CC BY
26
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 378+37.015
М. ФРЕЙМАН
РОЗВИТОК ПРОФЕС1ЙНО1 СВ1ДОМОСТ1 МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В
Розглянуто застосування ефективних Memodie навчання майбуттх euumenie техтки й тформатики на семтарських заняттях. Показано mpem^oei заняття як важливу форму iнmeнсифiкацii тдготовки сmудeнmiв до творчоЧ профестног дiяльнoсmi.
Ключовi слова: учитель техтки й тформатики, семтарсьт заняття, дискуЫя, mрeнiнгoвi заняття, пробний урок.
М. ФРЕЙМАН
РАЗВИТИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СОЗНАНИЯ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ
Рассмотрено применение эффективных методов обучения будущих учителей техники и информатики на семинарских занятиях. Показаны тренинговые занятия как важная форма интенсификации подготовки студентов к творческой профессиональной деятельности.
Ключевые слова: учитель техники и информатики, семинарское занятие, дискуссия, тренинговые занятия, пробный урок.
M. FREIMAN
THE DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL SELF-CONSCIENCE OF FUTURE
TEACHERS
The application of teaching methods offuture technology and informatics teachers' education at seminar classes has been analysed. Training lessons as an important form of intensification of student preparation to creative and professional activity have been presented.
Keywords: a teacher of technology and informatics, seminar class, discussion, training lessons, a probation lesson.
У процес змш, як ввдбуваються у польському суспшьств^ у тому чи^ освт, посилюються дискусп i змiнюються погляди стосовно ролi загальнотехшчно! та шформацшно! освии у загальному навчання. Функци освии, що змiнюються, i завдання учителiв, як постшно зростають, тдвищують реалiзацiю амб^них цшей загальноосвиньо! та шформацшно! освiти, змушують акцентувати особливу увагу на пiдготовку педагопв до дидактично-виховно! роботи у нових умовах.
Проведет педевтолопчш дослiдження, як i шкiльна практика, вказують на те, що ефектившсть дiяльностi вчителя визначае значною мiрою, здобута тд час навчання професiйна пiдготовка. Виконання складних i важких завдань, яш стоять перед загальноосвiтньою школою у сферi сучасно! техшчно-шформацшно! освiти, вимагае всебiчно! пiдготовки учителiв у цьому напрямку.
Суттевою основою роботи з учнями е технiчна й шформацшна пiдготовка тих, хто реалiзовуе цю сферу дiяльностi. Однак !! використання мае пiдпорядковуватись метi i змюту технiки та iнформатики, як предмета навчання, що визначаеться дидактичною тдготовкою, а це, враховуючи загальноосвинш i виховний характер предметiв, значною мiрою зумовлено психолого-педагогiчною пiдготовкою.
У статт ми ставимо за мету сконцентрувати увагу навколо проблем дидактично! тдготовки майбутнiх учителiв технiки i iнформатики, яка, перебуваючи у лсному зв'язку з предметно-техшчною i психолого-педагогiчною пiдготовкою, становить найбшьш важливий чинник впливу на яшсть дидактичних i виховних результатiв роботи з учнями.
У дидактичному навчанш учителiв технiки та iнформатики ютотну роль вiдiграe предметна дидактика. В широкому значенш метою цього предмету е не лише набуття студентами ввдповвдного запасу знань, але i формування у них вiдповiдних умшь практично! дiяльностi, необхiдних для виконання функцi! учителя-вихователя, вирiшення типових дидактично-виховних ситуацш. Разом з тим важливо щоб у майбутнiх учителiв сформувалася навичка «навчального голоду», яка буде чинником втшення нового змiсту i методiв навчання, та й викликатиме iнiцiативу у сферi дiяльностi стосовно якомога ефектившшого передання актуальних знань за допомогою найкраще пiдiбраних з щею метою iнструментiв.
Справдi, юнуе дуже пожвавлений рух у сферi рiзнобiчно! активiзацi! студентiв у процес навчання. Однак далi пересiчний студент часто тддаеться репродукцi! змiсту, штенсивному опануванню вiдтворення з пам'ятi, використанню знань часто не з власних нотаток, постшно складених iншими тд час навчання у вузi. Здшснення глибшого перелому в цiй галузi належить великою мiрою до завдань науково-дидактичних пращвнишв, як1 мають можливють формувати ставлення студента до навчання за допомогою рiзних форм оргашзацп занять, що проводяться у вищш школi. Серед таких форм найбшьш досконалими i випробуваними е лекцп та семiнари, лабораторнi заняття та написання проектiв.
У сво!й робой з метою активiзацi! технiчно-iнформацiйно! освии студентiв Зеленогурського унiверситету ми прагнемо звернути увагу на деякi новггш методичнi дi!, що проводились у рамках практичних занять з дидактики техшки, iнформатики i професiйних предмелв.
Роль семтарських занять у тдготовц cmydeHmie до професйно! meop40cmi
Змютом ще! форми навчання е перенесення точки тяжiння з навчання на учшня. Звiдси зрозумiла наша турбота про так1 планування, пiдготовку, оргашзацш i проведення занять, щоб вони надали !х учасникам максимальний запас знань, який ведповвдав би !хшм умiнням i навичкам.
Найпершим завданням занять, як ми проводимо, е розвиток умшь оперування iнтегрованими дидактичними знаниями, розвиток умшь освоення нових техшк роботи й оперування ними, а також удосконалення особистостi студента i його професiйно! етики. Реалiзацiя зазначених завдань вимагае розробки таких форм роботи, яш дозволяли б включити до активно! в них участ всiх студентiв. Враховуючи таку потребу, на початку семестру ми надаемо студентам детально розроблену рiчну або семестрову програму занять, що тематично пов'язана з циклом лекцiй, з ввдповвдними лiтературними джерелами.
На семшарсьш заняття кожен студент мае прийти тдготовлений. З метою пристосування студенпв до систематично! пiдготовки до занять ми зобов'язали !х письмово опрацьовувати тематику вправ на основi рекомендовано! лиератури. При цьому ми намагаемось подати илька джерел та одночасно з тим заохочуемо до пошуку рiзноманiтних рiшень поставленого завдання, спонукаемо до самостшного творчого пiдходу при виршенш окремих проблем, нагадуемо про необхвдшсть створення власно! концепцi! розв'язання завдань та побудови власно! структури письмового чи усного викладу.
Стутнь самостiйностi й активностi учасник1в занять розвиваемо за допомогою пiдбору ввдповвдних дидактичних стратегiй, що випливають з ведомо! концепци В. Оконя, яка визначае результати чотирьох способш учшня, а власне i навчання: учшня через присвоення, вiдкриття, переживання i дiю. Таким чином, ми намагаемось виключити монотонний вербалiзм та однобiчнiсть стилю роботи студентiв, адаптованих, як випливае з результатiв наших спостережень, до пасивного отримання знань. У сферi дидактичних дiй цей вплив проявляеться у пiдборi рiзних стратегш навчання - емоцiйно!, iнформацiйно!, проблемно!, операцшно!'. В роботi ми надаемо перевагу проблемнш та операцiйнiй стратепям, оскiльки, на нашу думку, вони особливо важливi для методичного навчання, адже створюють потребу i можливють поеднання спецiалiзованих i психолого-педагогiчних знань стосовно формування у майбутшх учителiв умiнь використання !х у школ^ що дуже актуально.
Стpaтегiï нaвчaння, як1 ми зaстосовyeмо, виникоють з основних цiлей, котpиx пpaгнемо досягнути, пpоводячи пpaктичнi зaняття. Зaгaльнa метa pеaлiзовaниx зaнять мae опеpaцiйнy фоpмy, потiм ми пpедстaвляeмо ïï стyдентaм i спiльно aнaлiзyeмо. Узaгaльнення мети стaновить дуже вaжливий елемент тдготовки студенпв до pеaлiзaцiï дш учителя школи пpи пiдготовцi дидaктичниx зaнять, до яко1' нaлежить плaнyвaння, що полягae, зокpемa, у в^обленш цiлей нaвчaння (зaгaльноï мети i кон^етних опеpaцiйниx цiлей). Анaлiзyючи сфоpмyльовaнi нaми опеpaцiйнi цiлi, звеpтaeмо yвaгy студенпв, що ïx потpiбно визнaчaти однознaчно, yникaючи зaгaльниx фоpмyлювaнь, яш виpaжaють неспостеpежyвaльнi дiï: бaчити, pозyмiти й iн. Тaкож вiдзнaчaeмо, що цш мaють стосyвaтися двох piвнiв: знaнь тa yмiнь, як1, ввдповвдно до клaсифiкaцiï Б. Heмepко, охоплюють зaпaм'ятовyвaння iнфоpмaцiï, ïï pозyмiння, зaстосyвaння у типових i пpоблемниx ситуощях.
Чaсто досягнення piзнобiчниx цiлей вимaгae зaстосyвaння не лише вiдповiдниx, вже вищезгaдyвaниx дидaктичниx стpaтегiй, a й методш нaвчaння. Це, як ми знaeмо, виpiшyють нayково-дидaктичнi пpaцiвники, що pеaлiзовyють тaкi зaняття. Вони моють пiдбиpaти методи, як1 би змiнювaли стyдентiв-отpимyвaчiв змiстy, що пеpедaeться да стyдентiв-виконaвцiв визнaчениx дидоктичних ситyaцiй. З цieю метою но зоняттях з дидоктики теxнiки, iнфоpмaтики й ^офесшних пpедметiв ми викоpистовyeмо тpaдицiйнi i пеpевaжно iнновaцiйнi методи. Деяк1 з них ^едстовимо дуже стисло.
Одним з дайбшьш ефективних методiв давчоння e дискyсiя. Кожда дискyсiя, щоб виконуволо своe зовдоння, повинно бути добpе пiдготовленою, що пов'язоно, зо^емо, з вступом до неï i виздаченням пpоблеми. Вступом до дискусп може бути pозповiдь ведучого, фшьм, пеpедбaчений лiтеpaтypою обо зописоний да вiдео чи мaгнiтофоннi фpaгменти лекцп освiтнix зонять. Ми нaмaгaeмось, щоб ïx змют спонуков учоснишв взяти слово й paзом з тим pобив зоняття цiкaвими.
Щоб дискуая пpинеслa очiкyвaнi pезyльтaти, ведучий мae дотpимyвaтись даступних пpaвил:
• дботи пpо те, щоб темо i мето дискyсiï були цiлком зpозyмiлi;
• зaцiкaвити учоснишв pеaлiзовaною темою;
• ствоpити aтмосфеpy, яко OTpnae щиpим вiдповiдям i стосунком piзниx позицiй;
• не допускоти монополiзyвaння дискyсiï домiнyючими особоми у груш;
• кеpyвaти дискyсieю як один з ïï учоснишв;
• дботи пpо вiдповiдний xiд дискyсiï, стовлячи вiдповiднi зопигання;
• без зволтання пiдсyмyвaти дискусш i сфоpмyлювaти висновки, вpaxовyючи вiдповiдi yчaсникiв дискyсiï;
• ^твида].'™ стyдентiв до зописувоння ^имиок зо допомогою зопису apгyментiв у виглядi тaблицi.
Здачно цiкaвим i необхвдним но зоняттях з дидоктики теxнiки, iнфоpмaтики i пpофесiйниx ^едмепв piзновидом дискyсiï e понельда дискуия, яко ще нaзивaeться спостеpежyвaльною. Вода полягae в тому, що виздачеда но фоpyм гpyпa стyдентiв (як довило, но добpовiльниx зосодох) вiдповiдae но попеpедньо вкозону виклодочем тему, пpедстaвляючи piзнi точки зоpy. Iншi студенти можуть безпосеpедньо стовити зопигання усно обо письмово певному члену дискyсiйноï гpyпи. Ведучий гpyпи, котpим нaйкpaще може бути студент, тому що тодi дискyсiя буде вшьною, пеpеpивae у несподiвaний момент ввдповда членiв дискyсiйноï гpyпи i в цей чос включоються учосники, яш сидять у зaлi. Пiсля ïx слухоння дaлi дад певною ^облемою, вже бiльш pозвиненою, дискутують «учосники пaнельноï ^упи». Пiсля дискyсiï стосовно всieï теми, ведучий коpотко пiдсyмовye дискyсiю, виздачоючи нaйбiльш вaжливi оспекти. Якщо виникae потpебa, доповнюe викгадоч, який пpоводить зоняття. Ha зошнчення, як пpaвило, учосники дискyсiйноï ^упи отpимyють оцiнки, якi нaйчaстiше пpопонye пiд кеpiвництвом ведучого зоняття вибpaнa гpyпa стyдентiв з двох оаб.
Як свiдчить дашо пpaктикa, ^arar^m зоняття з викоpистaнням пaнельноï дискусп pозвивaють aктивнiсть у всix учоснишв цих зонять i дозволяють включотися в неï' мойже кожноï хвилини.
Щгавим piзновидом дискyсiï e «тжа дискуая», яко нaзивaeться метапланом. Вош полягae в тому, що в ïï ^оцеа студенти ствоpюють плокот, який e гpaфiчною iлюстpaцieю
дискусп. Учасники дискусiï замють того, щоб брати голос, записують cboï думки на картках визначено1 форми i в колонках коротко словосполученнями i речениями, як1 полм вони прикрiплюють до аркуша, розташованого на дошцi.
Варто зауважити, що заняття з використанням рiзних видiв дискусiï найбiльш ефективнi у малих групах, де всi або переважна бшьшють учасник1в мае вiдповiдний запас знань на тему, що обговорюеться тд час дискусп. Ввдповвдно керована дискуия надае можливiсть студентовi виявлення сво1х знань, служить формуванню висловлювань на науковi теми, готуючи, що дуже важливо, до активноï учасп у науковому життi.
Деяк1 практичш заняття з дидактики технiки, шформатики i професiйних предметiв орiентованi на введення студенпв у самостшне виршення дидактичних проблем. З цiею метою ми намагаемось частину практичних занять реалiзовувати, використовуючи ситуацшний метод. Вш полягае у залученнi студенпв до певноï складноï дидактичноï ситуацiï, з бшьшим чи меншим обсягом шформацп, з рекомендацiею щодо ïï виршення. Основою проведення занять за допомогою зазначеного методу е тдготовка ситуацшного опису, пов'язаного найчастше з ситуащями, взятими з шк1льно1' практики. Ми вщносимо цю пiдставу також до важливих проблем пiдготовки майбутнiх учителiв - таких, як формулювання цшей навчання, застосування дидактичних методiв i засобiв, способу контролю та ощнювання результатiв навчання.
Особливо ефективним у процеа навчания-учiния дидактики технiки, шформатики та професшних предметiв виявився симуляцшний метод, який вiдрiзняеться вiд ситуацшного методу тим, що належить до дшсних фактiв.
Симуляцiя дидактичних ситуацш, що виникають з реалiзованого змюту означеного предмета, може виступати у шлькох аспектах:
• теоретична симулящя рiзних дидактичних ситуацiй перед проведениям занять у школi в рамках предметно-педагопчно1' практики у процесi навчального року;
• симулящя шшльних занять на практичних заняттях у навчальному закладi з одночасним вивченням цього предмета у школц
• симулящя занять у навчальному закладi з рiзними варiантами пiсля ознайомлення у школi (пошук можливостей проведення спостережувальних занять бiльш успiшний).
• Загалом для симуляцiï дидактичних занять мае бути конкретизована мета завдання, змюту (знання й умiння, як1 необхвдно передати), розподiл завдань, подiл ролей i опис ситуацп. Варто зазначити, що кожне симуляцiйне заняття попереджуе тдготовчий перiод у сферi теоретичних положень проблеми, що нас щкавить.
Ми переконались, що реалiзованi таким чином семшарсьш заняття сприяють тому, що знання, яш здобуваються, стають бiльш оперативними i тривалими, а також впливають на формування щнностей майбутнiх учителiв.
Tpenimoei заняття, як важлива форма ттенсифжаци тдготовки cmydenmie до творчог, рефлексивно1' професшно1' дiяльностi
Крiм семшарських занять, важливою формою штенсифшацп пiдготовки студент1в до складно1' дидактично!' роботи, що тiсно пов'язаш з лекцiями i семiнарськими заняттями, е тренiнговi заняття, як1 полягають в учасп i самостiйному проведенш пробних уроков у рамках предметно-педагогiчноï практики (у процесi навчального року i неперервно1) в початкових школах, гiмназiях та понадгiмназiйних школах. 1х змiстом, крiм ключових методичних принцитв, е дискусiï щодо урокiв, на яких були присутнi студенти та яш проводились учителями-опiкунами практики i студентами. Шд час проходження практики студенти знайомляться з загальною оргашзацшною структурою школи, з роботою учителя-вихователя i, що важливо, самостшно проводять заняття пiд контролем учителiв, яш виконують функцiю опiкунiв. Тому ми надаемо вагомого значення вибору цих вчителiв. На нашу думку, тут ввдграе роль 1х квалiфiкацiя - техшчна, iнформацiйна i методична, а також умшня спонукання i розвитку в студентiв рефлексивного ставлення до проблем, пов'язаних з практикою, формування у них творчоï позици за допомогою створення ситуацiй, що мобшзують до реального виступу у дискусп стосовно дидактичних занять, в яких вони беруть участь, i залучення до тдготовки самостшного проведення дидактичних занять як самоконтролю i самоощнки 1х процесу.
У контекст вищенаведеного n0Tpi6H0 зауважити, що педагогiчна практика займае високий ранг у системi навчання y4rn^ÍB, тому варто здiйснити спроби модершзацп ще! форми занять, щоб краще пiдготyвати випускника до pеалiзацп piзноманiтних шк1льних завдань.
Для забезпечення вiдповiдного процесу кожного етапу пе! форми занять, а також якомога кращого використання !! чисельних переваг у професшнш пiдготовцi ми запровадили обов'язкове написания donoeideü на ocHoei проведених пробних уроюв, яш складаються з шформацшно! i трьох основних частин.
Першу частину доповiдi становить «тдготовка дидактичних занять». Вона набувае форми конспекту уроку, який може бути тдготовлений в результат матеpiально-технiчно!, методично! та оpганiзацiйно! пiдготовки студенпв до проведення занять. Тiльки ретельна тдготовка полегшуе написання конспекту й зумовлюе його правильшсть, а отже i правильшсть проведення пiзнiше уроюв. Конспект залишаеться як елемент концепцп пiдготовки дидактичних занять, що надаеться yчителевi школи для пеpевipки i оцшювання, де вiдбyваеться практика.
Наступний етап педагопчно! практики становить самостiйне проведення пробного уроку. Пробш уроки е для студенпв полем для випробування власних сил, дають можливiсть для пеpевipки себе за допомогою думки yчителiв i колег, а також пеpевipки наявного piвня методичних знань i визначення власних досягнень, досвiдy та наявних ще недолiкiв. Це викликае потребу у всебiчнiй штроспекцп.
Самооцiнка здiйснюеться студентами пiсля проведених занять у другш частинi доповщ «Примтки про xid дидактичних занять». Сво! рефлексп на цю тему вписуються у двi рубрики: досягнення i недолiки. Це дуже важливо для майбутньо! пiдготовки вiдповiдального i творчого вчителя техшки та шформатики, який, турбуючись про високу яшсть свое! роботи, буде прагнути i вмии сам себе контролювати, оцшювати й удосконалювати власнi методичнi та оргашзацшш дп.
Пеpелiк досягнень та недолiкiв не спонукае ще, на нашу думку, повшстю до самооцшки, корекцп застосованих методичних дiй i пошуку кращих piшень. Тому ми запланували третю частину доповiдi «Зауваження, рефлексп, висновки», в яшй студенти повинш визначити причини виявлених недолтв i можливостi !х виpiшення у подальшш пpактицi. Зауваження студенпв, яш становлять результат самостiйно здiйсненого аналiзy ходу i pезyльтатiв уроку, е тдставою для його обговорення з учителем у школг Ми зауважили, що студенти, яш допускають навиь багато помилок, але у результата самокритично! оцiнки yмiють !х зауважити i знайти можливють виправлення, наступш пpобнi уроки проводять, як правило, краще.
Доповвд на основi пробних урошв, комплекс питань, яш спрямовують спостереження, протоколи занять, присвячених дискуиям стосовно групи уроков, у яких брали участь (у тому чи^ пробш уроки колег), становлять, як свiдчить наш досввд, невiд'емнy допомогу для подальшо! практики, як посеред навчального року, так i тд час неперервно! цiльово! практики для самоспйно! пpофесiйно! дiяльностi, особливо тд час перших !! крошв.
Виконання дидактикою технiки, iнфоpматики i професшних пpедметiв пpовiдно! pолi у професшнш тдготовщ майбyтнiх pеалiзатоpiв загально техшчно! та iнфоpмацiйно! освiти на piзних щаблях загальноосвiтнього i пpофесiйного навчання вимагае наукового тдходу до цього предмета навчання, змщнення його наукового характеру.
Представлен пропозицп щодо активiзацi! фахово! пiдготовки майбyтнiх yчителiв техшки та шформатики ми трактуемо як дискусшш. Проте сподiваемось, що наш1 зауваження, хоч i не вичерпують навiть частини проблем, пов'язаних з pеалiзацiею надто складних i piзноманiтних питань конкретних дидактик, можуть збагатити досввд педагогiв, котpi проводять заняття з вказаного навчального предмета.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Frejman M. (1990), Rola praktyk pedagogicznych w rozwijaniu inicjatywy metodycznej przysziych nauczycieli techniki, [w:] Problemy Studiyw Nauczycielskich, z. 4, Krakyw.
2. Frejman Sto D. (1999), W poszukiwaniu efektywnoaci жwiczeс z dydaktyki techniki [w:] M. Sinica (red.), Formy i metody жwiczeс z dydaktyk przedmiotowych, Zielona Gyra.
3. Kruszewski K. (red.) (1990), Sztuka nauczania. Czynnoaci nauczyciela, Warszawa.
4. Окос W. (1985), Elementy dydaktyki szkoiy wyiszej, Warszawa.
5. Pochanke H. (red.) (1985), Dydaktyka techniki, Warszawa.
УДК 37.035.3
Я. МАЙОВСК1
РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ У МОТИВАЦИ УЧНЯ ДО ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Показано, що в керуванн процесами навчання в школi найважливше завдання виконуе вчитель. Творчий вчитель прагне до вдосконалення своеi дидактичноi роботи з учнями так, щоб найкраще виконувати покладен на нього функцп, одтею з яких е функщя мотивацшна. Звернено увагу на роль вчителя у дидактичному процеЫ, що оргатзовуеться i свiдомо керуеться педагогом, а також на суть мотивацтноi функцп в керуваню процесами шкыьного навчання дтей.
Ключовi слова: вчитель, трудове навчання, мотивацшна функщя.
Я. МАЙОВСКИ
РОЛЬ УЧИТЕЛЯ В МОТИВАЦИИ УЧЕНИКА К ТРУДОВОМУ ОБУЧЕНИЮ
Показано, что в управлении процессами обучения в школе главное задание выполняет учитель. Творческий учитель стремится к усовершенствованию своей дидактической работы с учениками так, чтобы наилучшим образом выполнять возложенные на него функции, одной из которых является функция мотивационная. Обращено внимание на роль учителя в дидактическом процессе, что организовывается и сознательно управляется педагогом, а также на сущность мотивационной функции в управлении процессами школьного образования детей.
Ключевые слова: учитель, трудовое обучение, мотивационная функция.
J. MAJOVSKY
THE TEACHER'S ROLE IN MOTIVATING STUDENTS TO LEARNING
It has been shown in the article that the main task in management of learning processes in school is played by the teacher. Creative teacher strives for development of his didactic activity with pupils so as to best perform his functions, one of which is motivational function. The author's attention is paid to the role of a teacher in the didactic process, which is organized and managed by a pedagogue, as well as to the essence of motivational function in schooling management process.
Keywords: a teacher, labor education, motivational function.
Проблемою якосп навчання практично вих шкшьних предмелв, зокрема ефективного !х навчання в початкових i середшх школах Польщi займаеться багато освггшх закладiв. В останнш час простежуеться загальне зменшення защкавленосп шкшьним вивченням бшьшосл предмелв, в тому чи^ трудового навчання. Грунтуючись на шкшьнш практищ, можна навести чимало прикладiв, коли д^и лише «ходять» до школи, але з цього не випливае, що вони навчаються. Причин цього явища може бути багато. Одна - це те, що сучасна школа не встигае за змшами, як ввдбуваються у навколишньому свт; шшою е факт, що складно визначити штереси учшв, особливо в сферi предмета трудового навчання. Необхвдно також взяти до уваги той факт, що «кожен учень е шшим, для багатьох з них засвоення знань i вмшь, ям е складовими програми трудового навчання (та шших шкшьних предмепв), легко вдаеться, а для шших вивчення окремих предмелв спричиняе труднощ^
Вчитель-практик схильний до рефлексп i ставить перед собою багато питань, зокрема: що зробити, щоб учш розумши потребу вивчення окремих шкшьних предмепв? Як !х спонукати, мобiлiзувати або прямо примусити до навчання?
Зауважимо, що вчитель е одним з найважливших суб'екпв, як1 беруть участь в освиньому процесi, саме вiн управляе процесами навчання учня в урочний i позаурочний час. З точки зору дидактики кожного предмета, в тому чи^ трудового навчання, вш е
