CC BY
41РОЗВИТОК СИЛИ ЛИТКОВИХ М'ЯЗІВ ТА РОЗГИНАЧІВ ТУЛУБА У ШКОЛЯРІВ 8-17 РОКІВ, ЩО
ЗАЙМАЮТЬСЯ АРМСПОРТОМ
Безкоровайний Д.О.
Харківська національна академія міського господарства
Анотація. Розглянуто розвиток сили різних литкових м’язів та розгиначів тулуба у школярів S-i7 років. Обґрунтована і експериментально підтверджена можливість ефективного використання дозованих силових вправ локальної дії в процесі силової підготовки школярів S-i7 років для відбору на заняття армспортом Загальною закономірністю вікової зміни сили даних груп м'язів є їх безперервне і непаралельне зростання. Зростання кожної окремо взятої групи м'язів відбувається специфічно і значно відрізняється від інших.
Ключові слова: армспорт, сила, силові якості, вікові показники.
Аннотация. Безкоровайний Д.О. Развитие силы икроножных мышц и разгибателей туловища у школьников 8-17 лет, которые занимаются армспортом Рассмотрено развитие силы икроножных мышц и разгибателей туловища у школьников S-i7 лет. Обоснована и экспериментально подтвержденная возможность эффективного использования дозированных силовых упражнений локального действия в процессе силовой подготовки школьников S-i7 лет для отбора на занятия по армспорту. Общей закономерностью возрастного изменения силы данных групп мышц является их беспрерывный и непараллельный рост. Рост каждой отдельно взятой группы мышц происходит специфично и значительно отличается от других Ключевые слова: армспорт, сила, силовые качества, возрастные показатели.
Annotation. Bezkorovainiy D.O. Development of force gastrocnemius muscles and extensors of a trunk at schoolboys of 8-17 years who are engaged armsport. The age-old changes of indexes of development of force of different groups of muscles of schoolboys are considered S-i7 years. Grounded and experimentally confirmed possibility of the effective use of the dosed force preparation of local action in the process of power preparation of schoolboys S-i7 years for a selection on employment of armsport. Common regularity of age change of force of datas of bunches of muscles is their continuous and nonparallel body height. Body height of each separately taken bunch of muscles descends is specific and considerably differs from others.
Key words: armsport, force, force qualities, age-old indexes.
Вступ.
З основних фізичних якостей людини найбільш важливе прикладне значення належить силі. Численні дані літератури свідчать про те, що в шкільному віці наголошується низький рівень розвитку сили і швидкісно-силових якостей Це обумовлено низьким науковим і методичним рівнем фізичної підготовки школярів і молоді, що вчиться, в різних типах закладах. Особливе це відноситься до застосування силових вправ.
Відомо, що будь-яка рухова активність людини пов'язана з природним проявом різних м'язових зусиль динамічного і ізометричного характеру. У цих м’язових проявах найбільш важливе місце займає така фізична якість як сила. При цьому, у багатьох випадках думки авторів сходяться на тому, що за допомогою вправ, що дозовано обтяжені, вдається ефективніше розвивати силові здібності осіб молодого віку [і, 4, 5]. Що ж до застосування статичних напруг в силовій підготовці школярів, то в цьому питанні немає єдиної думки про їх користь
Є окремі наукові дані, які дозволяють говорити про те, що при правильному поєднанні динамічних і статичних напруг можна одержати більш виражені результати в прирості сили, як у дорослих, так і юних спортсменів. Проте, на нашу думку, повністю переносити методи тренування юних спортсменів в шкільний урок без серйозного науковогообґрунтуваннябуде неправильним [2, 3]. У той же час, досліджень, спрямованих на пошук оптимальних методичних шляхів широкого застосування статичних напруг у фізичному вихованні з метою розвитку сили проводилося вкрай мало.
Численні наукові дані, одержані часто в різних методичних умовах і на різному контингенті випробовуваних, не дають повної картини в застосуванні тих або інших нерідко нетрадиційних засобів і методів фізичного розвитку. Особливе це торкається м'язової сили.
Одні дослідники рекомендуютьзастосовуватив силовій підготовці вправи без тих, що обтяжили, інші, навпаки, розглядають заняття з тими, що обтяжили як основні засоби в розвитку сили підростаючого покоління Немає єдиного підходу і до застосування статичних напруг, як в тренуванні дорослих спортсменів, так і у фізичному вихованні школярів Більшість фахівців схиляються до того, що найбільш ефективні статичні напруги максимальної потужності і тривалістю до 5-6 з, причому автори даної концепції не бачать істотної різниці між застосуванням такого навантаження в тренуванні дорослих і юних спортсменів [2, 4, 6].
Відзначаючи виняткову важливість застосування фізичних вправі статичного характеру з метою розвитку сили, ряд авторів указують на необхідність впорядкування системи дії різних засобів і методів в процесі фізичного вдосконалення підростаючого покоління У природних умовах життєдіяльності людини статичні напруги мають не менше значення, чим динамічні. Завдання полягає в тому, щоб виробити єдину методологію в рішенні проблеми силової підготовки школярів із застосуванням в розумних межах різних режимів м'язового навантаження.
Аналіз літератури дозволив дійти наступного висновку. Змістовно-пізнавальна база, на якій будується вивчення об'єкту і предмету нашого дослідження, характеризується тим, що вже є основоположні уявлення з багатьох питань фізичної підготовки підростаючого покоління Проте, тільки цього виявляється недостатньо із-
за роз'єднаності багатьох досліджень, наприклад, в рішенні питання силової підготовки різних вікових груп школярів, що займаються спортом, і тих, хто займається цією підготовкою тільки на обов'язкових уроках фізкультури Це і стало основним стимулом при формуванні наукової ідеї.
Статичні напруги займають виключно велике місце в різноманітній руховій діяльності дітей, причому тривалість виконуваної роботи у великій мірі залежить від того, як довго ті або інші групи м'язів можуть виконувати статичну, тобто стабілізуючу, функцію.
Доведено, що, чим вищий рівень статичної витривалості, тим довше може проводитися робота і пізніше наступить стомлення. А. В. Коробков відзначає, що працездатність нервово-м'язової системи залежить, з одного боку, від рівня її активної функції, пов'язаної з динамічними і статичними зусиллями, і, з іншою - від здатності зберігати високий рівень активності в стані відносного спокою («фонова активність»). Знання про розвиток сили з віком різних груп м'язів допоможуть дати певні рекомендації для практики фізичного виховання дітей. Оскільки різні групи м'язів беруть різну участь в багатообразній діяльності дітей і випробовують неоднакові навантаження, то, ймовірно, абсолютні показники і темпи зростання сили цих м'язів з віком змінюватимуться по-різному.
Робота виконана згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культуриі спорту на 2006-2011 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді і спорту №2.2.12.5. П "Удосконаленнянавчально-тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, які займаються силовими видами спорту та одноборствами".
Формулювання цілей статті.
Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні інтенсивних методів фізичної підготовки дітей 8-14 років на основі широкого застосування статичних і динамічних вправ локальної дії, що дозуються як за величиною зусиль, так і за тривалістю їх виконання за допомогою обтяжень
Задачі роботи:
1. Розробити методику тренування школярів дитячого і підліткового віку із застосуванням статичних напружень в поєднанні з динамічними вправами.
2. Розробити педагогічні характеристики і оцінки рівня різних сторін силової підготовленості юних спортсменів 8-17 років, а також їх фізичного розвитку під час занять армспортом
Методи досліджень. Статична функціональна проба для лікарсько-педагогічних обстежень школярів, як в лабораторіях, так і на заняттях армспортом
Організація досліджень. Дослідження проводилося в період з вересня 2005 по травень 2006 року, на базі середніх шкіл № 9, 29, 31 м. Харкова з метою визначення рівня фізичної підготовленості і фізичного розвитку школярів 5-7-х класів. У дослідженні брали участь тільки хлопчики: 5-х класів - 98 чоловік, 6-х класів - 110 чоловік і 7-і класи - 120 чоловік. Дослідження проводилося в два етапи, всього було проведено чотири серії досліджень фізичного розвитку школярів, вимірювання проводилися на початку і в кінці навчального року.
Результати дослідження.
Проведене нами вивчення вікового розвитку сили розгиначів тулубаі литкових м'язів у хлопців від 8 до 17 років показало, що зміна сили цих п'яти груп м'язів відбувається неоднаково, сила кожної групи м'язів розвивається специфічно.
Таблиця 1.
Сила розгиначів тулуба і литкових м'язів (у кг) у хлопців 8-17 років
Вік Розгиначі тулубу (М±т) Литкові м’язи (М±т)
8 44,5+0,6 8,4+0,4
9 46,1+1,1 10,3+0,5
10 55,3+0,9 12,4+0,3
11 59,7+1,0 14,4+0,5
12 65,3+0,7 16,5+0,5
13 69,3±1,0 18,4±0,4
14 78,6+1,0 19,4+0,4
15 96,5+1,3 30,5+0,8
16 106,4+1,4 32,3+0,7
17 114,7+1,7 36,4+0,8
М'язи розрізняються між собою за абсолютними показниками (табл. 1). і щорічним приростом. Різні темпи приросту сили обстежених груп м'язів призводять до того, що за один і той же період часу відбувається їх неоднакова зміна. З 8 до 17 років абсолютні показники сили збільшилися: по розгиначах тулубана 157,7%; по литкових м'язах на 333,3%. Таким чином, найбільше виросла сила литкових м'язів і менше - розгиначів тулуба
ВІК
Рис. 1. Зміна сили розгиначів тулуба.
З обстежених груп м'язів найбільш сильними є розгиначі тулуба, які у декілька разів перевершують по силі литкові м’язи. Сила розгиначів тулуба з 8 до 17 років зростає в 2,5 разу (рис. 1). Темпи розвитку цієї групи м'язів в різних віках різні. Так, приріст сили розгиначів тулубав молодшому віці (від 8 до 11 років) складає 34,1 %, в середньому (від 11 до 14 років) - 31,6% і в старшому (від 14 до 17 років) - 45,9%. Таким чином, темп приросту сили в старшому віці значно перевершує темп приросту сили в решті віків. Ця закономірність чітко видно і при розрахунку вікової зміни сили у відсотках, коли показник сили в 8 років приймається за 100% (табл. 2).
Таблиця 2.
Зміна сили розгиначів тулуба (у %)
Вік Сила розгиначів тулуба Вік Сила розгиначів тулуба
8 100 13 155.7
9 103,5 14 176,6
10 124,2 15 216,8
11 134,1 16 239,1
12 146,7 17 257.7
Математична обробка даних відзначила наявність достовірних відмінностей в силі майже між всіма сусідніми віками (виняток становить вік від 8 до 9 років). Це говорить про високі темпи розвитку сили розгиначів тулуба Діапазон коливань сили розгиначів тулуба досить значний в кожному віці і складає: у 8 років - 38-56 кг, у 9 років - 35-68 кг, у 10 років - 44-69 кг, у 11 років - 49-76 кг, у 12 років - 55-78 кг, у 13 років -62-88 кг, у 14 років - 66-92 кг, у 15 років - 78-113 кг, у 16 років - 90-128 кг, у 17 років - 90-140 кг.
ВІК
Рис. 2. Зміна сили литкової групи м’язів.
Істотні зміни у віковому розвитку сили спостерігаються і у литкової групи м'язів, абсолютний показник якої з 8 до 17 років збільшується в 4,3 разу (рис. 2). Приріст сили цієї групи м'язів особливо високий в старшому шкільному віці. Збільшення сили литкової групи м'язів від 8 до 11 років складає 71,4%, від 11 до 14 років-34,7% і від 14 до 17 років-87,6%. Особливо великий стрибок в прирості спостерігається у віці від 14 до 15 років - 57,2%. Це досить чітко видно при розрахунку вікової зміни сили у відсотках, коли показник сили в 8
років приймається за 100%, а збільшення сили з віком визначається по відношенню до 8 років (табл. 3).
Таблиця 3.
Зміна сили литкових м'язів (у %)
Вік Сила литкових м’язів Вік Сила литкових м’язів
8 100 13 219,0
9 122,6 14 230,9
10 147,6 15 363,0
11 171,4 16 384,5
12 196,4 17 433,3
Математична обробка матеріалів показала, що між 13-14 і 15-16 роками, коли мало місце відносно невелике збільшення сили, достовірних відмінностей в абсолютних показниках не виявлено. У решті віків спостерігалися достовірні відмінності, що підтверджує високі темпи зростання сили цієї групи м'язів. При аналізі індивідуальних показників сили спостерігається великий діапазон відмінностей між максимальними і мінімальними показниками в межах кожного віку: у 8 років-3-14 кг, у 9 років - 6-17 кг, у 10 років - 8-17 кг, у 11 років - 10-21 кг, у 12 років - 11-25 кг, у 13 років - 14-24 кг, у 14 років-18-28 кг, у 15 років - 22-41 кг, у 16 років -23-40,5 кг, у 17 років - 26,5 - 47 кг.
Висновки:
1. Загальною закономірністю вікової зміни сили даних груп м'язів є їх безперервне і непаралельне зростання. Зростання кожної окремо взятої групи м'язів відбувається специфічно і значно відрізняється від інших. Це, ймовірно, пояснюється відмінністю тих навантажень, які випробовують ці м'язи в процесі багатообразного життя дітей.
2. Особливо високий щорічний приріст сили падає на старший шкільний вік, причому темпи приросту сили всіх груп м'язів в молодшому віці не поступаються темпам приросту в середньому.
3. Різні темпи приросту сили пов'язані не тільки з відмінністю випробовуваних навантажень, але також і з особливостями морфологічних змін, що відбуваються в процесі зростання і формування кістково-м'язового апарату. Порівняння даних морфологічних досліджень і вікової зміни сили різних груп м'язів дозволяє відзначити очевидний зв'язок між ними: вищий приріст сили в старшому шкільному віці відповідає бурхливішому наростанню м'язової маси. Це дозволяє ставити питання про застосування значних силових навантажень на заняттях фізичними вправами з хлопцями.
Подальший напрямок досліджень. Провести дослідження розвитку сили згиначів та розгиначів передпліччя та згиначів кисті у хлопців 8-17 років.
Література
1. Анісимова Н.П., Герасименко Ю.П., Хомма С., Шапков Ю.Т. Пресинаптічне гальмування як механізм регуляції взаємодії фізичних і тонічних рефлексів // Регуляція і сенсорне забезпечення рухів. - Л.: Наука, 1987. - 194с.
2. Асратян Э.А. Про роль гальмування у феномені стомлення // Механізми регуляції фізіологічних функцій. -Л.: Наука, 1971. - 89с.
3. Відлюдок Е.В. ОвчинниковаН.А. Рекомендації по наочній підготовці Метод лист. - М.: Фізкультура і спорт, 1984. - 20с.
4. Бншаєва А.А. До характеристики рухових можливостей дітей. Нові дослідження по віковій фізіології // Педагогіка - 1976. - №2. - 95 с.
5. Верещагин Н.К. Розєїблат В.В. Деякі дані по вивченню процесів стомлення при статичній напрузі // Фізіологія нервових процесів. - К.: вид-во Академії наук СРСР, 1955. - 377с.
6. Г оробців А.Н. Важкоатлетичний спорт. Нариси по фізіології спортивного тренування - М.: Фізкультураі спорт, 1971. - 255 с.
Надійшла до редакції 04.02.2008р.
