CC BY
325
УДК 577.3:378.14 Макаренко О.В.
РАЦЮНАЛЬНЕ ПО6ДНАННЯ ГРУПОВО1 ФОРМИ НАВЧАННЯ З ПРОБЛЕМНИМ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ Б1ОФ1ЗИКИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Останн'ш часом спостергаеться значна масовсть впровадження групових форм навчальноУ д'яльност'!, тому питання про групове навчання посдають важливе мсце, оскльки вони в'дкривають для майбутнх лiкарiв можливють спiвпрацi, що е суттевим для пдготовки фах1вц1в у ринкових умовах. Метою дослдження е встановлення умов рацонального поеднання групового навчання з проблемним у процес вивчення бюфiзики. З метою контролю за д'яльн'ютю студент'т у мiкрогрупi нами були розробленi питання для груповоУ форми контролю, розроблений контроль знань, який ! визначав найефективншу форму навчальноУ д'яльност'!. Дослiдження показало, що рацональне поеднання технолога групового / проблемного навчання можуть створювати максимально сприятливi умови для розвитку / саморозвитку особистост/ студента. Практика св'дчить, що в тих групах, де застосовуеться групова навчальна д'яльн'ють, студенти показують висок результати у навчаннi.
Ключов1 слова: групове навчання, проблемне навчання, особистюно ор1ентоване навчання, кредитно-модульна система навчання, бюф1зика.
Вступ
Останшм часом спостер^аеться масовють впровадження групових
значна форм
навчальноУ дiяльностi, тому питання про груповi форми навчальноУ дiяльностi у психолого-педагопчнш лiтературi посщае важливе мюце, осктьки вони вщкривають для майбутшх лiкарiв можливють сшвпращ що е суттевим для подготовки фахiвцiв у ринкових умовах.
Групова форма навчальноУ дiяльностi виникла як альтернатива юнуючим традицшним формам навчання. В основi цих методiв покладено щеУ Ж. Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцц^ Дж. ДьюУ про втьний розвиток i виховання дитини. Й. Г. Песталоцц стверджував, що вмiле поеднання шдивщуальноУ i груповоУ навчальноУ дiяльностi допомагае усшшному навчанню дiтей, а Ух активнють i самодiяльнiсть пiдвищують ефективнють заняття. Розвиваючи щеУ Я. Коменського, автори А. Белл i Дж. Ланкастер запропонували схему взаемного навчання. Значний внесок у розробку загальних принцишв оргашзацп груповоУ роботи зробили таю дослщники, як В. К. Дяченко, В. В. Котова, Г. О. Цукерман, О. Г. Ярошенко та шшк Також вивчення даноУ проблеми представлене у застосованому на практик пiдходi до оргашзацп навчання, запропонованого О. Рiвiним - методi взаемонавчання. Викладач не мае часу працювати з кожним студентом. Тому методика навчання мае бути такою, щоб надати можливють кожному студенту всебiчного i найшвидшого розвитку. Даний метод дозволяе будувати навчальний процес на шших засадах.
Мета дослщження
Встановлення умови рацюнального поеднання груповоУ форми навчання з
проблемним у процес вивчення бiофiзики.
Груповий метод навчання недостатньо розроблений у вищш школк Виникають суперечност мiж бажаним i дiйсним станом готовност педагога до роботи за методом колективного способу навчання, що зумовлюе потребу узагальнення теоретичного i практичного досвщу основних аспек^в дослщжуваноУ проблеми.
Групове навчання розпочинаеться з формулювання проблеми.
Основнi ознаки груповоУ роботи: 1) Подт академiчноУ групи на малi групи (команди) для досягнення конкретного навчального результату. 2) Склад малоУ групи не може бути постшний протягом тривалого часу. Вш змшюеться залежно вiд змiсту i характеру навчальних завдань, що необхщно виконати.
3) Кожна група розв'язуе певну проблему, визначену завданням, що може бути: за складнютю однаковим для гетерогенних (з рiзним рiвнем шзнавальних можливостей) груп або диференцiйованим для гомогенних (з приблизно рiвними шзнавальними можливостями); за змiстом та навчальною метою однаковим для вах груп (не залежно вщ складу групи); за змютом взаемодоповнюючим або послщовно пов'язаним iз завданням iнших груп за лопкою матерiалу, що дозволяе вивчити проблему з рiзних бош; за способом (процедурою) виконання рiзним або однаковим.
4) Завдання в груш виконуеться таким способом, щоб можна було врахувати й оцшити шдивщуальний внесок кожного члена групи i групи в цтому.
Ктькють студентiв у малiй групi залежить вщ кiлькостi Ух в академiчнiй групi, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявност
необхщного матерiалу, часу, вiдведеного на виконання роботи. Вона зумовлена наданням кожному студенту можливост зробити ч^ко визначений внесок у виконання завдання. Оптимальною вважають малу групу з 5-6 оаб, тому за меншо' кшькосп студентiв важко рiзнобiчно розглянути проблему, а за бтьшо' -складно врахувати, яку саме роботу виконав кожен студент.
Зi збiльшенням розмiру групи збiльшуeться рiвень набуття спроможносп, досвiду i навичок. Проте пщвищуеться ймовiрнiсть порушення правил поведiнки, прийнятих уама.
Група непарно' i парно'' кшькосп студентiв -незгода складшше долаеться в групах з парною кшьмстю членiв. Групам з непарною кшькютю властива краща спроможнiсть вибратися з глухого кута при прийнятл ршення.
Група з двох оаб - високий рiвень обмiну шформа^ею i низький рiвень незгоди. Але якщо в такш групi запанують емоци, ситуацiя може зайти в глухий кут, бо тут вщсутня третя сторона для примирення.
Група з трьох оаб - це найбшьш стабшьна групова структура випадкових змшних коалщш, але двое сильнiших у цш групi можуть домiнувати над третьою людиною. Добре, якщо це дшсно бiльш пiдготовленi студенти.
Група з п'яти оаб - оптимальний розмiр мало' навчально' групи. Вiн досить великий для групово' стимуляцп i досить малий для особистого визначення. Спiввiдношення 3:2 забезпечуе бiльшiсть пщтримкою.
Об'еднання в групи може здшснюватися викладачем або самими студентами за власним вибором. 1снуе декiлька способiв об'еднання студентiв у групи: можна заздалегщь скласти список членiв малих груп i оприлюднити його на практичних заняттях i вивiсити його на кафедр^ у цьому випадку викладач контролюе склад груп; можна провести подш у iгровiй формi тощо.
В окремих випадках викладач може зберегти групу, яка вже почала працювати над проблемою, на кшька занять у постiйному складк Треба тiльки пам'ятати, що демократичнють iнтерактивного навчання, його особистiсна орiентованiсть потребують обов'язкового залучення студентiв до оргашзацп 'х дiяльностi, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групово' дiяльностi, и очкуваних результатiв i досягнення демократично' згоди мiж студентами i викладачем на вах етапах навчального процесу при кредитно-модульнш системi оргашзацп навчального процесу (КМСОНП).
Як свщчать дослiдження Ярошенко О. Г. [4], групову навчальну дiяльнiсть можна застосувати на вах етапах навчального процесу, у тому чи^ i при КМСОНП. Проте на етапах
первинного сприйняття нового навчального матерiалу належний рiвень ^е' дiяльностi досягаеться лише за умови, що всi студенти групи характеризуються високим та середшм рiвнем навчальних можливостей, добре володiють навичками самостшно' роботи, що мае бути характерним для КМСОНП, i виявляють велику працездатнють. У протилежному випадку бшьш продуктивною виявиться фронтальна дiяльнiсть групи пщ керiвництвом викладача.
Незважаючи на зазначен позитивнi характеристики групово' дiяльностi,
абсолютизувати и, пiдмiняти нею шдивщуальну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. Висвiтлений порiвняльний аналiз дидактичних можливостей фронтально'', шдивщуально' та групово' дiяльностi розкривае сильнi та слабк сторони кожно' з них i показуе, що в реальному кредитно-модульному процеа вони не можуть функцюнувати iзольовано одна вiд одно'. I стосовно цього автор подшяе думку шших вчених про необхiднiсть 'х оптимального поеднання.
Таким чином, використання групових форм органiзацi' навчально' дiяльностi студентiв в умовах КМСОНП дае змогу позбутися деяких и вад i е однiею з умов використання штерактивних технологiй навчання у вищш школi.
Спiльне навчання е по сво'й сутi складнiшим, шж конкурентне чи iндивiдуальне, оскiльки студенти повинш одночасно виконувати певне завдання i робити групову роботу. Со^альш вмiння, необхiднi для ефективно' сшвпрац^ не з'являються самi по собi в той момент, коли оргашзовуються подiбнi навчальнi заняття. Такi со^альш здiбностi необхiдно розвивати у студенев так само цiлеспрямовано й акуратно, як i академiчнi навички. Професiйнi навички керiвництва, прийняття рiшень, вироблення командного стилю роботи, довiри, спткування й залагодження конфлiктiв дають студентам можливють успiшно справитися як iз процесом групово' роботи, так i з використанням академiчного аудиторного завдання. Осктьки спiвробiтництво i конфлiкт е нерозривно пов'язаними, то навички конструктивного розв'язання конфлк^в особливо важливi для довгострокового успiху в умовах групового навчання. Одним з елемен^в групового навчання е формулювання проблеми.
1дея проблемностi в навчаны втiлюеться у методах навчання фiзики. За загальною класифiкацiею, такими методами е: проблемний виклад, евристична бесща, частково-пошуковий i дослiдницький методи. Уа вони рiзняться ступенем пiзнавально' самостшносп й активностi студентiв. У практик проблемного навчання
фiзики Н. Березовська видтяе TaKi навчальн ситуaцiï [1]:
Викладач формулюе проблему i сам ï'ï розв'язуе. Прикладом тако'' ситуaцiï може бути проблемний виклад мaтерiaлу.
Викладач формулюе проблему, але до ïï розв'язування частково залучае студенев. Така ситуа^я виникае при побудовi заняття за методом евристично'' бесiди.
Викладач формулюе проблему, а студенти розв'язують ïï самостшно. Наприклад, пiд час виконання проблемних лабораторних роб^.
Студенти формулюють проблему, але розв'язуе ï'ï викладач. Ця ситуа^я реaлiзуеться за допомогою демонстрацшного експерименту.
Студенти сaмостiйно формулюють i розв'язують проблему. Це найвищий стушнь шзнавально'' aктивностi студентiв, який виникае в процеа розв'язування конструкторських або рaцiонaлiзaторських завдань та пiд час самостшного знаходження алгоритму розв'язування певного типу задач.
Важливим аспектом у реaлiзaцiï проблемного методу навчання е розв'язання ^е'' чи шшо'' зaдaчi шляхом узгодження ïï з життевою необхiднiстю, науковою, технiчною i виробничою задачею, що випливають iз об'ективно'' логiки предмета i життя.
Якщо навчальна проблема природним шляхом пов'язана iз мaтерiaлом, який вивчаеться, то студенту стае зрозумтим, що знання е невщ'емною частиною iснувaння людини i, зокрема, його особисто.
Проблеми повинн бути посильними, спиратись на досвщ, знання, як вже здобув студент, спрямувати його думку в русло знань, як потрiбнi для розв'язання проблеми, мати лопчний зв'язок iз вивченим мaтерiaлом, бажано використовувати елементи новизни, цкавостк
Дотримання принципу опори на життевий досвщ дозволяе студенту в процеа власно'' дiяльностi, знаходити шляхи розв'язання проблеми.
Невичерпним джерелом для створення проблемних ситуацш е юторичш мaтерiaли з дисциплiни. Вдало п^фбраш iсторичнi факти цiннi на заняттях тим, що саме вони формулюють свтогляд у студенев, сприяють розвитку зацкавленосп до дисциплiни.
Для створення проблемно'' ситуaцiï можна використовувати уривки з науково-популярно''' лiтерaтури або цкавих фaктiв з мережi 1нтернет.
Ще одним джерелом для створення проблемних ситуацш е мiжпредметнi зв'язки.
Потужним засобом впливу на пщвищення шзнавально'' aктивностi студентiв, у тому чи^ й на створення проблемно'' ситуацп, е демонстрaцiйний експеримент. Демонстрацшний експеримент е змiстом i методом предмету бiофiзики. Проблемна ситуaцiя, яка створюеться
за допомогою експерименту, сприяе пщвищенню активност розумово' дiяльностi студенев. Тому дану можливiсть варто використовувати для того, щоб розв'язання проблеми набувало дослщницького характеру.
Виконання завдань дослщницького характеру в процеа проблемного навчання забезпечуе формування у студенев дослщницьких умшь i навичок.
Пiд час створення проблемних ситуацш не менш важливе значення, нiж iншi, мають техжчж засоби навчання. Проблемнi ситуаци' можуть створюватися на основi екранних поабниш.
Розглянемо приклади проблемних ситуацш, як були зaпропоновaнi студентам на занятт з бiофiзики. Студенти вже мають досить знань, щоб виршувати бтьшють проблем сaмостiйно. Цiкaвий приклад стимулюе студенев до необхiдностi розв'язку ^е'' проблеми: «На висоту бтьше 19 км людина не може пщнятися без спецiaльного костюма, i рiч не лише в малш кiлькостi кисню в повiтрi на цш висотЬ. Можна запропонувати студентам зробити фронтальний експеримент: в шприц з запаяним кшцем для голки наливають на чверть об'ему воду i рiзко пщжмають поршень - вода закипае (з'являеться багато бульбашок). Чому?
Таке поетапне введення в проблемну ситуацш з використанням демонстрацшного експерименту сприяе розвитку мислення студенев, появи i формування шзнавального штересу.
Проблемне навчання е ефективним при виконанж лабораторних роб^. При цьому його можна поеднати з груповим навчанням. «У живому оргaнiзмi виршальну роль в^фграють сили електромагжтно'' взаемоди (дiяльнiсть нервово'' системи, робота оргажв чуття, м'язовi скорочення тощо). Тому важливим е усвiдомлення електромaгнiтних процеав, що вiдбувaються в оргaнiзмi людини, засвоення теоретичних основ певного арсеналу методiв лкування хворих i дiaгностики захворювань, що фунтуеться на законах електродинамки, -електрографп, гaльвaнiзaцiï, електрофорезу, магжтотерапи', реографп. Реaлiзaцiя цих методiв неможлива без електрично'' медично'' апаратури. Ознайомлення з будовою i принципом дм е другим аспектом застосування електромагжтних явищ у медициж. Одним iз елементiв цiеï апаратури е мостова схема» [2, с. 129]. Так при вивченж теми «Анaлiз роботи моста УИ"стона» на лабораторному прaктикумi перед виконанням самостшно''' роботи студентами викладач ставить проблеми: описати принцип роботи моста Утетона; розкрити алгоритм вимiрювaння електричного опору за допомогою моста Утетона; якою буде рiзниця потенцiaлiв за рiвновaги мостово''
схеми?
Протягом 7-10 хвилин Bei студенти вщповщають один одному на ц питання, працюючи у статичнiй napi. Потiм оцiнюють один одного вщповщно до критерпв, вказаних викладачем.
Пюля цього студенти приступають до виконання самостшно'' лабораторно'' роботи. При цьому формуються мiкpогpупи по 5 чоловк, отримуючи piзнi завдання. Прилади заздалегщь пiдготовленi. За даними приладами та схемою викладач пропонуе студентам, в залежност вiд мiкpогpупи, скласти piзнi електpичнi кола. Потiм мiкpогpупи обмшюються завданнями, що створюе умови для допомоги один одному, дозволяе поpiвнювaти результати та висновки.
Бiофiзичний мaтеpiaл концентруе увагу студентiв, розвивае навички застосування одержаних теоретичних знань на практик та в нестандартних ситуа^ях. Для бшьшосп з них бiофiзичнi приклади можуть слугувати засобом розвитку шзнавальних можливостей у фiзицi та бюлогп.
Деякi лaбоpaтоpнi роботи сприяють оргаызаци' гетерогенних груп, в яких студенти, в залежносл вiд проблеми, виконують piзнi функцiï. Так, при виконанн лабораторно'' роботи «Визначення рухливосп юыв» студенти pозподiляються на 3 групи по 5 оаб, як отримують одне i те ж завдання визначити рухливють iонiв гщроксильно'' групи за допомогою електрофорезу на паперк Кожен член групи виконуе свою функцш, в зaлежностi вщ pолi: розрахункова, конструкторська, вимipювaльнa, техычна i оpгaнiзaтоpськa. Кожен член групи отримуе завдання з описом функцюнальних обо-в'язкiв у гpупi. При цьому розкриваються осо-бистiснi якост кожного студента. Особливо, якщо роль в мiкpогpупi визначае сам студент.
Матерiали та методи
З метою контролю за дiяльнiстю студентiв у мiкpогpупi нами були pозpобленi питання для групово'' форми контролю, розроблений контроль знань, який i визначав найефектившшу форму навчально'' дiяльностi.
Результати
Дослщження показало, що рацюнальне поеднання технологи групового навчання i проблемного можуть створювати максимально спpиятливi умови для розвитку i саморозвитку особистост студента.
Висновки
Групова навчальна дiяльнiсть студенев - це сшльна i систематична дiяльнiсть малих груп студенев, якi створюються у межах групи на вщносно тривалий час iз дотриманням таких умов: психологiчноï сумюносп пpедстaвникiв
однiеï групи, 'х бажання сптьно працювати над розв'язанням навчальних завдань; наявност у склaдi малих груп не менше половини студенев, якi здaтнi на належному piвнi здiйснювaти нaвчaльнi дм'.
Головним i визначальним для групово'' навчально' дiяльностi студентiв е конструктивне спiвpобiтництво, завдяки якому вони перетворюються iз об'екта дiяльностi викладача в активний суб'ект всього учшня. Практика характеризуеться загалом низьким piвнем використання групово'' дiяльностi. Педагоги епiзодично вдаються до створення малих навчальних груп студенев, не дотримуючись при цьому визначених груповою динамкою умов формування групових суб'екпв дiяльностi, а саме бажання члеыв одые'' групи спiвпpaцювaти разом; наявнють у склaдi групи не менше половини члеыв, якi здaтнi на належному piвнi виконувати конкретну дiяльнiсть.
Групова навчальна дiяльнiсть студентiв на заняттях, в поpiвняннi з шшими методами, мае знaчнi переваги, а саме: допомагае створювати на заняттях умови для формування позитивно' мотивацп студенев; дае можливiсть здiйснювaти дифеpенцiйовaне навчання; сприяе виробленню вмшь спiвпpaцювaти з шшими студентами; забезпечуе високу активнють уах студенев; pеaлiзуе 'х природне прагнення до сшлкування, взаемодопомоги i сшвпрацк пiдвищуе pезультaтивнiсть навчання та розвиток студента.
Видтеы елементи пщсилюються iз введенням проблемного навчання.
Однак впровадження групово' навчально'' дiяльностi потребуе деяких додаткових затрат часу, осктьки необхщно здшснити вщповщне тематичне планування, розробити структуру проведення занять, скласти вapiaнти завдань.
Практика свщчить, що в тих групах, де застосовуеться групова навчальна дiяльнiсть, студенти показують висою результати у навчанш. Слaбкi студенти збагачуються новою шформа^ею, мають змогу вчасно отримати додaтковi пояснення з незрозумтих питань. Завдяки контролю з боку сильних студенев вони припускаються менше помилок. Середш студенти в умовах групово' роботи оперативно опановують незрозум^ питання, ефективш способи розв'язування задач. Сильш студенти, допомагаючи засвоювати навчальний мaтеpiaл товаришам у гpупi, пеpевipяють i зaкpiплюють сво' знання.
Подальшого дослiдження потребуе зв'язок групово'' форми навчання з шшими технолопями, зокрема, особистюно оpiентовaною та впливу на КМСОНП при вивчены природничих дисциплш.
Лтература
1. Березовська Н. Проблемне навчання як заЫб розвитку творчих здiбностей учшв / Н. Березовська // Фiзикa. - 2002. - №30. -С.1-5.
2. Iщейкiнa Ю. О. Медична i бiологiчнa физика [Навчальний посiбник] / lщейкiнa Ю. О., Макаренко В. I., Тронь Н. В. -Полтава : Шевченко Р.В., 2012. - 352 с.
3. Кравчук Лариса. Застосування шновацшних педагопчних метсдав у навчально-виховному процесс метод проекпв / Л. Кравчук // Сучасна школа Укра'ни. Шюльний свiт. - 2009. -серп. (№ 8). - С.47-58.
4. Ярошенко О.Г. Групова навчальна дiяльнiсть учнiв: Теоpiя i методика / О.Г. Ярошенко. - К. : Партнер, 1997. - 206 с.
5. Яценко Н. А. Система роботи з обдарованими дпъми пмназп та метод проекпв як и складова / Н. А. Яценко // Обдарована дитина. - 2009. - №10. - С.34-38.
Реферат
РАЦИОНАЛЬНОЕ СОЧЕТАНИЕ ГРУППОВОЙ ФОРМЫ ОБУЧЕНИЯ С ПРОБЛЕМНЫМ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ
БИОФИЗИКИ
Макаренко А.В.
Ключевые слова: групповое обучение, проблемное обучение, личностно ориентированное обучение, кредитно-модульная система обучения, биофизика.
В последнее время наблюдается значительная массовость внедрения групповых форм учебной деятельности, поэтому вопросы группового обучения имеют особое значение, поскольку они открывают для будущих врачей возможность сотрудничества, что является существенным для подготовки специалистов в рыночных условиях. Целью исследования является определение условий рационального сочетания группового обучения с проблемным в процессе изучения биофизики. С целью контроля деятельности студентов в микрогруппе были разработаны вопросы для групповой формы контроля, контроль знаний, который и определял какая из форм обучения будет самой эффективной. Исследование показало, что рациональное сочетание технологии группового и проблемного обучения могут создавать максимально благоприятные условия для развития и саморазвития личности студента. Практика показывает, что в тех группах, где применяется групповая учебная деятельность, студенты показывают высокие результаты.
Summary
RATIONAL COMBINATION OF GROUP TRAINING AND PROBLEM-BASE LEARNING IN TEACHING BIOPHYSICS Makarenko A.V.
Key words: group training, problem-base learning, person-oriented education, course of biophysics, ECTS, medical students.
Recently there has been observed substantial introduction of group learning activities, therefore they are in the focus of attention in psychological and pedagogical literature as these forms of leaning activity open the possibility to develop skills of fruitful cooperation, which is essential for training in current competitive conditions. The aim of the study presented is to establish the conditions of a rational combination of group learning activities and problem-based learning of biophysics. In order to monitor the activities of students in microgroups we have designed a questionnaire for the group control, which should help to determine the most effective forms of learning activities. The study has shown the rational combination of group learning activities and problem-based learning can create the most favourable conditions for the all-round development and self-identity of the students. Teaching practice demonstrates the extensive introducing of group training results in sufficient growing of academic progress.
