CC BY
43
УДК 597-113:639.371.52:[639.311:631.86/87]
Коба С. А., с.н.с. (E-mail: [email protected]) © Григоренко Т. В., к.с.-г.н. (E-mail: [email protected]) Дерень О. В., к.с.-г.н., с.н.с. (E-mail: [email protected]) Тушницька Н. Й., к.вет.н., с.н.с. (E-mail: [email protected]) 1нститут рибного господарства НААН, м. Кигв, Украгна
АНАЛ1З ЖИВЛЕННЯ ЦЬОГОЛ1ТОК КОРОПА ПРИ ВНЕСЕНН1 В СТАВИ Р1ЗНИХ ОРГАН1ЧНИХ УДОБРЮВАЧ1В
В статт1 представлено результати дослгджень щодо живлення цьоголток коропа в ставах 1з застосуванням ргзних оргатчних удобрювачгв.
Встановлено, що внесення у досл1дн1 стави пивног дробини та перегною ВРХ сприяло тдвищенню ргвня розвитку природног кормовог бази. Отримат дат щодо живлення цьоголток коропа в ставах з ргзними вариантами удобрення свгдчать, що риба в уах варгантах дослгду була забезпечена природним кормом. Його вгдносний вмгст в рацгонг цьоголток коропа дослгдних груп складав 42,2±4,2-46,7±4,1 % i був у 1,2—1,3 рази вищий, тж у контрольних (35,3±4,4 %). 1ндекс наповнення кишкового тракту риб при внесены пивног дробини впродовж вегетацшного сезону поступово збтьшувався; при внесенш перегною - збтьшувався на початку перюду вирощування, iз наступним зниженням його з початком годiвлi штучними кормами; у контролi даний показник мав чтку тенден^ю до зниження. Середн за вегетацшний сезон тдекси наповнення кишкового тракту цьоголток коропа в дослiдi були на рiвнi 256,5±22,4 -348,1±23,5%, у контролi - 239,8±31,1 %.
Ключов1 слова: живлення, цьоголтки коропа, тдекс наповнення кишкового тракту, вирощувальнi стави, природна кормова база, оргатчн добрива.
УДК 597-113:639.371.52: [639.311:631.86/87]
Коба С. А., Григоренко Т. В., Дерень О. В., Тушницкая Н. Й.
Институт рыбного хозяйства НААН, г. Киев, Украина
АНАЛИЗ ПИТАНИЯ СЕГОЛЕТОК КАРПА ПРИ ВНЕСЕНИИ В ПРУДЫ РАЗЛИЧНЫХ ОРГАНИЧЕСКИХ УДОБРИТЕЛЕЙ
В статье представлены результаты исследования питания сеголеток карпа в прудах с применением различных органических удобрителей.
Установлено, что внесение в опытные пруды пивной дробины и перегноя КРС способствовало повышению уровня развития естественной кормовой базы. Полученные данные относительно питания сеголеток карпа в прудах с различными вариантами удобрения свидетельствуют, что рыба во всех вариантах опыта была обеспечена естественным кормом. Его относительное содержание в рационе сеголеток карпа опытных групп составляло 42,2±4,2-46,7±4,1 % и было в 1,2-1,3 раза выше, чем в контрольных (35,3±4,4 %). Индекс наполнения кишечного тракта рыб при внесении пивной дробины в течение вегетационного сезона постепенно увеличивался; при внесении перегноя - увеличивался в начале периода выращивания, с последующим снижением его с началом кормления искусственными кормами; в контроле данный показатель имел четкую тенденцию к снижению. Средние за вегетационный сезон индексы наполнения кишечного тракта сеголеток карпа в опыте были на уровне 256,5±22,4 - 348,1±23,5%, в контроле - 239,8±31,1%.
Ключевые слова: питание, сеголетки карпа, индекс наполнения кишечного тракта, выростные пруды, естественная кормовая база, органические удобрения.
© Коба С. А., Григоренко Т. В., Дерень О. В., Тушницька Н. Й., 2015
206
UDC 597-113:639.371.52:[639.311:631.86/87]
Koba S., Hryhorenko T., Deren O., Tushnytska N.
Institute of Fisheries NAAS, Kyiv, Ukraine
THE ANALYSIS OF YOUNG-OF-THE-YEAR CARP FEEDING WHEN FERTILIZING THE PONDS WITH DIFFERENT ORGANIC FERTILIZERS
The paper contains the results of the studies on young-of-the-year carp feeding in ponds with the application of different organic fertilizers.
It was found that the application of brewer's grains and cattle manure into ponds contributed to an increase in the level of the development offeeding organisms. The obtained data on young-of-the-year carp feeding in ponds with different fertilization variants indicate that fish in all experimental variants was supplied with natural feeds. Its relative content in young-of-the-year carp diet in experimental groups was 42.2±4.2-46.7±4.1% that was 1.2—1.3 times higher than in the control (35.3±4.4 %). Gut fullness index of the experimental fish when brewer's grains were used gradually increased during the culture season; when manure was used - it increased in the beginning of the growing period and then reduced with the start of feeding fish with artificial feeds; in the control, this index had a clear tendency for decreasing. Mean gut fullness indices of young-of-the-year carp during the culture season were 256.5±22.4 - 348.1±23.5% in the experiment and 239.8±31.1% in the control.
Key words: feeding, young-of-the-year carp, gut fullness index, growing ponds, natural feeds, organic fertilizers.
Одним з найважливших завдань при вирощуванш цьогол^ок коропа е забезпечення безперервного та достатньо активного розвитку природно! кормово! бази у вирощувальних ставах, особливо на початку вегетацшного перюду. Повнощнними природними кормами для молодi коропових риб е водш безхребетш, що слугують !м джерелом незамшних амшокислот, вггамшв, мютять велику кшькють низькомолекулярних пептцщв i вшьних амшокислот тощо. Активiзуючи бiохiмiчнi процеси, природш корми позитивно впливають на активнють ферментативно! системи коропа, що дозволяе отримувати оптимальш прирости i повноцшний фiзiологiчний розвиток молодi риб та сприяти кращому засвоенню штучних кормiв. Встановлено, що оптимальна кшькють природних кормiв у харчовiй грудцi цьоголiток коропа повинна становити не менше 25-30%. При цьому велике значення мае якюний i кiлькiсний склад окремих кормових органiзмiв, що випливае з характеру живлення на конкретному еташ онтогенезу [1-4].
Удобрення ставiв е оптимальним штенсифшацшним заходом, що використовуеться у рибництвi для досягнення оптимального рiвня розвитку планктонних i бентосних органiзмiв з метою забезпечення харчових потреб коропа [5-7]. Виходячи з цього, метою дано! роботи було вивчення живлення молодi коропа при вирощуванш в монокультурi в ставах iз застосуванням рiзних органiчних удобрювачiв для штенсифшаци розвитку природно! кормово! бази.
Матерiал i методи. Дослщження проводилися на базi ДП ДГ «Нивка» 1РГ, у вирощувальних ставах №№ 1-8, площею 0,5 га та середньою глибиною 1,2 м.
Зарибнення ставiв проводилось 23 травня личинками нивювського малолускатого коропа масою 2,0 мг iз розрахунку 50,0 тис. екз./га.
З метою штенсифшацп розвитку природно! кормово! бази в стави вносились оргатчш добрива: пивна дробина iз розрахунку 2,0 т/га (Дослщ I), пивна дробина iз розрахунку 3,0 т/га (Дослщ II) та перегнш вiд велико! рогато! худоби iз розрахунку 2,0 т/га (Дослщ III). Добрива вносилися одноразово на початку вегетацшного сезону. Контролем при цьому були стави без застосування добрив.
207
Експериментальш дослщження проведено вщповщно до загальноприйнятих у рибнищга методик у двох повторностях.
Годiвлю риби проводили з 16 липня комбшормом рецепту РК 111 -3Укр. Впродовж вегетацшного перюду, який тривав 137 дiб, проводився систематичний контроль за температурним, гiдрохiмiчним та гiдробiологiчним режимами водойм, а також анатз живлення молодi коропа. Гiдробiологiчнi проби (зоопланктон, зообентос) вщбирались два рази на мюяць, проби на живлення риб - раз на мюяць шд час контрольних ловiв. Аналiзували розвиток та вшдання кормових органiзмiв цьогол^ками коропа за внесення рiзних видiв та кiлькостi органiчних добрив. Вiдбiр та опрацювання проб проводилися зпдно iз загальноприйнятими методиками [8, 9]. При опрацюванш проб на живлення iндивiдуально визначали масу риби, показники росту та вмют кишкiвника.
Проводили якюне та кiлькiсне дослiдження вмюту харчово! грудки кожно! риби, вивчали спiввiдношення ïï складових, пiсля чого розводили ïï у водi з подальшим обробленням як зоопланктонноï проби, обраховуючи за якiсними та кшькюними показниками двi пластинки по 0,5 мл, визначали шдекс наповнення кишкового тракту. Видовий склад органiзмiв у харчових грудках визначали як за цшими оргашзмами, якi збереглися, так i за неперетравленими чи нашвперетравленими залишками з характерними для органiзмiв ознаками за допомогою визначникiв [10,11]. При опрацюванш проб з живлення використовувались таблиц iндивiдуальних мас пдробюш!в [12]. Iнтенсивнiсть живлення молодi коропа встановлювали за загальними iндексами наповнення кишювника. Всього за перiод дослщжень було вiдiбрано та опрацьовано 50 проб зоопланктону, 50 проб зообентосу та 87 екз. кишювниюв експериментальних груп коропа.
Результати дослщження. Температурний та гiдрохiмiчний режими вирощувальних ставiв впродовж вегетацшного сезону були сприятливими для розвитку природно1' кормово1' бази та живлення i росту цьогол^ок коропа. Температура води змшювалася в межах 16,0-27,0 °С з максимальними показниками в липнi та серпш (до 26,0-27,0 °С).
Дослiдженнями розвитку природно1' кормово1' бази встановлено, що видовий склад зоопланктону в ставах був представлений, в основному, ротаторно -кладоцерними формами. Всього виявлено 28 вцщв та форм пдробюнпв.
Серед коловерток, як зустрiчалися в ушх експериментальних ставах були: Asplanchna priodonta Gosse, Brachionus calyciflorus Pallas, Br. diversicornis Daday, Filinia longiseta Enhrenberg; серед гшлястовусих ракоподiбних - Bosmina longirostris O.F. Muller, Daphnia longispina O.F. Muller, Moina rectirostris Leydig, Chydorus sphaericus O.F. Muller, Ceriodaphnia afinnis Lilljeborg тощо. Веслоноп ракоподiбнi були представленi Cyclops sp., Diaptomus sp., масово розвивалися 1'х копеподитнi та науплiaльнi стадiï розвитку. Серед групи шших органiзмiв у пробах зус^чалися Ostracoda sp., планктонш форми личинок хiрономiд, одноденок, веснянок та статобласти моховаток.
Кшькюний розвиток зоопланктону в дослiдних ставах впродовж вегетацшного сезону був значно вищим порiвняно з контрольними. Середш бiомаси зоопланктону в дослiдних ставах були на рiвнi 24,51 -37,97 г/м3, у контрольних - 10,72 г/м3..
Основу бiомаси зоопланктону в ушх ставах формували ракоподiбнi (до 96,5 -98,5 %). При цьому в ставах, удобрених пивною дробиною (Дослщ I, II) переважали гшлястовус ракоподiбнi, досягаючи 49,4-65,6 % бюмаси зоопланктону. В ставах,
208
удобрених перегноем (Дослщ III) та в контролi переважали веслоноп ракоподiбнi, займаючи вiдповiдно 52,5% та 52,7% вщ загально! середньо! бюмаси зоопланктону.
Зообентос вирощувальних ставiв був представлений, в основному, цшними у кормовому значенш личинками хiрономiд (Chironomidae larvae), i лише в ставах Дослщу I наприкiнцi вегетацiйного сезону були вiдмiченi ще i клопи (Corix sp.). Серед личинок хiрономiд у вирощувальних ставах домiнували види: Chironomus plumosus Linne, Ch. dorsalis Meigen, Cryptochironomus ex. gr. defectus Kieffer, Cryptochironomus ex. gr. rostratus Kieffer.
Показники кiлькiсного розвитку зообентосу в ставах були близькими. Середш за вегетацiйний сезон бюмаси в дослщних ставах були на рiвнi 3,003,42 г/м2, у контрольних - 3,78 г/м2. Дещо вища бiомаса бентосних органiзмiв у контрольних ставах обумовлена значно вищими показниками розвитку зообентосу на початку вегетацшного сезону, ще до переходу молодi коропа на живлення донною фауною.
Аналiз живлення показав, що харчовi грудки дослщжуваних риб включали як твариннi компоненти (зоопланктонш та зообентоснi органiзми), так i фрагменти вищо! водно! рослинносп, детрит, штучний корм, пiсок та часточки пивно! дробини в ставах, де !! вносили. Зоопланктоннi оргашзми були представленi гiллястовусими i веслоногими ракоподiбними та коловертками. Серед зообентосних органiзмiв вiдмiчено найбiльшу кiлькiсть личинок ирономщ та рештки iнших дорослих комах.
Слщ вiдмiтити, що спектр живлення молодi коропа значною мiрою залежав вiд рiзнома!ття та концентраци кормових органiзмiв у ставах.
Таблиця 1
Оргашзми, виявлеш в кишкчвниках експериментальних груп цьоголiток
коропа
Вар1анти дослщу
Дослвд I Дослвд II Дослвд III Контроль
Оргашзми 18.06 17.07 15.08 18.06 17.07 15.08 18.06 17.07 15.08 18.06 17.07 15.08
Asplanchna priodonta + - - - + - - + - - - -
Cyclops sp. + + + + + + + + + + + +
Daphnia longispina + + + - + + + - + + - +
Chydorus sphaericus + + + + + + - + + - + -
Bosmina longirostris + + + + + + + + + + + +
Moina sp. + - - - + - - - - - - -
Ceriodaphnia sp. - - - - + - - + - - - -
Alona sp. - - - - - - - + - - - -
Simocefalus vetulus - - - - - - - + - - - -
Polyphemus pediculus - - - - - - - + - - - -
Chironomidae larvae + + + + + + + + + + + +
Ostracoda sp. + - + - - - - + - - - -
Ефшуми гшлястовусих + + + + + + + + + + + +
Статобласти моховаток + + + + + + + + + + + +
Копеподитш стади циклотв - - - - - - + - + - - -
Яйця безхребетних + + + - - + + - + - - -
Залишки дорослих комах + + + + + + + + + - + +
209
Серед зоопланктону найбшьше значення у живленш цьогол^ок мали гiллястовусi (14,6-65,8%) та веслоногi ракоподiбнi (7,0-60,9%). Коловертки зус^чалися в незначнiй кшькосп (0,2-0,7%). Основними представниками гiллястовусих ракоподiбних у складi харчово1' грудки молодi коропа, в основному, були Bosmina longirostris, Chydorus sphaericus, рщше - Daphnia longispina, Moina sp., Ceriodaphnia sp. та Alona sp.; серед веслоногих ракоподiбних - Cyclops sp. та 1'хш копеподитш стади розвиту. 1з коловерток зустрiчалися поодинокi екземпляри Asplanchna priodonta.
Серед бентосних органiзмiв у кишювниках коропа переважали личинки хiрономiд, проте були виявленi також iншi рештки та цiлi представники класу комах, а саме клщ^ плавти, коршси тощо.
Загалом у кишкiвниках риб у рiзнi перiоди було щентифшовано близько 15 видiв гiдробiонтiв, вiдмiченi ефiпiуми та яйця ракоподiбних, статобласти моховаток тощо (табл. 1).
Вмют природного корму в кормовш грудщ коропiв знаходився в межах вщ 3,1 до 99,3%. Найбшьшу (до 88,6-99,3%) кiлькiсть природного корму у кишювниках риб було зафшсовано в червнi-липнi. В цей же час в ставах, як правило, вiдмiчали найвищий розвиток зоопланктону та зообентосу.
Слщ зазначити, що в червш у вмiстi харчових грудок риб iз ставiв I та II варiантiв дослiду, зустрiчалася пивна дробина, частка яко1' в середньому не перевищував 28,4 % загального вмюту харчово1' грудки.
З друго1' половини липня, у зв'язку з початком годiвлi, в харчовш грудцi риб почав зустрiчатися штучний корм, частка якого становила вщ 10 до 50%, та водяна рослиннють в кiлькостi до 30%. У вшх кишкiвниках риб незалежно вщ часу вiдбору проб знаходився тсок, частка складала вiд 1 до 6%.
У середньому за вегетацшний сезон вмют природного (тваринного) корму в рацюш цьогол^ок коропа ушх дослiдних груп був 1,2-1,3 рази вищим, нiж у контрольних (табл. 2).
Таблиця 2
Склад харчово'1 грудки цьоголiток коропа, % (усереднем данi, n=25)
Вар1анти досл1ду Основш компоненти харчово! грудки, %
Природний корм Детрит Макроф1ти Штучний корм П1сок
Досл^д I 46,7±4,1 17,8±3,5 7,4±1,5 25,1±3,5 3,0±0,6
Дослщ II 44,4±3,3 25,4±3,1 5,5±1,4 22,3±3,0 2,4±0,2
Досл1д III 42,2±4,2 25,1±4,7 7,6±2,1 22,7±3,4 2,4±0,2
Контроль 35,3±4,4 27,9±3,4 8,1±2,1 25,8±3,1 2,9±0,1
У складi природного корму в кишкiвниках коропа домiнували зоопланктоннi (до 31,0%) та зообентосш (до 21,0%) органiзми, у великш кiлькостi зустрiчався детрит (до 28,0%).
!нтенсивнють живлення цьоголiток коропа була високою. Iндекси наповнення кишкового тракту молодi коропа коливалися в значних межах: в Дослiдi I вщ 72,0 до 526,3%оо, в Дослад II - вiд 175 до 625%оо, в Дослiдi III - вщ 44,0 до 572,7 %оо, у Контролi - вщ 45,0 до 514,28 %оо. !ндекси наповнення кишкового тракту риб у Дослщах I та II, за внесення пивно1' дробини, впродовж вегетацшного сезону поступово збшьшувалися, в Дослщ III, за внесення перегною, спостер^али пiдйом iндексу на початку перюду вирощування, iз подальшим зниженням його з липня, у контролi i^^^ наповнення кишкового тракту риби впродовж вегетацшного сезону знижувався. Середнi за вегетацшний сезон шдекси наповнення кишкового тракту становили 345,5±26,3%оо, 348,1±23,5%оо,
210
256,5±22,4%оо та 239,8±31,1%оо вщповщно. При цьому найвищим середнш шдекс наповнення був у Дослiдi II, а найменший - у контроль
Висновки. Даш штенсифшацшт заходи на початку вегетацшного сезону позитивно вплинули на розвиток природно! кормово! бази, оскшьки в червнi-липнi вiдмiчали найактивнiший розвиток зоопланктону та зообентосу в дослщних ставах, що узгоджуеться з результатами аналiзу вмiсту кишювниюв дослiдних груп коропiв. Так, вмют природного корму в яких на початку вегетацшного перюду досягав до 88,6-99,3%, що забезпечело !х легко перетравним джерелом енергп на найбшьш критичному етапi розвитку.
Встановлено, що в середньому за вегетацшний сезон вмют природного корму в рацюш цьогол^ок коропа дослiдних груп у середньому становив 42,2±4,2-46,7±4,1% i був у 1,2-1,3 рази вищим, нiж у контролi (35,3±4,4%).
1ндекс наповнення кишкового тракту дослiдних риб при внесенш пивно! дробини впродовж вегетацшного сезону поступово збшьшувався; при внесенш перегною - збшьшувався на початку перюду вирощування, iз подальшим зниженням його з початком годiвлi штучними кормами; у контролi даний показник мав ч^ку тенденцiю до зниження.
Отримаш результати свiдчать, що шляхом внесення удобрювачiв пивно! дробини i перегною ВРХ вдалося забезпечити штенсивний розвиток природно! кормово! бази ставiв та забезпечити високу !! частку в складi харчово! грудки впродовж усього вегетацшного, порiвняно з контрольними.
Перспективи подальших дослiджень. Оскiльки за удобрення ставiв пивною дробиною виявлено досить високу !! частку в складi харчово! грудки (до 28%), то доцшьним було б в подальшому дослiдити як впливае даний нетрадицiйний удобрювач на прирости маси, адже його енергетична поживнють е досить високою, а також на деяю фiзiолого-бiохiмiчнi показники оргашзму цьоголiток коропа.
Лiтература
1. Кражан С. А. Природна кормова база став1в / Кражан С. А., Хижняк М. I. Науково-виробниче видання. - Херсон: ОлдьПлюс, 2010. - 328 с.
2. Канидьев А. Н. Особенности пищеварения у личинок рыб в аквакультуре / А. Н. Канидьев, Т. А. Канидьева // Сб. научн. трудов. Актуальные вопросы пресноводной аквакультуры. - М.: ВНИИПРХ. - 2000. - Вып.75. - С.160—163.
3. Артамонова Т. И. Характер питания и степень обеспеченности пищей молоди карпа в первый месяц ее выращивания в выростных прудах / Т. И. Артамонова // Вопросы интенсификации прудового рыбоводства: Сб. научных трудов. - М. - 1984. Вып.41. - С.89—100.
4. Хоржан Н. Ю. Питание сеголеток карповых рыб при пастбищном выращивании / Н. Ю. Хоржан, Н. П. Чужма, Е. Н. Сысоева // Пресноводная аквакультура в Центральной и Восточной Европе: достижения и перспективы // Материалы международной научно-практической конференции, Киев 18—21 сентября 2000 г. / Под редакцией Н. В. Гринжевского. - К.: 2000. - С. 276—278.
5. Шмакова З. И. Питание сеголеток карпа при разных способах повышения естественной кормовой базы прудов / З. И. Шмакова // Комплексная интенсификация прудового рыбоводства: Сб. науч. Трудов. - М. ВНИИПРХ, 1989. - Вып.56. - С. 8—13.
6. Кражан С. А. Стимулювання розвитку природно! кормово! бази вирощувальних став1в р1зними органчними добривами та використання !! цьоголггками коропа / С. А. Кражан, I. I. Грициняк, С. А. Коба, Т. В. Григоренко // Рибогосподарська наука Укра!ни. - К. - 2009. - № 3. - С.68—77.
7. Коба С. А. Живлення та рют цьоголггок коропа за спрямованого формування природно! кормово! бази / С. А. Коба, Т. В. Григоренко, С. А. Кражан // Рибогосподарська наука Укра!ни. - 2013. - № 1. - С. 38—44.
211
8. Методи пдроеколопчних до^джень поверхневих вод / [О. М. Арсан, О. А. Давидов, Т. М. Дьяченко та ш.]; за ред. В. Д. Романенка. - К.: Логос, 2006. - 408 с.
9. Инструкция по сбору и обработке материала для исследования питания рыб в естественных условиях / Всесоюзный научно-исследовательский институт морского рыбного хозяйства и океанографии (ВНИРО) / Москва, 1971, часть I, 68 с.; часть II, 78 с.
10. Определитель пресноводных беспозвоночных Европейсой части ССР (Планктон, бентос). - Л.: Гидрометеоиздат, 1977. - 512 с.
11. Боруцкий Е. В. Определитель свободнодвижущих пресноводных веслоногих раков СССР и сопредельных стран по фрагментам в кишечниках рыб / Е. В. Боруцкий. -М.: Изд-во АН СССР, 1960. - 218 с.
12. Мордухай-Болтовской Ф. Д. Материалы по среднему весу водных беспозвоночных бассейна Дона / Ф. Д. Мордухай-Болтовской // Труды пробл. и темат. совещ. - М.: Изд-во АН СССР, 1954. - Вып. 2. - С. 223-241.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2015
УДК 636.2.082.2
Корж О. В., к. с.-г. н., Попсуй В. В., к. с.-г. н., доцент, Опара В. О., к. с.-г. н., доцент (E-mail: [email protected]) ©
Сумський нацгональшй аграрный утверситет, м. Суми
ДИНАМ1КА ЗМ1Н ЖИВО1 МАСИ ТА ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ТЕЛИЧОК С1МЕНТАЛЬСКО1 ПОРОДИ ДО 6 М1СЯЧНОГО В1КУ ЗАЛЕЖНО В1Д ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 СХЕМИ ГОД1ВЛ1
Завдяки розроблетй схемг год1вл1 теличок eid народження до 6-мюячного вжу у виробничих умовах на поголiв 'г чистокровних телиць симентальськог породи, отримано живу масу тварин у вц 6 мюящв, яка в середньому перевищуе вимоги стандарту породи.
В ходi емтричних до^джень було досягнуто скорочення витрат незбираного молока шляхом використання престартерного комбжорму «Малюк-60», цтьного зерна кукурудзи, соевого замтника молока, стартерного комбжорму власного виробництва, лучного ста i стажу злаково-бобового. В процес експерименту була вирШена проблема частковог замти в схемi годiвлi телят молочного быка, шляхом комплексно! замни быка знежиреного молока на бток сог в складi рiдкого соевого замтника, гранульованого престартерного комбжорму «Малюк-60» i стартерного комбжорму власного виготовлення. Гематологiчними спостереженнями встановлено, що об 'ективт морфологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi не виявили достовiрних суттевих вiдмiнностей мiж тваринами обох груп i вiдхилень вiд фiзiологiчних норм. Спостеркалась незначна тенденщя до збтьшення концентрацп цукру в кровi телиць контрольноi групи. Це пояснюеться тим, що тварини даног групи споживали незбираного молока бтьше, тж до^дш тварини.
Грошовi витрати кормiв на одержання 1 кг приросту живог маси, на час проведення дослiдiв становили 3,29 грн у доШднш груш проти 3,76 грн у контролi.
Ключов'1 слова: обмнна енергiя, молозиво, незбиране молоко, стартерний комбжорм, прирют, жива маса, схема годiвлi, вж, склад кормiв, економiчна ефективтсть.
© Корж О. В., Попсуй В. В., Опара В. О., 2015
212
