CC BY
14
ЕКОЛОГ1Я
УДК 574.63:665.664 DOI: 10.30977/BUL.2219-5548.2019.86.1.74
РЕАГЕНТНА ОЧИСТКА ПРОМИВНИХ ВОД НАФТИ
Хоботова Е.Б., Даценко В.В., Харкчвський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет
Анотаця. У робот1 розглянуто процес очищення промивних вод нафти в1д хлорид4отв до норм технолог1чного процесу, що мостить х1м1чне осадження хлорид4отв аргентум мтратом AgNOз з наступною регенеращею реагенту-осаджувача. Визначен основн параметри процесу та оптим^зоваш його стада.
Ключов1 слова: промивн води нафти, реагентна очистка, хлорид4они.
Вступ
З кожним роком обсяги св^ового проми-слового виробництва з переробщ нафти збшьшуються [1, 2]. Промислова обробка нафти полягае в И знесолюванш та зневод-ненш [3-5]. Установлено, що тсля попе-реднього знесолювання сиро! нафти яюсть нафтопродукпв значно зростае, а експлуата-цiя технолопчних нафтопереробних установок збiльшуеться. Так, у процес обробки нафти методом кавгацн промивнi води по-ступово збагачуються iонами хлору. Концен-тращя iонiв хлору за цим методом тдви-щуеться до 70 разiв порiвняно з допустимими кiлькостями 2-5 мг/л [6].
Зазвичай нафта, яка поступае на нафто-переробш заводи, мютить вiд 9 до 570 мг/л хлористих солей [4]. Часом вмют цих домiшок бувае набагато вищим. 1х при-сутшсть зумовлюе утворення хлоридно! кис-лоти в подальших технологiчних стадiях термiчноl обробки нафти. Пари НС1 зни-жують продуктивнiсть виходу нафтопро-дукпв, порушують режим роботи нафтопереробних установок, знижують калорiйнiсть i
яюсть нафтових палив, викликають корозiю апаратури нафтопереробних установок. KpiM того, пов^ря робочо! зони забруднюеться токсичною сполукою HCl, що е негативним чинником для здоров'я людей, як працюють на пiдприемствi, викликае корозiю техноло-гiчного устаткування та iстотно попршуе умови працi.
Крiм того, на нафтопереробних тдпри-емствах через вщсутшсть замкнутого водо-споживання поширена практика скидання великих об'емiв стiчних вод унаслщок процесу переробки в промислову каналiзацiю [1]. Скидання неочищених стiчних вод, забруднених вихiдною сировиною усiлякими неорганiчними й органiчними речовинами, у промсток завдае великий збиток навколиш-ньому середовищу.
Аналiз публiкацiй
У лiтературi описуються рiзнi способи очищення спчних вод [7-9]. Порiвняння ефективностi методiв очищення промивних вод наведено в табл. 1.
Таблиця 1 - Порiвняння ефективностi методiв очищення промивних вод
Методи очищення Компоненти промивно! води нафти Обладнання
Са2+ Cu2+ Mg2+ K+ Na+ Cl- NO3- SO42-
Вмкт, мг/л
83,0 0,1 14,0 3,7 58,0 53,0 1,8 110,0
Ступiнь очищення, %
Термiчний 95 - 92 - - - - 32 складне
Електричний - 96 - - - 96 92 54 складне, коштовне
Реагентний 98 96 98 98 96 98 97 98 просте, дешеве
З наведених даних табл. 1 видно, що за-пропоноваш способи дозволяють ефективно знесолювати промивш води, однак мають
значнi недолши: термiчнi методи визнача-ються високими каттальними й експлуата-цiйними витратами; механiчнi - мають до-
сить просте обладнання, але не е ефективни-ми для знесолювання води; електричнi та електрол^ичш - не е рентабельними; реаген-тнi хiмiчнi методи - е дешевими, доступними та дозволяють практично повнiстю знесолю-вати воду.
Пюля аналiзу наявних методiв знесолювання промивних вод [7-9] зароблено висно-вок, що реагентний метод осадження е найе-фективнiшим, так як дозволяе очищения хлоридвмщувальних вод на рiвнi мшграмо-вих концентрацш i мае ступiнь очищення промивних вод нафти вщ хлорид-iонiв 98 %.
Мета i постановка завдання
Мета роботи: очистка промивних вод ка-вггацшно! обробки нафти вщ хлорид-iонiв. Завдання роботи: визначити основш пара-метри процесу реагентно! очистки промивних вод нафти вщ хлорид-юшв та провести оптимiзацiю його стадш.
Матерiали й методи дослщження
1они хлору в перiодично вщбраних пробах вод визначали методом потенцюметрн з використанням робочого хлор-селективного електрода та хлор-срiбного електрода порiвняння.
Контроль вмiсту юшв срiбла в розчинi пiсля осадження юшв хлору проводили на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi «Сатурн» за умови довжини хвилi X = 328,1 нм; щшина = 0,1 нм; J = 10 мА.
Iдентифiкацiю сполук осаду тсля осадження здшснювали рентгенографiчним методом на порошковому дифрактометрi «Simens D - 500» у мщному випромiнюваннi з шкелевим фiльтром. Мiнералогiчний склад окремих гранулометричних фракцiй визна-чався за допомогою рентгенофазового аналiзу, виконаного на порошковому ди-фрактометрi Siemens D500 в мщному ви-промiнюваннi з граф^овим монохроматором. Використано приблизно по 0,5 см3 кожного зразку. Указаний об'ем зразюв ретельно роз-тирали й перемiшували в алундовiй ступщ протягом 20 хв, пiсля чого отриманий порошок помiщали в скляну кювету с робочим об'емом 2x1x0,1 мм3 для репстрацн дифрак-тограм. Повнопрофiльнi дифрактограми вимiрянi в iнтервалi кутiв 5 < 29 < 120° з кроком 0,02° i часом накопичення 30 с у кожнш точцi. Первинний пошук фаз зробле-ний за картотекою PDF-1 [10], тсля чого ви-конаний розрахунок рентгенограма за мето-
дом Р^вельда з використанням програми FullProf [11].
Морфолопчш особливостi поверхш осаду тсля осадження вивчет вiдповiдно до методу електронно-зондового мiкроаналiзу (ЕР-МА) на сканувальному електронному мшро-скот JSM-6390 LV Í3 системою ренттешвськото мiкроаналiзу INCA. Збшь-шення поверхш зразкiв вiдбувалося в межах 1000-20000.
Вимiри кислотностi води проводили вимiрювальним пристроем рН-метр -мiлiвольтметр, який мютить твердофазний селективний електрод i модифшований елек-трод порiвняння в полшрошленових корпусах. Тривалiсть одиничного вимiру станови-ла 1-2 с.
Як об'ект роботи обраш промивш води кавгацшно! обробки нафти (рН = 7,53), склад яких наведено в табл. 2.
Таблиця 2 - Показники контролю промивних вод _нафти_
1онний склад Концентращя, мг/л
Натрш + калiй 226
Кальцiй 106
Магнш 30
Хлориди 241
Сульфати 269
Гiдрокарбонати 268
Силiкати 24
Результати та Тх обговорення
Для видалення хлорид-юшв з промивних вод нафти обрано реагентний метод осадження. Реагентом-осаджувачем використано аргентум штрат AgNO3, який осаджуе юни Cl- у виглядi малорозчинно! та малотоксично! сполуки.
На початку роботи були визначеш основш параметри процесу реагентно! очистки промивних вод нафти вщ хлорид-юшв:
• кшьюсть реагенту-осаджувача AgNO3 щодо кiлькостi наявних хлорид-iонiв на стадн осадження;
• час кип'ятiння суспензн AgCl; об'емнi спiввiдношення промивно! води, що декантуеться, i осаду AgCl на стадн !х роздiлення;
• кшьюсть лугу NаOH, необхiдного для обробки розчину, що залишився тсля декан-тацн, з осадом аргентум хлориду AgCl;
• об'емш сшввщношення лужного роз-чину, що декантуеться, i осаду, що утво-рився, на стадн !х роздiлення;
• об'еми води, необхщно! для про-мивання осаду;
• oб'eми кoнцeнтpoвaнoï aзoтнoï кте-лoти HNO3 нa cтaдiï poзчинeння oтpимaнoгo ocaдy.
Peaгeнт-ocaджyвaч AgNO3 викopиcтo-вyвaли в нaдмipнiй юль^ст^ щo пepeвищye cтexioмeтpичнy в 1,05 paзa. Оптимaльнy кiлькicть AgNO3 вибpaнo нa пiдcтaвi екоте-pимeнтaльниx дaниx, ïï oбrpyнтyвaння шля-rae в тaкoмy
- зменшення cпiввiднoшeння «Cl-юни : AgNO3» = 1:1,05 cпpичинить дoдaткoвe зни-ження кoнцeнтpaцiï xлopид-ioнiв, щo e нeдo-цiльним зa тexнoлoгieю пpoцecy;
- пepeвищeння Emb^cri pearerny-ocaджyвaчa poбить cпociб нeeкoнoмiчним, ocкiльки веде дo йoгo пoдopoжчaння.
Peaкцiю ocaджeння пpoвoдили в нeйтpaльнoмy cepeдoвищi зa yмoви знaчeння pH б-7 з пpипyщeнням, щo в poзчинi npoxo-дить тaкa xiмiчнa peaкцiя:
Cl- + AgNO3 ^ AgClj + NO3-. (1)
Оcaд yтвopюeтьcя y виглядi cycпeнзiï. Для oтpимaння низькoдиcпepcнoгo ocaдy cycпeнзiю кип'ятять пpoтягoм 15-30 xв. Ko-ли фiльтpaт cтae пpoзopим, a ocaд нaбyвae тeмнo-кopичнeвoгo кoльopy, кип'ятiння np^ пиняють, a poзчин вiдcтoюють 30-б0 xв. Пicля чoгo 3/4 oб'eмy фiльтpaтy дeкaнтyють i aнaлiзyють та вмicт ioнiв xлopy.
Aнaлiз фiльтpaтy нa вмicт ioнiв xлopy no-кaзaв, щo кoнцeнтpaцiя xлopид-ioнiв y ^oMy cтaнoвить Ccl- = 5 мг/л. Texнoлoгiчний npo-цec кaвiтaцiйнoï oбpoбки нaфти пepeдбaчae вмicт юшв Cl- не вищий нiж 5 мг/л. ToMy зaзнaчeний вмicт юшв xлopy в poзчинi no-внютю зaдoвoльняe вciм вимoгaм пpoцecy o6po6^ нaфти, тoмy пpoмивнa вoдa зшву мoжe бути пoвepнeнa в тexнoлoгiчний цикл.
Для пiдвищeння eкoнoмiчнocтi poзpoблe-нoгo cпocoбy oчищeння пpoмивниx вoд нaфти пoдaльший eтaп poбoти толягав y pe-гeнepaцiï cpiблa тa пoвepнeннi йoгo y виглядi poзчинy-ocaджyвaчa AgNO3 y тexнoлoгiчний цикл.
Пюля ocaджeння xлopид-ioнiв i кип'ятiння yтвopeний ocaд cтaвaв чopнo-кopичнeвoгo кoльopy з у^упненими кoнглoмepaтaми чa-cтинoк (p^. 1).
Однaк вiдoмo, щo ocaд apreнтyм xлopидy пoвинeн бути б^гою кoльopy. Для з'яcyвaння цieï oбcтaвини бyлo вcтaнoвлeнo елементний cклaд зpaзкa ocaдy (тaбл. 3) тa пpoвeдeнo до-ro peнтгeнoфaзoвий aнaлiз (p^. 2).
Pиc. 1. Мiкpoфoтoгpaфiï пoвepxнi чacтинoк oтpимaнoгo ocaдy
Taблиця 3 - Елементний cклaд зpaзкa ocaдy
Елемент Мacoвa чacткa, %
C 13,б9
K 14,92
Cl 1б,8б
Ca 8,01
Ag 4б,52
Peзyльтaти peнтгeнiвcькoгo мiкpoaнaлiзy INCA та cкaнyвaльнoмy eлeктpoннoмy мiкpocкoпi JSM-6390 LV (p^. 2) пoкaзaли, щo в зpaзкy мicтитьcя apIJeнтyм xлopид AgCl з пoмiтнoю дoмiшкoю кaльцiй кapбoнaтy в двox мoдифiкaцiяx: кaльцит i aparom^
........i.........i.........i......... 12 3' I 1 1 1 1 M 1 1 1 I 1 1 1 1 M 1 5 6
-Uli Scale 16055 cts Cursor: 0.000 keV
Pиc. 2. Peзyльтaти peнтгeнiвcькoгo мiкpoaнa-лiзy нa cкaнyвaльнoмy eлeктpoннoмy мiкpocкoпi
Пepeвipкa peшти мoжливиx cпoлyк з o6-меженням eлeмeнтнoгo cклaдy вiдпoвiднo дo peзyльтaтiв eлeмeнтнoгo aнaлiзy дaлa нега-тивний peзyльтaт. Poзpaxyнoк вмicтy фaз y зpaзкy мeтoдoм Piтвeльдa дoзвoлив визтачи-ти, щo вaгoвий вмicт apIJeнтyм xлopидy AgCl cтaнoвить 7б,8(б) %, apaгoнiтy CaC03 y ви-глядi poмбiчниx ^изм - 11,1(5) %, кaльцитy CaC03 y виглядi тpигoнaльниx кpиштaлiв -12,1(4) %. Cпocтepiгaeтьcя явнa
нeвiдпoвiднicть мiж peзyльтaтaми елемент-нoгo й peнтгeнoфaзoвoгo aнaлiзy зa вмicтoм вуглецю y зpaзкy. Це мoжнa пoяcнити нa-
явнiстю у зразку аморфного вуглецю, який не дае дифракцшно! картини, тому не визна-чаеться методом рентгенофазового аналiзу. Можна також вщм^ити, що аргентум хлорид, арагошт та кальцит - речовини без-барвнi (бiлi, у виглядi порошку), тодi як до-слiджений зразок мав чорно-коричневий колiр, що е додатковим свiдченням наявносп у зразку аморфного вуглецю. Грунтуючись на висловлених вище результатах, подаль-ший хiд експерименту полягав у перетворен-нi малорозчинного в мшеральних кислотах (у концентрованiй азотнiй кислот^ аргентум хлориду в добре розчинну сполуку Ag2O за рiвнянням реакцн
2AgCЦ + NаOН ^ Ag2O +.... (2)
Для цього до залишено! пiсля декантацн 1/4 частини розчину з осадом порцiйно додавали твердий луг №ОН. Спочатку луг додавали у сшввщношенш 1:10 i кип'ятили про-тягом 5-10 хв до моменту його повного розчинення. Для перевiрки розчинност осаду проводили вiдбiр - 0,02 г осаду промива-ли невеликою кшьюстю води й додавали концентровану нiтратну кислоту. Якщо осад не розчинявся, то до розчину з осадом ще додавали сухий луг №ОН у сшввщношенш 1:2 i кип'ятили. Порцшш додавання лугу проводили до моменту, коли узята проба осаду повнiстю розчинялася в штратнш кис-лотi. Пюля цього 9/10 об'ему фiльтрату, що мютить луг NаOH, декантували в окрему емнють i зберiгали для повторного викори-стання. Залишену пюля декантацн 1/10 ча-стину розчину з осадом промивали водою до зниження значения рН 7,5-8,5. Промитий осад розчиняли в концентрованш штратнш кислой НК03 за умови спiввiдношення 1:1,05. Пюля чого розчин початкового реа-генту-осаджувача, що утворився, з подаль-шою концентращею може бути застосований у технолопчному процесi очищення вод кав^ацшно! обробки нафти.
Висновки
На пiдставi проведених експерименталь-них дослiджень процесу очистки промивних вод кав^ацшно! обробки нафти вщ хлорид-iонiв зроблеш такi висновки:
- показано, що серед рiзних методiв очищення промивних вод нафти вщ хлорид-юшв бiльш ефективним методом е реагентний спошб осадження, який дозволяе знизити !х вмiст у 48,2 раза;
- визначеш основнi параметри процесу
реагенгао1 очистки промивних вод нафти вщ хлорид-юшв, який мiстить xÎMÎ4He осадження юшв хлору аргентум штратом AgNO3 з подальшою регенеращею реагенту-осаджувача;
- оптимiзовано Bei стадiï очистки промивних вод нафти та регенерацн реагенту-осаджувача.
Розглянутий у робот процес очищення вод кавiтацiйноï обробки нафти вщ хлорид-iонiв, що мiстить хiмiчне осадження хлорид-iонiв аргентум штратом AgNO3 з подальшою регенерацiею реагенту-осаджувача, може бути використаний на тдприемствах газона-фтодобувноï та нафтопереробноï промисло-востей.
Л^ература
1. Ващенко В.В. Аналiз ринку нафти та нафто-продукпв в Украïнi. Землеустрш, кадастр i монторинг земель. 2018. № 3. С. 86-93. doi: http://dx. doi.org/10.31548/zemleustriy2018.03.10
2. Енергетична стратегiя Украïни до 2030 року [Електронний ресурс]. URL: http://mpe.kmu.gov.ua.
3. Бойченко С.В., Пузш О.Г., Тотльницький П.1.,
Черняк Л.М., Романчук В.В., Бабатунд О., Лейда К. Оцшка екологiчного впливу нафто-переробного тдприемства на навколишне се-редовище. Енергетика: економта, технологи, екологiя. 2016. № 4. С. 109-122.
4. Бойченко С., Лейда К., Матейчик В., Тотльницький П. Проблеми хiмотологiï. Теорiя та практика використання традицшних i альтер-нативних паливно-мастильних матерiалiв: мо-нографiя / за заг. ред. проф. С. Бойченко. Ктв: Центр навчальноï лiтератури, 2017. 452 с.
5. Голич Ю.В., Бойченко С.В., Тотльницький П.1., Романчук В.В. Залежнiсть зневод-нення нафт вiд ïх фiзико-хiмiчноï характеристики. Нафтогазова галузь Украти. 2015. № 1. С. 25-30.
6. Лаврова 1.О., Аммар В.С. Дослщження впливу технолопчних факторiв на ефективтсть процесу кавiтацiйноï обробки нафтопродукпв. Схiдно-Cвропейський журнал передових тех-нологш. Харюв: Технологiчний центр, 2013. 6/6 (66). С. 47-51.
7. Запольский А.К., Мшкова-Клименко Н.А., Астрелш 1.М.. Фiзико-хiмiчнi основи техно-логiï очищення спчних вод. Киïв: Лiбра, 2000. 552 с.
8. Gitis V., Hankins N. Water treatment chemicals: Trends and challenges. Journal of Water Process Engineering. 2018. Vol. 25. Р. 34-38. doi: https://doi.Org/10.1016/j.jwpe.2018.06.003
9. Споаб очистки вод кавiтацiйноï обробки нафти
вщ хлорид-ютв Cl-: пат. на корисну модель Украта: МПК51 CT2F 1/100. № 41194; заявл.
08.12.2008; ony6^. 12.05.09; EKW. № 9. 4 c.
10. JCPDS PDF-1 File. International Committee for Diffraction Data, release 1994. PA, USA.
11. Rodriguez-Carvajal J., Roisnel T. Full Prof.98 and WinPLOTR: New Windows 95/NT Applications for Diffraction. Commission for Powder Diffraction, International Union of Crystallography, Newsletter. (May-August) Summer 1998. № 20.
References
1. Vaschenko, V.V. (2018). AnalIz rinku nafti ta naftoproduktIv v UkraYinI [Analyze market naphtha and naftoproduktov in Ukraine] Zemleus-trly, kadastr I monitoring zemel, 3, 86-93. doi: http ://dx.doi.org/10.31548/zemleustriy2018.03.10 [in Ukrainian]
2. Energetichna strateglya UkraYini do 2030 roku
[Elektronniy resurs]. - Rezhim dostupu do resursu: http://mpe.kmu. gov.ua. [in Ukrainian]
3. Boychenko, S.V., PuzIk, O.G., Topllnitskiy, P.I., Chernyak, L.M., Romanchuk, V.V., Babatund, O., Leyda, K. (2016). OtsInka ekologIchnogo vplivu naftopererobnogo pIdpriEmstva na navkolishnE seredovische [Assessment of the environmental impact of the oil refinery on the environment] Energetika: ekonomlka, tehnologIYi, ekologiya, 4, 109-122. [in Ukrainian]
4. Boychenko, S., Leyda, K., Mateychik, V., TopIlnitskiy, P. (2017). Problemi hImotologIYi. TeorIya ta praktika vikoristannya traditsIynih I alternativnih palivno-mastilnih materIalIv: MonografIya [Problems of chemotology. Theory and practice of using traditional and alternative fuel and lubricants: Monograph]. Kyiv: Tsentr uchbovoYi lIteraturi. [in Ukrainian]
5. Golich. Yu.V., Boychenko, S.V., TopIlnitskiy, P.I., Romanchuk, V.V. (2015). ZalezhnIst znevodnennya naft vId Yih fIziko-hImIchnoYi harakteristiki. [Dependence of dehydration of oil on their physical and chemical characteristics]. Naftogazova galuz UkraYini, 1, 25-30. [in Ukrainian]
6. Ammar, V. SaId, Lavrova, I. O. (2013). DoslIdzhennya vplivu tehnologIchnih faktorIv na efektivnIst protsesu kavItatsIynoYi obrobki naftoproduktIv [Investigation of the influence of technological factors on the efficiency of the process of cavitation treatment of petroleum products]. ShIdno-Evropeyskiy zhurnal peredovih tehnologIy, 6/6 (66), 47-51. [in Ukrainian]
7. Zapolskiy, A.K., MIshkova-Klimenko, N.A. (2000). FIziko-hImIchnI osnovi tehnologIYi ochischennya stIchnih vod [Physico-chemical bases of sewage treatment technology]. Kyiv: LIbra. [in Ukrainian]
8. Gitis, V., Hankins, N. (2018). Water treatment chemicals: Trends and challenges. Journal of Water Process Engineering, 25, 34-38. doi: https://doi.org/10.1016/jjwpe.2018.06.003
9. Hobotova, E.B., Datsenko, V.V., Kozakov, V.M. Patent na korisnu model 41194. SposIb ochistki vod kavItatsIynoYi obrobki nafti vId hlorid-Ionlv Cl- [A method for purifying water from cavitation treatment of petroleum from chloride ions Cl-], 9, 12.05.09. [in Ukrainian]
10. JCPDS PDF-1 File (1994). International Committee for Diffraction Data, release, PA, USA.
11. Rodriguez-Carvajal, J., Roisnel, T. (1998) Full Prof.98 and WinPLOTR: New Windows 95/NT Applications for Diffraction. Commission for Powder Diffraction, International Union of Crystallography, Newsletter No. 20 (May-August) Summer.
Хоботова Елша Борисiвна, д.х.н., проф., Даценко Вгга Васиивна, к.х.н., доцент, кафедра технологи дорожньо-будiвельних матерiалiв i xiMii, Харювський нащональний автомобшьно-дорожнiй унiверситет, 61002, Укра1на, м. Харюв, вул. Я. Мудрого, 25, тел. (057)7073652, chemistry@khadi.kharkov.ua.
Реагентная очистка промывных вод нефти Аннотация. В работе рассмотрен процесс очистки промывных вод нефти от хлорид-ионов до норм технологического процесса, который включает химическое осаждение хлорид-ионов аргентум нитратом AgNO3 с последующей регенерацией реагента-осадителя. Определены основные параметры процесса и оптимизированы его стадии.
Ключевые слова: промывные воды нефти, реа-гентная очистка, хлорид-ионы.
Хоботова Элина Борисовна, д.х.н., проф., Даценко Вита Васильевна, к.х.н., доцент, кафедра технологии дорожно-строительных материалов и химии, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, 61002, Украина, г. Харков, ул. Я. Мудрого, 25, тел. (057)7073652, chemistry@khadi.kharkov.ua.
Reagent cleaning of oil washing water Abstract. Problem. The volumes of the oil production are growing year by year. The industrial processing of oil lies in its dehydration and demineralization. When treating oil by the method of cavitation, flashing water get enriched by chloride ions. Their presence implies the creation of chloride acid during the following technological stages of the thermal treatment of oil. HCl fumes decrease the volumes of the oil products' production, disrupt the operation mode of oil-processing machines, worsen the calorific value and quality of petrol, and cause the corrosion of oil-processing machines. Goal. The aim of the work is purification of flushing waters of cavitation treatment from chloride ions. Objectives of the work are to determine the basic parameters of the process of the reactant purification of the cavitation treatment's flushing waters of oil production from chloride ions and optimize its
stages. Methodology. The work implied determination of chloride-ions content in periodically collected water samples. The control of the content of silver ions in he solution after the sedimentation was held on the atomic absorption spectrophotometer. The identification of sediment compounds after the sedimentation was carried out by the radiography method. The morphological peculiarities of the compound's surface were studied in accordance with the electron-probe microanalysis method. The assessment of water acidity was carried out by the measuring device - milliohmmeter. The chemicalreagent method of sedimentation was suggested for the purification of oil flushing waters from chloride ions to the standard level of the technological process. Argentum nitrate was selected as the sedimentation reagent - its optimal amount was defined by the experimental data. Results. The basic parameters of the reagent-based process of the purification of oil flushing waters from chloride ions have been determined. Its stages have as well been optimized: the amount of the sedimentation reagent AgNO 3 in relation to chloride ions that are present at the sedimentation stage; the boiling time of the AgCl suspension; volume ratios of the decantation
flushing water and the AgCl sediment on the stage of their separation; the amount of the NaOH lye necessary to process the solution left after the decantation, with the AgCl sediment; the ratios of the lye solution that is being decantated, and the sediment formed during he separation stage; volumes of water necessary to rinse the sediment; the volumes of the concentrated HNO 3 acid during the stage of the dissolution of the produced sediment. The suggested method of thepurification of flushing waters of the cavitation oil treatment from chloride ions, that involves the chemical sedimentation of chloride ions by the Argentum nitrate, with the subsequent regeneration of the sedimentation reagent, can be used in oil-producing and oil-refining industries.
Key words: washing waters oil, reagent purification, chloride ions.
Khobotova Elina, Dr. Sci. (chem.), Prof., Datsenko Vita, Ph. D. (chem.), Assoc. prof. The department of technology of road-construction materials and chemistry, tel. (057) 707-36-52, chemistry@khadi.kharkov.ua
