CC BY
13
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
34. Environmental Science: third edition/ W.P. Cunningham and B.W. Saigo. - BostonToronto: Wm. C. Brown Publishers, 1995. - 612 p.
35. French H.F. Restoring Eastern European and Soviet Environments/ State of the World 1991. - Washington, D. C.: World Watch Institute. - 1991. - P. 7-9.
36. Galtung J. Environmen, Development and Military Activity: towards Alternative Security Doctrines. - Oslo, 1982. - P. 12.
37. Gosz J.R., Holmes R.T., Likens G.E., Bormann F.H. The Flow of Energy in a Forest Ecosystem// Scientific American. - 238. - March, 1978. - P. 93-102.
38. Govindjee W., Coleman W.J. How Plants Make Oxygen// Sci. Amer. - 1990. - 262. - P. 50-58.
39. Krebs Ch. J. Ekologia: eksperymentalne analizy rozmieszczenia i liczebnosci: Przekl. z ang. A. Kozakeiewicz, M. Kozakeiewicz, J. Szacki. - Warszawa: W-wo Naukowe PWN, 2001. - 735 s.
40. Mader S.S. Behavior and ekology// Biology. Fourth edition. - Dubuque-Melbourne-Oxford: Wm. C. Brown Publishers, 1993. - P. 792-808.
41. O'Neill R., De Angelis D. Comparative productivity and biomass relations of forest ecosystems/ Dynamic properties of forest ecosystems. - Cambrige: Cambrige Un. Press, 1981. -P. 411-449.
42. Pennisi E. Water, Water Everywhere// Sci. News. - 1993. - 143. - P. 121-125.
43. Stan srodowiska w Wojewodztwie Podkarpackim/ Raport Wojewodzkiego Inspektora-tu ochrony srodowiska w Rzeszowie. - Rzeszow: Biblioteka Monitoringu Srodwiska, 1999. - 188 s.
УДК 91:502 Асист. €.А. 1ванов, канд. геогр. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
РАД1АЦ1ЙНЕ ЗАБРУДНЕННЯ УРБОСИСТЕМ ЛЬВОВА
Розглянуто основи радюеколопчного контролю мюта, який забезпечуе вимipю-вання piBra у - i в i pадiацii, та ступшь радюактивного забруднення при допомозi ра-дюметра „Прип'ять" на пpотязi 2000-2003 рр. вивчалася pадiацiйна ситуацiя на тери-торп Львова. Визначено загальнi особливост pадiацiйного забруднення в населених, шдус^альних, транспортних та наукових урбосистемах.
Assist. Е.А. Ivanov, Dr. - Ivan Franko National University of L'viv Radiating pollution of Lviv urbosystem
Bases of a technique of the radioecological control of city, which provides measurement of a level y- and в-radiation, a degree of radiating cleanliness with the help of radiometer "Prypyat'" are considered. During 2000-2003 radiation situation in territory of L'viv is lead. The general features of radiating pollution inhabited, industrial, transport and park urbosystem are found out.
Постановка проблеми. Вивчення складноi pадiацiйноi ситуаци в межах урбашзованих територш потребуе проведения дослщжень з метою по-дальшоi оргашзацп системи радюеколопчного контролю з використанням доступних i простих в експлуатаци дозиметричного прилад1в. Завдання радюеколопчного контролю урбосистем полягае у кшьюснш та яюснш оцшщ параметр1в pадiацiйноi ситуацii, зумовленоi наявшстю природних i техноген-них джерел pадiацii з метою оптимiзацii режиму проживання i господарюван-ня в мюькому сеpедовищi.
Методика радiоекологiчного контролю. Система радюеколопчного контролю мюта передбачае вимipювання гамма-фону, ступеня pадiацiйноi чистоти i piвня iндивiдуальноi дози зовшшнього випpомiнювання за допомо-гою дозиметра-радюметра. Контроль pадiацiйноi ситуацii в межах урбосис-
142
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
тем Львова проведений за допомогою попередньо звiреного радiометра "Прип'ять" [3], який мае широку область застосування з можливютю вимiрю-вати як гамма - i бета-випромiнювання, так i загального рiвня радiоактивного забруднення довкшля. Дослiдження здiйсненi з використанням методичних рекомендацш створених колективом авторiв Нащонально! академи наук i Мь шстерства охорони здоров'я Укра!ни [2].
Протягом двох перiодiв: березень - травень 2000 р. та березень - квь тень 2003 р. були проведет радюеколопчт дослщження в межах центрально! i схщно! (у Личакiвському районi) частини м. Львова. Всього за вщповщ-т часовi промiжки було знято 71 контрольний промiр: у 2000 р. - 47 вимiрiв, а у 2003 р. - 24 вимiри.
У кожнш дослiджуванiй точцi здшснювалося вимiрювання середньо! i максимально! потужност гамма-випромiнювання, густини потоку бета-вип-ромшювання i показника радiацiйно! чистоти довкшля. Промiри проводилися протягом 15-20 хвилин iз зазначенням у польовому щоденнику опису обстановки навколо точки радiацiйного контролю (географiчна прив'язка, грунт або покриття, вiдстань вiд потенцшних джерел радiацiйного забруднення) i погодних умов (температура пов^я, атмосферний тиск, опади). Радюмет-ричнi вимiрювання робилися на двох висотах: на рiвнi грунтового або техногенного покриву та на висот 1,2-1,5 м вщ площадки, що зроблено з метою вивчення впливу вщсташ вщ земно! поверхнi, як основного джерела техно-генно! радiацi!, на рiвень забруднення радiонуклiдами.
Результати радiоекологiчних дослвджень. Проведенi радiоекологiчнi дослiдження не ставили за мету аналiз просторово-територiального поширен-ня радiацiйного забруднення на всш територi! м. Львова. Для цього недостат-нiм е часовий промiжок та кiлькiсть дослiджуваних промiрiв. Основним зав-данням було виявлення закономiрностей змiни рiвнiв забруднення радюнук-лщами в межах основних типiв урбосистем мюта.
Однак загальнi риси поширення ареалiв радiацiйного забруднення все ж вдалося вiдстежити. Так у центральнш, старовиннiй частинi мiста, яка внесена до списку арх^ектурно! спадщини ЮНЕСКО i е пiшохiдною, середнш рiвень гамма-випромiнювання коливаеться вiд 5 до 7 мкР/год., а максималь-
ний гамма-фон не перевищуе 14 мкР/год (рис. 1). Густина потоку бета-випро-
2 1
мшювання знаходиться у промiжку 1,5-2,0 см Чхв" .
Знаками позначенi точки радюеколопчного контролю: перша цифра -
середнш рiвень гамма-випромiнювання (мкР/год.), друга цифра - рiвень бета-
2 1 потоку (см Чхв ).
Значно вищий рiвень забруднення радюнукшдами урбосистем спостерь гаеться в центральнш частит мюта, що прилягае до головного корпусу
Львiвського НУ та парку iм. 1вана Франка. Гамма-фон у багатьох мюцях тут
2 1
перевищуе 15-25 мкР/год., а значення густини бета-потоку - 3,0-7,5 см Чхв" . Шдвищення показниюв радiацiйного забруднення пов'язано з поверхневим зносом та накопиченням у понижених дшянках урбосистем радюнуклщв автотранспортом .
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
^ I> .1 il - •»-• at< сшя . HI/. • ■ т^»«"-.«. - I-". н.
Рис. 1. Загальшриси радiацiйного забруднення м. Львова
У схщнш, вiддаленiй вiд центра, частинi Львова спостер^аеться знижен-
ня показникiв радiацiйного забруднення: гамма-випромiнювання - 4-7 мкР/год,
2 1*
максимальне до 12 мкР/год., а бета-потоку - 0,5-1,5 см" Чхв" . Подiбна радь ацiйна ситуащя властива для урбосистем в околицях Високого замку.
Зрозумшо узагальненi дат, зважаючи на плямистий характер поши-рення забруднення радiонуклiдами, лише у загальному характеризують радь ацiйну ситуащю в мiстi. Однак тако! кшькост достатньо для визначення ти-шв урбосистем за iнтенсивнiстю накопичення радюактивного забруднення. За результатами радiоекологiчних дослщжень нами роздiлено всi урбосисте-ми Львова на житлов^ промисловi, транспорты i парковi. Цi типи урбосистем мають властивий 1м узагальнений рiвень радiацiйного забруднення (табл. 1).
Аналiз усереднених радiоекологiчних показникiв за типами урбосистем Львова дозволили виявити, що транспорты технокомплекси мають найвищу стушнь радiоактивного забруднення (9,77 мКл/км ). Це пов'язано з тим, що автотранспорт е найбшьшим джерелом поступлення юшзуючого випромiнювання у довкшля Львова. Дещо менший рiвень концентраци радi-онуклiдiв властивий для густозаселених житлових урбосистем (8,20 мЮ/км ). Ще нижчi показники радiоактивного забруднення характеры для промисло-вих урбосистем (5,63 мЮ/км2). Таке зниження показниюв iонiзуючого випро-мiнювання вiдбулося протягом останшх десяти рокiв i зумовлене зменшен-
144
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
ням виробництва на шдприемствах або !х закриттям. Однак найкраща ра-дюеколопчна ситуацiя спостер^аеться у паркових частинах мюта, де середня концентрацiя радюнуклщв становить лише 1,76 MKi/км2.
Табл. 1. PieeHb радiацiйного забруднення урбосистем Львова
Тип урбосистеми К-ть пром1р1в Експозицшна доза, мкР/год. Дозове навантаження, мЗв/р1к Радюактивне забруднення, мК1/км2
середня максимальна
житловий 26 7,08 11,74 0,62 8,20
промисловий 7 6,50 11,75 0,57 5,63
транспортний 24 12,50 20,00 1,10 9,77
парковий 14 5,67 10,55 0,50 1,76
Висновки. Рiвень радюактивного забруднення урбосистем Львова ко-ливаеться вщ 1,76 MKi/км2 у паркових урбосистемах до 9,77 MKi/км2 в межах транспортних урбосистем. Це практично вщповщае сучасним нормам радь ацшно! безпеки Украши: дозове навантаження не повинно перевищувати
3 • • 2
1 м в/рж (9,5 мЮ/км ) [1]. Однак на окремих площах мiста, зв'язаних з основ-ними транспортними магiстралями, може значно попршуватися радюеколо-гiчна ситуацiя i спостерiгатися пiдвищена, небезпечна для довкшля i людини, концентрацiя радiонуклiдiв (до 20-25 мЮ/км ).
Л1тература
1. Норми рад1ащйно'1 безпеки Украши (НРБУ-97). - К., 1997. - 121с.
2. Методичш рекомендацп з дозиметричного контролю/ Академ1я наук УРСР, Мшю-терство охорони здоров'я УРСР; Косшов Г. А., Коваль Г.М., Адаменко О. А. та ш. - К.: Здо-ров'я, 1990. - 40 с.
3. Радиометр бета-, гамма-излучения РКС-20.03 "Припять". Паспорт Гд Б68.00.00.000 ПС, 1992. - 49с.
УДК 712.253: 635.9 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
1НЖ. Н.Д. Кондрат - УкрДЛТУ
ВЕРТИКАЛЬНЕ ОЗЕЛЕНЕНИЯ М. ЛЬВОВА
Викладено основш теоретичш положення та короткий анал1з стану вертикального озеленення у м. Львов1, перелш витких рослин, виявлених на об'ектах дослщ-ження та пропозицп щодо оптим1зацп ще! галуз1 озеленення.
Prof. V.P. Kucheryaviy, eng. N.D. Kondrat - USUFWT Vertical planting of greenery of Lviv
Substantive theoretical provisions and short analysis of the state of the vertical planting of greenery are laid out in Lviv, list of the clambering plants exposed on objects researches and suggestions in relation to optimization of this industry of planting of greenery.
Вертикальне озеленення - один з найпрестижшших, доступних i ви-разних засобiв декорування будинюв i споруд. У садово-паркових композищ-ях з допомогою трельяжiв i пергол в'юнк рослини виступають у виглядi рiз-номаштних арок, навiсiв, стш та коридорiв.
