RANGE OF PERIODONTAL TISSUE DISEASES IN PATIENTS WITH UROLITHIASIS Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

ив

Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #3(19), 2017 stst™ 23

МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ

Бумбар З. О.

асистент кафедри терапевтичног стоматологИ ФПДО Львiвський нацюнальний медичний }miверситет iменi Данила Галицького

Bumbar Z.O.

assistant of Department of Preventive Dentistry, Faculty of Postgraduate Education,

Danylo Halytsky Lviv National Medical University

ПАРОДОНТАЛЬНИЙ СТАТУС У ХВОРИХ СЕЧОКАМ'ЯНОЮ ХВОРОБОЮ RANGE OF PERIODONTAL TISSUE DISEASES IN PATIENTS WITH UROLITHIASIS

Анотащя: У статп представлен даш власного дослвдження поширеносп та шдексного оцшювания стану порожнини рота у пащенпв, як1 страждають запальними та дистрофiчно-запальними захворюван-нями пародонта на фош супутньо! патологи - сечокам'яно! хвороби (СКХ). Встановлено значну ура-женiсть тканин пародонта у хворих сечокам'яною хворобою i3 переважанням важчих ступенiв перебiгу патологи, що доводить необхiднiсть вдосконалення лiкувальних заходiв для дано! категори хворих.

Ключовi слова: сечокам'яна хвороба, захворювання пародонта, хрошчний катаральний гiнгiвiт, ге-нералiзований пародонтит, поширенiсть, iндексна оцiнка.

Summary: the analysis of the prevalence and index estimation of oral cavity state in patients with inflammatory and dystrophic-inflammatory periodontal diseases and urolithiasis is presented in the article.

A significant affection of periodontal tissues in such patients with the predominance of severe course of pathology has been detected. The research data show the necessity to improve the therapeutic approaches for these patients.

Keywords: urolithiasis, periodontal diseases, chronic catarrhal gingivitis, generalized periodontitis, prevalence, index estimation.

Постановка проблеми: На даний час прогре-суюче зростання запальних та дистрофiчно-запаль-них захворювань пародонта, таких як пнпвгг i пародонтит, залишаеться досить високим в Укрш'ш та свт, незважаючи на широкий спектр засобiв i ме-тодiв !х лжування, що дозволяе говорити про гло-бальний характер ше! патологи. Зпдно даних експертiв ВООЗ, серед дорослого населення пiсля 35 рошв у 98% випадкiв виявляються ураження пародонта [3;9;10]. Актуальнiсть вивчення виник-нення та прогресування поширеносп даного захворювання полягае у з'ясуванш механiзмiв зв'язку патогенезу хвороб пародонта iз екзо- та ендогенними чинниками, такими як: несприятлива екологiя, зни-ження захисних сил оргашзму людини, поеднаний перебiг iз iншими соматичними хворобами, а також недостатньою ефектившстю профiлактичних та л^вальних заходiв, що зумовлюе швидке прогресування захворювань пародонта [2].

Хвороби пародонта часто розвиваються на тл супутшх захворювань: розладiв травления, обм^ речовин, серцево-судинних i ендокринних пору-шень, сенсибiлiзацii й iнфiкувания оргашзму тощо [5;13].

Патологiчнi зрушення, як розвиваються пiд впливом сечокам'яно! хвороби, створюють умови для виникнення та прогресування захворювань па-родонта та мають вплив на характер !х клшчного перебiгу та ступiнь важкостi [6;11;12].

Анатз останнiх дослiджень та публiкацiй. Для Украши проблема захворювань тканин пародонта актуальна. Частота ше! патологи у людей вжом до 40 рошв становить 50 - 60 %, а у старших

40 рошв - 100 % [4]. За шшими даними [7], у се-редньому по Укрш'ш захворювашсть тканин пародонта за звертанням у вщ 15 - 35 рошв становить 74 %, а також автори зазначають, що втрату зубiв при пародонтитi спостериають у 4 - 6 разiв частiше, нiж при карiесi та його ускладненнях.

В Укра!ш зареестровано понад 160 тис. хворих СКХ. Н медико-соцiальне значення зумовлене тим, що у двох третин пацiентiв вона розвиваеться у вщ ввд 20 до 50 рошв i призводить до швалвдизаци майже у 20% випадкiв. Чоловiки хворiють у 2—3 рази частше, нiж жiнки [8].

Видшення не вирiшених рашше частин за-гальноТ проблеми. Ключовими ланками патогене-тичних механiзмiв захворювань пародонта та сечокам'яно! хвороби е запальний процес, порушення метаболiзму сполучно! тканини та мiнерального обмшу; цi аналогii' засвiдчують актуальнiсть вивчення особливостей переб^ захворювань тканин пародонта на та сечокам'яно! хвороби, а також па-тогенетичне обгрунтування удосконалення методiв !х лiкувания та профшактики.

Дане дослiдження полягало у з'ясуванш особливостей пародонта у хворих на фош супутньо! за-гальносоматично! патологи i розробцi б№ш доско-налих програм навчання лiкарiв-стоматологiв в цьому напрямку.

Цiль статть Представити данi обстеження, як! висвилюють поширенiсть та дiагностичну структуру захворювань тканин пародонта у хворих сечо-кам'яною хворобою.

24

]¥8с]юйтоеигоре]8Ые Сха8ор\8то Ыаикоч'е (ЕазгЕигорест 8аепИ/1с ЗоигпаЩЗ(19), 2017

Виклад основного матерiалу. Для

оцшювання стану тканин пародонта було прове-дене клшчне обстеження 134 хворих на СКХ вiком вiд 20 до 54 рошв, що лiкувалися амбулаторно в уролопчному вiддiленнi Комунально! мюько! клшчно! лiкарнi швидко! медично! допомоги у шсп Львовi (Укра!на) з яких було сформовано ос-новну групу. Контрольну групу склали 58 оаб без суттево! супутньо! патологи, яш були порiвняль-ними за статево-вжовими характеристиками до хворих основно! групи. Середнiй вiк хворих на

СКХ становив 33,77+1,82 рок1в, а оаб контрольно! групи - 33,38±2,01 (р>0,05). Розподiл обстежених за вiковими групами здiйснювали згiдно iз реко-мендащями ВООЗ [1]. Рiзниця мгж вшэвими розподiлами обстежених основно! та контрольно! груп була недостовiрною (р>0,05).

Результата дослвдження поширеностi захво-рювань пародонта у хворих на СКХ та оаб групи контролю представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Стан пародонта у групах спостереження

Основна група Контрольна група

П = 134 п = 58

Стан Абс. % Абс. %

пародонта Число число P

1нтактний

14 10,45±2,64 17 29,31±5,98 <0,01

пародонт

Захворювання паро- 120 89,55±2,64 41 70,69±5,98 <0,01

донта

Зпдно з поданими даними, захворювання пародонта були дiагностованi у 120 хворих основно! групи, що становило 89,55±2,64% уах обстежених iз СКХ. Цей показник у 1,3 рази перевищував ввд-соток хворих iз патологiею пародонта у груш контролю, у якш захворювання пародонта були вияв-ленi у 41 особи (70,69±5,98%; р <0,01).

Частота клшчно здорового пародонта серед обстежених основно! групи (10,45±2,64%) була у 2,8 рази нижчою, нж серед обстежених контрольно! групи (29,31±5,98%; р <0,05). Представленi

цифровi значення дозволяють стверджувати досте-менно вищу поширенiсть захворювань пародонта у хворих на СКХ порiвняно iз соматично здоровими особами.

Порiвняння поширеностi захворювань пародонта залежно ввд вжу обстежених показало, що зi збшьшенням вiку частота захворювань пародонта в обох групах дослвдження зростала.

Поширешсть основних нозологiчних форм за-хворювань пародонта у групах спостереження представлено у табл.2.

Таблиця 2

Поши] эешсть захворювань пародонта у групах спостереження

Стан пародонта Основна група п = 134 Контрольна група п = 58 Достовiрнiсть рiзницi

абс. число % абс. Число % р

Гiнгiвiт 23 17,16+3,26 18 31,03+6,07 <0,05

Локалiзований пародон-тит 16 11,94+2,80 4 6,90+3,33 >0,05

Генералiзований паро-донтит 79 58,95+4,25 18 31,03+6,07 <0,001

-в т.ч.: генералiзований пародонтит початкового - I ступеня 15 11,19+2,72 7 12,07+4,28 >0,05

-в т.ч.: генералiзований пародонтит II ступеня 34 25,37+3,76 6 10,34+4,00 <0,05

-в т.ч.: генералiзований пародонтит III ступеня 30 22,39+3,60 5 8,62+3,69 <0,05

Пародонтоз 2 1,49+1,05 1 1,72+1,71 >0,05

Разом 120 89,54+2,64 41 70,68+5,98 <0,01

Як сввдчать дат таблицi 2, поширенiсть гiнгiвiту оаб основно! групи становила 17,16+3,26% та була у 1,8 рази нижчою, порiвняно iз показником у груш контролю - 31,03+6,07% (р<0,05).

Частота локалiзованого пародонтиту у обстежених основно! групи була вищою за ввдповщний показник обстежених групи контролю, однак рiз-ниця мiж ними була недостовiрною (11,94+2,80% проти 6,90+3,33%, р>0,05).

Поширенiсть генералiзованого пародонтиту (ГП) була у 1,9 рази вищою у хворих на СКХ у порiвняннi iз ввдповщним показником групи контролю (58,96±4,25% проти 31,03±6,07%, р<0,001).

Серед хворих основно! групи у порiвняннi з контролем також переважала частота розвинених форм генералiзованого пародонтиту: ГП II ступеня у 2,5 рази (25,37+3,76% проти 10,34+4,00, р<0,05) та ГП III ступеня - у 2,6 рази (22,39+3,60% проти 8,62+3,69%, р<0,05).

Частота пародонтозу в обох групах була незна-чною, а рiзниця мiж показниками обстежених основно! i контрольно! груп не була достовiрною (1,49+1,05% проти 1,72+1,71%, р>0,05).

Даш щодо захворюваностi пародонта у оаб основно! групи - 134 хворих на СКХ - було про-аналiзовано у спiвставленнi з тривалютю, уролопч-ного захворювання у термшах: до 1 року; 1 - 5 рошв; бiльше 5 рошв (табл. 3)

Таблиця 3

Поширетсть захворювань пародонта залежно ввд тривалостi сечокам'яно! хвороби

Давнiсть захворювання Хворi на СКХ

Кшьшсть обстежених Ь захворюванням пародонта (абс.число) %

До 1 року 34 25 73,53+7,57

1-5 рошв 58 53 91,38+3,69

Б№ше 5 рошв 42 42 100,00

Всього 134 120 89,55+2,64

Як засввдчують приведенi данi, тривалiсть со-матичного захворювання суттево впливала на по-ширенiсть захворювань пародонта у оаб, хворих на СКХ. При збтшенш давносп уролiтiазу в обстежених достовiрно (р<0,001) зростала частота вияв-лення хвороб пародонта: вiд 73,53+7,57% серед обстежених, СКХ у яких було дiагностовано до року,

до 100,0% серед обстежених, СКХ у яких було дiагностовано 5 i б№ше рок1в тому.

Для об'ективiзацi! стану тканин пародонта проводили шдексну оцiнку стану зубоутримуючих тканин - визначали пародонтальний iндекс (Ш) (у осiб iз пародонтозом шдекс не обчислювали).

Цифровi значення Ш у хворих iз запальними та дистрофiчно-запальними захворюваннями пародонта залежно ввд вiку представлено у табл.4.

Таблиця 4

Середт показники ПI у вжових групах обстежених

Вiковi групи Основна група Контрольна група Значущють рiз-нищ м1ж показниками груп (р)

Юльшсть обстежених (П) П I (М + т) бали Юльшсть обстежених (П) П I (М + т) бали

20 - 24 22 1,09+0,11 8 0,68+0,12 < 0,05

25 - 29 26 1,94+0,19 14 1,09+0,25 < 0,05

30 - 34 38 3,18+0,12 16 2,25+0,43 < 0,01

35 - 44 27 3,67+0,25 11 2,78+0,17 < 0,05

45 - 54 19 4,45+0,35 8 3,06+0,38 < 0,05

Всього 132 2,53+0,13 57 2,01+0,19 < 0,05

У обстежених хворих, як основно!, так i контрольно! групи, середш величини Ш достовiрно (р<0,05) збiльшувались при зростанш вiку осiб. Коефiцiент рангово! кореляцп Спiрмена становив в обох групах 1.0. Однак, середнi показники Ш, як у хворих на СКХ загалом, так i серед оаб основно! групи окремих вжових груп, були достовiрно ви-щими ввд вiдповiдних показник1в обстежених контрольно! групи. Середнш показник ПI у вах обстежених основно! групи - 2,53+0,13 бала, був у 1,3 разiв вищим за ввдповщний показник осiб контрольно! групи - 2,01+0,19 бала (р<0,05).

При порiвняннi середнiх величин ПI для окремих вшових груп показники оаб iз СКХ достовiрно

(р<0,05) перевищували показники обстежених контрольно! групи ввд 1,3 разу (у вшовш групi 35-44 роки) до 1,8 разiв (у вiковiй груш 25-29 рошв).

Ь збiльшенням тривалосп захворювання на СКХ достовiрно (р<0,001) зростали середнi значення Ш (ввд 1,08+0,18 у хворих, у яких дiагноз СКХ був встановлений протягом року, до 4,05+0,54 у яких сечокам'яна хвороба тривала понад 5 рошв) (табл.5). Отже, за показниками Ш, в осiб iз СКХ ствставно iз тривалiстю урологiчного захворювання знижувалась частота iнтактного пародонта та початкових його уражень i виразно прогре-сувала патологiя дистрофiчно-запального характеру.

у

26 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal)#3(19), 2017 31КЯ

Таблиця 5

Середш величини пародонтального iндексу у хворих

сшвставно тривалостi сечокам'яно! хво роби

Давнiсть захворювання СКХ Кшьшсть обстежених (n) П1 (М + m) бали

До 1 року 34 1,08+0,18

1 - 5 рошв 57 3,04+0,25

Бшьше 5 рошв 40 4,05+0,54

Всього 131 2,53+0,13

Для оцшки ступеня запалення ясен у oci6, охо-плених дослвдженням, визначали iндекс гiнгiвiту (1Г) за Н. Loe, Р. Silness, 1963 (табл.6). Як видно Í3 даних, представлених у таблицi, середне значення показника 1Г було достовiрно вищим за наявностi фоново! СКХ у порiвняннi iз вiдповiдним показни-ком у контрольнш групi (2,58±0,24 бала проти 1,72±0,22 бала, р<0,05). Цифровi данi засвiдчували

Таблиця 6

Середш показники iндексу гiнгiвiту при запальних та дистрофiчно-запальних захворюваннях пародонта

у групах обстеження

бiльшу вираженiсть запального процесу у яснах хворих основно! групи у порiвняннi iз обстеженими групи контролю: величина середнього показника 1Г в основнiй групi (2,58 бала) вщповщала важкому ступеню пнпвиу, а середнiй показник 1Г в контрольнш груш (1,72 бала) - пнпвггу середнього ступеня.

Основна група Група порiвняння

Стан тканин пародонта абс. М±т (балiв) абс. М±т (балiв) р

Пнпви' 23 1,20±0,15 18 0,75±0,11 <0,05

Локшл!зовшний пародонтит 16 1,56±0,23 4 1,24±0,25 >0,05

Генералiзований пародонтит: 79 2,64±0,26 18 1,62±0,19 <0,05

в т.ч. генералiзований пародонтит початкового -I ступеня 15 1,98±0,27 7 1,65±0,26 >0,05

в т.ч. генералiзований пародонтит II ступеня 34 2,80±0,17 6 2,11±0,23 <0,05

в т.ч. генералiзований пародонтит III ступеня 30 2,95±0,35 5 2,76±0,36 >0,05

Разом 118 2,58±0,24 40 1,72±0,22 <0,05

Пор!вняння середшх величин 1Г у обстежених при конкретних запально - дистроФ!чних нозо-лопях виявило вищ! показники 1Г на тл уролопч-но! патологи пор!вняно !з обстеженими групи контролю; при цьому статистично достов!рними були р!зниш м!ж шдгрупами оаб, у яких були дiагносто-ваш пштшт (1,20±0,15 бала у оаб основно! групи проти 0,75±0,11 бала у оаб групи контролю, р<0,05) та генералiзований пародонтит (вщповвдно 2,64±0,26 бала проти 1,62±0,19 бала, р<0,05).

Важливим елементом пародонтального статусу е стан ппени порожнини рота. З метою його

вивчення було проведено опитування обстежених основно! i контрольно! груп щодо регулярностi чи-щення зу6!в. Зпдно отриманих даних (табл.7) вста-новлено, що лише 31,34+4,00% уролопчних хворих здшснювали регулярний (1-2 рази на день) догляд за ротовою порожниною. Бшьшють оаб основно! групи чистили зуби не регулярно (58,21+4,26%); ввдзначали значш занедбання у догляд! (не чистили !х взагал 10,45+2,64%) особливо при поганому са-мопочутп шд час ошпиталення.

Таблиця 7

Регулярнiсть догляду за порожниною рота у групах спостереження

Догляд за порожниною рота Основна група n = 134 Контрольна група n = 58

абс.число % абс.число %

Регулярний 42 31,34+4,00 31 53,45+6,55

Нерегулярний 78 58,21+4,26 22 37,93+6,37

Ввдсутнш 14 10,45+2,64 5 8,62+3,69

При опитуванш групи контролю, на регуляр- догляд визнало вiдповiдно 37,93+6,37% i ний догляд за порожниною рота вказало 8,62+3,69% обстежених. 53,45+6,55% обстежених, нерегулярний i вiдсутнiй

Порiвняння розподшв обстежених обох груп залежно ввд регулярное^ !х догляду за порожни-ною рота виявило достовiрну (р<0,05) рiзницю мiж ними i сввдчить про те, що хворi на СКХ менше уваги придiляють регулярностi догляду за ротовою порожниною у порiвняннi iз особами групи контролю.

Даш про регулярнють гiгieнiчних заходiв за порожниною рота, отриманi шляхом опитування обстежених, ми об'eктивiзували за допомогою визначення гiгieнiчного iндексу (Г1) Федорова-Во-лодшно! (табл.8). Вивчення ппетчного статусу по-рожнини рота представило картину недостатньо! ефективностi проведення ппешчних заходiв у обстежених обох груп: хороший догляд за порожниною рота (1,1-1,5 бала) спостерпали пльки у 12,69+2,88% осiб основно! групи i у 24,14+5,62%

групи контролю. Задовшьний догляд за порожниною рота (1,6-2,0 бала) здшснювали 21,64+3,56% осiб основно! групи проти 34,48+6,24% у контролi, а незадовшьний, поганий та дуже поганий стан ппени порожнини рота (бiльше 2,0 балiв) -65,67+4,10% обстежених основно! групи проти 41,38+6,47% осiб групи контролю. Рiзниця м1ж розподiлами обстежених за величиною iндексу Фе-дорова-Володшно! була статистично достовiрною (р<0,05).

Як свщчать данi наведенi вище, в обстежених групи iз фоновою СКХ стан ппени порожнини рота був достовiрно (р<0,05) гiрший, нiж у оаб контрольно! групи. Так, у 65,67+4,10% обстежених основно! групи переважав незадовшьний, поганий та дуже поганий (2,1-5,0 бала) стан ппени порожнини рота, тодi як у груш контролю цей вшсоток (41,38+6,47%) був дост^рно (р<0,05) меншим.

Таблиця 8

Гiгiенiчний статус обстежених за iндексною оцiнкою Федорова-Володюно!

Стан ппени ро- 1ндекс Федорова- Основна група п = 134 Контрольна група п = 58

тово! порожнини Володк1но! Абс. число % Абс. Число %

Добрий 1,1-1,5 17 12,69+2,88 14 24,14+5,62

Задов№ний 1,6-2,0 29 21,64+3,56 20 34,48+6,24

Незадовiльний 2,1-2,5 38 28,36+3,89 11 18,96+5,15

Поганий 2,6-3,4 34 25,37+3,76 9 15,52+4,75

Дуже поганий 3,5-5,0 16 11,94+2,80 4 6,90+3,33

Вiдповiдно до цифрових даних табл. 9, у хво-рих на СКХ середня величина вдексу Федорова-Володкiно! становила 3,03+0,10 бала i була до-стовiрно (р<0,01) вищою за середнш показник осiб контрольно! групи (2,44+0,14 бала).

Згщно аналiзу iндексних значень стосовно вiкового розподiлу в уах порiвнюваних вiкових ш-тервалах, за винятком вiково!' групи 20-24 роки, се-редне значення ппешчного шдексу в основнiй групi було достовiрно вищим, у порiвняннi з контролем (р<0,05).

Таблиця 9

Середт показники iндексу Федорова-Володюно! у групах обстежених залежно вщ !х вiку

Вк (в роках) Основна група Контрольна група Р

Юльюсть обстежених (п) Г1 М + т Юльюсть обстежених (п) Г1 М + т

20-24 22 1,92+0,25 8 1,40+0,11 >0,05

25-29 26 2,40+0,16 14 1,85+0,18 <0,05

30-34 38 2,96+0,26 16 2,10+0,21 <0,05

35-44 28 3,45+0,24 12 2,57+0,16 <0,05

45-54 20 3,84+0,19 8 2,63+0,24 <0,01

Всього 134 3,03+0,10 58 2,44+0,14 <0,01

Результати дослiдження ппетчного статусу хворих залежно давностi СКХ представлен в табл. 10. Приведет дат вказують на погiршення стану ппени порожнини рота у хворих на СКХ iз збшь-шенням тривалостi цього захворювання. Так, у хво-

рих на СКХ, дiагностовану менше року тому середня величина вдексу Федорова-Володюно! була на рiвнi 2,07+0,18 бала, у хворих iз термiном пе-ребiгу СКХ 1-5 роюв - 2,88+0,22 бала, а в оаб, що хворши на СКХ бшьше 5 рошв - 3,65+0,38 бала.

у

28 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal)#3(19), 2017 ИЗЯ

Таблиця 10

Середш величини iндексу Федорова-Володшно! у хворих основно! групи

залежно вiд тривалост сечокамяно! хвороби

Давнють захворювания СКХ Хворi на СКХ

Кшькють обстежених (n) Г1 M + m

До 1 року 34 2,07+0,18

1-5 рошв 58 2,88+0,22

Б№ше 5 рошв 42 3,65+0,38

Всього 134 3,03+0,10

Анал!з результатiв проведених дослiджень дае пдставу припускати, що причиною суттево пр-шого ппешчного стану порожнини рота хворих на СКХ, стосовно контролю, е недостатнш догляд за порожниною рота, який можна пов'язати !з не-яшсним чищенням зуб!в при загостреннi соматич-но! патологи та перебуваинi на стацюнарному лжу-ванш з !! приводу а мотивацiйна профiлактична робота стоматолопв - недостатня .

Висновки.

1. Проведене дослiджения виявило достов!рно вищу частоту захворювань пародонта у хворих на СКХ ствставно соматично здорових оаб контролю (89,55±2,64% проти 70,69±5,98%; р <0,01). Зокрема, поширешсть пнпвпу серед хворих основно! групи становила 17,16+3,26% та була у 1,8 раз!в нижчою, пор!вняно !з вщсотком у груй контролю -31,03+6,07% (р <0,05), а поширешсть генералiзова-ного пародонтиту була у 1,9 рази вищою у хворих основно! групи, шж у груш контролю: 58,95±4,25% проти 31,03±6,07%, р<0,001. У хворих на СКХ пор!вняно з контролем, частiше дiагностовано гене-рал!зований пародонт та його розвинеш форми: ГП II ступеня у 2,5 рази (25,37+3,76% проти 10,34+4,00, р<0,05) та ГП III ступеня - у 2,6 рази (22,39+3,60% проти 8,62+3,69%, р<0,05).

2. Тривалють уролопчно! патологи суттево впливала на поширенiсть захворювань пародонта обстежених оаб. Частота виявления хвороб пародонта зростала вщ 73,53+7,57% серед обстежених, СКХ у яких була дiагностована до року, i сягала 100,0% при давносп СКХ понад п'ять рок1в.

3. За об'ективними iндексними оцшками стану пародонта середне значения Ш в обстежених !з СКХ становило 2,53+0,13 i було у 1,3 рази вищим за ввдповщний показник оаб контрольно! групи (2,01+0,19 бала, р <0,05). У вах вжових групах до-стов!рно (р<0,001) зростали !з збiльшенням трива-лосп захворювания на СКХ середш значения Ш.

4. Iнтенсивнiсть запальних явищ зпдно се-редшх значень показника ГГ була достов!рно вищою у обстежених основно! групи ствставно контролю (2,58±0,24 бала проти 1,72±0,22 бала, р<0,05).

5. Проведене опитування обстежених оаб обох груп показало, що хвор! на СКХ за вщсотко-вим анал!зом достов!рно прше (р<0,05) слвдкують за гшеною свое! ротово! порожнини, шж особи контрольно! групи. Незадовшьно низький р!вень ппешчного догляду при СКХ шдтверджено об'ективними оцшками: у оаб основно! групи середня

величина шдексу Федорова-Володк1но! була до-стов!рно вищою за середнш показник обстежених контрольно! групи (3,03+0,10 бала проти 2,44+0,14 бала, р<0,01). Встановлено зниження ппени при збшьшенш тривалосп захворювания. Так, у хворих !з тривалютю СКХ менше року середня величина вдексу Федорова-Володк1но! була на р!вш 2,07+0,18 бала, у хворих !з тривалютю СКХ 1-5 рошв - 2,88+0,22 бала, а у тих оаб, як хвор!ли б!льше 5 рок1в - 3,65+0,38 бала (р<0,01). Таким чином особи !з СКХ потребують пильшшо! профшак-тично! роботи в тому числ! фармаколопчних при-значень.

Список лггератури:

1. Бахурський Ю. М. Стоматолопчне обсте-ження. Основш методи (поабник ВООЗ) / Ю. М. Бахурський, Л. А. Пашшвський, В. I. Дзюба // Вюник стоматолог!!. - 2000. - № 3. - С. 39-61.

2. Бычкова Н. Г. Показатели иммунного статуса в динамике комплексного лечения генерализованного пародонтита с применением фитопрепаратов / Н. Г. Бычкова, Ю. В. Чаленко // Современная стоматология. - 2003. - № 1. - С. 32-34.

3. Дуряпна Л. X. Ефективнють комплексно! терапи ! профшактики захворювань пародонта у вщдалеш термши спостереження за даними психо-лопчного обстеження пашеипв/Л. X. Дуряпна, К. М. Косенко, В. А. Вербенко // Вюник стоматологи. -ОЛнститут стоматологи АМН Укра!ни, 2013, N 3.-С.24-29

4. Поворознюк В.В., Флю О.В. Структурно-функцюнальний стан кютково! тканини та тканин пародонта тд час ваптносп та лактаци // Вюник Вшницького державного медичного ушверситету. - 2002. - Т.6, №1. - С.201.

5. Стоматолопя: тдручник: У 2 кн. - Кн. 2 / М. М. Рожко, I. I. Кириленко, О. Г. Денисенко та ш; за ред. проф. М. М. Рожка. - К. :ВСВ «Медицина», 2013. - 992 с.

6. Терапевтична стоматолопя / А.К. Школшин / За ред. проф. А. К. Школшина - Вш-ниця «Нова Книга», 2012 - 679 с.

7. Терапевтична стоматолопя / М.Ф. Дани-левський, А.В. Борисенко, А.М. Полиун [та ш.] -Ки!в: Медицина, 2007. - 303 с.

8. Уролопя: навчальний поабник / С.М. Ша-мраев, О.Г. Кривобок, Ю.О. Вшенцов, С.£. Золо-тухш. - Донецьк: Каштан, 2010. - 144 с.

LH

Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #3(19), 2017 sbasH 29

9. Факторы агрессии и факторы защиты в патологии пародонта воспалительного характера (обзор литературы) / Л. М. Цепов, А.И. Николаев, Е. А. Михеева, Н. В. Сорокина // Пародонтология. - 2004. - № 1. - С. 3-7.

10. Increased prevalence of oxidant stress and inflammation in patients with moderate to severe chronic kidney disease / B. P. Oberg, E. McMenamin, F. L. Lucas et al. // Kidney International. - 2004. - № 65 (3). - Р. 1009-1016.

11. Jain A. Severe periodontitis associated with chronic kidney disease / A. Jain, D. Kabi // J Indian Soc Periodontal. - 2013. - № 17 (1). - P. 128-130.

12. Periodontal disease: a covert source of inflammation in chronic kidney disease patients / G. Ismail, H. T. Dumitriu, A. S. Dumitriu, F. B. Ismail // International Journal of Nephrology. - 2013. - № 7. -P. 123-129.

13. Vulnerable populations and the association between periodontal and chronic kidney disease / V. Grubbs, L. C. Plantinga, D. C. Crews et al. // Clin J Am Soc Nephrol. - 2011. - № 6(4). - P. 711-717.

Vasenina O.N., student, I.M. Sechenov First Moscow State Medical University, Meshchangina A.A., student, Kirov State Medical University Kolevatykh E.P.,

candidate of medicine, assistent professor of the Department of Microbiology and Virology, Kirov State

Medical University Васенина Ольга Николаевна,

студент,

Первый Московский государственный медицинский университет им И.М.Сеченова,

Мещангина Анастасия Анатольевна,

студент,

Кировский государственный медицинский университет Колеватых Екатерина Петровна,

кандидат медицинских наук, доцент кафедры микробиологии и вирусологии, Кировский государственный медицинский университет

ИЗУЧЕНИЕ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОГО ЭФФЕКТА МЕЛАТОНИНА ПРИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ

ЗАБОЛЕВАНИЯХ ПАРОДОНТА STUDY OF ANTIBACTERIAL EFFECT OF MELATONIN IN INFLAMMATORY DISEASES OF

THE PARODONT

В статье проанализированы теоретические аспекты комплексного воздействия мелатонина на ткани пародонта, его влияние на пародонтопатогенную микрофлору, участие в ингибировании свободноради-кальных процессов и регенерации поврежденных тканей. Приводится экспериментальное обоснование перспективности применения мелатонина в составе лечебно-профилактических средств для полости рта. Изучены возможности применения мелатонина в лечении воспалительных заболеваний пародонта в эксперименте на лабораторных животных. Полученные данные экспериментальных исследований указывают на достаточно высокую эффективность антибактериального и антиоксидантного действия мелатонина. Влияние мелатонина на ткани пародонта носит дозозависимый характер, что позволило установить оптимальную концентрацию раствора, дающую положительный клинический эффект, но в то же время безопасную и не вызывающую побочных эффектов.

Ключевые слова: мелатонин, пародонтит, пероксидное окисление липидов, пародонтопатогенная микрофлора, антибактериальный и антиоксидантный эффект.

The theoretical aspects of complex effect of melatonin on periodontal tissue, its influence on parodontopath-ogenic microflora, participation in inhibition of free radical processes and regeneration of damaged tissues are analyzed in the article. The experimental justification of the promising application of melatonin in the composition of therapeutic and prophylactic agents for the oral cavity is presented. The possibilities of using melatonin in the treatment of inflammatory periodontal diseases in experiments on laboratory animals have been studied. The obtained data of experimental studies indicate a rather high effectiveness of antibacterial and antioxidant action of melatonin. The influence of melatonin on the periodontal tissue is dose-dependent, which allowed to establish the optimal concentration of the solution, which has a positive clinical effect, but at the same time is safe and does not cause side effects.

Key words: melatonin, periodontitis, lipid peroxidation, parodontopathogenic microflora, antibacterial and antioxidant effect.

Постановка проблемы. Распространенность пародонтит относится к числу наиболее распро-пародонтита в различных группах населения со- страненных заболеваний, характеризуется рециди-ставляет до 85 %. Хронический генерализованный вирующим течением и существенно снижает каче-