э
2012
Розвиток валеологічних знань студентів у процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі
Гончаренко М. С., Тимченко А. М.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотації:
Розглядаються особливості використання індивідуальних оздоровчих програм у поза-аудиторній роботі. Показано напрямки позитивного впливу на збільшення резервів здоров'я і формування самосвідомості та самоактивності у студентів. У дослідженні приймали участь 162 студенти віком 18-19 років. Визначено спрямованість педагогічних умов, які забезпечують розвиток валеологічних знань студентів. Рекомендовано етапи, що сприяють формуванню мотивації на здоровий спосіб життя та розширенню валеологічних знань, вмінь та навичок з питань формування здоров'я. Встановлено, що рівень готовності особистості до застосування валеологічних знань характеризується здатністю студентів перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спонуки, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості і відповідальності за власну культуру.
Ключові слова:
програма, валеологія, знання, студент, робота, здоров’я.
Гончаренко М. С., Тимченко А. Н. Развитие валеологических знаний студентов в процессе использования индивидуальных оздоровительных программ во внеаудиторной работе. Рассматриваются особенности использования индивидуальных оздоровительных программ во внеаудиторной работе. Показаны направления позитивного влияния на увеличение резервов здоровья и формирования самосознания и самоактивности у студентов. В исследовании принимали участие 162 студента 18-19 лет. Определена направленность педагогических условий, которые обеспечивают развитие валеологических знаний студентов. Показаны этапы, которые способствуют формированию мотивации на здоровый способ жизни и расширению валеологиче-ских знаний, умений и навыков по вопросам формирования здоровья. Установлено, что уровень готовности личности к применению валеологических знаний характеризуется способностью студентов превращать внешние требования во внутренние побуждения, мотивы поведения с пробуждением их самосознания и ответственности за собственную культуру.
программа, валеология, знание, студент, работа, здоровье.
Goncharenko M. S., Timchenko A. N. Development of valeological knowledge among students while using individual sanitary programmes in extracurricula work. The features of the use of the individual health programs are examined in extracurricula work. Sending of positive influence is rotined to the increase of backlogs of health and forming of consciousness and selfactivated for students. In research 162 students took part 18-19 years. The orientation of pedagogical terms which provide development of valeological knowledges of students is certain. The stages which are instrumental in forming of motivation on the healthy method of life and spread of the valeological learnings are rotined, abilities and skills on questions of forming of health. It is set that the level of readiness of personality to application of valeological knowledges is characterized ability of students to convert external requirements into internal motives, reasons of conduct with awakening of their consciousness and responsibility for an own culture.
program, valeology knowledge, student, work, health.
Вступ.
Сьогодні важливим і перспективним є завдання збереження, зміцнення здоров’я молоді як за допомогою організації і здійснення особистісно орієнтованого педагогічного процесу з урахуванням основних валеологічних принципів, так і виховання відповідального ставлення до власного здоров’я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Не випадково гасло «Здоров’я через освіту» на сьогодні залишається досить актуальним і важливим. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що проблема збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління та ведення здорового способу життя досить детально розглядалася багатьма науковцями, однак питання застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі студентами є майже не висвітленим [1, 2]. Дослідження проводилося на кафедрі валеології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за спільною об’єднаною тематикою в межах наукової теми «Впровадження інноваційних оздоровчих технологій методами біокеру-вання в навчально-виховний процес».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження — розробка та обґрунтування педагогічних умов розвитку валеологічних знань студентів в процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі.
Завдання дослідження:
• Розкрити можливості використання індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі з метою саморозвитку особистості студента.
© Гончаренко М. С., Тимченко А. М., 2012
• Розробити педагогічні умови розвитку валеологічних знань студентів у процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі.
• Перевірити ефективність педагогічних умов розвитку валеологічних знань студентів у процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у поза-аудиторній роботі.
Теоретико-методологічну основу дослідження становили педагогічні та психологічні положення про здоров’я людини, всебічний і гармонійний розвиток особистості в процесі навчання і виховання, що забезпечує єдність фізичних, психічних, духовних і соціальних функцій людини; філософсько-методологічні, соціологічні та психолого-педагогічні положення про формування здорового способу життя з використанням особистісно зорієнтований підходу до навчально-виховного процесу.
Методи дослідження в даній роботі полягали в аналізі та узагальненні літературних джерел на досліджувану проблему; спостереження, анкетування і тестування стану здоров’я студентів, методів математичної статистики.
Організація дослідження. Експериментальна робота проводилася в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна на юридичному факультеті та факультеті іноземних мов серед 162 осіб віком 18-19 років. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася поетапно протягом 2009 — 2012 р.р:
Результати дослідження.
Здоров’я та здоровий спосіб життя потребують на сучасному етапі розвитку в суспільстві особливого інтегрованого підходу, єднальною ідеєю якого є
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
ПСИХОЛОГІЯ
соціально-філософський підхід до проблем здоров’я, необхідність формування свідомості людини щодо слідування норм здорового способу життя та розуміння інтеграції складових здоров’я [3, 4]. Позааудиторна самостійна робота студентів практичного характеру переконує їх не лише опрацьовувати теоретичний матеріал, але й набувати практичних навичок з переліку навчальних дисциплін, та розширює можливості щодо набуття знань, вмінь та навичок, необхідних для самопізнання та соціалізації особистості. Саме на цьому складається фундамент вміння вчитися. Вміння застосовувати валеологічні знання — це уміння побудувати індивідуальну оздоровчу програму з використанням валеологічних засобів та врахуванням індивідуальних особливостей власного організму. Виховання саморегуляції навчальної діяльності розширює внутрішню свободу студента, сприяє формуванню способів навчання і самоорганізації шляхом застосування індивідуальних оздоровчих програм.
Діагностика рівня розвитку валеологічних знань студентів у процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі здійснювалася нами за трьома критеріями: когнітивним, організаційно-діяльнісним і особистісно-мотиваційним. Кожен критерій складався з низки показників, що дозволило диференціювати напрями дослідження та здійснити оцінку кожного показника. При проведенні експериментальних досліджень зі студентами в позааудиторній роботі використовувався комплекс засобів для обґрунтування та перевірки ефективності педагогічних умов (зміст, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя студентів, навчання студентів побудові та використанню індивідуальної оздоровчої програми).
Для проведення формувального етапу педагогічного експерименту були підготовлені: зразкова індивідуальна оздоровча програма, тестові системи для оцінки осо-бистісних та індивідуальних якостей студентів, анкети й тести для визначення рівнів сформованості валеоло-гічних знань студентів [6, 7]. Кожний етап експерименту супроводжувалася відповідним контролем валеолога і самоконтролем з боку студента, для якого застосовували методи анкетування, тестування, самоаналізу; бесіди, спостереження за поведінкою студентів.
Проведений нами експеримент засвідчив, що набуті знання стосовно факторів зміцнення здоров’я та особливостей використання індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі позитивно вплинули на показники індивідуального здоров’я студентів. У процесі позааудиторної роботи значна увага приділялася розвитку соціальних та духовних складових здоров’я, як фундаменту щодо побудови та зміцнення
його фізичної складової, що проявлялося в підвищенні рівня моральної сформованості поведінки студентів та культури спілкування. Об’єктивна оцінка реальних змін, які відбулися внаслідок проведення експериментальної роботи показала, що цілеспрямована робота з питань використання індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі вагомі результати при створенні необхідних педагогічних умов, наявності високого рівня майстерності викладачів та валеологів, які об’єднанні спільною ідеєю формування здоров’я та здорового способу життя через освіту [5, 8]. Динаміка оволодіння критеріями розвитку валеологічних знань та порівняльна характеристика за даними констату-вального і прикінцевого етапів експерименту (табл. 1) показала, що реалізація в навчальному виховному процесі ідеї застосування індивідуальних оздоровчих програм студентами у позааудиторній роботі дала змогу покращити рівень обізнаності студентами знань про здоров’я та здоровий спосіб життя, який ґрунтується на особистісно зорієнтованому підході, створити у студентів стійке мотиваційно-ціннісне ставлення до свого організму, сформувати в них наукове розуміння сутності здорового способу життя та сприяти поліпшенню стану здоров’я студентів.
Кількісні дані щодо рівнів розвитку валеологічних знань у студентів в процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі на констатувальному і прикінцевому етапах засвідчили, що у студентів експериментальних груп відбулися значні позитивні зміни. Якщо на констатувальному етапі дослідження високий рівень знань за когнітивним компонентом мали лише 5,3% студентів, то на прикінцевому етапі високого рівня досягли 14,2% студентів. Змінилася кількість студентів, які досягли середнього рівня валеологічних знань: на констатувальному етапі — 40,9%, на прикінцевому — 73%. Знизилася кількість студентів, які мали низький рівень знань: на констатувальному етапі — 53,8%, на прикінцевому — 12,8%. За організаційно-діяльнісним компонентом високий рівень знань на констатувальному етапі дослідження мали 22,6% студентів, то на прикінцевому — 28,7% студентів. Змінилася кількість студентів, які досягли середнього рівня валеологічних знань: на констатувальному етапі — 57,3%, на прикінцевому — 55,3%. Знизилася кількість студентів, які мали низький рівень знань: на констатувальному етапі
— 20,1%, на прикінцевому — 16%. За особистісно-мотиваційним компонентом: високий рівень знань на констатувальному етапі дослідження мали 61,2% студентів, на прикінцевому — 62,1% студентів; середній рівень знань на констатувальному етапі мали 37% студентів, на прикінцевому — 36,1%. Кількість студентів
Таблиця 1
Узагальнені результати експериментальної роботи (приріст у %)
Критерії Показники Група Е (12 осіб) Група К (50 осіб)
Когнітивний високий +8.9
середній +32,1 0
низький -4Т -6
Організаційно- діяльнісний високий +61 +2,4
середній -2 +1,1
низький +41 -3,5
Особистісно- мотиваційний високий +0,9 -24
середній -0,9 +24
низький 0 0
32012 ii
з низьким рівнем валеологічних знань залишилася на сталому рівні — 1,8% студентів.
Щодо характеристики рівня валеологічної підготовки студентів контрольних груп, то на прикінцевому етапі високого рівня знань за когнітивним компонентом досягли студентів 12%, середнього — 54%, низького — 34%. За організаційно-діяльнісним компонентом високий рівень знань на констатувальному етапі дослідження мали 20,4% студентів контрольної групи, на прикінцевому — 22,8% студентів; середній рівень знань на констатувальному етапі мали 46,2% студентів контрольної групи, на прикінцевому — 47,3%; низький рівень знань на констатувальному етапі мали 33,4% студентів контрольної групи, на прикінцевому
— 29,9%. За особистісно-мотиваційним компонентом: високий рівень знань на констатувальному етапі дослідження мали 80% студентів контрольної групи, на прикінцевому — 56%; середній рівень знань на кон-статувальному етапі мали 20% студентів контрольної групи, на прикінцевому — 44%. Кількість студентів з низьким рівнем валеологічних знань не виявлена.
Отже, кількісні результати формувального етапу експерименту та їх якісний аналіз свідчать про ефективність запропонованої нами системи позааудиторної роботи з виховання знань у галузі здорового способу життя та доцільність її використання у позааудиторній навчально-виховній роботі в вищих навчальних закладах.
Висновки.
1. Можливості використання індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі з метою розвитку особистості студента полягають у сформованості валеологічних знань, а саме культурі здоров’я особистості як її інтегративної якості та показниках вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров’я, а також високим рівнем культури поведінки стосовно власного
Література:
1. Апанасенко Г. Л. Книга о здоровье. Киев: Медкнига, 2007. 132 с.
2. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
3. Брехман И. И. Введение в валеологию - науку о здоровье. Л.: Наука, 1987. 125 с.
4. Буліч О. Г, Муравов І. В. Валеологія. Теоретичні основи валеології. Київ, 1997. 224 с.
5. Валеологические аспекты диагностики здоровья. [Под ред. М. С. Гончаренко]. Харьков, 2000.- 197 с.
6. Лисицин Ю. П., Царегородцев Г И. Насущные проблемы охраны и укрепления здоровья людей. Политическое самообразование. 1986. №10. С. 29-37.
7. Никифоров Г. С. Самооценка физического, психического и социального здоровья. Практикум по психологии здоровья. - М., 2005. - С. 32-42.
8. Чупаха И. В., Пужаева Е. З. , Соколова И. Ю. Здоровьесберегающие технологии в образовательно-воспитательном процессе: Научно-практический сборник инновационного опыта. М.: Илекса; Ставрополь: Сервисшкола, 2001. 400 с.
Информация об авторах: Гончаренко Мария Степановна
[email protected] Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина пл. Свободы, 4, г. Харьков, 61077, Украина.
Тимченко Анастасия Николаевна
[email protected] Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина пл. Свободы, 4, г. Харьков, 61077, Украина.
Поступила в редакцию 12.03.2012г.
здоров’я та здоров’я оточуючих
2. Розроблено педагогічні умови розвитку валеологічних знань студентів у процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі. Основою розвитку валеологічних знань стає формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя студентів звикористанням особистісно-зорієнтованого підходу. Рівень готовності особистості до застосування валеологічних знань на практиці характеризується здатністю студентів перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спонуки, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості і відповідальності за власну культуру.
3. Експериментальним дослідженням перевірено та доведено ефективність упровадження педагогічних умов розвитку валеологічних знань студентів у процесі застосування індивідуальних оздоровчих програм у позааудиторній роботі. Так, у процесі педагогічного експерименту в узагальненому вигляді показники рівня розвитку валеологічних знань за когнітивним компонентом показали: збільшення кількості студентів експериментальної групи з високим рівнем валеологічним знань на 8,9% та з середнім рівнем валеологічних знань на 32,1% студентів проти збільшення на 6% студентів з високим рівнем знань в контрольній групі; за організаційно-діяльнісним компонентом — збільшення кількості студентів з високим рівнем валеологічним знань на 6,1% студентів експериментальної групи проти збільшення на 2,4% студентів контрольної групи; за особистісно-мотиваційним компонентом — збільшення кількості студентів з високим рівнем валеологічним знань на 0,9% студентів проти зменшення на 24% студентів контрольної групи.
У перспективі планується здійснити підготовку
викладачів з питань використання індивідуальних
оздоровчих програм під час професійної діяльності.
References:
1. Apanasenko G. L. Kniga o zdorov’e [Book about health], Kiev, Honey book, 2007, 132 p.
2. Bekh I. D. Osobistisno zoriientovane vikhovannia [Personality orientated education], Kiev, ICME Publ., 1998, 204 p.
3. Brekhman I. I. Vvedenie v valeologiiu — nauku o zdorov’e [Introduction in valeology - science about a health], Leningrad, Science, 1987, 125 p.
4. Bulich O. G., Muravov I. V. Valeologiia [Valeology], Kiev, 1997, 224 p.
5. Goncharenko M. S. Valeologicheskie aspekty diagnostiki zdorov’ia [Valeological aspects of diagnostics of health], Kharkov, 2000, 197 p.
6. Lisicin Iu. P., Caregorodcev G. I. Politicheskoe samoobrazovanie [Political self-education], 1986, vol.10, pp. 29-37.
7. Nikiforov G. S. Samoocenka fizicheskogo, psikhicheskogo i social’nogo zdorov’ia [Self-appraisal of physical, psychical and social health], Moscow, 2005, pp. 32-42.
8. ChupakhaI.V.,PuzhaevaE.Z.,SokolovaI. lu.Zdorov’esberegaiushchie tekhnologii v obrazovatel’no-vospitatel’nom processe [Health saving of technology in educationally-educate process]. Moscow, Ileksa, Stavropol, Servisshkola, 2001, 400 p.
Information about the authors: Goncharenko M. S.
[email protected] Kharkov National University Liberty pl. 4, Kharkov, 61077, Ukraine.
Timchenko A. N. [email protected] Kharkov National University Liberty pl. 4, Kharkov, 61077, Ukraine.
Came to edition 12.03.2012.