CC BY
12НАЙАКТУАЛЬН1ШЕ
П. М. Василюк, Л. I. Улич,
кандидат сльськогосподарських наук УкраТнський шститут експертизи сорлв рослин
УДК 631:633:1.11
Ягробюлогпшособли&остй сортвдворугкпшенищм 'яког (ТтШсит акИтт Ь.)
Дошджено основн1 морфолог1чн1 та агробюлог1чн1 особливост1 новостворених втчизняних сорт1в-дворучок пшениц м'яко'С а також доцльнсть впровадження 'ху виробництво.
Ключовi слова:
пшениця м'яка, дворучки, стадя яровизацп, типово озимi, типово яру осiння сiвба, весняна авба, урожайнiсть, якiсть зерна.
Постановка проблеми. За
останне десятирiччя стаб^за-щя виробництва продовольчо-го зерна на високому рiвнi вщ-буваеться не тшьки за рахунок ефективного використання на-явних сортових ресурсiв озимоТ та яроТ пшеницi м'якоТ i вдоско-налення новiтнiх агротехнологiй, але й шляхом упровадження но-вих форм пшеница якi рiзняться за бюлопею рослин, реакщею на умови проходження окремих етатв i стадм розвитку.
За типом розвитку, тривалк-тю онтогенезу, вiдношенню до умов навколишнього серед-овища та, передуам, температурного режиму пшеницi роду ТгШсит Ц як i деяк iншi од-норiчнi рослини, бувають ози-мi, напiвозимi, ярi та дворучки [1-3]. До ярих належать форми пшеница як за весняноТ сiвби, в перший же рк вегетацiТ мають здатнiсть до колосшня, цвтн-ня, а також можуть утворювати насiння. Озимими вважаються сорти, як за весняноТ сiвби не спроможн виколошуватися, а цвiтуть, достигають i дають урожай лише в наступному роцк До групи натвозимих належать сорти, що виаваються в зонах з тривалим оаным перiодом i вiдносно помiрною й слабко морозною зимою.
До дворучок вiдносять форми, що здатн виколошуватися, як за тзньоТ осiнньоТ, так i за ранньоТ весняноТ сiвби, тобто вони ма-
ють здатнюь нормально розви-ватись при веснянiй та оаннм сiвбi, тому Тх можна вирощувати як озимi i ярi культури [4-6].
Ранiше в науковiй лiтературi переважали тенденцiТ до суво-рого розмежування озимих i ярих форм, проте тзнше було поширено твердження, що роз-подiл на озимi та ярi рослини мае умовний характер. ^ та озимi форми кнують лише для окрес-лених зон, а саме пщзон i мiкро-зон з властивими Тм природно-клiматичними умовами. В межах типово озимих i типово ярих сортiв пшеницi iснуе ряд форм з неоднаковим ступенем озимос-тк Такий поступовий перехiд вiд ярих до озимих форм поясню-еться характером генотипу рослин [ 7].
Подш рослин за типами розвитку бiльшiсть учених обфун-товують фiзiологiчними та гене-тичними особливостями Тхнього стадiйного розвитку, яю е якiсно переломними перiодами в онтогенезу властивiстю рослин по-требувати проходження окремих стадм розвитку специфiчних умов середовища [3, 5, 6]. Пшениця озима для проходження стадп яровизацп у початковий перюд потребуе дiТ знижених температур вщ 0 до 10°С, а дея-кi сорти вщ -4 до +10° С, сорти яроТ пшениц вiд +5 до +20°С, а дворучки вiд +3 до +15°С. Отже, в озимих форм е вщповщна потреба в холоду лише пкля задо-
волення якоТ вони здатн1 коло-ситися [4].
Всi форми пшениц пiд час проходження стадiТ яровизацп рiзняться мiж собою не тшьки за вимогами до температурного режиму, але й ТТ тривалiстю. За даними деяких учених, сорти озимоТ пшениц в твычних i схiдних регiонах колишнього Радянського Союзу характеризуются довшою стадкю яро-визaцiТ - 45-70 дыв, а тi що ви-рощуються в Зaхiднiй £вропу на твды УкраТни - 35-45 днiв [8]. Сорти першоТ групи, в основному ярi форми, якi проходять ста-дiю яровизaцiТ за температури 8-15°С характеризуються короткою стaдiею, а сорти четвертоТ-п'ятоТ груп, в основному озиму якi проходять ТТ при темперaтурi 0-3°С з довгою стадкю [6].
На запити й нагальн потреби виробництва в 1нститут фiзiоло-г!Т рослин i генетики НАН УкраТни пiд керiвництвом aкaдемiкa НАН УкраТни В. Моргуна в юнц минулого стол^тя було розпоча-то селекцiю та вперше в УкраТн створено сорти пшениц дворучки. Пiсля успшноТ держав-ноТ квaлiфiкaцiйноТ експертизи в 2007-2008 рр. сорти Зимоярка та Хуторянка було занесено до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТнк Для швидкого впровадження Тх у виробництво вагоме значення мае досшдження Тхых агробюлопчних особливостей,
_НАЙАКТУАЛЬНШЕ_
Агробiологiчнi особливостi сор^в-дворучок пшеницi м'яко! [ТпИсит aestivum L.)
Таблиця 1. Мофоагробiологiчнi властивостi зареестрованих сортiв пшеницi дворучок. Бiлоцеркiвська держсортостанцiя, 2005-2008 рр.
Показники С о р т и
Зимоярка Хуторянка
Рвновидшсть лютесценс еритроспермум
Тип розвитку дворучка дворучка
Рослина за висотою середня короткостеблова
Форма куща прямостояча прямостояча
Форма колосу цилшдрична трамщальна
Дата колоання 30.05 27.05
Вегетацмний перюд, д|б 285 280
Слйюсть до вилягання, бал 9.0 8.3
Слйюсть до посухи, бал 8.3 8.3
Зершвкам за крупшстю середня крупна
продуктивного та адаптивного потенцiалiв, придатностi до ви-рощування, а також викорис-тання у певних агроеколопчних зонах. Тому всебiчна оцiнка цих сортiв за морфоагробюлопч-ними й господарсько-цiнними ознаками, за еколопчноТ плас-тичностi та адаптивност мае на-укову, господарську та загально-державну цiннiсть, а дослщжен-ня з даноТ науковоТ тематики е досить актуальними.
Метою дослщжень було ви-вчення агробiологiчних особли-востей нових форм пшеницi -сор^в-дворучок з метою роз-ширення сортименту пшеницi, а також повышого використання агроекологiчних умов виробни-цтва.
Методика дослщжень. До-
слiдження проводили в закладах експертизи сортiв рослин за методиками ДержавноТ квaлiфi-кацмноТ експертизи та сортови-пробування [9]. Перюд ярови-зацп та зимостмюсть визначали в Iнститутi рослинництва НААН, яюсы показники в УкраТнському нститут експертизи сортiв рос-лин.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Дослiдження морфологiчних i агробiологiчних властивостей та фiзiологiчних основ розвитку рослин сортiв Зимоярка i Хуторянка свiдчить, що за типом розвитку Тм влас-тивi яровiсть та озимiсть, завдя-ки чому Тх можна вщнести до сор^в-дворучок. Вони можуть нормально розвиватись як при веснянiй, так i осiннiй сiвбi, можна вирощувати як озимi, так i ярi форми. Рослини цих сор^в не мають стадп яровизацп озимого типу. За авби восени, коли Ытен-сивнiсть сонячноТ рaдiaцiТ зниже-на, за короткого дня та вщносно низькоТ температури сор^в-дворучок затримуеться диферен-цiaцiя точки росту, що позитивно впливае на Тх перезимiвлю. Тому
для проходження стадп ярови-зацГТ вони в початковий перюд потребують менш тривалоТ дм знижених температур, унaслiдок чого перiод стадп яровизаци у сортiв-дворучок коротший. В 2004-2005 рр. у сор^в Хуторянка вiн становив 77 дыв, Зимоярка -85 днiв, тодi як у типово озимих - Крижинка, Богдана, Либщь, По-чесна, Сыгурка, Трипiльськa - 91 день. У 2006-2007 рр. у деяких сор^в-дворучок а^я яровизаци становила 63 ды, а в типово озимих - Перлина Лкостепу, Ан-тонiвкa, Колос Миронiвщини -89-93 днк Варто зауважити, що серед типово озимих також е чимало сор^в з короткою стади ею яровизаци. У 2004-2005 рр. у сор^в Батько, Затока, Землячка, Зразкова, Шестопaлiвкa, Косови-ця, Богатирська, Багряна, Попе-люшка тривaлiсть стадп яровизаци була на рiвнi сортiв-дворучок -70-83 днi. Проте тривалкть стадп яровизацп нaвiть в одного й того ж сорту не е стабшьною. На ТТ три-вaлiсть упливають температур-ний режим, умови проростання та росту, а також вк рослин. Так, у сорту-дворучки Зимоярка яро-визaцiя в 2004-2005 р. тривала 85, i в 2005-2006 - 69 д|6, а в озимих сор^в Ласуня i Альтера вщ-повiдно 79 i 75, 91 i 98 дiб.
У сор^в-дворучок тривaлiсть мiжфaзних перiодiв, строюв ко-лосiння, цвiтiння, вегетaцiйного
перюду не мала iстотноТ' рiз-ниц вiд типово озимих сортiв. Колоання в середньому за три роки наступало у Хуторянки 27 травня, Зимоярки - 30 травня. Вегетацмний перiод за 20052007 рр. вщпов^но становив 280 i 285 дiб. За строками до-зрiвaння сорт Хуторянка можна вiднести до середньораных, а сорт Зимоярка - середньости-глих. Коротка характеристика окремих морфоагробюлопчних властивостей сортiв-дворучок наведено в табл. 1.
Дослiджувaнi сорти-дворучки за формою куща е прямостоячими, Зимоярка рiзновиду лютес-ценс, Хуторянка - еритроспер-мум. За рiвнем iнтенсивностi та типом вимог до умов вирощу-вання Тх можна вщнести до нтен-сивних. Вони характеризуеться полiпшеними морфолопчними та aгробiологiчними властивос-тями рослин, широкою нормою реакцп на оптимiзaцiю умов ви-рощування, мають товстшу соломину, що зумовлюе досить високу стiйкiсть до вилягання (7-9 бaлiв) i здaтнiсть рослинами засвоювати вищi дози добрив, якi добре окуповуються. Обидва сорти мають високий потен^ал продуктивностi (табл. 2).
Сорти-дворучки краще реа-лiзують свiй потенщал продук-тивностi за сприятливих агроеколопчних умов, при цьому
_НАЙАКТУАЛЬНШЕ_
Агробiологiчнi особливостi сор^в-дворучок пшеницi м'яко! [ТпЪЪит aestivum L.)
Таблиця 2. Максимальна врожаинiсть пшениц сорлв-дворучок у системi державно!' експертизи сортiв рослин
Назва сорту Заклад експертизи Зона Р1к Урожайшсть, т/га
Миргородська сортостан^я Л 2005 9,44
Березанська сортостанщя Л 2005 9,08
о и Юровоградська сортостанцiя С 2006 8,19
т Бшоцерювська сортостан^я Л 2006 8,40
Бшоцерювська сортостанцiя Л 2005 9,98
та к Бшоцерювська сортостанцiя Л 2006 8,99
X к Рiвненський держекспертцентр П 2009 11,40
О 1— Городенкiвська сортостанцiя Л 2009 8,76
Вiнницький держекспертцентр Л 2009 8,44
Тернопшьський держекспертцентр Л 2011 8,04
П р и м i т к а: зона розташування закладу експертизи: С - Степ, Л - Лкостеп, П - Полкся;
позитивно реагують на високий агрофон, на п!двищен! дози добрив, на кращ1 попередники, а також на нов1тн1 1нтенсивн1 аг-ротехнологп. Технологи виро-щування цих сорт1в мають су-проводжуватися високою культурою землеробства та суворим дотриманням ус1х елемент1в 1нтенсивних технолог1й. При Тх розм1щенн1 п1сля г1рших попе-редниюв, низькому агрофон1, недостатньому забезпеченн1 агротехнолопчними ресурсами, порушеннях агротехн1ки вони можуть значно знижувати про-дуктивн1сть. На Б!лоцерк!вськ!й держсортостанцп в 2005 р. за с1вби п1сля гороху урожайн!сть сорт1в Зимоярка та Хуторянка
становила 8,98 I 9,46 т/га, а п!сля пршого попередника (стерня) -в1дпов1дно 7,47 I 7,76 т/га, що на 18,2% менше.
За продуктивного сорти-дво-ручки, при дотриманн! сортовоТ агротехн1ки, за ос!нньоТ с1вби не поступаються типовим озимим сортам, а часом I перевершують Тх, а за весняноТ с1вби займають перш1 м1сця серед ярих форм пшениць (табл. 3).
Середня урожайн!сть сорту Зимоярка за роки випробуван-ня в сортодосл!дних станц1ях л!-состеповоТ зони УкраТ'ни становила 6,82 т/га, прибавка до нац!-онального стандарту - 0,29 т/га. У весняному пос1в1 формував урожайн!сть 5,03 т/га, прибав-
ка в1д 0,35 т/га (Маньювська держсортостанц1я) до 1,20 т/га (Хмельницький ОЦЕСР). Борош-номельн! I хл1бопекарн1 власти-вост1 добр1 та в1дм1нн1. Вм1ст б!л-ка в зерн1 14,0-14,2, клейковини 28,5-29,0%, 1ДК 75 о.п., сила бо-рошна 357-373 о.а., об'ем хл1ба 1080-1100 мл. Сорт взноситься до сильних пшениць та занесений до Реестру з 2007 р. для зони Л!состепу.
Сорт Хуторянка - коротко-стеблового, ¡нтенсивного типу. Спйюсть до вилягання добра. Посухост!йка. За весняноТ с1вби займае перше м1сце за врожай-н1стю серед типово ярих сорт1в, особливо за ранньовесняноТ с!в-би або за с1вби у «лютнев1 в!кна». За три роки досшджень в сорто-досл1дних станц1ях лкостеповоТ зони, врожайн1сть за ос!нньоТ с1вби становила 6,58, що явля-еться вище нац1ональних стан-дарт1в на 0,45 т/га, за весняноТ -4,80, або на 0,12 т/га вище. Мак-симальну врожайысть за ос!н-ньоТ с1вби сформовано в Р!внен-ському обласному державному центр1 експертизи сорт1в рослин у 2011 р. - 11,4 т/га, за весняноТ с1вби в Б!лоцерк!вськ!й держсортостанцп в 2005 р. - 6,89 т/га. Хл!бопекарськ! властивост1 добр! та в1дм1нн1. Вм1ст б1лка в зер-н1 становить 14,0-14,2%, клейковини 28,4-29,9%, 1ДК 65-75, сила борошна 375-418 о.а., об'ем хл!-ба 1100-1150 мл. Занесена до Реестру сорт1в рослин для л!со-степовоТ зони з 2008 р., мае висок! показники урожайност!, як! забезпечуе також в Степу.
Одн!ею з вад сорт!в-дворучок е Тхня недостатня морозост!й-к!сть. В умовах проморожуван-ня вона е нижчою н!ж в типово озимих сорт!в, проте, за правильно побудованого агротех-нолог!чного процесу та вдалого добору строюв с!вби ц! сорти перезимовують усп!шно. Лише в дуже несприятливих умовах
Таблиця 3. Урожайшсть сортiв-дворучок в порiвняннi з типово озимими та типово ярими сортами. Бiлоцеркiвська держсортостанцiя, 2005-2007 рр.
Сорти Урожайшсть, т/га
2005 2006 2007 Середня
а) Осння авба, типово озим1 сорти
Подолянка 9,10 8,71 6,96 8,26
Крижинка 8,28 8,55 6,80 7,88
Смуглянка 9,50 9,75 6,46 8,57
Скарбниця 8,95 9,53 6,11 8,20
Сорти-дворучки
Зимоярка 9,03 8,40 6,97 8,13
Хуторянка 9,65 9,00 7,23 8,63
б) весняна с1вба, типово яр[ сорти
Рання 93 5,23 4,62 2,62 4,16
Елепя мирошвська 6,04 5,51 1,55 4,37
Сорти-дворучки
Зимоярка 5,01 5,56 1,80 4,12
Хуторянка 6,89 5,15 2,46 4,83
НАЙАКТУАЛЬНШЕ
Агробюлопчы особливостi сортiв-дворучок пшеницi м'якоТ [ТпИсит aestivum L.)
осiнньо-зимового перюду поа-ви можуть загинути.
Сорти-дворучки мають специ-фiчну реaкцiю на строки авби, в бiльшiй мiрi, нiж типово озимi, а також реагують на ранню сiвбу. В зв'язку iз коротшим перiодом яровизацп, Тх доцiльно виава-ти восени, в юнц оптимальних строкiв, що встaновленi для ози-моТ пшениц в кожнiй грунтово-1шматичнм зон. Раны та тз-ньоосiннi поави переростають або не встигають розкущитися. За таких умов iснуе бшьша вiро-гiднiсть вимерзання. (рисунок).
Найвищу продуктивысть сорт Хуторянка формував за виаван-ня 20-30 вересня, причому зни-ження урожaйностi за ызнього висiву було меншим (21,5%), ыж за раннього (31,7%). У 2005 р., за авби 30 вересня, врожайысть
становила 9,98, а з виаву 10 жовтня - 9,42, за ранньоТ авби -6,63 т/га, або на 33,6% менше. Дворучки можна також виава-ти в «зимовi вкна» та ранньою весною за першоТ можливостi виТзду в поле, нaвiть по тало-мерзлiй землi.
Отже, основнi переваги сор^в-дворучок полягають у тому, що розширюються мож-ливостi роду Тгй'сит Ц продо-вжуеться перiод оанньоТ сiвби, так як Тх можна виавати в юн-цi оптимальних строюв посiву озимих культур, пщ час зимо-вих вiдлиг та ранньою весною. Дуже важлива перевага ще й в тому, що коли тд час зимiвлi оаны поави зрщжуються, то Тх навесы можна тдавати або пе-реавати тiею самою культурою i нав^ь сортом. Упровадження
Тх у виробництво дозволяе кра-ще використовувати агроеко-логiчнi умови вiдповiдних зон, господaрсько-aгрономiчнi мож-ливостi господарств, а також дае змогу стабкшзувати виробництво продовольчого зерна на високому рiвнi.
Висновки. В^чизняы сорти-дворучки пшениц м'якоТ за урожaйнiстю та продовольчими якостями зерна не поступаються нацюнальним стандартам озимих i ярих пшениць, а нерiдко i переважають Тх.
Впровадження сор^в-двору-чок у виробництво розширяе можливос^ роду ТгШсит Ь. та продовжуе перiод оанньоТ авби. 1х можна висiвaти в кiн-цi оптимальних строкiв поаву озимоТ пшеницi пiд час зимових вщлиг та ранньою весною.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Куперман, Ф. М. Бюлопчы особливостi розвитку, росту й органогенезу пшениц / Ф. М. Купер ман // Озима пше-ниця. - Колектив aвторiв пщ ред. Бугая С. М. - К.: Урожай, 1969. - С. 41-51.
2. УкраТнська альськогосподарська енциклопедiя. Вiдп. редактор Переспикiн В. Ф. - 1970. - Том 1. - 379 с.
3. Бондаренко, В. И. Рост и развитие растений / В. И. Бон-даренко, Н. А. Федорова, Е. М. Лебедев [и др.] / Пшеница под ред. В. Н. Ремесло. - К.: Урожай, 1977. - 427 с.
4. Федоров, А. К. Яровизация и ее загадки / А. К. Федоров // - Кишинев: Штиинца, 1990. - 176 с.
5. Лысенко, Т. Д. Агробиология. / Т. Д. Лысенко. - М.: Сель-хозгиз, 1952. - 781 с.
6. Долгушин, Д. А. Мировая коллекция на фоне яровизации / Д. А. Долгушин. - М., Л.: Сельхозгиз, 1935. - 110 с.
7. Чайлахян, М. Х. Регуляция цветения высших растений / М. Х. Чайлахян. - М.: Наука, 1988. - 560 с.
8. Шелепов, В. В. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / В. В. Шелепов. - Мироновка, 2004. - 525 с.
9. Методика проведення експертизи та державного випро-бування сорлв рослин зернових, круп'яних та зерно-бобових культур / Охорона прав на сорти рослин. - К.: 2003. - № 2, - Ч. 3.- С. 6-19, 191-204.
