CC BY
251РОЗВИТОК ВИТРИВАЛОСТІ УЧНІВ ТЕХНІЧНОГО ЛІЦЕЮ
Афанасьєв В.В., Шишацька В.І., Щербаченко В.К. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Анотація. Реалізація фізичних здатностей учнів середнього навчального закладу у рухових діях виражає характер і рівень розвитку функціональних можливостей їх окремих органів і структур організму. Витривалість відноситься до основних фізичних якостей людини та її розуміють як здатність людини довгостроково виконувати роботу без зниження її інтенсивності. Ця здатність посідає значне місце у повсякденному житті людей, особливо учнівської молоді, яка відчуває значні фізичні й розумові перевантаження впродовж навчання, і повинна не тільки здійснювати їм опір, але й підтримувати свою витривалість на достатньо високому рівні. В статті аналізується рівень розвитку витривалості учнів Технічного ліцею.
Ключові слова: витривалість, виховання, ліцей, результати, учень, фізична культура, фізична якість.
Аннотация. Афанасьев В.В., Шишацкая В.И., Щербаченко В.К. Развитие выносливости учеников Технического лицея.
Реализация физических способностей учеников среднего учебного заведения в двигательных действиях выражает характер и уровень развития функциональных возможностей их отдельных органов и структур организма. Выносливость относится к основным физическим качествам человека и ее понимают, как способность человека долговременно выполнять работу без снижения ее интенсивности. Эта способность занимает значительное место в повседневной жизни людей, особенно учащейся молодежи, которая испытывает значительные физические и умственные перегрузки в течение обучения, и должна не только осуществлять им сопротивление, но и поддерживать свою выносливость на достаточно высоком уровне. В статье анализируется уровень развития выносливости учеников Технического лицея. Ключевые слова: воспитание, выносливость, лицей, результаты, ученик, физическая культура, физическое качество. Annotation. Afanasyev V.V., Shishac’ka V.I., Scherbachenko V.K. Development of endurance of Technical Lyceum pupils. The realization of physical abilities of secondary educational institution pupils in impellent actions expresses character and level of functionalities development of their separate organs and structures of organism. The endurance concerns to the basic physical qualities of man and it understands as ability of man to perform a work without decreasing of its intensity during long term. This ability occupies the significant place in daily life of people, especially of learning youth, which feels the significant physical and intellectual overloads during education, and owes not only carry out the resistance to them, but also support the endurance on enough high level. The level of development of Technical Lyceum pupils’ endurance is analyzed in the clause.
Key words: education, endurance, lyceum, pupil, results, physical culture, physical quality.
Вступ.
Витривалість виражається через сукупність фізичних здатностей, що дозволяють підтримувати певну тривалість роботи у різних зонах потужності: максимальної, субмаксимальной, великого й помірного навантажень. Для кожної з названих зон навантажень є властивим свій комплекс реакцій організму.________
© Афанасьєв В.В., Шишацька В.І., Щербаченко В.К., 2009
Теорія фізичного виховання виділяє загальну й спеціальну витривалість: під загальною витривалістю розуміють тривале виконання роботи з оптимальною функціональною активністю основних життєзабезпечуючих органів і структур організму, режим роботи забезпечується здатностями виконувати рухові дії в зоні помірних навантажень; спеціальна витривалість характеризується тією тривалістю роботи, що визначається залежністю ступеня стомленості від змісту вирішення певного рухового завдання. Інтенсивність роботи й особливості вправ, що виконуються у процесі цієї роботи, визначають різновиди витривалості, до яких належать наступні: швидкісна, силова, витривалість до статичних зусиль й інші - прояв витривалості завжди визначається конкретними умовами діяльності.
Виховання витривалості учнів середнього навчального закладу здійснюється за допомогою виконання таких рухових завдань, що вимагають від них мобілізації психічних і біологічних процесів у фазі компенсаторного стомлення або наприкінці попередньої фази, але з обов’язковим виходом на фазу компенсаторного стомлення [5].
Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи Технічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - характеристика фізичної якості витривалості й аналіз результатів тестування учнів Технічного ліцею.
Результати дослідження.
Використовуючи той або інший метод для розвитку витривалості, кожного разу визначають конкретні параметри навантаження. Загальними і важливими чинниками, що визначають витривалість є процеси енергозабезпечення організму: аеробний (з участю кисню) і анаеробний (без участі кисню). В спортивній практиці термін «аеробна працездатність» розглядається як синонім поняття «загальна витривалість», а термін «анаеробна працездатність» співпадає за своїм значенням з поняттям «швидкісної витривалості». Вправи для розвитку витривалості доцільно планувати на другу половину заняття [1, 2, 3].
Загальна витривалість. Для підвищення загальної витривалості краще всього використовувати циклічну роботу з помірною (частота серцевих скорочень знаходиться в діапазоні 130-150 уд/хв) і середньою інтенсивністю (частота серцевих скорочень - 150-170 уд/хв), звичайно це біг, плавання, їзда на велосипеді. Тривалість цих вправ поступово збільшується залежно від віку і підготовленості від
10 до 60 хв. Разом з тим використовується і змінний метод тренування (поєднання ходи і бігу з різною швидкістю).
Основними методами розвитку загальної витривалості є:
1. Метод безперервної вправи з навантаженням
помірної і змінної інтенсивності.
2. Метод повторної інтервальної вправи.
3. Метод кругового тренування - передбачає ви-
конання вправ, що впливають на різні м'язові групи і функціональні системи, по типу безперервної або інтервальної роботи. За звичай, в круг включається 6-10 вправ («станцій»), які спортсмен проходить від 1 до 3 разів.
4. Ігровий метод передбачає розвиток витривалості
в процесі гри, де існують постійні зміни ситуації та емоційність.
5. Метод змагання передбачає використання зма-
гань, як засіб підвищення рівня витривалості.
Для розвитку загальної витривалості найбільш широко застосовуються циклічні вправи тривалістю не менше 15-20 хв, що виконуються в аеробному режимі. Вони виконуються в режимі стандартного безперервного, змінного безперервного і інтервального навантаження.
При цьому дотримуються наступних правил:
1. Доступність полягає в тому, що вимоги на-
вантажень повинні відповідати можливостям спортсмена. Враховуються вік, підлога і рівень загальної фізичної підготовленості. В процесі занять після певного часу в організмі людини відбуваються зміни фізіологічного стану, тобто організм адаптується до навантажень. Отже, необхідно переглянути доступність навантаження у бік його ускладнення. Таким чином, доступність навантаження позначає таку складність вимог, яка створює оптимальні передумови дії на організм без збитку для здоров'я.
2. Систематичність. Ефективність фізичних вправ,
тобто вплив їх на організм людини, багато в чому визначається системою і послідовністю дій. Досягти позитивних зсувів у розвитку загальної витривалості можливо в тому випадку, якщо дотримуватись чіткого повторення вимог навантажень і відпочинку, а також безперервності процесу занять. В роботі з початківцями дні занять фізичними вправами по розвитку витривалості повинні поєднуватися з днями відпочинку. У разі використання бігу, він повинен поєднуватися з ходою, тобто хода тут виступає як відпочинок перед черговим бігом.
3. Поступовість. Це правило виражає загальну
тенденцію систематичного підвищення вимог навантажень. Значних функціональних перебудов в серцево-судинній і дихальній системах можна добитися в тому випадку, якщо навантаження поступово підвищувається. Отже, необхідно знайти міру підвищення навантажень і міру тривалості закріплення досягнутих перебудов в різних системах організму.
Швидкісна витривалість. Для підвищення швидкісної витривалості використовуються: біг на відрізках від 100 до 800 м, ігрові вправи, які характеризуються наступними рисами: інтенсивність критична (частота серцевих скорочень 160-180 уд/ хв) і субмаксимальна (частота серцевих скорочень 180 і вище уд/хв); тривалість від 30 с до 1,5 хв; інтервали відпочинку постійні або скорочуються від 3-5 до 1 хв між повтореннями і до 10 хв між серія-
ми; відпочинок пасивний; число повторень в серії
від 3 до 5 разів.
Для розвитку спеціальної витривалості застосовуються:
1. Безперервний рівномірний метод. Цей метод
характеризується безперервним тривалим режимом роботи з рівномірною швидкістю або зусиллями, при цьому спортсмен прагне зберегти задану швидкість, ритм, постійний темп, величину зусиль, амплітуду рухів; вправи можуть виконуватися з малою, середньою і максимальною інтенсивністю. Використовуючи метод рівномірної вправи необхідно, перш за все, визначити інтенсивність і тривалість навантаження; робота здійснюється на пульсі 140-150 уд/хв (у віці 8-9 років тривалість роботи 10-15 хв; 11-12 років - 15-20 хв; 14-15 років - 20-30 хв); з практично здоровими людьми робота здійснюється на швидкості 1 км за 5-7 хв, для людей, що мають добру фізичну підготовку, швидкість коливається в межах 1 км за 3,5-4 хв, тривалість роботи від 30 до 60-90 хв.
2. Змінний метод відрізняється від рівномірного
послідовним варіюванням навантаження в ході безперервної вправи шляхом направленої зміни швидкості, темпу, амплітуди рухів, величини зусиль і т.п.; метод полягає в зміні швидкості на окремих ділянках і у включенні спуртів і прискорень на окремих ділянках дистанції в поєднанні з рівномірною роботою, це дозволяє освоювати великі об'єми навантаження при достатньо інтенсивному рівні дії; роботу поступово доводять до 90 хв, якщо в цьому є необхідність, змінна безперервна робота пред'являє більш підвищені вимоги до серцево-судинної системи, ніж рівномірна, тому при застосуванні методу змінної безперервної вправи на деяких ділянках дистанції утворюється кисневий борг, який в подальшому на черговому відрізку дистанції повинен бути погашений.
3. Інтервальний та повторний методи передба-
чають виконання вправ із стандартним та зі змінним навантаженням та із строго дозованими і запланованими інтервалами відпочинку, як правило, інтервал відпочинку між вправами 1-3 хв (іноді по 15-30 с), таким чином, тренуюча дія відбувається не тільки і не стільки у момент виконання, скільки в період відпочинку; такі навантаження надають переважно аеробно-анаеробну дію на організм і ефективні для розвитку спеціальної витривалості; анаеробна робота є сильним подразником, який стимулює функціональні перебудови серцевої діяльності, при цьому підвищується споживання кисню, збільшується ударний об'єм крові; основна складність при застосуванні даного методу полягає в правильному підборі якнайкращих поєднань навантаження і відпочинку, якщо інтенсивність роботи вище за критичну (75-85% від максимуму), а частота пульсу до кінця навантаження 180 уд/хв, то повторна
робота дається тоді, коли ЧСС знижується до 120-130 уд/хв; тривалість повторної роботи 1-1,5 хв, характер відпочинку - активний, 3-5 повторень. Метод повторно-інтервальної вправи використовується в роботі тільки з достатньо кваліфікованими спортсменами, його застосування понад 2-3 місяці не рекомендується.
4. Змагальний метод та ігровий методи.
Виховання витривалості шляхом дії на анаеробні можливості засновано на пристосуванні організму до роботи в умовах накопичення продуктів енергетичного забезпечення, що не повністю окислились і характеризується рішенням двох задач:
• підвищення потужності гліколітичного (лактат-
ного) механізму;
• підвищення потужності креатинфосфатного
(алактатного) механізму.
Для цього використовуються основні і спеціальні підготовчі вправи відповідної інтенсивності. При цьому застосовуються методи повторної і змінної інтервальної вправи. До вправ, які вживаються як засоби вдосконалення гліколітичного механізму, пред'являються наступні вимоги:
• робота повинна виконуватися з інтенсивністю
90-95% від максимальної потужності для даного відрізка дистанції;
• тривалість роботи від 20 с до 2 хв (довжина
відрізків від 200 до 600 м в бігу; від 50 до 200 м в плаванні);
• число повторень в серії для початківців 2-3, для
добре підготовлених 4-6;
• інтервали відпочинку між повтореннями по-
ступово зменшуються: після першого - 5-6 хв, після другого - 3-4 хв, після третього - 2-3 хв;
• між серіями повинен бути відпочинок для
ліквідації лактатного боргу в 15-20 хв.
До вправ, що виконуються як засоби вдосконалення креатинфосфатного механізму, пред'являються наступні вимоги: інтенсивність роботи повинна бути майже граничною (95% від максимуму); тривалість вправ - 3-8 с (біг - 20-70 м, плавання - 10-20 м); інтервали відпочинку між повтореннями - 2-3 хв, між серіями (кожна серія складається з 4-5 повторень) - 7-10 хв. Інтервали відпочинку між серіями заповнюються вправами дуже низької інтенсивності, число повторень визначається виходячи з підготовленості людини, розвиток аеробних і анаеробних можливостей поєднується між собою. Гліколіз залежить від дихальних можливостей і, в той же час, сам є основою для алактатного процесу. Виходячи з цього, в системі занять доцільно планувати переважний розвиток цих можливостей в наступній послідовності: аеробні - лактатні - алактатні. В процесі одного заняття вирішення задач на виховання витривалості повинно відбуватися у зворотньому порядку.
Одним з основних критеріїв витривалості є час, впродовж якого людина здатна підтримувати задану інтенсивність діяльності. На основі цього критерію розроблено прямий і непрямий способи вимірювання витривалості.
__Таблиця 1
Результати нормативів на розвиток фізичної якості витривалості - 6-ти хвилинний біг, м (Х±$Х )
Стать 7 клас (юнаки n=59 дівчата n=20) 8 клас (юнаки n=71 дівчата n=37) 9 клас (юнаки n=34 дівчата n=19) 10 клас (юнаки n=142 дівчата n=50) 11 клас (юнаки n=104 дівчата n=43)
Юнаки 1191,43±124,46 1251,82±70,26 1088±89,38 1175,94±56,79 1287,5±29,1
Дівчата 1036±71,6 1092±70,05 921,43±90,6 1002,86±94,82 1055±42,03
1400 1200 1000 800 600 400 200
0
7 клас 8 клас 9 клас 10 клас 11 клас
Рис.1. Динаміка зміни результатів юнаків й дівчат Технічного ліцею (м).
♦ - Юнаки ■ Дівчата
При прямому способі пропонують виконувати завдання (наприклад, біг) із заданою інтенсивністю (60, 70, 80 або 90% від максимальної швидкості). Сигналом для припинення тесту є початок зниження швидкості виконання даного завдання. Проте на практиці прямим способом користуються рідко, оскільки спочатку потрібно визначити максимальні швидкісні можливості спортсменів (по бігу на 20 або 30 м з ходу), а потім обчислити для кожного задану швидкість і лише після цього приступати до тестування.
В основному застосовується непрямий спосіб, коли витривалість визначається за часом подолання якої-небудь достатньо довгої дистанції. Використовуються тести з фіксованою тривалістю бігу - 6 або 12 хв (у цьому випадку оцінюється відстань, що подолана за даний час) та біг на задану дистанцію.
Тестування фізичної якості витривалості було проведено за допомогою 6-ти хвилинного бігу, у тестуванні приймало участь 552 учня Технічного ліцею - 162 дівчат й 390 юнаків (табл.1, рис.1):
7 клас. Всього приймало участь 79 учнів (59 юнаків і 20 дівчат). Результат юнаків склав 1191,43±124,46 м, у дівчат результат був 1036±71,6 м. Цей норматив не здало 9 учнів.
8 клас. Загальна кількість учнів - 108 учнів (71 юнаків і 37 дівчат). Результати у порівнянні з учнями 7 класу покращились: юнаки -1251,82±70,26 м, результат дівчат - 1092±70,05 м (норматив не здало 5 учнів).
9 клас. Всього здавало 6-ти хвилинний біг -53 учня (34 юнаків і 19 дівчат). Результат юнаків й дівчат у порівнянні з учнями 8 класу суттєво погіршився: у юнаків на 163 метри й склав 1088±89,38 м, у дівчат на 171 метри й склав 921,43±90,6 м. Норматив не здало 5 учня.
10 клас. Із загальної кількості учнів 10 класу у тестуванні приймало участь 192 учня (142 юнаки
і 50 дівчат), з них не здало 18 учнів. Покращення результатів зафіксовано як у юнаків - 1175,94±56,79 м, так і у дівчат - 1002,86±94,82 м
11 клас. У тестуванні приймало участь 147 учнів, з них 104 юнаків і 43 дівчат (не здало 10 чоловік), які показали наступні результати: юнаки -1287,5±29,1 м; дівчата - 1055±42,03 м. Покращення результату зафіксовано у юнаків на 112 метрів, у дівчат на 53 метри.
Висновки.
Суттєвий спад результатів був зафіксований у учнів 9-го класу, підвищення результатів зафіксовано у 8-му та 11 класі. Крім юнаків 8-го класу, результат юнаків інших класів менше за мінімальний рівень, дівчата в цілому здали тестування краще -але в 7-му й 9-му класі результат все рівно менше за мінімальний рівень [3].
Розвиток фізичної якості витривалості учнів середніх навчальних закладів повинно відбуватись до роботи помірної й змінної інтенсивності, що не пред'являє більших вимог до анаеробно-гліколітичних можливостей організму. Засобами розвитку витривалості є рухливі ігри з підвищеною моторною щільністю, але ігри не дозволяють точно
дозувати навантаження, тому доцільно використовувати вправи, які дають можливість робити точно дозований вплив: темповий біг у чергуванні з ходою; повільний біг; темповий біг; кросовий, змінний та повторний біг.
Подальші дослідження пов'язано з динамікою зміни результатів тестів та аналізом відповідності нормативів з фізичної підготовки для середнього навчального закладу фізичному розвитку юнаків і дівчат.
Література
1. Бойко В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 208 с.
2. Зациорский В.М. Физические качества спортсмена. - М.: Физкультура и спорт, 1970. - 200 с.
3. 3. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України в справах молоді та спорту № 479/1656.
4. Платонов В.Н. Современная спортивная тренировка. - К.: Здоров'я, 1980. - 330 с.
5. 5. Теория и методика физического воспитания: Учеб. для студентов фак. физ. культуры пед. институтов / Б. А. Ашмарин, Ю.В. Виноградов, З.Н. Вяткина и др.: Под ред. Б.А. Ашмарина. - М.: Просвещение, 1990. - 287 с.
Надійшла до редакції 23.04.2009р.
