CC BY
14B.С. Хахула,
кандидат сльськогосподарських наук Бтоцершський нацюнальний аграр-ний унiверситет П.М. Василюк, директор Г.М. Каражбей,
кандидат сльськогосподарських наук
C.М. rpuHie,
кандидат сльськогосподарських наук Л.1. Улич,
кандидат сльськогосподарських наук УкраТнський шститут експертизи сор-Tiв рослин Л.П. Соколюк
Юровоградська сортодосшдна станцiя
УДК 631:633:1.11
Реакця пшшщ М 'яког о^иМог {Triticum aestivum L) на тривашть вимушеного спокою i час eidnoeAenm весняноИ вегетаци
Висвтлено результати дослджень реакц'йпшениц м'якоl озимоl на тривал'сть вимушеного спокою та час вдновлення весняно'( вегетаци (ЧВВВ), х вплив на р'ст, розвиток i виживання рослин та про-дуктивн'сть поав1в. Установлено, що в умовах Центрального Л'состепу Украни вплив цих чинник1в е 'стотним, як1 необхдно враховувати за планування прийом1в весняно-лтнього догляду за посва-ми, особливо за проведення весняних п1дживлень, використання пестицид'в i регулятор'в росту, ви-ршення питання щодо тдаву чи пересву зр1джених поав1в. Еколог1чний ефект ЧВВВ проявляеться не щор'чно, тому не завжди е можлив'сть прогнозувати тип розвитку рослин, але впливати на процеси росту, розвитку i виживання рослин у весняно-лтнш пероди й формування ХхньоХ продук-тивност1 можна шляхом упровадження нтенсивних технологш, оптим1зацй мнерального живлен-ня, застосуванням регулятор'в росту, м'кроелемент1в, засоб'в боротьби з бур'янами, хворобами та шк'дниками.
Ключовi слова:
пшениця озима, еколопчний чинник, вимушений споюй, вщновлення вегетаци, сорт, урожайысть, р1ст, розвиток, виживання, температура, вологозабезпечення.
Постановка проблеми. Стан рослин пшениц озимоТ весною значною мiрою залежить вщ тривалост вимушеного спокою рослин i часу вщновлення вес-няноТ вегетаци. Зимовий споюй у рослин настае з припиненням осшньоТ вегетаци, а закшчуеться з початком вщновлення весняноТ. Теоретичне обфунтування часу вщновлення весняноТ вегетаци, який в агрономiчнiй науковм ли тературi названий еколопчним чинником ЧВВВ уперше досли джений В.Д. Мединцем [1]. Сут-шсть цього природного явища пов'язана з радiацiйним режимом, тривалiстю, штенсившстю i яюсним складом сонячного про-мiння, Тх впливi на рiст та розвиток рослин. За рiзних строкiв вщнов-лення вегетацiТ створюються рiзнi екологiчнi умови росту i розвитку рослин пшеницi озимоТ, що ктот-но впливае на формування вро-жаю. На основi цього вщкриття,
автором запропоновано безза-тратну технолопю диференцмо-ваного весняно-лiтнього догляду за поавами озимих культур. Вона офщмно впроваджуеться в гос-подарствах УкраТни як складова частина штенсивних технологiй вирощування пшеницi озимоТ з 1985 р. [2, 3].
Разом iз тим, останшми часами на планел, в тому числi i УкраТ-нi, спостерiгаеться тенденцiя до глобального потеплшня, змiни клiмату, як значною мiрою впли-вають на час переходу до зимо-вого спокою, вщновлення вегетаци весною, умови зимiвлi, росту й розвитку рослин у весняно-лЬнм перюди. За цей перiод сортовий склад пшениц озимоТ значно оновився. Сучасн сорти за найважливiшими ознаками i властивостями значно рiзняться вщ тих, що вирощували ранiше. Тому уточнення основних по-ложень, як покладенi в основу
екологiчного чинника ЧВВВ, тривалосп зимового спокою рослин, Тхнього впливу на рiст, розвиток i виживання рослин, а також про-дуктивнiсть посiвiв за умов змши клiмату та оновлених сортах е до-сить актуальними.
Мета - вивчення впливу тривалосп зимового спокою й еко-лопчного чинника часу вщновлення весняноТ вегетаци на рiст, розвиток i виживання рослин пшениц м'якоТ озимоТ, тривалiсть мiжфазних перiодiв, продуктив-нiсть посiвiв i реакцiя на них су-часних сортiв.
Методика i умови. Досли дження проводили в 20012012 рр. за методиками державного сортовипробування i державно!' науково-техшчноТ експертизи сорлв рослин у закладах експертизи державноТ системи охорони прав на сорти рослин та господарствах Бтоцерквського району КиТвськоТ областi [4].
Таблиця 1
Тривалкть стану спокою, строки вiдновлення i умови весняноУ вегетацГГ пшениц озимоУ (Бiлоцеркiвська сортодослiдна станцiя,
2001-2012 рр.)
Роки Тривалкть стану зимового спокою Вщновлення весняноУ вегетацГГ
д1б + - до середжх даних дата + - до середжх багаторшних даних Середньодобова температура пов1тря, °С
за вщновлення вегетацГГ закшчення кущення початок колосшня
2001 111 - 17 12.03 - 18 8,0 12,3 12,0
2002 101 - 27 11.03 - 19 5,5 10,9 11,7
2003 150 12 14.04 3 5,9 17,3 20,8
2004 124 - 4 18.03 - 18 5,9 10,3 11,6
2005 141 13 5.04 6 9,1 13,7 20,6
2006 142 14 2.04 3 7,9 10,5 12,6
2007 133 5 14.03 - 16 5,3 7,8 20,7
2008 115 - 13 28.02 - 30 6,4 6,4 19,7
2009 141 13 28.03 - 2 5,1 15,6 17,0
2010 144 16 25.03 - 5 4,8 10,1 13,1
2011 119 - 9 24.03 - 4 5,6 13,2 16,1
2012 136 8 20.03 - 10 6,4 14,0 17,9
Результати дослщжень та Гх обговорення. Тривалiсть вимушеного зимового спокою най-довшою була в 2003 р. - 150 дiб i найкоротшою в 2002 р. - 101 доба. В перюд зимового спокою рослини шддаються впливу цiлого ряду несприятливих чин-никiв зовнiшнього середовища i стреав, якi часто викликають пошкодження та навЬь загибель рослин. Тривале перебування рослин у стаж спокою мае вплив на рiст, розвиток i продуктившсть рослин. Установлено, що чим до-вший перiод зимового спокою пшениц озимо!', тим ослаблеж-шими та кволими виходять рослини iз зими, а посiви зрщжени-ми, якi iнодi гинуть повшстю. В 2009 р., коли вимушений спокiй тривав 141 добу, врожайшсть у господарствах Бiлоцеркiвського району становила 2,34 т/га або майже наполовину менше, нiж у 2008 р., коли рослини в стаж спокою знаходилися 115 дiб.
Осшньо-зимовий i весняно-лiтнiй перiоди 2002/2003 рр. за агроекологiчними умовами були надзвичайно складними, можна сказати катастрофiчними як для перезимiвлi, так i весняно-лiтньоT вегетацп озимих. У Юровоград-
ськ1й сортостанцп за недостат-нього загартування рослин восе-ни, зимових вщлиг, морозiв i льо-довот притерто!' кiрки шаром у 20-46 см, яка залягала впродовж бтьше 2-х мкящв, посiви сильно були зрщжеш, бiльша частина яких загинула. Повшстю загину-ли поави пiсля пару, еспарцету i кукурудзи на силос. Пкля вико-вiвса iз 98 збереглося 27 сорлв [5]. Найвитривалiшими до стре-сових умов оанньо-зимового перiодiв виявились сорти Венера, Дрiада 1, Левада, Луганчанка, По-долянка та деякi шшк Тодi в ба-гатьох репонах кражи загинуло бiля 65% посiвiв озимих [6, 7].
Наступний рiст, розвиток i фор-мування урожайност пшеницi озимо''' залежать також вщ часу вiдновлення вегетацп весною. За середшми багаторiчними дани-ми, в зон дiяльностi Бтоцерюв-сько'' сортодослщно''' станцп вщ-новлення весняно'' вегетацп вщ-буваеться 30 березня. Проте, вна-слiдок змiн клiмату i глобального потеплiння весна стала наставати рашше, за останнiх 12 роюв вщ-новлення вегетацп вiдбуваеться в середньому 18 березня або на 12 дiб рашше, шж у друпй половинi минулого столiття.
Рiзниця в строках настання весняно'' вегетацп за роки до-слiджень була iстотною. Ранне вiдновлення зафiксовано в 2001, 2002, 2007 i 2008 рр.; пiзне - 2003, 2005 та 2006 рр. У iншi роки весна наступала у звичайш строки. Спостереження засвщчили, що за рiзних строкiв настання вес-ни i вiдновлення вегетацп поави пшениц озимо'' попадають у рiз-нi агроекологiчнi умови, рiзний тепловий i свiтловий режими, що iстотно впливае на рiст, розвиток, вщростання та виживання рослин шсля перезимiвлi, форму-вання густоти посiвiв, стiйкiсть до вилягання тощо. В наших досли дженнях, у роки iз раннiм вщнов-ленням весняно''' вегетацп в 2001, 2002 i 2008 рр. рослини вщрос-тали активнiше, але тривалiший час, сильшше кущилися й штен-сивнiше укоршювалися, нiж рослини пiзнiх строюв вiдновлення вегетацп.
За ранньо'' та шзньо''' весни посiви розвиваються за рiзно-го температурного, радiацiйного та свЬлового режимiв, вiд яких значною мiрою залежать строки настання фенофаз i тривалiсть мiжфазних перiодiв (табл. 2)
У 2001, 2002 i 2008 рр. за ран-нього вщновлення вегетацп, рослини вщростали за короткого свЬлового дня, слабко''' соняч-но'' радiацiT', в спектрi яко'' дов-гохвильовi оранжево-червонi промеш переважали над синьо-фiолетовими i пониженого температурного режиму. Середньо-добова температура повiтря на юнець кущення становила 12,3, 10,9 i 6,4°С, помiрною вона зали-шалася до колосiння, формування й наливу зерна. У травш 2008 р., у фазу виходу рослин у трубку i аж до колосшня вона була на рiвнi середньорiчних показни-кiв й становила 19,7°С. За умов раннього вiдновлення вегетацп спостер^алося повiльнiше про-ходження й еташв органогенезу
Таблиця 2
Вплив часу вщновлення вегетацГГ i умов весни на строки настання фенофаз i тривалiсть мiжфазних перiодiв (Бiлоцеркiвська сорто-станцiя, 2001-2012 рр.)
Роки Дата вщновлення вегетацГГ Середньодобова температура пов1тря, °С Дата настання Тривалкть м1жфазного перюду, д|б
кшець кущення початок колосшня колосшня восково'Г стиглосп вщновлення вегетацГГ колосшня колосшня - воскова стиглкть
2001 12.03 12,3 12,0 31.05 18.07 81 47
2002 11.03 10,9 11,7 16.05 2.07 66 47
2003 14.04 18,3 20,8 11.06 17.07 57 36
2004 18.03 10,3 11,6 31.05 12.07 74 42
2005 5.04 13,7 20,6 31.05 12.07 56 42
2006 2.04 10,5 12,6 4.06 18.07 63 43
2007 14.03 7,8 20,7 20.05 26.06 67 34
2008 28.02 6,4 19,7 30.05 10.07 90 41
2009 28.03 15,6 17,0 28.05 5.07 67 38
2010 25.03 10,1 13,1 26.05 4.07 62 39
2011 24.03 13,2 16,1 31.05 4.07 68 32
2012 20.03 14,0 17,9 24.05 28.06 65 35
Середне 18.03 11,9 16,1 28.05 8.07 68 40
фаз росту, що пiдтверджуе три-валiший перiод «вщновлення вегетаци - колосшня» - в 2001 i 2008 рр. 81-90, проти 63 дiб у 2006 р. за тзньо''' весни.
Настання фази колосшня наступало в середньому 28 трав-ня з коливанням за роками вщ 16 травня (2002 р.) до 11 черв-ня (2003 р.). Тривалiсть перюду «ЧВВВ - колосшня» за роки до-слiджень у середньому стано-вив 68 дiб. За раннього настання весни у 2001 i 2008 рр. вш тривав довше, нiж за шзнього у 2003 р. на 24 i 33 доби, що сприяло реге-нерацiйним процесам i виживан-ню рослин. Тривалiсть мiжфaзно-го перюду «колосшня - воскова стиглiсть» у середньому за 12 ро-юв становила 40 дiб, найменше в 2011 р. - 32, найбтьше в 2001 i 2002 рр. - 47 дiб. Якщо рiзниця в тривалостi перiоду «ЧВВВ - колосшня» за роками складала доби перюду «колосшня - воскова стиглiсть» - 15 дiб.
За теорiею автора наукових розробок ЧВВВ [1], рослини за таких умов розвиваються за веге-тативним напрямом, мають бть-шу вегетативну масу i висоту, а також менший вихщ зерна. Нашi дослщження пщтверджують метод ЧВВВ. Висота значною мiрою коливалася за роками не ттьки у рiзних сорлв, але й у межах одного сорту залежно вщ часу настання весни, погоди та умов виро-щування. За умов раннього вщновлення вегетаци й оптимально вологозабезпеченостi висота рослин була бтьшою, нiж за тзньо''' весни та посушливих умов. За раннього вщновлення вегетаци та сприятливих умов у 2008 р. середня висота рослин у досл^ (102 сорти) становила 98 (окре-мих з них до 126 см), у 2006 р. за шзнього вщновлення та серед-нього агрофону - 77 см.
Варто вщмггити, що за раннього ЧВВВ на початку вегетаци за пщвищених доз мшерально-
го живлення вщбувалася iстотна стимулящя ростових процеав, фотосинтетична поверхня по-аву в короткий перюд досягала значних параметрiв. Це призво-дило до неа^ в нижшх ярусах сонячних променiв, витягування нижшх мiжвузлiв, рослини мали пiдвищену здатшсть до виляган-ня. За ранньо''' весни i сприятливих умов у 2008 р. спйюсть до полягання у сорлв Литанiвка, За-можнiсть, Отаман, Мiсiя одеська, Служниця одеська, Повелiя, За-грава одеська i Жайвiр оцiнюва-ли в 1-3 бала.
В 2003 р. за вкрай несприятли-вих умов перезимiвлi негативний вплив на рiст, розвиток i вижи-вання рослин у весняно-лЬшй перiоди мав еколопчний чинник екстремально пiзнього ЧВВВ (14 квЬня), якi стали стресовими. Вщ-бувся рiзкий перехiд вщ суворо'' зими безпосередньо до лЬа. Рослини пiсля стресових явищ зи-мового перiоду вiдразу попали в стресовi умови теплового шоку i гострого дефiциту вологи за вщновлення вегетаци. Це вкрай негативно вплинуло на регенера-фю, енерпю кущiння, наростання вегетативно'' маси, виживання i формування врожайносп рослин. Переважав генеративний пери
од розвитку. Поави були слaбкi, не розкущеш, зрiдженi, частина яких загинула, а л сорти, що збе-реглися мали висоту 32-41 см, а нашвкарлики - 25-35 см. Най-вищими були високорослi сорти Мирошвська 808, Укра'нка 0246, Iллiчiвкa i Нaцiонaльнa, якi також розвивалися як нашвкарлики з висотою 53-68 см та урожайшс-тю 0,51-2,80 т/га.
Нами дослщжено ефектив-шсть упровадження диференцi-йованого догляду за поавами у весняний перiод iз урахуванням ЧВВВ. Доведено, що одержання високих урожа'в пшеницi озимо'' без внесення мшерального азоту за сучасних умов немож-ливе [8]. Дози внесення азоту, як i iнших елементiв живлення, ви-значали за картограмами. Анaлiз результaтiв дослщжень свiдчить, що в роки з раншм вiдновлен-ням вегетац^' бтьший ефект дае пiдживлення посiвiв по мерзло-талому фунл з деяким зменшен-ням дози азоту - до 35-40 кг/га (25-30% повно''' дози). В друге пщживлення, яке проводили в юнф фази кущення, дозу азоту збтьшували до 60-70 кг/га (5060% повно'' дози елемента). Для попередження вилягання рослин доцтьно вносили ретарданти, а
Таблиця 3
Урожайшсть пшеницi озимо'Г залежно вщ ЧВВВ
Рк Час вщновлення вегетацп Урожайшсть, т/га
Бшоцерювська сортостанц1я Бшоцерюв-ський район СТОВ Розалпвське Агроф1рма Матюш1
2001 12.03 - 4,02 3,65 4,02
2002 11.03 - 4,15 4,04 3,81
2003 14.04 - 1,54 3,12 2,07
2004 18.03 8,12 3,23 4,82 6,42
2005 5.04 8,58 3,41 3,86 6,63
2006 2.04 7,89 3,49 2,60 4,68
2007 14.03 4,29 3,24 3,41 3,96
2008 28.02 8,29 4,54 4,78 4,98
2009 28.03 7,22 2,34 4,69 5,60
2010 25.03 3,85 2,34 2,11 2,92
2011 24.03 3,28 2,63 2,31 2,15
2012 20.03 6,31 4,79 4,52 4,91
Таблиця 4
Реакцiя сучасних сортiв пшеницi озимо'Г на ЧВВВ, БГлоцермвська
сортостанцiя
Рання весна - 2008 р. П1зня весна - 2006 р.
Сорт Зимо- Висота Урожай- Зимо- Висота Урожай-
стшккть, рослин, нкть, стшккть, рослин, жть,
бал см т/га бал см т/га
Подолянка 9 96 8,60 9 79 4,00
Фаворитка 9 101 10,03 9 70 3,68
Турунчук 9 100 8,47 8 72 4,12
Отаман 9 84 7,17 7 74 3,90
для захисту вщ хвороб, бур'янiв i шкiдникiв - пестициди.
В роки з шзшм вщновленням вегетацiT, за рiзкого наростання температур, рослини слабше ку-щилися, нагромаджували меншу вегетативну масу, тому за такот ж рiчноT' дози азоту, за першого пiдживлення, яке проводили яко-мога ранiше, збтьшували дозу азоту до 70-90 кг/га, обмежували пiзнe азотне пiдживлення, вщ-мовлялись вiд застосування ре-тарданлв. Середньо зрiдженi тс-ля перезимiвлi посiви за ранньот весни залишили до збирання, а за тзньот весни тх пересiвали або наавали в стислi строки.
Рiзнi агроеколопчш умови, якi складалися за неоднакових стро-кiв вiдновлення веснянот вегетацп мали вплив на формування врожайност (табл. 3).
Сприятливiшi умови для росту та розвитку рослин, а також вища врожайшсть сформована в роки iз раншм i середнiм часом вiдновлення веснянот вегетацп
(2004, 2008, 2012 рр.). За них за-фiксоване оптимальнее поед-нання факторiв життя для формування максимально можливих показниюв елеменлв продук-тивностi у найважлив^ веснянi фази росту й етапи органогенезу. Чим сприятливiшими е агроеколопчш умови, тим вищою бувае продуктившсть рослин.
У 2003 р. за дуже тзньот весни iнадзвичайно несприятливих по-годних умов, якi останнiми роками почаспшали, одержано дуже низький урожай. В господарствах Бтоцерювського району вiн ста-новив у середньому лише 1,54, у передовому господарей району агрофiрмi Матюшi - 2,07 т/га. Бiльшiсть сучасних сортiв, особливо короткостеблових, позитивно реагують на ранне вщновлення вегетацп (табл. 4).
У цьому випадку формуеться високорослий густий стеблостм, бтьший урожай вегетативно'' маси i зерна, хоча урожайний ш-декс дещо зменшуеться. Вiдтак,
сп1вв1дношення зерна та соломи залежить вщ тривалостi вегетативного i репродуктивного пе-рiодiв.
Нашi дослiдження показують, що в окремi роки екологiчний ефект ЧВВВ не проявляеться. В 2007 р. вщновлення веснянот вегетацп вщбулося рашше середшх багаторiчних даних - 14 березня. Весна характеризувалася теплою та сухою погодою, малосприят-ливою для регенерацп, росту та розвитку рослин. За березень, квггень i травень випало 44,2 мм опадiв або втричi менше середнiх багаторiчних показниюв. Унасли док рiзкого перепаду температурного режиму i вiдсутностi ефек-тивних опадiв, коренева система розвивалась дуже повтьно або не розвивалася зовам, рослини майже не кущилися, вiдставали в ростi, посiви формувалися низь-корослими, висота яких станови-ла 70-72 см, а в сорлв Запорука, Олекспвка, £дшсть, Турунчук, Хазарка, Торртд, Пам'ятi Ремесла, Смуглянка та Богиня лише -51-63 см. Стеблоспй був не ви-рiвняний за розвитком i висо-тою з домiнантним ростом голо-вних стебел, що значною мiрою призвело до значного зниження продуктивности посiвiв (табл. 3). У цьому роц на рiст, розвиток, виживання рослин i формування врожайностi бтьший вплив мали погоднi умови весняно-лЬнього перiодiв, а не час вщновлення веснянот вегетацп.
В 2006 р. за тзньот весни, коли вегетаця вщновилася 2 квЬня рослини розвивалися за помiр-ного температурного режиму i достатнього рiвня вологозабез-печення. Колосшня наступило 4 червня, тривалiсть перiоду вiд вiдновлення вегетацп до колосшня тривав 63 доби або на 5 дiб менше середшх багаторiчних даних. ^зне вщновлення вегетацп i скорочення вегетативного пе-рiоду виявило уплив на продук-
тившсть. У дослiдi, за звичайно'' технологи, врожайшсть сортiв у Бiлоцеркiвськiй сортостанци ста-новила 4,73 т/га, СТОВ «Розалив-ське» - 2,60, aгрофiрмi «Мaтюшi» -4,68 т/га, що значно менше се-реднiх бaгaторiчних показниюв. У Бiлоцеркiвськiй сортостанци в окремому досл^ за вирощуван-ня пшениц озимо'' в умовах шд-вищеного агрофону за штенсив-ною технолопею, внесенню (крiм основного удобрення) весною по мерзлоталому фунт по 68 кг д.р. азоту i у фазу кiнця кущiння № 68, Р205 20, К2О 20 кг д.р., се-редня врожaйнiсть становила 7,89 т/га, а сорлв Мaнжелiя, Ли-бiдь, Престиж, Скарбниця, Хуторянка, Колос Мирошвщини, По-дяка, Волошкова, Краснодарська 99, Ювтейна 100, £дшсть, Лита-нiвкa та Турунчук - 9,03-11,4 т/га. Подiбне спостер^алося i в 2005 р., коли за тзнього вiдновлення вегетацп, сформована висока врожайшсть - у Бтоцерювськш сортодослщшй станци 8,58 т/га, aгрофiрмi «Мaтюшi» 6,63 т/га. Екологiчний фактор тзнього ЧВВВ компенсувався сприятли-вими погодними умовами i тем-
пературним режимом у весняно-лiтнiй перюди.
Таким чином, нaвiть за шзньо''' весни за умов упровадження штенсивних технологiй й оптимального рiвня мiнерaльного живлення aгрономiчними зу-силлями можливо компенсувати недобiр урожаю, який можливо було б одержати за раншх стро-кiв вiдновлення вегетацп.
Висновки. В умовах Центрального Лкостепу Укра'ни вплив тривaлостi вимушеного спокою й еколопчного фактора часу вд новлення весняно'' вегетацп на рiст, розвиток, виживання та фор-мування врожaйностi пшеницi озимо'' е iстотним, який необхiдно враховувати за умов планування зaходiв весняно-лггнього догляду, проведення весняних пiдживлень, використання пестицидiв i регу-ляторiв росту, виршення питання щодо пiдсiву чи переаву зрщже-них посiвiв. Бiльшiсть зареестро-ваних сортiв, особливо коротко-стеблових, позитивно реагують на ранне вщновлення вегетацп.
В роки з раншм вiдновленням вегетацп бiльший ефект дае шд-живлення посiвiв по мерзлотало-
му фунт з деяким зменшенням дози азоту до 35-40 кг/га (30-35% повно''' дози). Друге шдживлен-ня доцтьно проводити в кшщ фази кущення шляхом збтьшен-ня дози азоту до 60-70 кг/га. Для попередження вилягання рослин вносити ретарданти, а для захис-ту вщ хвороб, бур'яшв та шюдни-кiв - застосовувати пестициди. В роки iз пiзнiм вщновленням веге-тац^' за тiеT' ж рiчноT' дози азоту, за першого шдживлення, яке про-водять якомога рашше, дозу азоту доцтьно збiльшувaти до 7090 кг/га i обмежувати пiзне азот-не пiдживлення та застосування ретaрдaнтiв.
Еколопчний ефект ЧВВВ про-являеться не щорiчно, тому не завжди е можливiсть прогнозу-вати тип розвитку, але впливати на процеси росту, розвитку та виживання рослин, а також фор-мування '''хньо''' продуктивносп можна шляхом упровадження ш-тенсивних технолопй, оптимiзaцiT' мiнерaльного живлення, засто-суванням регуляторiв росту, мi-кроелеменлв, зaсобiв боротьби з бур'янами, хворобами та шюд-никами.
ВИКОРИСТАНА Л^ЕРАТУРА
1. Мединец, В.Д. Влияние экологических условий и времени возобновления весенней вегетации растений на соотношение органов и продуктивность пшеницы озимой, их значение для сортовой агротехники и селекции: автореф. дисер. на соиск. учен. степени доктора с.-х. н. - Харьков, 1974. - 48 с.
2. Мединець, В.Д. Природы стресори в онтогенез! зимуючих рослин / В.Д. Мединець // Управлння онтогенезом рослин. - Полтава: Верстка, 2001. - С. 23-49.
3. Госагропром СССР. Методические рекомендации по разработке дифференцированного ухода за посевами озимых культур в зависимости от ВВВВ при интенсивной и обычной технологиях возделывания. Автор Мединец В.Д. - Полтава, 1986. - 22 с.
4. Методика проведення експертизи та державного випробування сорт1в рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур // Охорона прав на сорти
рослин: Оф. бюл. - К.: Алефа, 2003. - Вип. 2. - Ч. 3. - 241 с.
5. Улич, О.Л. Продуктивысть сорт1в пшениц1 озимо'' залежно в1д попередниюв I строюв авби в правобережному Л1состепу: автор. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - К., 2006. - 20 с.
6. Литвиненко, М.А. Вплив строюв авби I сублеталь-них зимових температур на виживаысть та врожайшсть пшениц1 озимо'' / М.А. Литвиненко, С.П. Лыфенко // В1сник аграрно'' науки. - 2004.-№ 5. - С. 27-31.
7. Селекц1я пшениц1 озимо'' на адаптац1ю до бю- та абютичних чинниюв та яюсть зерна / Спец1альна селекц1я I наанництво польових культур. За ред. В.В. Кириченка. - Харюв, 2010. - С. 29-44.
8. Клуб 100 центнер1в // Сорти та оптимальы системи вирощування пшениц1 озимо''. - Видання 7. - К.: Логос, 2012. - 132 с.
