CC BY
14
УДК 617-073,75-085 849 (091)
РАДЮХВИЛЬОВА Х1РУРГ1Я: 1СТ0РИЧН1 ФАКТИ ТА СУЧАСН1 К0МЕНТАР1
Ксьонз I.B.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В обзор{ лтератури проанал1зовано кторичт р1зних галузях медицини.
Ключов1 слова: радюхвильова х1рурпя.
1стор1я розвитку. Не дивлячись на те, що ¡с-тор1я медичноТ рад1ох1рургИ нараховуе вже бли-зько 100 роюв, достатньо широке впровадження радюх1рурпчничних метода в лкарську практику почалось лише близько 30 роюв тому. В 1907 роц1 Ли де Форест використав в генераторному ланцюгу трюдний електровакуумний прилад, який виробляв повыстю випрямлену хвилю \ ви-користовував його для грубого розр^у тканин \ коагуляци. В 1967 роц1 доктор Еллман, стоматолог \ ¡нженер-електронщик, почав вивчати елек-трох1рург1чн1 апарати, як1 на той час використо-вувались в операцмнм. Основною причиною, яка пщштовхнула доктора Еллмана до пошуку був чисто техннний фактор - перш1 електрохн рург1чн1 апарати, що працювали на радючасто-тах, були занадто гром^дю та незручы в практичному використаннк Однак вже тод1 стали достатньо очевидними беззаперечы переваги самого принципу радюхвильовоТ дисекци тканин перед ¡ншими методами. Як ¡нженер \ стоматолог, д-р Еллман виявив, що деяю фактори сут-тсво впливають на реакцю тканини десни. По-дальш1 дослщження показали, що збтьшення робочоТ частоти електрохфурпчного апарату призводить до меншого руйнування тканин, а при збтьшеы частоти до 4,0 МГц спостер1гала-ся сама висока точысть при виконаны розр^в. До цих переваг варто вщнести атравматичний та гемостатичний ефекти, мш1мальы руйнування навколишых тканин \ т.д. Все це обумовлюе прискорення репаративних процеав, зменшення ктькост1 пюляоперацмних ускладнень, високий косметолопчний ефект при виконаны шфних розр^в. В 1973 роц був отриманий патент на прибор, який виробляв частоту 3,8-4,0 МГц. Патент також включав 4 р1зы форми хвили повню-тю фтьтровану, повнютю випрямлену, частково випрямлену, фульгурацмну преривнонскрову.
Спочатку радюхфурпя стала уыверсальною технкою для лкарв в дерматолопчый та пнеко-лопчнм практиц \ представляла собою ефекти-вний метод лкування багатьох новоутворень. Використання радюхфурпчного скальпеля (РХС) почало скорочувати час операцм. 3 його допо-могою тканину можна дуже акуратно видаляти або повнютю вискати з прекрасним косметич-ним ефектом. Якщо повнютю використовувати можливост1 апарату можна проводити розрЬ, виснення тканини, коагуляц1ю, або фульгурацю - глибоку коагуляц1ю та руйнування тканин.
Повыстю фтьтрована хвиля з устхом викори-стовусться для виконання розр^в (90%-розр1з,
факти використання радюхвилъовог mepanii у
10%-коагуляцт), повнютю випрямлена викорис-товусться для одномоментного розр1зу i коагу-ляцИ (50%-50%), частково випрямлена для гемостазу (90% коагуляци), фульгураця flic на тканини ¡скрю перемЫного струму.
До переваг paflioxipypnT можна вщнести таю особливос^, як швидюсть розтину тканин, практично «сухе» операцмне поле, мш1мальна nic-ляоперацмна бть, швидке загоення ран. Для використання paflioxipyprii завжди достатньо Mi-сцевоТ анестезп. Так як, радюхвильова частота достатньо висока, струм, проходить через тто не викпикаючи болюних скорочень м'яз1в або стимуляци нервових закнчень (ефект Фарадея). Радюхфурпчний розтин проводиться без тиску на тканини, ле™ та швидю рухи не приводять до пошкодження тканини, а якщо воно все таки вщбулося, то його можна пор1вняти с пошко-дженням тканини при обробц1 лазером. Ц1 факти радикально вщр^няють paflioxipyprira вщ кауте-ризацп, при як1й пошкодження може бути пороняно з oniKOM 3-го ступеню. KpiM цього, технка paflioxipypnT повнютю виключас можливють еле-ктрооп1ку патента. Замють заземлюючоТ плас-тини використовусться антена, яка фокусус ра-дюхвилю i антену достатньо тримати на вщетаы вщ пацента.
Високочастотна енерпя концентрусться на KiH-чику електрода, при цьому сам електрод не на-гр1ваеться, сильно сконцентрована енерпя пщ-вищус молекулярну частину енерги всередиы кожно1 кттини i фактично кл1тина випаровусться [6, 32, 33, 34].
Морфофункцюнальж дослщження. Радю-хвильовий ыж мае ункальну можливють po3pi-зати люб1 м'яю тканини, KpiM жировоТ. Тестовий розтин довжиною 5 см порожнистого або парен-х1матозного органу виконували цим апаратом всього за 1,9±0,5 с. Якщо порвнювати цей результат з з результатами використання ¡нших Bi-домих електрох1рурпчних anapaTiB («ЕН-57 М»,»ЕФА-0201» (Рост); елктрох^урпчы апарати з арнгонпщеиленою коагуляц1сю типу «Force-300»(США); «Argo-3000»(«Soring», Германия); генератор для електрол1г1рування судин «Liga Sure»(CUA); гармон1чниий скальпель «Ultraci-sion»(CUA); лазерн1 установки «Скальпель-1» та «Ромашка-1» (Рос1я); плазмов1 установки «Фа-кел-01» та «Прометей» (Рос1я)), то час розтину коливаеться в1д 2,2 секунд у апаратО з аргонпщ-силеною коагуляц1сю до 3,2-10,3 секунд у лазе-рних та плазмових установок. Також важливою особлив1стю i перевагою рад1охвильово1' xipyprii
Актуальт проблеми сучасно! медицини
е мн1мальна зона бокового коагуляцмного некрозу. Рана, нанесена радюножем, практично не вщр^няеться вщ розр^у нанесеного гострим скальпелем. Репаративы процеси проткають в визначеы строки без запальних змЫ. Необхщно пщкреслити, що пюля po3pi3iB на поверхнях м'яких тканин формуються ЫЖЫ, TOHKi рубц1. Зона деструкци тканини при використаны радю скальпеля становить 70 мкм. Для пор1вняння у елктрох1рурпчних anapaTiB з арнгонпщсиленою коагуляцию цей же показник становить 420 мкм, у гармоннного скальпеля «Ultracision», лазерних установок «Скальпель-1» та «Ромашка-1», пла-змових установок «Факел-01» та «Прометей» зона бокового пошкодження коливасться в1д 480 до 1920 мкм [20].
Пстолопчш дослщження. Дослщи, як1 проводились в уыверситет1 стоматологи Tufts, Бостон, Массачусетс показали, що електрохфурпчы пристроТ з р^ними робочими частотами i формами хвил1 по р1зному д1ють на тканини. Було виявлено, що пристро!', як1 працюють на випря-мленм хвил1 з самою низькою робочою частотою, викпикають бтьш значы змни в поверхне-вих шарах тканин, ыж пристроТ, як1 працюють на випрямленм хвил1 з бтьш високими робочими частотами. В медичному уыверситет1 м. Хабаровска були проведен! дослщи на тваринах по пор1вняльнм характеристик загоення ран печн-ки як1 були проведен! традицмним та paflioxipy-рпчним способом. KniHi4Ha оцнка якост1 прове-деноТ операци на печ1нц1 була на користь радю-xipypriT. Так ¡з ран печнки нанесених радюхви-лею Hi в одному випадку не вщмналась крово-теча; Bci рани нанесен! скальпелем кровоточили, що змушувало використати гемостатичну губку. При резекци печнки радюножем розрЬ проводиться одним рухом, по бажанм трасктор1Т, без опору тканини, фксаци органу не потребувало-ся. Макроскопнно оцнюючи характер рани ne4i-нки п1сля радю xipypriT - рана piBHa, з легким 6i-лими нашаруваннями у вигляд1 мутноТ натвпро-зороТ пл1вки i не кровоточить. Рана нанесена скальпелем не завжди piBHa, кровоточить i по-требуе додаткового гемостазу. В мкропрепара-тах через 1 добу пстолопчно по краю розрЬу пе-чшки видно р1вний край печнкових кттин, запа-льна реакцт вщсутня, крайов1 кл1тини вщр^ня-ються вщ морфолопчно непошкодженоТ тканини, вони трохи надут1 за рахунок термнноТ дм i внут-ршньокттинного пароутворення з наступним набряком. Кл1тини, як1 знаходяться в 0,8-1 мм вщ краю розр1зу кл1тини не мають дистрофнних зм1н, ядра Тх не змшеы, краТ кттини збережеы, 4iTKi. На 6 -ту добу пюля операци збер1гаеться шар термнно пошкоджених штин (пом1рно ви-ражена гщропнна дистрофт), який являе собою коагульовану тканину i ф1брин без при ознак де-маркацмноТ лни та масивноТ лейкоцитарноТ ¡н-фтьтраци. Дал1 розташована життсздатна тканина, судини з пстолопчно не змненою apxiTeK-тонкою. На 12 добу поверхня радюх1рурпчного
розтину покрита р1вним тонким шаром сполучноТ тканини, некротичы маси вщсуты, виявляються поодиною л1мфоцити, лейкоцитарноТ ¡нфтьтра-цп не мае. Група дослщниюв з Вмськово-МедичноТ Академи м. Санки-Петербурга також наголошус, що пюля дм радюх1рурпчним прибором «Сурптрон» пстолопчно суттевих змЫ не виявлено. В шюр1 вщмнають тонкий шар гомо-геызованоТ тканини, яка щтьно прилягас до не-змшених структур термального шару. В м'язах, шлунку, тонкм та товстм кишках змн не виявлено. В тканны паренх1матозних оргаыв в зоы дм визначався тонкий шар оптичногустих кттин, пь сля яких ¡дуть незмнеы структури оргаыв. В тс-ляоперацмному перюд1 ускпаднень у вигляд1 кровотеч та нагноення ран не було. Загоення ран проходило без запальноТ реакци [23].
Дерматолопя. Ураження шюри були першими в облаем використання РХС. 3 1980 року в провщних дерматокосметолопчних шыках США почали використовувати РХС для видалення бородавок та паптом, кандтом, себорейних та старечих кератоми в режим! «розрЬ та коагуля-ц1я» з наступним вирвнюванням краТв рани, ль кування телеангюектазм, геманпом. При проведены бюпеи РХМ е можливють використання пошарового п1л1нгу п1д контролем «капель ро-си», що вказус на глибоку деструкц1ю тканин, а використання вольфрамових петель \ радюхвил1 дае можливють отримувати непошкоджений матерел для пстолопчного дослщження. Оцнка результат^ лкування з врахуванням косметич-ного ефекту виявила можлив1сть накладання ко-сметичних шв1в п1сля використання РХС в 3,6% випадках, прот1кання п1сляоперац1йного перюду без ускладнень в 99% пац1ет1в, вторинне заго-ювання ран \ асептичний некроз спостер1галися лише у 1% випадюв, у в1ддаленому тсляопера-ц1йному пер1од1 в поодиноких випадках виявляли г1пертроф1чн1 або келоТдн1 рубцк 3 усп1хом почали використовувати РХС в косметологи. В практик пластичних х1рург1в РХС використову-ють при проведенн1 операцИ" верхньоТ та нижньоТ блефаропластики, редукц1йноТ мастопекс1Т, аб-дом1нопластики, фейсл1фтингу[1, 2, 7].
Пнеколопя. Широко використовуються мож-ливост1 РХС при л1куванн1 патолог1Т шийки матки: радюкоагуляцт ероз1й шийки матки теля бюпеи, рад1окон1зац1я шийки матки, видалення канди-лом вульви, фульгурац1я осередюв ендометр1озу шийки матки, л1кування цервщиту. П1сля проведения ман1пуляц1й не вщмнали грубих п1сля оп1-кових струп1в, п1сля черговоТ менструацИ" конста-тували еп1тел1зац1ю шийки матки, нав1ть п1сля ексцизИ" г1пертрофованоТ, рубцево-зм1неноТ шийки матки. Простота в використаны, короткочас-н1сть втручання, безкровн1сть, а також невисокий пор1г больовоТ чутливост1 так1 переваги в1дм1ча-ють пнекологи при використанн1 РХС. Ефектив-нють р1д1ох1рург1чного методу л1кування патолог1Т шийки матки через 12 мю. складас 98,8%, що дозволяс суттсво покращити показники репроду-
ктивного здоров'я жнок [17, 19, 21, 24, 29].
Колопроктолопя. При багатьох проктолопч-них захворюваннях, як1 потребують xipyprNHoro лкування, використовують можпивост1 апарату «CypriTpoH». Радюхвильов1 технологи полегшу-ють i покращують виконання оперативних втру-чань при лкуваны анальних фютул, геморою, птонщальних Kid, забезпечують надмний гемостаз, зменшують тривалють операци, ризик nic-ляоперацмних ускладнень, що дае можливють виконання перерахованих х1рурпчних втручань в стацюнар1 одногодня [3,10,31].
Загальна xipyprifl. В загально-хфурпчнм практик РХС використовуеться при Bcix видах оперативних втручань: операци на щитовиднм залоз1 при вузловому 3o6i, ауто1ммунному тирео-¡дт, диффузно-токсичному 3o6i, при мш1маль-ному обсяз1 - гемтрющектоми, максимальному - трощектоми [11]. Bei види xipypri4Hnx втручань в амбулаторнм xipyprii можуть виконува-тись з використанням paflioxipypri'i [16]. Радюва-годеструкц1ю шлунку та пщшлунковоТ залози для профтактики травматичного панкреатиту за-пропонували використовувати Р.Р Фаязов, i eni-вав., це дозволило скоротити ктькють пюлятра-вматичних панкреатит^ до мУмуму [25]. РХС використовують для розтину шфи, пщшюрно-жировоТ кттковини, апоневрозу, м'яз1в, очере-вини, шлунку, тонкоТ, ТОВСТОТ кишок, жовчновивн дних шлях1в, а також для коагуляци. Спектр опе-рацм: резекцт шлунку, гастректомт, гастроен-тероанастомоз, задня селективна ваготом1я i передня селективна серотомт з радикальною дуоденопластикою, резекця тонкоТ кишки, холе-цистектом1я, холедохол1тотом1я, холедоходуо-деностомт, екстирпаця прямо!" кишки, резекцп прямоТ кишки, гемколектоми панкреотодуоде-нальноТ резекцп', резекцп голики пщшлунковоТ залози, подовжньоТ панкреатоентеростоми, трансдуоденальноТ паптосфнктеротомии [22]. АналЬ результат^ виконаних оперативних втручань дозволив видтити переваги рщюхвильово-го скальпеля «CypriTpoH» перед другими прила-дами аналопчного призначення: вщеутнють ме-ханнноТ травми; можливють виконання розр^у любоТ конф1гурацп без прикпадання ф^ичних зусиль, що виключас травмування навколишых тканин i орган1в; вщеутнють oniKiB тканин при 3i-ткненн1 робочоТ частини РХС з металевим ¡н-струментом [14].
Отоларинголопя. Маючи в своему розпоря-джены радюхвильовий апарат „CypriTpoH" з не-обхщним набором електродв для втручань на ЛОР-органах можна проводити повний об'ем операцм, як в амбулаторних умовах, так i в ста-цюнарк PaflioxipyprNHi операци на мигдаликах -можливють комбЫування розр^у i коагуляци при кпасичнм тонзтектоми, значно менший тсля-операцмний бть, скорочення часу операци, то-зтектом1ю можна проводити в амбулаторних умовах i комбнувати з радюх1рурпчним вида-ленням аденощв. Радюхфурпчна конхнотомт -
ефективний метод аблаци пщслизовоТ тканини для скорочення носових раковин при вазомоторному ринт, або при пщвищеый носовм реак-тивностк Радюх1рурпя при лкуваны храпу та синдрому сонного апное шляхом виконання 3 р1з-них операцм: увулопалатопластику, пластичну операц1ю нижньоТ дтянки м'якого ньоба для зменшення ефекту перетинки \ 2 вар1анти операцм на кореы язику. Радюхфурпя голосових зв'язок - для ендоскоп ¡чн их операцм розробле-ний спецалы-м електроди, як1 дозволяють атра-вматично видаляти полти \ виконувати термо-редукц1ю набряку Реткев. Ендоназальна радю-хфурпя - можливють видалення невеликих ен-доназальних утворень таких як паптоми, реце-дивуюч1 полти пюля етмощальноТ операци \ си-нехп. Також за допомогою радюх1рургп можна виконати р1зы форми етстаксису, як менш тра-вматичы в пороняны з механнними методами [4, 18].
Онколопя. Використання РХС при х1рурги злоякюних пухлин повк, в лкуваны передрако-вих захворювань шийки матки, для лкування базтюм, нове р1шення в лкуваны меланоцитар-них невуав, та лкування базально-кл1тинного раку шфи це не повний список захворювань, як1 лкують задопомогою радюхвил1 [12].
Ендоскошя. Першими видалення полов з1 шлунка через ендоскоп виконали японсью л1кар1 К.Твипеока, T.Uchida в 1970 роцк Це було висн чення пухлини на н1жц1 за допомогою металевоТ петл1. В 1971 рМОаввеп \ сп1вавтори розроби-ли методику видалення пол1п1в через ендоскоп д1атермнною петлею з використанням високоТ частоти. П1сля випуску спец1альних електродО стало можливим використовувати РХС в ендо-скоп1чн1й та лапароскоп1чн1й х1рурги. Так за допомогою спец1альноТ ендоскоп1чноТ петл1 д1амет-ром 1,8 мм \ довжиною 160 см е можливють проведения ендоскоп1чних полтектомм шлунково-кишкового тракту, видалення доброякюних пухлин трахеобронх1ального дерева, також такий електрод можна використовувати в практиц ди-тячих ендоскоп1ст1в, так як в ендоскопах «дитя-чоТ» сер1Т д1аметр робочого каналу 2,2 мм. Ра-д1охвильова зупинка шлунково-кишкових крово-теч стае альтернативою до ¡н'екцмного методу [26, 27].
Офтальмолопя. За допомогою РХС в офтальмологи проводять л1кування неоваскулярноТ глаукоми, прогресуючих периорб1тальних \ еп1-булярних новоутворень уд1тей [13].
Стоматолог1я та щелепно-лицьова х1рург1я. Використання рад1охвильовоТ х1рурпчноТ техно-лог1Т (робоча частота 3,8 МГц) дозволяе в стома-толопчый практиц1 виконувати лоскутн1 операц1Т при захворюваннях пародонту, що дозволяе розширити показания до х1рург1чного л1куванню, збтьшити об'ем оперативного втручання та по-кращити результати л1кування хворих. Позитивы результати отриман1 при л1куванн1 первинних гн1йних ран обличчя та шиТ [8, 9].
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Нейрох1рурпя
В 2000 роц1 доктор Ентон1 Юнг з колегами почав використовувати мн1мально ¡нвазмну тех-нолопю в ендоскотчнм xipyprii хребта. Були розроблеы ендоскотчы електроди, як1 дозво-ляють безпечно ввмти диск i виконати абляц1ю тканини, яка охоплюе ктьцем нервов! закнчен-ня. В 2001 роц1 доктора Коен i Снайдер на м1ж-народному KOHrpeci нейрохфурпв в СщнеТ допо-вти про позитивы результати лкування понад 100 нейрох1рурпчних хворих при р^номаытних операц1ях з приводу гриж1 м1жхребцевого диску, стенозу хребцевого каналу, фксованого спинного мозку, екстрадуральних пухлин спинного моз-ку, ¡нтрадуральних-екстрастнальних пухлин спинного мозку; ¡нтрадуральних - ¡нтрастналь-них пухлини спинного мозку, а також ендоскотчнм стнальнм нейрохфургп, при HeBpiHOMi VIII пари черепних нерв1в, мен1нгюм1, mioMi, для де-компресивноТ трепанаци задньочерепноТ ямки при синдром! Арнольда Kiapi в1дкритоТ бюпси фенестраци кюти, при ендоскотчних нейрох1ру-рг1чних операц1ях цереброваскулярних захворю-ваннь; кранюсиностоз1 / кранюстеноз1 черепа; операц1ях при етлепси; HeBpiHOMi; карпальному тунельному синдром! [15].
Дитяча xipyprifl
Для покращення результат^ лкування д1тей з рубцевими деформац^ми волосяноТ частини голови з використанням експандерноТ дермотен-зи використовують РХС, так як BiH скорочус час виконання розр1зу з гемостатичним ефектом, без небезпеки перфораци експандера. В дитячм урологи РХС використовують для пластики уре-три у д1тей з ппоспадюю, антирефлюксних опе-рац1ях при м1хурово-сечовщному рефлюка; пластид мисково-сечовщного сегменту; нефрурет-ректомп; резекци нирок; пластики сечового Mixy-ра при екстрофи сечового Mixypa; пластик урет-ри у хворих з етспадюю [5, 30].
В 2000 роц1 враховуючи значний ¡нтерес xipyp-riB США i всього CBiTy, ф1рма Еллман розробила нову цифрову модель з робочою частотою 4,0 МГц.
В 2002 роц1 отримано американський та м1ж-народний патенти на нову мкропроцесорну мо-нополярну/б1полярну технолопю. Ця технолопя вщповщае BciM вимогам FDA i медичним стандартам СЕС по безпец1 i х1рург1чн1й прецизмнос-
Ti.
В 1995 роц1 рад1хвильовий скальпель ф1рми Еллман лщензований в PociT, а з 2004 року в УкраТн1.
Л1тература
1. Аникин А.А. Пути улулшения результатов радиохирургического удаления множественных бородавок и папилом. // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.236.
2. Богуш П.Г. Опыт применения радиохирургического прибора «Сургитрон» в лечении базалюм // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.168.
3. Борисова Л.А., Опыт применения радиоволновой хирургии при проктологических заболеваниях в условиях поликлиники // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.88.
4. Вогдт К. Применение радиоволновой хирургии в отоларингологи и// Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.199 .
5. Воздвиженский С.И., Трусов А.В., Фомина М.Г., Смирнов Д.В. лечение детей с посттравматическими алопециями волосистой части головы методом експандерной дермо-тензии с применением радионожа «Сургитрон» //Сборник статей по радиоволновой хирургии «Детская хирургия» М., 2004. - С.2 .
6. Гарито Д. Радиохирургия - прошлое, настоящее, будущее. // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004 . -С.10.
7. Гейниц А.В. Радиохирургический метод в кожно-пластической хирургии // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.80.
8. Губин М.А. Радиволновая хирургия заболеваний пара-донта // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004 . -С.255.
9. Губин М.А., Лазутиков О.В. Применение радиоволнового хирургического скальпеля в комплексном лечении первичных гнойных ран лица и шеи// Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.259
10. Гупта П.Д. Применение радиоволновой хирургии в прок-тологической практике // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.91
11. Долидзе Д.Д., МумуладзеР.Б. и др. Особенности применения радиоволн в хирургии щитовидной железы. // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.38
12. Дубенский В.В., Гармонов А.А. Клинические разновидности и новое решение проблемы лечения меланоцитар-ных невусов // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.170
13. Егоров В.В., Лузьянина В.В. Радиохирургическое лечение неоваскулярной глаукомы // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.226
14. Ермолов А.С., Джаргаев К.Р.Отзыв об апробации прибора «Сургитрон» в хирургической практике //Материалы научно-практической конференции «Передовые медицинские технологии. Применение радиоволновой хирургии в стационаре и в амбулатории». - М., 2002 год. - С.115
15. Коэн А.Д., Высокочастотная радиохирургия в нейрохирургической практике - пятилетний опыт применения // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.42
16. Крайник И.В., Шишанова Н.Л., Возможности радиоволновой хирургии в клинике и амбулатории// Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.63
17. Кудинов C.B. Применение радиохирургического прибора «Сургитрон» в лечении патологии шейки матки, влагалища, и наружных половых органов // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.109
18. Лейзерман М.Г. Возможности и перспективы радиоволновой хирургии в оториноларингологии // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.216
19. Легков В.А. Радиохирургическое лечение доброкачественных заболеваний шейки матки //Материалы научно-практической конференции «Передовые медицинские технологии. Применение радиоволновой хирургии в стационаре и в амбулатории». - М., 2002. - С.57.
20. МайстренкоН.А., Юшки А.С. Преимущество радиоволновой диссекции тканей // Материалы международного
конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.16
21. Макарчук А.И., Казакова Ю.С. Опыт применения радиоволнового прибора «Сургитрон» в дерматокосметоло-гии// Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. -С.241
22. Малярчук В.И., Климов А.Е., Применение радиохирургического скальпеля «Сургитрон» в хирургичесом лечении органов билиопанкреатодуоденальной области // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С. 59
23. Миллер У. Исследование потенциальных повреждений при работе радиохирургическим прибором «Сргитрон» // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С. 27
24. Пестрикова Т.Ю., Базелишина Е.Ю. Современные аспекты радиохирургического метода при лечении патологи шейки матки у женщин // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.150
25. ФаязовР.Р., Тимербулатов В.М., и соавт. Радиовагодес-трукция желудка и поджелудочной железы в хирургической профилактике травматического панкреатита // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.47
26. Черепянцев Д.П., Черняховская Н.Е. Ендоскопическая остановка желудочно-кишечных кровотичений с помощью прибора «Сургитрон» // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.195
27. Черняховская Н.Е., Черепянцев Д.П., Удаление доброкачественных опухолей желудочнокишечного тракта с помощью радиоволнового воздействия // Материалы меж-
дународного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.191
28. Чхиквадзе Т.Ф., Гиоргадзе К.И., Експериментально-клиническое обоснование использование радиоскальпеля «Сургитрон» в хирургии желудочно-кишечного тракта // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - M., 2004. - С.52
29. Шапиро Е.И. Использование прибора «Сургитрон» в гинекологической практике // Материалы научно-практической конференции «Передовые медицинские технологии. Применение радиоволновой хирургии в стационаре и в амбулатории». - M., 2002. - С.44
30. Щитинин В.Е., Рудин Ю.Э., Применение радиохирургического прибора «Сургитрон» в детской урологии/Сборник статей по радиоволновой хирургии «Детская хирургия» М., 2004. - С.23
31. Якушенко B.K., Чеканов M.H., и соавт. Опыт использования радиоскальпеля «Сургитрон» в Новосибирском центре колопроктологии // Материалы международного конгресса «Радиоволновая хирургия на современном этапе» - М., 2004. - С.104
32. Пат. W08805321, МПК A61N5/10 . RADIOSURGICAL COLLIMATOR KNIFE / BARISH ROBERT J (US); UNIV NEW YORK (US). - № US19870003518 (19870115); №WO1991US00069 (19910113); Опубл. 28.07.1990
33. Пат. WO9118644, МПК A61N5/00. PROCESS FOR USE IN RADIOSURGERY / HELENOWSKI TOMASZ K (US); DOSE PLAN INC (US). - № WO1990US03072 (19900604); Опубл. 12.12.1991
34. Пат. WO2005000102, МПК A61N5/10 . APPARATUS AND METHOD FOR RADIOSURGERY / THOMSON EUAN (US); ACCURAY INC (US); THOMSON EUAN (US). -№US20030477573P (20030611); № WO2004US18742 (20040610); Опубл. 06.01.2005
Реферат
РАДИОВОЛНОВАЯ ХИРУРГИЯ: ИСТОРИЧЕСКИЕ ФАКТЫ И СОВРЕМЕННЫЕ КОММЕНТАРИИ Ксьонз И.В.
Ключевые слова: радиоволновая терапия.
В обзоре литературы проанализированы исторические факты использования радиоволновой терапии в различных отраслях медицины.
УДК 616.6.62 - 089.85 - 031:611.351
ВИК0РИСТАННЯ СИГМ0ВИДН01 КИШКИ ДЛЯ ТРАНСРЕКТАЛЬНОГО В1ДВЕДЕННЯ СЕЧ1
Старцева М.С., Войленко O.A., Стаховський O.E., Мамчич B.I., Стаховський E.O.
Нацюнальна академ1я пюлядипломноТ медичноТ осв1ти ¡м. П.Л. Шупика, м. КиТв 1нститут Урологи АМН УкраТни
Наведет дат ceiduamb про функщоналъну спроможтстъ ректосигмогдного кондугту для eidee-дення ceui. Значне зниження ттралюмтарного тиску, збшъшення eмноcmi шляхом формуван-ням кишкового резервуару для ceчi, cвiдчamъ про перевагу даног методики в зниженш можливос-mi виникнення рефлюкЫв тфтованог ceчi, калових мac та кишкових гaзiв в ceчоводи та нирки. Створення резервуару знижуе вiрогiднicmъ рефлю^у ceчi в прокcимaлънi вiддiли mовcmого киш-твника з розвитком мemaболiчних порушенъ.
Ключов1 слова: раксечового Mixypa, трансректальне вщведення ce4i, сигмовидна кишка, Mainz pouch II, уретеросигмоанасто-моз, якють життя.
Вступ
Головним питаниям, що постае перед х1рургом теля проведения цистектоми е проблема вибо-ру методу дериваци сеч1, що пов'язано з пошу-ками ¡ндивщуального пщходу до кожного пац1ен-та. Зростання чисельност1 таких хворих обумов-лено ростом захворюваност1 на рак сечового мн хура (СМ) [2]. Основна частина пац1ент1в, що по-требують повного видалення СМ е особами працездатного в1ку, для яких залишаеться важ-ливим питання медично!' \ соцально-трудовоТ
реаб1л1тац1Т.
Велика ктькють запропонованих вар1ант1в в1д-ведення сеч1 з використанням р^них сегмента кишкового тракту вказуе на в1дсутн1сть оптимального методу [1]. Створення сечового м1хура з ¡зольованого сегмента кишки та вщновлення се-човипускання е "золотим" стандартом серед ме-тод1в деривац1Т сеч1. Залучення в патолопчний процес шийки СМ, ¡нвазИ пухлини у передм1ху-рову залозу, задню уретру, променеве враження орган1в малого тазу, стриктури уретри та ¡нше
