CC BY
15
УДК 579.68:636.98
Огура О.В., мапстр вет. мед., асистент, За\ар1в О.Я., д. с.-г. н., професор, Семанюк В.1. доцент, Турко 1.Б., к. б. н., доцент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
К1ЛЬК1СНИЙ ТА ЯК1СНИЙ СКЛАД М1КРОФЛОРИ ВОДИ РИБОГОСПОДАРСЬКИХ СТАВ1В ЗАЛЕЖНО В1Д ДЖЕРЕЛА ВОДОПОСТАЧАННЯ
Визначено ктьтсний склад алохтонног та аетохтонног мжрофлори еоди е зот гг поступлення, середини плеса I еитоку на глибиш 10 I 90 см е1д поеерхш, у 5 рибогосподарських стае1е, ят р1знились за джерелом еодопостачання.
Ключовi слова: стаеоеа вода, алохтонна мжрофлора, аетохтонна мжрофлора
Природна мкрофлора ставiв - це сапрофит гетеротрофш мшрооргашзми води i грунту ставiв, яю здiйснюють процеси мшерашзацп органiчних речовин, приймають участь у кругообiгу сполук азоту, фосфору, залiза, марганцю тощо(1, 3, 4, 8). Крiм того у водойми заносяться, зберкають життездатшсть i розмножуються багато видiв патогенних мiкроорганiзмiв -збудникiв iнфекцiйних захворювань, як само! риби, так i людини (2, 5-7, 9).
Метою роботи було дослщити кiлькiсний склад мшрофлори води рибогосподарських ставiв залежно вiд глибини та дiлянки водойми.
Матерiал i методи. Об'ектом дослщження була вода п'яти ставiв Тернопшьського району Тернотльсько! областi, яку вщбирали на глибинi 10 i 90 см в зош И поступлення, середиш плеса i витоку. Став №1 - 1вачево-Долiшнянський живлять води рiчки Серет, у став №2 - Тернопшьський вода потрапляе з ставу №1, став №3 - Довжанювський наповнюеться водами рiчки Довжанка, з якого вода потрапляе у став №4 - Пщгороднянський, а звщти у став №5 - Петриювський.
Санiтарно-бактерiологiчну оцiнку водойм проводили за визначенням загального мкробного числа (ЗМЧ) води, у тому чи^ - мезофiльно-аеробних i факультативно анаеробних мiкроорганiзмiв (МАФАнМ) i психрофшьних мiкроорганiзмiв, колi-титру (показника фекального забруднення), наявност сальмонел, аеромонад i псевдомонад (показники можливого неблагополуччя водоймищ вщносно сальмонельозу, аеромонозу i псевдомонозу).
Результати роботи. Як видно iз даних наведених у таблиц 1, мшрооргашзми у водi рибогосподарських ставiв представлеш як автохтонною, так i алохтонною мiкрофлорою.
© Огура О.В., Захар1в О.Я., Семанюк В.1. Турко 1.Б., 2008
138
За вмштом автохтонно! або власно! мжрофлори, що постшно живе i розмножуеться у вод^ найчистiшими виявилися води ставiв №1 i №3 де !х кшьюсть складала вiдповiдно 1,5 i 4,5 тис.кл/л, в той час як у ставах №2, 4 i 5 !х кiлькiсть становила вщповщно 60, 72 i 120 тис.кл/л. До складу ще! групи входять сапрофит Micrococcus candicans, Sarcina lutea, Bacillus сеreus та iншi мжрооргашзми, якi ростуть при температурi 15-23°С. Доцiльно вiдмiтити, що вода на гл^ин 10 см була найбшьш заселеною сапрофiтними мiкроорганiзмами, в той час як на глибин 90 см !х кiлькiсть зменшувалася порiвняно i3 поверхневою водою у 3-5 разiв.
Таблиця 1
Саштарно-бактершлопчиа характеристика води рибогосподарських став1в
№ ставу Мжробне число (тис. кл/л) 8 (D I 1 'Н о и и £ СЗ § а о сл СЗ сл S3 Й о <и й ^ й сл О W ■S S 3 S я 5 сл Й У Й сл S3 (D Я
Р1ст при о S Л л л О § 2 <D ^ <с ^ (D СЗ О ^ Й рц > Л ,й £ •13 (D а
37°С 18°С £ ¡^ 5ч Рч О
1 1,0 1,5 5 — — — — — —
2 4,0 60,0 10 - — — — — —
3 1,2 4,5 5 — — — — — —
4 5,60 72,0 10 — — — — — —
5 15,00 160,0 10 — + + — — —
Автохтонна мiкрофлора води вiдiграе значну роль у кругооб^у речовин в природi. Вона розщеплюе органiчнi вiдходи, клiтковину i тим самим забезпечуе поживними речовинами шших органiзмiв, якi живуть у вод1
200YI
Рис. 1 Розподш автохтонних мпкроорганглупв у рпних мкцях дослвджуваних рибогосподарських ставiв
139
Аналiзуючи даш представлеш на рис. 1 видно, що найбшьша кшьюсть автохтонних MiKpoopraHi3MiB мштиться у водi посерединi ставу i на !! витоцi.
Як вiдмiчалося вище, найчистiшими виявилися води 1 i 3 ставiв, що свщчить про И задовiльний санiтарно-гiгieнiчний стан, проте перебування води у вказаних ставах приводило до зростання величини бактершного забруднення на витоку. Слщ вiдмiтити, що цi стави живляться водою, яка поступав у них безпосередньо з рiчок Серет i Довжанка, яка в саштарному плаш е чистiшою за воду ставiв 2, 4, 5. Причому вода рiчки Серет е чистiшою за воду рiчки Довжанка, про що свщчать данi з дослiдження води на мшщ !! впадання у стави.
Дослщження автохтонно! мiкрофлори ставу №2, живлення водою якого вщбуваеться iз ставу №1, показало, що вже на мшщ !! поступлення - бактершне забруднення було вищим у 10 разiв порiвняно iз ставом №1, що на нашу думку пов'язано iз потраплянням у дослщжувану воду мiкроорганiзмiв внаслiдок змшування И iз водою ставу №2, а також поверхневих стокiв, при домiнуючому факторi промислово! зони та приватно! забудови, яю оточують територш ставу. Наростання кiлькостi мiкроорганiзмiв на плес та на витоку води iз ставу свiдчить про !! забруднення органiчними речовинами, що пояснюеться незрiвноваженiстю продукцiйно-декструкцiйних процесiв у ставах i надходженням нових забруднень у рiчку або безпосередньо у став.
Подiбний процес мiкробного забруднення води нами встановлено i при дослщженш води при поступленнi !! у став №4. Високе наростання мкробного забруднення води на плеа, порiвняно iз початковим вмiстом при поступленш води у став, свiдчить про попршення санiтарно-мiкробiологiчного стану ставу i може бути причиною виникнення захворювань риби.
Однак, найбiльшу небезпеку для здоров'я риби становить вода ставу №5, так як в мкробному плаш найчистшою вона виявилася при !! впаданш безпосередньо iз ставу №4. Але, якщо високий вмiст автохтонно! мшрофлори затримуе в основному набирання живо! маси риб, то разом iз алохтонною мiкрофлорою вона може сприяти виникненню захворювання i нав^ь загибелi риби.
Алохтонна мiкрофлора або мжрофлора занесення потрапляе у вщкрит водоймища з грунту, повiтря, органiзмiв тварин i людини i рiзко змшюе мiкробний бiоценоз i санiтарний режим. Вказаш мiкроорганiзми ростуть при 37°С. Так, за вмiстом алохтонно! мшрофлори у водi рибогосподарськi стави розмштилися у такому порядку: найчистiшими виявилися стави №1 i №3, забрудненими - стави №2 i №4, i найзабрудненiшим виявився став №5, водопостачання якого здшснюеться безпосередньо iз ставу №4. Таке рiзке збшьшення алохтонно! мiкрофлори у водi ставiв №2, 4 i 5 ми вважаемо пов'язано з надходженням у рiчку сичних вод та незадовшьним станом ставiв, особливо ставу №5, у водi якого поряд iз високим колi-iндексом (10) на живильних середовищах виявлено рiст Aeromonas hydrophila i Pseudomonas fluorescens, якi е патогенними для риби i е причиною харчових бактершних отруень людини. Крiм того, наявнiсть кишково! палички, як санiтарно-
140
показового мшрооргашзму, непрямо вказуе на можливють забруднення води патогенними для органзму людини мжрооргатзмами.
Таким чином, проведеними нами дослщженнями встановлено, що за загальним вмютом мiкроорганiзмiв найчистiшими виявилися рибогосподарськi стави №1 i №3, а найзабрудненшим став №5, у водi якого виявлено E. coli, Aeromonas hydrophila i Pseudomonas fluorescens. За ступенем бактершного обсiювання водоймищ вiдповiдно до нормативiв прийнятих у рибному господарствi до першо! категори (чистих) належать - стави №1 та №3, друго! категори (забруднених) - стави №2 i №4 i третьо! категори (брудних) - став №5.
Представлен данi на рис. 2 вказують, що найбiльшу небезпеку за вмштом алохтонно! мiкрофлори для здоров'я риби представляв став №5, у якому, ^м високого вмшту мiкрооргашзмiв, що ростуть на живильних середовищах при температурi 37°С, виявлено також i E. coli, Aeromonas hydrophila та Pseudomonas fluorescens.
18-rl
Рис. 2 Розпод1л гетеротрофних алохтонних мпкроорганпмпв у р1зних м1сцях дослвджуваних рибогосподарських став1в
Не можна забувати i про той факт, що у водi всiх ставiв виявлена алохтонна мiкрофлора, що вказуе на постшне забруднення води стiчними водами i в будь-який час може стати причиною виникнення шфекцшних хвороб риби i людини, за умови споживання тако! риби.
Найбiльшу небезпеку у цьому планi становлять стави №2, 4, 5, вмют алохтонно! мжрофлори у водi яких був високим, а враховуючи те, що мжрооргатзми можуть накопичуватися i в намул^ вони можуть бути тривалий час джерелом шфекци.
141
Висновки:
■ за ступенем бактершного обаювання водоймищ, вщповщно до HopMai™iB прийнятих у рибному господарств^ чистими е стави, живлення яких здшснюеться водою безпосередньо з рiчок, забрудненими - стави, живлення яких здшснюеться водою з вище розташованого ставу i брудними -живлення яких здшснюеться водою з системи розташованих вище ставiв;
■ найбшьша кшьюсть мiкроорганiзмiв у водi рибогосподарських ставiв вiдмiчалася на глибиш 10 см, в той час як на глибиш 90 см ix кiлькiсть зменшувалася порiвняно iз поверхневою водою у 3-5 разiв;
■ найвищий вмiст E. coli, Aeromonas hydrophila та Pseudomonas fluorescens виявлено у став^ живлення якого здшснюеться водою з системи розташованих вище ставiв.
Л1тература:
1. Александров С.Н., Пожидаев В.В. Прудовое рыбоводство. Биология прудовых рыб, кормление и селекция, болезни и вредители. - М.: Донецк: Стакер, 2005. - 237 с.
2. Афанасьев В.И Лечение и профилактика инфекционных и инвазионных болезней рыб // Рыбоводство и рыболовство - 1996. - N 1. - С. 35-37.
3. Вовк Н.1. Микрофлора риб та деяю аспекти ii формування // Рибне господарство. - 2001. - N 59-60. - C. 136-141.
4. Вовк Н.1. 1хтюпатолопчний контроль рибогосподарських водойм Украши // Тваринництво Украши. - 2002. - N 5. - C. 25-26.
5. Давыдов О.Н., Темниханов Ю.Д. Болезни пресноводных рыб. - К.: Ветинформ, 2003. - 544 с.
6. Седов В.А. Профилактика болезней рыб и задачи ихтиопатологии// Ветеринария сельскохозяйственных животных. - 2005. - N 9. - С. 9-12.
7. Компанец Э.В., Исаева Н.М., Балахнин И.А. Бактерии рода Aeromonas и их роль в аквакультуре// Микробиол. журнал.- 1992, Т.54, Вып. 4.- С. 89-99.
8. Karpinski A. Zanieczyszczenie powstajace w intesywnym chowie ryb. Komun. Ryb. - 1999. - N 3. - S. 15-22
9. Przeglad rybacki. - Wymagania weterynaryjne przy produkcji, hodowli I obrocie rybami. - 2002. - N 2. - S. 57-58.
Summary
O.Ohura, O.Zahariv, V.Semanjuk, I.Turko
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskij, Lviv, Ukraine Quantitative and content of water microflora in fish-breeding ponds depending on the source of water-supply.
It was determined the quantitative content of alohtonic and autotonic
microflora of water in the zone of flow in the middle of pond, and flow out in the
deepness of 10 and 90 cm from surface, in 5 fish-breeding ponds, which differ in the
source of water-supply.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
142
