CC BY
66
УДК 636.1:616.12-008.318+616.071
Максимович I.A., к.вет.н. © E-mail: maksym_vet@ukr.net Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарног'медицини та бютехнологт
iMeni С.З. Гжицького
АРИТМП СЕРЦЯ У КОНЕЙ: ПОШИРЕННЯ, ЕТЮЛОГ1Я ТА Д1АГНОСТИКА
Працездаттстъ тварин залежитъ eid функцгоналъного стану серцево-судинног' системы, яка у коней володге значними адаптацтними та резервными можливостями. Однак, значш ф1зичш навантаження або дгя стресових фактор1в можутъ спричиняти захворювання серця, що скорочуе nepiod експлуатацп тварин. Захворювання серця у коней протягом тривалого часу можутъ перебйати безсимптомно, тому розвиток серцево-судинних хвороб можна попередити шляхом проведенняраннъог diasHoemuKU.
Постановка дгагнозу, особливо прогнозування вгдносно здоров'я коней за серцевог патологи, е складною. Для ветеринарного спец1ал1ста важливим е знання ф1зюлогп та анатомИ серцево-судинног системи у коней та вмтня пов 'язувати клтжо-дгагностичт синдроми. Тому виникае необх1дтстъ глибокого вивчення причин та особливостей переб1гу захворюванъ серцево-судинног системиу коней, ix дгагностики та лЫування.
Для тдтвердження серцево-судинног патологи у коней необхгдно використовувати спещалът методи дослгдження, зокрема електрокардюграфт.
У коней аритмп 4acmirne рееструютъся пор1вняно з тшими видами тварин, проте бглъшгстъ гз них за походженням е ф1зюлог1чними. За винятком ф1бриляцп передсердъ, патологгчнг аритмгг часто виникаютъ у коней при захворюваннях серця, шлунково-кишковихрозладах i хворобах оргашв дихання.
Патолог1чш аритмп, на вгдмгну eid фгзгологгчних, можутъ супроводжуватися клшчними симптомами (зниження фiзuчнux показнитв, втрата свгдомостг, колапс).
Ключов1 слова: аритмИ, конг, хвороби серця, недостатшстъ, клапанний апарат, навантаження, симптоми, гinepmpoфiя, колапс
УДК 636.1:616.12-008.318+616.071
Максимович И.А.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого
АРИТМИИ СЕРДЦА В ЛОШАДЕЙ: РАСПРОСТРАНЕНИЕ, ЭТИОЛОГИЯ И ДИАГНОСТИКА
© Максимович I.A., 2014
Науковий консультант - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.
205
Работоспособность животных зависит от функционального состояния сердечно-сосудистой системы, которая у лошадей обладает значительными адаптационными и резервными возможностями. Физические нагрузки или действие стрессовых факторов могут вызывать заболевания сердца, что сокращает период эксплуатации животных. Заболевания сердца у лошадей в течение длительного времени могут протекать бессимптомно, поэтому, развитие сердечно-сосудистых заболеваний можно предупредить путем ранней диагностики.
Постановка диагноза, особенно прогнозирования относительно здоровья лошадей при сердечной патологии, является сложной. Для ветеринарного специалиста важно знание физиологии и анатомии сердечно-сосудистой системы у лошадей и умение связывать клинико-диагностические синдромы. Поэтому возникает необходимость глубокого изучения причин и особенностей течения заболеваний сердечно-сосудистой системы у лошадей, их диагностика и лечение.
Для подтверждения сердечно-сосудистой патологии у лошадей необходимо использовать специальные методы исследования, в частности электрокардиографию.
В лошадей аритмии чаще регистрируются по сравнению с другими видами животных, однако большинство из них по происхождению являются физиологическими. За исключением фибрилляции предсердий, патологические аритмии часто возникают у лошадей при заболеваниях сердца, желудочно-кишечныхрасстройствах и болезнях органов дыхания.
Патологические аритмии, в отличие от физиологических, могут сопровождаться клиническими симптомами (снижение физических показателей, потеря сознания, коллапс).
Ключевые слова: аритмии, лошади, болезни сердца, недостаточность, клапанный аппарат, нагрузки, симптомы, гипертрофия, коллапс
UDC 636.1:616.12-008.318+616.071
I.A. Maksimovich
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after SZ Gzhytskiy
CARDIAC ARRHYTHMIAS IN HORSES: PREVALENCE, ETIOLOGY
AND DIAGNOSIS
Performance of animals depends on the functional state of the cardiovascular system, which in horses has significant spare capacity and adaptation. Significant physical activity or action of stress factors can cause heart disease, reducing the period of exploitation of animals. Heart disease in horses for a long time can be
206
asymptomatic, so the development of cardiovascular diseases can be prevented by early diagnosis.
Diagnosis, especially regarding health forecasting horses with cardiac disease is complex. For veterinary specialist is important to know the anatomy and physiology of the cardiovascular system in horses and the ability to communicate clinical diagnostic syndromes. Therefore there is a need for a thorough study of the causes and characteristics of diseases of the cardiovascular system in horses, their diagnosis and treatment.
To confirm cardiovascular disease in horses is necessary to use special methods of investigation, in particular electrocardiography.
Horses arrhythmias more frequently recorded in comparison with other species of animals, but most of them are physiological in origin. Except for atrial fibrillation, abnormal arrhythmias are common in horses with heart disease, gastrointestinal disorders and respiratory diseases.
Pathological arrhythmias, unlike physiological, may be accompanied by clinical symptoms (decreased physical performance, loss of consciousness, collapse).
Key words: arrhythmia, horses, heart disease, failure, valvular apparatus, load, symptoms, hypertrophy, collapse
Сучасний кшний спорт характеризуемся значним ускладненням умов змагань, змшою метод1в треншгу i збшьшенням об'ему та штенсивност1 навантажень тд час тренувань [1. 2]. При значних навантаженнях у недостатньо тренованих коней виникають дистроф1чш i дегенеративш змши в мюкард1, що супроводжуються порушенням серцевого ритму [3].
Недостатня ф1зична пщготовлешсть тварини пщ час навантаження призводить до розвитку гшертрофп серця [1, 4, 5]. За збшьшення маси мюкарда виникае пщвищена потреба в кровопостачанш серцевого м'яза i забезпеченш його кисием [6, 7]. Гшокая серцевого м'яза супроводжуеться збшьшенням активност1 пероксидного окисления лшщ1в [8, 9]. Вшьш радикали, що утворюються за кисневого голодування, викликають яккш змши ф1зичних властивостей мембран кардюмюциив. Це спричиняе порушення процеЫв деполяризаци серцевого м'яза, що супроводжуеться змшами на електрокардюграм1 юнцево! частини шлуночкового комплексу [10, 11].
За нерацюнального треншгу в коней реестрували гшертрофш л1вого шлуночка у 28 % випадюв, гшертензш в малому кол1 кровооб1гу - у 21 %, ¿шемш - у 30 % та дистрофш мюкарда - у 90 % тварин [12]. У 35 % спортивних коней пщ час треншгу високо! штенсивност1 змши в серщ характеризувалися порушенням процеЫв реполяризаци, rinoKciero та дистроф1ею мюкарда [13].
У коней, як1 знаходилися в режим! активного треншгу, на електрокардюграм1 (ЕКГ) реестрували атрювентрикулярну блокаду I i II ступеня (14 %), екстрасистолш (14 %), ознаки irneMii' (64 %), змши, характерш для хрошчних обструктивних захворювань легень (43 %), брадикардш (28 %)
[14].
207
У здорових спортивних коней результатом правильного треншгу е розвиток компенсаторно! гшертрофи серцевого м'яза, яка тд час спокою тварини може проявлятися брадиаритм1ею, зокрема брадикард1ею або атрювентрикулярною блокадою II ступеня типу Моб1тца II. До патолопчних аритмш належать шлуночков1 екстрасистоли у поеднанш з атрювентрикулярною блокадою II ступеня. Так1 аритми виникають внаслщок порушень обмшу катехоламш1в спричиненого стресом а також оргашчними ураженнями серця при штоксикаци, пов'язано! ¿з хрошчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту [15].
1нш1 автори [16] у здорових коней д1агностували дизритми, зокрема синусову аритмш, блокаду синусо-передсердного вузла та передсердно-шлуночков1 блокади I \ II ступеня. При патолопчних станах у коней реестрували передсердну та шлуночкову екстрасистолш, миготшня передсердь, шлуночкову тахжардш.
У 70 % спортивних коней, яю знаходилися в треншгу, при запиЫ ЕКГ реестрували гшоксш серцевого м'яза, дистроф1чш змши мюкарда, перевантаження та розширення правого передсердя \ шлуночка, перевантаження л1вих вщдшв серця (право- чи л1вограма), змши ритму, порушення внутршьопередсердно!, передсердно-шлуночково! \ шлуночково! провщност1 [17].
У коней аритми частше рееструються пор1вняно з шшими видами тварин, проте бшьшють ¿з них за походженням е ф1зюлопчними, що обумовлено великою масою мюкарда та будовою провщно! системи серця. На вщмшу вщ людини та шших ссавщв, у копитних тварин, в тому числ1 \ коней, послщовшсть активаци мюкарда шлуночка вщбуваеться по-шшому. У них юнуе "спалаховий" цикл збудження. Спочатку деполяризуеться м1жшлуночкова перегородка, а дал1 в товщ1 мюкарда виникають множинш вогнища, ¿з яких збудження спалахами поширюеться по шлуночках [18].
У 25 % здорових коней аритми серця реестрували без ознак серцево-судинних захворювань. Виконуючи електрокардюграфш, протягом 24 годин у 44 % здорових коней д1агностували атрювентрикулярну блокаду II ступеня, 10 % - синусову аритмш, 3 % - синоатр1альну блокаду, 27 % -суправентрикулярш екстрасистоли \ у 15 % - шлуночков1 аритми [19, 20]. Також аритми серця реестрували у 40 % коней ¿з ознаками серцево-судинних захворювань. Автори стверджують, що у коней аритми серця у споко! мають функцюнальнийхарактер [21].
Розр1зняють первинш та вторинш аритми. Причинами первинних аритмш е патолопчш змши в серщ, зокрема перикардит, мюкардит, захворювання клапашв, ураження провщно! системи. Вторинш аритми виникають при гарячщ, дисбаланс! електролтв, хворобах оргашв дихання та шлунково-кишкових захворюваннях ¿з симптомокомплексом кольок [22, 23].
Патолопчш аритми, на вщм1ну вщ ф1зюлопчних, можуть супроводжуватися клмчними симптомами (зниження ф1зичних показниюв, втрата свщомост1, колапс), проте вони можуть переб1гати безсимптомно [24].
208
Група автор1в [25] повщомляе, що у коней частше зустр1чаються суправентрикулярш аритми, рщше тахшарди шлуночкового походження. Останш виявляються в основному при хворобах серця первинного походження.
Кош схильш як до функцюнальних, так { патолопчних аритмш, яю часто проявляються тшьки теля ф1зичного навантаження [18]. 1нш1 автори [26] стверджують, що захворювання серця у коней у сташ спокою можуть клмчно не проявлятися.
За винятком ф1бриляци передсердь, патолопчш аритми часто виникають у коней при захворюваннях серця, шлунково-кишкових розладах \ хворобах оргашв дихання [27].
Як згадувалося вище, у коней рееструються як ф1зюлопчш, так \ патолопчш аритми, \ досить часто значения певного порушення ритму залишаеться невщомим. Оскшьки на порушення серцевого ритму у коней впливае частота серцевих скорочень, тонус парасимпатичного \ симпатичного вщдшв вегетативно! нервово! системи, важливим е провести оцшку впливу ф1зичного навантаження на його виникнення. Аритми, як1 рееструються у споко1, особливо спричинеш впливом блукаючого нерва, можуть зникати при ф1зичному навантаженш \ клмчного значения не мають. Синусов! аритми, атрювентрикулярна блокада II ступеня, рщю ¿зольоваш суправентрикулярш \ шлуночков1 екстрасистоли, що виникають теля ф1зичного навантаження, також вважаються клш1чно незначними. Однак, у коней, в яких у споко! рееструеться нормальний серцевий ритм, пщ час навантаження можуть появлятися аритми. Множинт парт екстрасистоли або пароксизмальна шлуночкова тах1кард1я е патолопчними [28].
У коней часто рееструеться ф1зюлопчна брадиаритм1я, яка спричинена пщвищеним тонусом блукаючого нерва пщ час спокою тварини. Вона зникае при усуненш вагусного впливу фармаколопчно, шляхом введения атротну, або теля ф1зичного навантаження. Таю аритми не пов'язаш з захворюваннями серця. У випадку, коли аритми залишаються \ теля навантаження, тод1 вони вважаються патолопчними [29].
Найбшьш поширеною ф1зюлопчною аритм1ею у коней е атрювентрикулярна (АВ) блокада II ступеня. Вона зникае теля ф1зичного навантаження, проте може швидко повертатися теля нього. Якщо прогресуюча АВ блокада И ступеня супроводжуеться клмчними симптомами, зокрема колапсом, це може вказувати на захворювання серця (мюкардит, мюкард1альний ф1броз), що потребуе подальшого дослщження тварини. 1з шших ф1зюлопчних аритмш серця у коней рееструеться рестраторна аритм1я. Синусова рестраторна аритм1я у коней менш виражена пор1вняно з шшими видами тварин, що обумовлено дом1нуючим впливом блукаючого нерва на АВ вузол. Окремо або в поеднанш з шшими ф1зюлопчними брадиаритм1ями у коней може рееструватися блукаючий водш ритму [30].
Патолопчна АВ блокада II ступеня у коней рееструеться рщко, проте може виникати за мюкардиту та пщ час загального наркозу. При запалент або некроз! мюкарда у коней виникае патолопчна АВ блокада Ш ступеня, причому
209
вона може мати загрозлив1 для життя твариии симптомами (зниження кров'яиого тиску, порушения нирково! перфузи, колапс) [31].
Найбшьш часто у коней рееструеться ф1брилящя передсердь (ФП), яка може виникати спонтанно (неускладнена ФП) або у тварин i3 серцевою патолопею, що супроводжуеться розширенням передсердь. Вона виникае внаслщок розвитку кругово! хвил1 збудження в мюкард1 передсердь. G кшька причин, за якими у коней вщм1чаеться схильшсть до ф1бриляци передсердь. По-перше, це домшуючий вплив блукаючого нерва, що спричиняе неоднаковий за тривалктю рефрактерний перюд мюкарда передсердь. По-друге, передумовою для розвитку ФП е велика мюкард1альна маса, в результат! чого сусщш дшянки мюкарда постшно знаходяться в сташ абсолютного i вщносного рефрактерного nepiofliß. Таким чином, ф1брилящя передсердь може виникати спонтанно у здорових коней, а також у коней i3 захворюваннями серця, як1 спричиняють розширення передсердь, особливо за недостатност1 атрювентрикулярних клапашв [32].
Рщше у коней зустр1чаеться пароксизмальна ФП, яка може спонтанно повертатися до нормального синусового ритму вщразу п1сля припинення ф1зичного навантаження [33]. В таких випадках важливо проводити диференц1альну д1агностику у коней з р1зко зниженою працездатн1стю або колапсом, що рееструються п1д час ф1зичного навантаження. Д1агностика ускладнюеться швидким повернення до синусового ритму, п1сля припинення ф1зичного навантаження. У таких випадках д1агноз ставиться за допомогою електрокардюграф1чного досл1дження п1д час навантаження [34].
У коней ¿з ф1бриляц1ею передсердь часто спостер1гаеться зниження працездатност1, особливо пщ час ¿нтенсивного навантаження. KoHi, як1 не використовуються у робот1, можуть нормально переносити цю аритмш без клмчних симптом1в. Дуже рщко ФП п1д час ф1зичного навантаження ускладнюеться легеневою кровотечею [35].
Спонтанна ф1брилящя передсердь не супроводжуеться розвитком серцево! недостатност1. Однак, якщо причиною тако! аритм11 е захворювання серця, з часом це призводить до не!. Хоча ФП виявляють у коней за серцево! недостатност1, проте вона не е И причиною. Збшьшення серця, особливо розширення л1вого передсердя, е найб1льш частою причиною ф1бриляци передсердь i серцево! недостатностг Набряк легень за л1восторонньо! серцево! недостатност1 зустр1чаеться р1дко, за винятком захворювань м1окарда з гострим nepeöiroM [36].
У коней ф1бриляц1я передсердь i розвиток серцево! недостатност1 при захворюваннях серця, а також за дисбалансу електролтв може переходити у суправентрикулярну тах1кард1ю [37].
Суправентрикулярна екстрасистол1я може виявлятися у здорових коней, тод1 як при захворюваннях мюкарда та шлунково-кишкового тракту така аритм1я рееструеться часто. У коней за недостатност1 клапан1в аорти суправентрикулярну екстрасистолш виявляли у 30 % тварин. Часта
210
суправентрикулярна екстрасистол1я у коней може переходити у ф1бриляцш передсердь [38].
У здорових коней можуть рееетруватиея рщю шлуночков1 екстрасистоли (не бшьше 1 на год.), яю не мають клмчного значения. Однак част1, парш екстрасистоли, яю бувають тшьки патолопчними, можуть переходити у шлуночкову тахжардш, що е найбшьш частою аритм1ею у коней, яка призводить до колапсу [39].
Шлуночкова екстрасистол1я рееструеться у коней при захворюваннях мюкарда (мюкардит, мюкард1альний ф1броз, розширення серця, судинш розлади), шлунково-кишкового тракту, дисбаланс! електролтв (гшокал1ем1я, гшомагшем1я). Част1 шлуночков1 екстрасистоли та шлуночкова пароксизмальна тахшард1я часто у коней е причиною колапсу пщ час навантаження, тому вимагають ретельного дослщження з метою визначення подальшого використання тварини. Таю дослщження повинш включати встановлення частоти виникнення \ тяжкост1 аритми пщ час спокою \ теля тривалого ф1зичного навантаження [40]. Шлуночкова екстрасистол1я, яка виникае тшьки пщ час максимального навантаження, може бути пов'язана ¿з гшокЫею внаслщок обструкци верхшх дихальних шлях1в [41].
Шлуночкова тах1кард1я на вщмшу вщ шлуночково! екстрасистоли, безпосередньо впливае на серцевий викид \ може переходити у бшьш тяжю форми аритмш, яю заюнчуються загибеллю тварини [42].
Пароксизми шлуночково! тахжарди \ р1зномаштш шлуночков1 аритми часто реестрували у коней за недостатност1 клапашв аорти. Автори [43] стверджують, що шлуночков1 екстрасистоли можуть виникати внаслщок знижено! мюкард1ально! перфузи у коней з важкою недостатшстю аортального клапана та л1востороннш серцевш недостатностг У коней з важким ступенемнедостатност1 клапана аорти також виникае ф1брилящя передсердь, чому передуе розширення л1вого шлуночка \ л1вого передсердя. Часта шлуночкова тахшард1я при застшнш серцевш недостатност1, спричиненш розширенням л1вого шлуночка, мае несприятливий прогноз [44].
Пров1вши анал1з л1тературних джерел, хочемо вщм1тити, що у коней аритми частше рееструються пор1вняно з шшими видами тварин, проте бшьшкть ¿з них за походженням е ф1зюлопчними. За винятком ф1бриляци передсердь, патолопчш аритми часто виникають у коней при захворюваннях серця, шлунково-кишкових розладах { хворобах оргашв дихання.
Л1тература
1. Никулин И.А. Слектрокардиографические показатели лошадей русской рысистой породы / И.А. Никулин, Е.И. Есикова, Ю.М. Енина // Ветеринария. -2007. - № 5. - С. 42-45.
2. Дорофеев В.Н. Технология тренинга и спытания молодняка верховых пород лошадей спортивного направления: автореф. дис.... д-ра с.-х. наук: 06.02.04 / В.Н. Дорофеев, ТСХА. М., 1995. - 30 с.
211
3. Сичкарь B.C. Телеметрическая электрокардиография у спортивных лошадей / B.C. Сичкарь, И.В. Калинин // Ветеринарный доктор. - 2007. - № 1. -С. 29.
4. Кульчитская Е.В. Некоторые вопросы адаптации спортивних лошадей к физическим загрузкам высокой интенсивности / Е.В. Кульчитская // Сб. науч. тр. Ленинградского ветиснтитута. - Ленинград, 1988. - № 97. - С. 71-74.
5. Вараксина Ж.В. Миокардиодистрофия физического перенапряжения у лошадей: автореф. дис.... канд. вет. наук: 16.00.01 "Диагностика болезней и терапия животных" / Ж.В. Вараксина. - Киров, 2002. - 20 с.
6. Зенкович Е.И. Адаптационные реакции лошадей верховых пород при различных системах тренинга: автореф. дис.. канд. биол. наук: 03.00.13 / Е.И. Зенкович. - Дивово, 1993. - 20 с.
7. Гони М. Слементы физиологии при тренинге у собаки и лошади / М. Гони, О. Сулем // Ветеринария. - 2001. - № 5. - С. 4-11.
8. Григорьева Н.М. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная система при некоронарогенных заболеваниях миокарда: автореф. дис.. канд. мед. наук / Н.М. Григорьева. - Москва, 1995. - 24 с.
9. Шестакова А.Н. Перекисное окисление липидов у спортивных лошадей / А.Н. Шестакова, С.Н Копылов // Сиб. вестник с.-х. науки. - 2008. - № 6. - С. 82-86.
10. Гутенев В.В. Электрокардиографическая оценка функции миокарда у лошадей в тренинге /В.В. Гутенев, И.Е. Иноземцева // Интенсификация селекциии технологии выращивания лошадей / Сб. науч. тр. ВНИИ коневодства. - ВНИИКД. - 1988. - С. 159-169.
11. Кузнецов В.Ф. Значение активации перекисного окисления липидов в клинике внутренних болезней // Методические рекомендации. - Киров, 1998. -22 с.
12. Шестакова А.Н. Сердечная деятельность спортивных лошадей под влиянием тренинга: автореф. дис.. канд. биол. наук: специальность 03.00.13 "Физиология" / А.Н. Шестакова. - Киров, 2009. - 20 с.
13. Иноземцева И.Е. Особенности функционального состояния сердечнососудистой системы у лошадей в процессе тренинга по данным ЭКГ: автореф. дис.. канд. вет. наук. / И.Е. Иноземцева. - Москва, 1989. - 24 с.
14. Богданова А.Г. Применение антиоксидантов в терапии спортивних лошадей с сердечно-сосудистой и сердечно-легочной патологией / А.Г. Богданова, В.И. Мельниченко, A.B. Кочерги // Мат. XI Московского междунар. ветеринарного конгресса.
15. Paslwska U. Badanie EKG u koni sportowych / U. Paslwska // Magazyn weterynaryjny. - 2003. - Vol. 12. - № 83. - S. 19.
16. Deegen E. Badanie echokardiograficzne / E. Deegen, H. Gehlen, P. Stadler // Weterynaria w praktyce. - 2005. - № 5. - S. 55.
17. Petelicki J. Badanie ukladu kr^zenia koni sportowych / J. Petelicki, D. Mync // Magazyn weterynaryjny. - 1999. - Vol. 8, nr. 44. - S. 500-502.
212
18. Cardiology of the horse / Celia M. Marr, I. Mark Bowen. - 2 nd ed., 2010. -
294 p.
19. Large animal internal medicine : diseases of horses, cattle, sheep and goats / Bradford P. Smith. - 2 nd ed., 1996. - P. 101-117.
20. Reef V.B. Frequency of cardiac arrhythmias and their significance in normal horses / V.B. Reef // Proc. Am. Coll. Vet. Intern. Med. - 1989. - Vol. 7. - P. 506.
21. Paslwska U. Obraz krzywej elektrokardiograficznej u koni rasy konik polski / U. Paslwska, Z. Jaworski, M. Smolira [et al] // Medycyna weterynaryjna. -
2000. - Vol. 56 (11). - S. 730-733.
22. Болезни лошадей. Современные методы лечения / Пер. с англ. - М.: ООО «Аквариум-Принт», 2007. - С. 629-692.
23. Worth L.T. Pericarditis in horses: 18 cases (1986-1995) / L.T. Worth, V.B. Reef // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1998. - Vol. 212. - P. 248-253.
24. Frye M.A. Use of biphasic electrical conversion for treatment of idiopathic atrial fibrillation in two horses / M.A. Frye, C.G. Selders, R.M. Khursheed [et all.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2002. - Vol. 220. - P. 1039-1045.
25. Traub-Dargatz J.L. Ventricular tachycardia and myocardial dysfunction in a horse / J.L. Traub-Dargatz, J.W. Schlipf, J. Boon [et all.] // J. Am. Vet. Assoc. -1994. - Vol. 205, № 11. - P. 1569-1573.
26. Bayly W.M. Cardiovascular effects of submaximal aerobic training on a treadmill in Standardbred horses, using a standardized exercise test / W.M. Bayly, A.A. Gabel, S.A. Barr // Am. J. Vet. Res. - 1983. - Vol. 44. - P. 544-553.
27. Martin B.B. Causes of poor performance of horses during training, racing, or showing: 348 cases (1992-1996) / B.B. Martin, V.B. Reef, E.J. Parente [et all.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2000. - Vol. 216 (4). - P. 554-558.
28. Ryan N. Survey of cardiac arrhythmias during submaximal and maximal exercise in Thoroughbred racehorses / N. Ryan, C.M. Marr, A.J. McGladdery // Equine Vet. J. - 2005. - Vol. 37 (3). - P. 265-268.
29. Paslwska U. EKG u koni - ciekawostka czy koniecznosc / U. Paslwska // Kon Polski. - 1999. - № 5. - S. 46.
30. Ohmura H. Determination of oral dosage and pharmacokinetic analysis of flecainide in horses / H. Ohmura, A. Higara, H. Aida [et all.] // J. Am. Med. Sci. -
2001. - Vol. 63. - P. 511-514.
31. Reef V.B. Implantation of a permanent transvenous pacing catheter in a horse with complete heart block and syncope / V.B. Reef, E.S. Clark, J.A. Oliver [et all.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1986. - Vol. 189 (4). - P. 449-452.
32. Reef V.B. Factors affecting prognosis and conversion in equine atrial fibrillation / V.B. Reef, C.W. Levitan, P A. Spencer // J. Vet. Intern. Med. - 1988. -Vol. 2. - P. 1-6.
33. Muir W.W. Treatment of atrial fibrillation in horses by intravenous administration of quinidine / J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1999. - Vol. 197. - P. 16071610.
213
34. Kiryu K. , Machida N, Kashida Y, et al. Pathologic and electrocardiographic findings in sudden cardiac death in racehorses / K. Kiryu, N. Machida, Y. Kashida [et all.] // J. Vet. Med. Sci. - 1999. - Vol. 61 (8). - P. 921-928.
35. Reef V.B. Treatment of atrial fibrillation in horses: new perspectives / V.B. Reef, J.M. Reimer, P.A. Spencer // J. Vet. Intern. Med. - 1995. - Vol. 9 (2). - P. 5767.
36. Dixon P.M. Equine pulmonary disease: a case control study of 300 referred cases. Part 1. Examination techniques, diagnostic criteria and diagnoses / P.M. Dixon, D.I. Railton, B.C. McGorum // Equine Vet. J. - 1995. - Vol. 27. - P. 416-421.
37. Cornic J.L. Cardiac arrhythmias identified in horses with duodenitis / proximal jejunitis: six cases (1985-1988) / J.L. Cornic, T.L. Seahorn // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1990. - Vol. 197 (8). - P. 1054-1059.
38. Reimer J.M. Ventricular arrhythmias in horses: 21 cases (1984-1989) / J.M. Reimer, V.B. Reef // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1992. - Vol. 201. - P. 1237-1243.
39. Reimer J.M. Ventricular arrhythmias in horses: 21 cases (1984-1989) / J.M. Reimer, V.B. Reef, R.W. Sweeney // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 1992. - Vol. 201 (8). - P. 1237-1243.
40. Ohmura H. Risk factors for atrial fibrillation during racing in slow-finishing horses / H. Ohmura, A. Hiraga, T. Takahashi [et all.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. -2003. - Vol. 223 (1). - P. 84-88.
41. Coudry V. Myocardial fibrosis in a horse with polymorphic ventricular tachycardia observed during general anesthesia / V. Coudry, D. Jean, C. Desbois [et all.] // Can. Vet. J. - 2007. - Vol. 48. - P. 623-626.
42. Ohmura H. Safe and effication dosage of flecainide acetate for treating equine atrial fibrillation / T. Nukada, Y. Mizuno [et all.] // J. Vet. Med. Sci. - 2000. -Vol. 62. - P. 711-715.
43. Bishop S.P. Functional and morphologic pathology of equine aortic insufficiency / S.P. Bishop, C. Cole, D.L. Smetzer // Path. Vet. - 1996. - Vol. 3. - P. 137-158.
44. Wijnberg I.D. Use of phenytoin to treat digitalis-induced cardiac arrhythmias in a miniature Shetland pony / I.D. Wijnberg, J.H. Kolk, E.G. Hiddink // Vet. Rec. - 1999. - Vol. 144. - P. 259-261.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
214
