э
2012
Роль здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі
Волошин О. Р.
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Анотації:
Розглянуто значення здоров'я-збережувальних технологій в освітньому процесі. Розкрито теоретико-методологічні підходи їх трактування. Показано складові формування у людини свідомої мотивації щодо збереження індивідуального здоров'я. Проаналізовано валеологічні та екологічні цінності. Визначено особливості впровадження здоров'язбережувальних технологій в сучасний освітній процес. Наведено комплексна оцінка умов виховання і навчання, які дозволяють забезпечувати добрий стан здоров'я молодих людей, дбати про високий рівень їхньої самореалізації, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров'я. Зазначено на необхідності забезпечення гармонійного розвитку природних здібностей особистості: її розуму, моральних та естетичних почуттів, потреби в діяльності, оволодіння початковим досвідом спілкування з людьми.
Ключові слова:
здоров’я, освіта, валеологія, екологія, цінності, збережувальний, технології.
Волошин О. Р. Роль здоровьесберегающих технологий в образовательном процессе. Рассмотрено значение здоровьесберегающих технологий в образовательном процессе. Раскрыто теоретикометодологические подходы их трактовки. Показаны составляющие формирования у человека сознательной мотивации относительно сохранения индивидуального здоровья. Проанализированы валеологи-ческие и экологические ценности. Определены особенности внедрения здоровьесберегающих технологий в современный образовательный процесс. Приведена комплексная оценка условий воспитания и учебы, которые позволяют обеспечивать хорошее состояние здоровья молодых людей, заботиться о высоком уровне их самореализации, навыков здорового образа жизни, осуществлять мониторинг показателей индивидуального развития, прогнозировать возможные изменения здоровья. Отмечено на необходимости обеспечения гармоничного развития естественных способностей личности: ее ума, моральных и эстетичных чувств, потребности в деятельности, овладение начальным опытом общения с людьми.
здоровье, образование, валеология, экология, ценности, сберегающий, технологии.
Voloshin O. R. Role of health-keeping technologies in educational process. The value of health-keeping technologies in educational process is considered. Theoretical methodological approaches of their interpretation are exposed. The making forming for the man of conscious motivation in relation to the maintainance of individual health is shown. Valeological and ecological values are analysed. The features of introduction of health-keeping technologies in a modern educational process are certain. The complex estimation of terms of education and studies, which allow to provide the good state of health of young people, care of high level of their self-realization, skills of healthy way of life, is resulted, to carry out monitoring of indexes of individual development, forecast the possible changes of health. It is marked on the necessity of providing of harmonious development of natural capabilities of personality: its mind, moral and aesthetically beautiful senses, requirement in activity, capture initial experience of socializing with people.
health, education, valeological, ecology, values, saving, technologies.
Вступ.
У наш час недостатньо високий рівень здоров’язберігаючої освіти відчувається все сильніше, і це шкодить людині більше, ніж брак знань в будь-якій іншій сфері. Важливого значення в зв’язку з цим набуває здоров’язберігаюча освіта як змістовний компонент в цілому. З одного боку, вона покликана вирішувати завдання осмислення людиною відповідальності за стан свого організму, своєї тілесності, з іншого - сприяє усвідомленню індивідуальності, природної і соціально зумовленої унікальності. В зв’язку з цим, важливим стає отримання відчуття своєї цінності, особистої гідності, відповідального ставлення до себе, до світу, тобто здоров’язберігаюча освіта невіддільна від загальнокультурного розвитку людини Сьогодні назріла необхідність усвідомлення особливого значення валеологічної освіти для становлення кожної особистості як представника нації, формування змісту валеологічної освіти, досвіду валеологічно-го характеру, що стосуються життєдіяльністі нашого народу, забезпечення в підростаючого покоління наявності відповідних валеологічних знань, умінь, навичок. Важливими стають запровадження і здійснення на належному рівні викладання спеціальних предметів, призначених задля здоров’язбереження, реалізація порад прогресивних людей з приводу поліпшення змісту й методів валеологічного виховання молодих людей. Зусилля громадськості робить їх значущими для теорії та практики сучасної освітньо-виховної діяльності.
© Волошин О. Р, 2012
Духовне, фізичне і моральне здоров’я є головною умовою гармонійного розвитку людини. Від її ставлення до свого здоров’я багато в чому залежить його збереження і зміцнення. Навчити зберігати і зміцнювати своє здоров’я шляхом застосування здоров’язбережувальних технологій - одне з найважливіших завдань сучасних освітніх закладів.
Здоров’язбережувальні технології ( Смірнов Н. К., 2002; Фомічева Н. Б., 2007) - сукупність педагогічних, психологічних, медичних установок, які визначають набір та компонентність здоров’язбережувальних форм, методів, засобів, прийомів навчання, необхідних для оптимального, раціонального складання ва-леологічних програм по формуванню, збереженню та зміцненню індивідуального здоров’я. Їх виділяють в наступні групи:
• організаційно-педагогічні технології, які визначають структуру навчально-виховного процесу, сприяють попередженню перевтоми, гіподинамії та інших дезадаптаційних станів;
• психолого-педагогічні, пов’язані з безпосередньою роботою педагога з дітьми;
• навчально-виховні, які включають в себе програми по навчанню турботи про власне здоров’я та формування культури здоров’я.
Теоретичний аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури [3, с. 21] з проблеми формування здоров’я в системі освіти показав, що в наш час дана проблема є актуальною і недостатньо розробленою в практичному плані. Здоров’я для більшості людей не представляє життєвої цінності, що більшою
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“----------* проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
мірою пов’язане з недостатнім розумінням і осмисленням даного феномену. Актуальність проблеми формування здорового способу життя дошкільників підтверджується тим фактом, що за останні роки дуже зросло число дітей з порушеннями психічного здоров’я, постави, зору, органів травлення, збільшується число дітей які мають спадкові хвороби, а також хвороби, пов’язані з екологією. Сучасна науково-методична література про значення здоров’язбережувальних технологій дозволяє стверджувати, що до теперішнього часу є вкрай мало науково обгрунтованих рекомендацій щодо їх впровадження в освітній процес.
Робота виконана за планом НДР Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метоюстатті єузагальненняйаналізлітературних джерел із проблеми значення здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі.
Завдання: систематизувати дані літератури відносно здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі; розкрити теоретико-методологічні підходи щодо їх трактування; проаналізувати валео-екологічні цінності на етапі становлення кожної особистості та визначити особливості впровадження здоров’язбережувальних технологій в сучасний освітній процес.
Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної та спеціальної літератури, методи аналізу, синтезу, узагальнення.
Результати дослідження.
В умовах глобальної духовно-екологічної кризи, одним з проявів якої є продовження погіршення здоров’я людства, зростає інтерес до сучасної вале-ології як науки, яка базується на нових підходах до розуміння феномена здоров’я людини, його законів та механізмів збереження, зміцнення та вдосконалення. Йдеться також про комплекс дисциплін, які стосуються гігієни та спортивної медицини - розділів медичної науки, в яких сконцентрована основна маса інформації про здорову людину. Тому введення у навчально-виховний процес середньої школи нормативних загальноосвітніх дисциплін “Основи валео-логії", “Основи здоров’я" стало важливим елементом реформування змісту сучасної педагогічної освіти.
Сьогодні Україна знаходиться на рівні упровадження світових тенденцій щодо поліпшення просвітницько-оздоровчої роботи серед населення. Найважливішими стратегічними завданнями українських програм “Освіта (Україна XXI століття)", “Діти України", Закону України “Про загальну середню освіту", “Про охорону здоров’я" визначені всебічний розвиток людини та становлення її здоров’я (духовного, психічного, фізичного, соціального). У Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні важливими виховними завданнями, окрім забезпечення сприятливих умов для самореалі-зації особистості, реалізації індивідуального підходу до неї, виховання національної свідомості, мовної, правової культури, розвитку естетичних потреб і по-
чуттів, формування почуття господаря, забезпечення духовної єдності поколінь, культивування кращих рис українського менталітету тощо, визначено завдання охорони й зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров’я та гармонізації стосунків особистості з природою, що актуалізує сьогодні проблему розвитку валеологічної освіти.
Очевидно, йдеться про поширення єдиних валео-екологічних цінностей, які важливі як для збереження здоров’я людини, так і для охорони навколишнього середовища. Особливим елементом, який розкриває онтологічні аспекти категорії “здоров’я", стало поняття “здоров’я природи", бо досі ця категорія розумілася лише як якість людського життя. Тепер здоров’я трактується як характеристика середовища проживання, як стан самої природи. Тому істотною складовою здоров’я стає система орієнтації на розвиток усієї живої речовини. Тому сьогодні важливим є становлення у підростаючого покоління філософсько-світоглядної основи валеологічної освіти, яка забезпечує єднання людини і довкілля, відповідність між тілесним і духовним у структурі особистості людини. Сучасне гасло, що знаменує перехід до формування людини культури, має сприйматися як необхідність оволодіння ідеями культурного співіснування природи і суспільства, що неможливе без усвідомлення цінності життя людини та необхідності збереження її здоров’я. Випадки “псевдокультурного оновлення освіти", коли інформаційне перевантаження відбувається без усвідомлення значущості інформації для культурного розвитку особистості і часто не пов’язані з традиційним підходом до засвоєння культурних надбань [1, с. 8].
В умовах “недооцінки природної основи людини", порушення її органічного зв’язку із середовищем та способом життя треба, на думку О. Савченко, “всілякими засобами утверджувати демократичний тип зв’язку: якщо суспільство захищає людину, людина захищає державу" [7, с. 21]. Саме через культуру традиції вказується на виховний ідеал, визначаються цінності освіти і виховання молодих людей. Водночас народні взірці, життєві пріоритети та найменші в них зміни завжди свідчать про ті чи інші підходи щодо засвоєння освіти. “Природовідповідний спосіб життя" передбачає пряму взаємодію людини з середовищем, високий рівень відповідальності за своє життя, її реальну свободу. Відповідно до принципу природо-відповідності, педагог у своїй практичній діяльності повинен ураховувати чинники природного розвитку особистості, її вікові анатомо-фізіологічні особливості, вивчати природничі дисципліни та створювати сприятливі умови для розвитку її ініціативи та самостійності.
Сучасний стан здоров’я молоді свідчить про те, що вирішення державного завдання щодо його формування часто залишається на декларативному рівні, а в останні роки школа, громадськість зняли з себе відповідальність за здоров’я своїх вихованців. Тому в сучасних умовах потрібно вважати саме педагогів шкіл найбільш зацікавленою стороною у збереженні здоров’я молодого покоління, впровадженні педаго-
ПСИХОЛОГІЯ
32012
ш
гічних технологій, що зберігають здоров’я кожному учаснику навчально-виховного процесу. Погіршення його відбувається на фоні вкрай напруженої матеріальної, санітарно-епідемічної та екологічної ситуації. За даними Міністерства охорони здоров’я України приблизно 89% дітей мають захворювання серцево-судинної системи, верхніх дихальних шляхів, опорно-рухової системи, органів зору, неврози. Поширення алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, які забирають тисячі й тисячі життів, ставлять питання про необхідність обмеження споживання міцних напоїв серед населення (воно дискутується і в сучасному молодіжному середовищі). Основними причинами зростання вживання алкоголю, тютюну та інших наркоген-них речовин молоддю вважаються сімейні негаразди і викликані ними недоліки у сімейному вихованні. За оцінками експертів Європейського регіонального бюро ВООЗ, Україна входить до числа шести (із 50) країн Європи, де темпи вживання алкоголю, тютюну і наркотиків є найвищими. Щодня від уживання нарко-генних речовин в Україні помирає троє молодих людей [2, с. 57]. Зазначимо, що ця офіційна статистика досить умовно відображає кількісний і якісний стан алкоголізму, наркоманії в Україні.
Концепція реформування системи освіти передбачає докорінне поліпшення організації освітнього процесу, виходячи із завдань зміцнення здоров’я молоді, нормалізації навчального навантаження. Для цього необхідно стимулювати виконання валеологічних програм, забезпечувати валеологічного спрямування діяльності товариств, гуртків, дитячих та молодіжних організацій, орієнтувати її на охорону й зміцнення здоров’я молоді, подальший розвиток оздоровчої системи, валеологічної і психологічної служби, підвищення кваліфікації педагогів у питаннях охорони здоров’я і фізичного розвитку учнів [2, с. 40].
Цінним для сучасного розуміння валеологічної освіти є визначальна роль школи і виховника у її розвитку. Невипадково сьогодні велику увагу приділяють також чинникам позашкільної освіти, в т. ч. валео-логічної. Молодь, звісно, підпорядковується законам шкільного життя й авторитету вчителів; при цьому важливо, щоб учень, закінчивши школу, мав чітко сформований світогляд, вироблені валеологічні знання та навички, необхідні для подальшого його повноцінного розвитку [2, с. 114].
Атмосфера співтворчості і співпраці, довірливі стосунки між дорослим і молодою людиною є важливими умовами успіху діяльності валеологічного спрямування, ефективності пізнання ними навколишнього світу та їхньої здоровоохоронної роботи. Учителі в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище, центром якого буде школа сприяння здоров’ю.
Сучасна валеологічна освіта характеризується широким упровадженням технологічного підходу.
І це є об’єктивним процесом, новим етапом в еволюції валеологічної освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини. Якщо поняття “технологія" трактується як алгоритм, за допомогою якого отримується запланований результат, то поняття “ здоров’язбережувальні технології" вважається як таке, що об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів [2]. Йдеться про здоров’язбережувальні технології, які (за С. Гримблат [4] і А. Митяєвою [5] ) означають сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання), оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), повноцінний та раціонально організований руховий режим. До того ж, упровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій пов’язано з використанням медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих, соціально-адаптованих, екологічних валеологічних технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
Сутність здоров’язбережувальних та
здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють забезпечувати добрий стан здоров’я молодих людей, дбати про високий рівень їхньої самореалізації, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної “вартості", поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.
Аналіз класифікацій існуючих здоров’язбережу-вальних технологій, проведений О. Ващенко [3, с. 20], та виділення педагогічних, виховних, соціальних, інтерактивних технологій В. Оржеховською [6] свідчать, що термін “здоров’язбережувальна" можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка у процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу - учнів та вчителів. Разом з тим, застосування здоров’язбережувальних технологій та успішне володіння ними є важливим показником професійної компетентності сучасного педагога. Адже всебічний розвиток особистості можливий лише за умови гармонійного поєднання її внутрішнього духовного світу з фізичним здоров’ям, створення такого особистісно зорієнтованого середовища, що зберігає здоров’я, в якому створені умови для розвитку особистості учня як неповторної людської індивідуальності (йдеться про активну участь і самої особистості у формуванні досвіду здоров’язбереження, який здобувається через поступове розширення сфери спілкування і діяльності, розвиток її саморегуляції, становлення самосвідомості та активної життєвої позиції на основі вихован-
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
ня і самовиховання, формування відповідальності за своє здоров’я, життя і здоров’я інших людей).
Виходить, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язбережувальною, оскільки передбачає створення відповідних умов навчання дитини у школі чи студента у ВНЗ (відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання й виховання), раціональну організацію навчального процесу (відповідність індивідуальних особливостей особистості, її навчального і фізичного навантаження віковим, статевим, гігієнічним вимогам та віковим можливостям дитини, необхідний, достатній і раціонально організований руховий режим), забезпечення гармонійного розвитку природних здібностей особистості: її розуму, моральних та естетичних почуттів, потреби в діяльності, оволодіння початковим досвідом спілкування з людьми, природою, мистецтвом, забезпечення школяреві можливості збереження здоров’я за період
навчання в школі, формування у нього необхідних знань, вмінь та навиків щодо дотримання здорового способу життя, уміння використовувати отримані знання в повсякденному житті.
Висновки.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що у сучасній науці існує значний обсяг розробок, які стосуються формування здоров’я в системі здоров’язбережувальної освіти. Але в практиці роботи педагогічних колективів виховна робота ведеться недостатньо активно, зруйнована система профілактичних заходів.
Подальші напрями дослідження зазначеної проблематики вбачаємо в пошуку інноваційних форм і методів організації навчально-методичної і виховної роботи педагогічного колективу, на створення в ньому середовища, яке зберігає здоров’я, формує зміст, форми, методи та засоби розвитку валеологічної освіти.
ПСИХОЛОГІЯ
Література:
1. Андрущенко В. Проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні на зламі століть. Директор школи. 2000. № 43. С. 8 - 9.
2. Алябьева З. С. Основы валеологии : в 3 кн. К. : Олимпийская литература, 1998. 445 с.
3. Ващенко О. М. Особливості формування у молодших школярів здоров’язберігаючих умінь і навичок. Сучасні технології навчання в початковій освіті : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (13 - 14 квітня 2006 р.) ред. кол. : З. Сіверс, О. Кононко, Е. Белкіна та ін. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Гінченка, 2006. С. 19 - 21.
4. Гримблат С., Зайцев В., Крамской С. Здоровьесберегающие технологии в подготовке специалистов : учеб.-метод. Пособие. Х. : Коллегиум, 2005. 184 с.
5. Митяева А. М. Здоровьесберегающие педагогические технологии : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. М. : Академия, 2008. 192 с.
6. Оржеховська В. М., Свириденко С. О., Ковганич Г Т. Методологія і методика освіти “Рівний - рівному” : навч.- метод. посіб. К. : Міленіум. - 2001. 178 с.
7. Савченко О. Я. Цілі й цінності реформування сучасної школи. Шлях освіти. 1996. № 1. С. 20 - 23.
Информация об авторе: Волошин Елена Романовна
[email protected] Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко
ул. Ивана Франко 24, г. Дрогобыч, Львовская обл., 82100, Украина.
Поступила в редакцию 23.03.2012г.
References:
1. Andrushchenko V. Direktor shkoli [Head master], 2000, vol.43, pp. 8 - 9.
2. Aliab’eva Z. S. Osnovy valeologii [Bases of valeology], Kiev, Olympic Literature, 1998, 445 p.
3. Vashchenko O. M. Osoblivosti formuvannia u molodshikh shkoliariv zdorov’iazberigaiuchikh umin’ i navichok [Features of forming for the junior schoolboys of health of keepings abilities and skills]. Suchasni tekhnologiyi navchannia v pochatkovij osviti [Modern technologies of studies in primary education], Kiev, KPU, 2006, pp. 19 - 21.
4. Grimblat S., Zajcev V., Kramskoj S. Zdorov’esberegaiushchie tekhnologii v podgotovke specialistov [Health saving of technology in preparation of specialists], Kharkov, Kollegium, 2005, 184 p.
5. Mitiaeva A. M. Zdorov’esberegaiushchie pedagogicheskie tekhnologii [Health saving pedagogical technologies], Moscow, Academy, 2008, 192 p.
6. Orzhekhovs’ka V. M., Sviridenko S. O., Kovganich G. T. Metodologiia i metodika osviti [Methodology and method of education], Kiev, Milenium, 2001, 178 p.
7. Savchenko O. IA. Shliakh osviti [Way of education], 1996, vol.1, pp. 20 - 23.
Information about the author: Voloshyn O. R.
[email protected] Drohobych State Pedagogical University Ivan Franco str. 24, Drohobych, Lviv region, 82100, Ukraine.
Came to edition 23.03.2012.