчиками. Зокрема, визнача-югься вимоги до майданчиюв, порядок !х авгоризацii, умови шдключен-ня га порушення, за яю майданчики вiд'еднуюгься вiд елекгронно'1' сисгеми. Також члко визначаегься вщ-повiдальнiсгь за порушення правил робоги в система
Згiдно з Положенням авгориза-цiю елекгронного майданчика здш-снюе спецiальна комiсiя за одним або кшькома рiвнями акредигаци, залежно вiд корисгувачiв, яким на-даюгься послуги порядку здшснен-ня закушвль Кожен майданчик мае забезпечуваги, на безоплагнш осно-вi, рiвний досгуп усiх зацiкавлених осiб до шформаци про закупiвлi, а гакож захисг конфiденцiйно'í ш-формацi'í вщ несанкцiонованого до-сгупу.
Крiм гого, всгановлююгься гари-фи за учасгь у гендерах для посга-чальниюв говарiв га послуг. Варгюгь учасгi залежигь вiд варгосп гендеру i коливагимегься вiд 1 до 100 неопо-
дагковуваних мiнiмумiв. При цьому, корисгування сисгемою для держав-них замовникiв залишаегься повшс-гю безоплагним.
Запровадження впродовж року сисгеми елекгронних державних за-купiвель "ProZorro" висвiглило ряд суггевих пигань, що не врегульо-ваш Законом: засгосування пере-говорно'1 процедури закупiвлi у ра-зi якщо замовник вiдмiнив гендер; щодо викорисгання електронноi сисгеми закупiвель суб'екгами, яш не е замовниками у розумшш Закону; щодо оприлюднення звлу про укладенi договори; вщсугшсгь форм докуменгiв у сферi публiч-них закупiвель; здiйснення закупi-вель товарiв, робiг i послуг, варпсгь яких е меншою варгiсних меж, всга-новлених абзацами другим i грегiм часгини першоi сгаггi 2 Закону; здшснення закупiвель фiлiями га учасп фiлiй у процедурах закут-вель. Всi цi пигання операгивно виршуюгься Мiнекономрозвигку Украiни [11].
Висновки га перспекгиви подаль-ших дослщжень. Проаналiзовано законодавсгво га досввд краiн еС з органiзацii державних закушвель, висвiглено сган свiгового га украш-ського ринку елекгронноi комерцп га перспекгиви П розвигку. Показано основш недолiки "паперових" процеав державних закупiвель га основнi цш реформ з викорисган-ням сисгеми ProZorro. У корогко-сгроковий гермш в Украiнi впрова-джено перехвд державних закупiвель в елекгронну площину, що мае при-звесги до тдвищення конкуренцП га зниження корупцшного елеменгу у цьому сегменгi.
список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Типовой закон ЮНСИТРАЛ об электронной торговле с дополнительной статьей 5 bis, принятой в 1998 году. ЮНСИТРАЛ 12 июня 1996 года.
2. Конвенция Организации Объединенных Наций об использовании электронных сообщений в международных договорах (Нью-Йорк, 2005 год). 23 ноября 2005 года.
3. Типовой закон ЮНСИТРАЛ об электронных подписях. ЮНСИ-ТРАЛ 5 июля 2001 года.
4. Рекомендация № 26. Коммерческое использование соглашений об обмене для электронного обмена данными (ЭОД). ЕЭК ООН через Рабочую группу по упрощению процедур международной торговли (РГ.4). ECE/TRADE/WP.4/R.1133. 1995 г. (первая версия).
5. Рекомендация № 31. Соглашение об электронной торговле. ЕЭК ООН через Центр по упрощению процедур торговли и электронным деловым операциям (СЕФАКТ ООН). ECE/TRADE/257. 2000 г. (первая версия).
6. Рекомендация № 32. Рекомендация ЕЭК ООН № 32 по инструментам саморегулирования в области электронной торговли (кодексы поведения). ЕЭК ООН через Центр по упрощению процедур торговли и электронным деловым операциям (СЕФАКТ ООН). TRADE/
CEFACT/2001/14. 2001 г. (первая версия).
7. Директива 2014/24/6С бвропей-ського Парламенту та Ради вщ 26 лютого 2014 року щодо здшснення державних закушвель та про ви-знання недшсною Директиви 2004/ 18/6C, Офщшний Вюник L 94 вщ 28 березня 2014 року.
8. Директива 2014/25/6С бвропей-ського Парламенту та Ради вщ 26 лютого 2014 року щодо здшснення закушвель пщприемствами, що працюють у сферi водо-, енергопос-тачання, транспорту та телекому-шкацш та про визнання недшсною Директиви 2004/17/GC, Офщшний Вкник 6С L 94 вщ 28 березня 2014 року.
9. Про здшснення державних закушвель. Закон Украши вщ 10 квггня 2014 року № 1197-VII (1з змша-ми, внесеними згщно 1з Законами № 1078-VIII вщ 12.04.2016, ВВР, 2016, № 21, ст. 407, № 1356-VIII вщ 12.05.2016).
10. Положення про функщонування електронно! системи закушвель ProZorro та проведення авторизацп електронних майданчиюв. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 24 лютого 2016 року.
11. Щодо здйснення закушвель товарiв, робiт i послуг, вартiсть яких е меншою варпсних меж, встановлених абзацами другим i третiм частини першо! статтi 2 Закону. Iнформацiйний лист вщ 30.09.2016 № 302-06/31462-06 Мшекономрозвитку Украши.
