CC BY
30
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7138
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.1:616.07:636.1
Поширення i характеристика серцевих шумiв у спортивних коней
I.A. Максимович maksym_vet@ukr. net
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарной медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
У cmammi висвтлено результати до^джень поширення серцевих шумiв у спортивних коней та гх вплив на працездат-Hicmb тварин. До^дження проводилися на конях украгнськог верховог, ганноверськог та вестфальськог i англтськог чистокровно! порiд, що використовуються в класичних видах ктного спорту.
Клжчт до^дження включали вимiрювання температури тма, тдрахунок частоти пульсу та дихання, артерiального пульсу, серцевого поштовху, тотв i шумiв серця. Критерiями оцтки серцевих шумiв були: час появи, локалiзацiя, ттенсив-тсть, приналежшсть до фаз серцевог дiяльностi (систола чи дiастола). Серцевi шуми оцтювали за шкалою вiд 1 до 6. До^дження проводилися у стаю спокою та не ратше 2 годин тсля фiзичного навантаження.
Серцевi шуми реестрували у 64% спортивних коней, проте бiльшiсть iз них не мали клтчного значення, оскыьки лише у 6,7% до^джених тварин була знижена працездатшсть. Частше реестрували систолiчнi шуми (в р.оpt. мтрального клапана - у 20% коней; тристулкового клапана - 24%; над легеневою артерiею - 8%; клапатв аорти - у 4% тварин), рiдше дiастолiчнi (в р.оpt. клапашв аорти - у 8% коней).
Ключовi слова: кот, аускультащя, серцевi шуми, клапанна регургтащя, ехокардiографiя.
Распространение и характеристика сердечных шумов у
спортивных лошадей
И.А. Максимович maksym_vet@ukr. net
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье представлены результаты исследований распространения сердечных шумов у спортивных лошадей и их влияние на работоспособность животных. Исследования проводились на лошадях украинской верховой, ганноверской и вестфальской а также английской чистокровной пород используемых в классических видах конного спорта.
Клинические исследования включали измерения температуры тела, частоты пульса и дыхания, артериального пульса, сердечного толчка, тонов и шумов сердца. Критериями оценки сердечных шумов были: время появления, локализация, интенсивность, принадлежность к фазам сердечной деятельности (систола или диастола). Сердечные шумы оценивали по шкале от 1 до 6. Исследования проводились в состоянии покоя и не ранее 2-х часов после физической нагрузки.
Сердечные шумы регистрировали у 64% спортивных лошадей, однако большинство из них не имели клинического значения, поскольку только в 6,7% исследованных животных была снижена работоспособность. Чаще регистрировали систолические шумы (в р.оpt. митрального клапана - у 20% лошадей; трехстворчатого клапана - 24%, над легочной артерией -8%; клапанов аорты - у 4% животных), реже диастолические (в р.оpt. клапанов аорты - в 8% лошадей).
Ключевые слова: лошади, аускультация, сердечные шумы, клапанная регургитация, эхокардиография.
Citation:
Maksymovych, I.A. (2016). Prevalence and characteristics heart murmurs in sport horses. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 170-173.
Prevalence and characteristics heart murmurs in sport horses
I.A. Maksymovych maksym_vet@ukr. net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The paper presents the research results dissemination heart murmurs among sport horses and their impact on the performance of the animals. The studies were conducted on horses Ukrainian, Hanoverian and Westphalian warmblood and English thoroughbred breed used in classical equestrian sport.
The clinical studies included measurements of body temperature, counting pulse rate and breathing, rate, cardiac shock, cardiac tones and murmurs. The criteria for evaluation of heart murmurs were: time of appearance, location, intensity, belonging to the cardiac phase (systole or diastole). Heart murmurs evaluated on a scale of 1 to 6. The studies were conducted at rest and not earlier than 2-hours after exercise.
Heart sounds were recorded in 64% of sport horses, but most of them had no clinical significance since only 6.7% of the studied animals was reduced performance. Most recorded systolic murmurs (mitral valve - 20% of horses, tricuspid valve - 24%, pulmonary artery - 8%, aortic valve - 4% of the animals), rarely diastolic (aortic valve - 8% of horses).
Our studies suggest that the prevalence of heart murmurs in sport horses depends on the age of the animals, exercise, functional and morphological changes valvular heart caused by constant exposure to sports training and more. However, to confirm these findings required further investigation.
Key words: horses, auscultation, heart murmurs, valve regurgitation, echocardiography.
Вступ
Еволюцш зробила коня винятковим спортсменом, який виживав завдяки швидкосп, щоб захиститись ввд хижашв, витривалосп для подолання значних вщста-ней у пошуку корму i води. В сьогоденш людина використовуе щ характеристики коней в р1зних умо-вах, зокрема у спорт (Ricketts, 2004).
Вага серця дорослого коня масою 450 кг складае 4,5 кг. За одне скорочення воно виштовхуе б1ля 1,3 л кров1, а тд час навантаження ударний об'ем збшьшу-еться на 20-50 %. У сташ спокою серцевий викид у коней складае 25-40 л кров1 за 1 хв, тод1 як шд час максимального навантаження у кров'яне русло ви-штовхуеться до 300 л кровг
На ввдм1ну ввд людей в яких харчування i ф1зичне навантаження можуть сприяти розвитку серцево-судинних захворювань, у коней не рееструються ате-росклеротичш змши судин, що призводять до шсуль-ту чи шфаркту. Осшльки коней утримують для вико-нання ф1зично1 роботи або використовують у спорт1, зокрема i 1'зда верхи, наслщки будь-якого серцево-судинного захворювання несуть небезпеку для на1з-ника. При вибор1 напрямку використання коня необ-х1дно враховувати вплив серцево! патологи на проду-ктивнють тварини та безпеку для людей. Бшьш1сть хвороб серця у коней, за винятком вроджених вад, розвиваються з вшэм, так само, як у людей, собак i кот1в.
Визначення впливу серцево-судинних розлад1в на продуктившсть i тривалють життя коня мае першоче-ргове значення. Комплексне дослщження серцево-судинно! системи е важливим для виявлення патологи i е загальним тдходом до оцшки серцевих розлад1в. Д1агностика, оцшка, характеристика та прогнозування серцевих шум1в розглядаються для кожно! серцево-судинно! патологи. У той час як б1льш1сть коней з серцевими порушеннями мають термш корисного використання, у коней 1з захворюваннями, що супро-воджуються клшчною симптоматикою необхвдно
проводити повторш дослiдження. KoHi з легеневою rinepTeroi™, ХСН або складними шлуночковими аршадями не повиннi використовуватися у спорт (Reef et al., 2014).
Сepцeвi шуми часто рееструються в споривних коней. Слад зазначити, що фiзiологiчнi шуми, яш досить поширеш у коней, iнколи важко в^^знити ввд шумiв, пов'язаних з основною хворобою серця (Reef, 1995).
Знання мехашзму розвитку серцево-судинних захворювань, в поеднанш з iстоpiею хвороби та заклю-чення ехокардюграфи, може допомогти сформувати прогноз щодо життя i пpацeздатностi коней з серцевими шумами (Davis et al., 2002).
Результати дослщжень показують, що сepцeвi шуми у спортивних коней не мають клшчного значення (Kriz et al., 2000) або !х вплив на спортивш результати невщомий (Young et al., 2008).
Ряд автоpiв (Martin et al., 2000) стверджують, що сepцeвi шуми у коней, яш не супроводжуються клшь чними симптомами вважаються фiзiологiчними. Iншi автори (Zucca et al., 2010) тдкреслюють, що сepцeвi шуми часто рееструються в спортивних коней з низь-кою продуктивною.
Метою роботи було дослщити поширення серцевих шумiв серед спортивних коней та встановити 1х клшчне значення.
Матерiал i методи дослщжень
Матepiалом для дослiджeнь було 75 коней, що ви-користовуються в класичних видах конного спорту украшсько! верхово!, ганноверсько! та вестфальсько! i англшсько! чистокровно! порвд. Серед дослвдних тва-рин було 36 кобил, 12 жеребщв i 27 меришв. Вiк коней складав у середньому 8,2 ± 0,4 р. (3,0 - 16,0 р.), вага - 490,1 ± 8,28 кг (350 - 600 кг).
Добовий рацюн коней складав: сшо лугове (6 кг), овес (6 кг), пшеничш виавки (2 кг), розподшений три рази на день. Сшь i вода були доступш без обмежень.
Науковий вюник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького, 2016, т 18, № 3 (71)
В ycix коней було дослщжено загальний анал1з кров1 та основш бiохiмiчнi показники, що характери-зують фyнкцiональний стан органiв i систем, як1 зна-ходилися в межах референтних коливань. Кобили не були жеребними. Bci конi були дегельмштизоваш та вакцинованi, знаходилися в однакових умовах утри-мання.
Тривалють регулярних тренувань середньо! штен-сивносл складала 1 годину: крок 5 хв.; стройова рись 10 хв.; крок 5 хв.; учбова рись 10 хв.; крок 10 хв.; галоп з переходом в крок 10 хв.; крок 10 хв. Bri кош знаходяться в регулярному навчанш протягом бага-тьох рошв.
Аускультацш серця проводили в мюцях найкра-щого вислуховування клапанiв (puncta optima, p.opt.) з метою вислуховування тошв серця. Звертали увагу на силу, тембр, читасть, частоту та ритм серцевих тошв, наявшсть шyмiв. Критериями оцiнки серцевих шyмiв були: час появи, локалiзацiя, iнтeнcивнicть, приналежшсть до фаз серцево! дiяльноcтi (систола чи дiаcто-ла).
Сeрцeвi шуми оцiнювали за шкалою ввд 1 до 6: 1/6 - дуже тихий локалiзований шум, що вислуховуеться тiльки в тихому примщенш пicля тривало! аускультацп (у пeршi калька секунд не вислуховуеться); 2/6 -тихий локалiзований шум, який вислуховуеться ввдра-зу при аускультацп; 3/6 - помiрно голосний шум з дещо вираженим при пальпацп трeмтiнням грудно! cтiнки; 4/6 - голосний шум з пальпаторно вираженим тремтшням; 5/6 - дуже голосний шум з вираженим широким тремтшням грудно! стшки, що вислуховуеться за допомогою стетоскопу при нещшьному контакт з грудною кликою; 6/6 - дуже голосний шум з широкою iррадiацiею, який вислуховуеться стетоскопом на ввдсташ вщ грудно! клiтки або чутний без нього (Kriz et al., 2000).
Доcлiджeння проводилися у стан спокою та не ранiшe 2-ох годин пicля фiзичного навантаження.
Результати та ix обговорення
Провeдeнi дослщження показали, що у 6 коней (8%) рееструвалася тахiкардiя (> 42 yдарiв за хвили-ну), у 9 (12%) - тахшное (>16 дихальних рyхiв на хвилину). Температура тша знаходилася у межах фiзiологiчних коливань (37,4 - 38,0 °С). У 2 коней (2,7%) рееструвалася задишка, у 5 (6,7%) - зниження працeздатноcтi.
Незважаючи на ва пeрeдовi методи доcлiджeння i дiагноcтичнi можливоcтi, що використовуються у ветеринарнш мeдицинi, частота серцевих скорочень продовжуе залишатися одним з кращих прогностич-них ознак, пов'язаних з захворюваннями серця у коней.
Аускультацгя е cпeцифiчним i досить чутливим методом для виявлення мiтрально! i трикусшдально! рeгyргiтацi! (мiтральна рeгyргiтацiя: позитивна про-гностична цiннicть 100%, негативна прогностична цiннicть 84%, трикycпiдальна рeгyргiтацiя: позитивна прогностична цшшсть 100%, негативна прогностична цшшсть 65%). Доcлiджeннями показано (Young and Wood, 2000), що юнуе вплив спортивно! шдготовки на
розвиток атрювентрикулярно! клапанно! рeгyргiтацi! в чистокровних коней. Також встановлено, що з вжом серед чистокровних коней збшьшуеться частота серцевих шyмiв (Stevens et al., 2009).
Шд час аускультацп серця у здорових коней мож-на вислуховувати вiд двох до чотирьох тонiв. Перший серцевий тон (Т1) cпiвпадае з початком автоматично! систоли шлуночшв, а його основним звуковим компонентом е закриття атрювентрикулярних клапанiв. Другий тон (Т2) пов'язаний iз закриттям швмюяцевих клапанiв та !х вiбрацiею, що викликана раптовим зворотнiм током кровi на початку дiаcтоли.
У здорових коней можуть вислуховуватися додат-ковi трeтiй (Т3) та четвертий (Т4) тони серця, що рееструються шд час дiаcтоли. Т3 вислуховуеться вщразу пicля Т2 i виникае внаслвдок швидкого напов-нення шлyночкiв.
T4 виникае шд час активно! систоли передсердь, безпосередньо перед першим тоном. Вш обумовлений ударом порци кровi з передсердя об вeрхнiй фронт кров^ що наповнила шлуночок шд час попeрeднiх фаз швидкого i повiльного наповнення. Також cтiнки шлуночшв максимально розтягуються кров'ю, яка надходить в них, що супроводжуеться невеликим шдвищенням внyтрiшньошлyночкового тиску. Ефект вiбрацi! розтягнутих шлуночк1в викликае коливання кардiогeмiчно!' системи (передсердь i шлуночк1в з вмщеною в них кров'ю) (Robinson, 2007).
Нашими дослщженнями встановлено послаблення серцевих тонiв у 9 коней (12%), посилення у 3 (4%). Третш тон вислуховували у 27 коней (36%), четвертий - у 6 (8%) дослвджених нами тварин. Розщеплен-ня першого тону реестрували у 18 (24%) коней, розд-воення - у 6 (8%). У 2 (2,7%) коней встановлено акцент другого тону в пункп найкращо! чутливосп клапашв легенево! артер^.
Сeрцeвi шуми виникають внаcлiдок високо! швид-косп або турбулентного потоку кровi. Рееструються у коней iз захворюваннями серця, однак вони також поширeнi в клшчно здорових коней. Для того, щоб визначити можливi причини шyмiв, !х необх1дно ха-рактеризувати за локалiзацiею, часом появи та штен-сившстю. Яшсть i поширення або iррадiацiя шyмiв також використовуються для !х аналiзy, але вони менш шформативш.
Локалiзацiя шуму або мюця максимального вислуховування клапанiв (р.ор!) знаходяться як злiва так i справа грудно! клiтки, над вeрхiвковою або основою серця. Шуми можуть поширюватися в iншi дiлянки грудно! клгтини, однак вони будуть тихшими порiв-няно з р.оpt.
Шуми можуть бути cиcтолiчними, дiаcтолiчними або безперервними (голоcиcтолiчними). Так як перюд дiаcтоли, як правило, довший, нгж систоли, довжина шуму може допомогти визначити час його появи. Шд час аускультацп необхщно одночасно проводити па-льпац1ю пульсу - cиcтолiчний шум збiгаетьcя з арте-рiальним пульсом.
Сeрцeвi шуми реестрували у 48 iз 75 спортивних коней, що складае 64% iз дослщжених нами тварин. Чаcтiшe вислуховувалися cиcтолiчнi шуми: в р.оpt. мiтрального клапана - у 15 (20%) коней; тристулково-
Шуковий вкник ЛНУВМБТ iмeнi С.З. Гжицького, 201б, т 18, № 3 (71)
го клaпaнa - 18 (24%); нaд лeгeнeвoю aртeрieю - б (8%); ^шишв aoрти - y 3 (4%) твaрин. Дiaстoлiчнi шуми рeeстрyвaлися рiдшe: в р.opt. клaпaнiв aoрти - y б (8%) спортивних кошй.
Прoвeдeнi дoслiджeння дозволяють припустити, що пoширeння сeрцeвиx шyмiв у спортивних кoнeй зaлeжить ввд BiRy твaрин, фiзичнoгo нaБaнтaжeння, фyнкцioнaльниx i мoрфoлoгiчниx змiн клaпaннoгo aпaрaтy сeрця, що викликэються пoстiйним впливом спортивних трeнyвaнь тощо. Однaк, для пiдтвeрджeн-ня тaкиx висновк1в шобхадш пoдaльшi дoслiджeння.
Висновки
1 Сeрцeвi шуми рeeстрyються у б4% спортивних кошй, прoтe бiльшiсть iз них ж мaють клiнiчнoгo знaчeння, осшльки лишe у б,7% дoслiджeниx твaрин бyлa знижeнa прaцeздaтнiсть.
2. У спортивних кошй чaстiшe рeeстрyються сис-тoлiчнi шуми (в р.opt. мiтрaльнoгo клaпaнa - у 20% кошй; тристулкового клaпaнa - 24%; нaд лeгeнeвoю aртeрieю - 8%; ^anamB aoрти - у 4% твaрин), рiдшe дiaстoлiчнi (в р.opt. ^arnmB aoрти - у 8% кошй).
Перспективи подальших до^джень. Вивчити пoширeння сeрцeвиx шyмiв i встaнoвити 1'х клiнiчнe знaчeння у спортивних кошй до тa пiсля фiзичнoгo нaвaнтaжeння.
Бiблiогрaфiчнi посилання
Ricketts, S.W. (2004). Hematologic and biochemical abnormalities in athletic horses, In: Equine sports medicine and surgery, 1st edn., Elsevier, London, 949-9бб.
Reef, V.B., Bonagura, J.B., Buhl, R. (2014). Recommendations for management of equine athletes with cardi-
ovascular abnormalities. J. Vet. Intern. Med. 28(3), 749-761.
Reef, V.B. (1995). Heart murmurs in horses: determining their significance with echocardiography. Equine Vet. J. Suppl. 19, 71-80.
Davis, J.L., Gardner, S.Y., Schwabenton, B., Breuhaus, B.A. (2002). Congestive heart failure in horses: 14 cases (1984-2001). J. Am. Vet. Med. Assoc. 220(10), 1512-1515.
Kriz, N.G., Hodgson, D.R., Rose, R.J. (2000). Prevalence and clinical importance of heart murmurs in racehorses. J. Am. Vet. Med. Assoc. 216(9), 1441-1445.
Young, L.E., Rogers, K., Wood, J.L. (2008). Heart murmurs and valvular regurgitation in thoroughbred racehorses: epidemiology and associations with athletic performance. J. Vet. Intern. Med. 22, 418-426.
Martin, B.J., Reef, V.B., Parente, E.J., Sage, A.D. (2000). Causes of poor performance of horses during training, racing, or showing: 348 cases (1992-1996). J. Am. Vet. Med. Assoc. 216(4), 554-558.
Zucca, E., Ferrucci, F., Stancari, G. (2010). The prevalence of cardiac murmurs among standardbred racehorses presented with poor performance. J. Vet. Med. Sci. 72(6), 781-785.
Young, L.E., Wood, J.L. (2000). The effects of age and training on murmurs of atrioventricular valvular regurgitation in young Thoroughbreds. Equine Vet. J. 32(3), 195-199.
Stevens, K.B., Marr, C.M., Horn, J.N.R. (2009). Effect of left-sided valvular regurgitation on mortality and causes of death among a population of middle-aged and older horses. Veterinary Record. 164, 6-10.
Robinson, Je. (2007). Zabolevanija serdechno-sosudistoj sistemy. Bolezni loshadej. Sovremennye metody lechenija. Moskva: OOO «Akvarium-Print», 629-692 (in Russian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 6.10.2016
