Распределение сил между странами мира на современном этапе развития пауэрлифтинга Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

РОЗПОДІЛ СИЛ МІЖ КРАЇНАМИ СВІТУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ПАУЕРЛІФТИНГУ

Котенджи Л.В.

Бердянський державний педагогічний університет

Анотація. Систематизовано досягнення країн світу у пауерліфтингу за підсумками основних міжнародних змагань останнього десятиріччя. Обґрунтовано визначення рейтингу країн за основними здобутками. Вивчена історія формування пауерліфтингу, його соціально-економічних, правових аспектів. Творчо осмислено та спрогнозовано тенденції і перспективи розвитку пауерліфтингу. Показники кількості виборених медалей, командних місць та встановлених рекордів певною мірою відображають рівень розвитку виду спорту в окремій країні. Ключові слова: пауерліфтинг, медалі та командні місця на чемпіонатах світу, рекорди світу.

Аннотация. Котенджи Л. В. Распределение сил между странами мира на современном этапе развития пауэрлифтинга.

Систематизировано достижения стран мира в пауэрлифтинге по итогам основных международных соревнований последнего десятилетия. Обосновано определение рейтинга стран по основным достижениям. Изучена история формирования пауэрлифтинга, его социально-экономические, правовые аспекты. Творчески осмысленны и спрогнозированы тенденции и перспективы развития пауэрлифтинга. Показатели количества полученных медалей, командных мест и установленных рекордов определенной мерой отображают уровень развития вида спорта в отдельной стране.

Ключевые слова: пауэрлифтинг, медали и командные места на чемпионатах мира, рекорды мира.

Annotation. Kotendzhy L. V. Distributing of forces between the countries of world on the modern stage of development of powerlifting. Achievement of countries of world is systematized in powerlifting on results basic world championships of the last decade. Grounded determination of rating of countries after basic achievements. The history of formation of powerlifting, his socio economic, legal aspects is investigated. Tendencies and perspectives of development of powerlifting are creatively interpreted and predicted. Parameters of quantity of the obtained medals, command places and fixed Record-type a particular measure map a level of development of a kind of sports in separate country.

Key words: powerlifting, medals and command places on world championships, world records.

Вступ.

У спортивних змаганнях, які є апофеозом діяльності спортсмена, відбувається максимальна реалізація можливостей атлетів і команд, зіставлення рівня їх підготовленості, досягнення найвищих результатів, перемог, встановлення рекордів [4, с. 100]. Особливо велике значення мають у цьому плані спортивні рекорди [2, 3].

З метою визначення розподілу сил у видах спорту досліджують різні аспекти, у т.ч. й кількість медалей, здобутих на найвищих спортивних форумах, і, в першу чергу, золотих [1, 7, 9]. Як наслідок, автори, котрі пишуть про спорт, перейшли від нормативних або ідеологічних оцінок до історичного, соціологічного і антропологічного осмислення спорту як найважливішого феномена сучасності [5].

Структура і функції всесвітнього спортивного руху і його компонентів, зокрема міжнародних і національних спортивних організацій, неодноразово були предметом наукового дослідження. Щодо пауерліфтингу, то за винятком окремих публікацій [8], це залишається маловивченим питанням. Як стверджують фахівці, „природно, що зробити © Котенджи Л.В., 2009

вичерпний опис проблем виду спорту одному досліднику непосильно. А от ініціювати таку роботу не виглядає нескромним” [6].

Робота виконана за планом НДР Бердянського державного педагогічного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження полягає у вивченні закономірностей розподілу сил між країнами світу, в яких культивують пауерліфтинг. Аналізуючи протоколи змагань чемпіонатів світу та таблиці рекордів світу ми намагалися уточнити деякі тенденції, сучасні проблеми й перспективи розвитку світового пауерліфтингу.

Результати дослідження та їх обговорення.

Вивчення пріоритетів розвитку пауерліфтин-гу і поширення його в світі ускладнюється через притаманний йому феномен „фрагментації”, що полягає в поділенні на альтернативні організації. Серед 13 міжнародних організацій, що проводять чемпіонати світу та реєструють рекорди, найбільш відомою і популярною залишається Міжнародна федерація пауерліфтингу (International Powerlifting Federation, IPF), яка входить до Асоціації Всесвітніх Ігор (International World Games Association, IWGA) і Генеральної Асамблеї Міжнародних Спортивних Федерацій (General Assembly of International Sports Federations, GAISF). Станом на 15 квітня 2009 р. членами IPF стали 105 країн світу [10]. Як свідчать спеціальні дослідження, їх кількість постійно збільшується, що є підтвердженням неухильного зростання популярності пауерліфтингу в світі [8]. Аналіз представництва країн в IPF окремо за континентами показує, що Європа представлена 33 країнами - 71,7% від загальної кількості країн континенту, Азія - 19 (40,4%), Північна та Центральна Америка - 17 (58,6%), Африка - 16 (28,6%), Австралія та Океанія - 12 (80,0%), Південна Америка - 8 (21,6%). Загалом, уже близько половини країн світу залучилася до світового пауерліфтингу.

Під егідою IPF щорічно проводяться такі окремі змагання:

• відкритий чемпіонат світу (чоловіки - з 1971 р.,

жінки - з 1980 р.);

• Всесвітні Ігри з неолімпійських видів спорту,

що проводяться один раз на чотири роки (з 1985 р.);

• відкритий чемпіонат світу серед чоловіків і жі-

нок з жиму (з 1990 р.);

• чемпіонат світу серед ветеранів віком 40 ро-

ків і старше (чоловіки - з 1990 р., жінки - з 1992 р.);

• чемпіонат світу серед юніорів віком 19-23 роки

(чоловіки - з 1983 р., жінки - з 1992 р.);

• чемпіонат світу серед юнаків і дівчат віком

14-18 років (з 2001 р.);

• чемпіонат світу серед ветеранів з жиму (з

2001 р.);

• кубок світу серед студентів (2001-2003 рр.).

• починаючи з 2009 р. відбуватимуться змагання

з жиму серед дівчат та юнаків, юніорок та юніорів.

З метою визначення закономірностей розвитку світового пауерліфтингу були проаналізовані протоколи змагань відкритих чемпіонатів світу серед чоловіків та жінок останнього десятиріччя. Крім пауерліфтингу (триборство), враховувалися також змагання і рекорди з жиму лежачи, як окремого виду пауерліфтингу.

Безперечним є той факт, що успіху на міжнародній арені досягли передусім ті країни (Росія, Україна, Польща, США), в яких існують давні традиції силових видів спорту, накопичений багатющий досвід методики розвитку силових якостей. Водночас, поки що не беруть участі в офіційних чемпіонатах з пауерліфтингу спортсмени Китаю, Румунії, Туреччини, Куби, представники яких вельми успішно виступають у змаганнях важкоатлетів. Не змогли поки що гідно заявити про себе атлети Болгарії, Греції, Ірану, Кореї, що зберігають передові позиції в світовій важкій атлетиці. Це пояснюється тим, що в цих країнах спортивні пріоритети визначаються жорсткими адміністративними методами, які передбачають фокусування зусиль на завоюванні медалей, перш за все, в олімпійських видах спорту. Безумовно, що в разі введення пау-ерліфтингу до програми Олімпіад, ці й інші країни включаться в боротьбу за розподіл медалей. Саме кількість виборених медалей, і, в першу чергу, золотих, став одним із критеріїв визначення спортивного рейтингу країни.

Як показав аналіз протоколів зма-

гань (табл. 1) протягом 1999-2008 рр. у відкритих чемпіонатах світу було розіграно 370 комплектів нагород. Абсолютним лідером за загальною кількістю нагород, враховуючи їхню якість, є Росія, спортсмени якої спромоглися отримати 124 нагороди найвищого ґатунку, що становить 33,5% від їх загальної кількості.

Географія держав, спроможних претендувати на передові позиції у чоловічому пауерліфтингу протягом останніх років залишається досить стабільною. Чемпіонами ставали, як правило, спортсмени Росії, України, Польщі, США, Угорщини, Казахстану, Японії, Індонезії. Причому, якщо на частку Росії доводиться 4-6 золотих медалей (у 2005 р. - навіть 7 (I)), України - 2-3, то іншим вдавалося завоювати, щонайбільше, лише по одному найвищому трофею. Загалом протягом 1999-2008 рр. росіяни вибороли в сумі триборства 42(43,3%) золоті медалі. Цей факт ще більше вражає тому, що вони не брали участі у двох чемпіонатах світу 2006 та 2008 рр.

Нагороди у чоловічому пауерліфтингу розподілені поміж спортсменами 29 країн, а золоті медалі дісталися представникам лише 16 країн. У жінок беззаперечними лідерами також є росіянки, а українські спортсменки тривалий час утримуються на другій позиції. Традиційно сильними залишаються представниці США, Тайваню, Фінляндії. Як свідчить аналіз, перевага росіянок за кількістю золотих нагород ще більш суттєва - 49 (55,7%). Усього ж спортсменки 21 країни сходили на п’єдестал пошани, золоті нагороди дісталися представницям

11 країн.

Таблиця 1

Розподіл медалей серед країн за результатами відкритих чемпіонатів світу 1999-2008 рр. з пауерліфтингу (триборство) та з жиму (окрема вправа) серед чоловіків та жінок

Країна Відкр. чемп-ти (пауерл.+жим) Відкриті чемпіонати (пауерліфтинг) Відкриті чемпіонати (жим)

Чоловіки+жінки Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки

З С Б Р З С Б Р З С Б Р З С Б Р З С Б Р

Росія 124 60 23 1 42 20 7 1 49 9 5 1 17 10 6 2 16 21 5 1

Японія 42 32 34 2 2 2 11 6 2 5 5 8 26 17 10 1 12 8 8 3

США 37 55 59 3 8 16 10 4 6 9 19 4 10 16 21 4 13 14 9 2

Польща 29 31 30 4 13 10 11 3 13 15 12 3 3 6 7 9

Україна 26 37 42 5 15 12 15 2 8 21 16 2 2 1 6 10 1 3 5 15

Фінляндія 17 12 29 6 2 1 5 9 7 7 7 3 7 2 7 5 1 2 10 16

Німеччина 15 13 15 7 2 4 4 9 4 5 6 7 9 4 5 4

Тайвань 14 36 24 8 4 11 9 5 6 17 10 5 4 1 17 4 4 4 7

Угорщина 11 8 13 9 2 2 2 7 6 4 5 6 3 2 6 11

Нідерланди 10 5 11 10 1 21 3 1 5 7 2 3 9 5 6 6

Казахстан 9 4 6 11 2 2 10 1 4 10 3 4 8 3 12

Швеція 8 20 18 12 1 3 8 11 1 1 11 1 12 7 12 5 5 2 5

Норвегія 7 5 9 13 1 2 14 3 4 4 6 1 2 15 2 1 1 14

Франція 4 9 8 14 1 2 1 13 2 4 12 1 2 1 14 2 3 2 13

Словаччина 4 3 8 15 1 26 1 3 18 4 2 4 8

Чехія 3 7 5 16 4 24 1 17 1 19 3 6 10

Індонезія 2 4 17 2 2 8 2 13

Данія 2 3 3 18 2 1 11 3 2 19

Австрія 2 2 3 19 1 16 1 2 3 18

Білорусь 1 3 9 20 1 21 2 21 1 2 7 17

Латвія 1 3 1 21 1 3 1 13

В. Британія 1 3 22 1 3 12

Болгарія 1 2 23 1 1 15 1 22

Італія 4 2 24 2 2 17 2 13

Н.Зеландія 3 1 25 3 16 1 17

Канада 2 1 26 1 15 1 19 1 20

Бельгія 2 27 2 18

Ірландія 2 27 2 18

Бразилія 1 1 29 1 1 20

Литва 1 30 1 21

Еквадор 3 31 3 16

Люксембург 3 31 2 25 1 20

Венесуела 2 33 1 26 1 17

Аргентина 1 34 1 17

Естонія 1 34 1 17

Індія 1 34 1 26

Узбекистан 1 34 1 26

Всього: 370 370 369 97 97 97 88 88 88 97 97 96 88 88 88

Примітка: З - золоті медалі, С - срібні, Б - бронзові, Р - рейтинг.

Не дивлячись на те, що саме пауерліфтинг, який складається з трьох вправ, вважається найбільш престижним змаганням серед атлетів, велику прихильність здобули також окремі змагання з жиму штанги лежачи. Саме така вправа з обтяженням є найбільш популярною серед прихильників силових занять. Порівняно з пауерліфтингом у жимі виявлено дещо інакший розподіл сил між країнами. У чоловіків має місце японських феномен. Представники країни сонця, що сходить, упевнено утримують пальму першості за показником здобутих золотих нагород - 26 (26,8%), тоді як Росія і Польща, що розташувалися на другому та третьому місцях за цим показником, мають відповідно 17 (17,5%) і

13 (13,4%) таких медалей. Усього ж спортивні трофеї дісталися представникам 22 країн, а золоті нагороди знайшли своїх власників у 16 країнах. У жі-

нок „золото” приблизно порівну розподілилося між трьома лідерами - представницями Росії, США та Японії, у яких відповідно по 16 (18,2%), 13 (14,8%) та 12 (13,6%) медалей. Усього ж такі медалі дісталися представницям 18 країн, а срібні та бронзові нагороди - 21.

У змаганнях з пауерліфтингу визначаються також і кращі команди. До заліку входять 6 кращих індивідуальних результатів відповідно до місць, які посіли спортсмени: 1-ше місце - 12 очок, 2-ге - 9, 3-тє - 8, 4-те - 7, 5-те - 6, 6-те - 4 і т.д. За цим показником також домінують команди Росії, які вибороли 23 з 40 кубків за перші місця (табл. 2). Якщо ще брати до уваги те, що у 8 змаганнях росіяни не виступали, а у 2 були представлені неповними складами, то можна констатувати про неймовірний „відрив” Росії від інших країн світу. Японці хоча й

мають 7 перших позицій, проте всі вони стосуються окремих змагань з жиму. Так само в жимі двічі відзначилися команди Угорщини. Представники США тричі святкували перемогу в командному заліку лише серед жінок.

Ще одним визначальним чинником розподілу сил у пауерліфтингу є представництво країн у таблицях рекордів світу. Як показав аналіз найвищих досягнень ІРБ станом на 15.04.2009 р. [10] рекорди світу з пауерліфтингу та жиму як окремої

Таблиця 2

Загальнокомандні місця відкритих чемпіонатів світу 1999-2008 рр. з пауерліфтингу (триборство) та

жиму (окрема вправа)

Рік ь н а г а 3 ид т Стать Росія Японія США Польща Україна Угорщина Тайвань Німеччина Швеція ія гі и в р о Но Фінляндія Франція

1999 Пауерл. ч 1 6 3 4 2

ж 1 7* 5 21* 6* 2 3

Жим ч 3 2 5 4 10* 1

ж 1 5* 8 13* 9* 3 2

2000 Пауерл. ч 1 4 2 7* 3*

ж 1 12* 3 н/у 5* 2

Жим ч 2 5 3 1 8*

ж 1 4 6 5 8* 3 2

2001 Пауерл. ч 1 9 3 4 2

ж 1 13* 4 10 3 2

Жим ч 4 1 2 3 20*

ж 4* 1 3 17* н/у 2

2002 Пауерл. ч 1 8* 4 3 2

ж 1 н/у 3 15* 2

Жим ч 2 1 3 5* 8

ж 1 2 4 8* 22* 3

2003 Пауерл. ч 1 7 4 3 2

ж 1 8* 2 14* 3

Жим ч 2 4 5 1 6* 3

ж 1 5* 2 н/у 10* 3

2004 Пауерл. ч 1 11 2 3 4*

ж 1 7 3 н/у 2

Жим ч 4* 1 2 3 7*

ж 2 3 1 6* 14*

2005 Пауерл. ч 1 7 3 2 4*

ж 1 8* 4 11* 2 3

Жим ч 1 2 6 3 н/у

ж 1 5* 3 8* 18* 2

2006 Пауерл. ч н/у 9 2 1 н/у 3

ж н/у 4 1 18* н/у 3 2

Жим ч 2 1 5 3 6*

ж 1 5* 2 3 4

2007 Пауерл. ч 1 5 2 4 3

ж 1 8 4 19* 3 2

Жим ч н/у 1 4 2 н/у 3

ж н/у 3 1 4* н/у 2

2008 Пауерл. ч н/у 4 3 2 1

ж н/у 4 2 1 3

Жим ч н/у 1 2 3 н/у

ж н/у 5* 2 8 н/у 1 3

1-ші місця 23 7 3 3 2 2

2-гі місця 5 3 12 3 7 5 3 1 1

3-ті місця 1 2 11 9 5 1 5 1 4 1

Примітка: * - чемпіонати, в яких країни були представлені неповними складами; н/у - команди країн не брали участь у змаганнях.

вправи належать представникам 19 країн (табл. 3). При чому представництво як у чоловіків, так і у жінок є однаковим - по 13 країн. США утримують лідерство в рекордах серед чоловіків - їм належить

14 з 55 рекордів, що становить 25,5%. У жінок 19 (38,0%) рекордів належить представницям Росії. За сумарним показником також лідирують росіяни, у яких 28 (26,7%) рекордів, трохи поступаються їм представники США - 21 (20,0%). Третій показник мають одразу 3 країни: Польща, Україна та Японія - по 10 рекордів (9,5%). Решта країн має представництво у таблицях рекордів від 1 до 5.

Аналіз дат встановлення рекордів показав, що деякі з них мають досить солідний „вік” (рис. 1).

Так, наприклад, деякі рекорди, що належать переважно американським атлетам, датуються ще на початком 1980-их років. Особливістю є й те, що „найстарішими” виявилися рекорди в тязі, а „наймолодшими” - в жимі (окрема вправа). Існує ймовірність, що така тенденція може бути наслідком того, що останнім часом спортсмени і тренери більше уваги приділяють вправам пауерліфтингу, в яких результативність значно залежить від використання спеціального екіпіювання, в той час, коли тяга залишається „проблемною” вправою, в який результативність не може вважатися задовільною.

Таким чином, враховуючи основні здобутки в пауерліфтингу на міжнародному рівні, до яких

Таблиця 3

Розподіл рекордів !Р¥ між країнами світу (станом на 15.04.2009 р.)

Рейтинг Країна Чоловіки Жінки Всього

к-ть % к-ть % к-ть %

1. Росія 9 16,4 19 38,0 28 26,7

2. США 14 25,5 7 14,0 21 20,0

3. Польща 9 16,4 1 2,0 10 9,5

3. Україна 6 10,9 4 8,0 10 9,5

3. Японія 6 10,9 4 8,0 10 9,5

6. Швеція 2 3,6 3 6,0 5 4,8

7. Нова Зеландія 3 6,0 3 2,9

7. Тайвань 3 6,0 3 2,9

7. Нідерланди 2 4,0 2 1,9

7. Норвегія 1 1,8 1 2,0 2 1,9

7. Фінляндія 2 3,6 2 1,9

7. Угорщина 2 3,6 2 1,9

13. Бельгія 1 1,8 1 1,0

13. Данія 1 1,8 1 1,0

13. Індія 1 1,8 1 1,0

13. Індонезія 1 1,8 1 1,0

13. Австралія 1 2,0 1 1,0

13. Казахстан 1 2,0 1 1,0

13. Німеччина 1 2,0 1 1,0

Всього: 55 50 105

віднесено такі показники, як місця в індивідуальному та командному заліках і кількість рекордів світу за період 1999-2008 рр., визначено 5 груп країн:

I група - 5 країн: Росія (124 золоті медалі + 23 пе-

ремоги в командному заліку + 28 рекордів), Японія (42 + 7 + 10), США (37 + 3 + 21), Польща (29 + 3 + 10), Україна (26 + 2 + 10);

II група - 9 країн: Казахстан, Нідерланди, Німеч-

чина, Норвегія, Тайвань, Угорщина, Фінляндія, Франція, Швеція, (4-17 золотих медалей + 1-7 загальнокомандних призових місць + 1-5 рекордів);

III група - 9 країн: Австрія, Білорусь, Болгарія,

Великобританія, Данія, Індонезія, Латвія, Словаччина, Чехія (1-4 золоті медалі);

IV група - 14 країн: Аргентина, Бельгія, Брази-

лія, Венесуела, Еквадор, Естонія, Індія, Ірландія, Італія, Канада, Литва, Люксембург, Нова Зеландія, Узбекистан (тільки срібні та бронзові медалі);

V група - країни, які поки що не мали нагород у

зазначений період та не представлені в таблицях рекордів.

Висновки.

Узагальнюючи викладене вище, слід відзначити, що розвиток світового пауерліфтингу останнього десятиліття окреслений певними тенденціями, до яких можна віднести наступне:

1. Вивчення історії формування кожного виду спорту і зокрема пауерліфтингу, його соціально-економічних, правових аспектів та інших важливих питань надасть матеріал фахівцям не тільки для аналізу фундаментальних закономірностей процесу сучасного розвитку системи спорту, а й для творчого осмислення та прогнозування майбутніх тенденцій і перспектив.

2. Рівень розвитку та поширення пауерліфтингу неоднаково рівномірний в окремих країнах. Є країни, в яких більш розвинутий чоловічий (Польща), або жіночий (Тайвань, Нідерланди) пауерліфтинг. У деяких країнах перевага надається змаганням у жимі (Японія, Угорщина).

3. Показники кількості виборених медалей, ко -мандних місць та встановлених рекордів хоча й певною мірою відображають рівень розвитку виду спорту в окремій країні, проте не можуть повно характеризувати такий стан через те, що до активу часто зараховуються здобутки одних і тих самих спортсменів, які є рекордсменами у декількох номінаціях і навіть вагових категоріях, а також перемагають, або стають призерами на багатьох чемпіонатах світу. Наявність окремих видатних спортсменів не може замінити систему розгалуженості пауерліфтингу в країні.

Подальші дослідження. Для з’ясування більш повного уявлення про стан розвитку пауер-ліфтингу в країнах світу передбачається розширити коло питань, що стосуються цієї проблеми.

Література

1. Булгакова Н. Ж., Попов О. И. Спортивное плавание: состояние и пути развития / Н. Ж. Булгакова, О. И. Попов // Теория

и практика физической культуры. - 2005. - № 6. - С. 28-30.

2. Вишневский В. И., Столяров В. И., Федосов В. Г. Современный спорт как социально -культурное явление и его гуманистическая ценность: Учеб. пособие / Вишневский В. И., Столяров В. И., Федосов В. Г. - М.: МАДИ (ГТУ), 2007. - 72 с.

3. Курамшин Ю. Ф. Спортивная рекордология. Теория, методология, практика / Ю. Ф. Курамшин. - М.: Советский спорт, 2005. - 408 с.

4. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.

5. Посьелло К. Спорт как всеобъемлющее социальное явление / К. Посьелло // http://www.strana-oz.ru.

6. Родиченко В. С. Актуальные проблемы вида спорта / В. С. Родиченко // Теория и практика физической культу -ры. - 2003. - № 5. - С. 39-42.

7. Сахновский К., Булатова М., Олешко В. Игры XXVII Олимпиады в Сиднее: итоги, уроки, проблемы / Сахновский К., Булатова М., Олешко В. // Наука в олимпийском спорте, -2000. - № 5. - С. 20-35.

8. Стеценко А. І. Пауерліфтинг. Теорія та методика викладання: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А. І. Стеценко. - Черкаси: Вид. відділ ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - 460 с.

9. Фетисов В. А. О критериях и показателях развития физической культуры и спорта в зарубежных странах / В. А. Фетисов; Федеральное агентство по физической культуре и спорту - М.: Советский спорт, 2005. - 80 с.

10. http://www.powerlifting-ipf.com.

Надійшла до редакції 04.05.2009р.

leon@berdyansk.net.ua