CC BY
65ПОНЯТТЯ ЗДОРОВ’ЯФОРМУЮЧИХ І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Дорошенко О.Ю.
Бердянський державний педагогічний університет
«... здоров ’я має посідає перше місце в ієрархії потреб людей... Проте, на жаль, ціна здоров’я більшості людей усвідомлюється тоді, коли воно під червоного загрозою або у
певному ступені втрачене »
І.І.Брехман
Анотація. Розглядаються різні підходи до визначення поняття здоров’яформуючих і здоров’язберігаючих технологій. Визначено пріоритетності проблеми реалізації здоров’язберігаючих і здоров’язформуючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі. Представлено аспекти формування здоров’язберігаючого освітнього середовища у поліпшенні здоров’ я школярів. Забезпечення належного методичного супроводу діяльності педагога сприятиме формуванню у дітей свідому добровільну мотивацію до отримання знань і збереження власного здоров’ я.
Ключові слова: здоров’яформуючі, здоров’язберігаючі, технологія, здоров’я.
Аннотация. Дорошенко О.Ю. Понятие здоровьеформирующих и здоровьесохраняющих технологий в процессе подготовки учителей физического воспитания. Рассматриваются разные подходы к определению понятия здоровьеформирующих и здоровьесберегающих технологий. Определены приоритетности проблемы реализации здоровьеформирующих и здоровьесберегающих образовательных технологий в учебно-воспитательном процессе. Представлены аспекты формирования здоровьесберегающей образовательной среды в улучшении здоровья школьников. Обеспечение надлежащего методического сопровождения деятельности педагога будет оказывать содействие формированию у детей сознательной добровольной мотивации к получению знаний и сохранению собственного здоровья.
Ключевые слова: здоровьеформирующие, здоровьесберегающие, технология, здоровье.
Annotation. Doroshenko O.U. The notion of health forming and health preserving technologies in the process of preparation of teachers of physical education. Different approaches to definition of concept of health forming and health preserving technologies are considered. Are determined priority problems of realization of health forming and health preserving educational technologies in teaching and educational process. Aspects of forming health preserving educational medium in martempering health of schoolboys presented. Maintenance of proper methodical attending of activity of the teacher will assist forming at children of conscious voluntary motivation to noegenesis and preservation of natural health.
Keywords: healthforming, healthpreserving, technology, health.
Вступ.
Глобальні екологічні проблеми, економічні і суспільно-культурні занепади, байдуже ставлення до фізичної культури і спорту позбавляють людину найціннішого дару-здоров’я.
Тому наша держава приділяє значну увагу фізичному вихованню нації. Як свідчення цієї уваги, прийнята 12 вересня 1998 року Цільова комплексна програма ’’Фізичне виховання-здоров’я нації”. Вона передбачає конкретні заходи щодо впровадження фізичної культури у повсякденне життя і побут населення України, як засобу покращення і зміцнення здоров’я.
Актуальність проблеми збереження здоров’я постала з появою першого хворого. Природно, зміна світоглядних установок призводила до докорінних змін в життєдіяльності суспільства, проте головною і незмінною метою і сенсом життя кожної людини була і залишається проблема збереження здоров’я підростаючого покоління.
Сучасні соціокультурні умови та орієнтири реформування шкільної освіти визначають
актуальність удосконалення професійної підготовки педагогів у збереженні та формуванні здорового способу життя, що передбачено в офіційних державних документах України.
’Національна доктрина розвитку освіти України’ пріоритетними напрямами визначає
особистісну орієнтацію освіти та пропаганду здорового способу життя; пріоритетним завданням системи освіти визначає виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної суспільної цінності.
© Дорошенко О.Ю., 2009
На жаль, статистика стану здоров’я школярів сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров’я у 50 % школярів спостерігаються функціональні порушення різних систем організму, а в 42% - різні хронічні захворювання. До першого класу вступають лише 27% здорових дітей. Залишається високий рівень загальної захворюваності дітей, який за останні роки виріс більше, ніж на 20%.
Цьому сприяють зростання та поширення гіподинамії, різке погіршення екології, збільшення стресових ситуацій, низький рівень медичної допомоги, ускладнення навчальних програм, недостатній рівень професійної підготовки фахівців з даної проблеми. Найбільший відсоток займають хвороби серцево - судинної, нервової, дихальної та імунної систем, а також порушення функції опорно
- рухового апарату. Все це призводить до зниження активної життєдіяльності людини, скорочення тривалості життя та викликає занепокоєння за майбутнє нації.
В останні роки проблема формування здорового способу життя приділяється велика увага, внаслідок різкого погіршення стану здоров’я молодого покоління. Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України було проведено реформування системи фізичного виховання у навчальних закладах з метою збереження і поліпшення здоров’я учнівської і студентської молоді. Необхідно привести зміст навчальних програм з фізичної культури, контрольні нормативи до них у відповідність до вікових, індивідуальних закономірностей формування та розвитку дитини. Тому необхідно впроваджувати в навчально-виховний процес здоров’яформуючі і здоров’язберігаючі технології.
Проблема ефективності професійної підготовки вчителів фізичної культури до оволодіння
здоров’яформуючими технологіями у сучасних умовах зумовлена необхідністю подолання суперечностей, які виникають між: вимогами інформаційного суспільства до професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту і їх кваліфікацією відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня; змістом професійно-орієнтованих дисциплін і педагогічними технологіями реалізації цього змісту; орієнтацією на нові моделі навчально-виховного процесу у вищій школі та традиційною підготовкою фахівця.
Отже, вирішення наведених суперечностей потребує пошуку більш гнучких підходів до підвищення рівня професійної підготовки фахівців, переосмислення мети, змісту, функцій та завдань професійної підготовки у педагогічних навчальних закладах України відповідно до вимог сучасної освіти.
Проаналізувавши державний стандарт, програми з навчальної дисципліни “Фізичне вихован-ня“ нами було відмічено, що недостатня увага приділяється підготовці майбутніх вчителів фізичного виховання до оволодіння здоров’язберігаючими та здоров’яформуючими технологіями. У змісті цих нормативних документів відсутнє такі поняття взагалі.
Вивчення та аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про те, що проблеми збереження та формування здоров’я дітей і молоді постійно перебувають у центрі уваги науковців, а саме: формування культури здоров’я учасників педагогічного процесу (О.М.Мельник, Н.Ф.Денисенко, О.П.Аксьонова); збереження здоров’я, формування здорового способу життя дітей та підлітків ( Е. Вільчковський, Г.Власюк, І.Петренко), які розглядали питання формування здорового способу життя засобами фізичної культури; (Г.Голобородько, О.Дубогай, С.Свириденко) досліджують цю проблему з точки зору вікових особливостей.
Теоретико-методологічні засади цих питань сформульовано у працях А.Г.Здравомислова, І.Н.Смирнова, Л.П.Сущенко та ін.; проблему суб’єкт-суб’єктного, особистісно зорієнтованого підходу до виховання висвітлено в роботах І.Д.Беха, М.В.Левківського, А.Маслоу, В.Г.Постового, С.Л.Рубінштейна,К.І.Чорноїтаін;формуванняздорово-го способу життя засобами фізичного виховання досліджували В.Г.Ареф’єв, Г.М.Арзютов, О.Ф.Артюшенко, О.М.Вацеба, Л.В.Волков, М.С.Герцик, Л.Д.Гурман, В.С.Дробинський, О.Д.Дубогай, С.А.Закопайло, М.Д.Зубалій, Є.В.Столітенко, Б.М.Шиян та інші.
Аналіз досліджень з проблеми формування здоров’язберігаючого освітнього середовища через реалізацію здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі (Антонова Л.Н., Борисова І.П., Науменко Ю. В., Севрук А.І., Вайнер Е.Н., Смірнов Н.К., Сонькін В.Д. , Серіков В.В. , Вашлаєва Л.П., Петров О.В., Паніна Т.С та інші ), свідчить про спроби вчених переглянути загальні підходи до формування здоров’язберігаючого освітнього середовища, з’ ясувати новий зміст, форми , методи реалізації даної проблеми в умовах сучасної ситуації в освітній сфері. Проте, невирішеними залишаються проблеми як змістової, так і процесуаль-
ної сторони підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до оволодіння здоров'язберігаючих та здоров'яформуючих технологій.
Роботу виконано згідно плану науково - дослідної роботи Бердянського державного педагогічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - вивчення існуючих підходів, теоретико-методичне обґрунтування поняття здоров'язберігаючих та здоров'яформуючих технологій в процесі підготовки учителя фізичного виховання у вищому навчальному закладі..
Завдання дослідження - вивчити та проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі.
Методи дослідження:
- теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел;
- педагогічне спостереження.
Результати досліджень.
Змінити ситуацію спроможна здоров'я-зберігаюча та здоров'яформуюча педагогіка, в основі якої — технології, які вводять дитину, учня, його батьків, педагогів у соціально-освітній простір без утрат для їхнього здоров'я, підвищуючи мотивацію на його формування, збереження, зміцнення, споживання, відновлення й передачу наступним поколінням.
В психолого-педагогічній літературі існують різні підходи щодо трактування поняття здоров'яформуючі і здоров'язберігаючі технології.
За визначенням В.В. Серікова, технологія в будь-якій сфері - це діяльність, що в максимальній мірі відображає об'єктивні закони даної сфери, побудована відповідно до логіки розвитку цієї сфери і забезпечує найбільшу для даних умов відповідність результату діяльності заздалегідь поставленим цілям. Виходячи з цього здоров’язберігаючу технологію можна визначити як діяльність, яка вибудовує стосунки між освітою і вихованням, переводить виховання в рамки людинот-ворчого процесу, спрямованого на збереження і примноження здоров'я дитини.
Здоров’яформуючі освітні технології, за визначенням Н.К. Смірнова, - це все ті ж психолого-педагогічні технології, програми, методи, які направлені на виховання у учнів культури здоров'я, особових якостей, що сприяють його збереженню і зміцненню, формування уявлення про здоров'я як цінність, мотивацію на ведення здорового способу життя.[12,67].
Здоров’язберігаюча технологія, на думку В.Д. Сонькіна, - це умови навчання дитини в школі (відсутність стресу, адекватність вимог, адекватність методик навчання і виховання); раціональна організація навчального процесу (у відповідності з віковими, статевими, індивідуальними особливостями і гігієнічними вимогами); відповідність учбового і фізичного навантаження віковим можливостям дитини; необхідний, достатній і раціонально організований руховий режим.
Під здоров’язберігаючою освітньою технологією О.В.Петров розуміє систему, що створює максимально можливі умови для збереження, зміцнення
і розвитку духовного, емоційного, інтелектуального, особового і фізичного здоров'я всіх суб'єктів освіти (учнів, педагогів і ін.).[9,37].
За визначенням М.Смірнова, здоров’язберігаючі технології - це комплексна, побудована на єдиній методологічній основі система організаційних та психолого-педагогічних прийомів, методів, технологій, спрямованих на збереження, охорону та укріплення здоров’я учнів, формування в них культури здоров’я, а також на піклування про здоров’я педагогів [12,67].
Отже, науковці вважають, що поняття
«здоров’язберігаюча і здоров’яформуюча» можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу - учнів та вчителів.
Ми вважаємо, що технологія (за сукупністю — здоров'яформуюча і здоров'язберігаюча) — це система цілеспрямованої алгоритмізованої взаємодії вчителя і учня, що спрямована на ФЗЗСВП здоров'я. Основні показники такої технології — особистісна спрямованість, інтегрованість, інтенсивність — не дають додаткового навантаження на нервову систему і прискорюють творчий розвиток особистості. Ідеальний кінцевий результат у реалізації технологій — сформовані в учнів стійкі переконання щодо необхідності свідомого ставлення до власного фізичного і психічного здоров'я та його збереження.
Ми приймаємо позицію фахівців, які акцентують на тому, що визначаючи поняття «здоров'язберігаючі і здоров'яформуючі технології», не слід обмежувати його розуміння як додатковий урок фізичної культури на тиждень, використання нетрадиційних засобів фізичної культури, форм фізичного виховання, фізкультурних хвилинок тощо. Важливий показник — внесення і використання в системі елементів здоров'я, збереження й здоров'я формування в технології навчання за всіма галузями державного освітнього стандарту.
Тому з позиції здоров'язберігаючої педагогіки необхідний новий підхід до освіти, який вимагає перегляду і якісного оновлення всього освітнього процесу. Необхідна розробка і впровадження здоров'язберігаючих і здоров'яформуючих технологій, сутність яких постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров'я, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров'я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної
«вартості», поліпшення якості життя суб'єктів освітнього середовища [2].
Висновки.
Таким чином, ми приходимо до розуміння пріоритетності проблеми реалізації здоров’язберігаючих і здоров’язформуючих освітніх технологій в навчально-виховному процесі як такої, що має визначальний характер для формування здоров’язберігаючого освітнього середовища у поліпшенні здоров’я школярів. Забезпечення належного методичного супроводу діяльності педагога з реалізації здоров’язберігаючих освітніх технологій сприятиме використанню кожним з них тих програм та методів навчання і виховання, що пристосовані до дитини і формують в неї свідому добровільну мотивацію як до отримання знань та і до збереження власного здоров’я.
Вирішення проблеми збереження власного здоров'я закладено у самій людині, у знанні та розумінні нею проблем формування, збереження, зміцнення і відновлення його, а також в умінні дотримуватися правил здорового способу життя. Люди повинні усвідомлювати, що майбутнє кожного, як і держави вцілому - за здоровим поколінням, бо фізично і морально здорова людина нездатна творити і приносити користь іншим людям.
У майбутньому плануємо розглянути організаційно-методичні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури до оволодіння здоров’ яформуючими технологіями.
Література
1. Антонова Л.Н. Психологические основания реализации здоровьесберегающих технологий в образовательных учреждениях/ Л.Н. Антонова, ТИ. Шульга, К.Г. Эрдынеева. - М.: Изд-во МГОУ, 2004.-100с. - (Областная целевая программа «Развитие образования Московской области на 2001-2005 гг.»).
2. Бойченко Т. Валеологія - мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. - № 2. - 2005. - С. 1 - 4.
3. Борисова І.П. Забезпечення здоров’язберігаючих технологій в школі //Довідник керівника освітньої установи. - 2005. - №10. - С.84-92.
4. Вайнер Е.Н. Формування здоров’язберігаючого середовища в системі загальної освіти // Валеологія. - 2004.-№1. - С.21-26.
5. Вашлаєва Л.П., Паніна Т.С. Теорія і практика формування здоров’язберігаючої стратегії педагога в умовах підвищення кваліфікації // Валеологія. - 2004. - №4. - С.93-98.
6. Гончаренко С. Український педагогічний словник.- Київ: Либідь,1997. -160с.
7. Здоров’язберігаюча діяльність школи в навчально-виховному процесі: проблеми і шляхи їх вирішення //Школа.-2005.-
№3.-С.52-87.
8. Карасьова ТВ. Сучасні аспекти реалізації здоров’язберігаючих технологій //Початкова школа, 2005. - № 11. С. 75.
9. Науменко Ю.В. Здоров’язберігаюча діяльність школи //
Педагогіка.- 2005.-№6.-С.37-44.
10. Науменко Ю.В. Здоров’яформуюча діяльність дитячого будинку і школи-інтернату //Методист. - 2005. - №2. - С.45-49.
11. Севрук А.І. Здоров’язберігаючий урок/ А.І. Севрук, Е.А. Юніна // Шкільні технології. - 2004.- №2. - С.200-207.
12. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. - М.: АПК и ПРО, 2002. - 121 с.
Надійшла до редакції 18.06.2009р.
