CC BY
24
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ТА ПРОФЕС1ЙНО-
ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ
Л1ТЕРАТУРА
1. Рибак О. Б. Iндивiдуалiзацiя навчання в середнш школi Англи: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 Кшв, Рибак О. Б. - 1994. - 156 с.
2. Вихрущ А. В. Трудова тдготовка учив у загальноосвитах школах Укра1ни (iсторико-педагогiчний анатз та перспективи) - теорш та юторш педагогiки // дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.0. - К., 1994. - 468 с.
3. Головин А. В. Записки для немногих // Вопросы истории. - 1997. - № 3. - С. 79-85.
4. Петрощук Н. Профшьна школа: iсторiя i сьогодення // Директор школи. Газета для керiвникiв навчальних закладiв. - 2011. - № 7. - С. 6-8.
5. Нарада в справi оргашзацп народно! освгги на Украш 15-20 грудня 1917 р. // Вшьна укра1нська школа. - 1918. - № 6. - С. 53-67.
6. По^бний А. Державо- i наще творче покликання освiти в Украш // Освгга. - 1997. - 5-7 лютого.
7. Постернак С. 1з кторп освiтнього руху на Украш. - К., 1920. - С. 17.
8. Положение о Единой трудовой школе Украинской Социалистической Советской Республики// ЦДАВО Укра!ни. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр 15 (Декрети та постанови Раднаркому УРСР про утворення наркомату Радянсько! пропаганди, про едину трудову школу та оргашзащю шших установ i оргашзацш, 259 арк), арк 217-225.
9. Педагогическая энциклопедия л. ред.: И. А. Каиров, Ф. Н. Петров и др., - Т. 1. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 879 с.
10. Романчук А. I. Оргашзащя трудового профшьного навчання старшокласниюв у загальноосв^шй шкот Укра!ни в 70-80 роки ХХ ст. // Науковий часопис iменi М.П. Драгоманова: Серiя 13. Проблеми трудово! та професшно! тдготовки. - К, 2004. - 360 с.
11. Щеколдш А.Г., Зарiчна Л.П., Осадчий О. С. та ш. Учитель трудового навчання сшьсько! школи: Монографiя / за ред. О. С. Осадчого. - К., 1997. - 236 с.
12. Центральний державний кторичний архiв Укра!ни в м. Киевi (ЦД1А), ф. 707, т. 1.
УДК 37.062.3:373.62
О. А. РАДЧЕНКО
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З МОТИВАЦ1ЙНО1 СФЕРИ СТАРШОКЛАСНИК1В ДО НАВЧАННЯ ЗА ПРОФ1ЛЕМ «АГРОВИРОБНИЦТВО»
У статтi проаналiзовано мотива^йну сферу старшокласниюв, орieнтовану на процес навчання за профтем «Агровиробництво». Розкрито мехатзм формування мотивiв навчання. Висвiтлено результати опитування учтв старших клаЫв щодо переважаючих ттере^в i домтуючих мотивiв навчання за вказаним профiлем.
Ключовi слова: мотиващя навчання, мотиви, профтьне навчання, трудове навчання.
А. А. РАДЧЕНКО
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ МОТИВАЦИОННОЙ СФЕРЫ СТАРШЕКЛАСНИКОВ К ОБУЧЕНИЮ ПО ПРОФИЛЮ «АГРОПРОИЗВОДСТВО»
В статье проанализирована мотивационная сфера старшеклассников, ориентированная на процесс обучения по профилю «Агропроизводство». Раскрыт механизм формирования мотивов обучения. Отражены результаты опроса учеников старших классов относительно преобладающих интересов и доминирующих мотивов обучения по указанному профилю.
Ключевые слова: мотивация обучения, мотивы, профильное обучение, трудовое обучение.
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ТА ПРОФЕСШНО-ТЕХШЧНО1 ОСВ1ТИ
O. О. RADCHENKO
PSYCHO-EDUCATIONAL ANALYSIS OF MOTIVATION SPHERE OF SENIOR PUPILS TO THE STUDIES ON THE FIELD OF AGRO-INDUSTRY
The article deals with the motivational sphere of senior pupils oriented on the process of studiesat the field of agro-industry; the mechanism offorming reasons of studies is represented. The results of senior pupils' survey of are cleared up as to predominating interests and dominating reasons of studies at hte field of agro-industry.
Keywords: motivation of studies, reasons, profile education, labour studies.
Остантм часом c0L(iaibH0-eK0roMi4m змши, яю проходять у сучасному сшьськогосподарському виробницты, вимагають ввд ринку пращ i сучасно! школи фахшця, який вирiзнятиметься в1д сво!х попередниюв високим динамiзмом щодо оволодшня новими iнновацiйними впровадженнями. Освiтнi завдання, як1 спрямованi на отримання результату, зазначен у державних освiтнiх документах. На виконання цих завдань у старших класах загальноосвиньо! школи з 2003 р. впроваджуеться профшьне навчання на уроках трудового навчання. Одним iз таких профiлiв е «Технолопя агровиробництва». Вiн актуальный, але не новий, оскiльки у радянськ1й школi здшснювалася пiдготовка учн1в до сшьськогосподарських професш.
Для усп1шного навчання у школ1 зазначеного проФ1лю ум1ння навчатися недостатньо. Важливо, щоб учень не лише ум!в навчатися самостiйно, а й спрямовував власну пiзнавальну актившсть на життеве самовизначення i професшне самоствердження.
Проблема мотивацп навчання - одна 1з найважливiших i найгострших проблем сучасно! школи. Одному учнев! на уроц1 цiкаво, а шшому - нудно, один хоче i бажае навчатися, а 1нший - пасивний. Яка причина цього? Загальноввдомо, що будь-яка д1яльн1сть проходить найбшьш ефективно, коли вона вмотивована. Мотиващя - е прагненням людини щось зробити.
У психолого-педагогiчнiй лiтературi лею чи 1ншою м1рою розглядають питання мотивацИ навчання. Психолог1чн1 аспекти проблеми висвiтленi у працях Л. Виготського, £. Клiмова, Б. Леонтьева, Ю. Орлова, В. Мермена, G. Павлютенкова, В. Рибалки, С. Рубiнштейна та ш. 1снують р1зн1 п1дходи щодо класиф^ци мотив1в, як1 представленi у роботах Л. Божович, С. Занюка, А. Марково!, В. Онищука, О. Скрипченка та 1нших науковщв.
Мотивацшний спектр учн1в на уроках трудового навчання заслуговуе бшьшо! уваги для вивчення i дослiдження. Ця проблема розкрита недостатньо педагогами, психологами та методистами. Проте значний вклад у розкриття проблеми психолопчно! основи навчального процесу на уроках трудового навчання зробили С. Борисова, I. Жерноклеев, В. Кавецький, А. Кучерявий, В. Люлька та шш1 досл1дники.
Метою статт е визначення мотивацшно! сфери старшокласнишв, орiентовано! на процес навчання за профшем «Агровиробництво», i мехашзму формування мотив1в навчання.
Психофiзiологiчна основа мотивацИ вивчаеться з метою розглянути причини поведiнки людини у будь-яких видах д1яльност1, зокрема в навчальнш. Навчання - це головний р!зновид активно!, св1домо! й цiлеспрямовано! д1яльност1 дiтей школьного в1ку, що полягае в опановуванш знань, яких набуло людство з метою п1дготовки датей до майбутньо! самостiйно! трудово! професшно! д1яльност1 [3, с. 414].
В. Рибалка визначае п'ять обов'язкових компоненпв повноцшно! д1яльност1 учня, як1 впливають на усп1шний ви61р i засвоення проф1лю навчання: 1) потребнiсно-мотивацiйний; 2) шформацшно-тзнавальний; 3) цiлеутворюючо-програмуючий; 4) операцшно-результативний; 5) емоцiйно-почуттевий. Пояснюеться все це так: учень сам повинен бути шщатором, оргашзатором та суб'ектом свое! д1яльност1 та поведiнки. На початку опанування проф1лю мае починатись актуал!защя потреб i мотив1в з необхвдною iнформацiею, що сприятиме розвитку пiзнавально! активностi. П1сля цього навчальний процес повинен передбачати складання навчально! програми, яка в результатi призведе до бажаного результату. Як стверджуе науковець, ввдповвдно до результату потреби, мотиви мають закрiпитися на емоцшно-почуттевому р1вн1 [2, с. 9-10]. Продовжуючи його думку, зазначимо, що щ компоненти мають змогу забезпечити ефективний процес навчання, в якому д!яльшсть учня
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ТА ПРОФЕС1ЙНО-
_ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
матиме розвивальний i творчий характер. Одним Í3 важливих K0Mn0HeHTÍB навчально-виховного процесу е мотивацiйний фактор, який вщвграе вагому роль у формуванш професiйних якостей в учнiв.
1снуе багато визначень та тлумачень поняття «мотив навчання». А. Кузьмiнський, В. Омеляненко, С. Пальчевський визначення мотиву зводять до того, що - це внутршнш рушiй, який спонукае людину до дiяльностi, що спрямована на задоволення власних потреб [4, с. 108; 8, с. 299]. Проте А. Леонтьев трактуе мотиви не як внутршш спонукання, як виходять вiд особистосп, а як реальш предмети, в яких вллюються потреби [5, с.80-83]. Пiд мотивом навчання, О. Власова, розумiе усввдомлену потребу учня здiйснювати органiзовану навчально-тзнавальну дiяльнiсть [1, с. 126].
Проаналiзувавши сформульованi визначення мотиву навчання, ми прийшли до висновку, що мотив навчання - це усввдомлена спрямовашсть учня на пiзнавальну дiяльнiсть, яка в шнцевому результатi призводить до досягнення завчасно сплановано! мети.
За допомогою анкет, що розроблеш за методикою визначення основних мотивiв вибору професп G. М. Павлютенкова [7, с. 84-85], ми встановили провщш мотиви, якими керуються учш, навчаючись за профшем «Агровиробництво», i свшомого вибору професи у сферi сшьськогосподарського виробництва. Опитування учнiв старших клаив проводилося у школах мiста Прилуки та Прилуцького i Срiбнянського райошв Черншвсько! областi.
Показники мотивiв роздшеш на 3 блоки:
- набуття знань (прагнення до набуття нових знань, щкаыстъ);
- оволодiння профеаею (прагнення оволодiти професiйними знаннями i сформувати якостi майбутнього фахiвця);
- отримання документа про освiту (прагнення якнайшвидше i найлегше отримати атестат при формальному навчанш).
Результати мотивш навчання за профшем «Агровиробництво» наведено на дiаграмi (рис. 1).
35 30 25 20 15 10
5
0
Рис. 1. Мотиви навчання учтв за профшем «Агровиробництво».
У психолого-педагопчнш лiтературi ввдсутня класифшащя мотивiв навчання за профшем «Агровиробництво» на уроках трудового навчання. Провiвши опитування учшв, можемо визначити сощальш, моральнi, етичш, пiзнавальнi, творчi, пов'язанi зi змютом працi, матерiальнi, престижнi, утилiтарнi мотиви.
Уа вищезазначенi мотиви можуть мати яшсш характеристики: змiстовi та динамiчнi [6, с. 15-16]. Змiстовi пов'язаш з характером навчально! дiяльностi: усввдомлешсть мотиву, самостiйнiсть виникнення i прояву мотиву, узагальненiсть, наявнiсть дiевостi мотиву, домiнування в загальнiй структурi мотивацп, ступiнь поширення на iншi предмети тощо. Динамiчнi характеристики пов'язанi з психофiзiологiчними особливостями учня: стiйкiсть мотиву, його сила та врiвноваженiсть, швидшсть виникнення, емоцiйне забарвлення.
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ТА ПРОФЕСШНО-ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ
Проаналiзувавши наукову лiтературу, в яшй розкриваються теоретичнi основи мотивацн працi, механiзм мотиваци, формування мотивiв вибору професн, та керуючись результатами до^дження, розкриемо механiзм утворення мотив1в навчання старшокласник1в за профiлем «Агровиробництво».
Механiзм мотиваци складний i може бути як довготривалим, так i короткотривалим. Це визначають фактори формування мотив1в: сiм'я, школа, оточуюче середовище, вплив дорослих i друз1в, наслщування та iн. Мотиви iснують у системнш взаемоди з iншими психчними явищами, яю в поеднант утворюють складний механiзм, що включае потребу та шстинкт, емоци, настанови, цшносп, iдеали, штереси, домагання, очiкування, переживання, самооцiнку тощо.
Початкова ланка в складному механiзмi - це потреба, яка е внутрiшнiм стимулом до будь-якого виду дiяльностi. У кожно! людини виникають потреби чи то природш, чи то набутi i вона прагне задовольнити !х, тож це необхвдшсть. Потреба навчатися також е необхвднютю, адже дитиш необхiдно стверджуватися у суспiльствi, прагнути до розвитку. Ми визначили, що шстинкт е початковою ланкою, адже це природжена реакщя, яка проявляеться у виглядi виражено! фшсовано! форми ди, тобто людинi для свого розвитку необхiдно навчатися.
Наступнi складовi мехашзму - емоци, настанови, цiнностi, вдеали, якi е одними з важливих спонук формування мотиву навчання. Емоци зумовлюють людську дiяльнiсть i навпаки. Вони виникають лише щодо таких подш або результалв дiяльностi, як пов'язанi з мотивами. Якщо людину щось хвилюе, то це «щось» якось зачiпае 11 мотив. Тобто, особливють емоцiй полягае в тому, що вони ввдображають вiдношення мiж мотивами i можливiстю устшно! реалзаци дiяльностi суб'екта. Проте емоци вiдображаються у переживаннi, бо вони ввдповвдш дiяльностi, а не операцiям, яш реалiзують дИ. Тож однi й л ж операци, як1 властивi рiзним видам дiяльностi, можуть набувати протилежного емоцшного забарвлення.
Навiть устшне виконання ле! чи шшо! ди не завжди викликае позитивнi емоци, може виникнути i рiзке негативне переживання. Наприклад, учень побачив, як ввдбуваеться вис1вання зернових культур, що виконують за допомогою сучасного обладнання, або побачив нову для себе сiльськогосподарську рослину. У результатi побаченого в нього виникають емоци, котрi спонукають його до дiяльностi, зокрема, навчально!, в результата яко! учень отримае базу професшних знань та умiнь.
Настанова - це готовшсть учня проявити актившсть у сферi пiзнання i реалiзацi! в агровиробничому комплексi. Вона становить конкретну програму поведiнки учня в певних умовах, яка формуеться з уих належних суб'екту агровиробничих знань, оцiнок, думок, настро!в, звичок, навичок, спод1вань, ставлень до кого-небудь i до чого-небудь, котрi переходять в iнтереси i прагнення.
Вкажемо сощальш настанови. До них можна вiднести, наприклад, регулюючi сiмейнi, трудовi традицн та звички, моральнi настанови, принципи, взiрцi, цiннiснi орiентири, права й обов'язки. Часто повторюваш в рiзних життевих ситуацiях, добре усввдомлеш й засвоенi настанови, якi виконуються на пiдсвiдомому рiвнi без роздумувань, майже автоматично.
Система цiнностей - це те, що для людини е особливо важливим. Шсля усвщомлення 1х людина реалiзуе, щоб сформуватися, як особист1сть, отримати задоволення ввд працi. Вони багато в чому визначають трудовi дИ працiвникiв, 1х трудову поведiнку, культуру працi, а отже, i результати роботи. Тому усввдомлення учнями цiнностей i створення умов для 1х реалiзацil е найважлившою складовою навчально! дiяльностi.
Людсьш цiнностi виражаються через iдеали, яш характеризують явище, процес, предмет у виглядi орiентира на шляху до досягнення мети. При навчанш за профшем «Агровиробництво» учнi мають спиратися на iдеали, що виражаються в емоцшно-насичених образах або уявленнях, яш спонукатимуть до навчально! дiяльностi. До них можна ввднести iдеал професи аграрного сектора, iдеал робiтника, в якому гармонiйно поеднуються цiннiснi орiентацi! на корисну дiяльнiсть i внутрiшню духовнiсть, iдеал трудово! операцi!, вдеал господарства, iдеал суспiльства. Звичайно, учень усввдомлюе, що йому необхiдно подолати суперечносп i конфлiкти для досягнення бажано! моделi iдеалу, усвiдомити вираження iдеалу в конкретних показниках, тобто необхвдно знати те й те, ум^и те й те.
У шшльнш практицi мотивацiя навчання найчастше проявляеться у формi iнтересу. Глибош iнтереси можуть виникати лише на основi внутрiшньо! мотивацi!. Основною потребою
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ТА ПРОФЕС1ЙНО-
_ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
людини е пiзнання навколишнього свiту i ствердження себе в навчальнiй дiяльностi, що забезпечуе це пiзнання, в основi якого закладено потужне джерело внутршньо! мотиваци.
Наступна складова мехашзму - це iнтереси, котрi ввдображають взаемозв'язок потреб учня з ступенем !х усвiдомлення. 1нтереси спрямованi на новi технологи, рослини, технiку, процеси в аграрному секторi, вiд яких залежить розподш предметiв, цiнностей, що забезпечують задоволення потреб. Вiдповiдно мотив дiяльностi тiсно пов'язаний з тзнавальним iнтересом, спонукае учня до засвоення знань i характеризуеться змiстом, властивостями, може мати рiзний ступiнь стшкосп, досягати рiзного р1вня розвитку.
У загальнш трудовiй практицi виокремлюють три групи iнтересiв, якi можна застосувати до навчально! дiяльностi:
•перша - формуе iнтереси до трудового процесу та шнцевих результалв i визначаеться сукуптстю, способами виконуваних працiвником функцш (учням цiкавi функдiональнi обов'язки пращвнишв, привабливiсть працi та iн.);
•друга - формуе матерiальну зацiкавленiсть учшв у подальшiй трудовiй дiяльностi працшникш аграрного виробництва (висока заробiтна плата, преми, доплати, надбавки тощо);
•третя - формуеться у результат! примусових дш (учень не бачить себе в шших видах трудово! дальности окрiм аграрно!, i це е единим джерелом утримання ам'!, батьки змушують навчатися).
1нтереси виявляються бшьш значущими за тих умов, коли ввдбуваеться спирання на потреби. В цьому випадку навчальна дiяльнiсть мае результативний характер.
Усi властивосп штерес1в проявляються у вiдповiднiй дальности а тому заслуговують на детальне дослвдження. 1нтерес характеризуеться тривалiстю охоплення учня, штенсивнютю, яка проявляеться в тому, наскшьки активним може бути учень, задовольняючи власнi пiзнавальнi iнтереси.
З метою виявлення мотиваци готовностi учня до навчання за профiлем «Агровиробництво», ми скористалися однiею iз вщомих методик - орiентацiйно-дiагностичною анкетою штересш (ОДАН1-2), яка створена С. Карпшовським i Б. Федоришиним на основi модифшацшно! анкети iнтересiв А. Голомштока та О. Мешковсько!. ОДАН1-2 дозволяе виявити групи профiльних iнтересiв учня або сфери визначення ним переваг чи ввдмов вiд певних профшв i професiй, а отже розглянути профiль iнтересiв, виявити !х широту, визначити певний перелш iнтересiв, а в ньому - провiднi i супутнi iнтереси [2, с. 73-79].
Проведене опитування учнiв старших клаав та аналiз !х вiдповiдей дае тдстави стверджувати, що до галузi «Технологiя» учнi не втратили штересу. На дiаграмi (рис. 2) наведет показники, як1 вказують, що рiвень профiльних та професiйних iнтересiв рiзноманiтнi i старшокласники готовi до отримання професiйних знань та умiнь ввдповвдно до iнтересу.
16 14 12 10 8 6 4 2 0
Рис. 2. Профыът i професшт ттереси.
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В _ТА ПРОФЕСМНО-ТЕХШЧНО1 ОСВ1ТИ_
У реальному сшвввдношенш з потребами, емоцiями, штересами виступають домагання та очiкування. Домагання - це рiвень дiй у поведiнцi людини для задоволення власних потреб, досягнення мети рiзно! складносп, яку учень здатний осягнути. Оч^вання конкретизують домагання, що застосовуються в певнш ситуацi! i визначених дiях.
Рiвень домагань може змiнюватися залежно вiд усвiдомлення ощнки успiху або невдач^ Успiшнi домагання мають т1 учнi, як1 реально ощнюють власт можливосп, наполегливi в досягненнi мети. Розходження мiж домаганнями i реальними можливостями iснуватиме, коли учень неправильно оцшюе себе i ставить перед собою надоч^ват результати вiд свое! дальность
Важлива складова механiзму мотивацп - стимул, сутнiстю якого е матерiальнi (зарплата, премп та ш.) i духовнi блага (визнання людини як фахiвця в галузi, що визначае !! мiсце в суспшьствц задоволення вiд роботи та отриманого результату) стосовно задоволення власних потреб тд час виконання визначених професшних дiй. Мотив характеризуе прагнення учня до навчання, щоб у подальшш трудовiй професiйнiй дiяльностi здобути визначеш блага, а стимул - це власне блага. Таким чином, стимул е своервдним орiентиром на задоволення потреби, а мотив - об'еднуючою ланкою.
Будь-яка дiяльнiсть, у тому чи^ навчальна, спрямована на досягнення мети. Мета - це уявлення про майбутнш результат, про те, що повинш отримати. Метою е лише бажаний результат. Саме вш привабливий для майбутнього результату, який надае мотивуючого характеру. Власне привабливють може бути внутрiшньою, коли результат привабливий сам по соб^ i зовнiшньою, коли результат привабливий сво!ми наслiдками. Якщо учневi цiкаве навчання тим, що вш отримуе на урощ новi знання, то це внутршня привабливiсть навчальною дiяльнiстю; якщо ж учень займаеться, щоб отримати похвалу ввд батьшв або тдвищити свiй статус серед однокласник1в, то це зовшшня привабливiсть.
Одна й та ж мета може бути привабливою для одних i непривабливою для iнших учнiв. Суб'ективно привабливють виражаеться у мотивi дiяльностi, тобто коли суб'ективна мета спiввiдноситься з актуальною потребою ^ як наслвдок, виникае мотив. Мотив - це те, що дозволяе учневi надавати результату цшшсть i значущiсть. Мотив е визначеним намiром, бажанням щось зробити i разом з метою становить основний регулятор поведiнки, який включений до найвищого рiвня психолопчно! системи дiяльностi. Вiдповiдно, чим вища привабливють i значення результату для особистосп, тим сильнiшим буде мотив навчання.
Навчальна дiяльнiсть внутрiшньо суперечлива. З одного боку, вона володiе внутрiшньою привабливiстю, оск1льки забезпечуе учневi почуття власно! значущосл i сили як результату знання, тобто устху, з шшого - вона завжди несе у собi небезпеку невдач^ залежностi вiд дiяльностi учителя i почуття несвободи. Вiд того, яка складова навчально! дiяльностi домiнуе, в учня буде формуватися установка на активну, творчу, самостiйну поведiнку чи пасивну, що здiйснюеться лише за вказiвками учителя.
Залежно вiд поеднання вказаних факторiв в учня формуеться той чи iнший тип спрямованосп. Учень, як правило, мае власну думку про сво! здiбностi - суб'ективну оцiнку власних можливостей. Таким чином, у навчальному процесi в старшокласнишв формуеться оцiночна позицiя, яка бшьше залежить вiд ощнювального впливу учителя та учшв в клаи, нiж вiд власних об'ективних можливостей.
Самооцшка учнем власних здiбностей i можливостей, як правило, забезпечуе вiдповiдний р1вень домагань, нормальне ставлення до успiхiв i невдач. Самооцiнка е неодмшним супутником нашого «Я». «Образ «Я» - це не лише уявлення чи розумшня особистосп само! себе, а сощальна установка, ставлення особистосп до себе.
Поведiнка тих учшв, котрi прагнуть до устху, i тих, хто прагне уникати невдач, суттево вiдрiзняеться. Учнi, дiяльнiсть яких умотивована на успiх, зазвичай, завжди ставлять перед собою визначену позитивну мету, досягнення яко! однозначно розщнюеться як успiх. Вони з уих сил прагнуть досягти устху, активно включаються у дiяльнiсть, вибирають вiдповiднi засоби i способи, що допоможуть у найкоротшi термiни досягти мети.
Протилежну позицiю займають учш, якi вмотивованi на уникнення невдач. Мета !х дiяльностi полягае не в тому, щоб досягти устху, а в тому, щоб уникнути невдач^ Ус !хнi дi! спрямоват насамперед на реалiзацiю ц1е! мети. Для таких учшв характерш невпевненють у
МЕТОДИКА ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ТА ПРОФЕСШНО-
ТЕХШЧНО1 ОСВ1ТИ
собi, недовiра у можливють досягти успiху, боязнь критики. Будь-яка робота зумовлюе у них негативш емоцiйнi переживання, тому так учнi не отримують задоволення ввд свое! дiяльностi.
Розкриття мехашзму мотиваци показуе, що стшш мотиви у старшокласнишв е необхiдним елементом навчально! дiяльностi. Розвиток та ефективнiсть формування мотивiв навчання i свiдомого вибору учнями професи залежить лише ввд наявност усiх структурних елементiв мехашзму мотиваци, в якому iснуе штерпретований зв'язок мiж успiхом i труднощами навчального процесу у професiйнiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Власова О. I. Педагопчна психологш: навч. посiбник / О. I. Власова. - К.: Либвдь, 2005. - 400 с.
2. Готовшсть учня до профшьного навчання / упоряд. В. Рибалка; за заг. ред. С. Максименка,
О. Главник. - К.: Мкрос-СВС, 2003. - 112 с.
3. Загальна психолопя: тдручник / за аг. ред. С. Д. Максименка. - 2-е вид., перероб. i доп. -
Вшниця: Нова книга, 2004. - 704 с.
4. Кузьмшський А. I. Педагопка: тдручник/ А. I. Кузьмшський, В. Л. Омеляненко. - К.: Знання,
2007. - 447 с.
5. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность /А. Н. Леонтьев - М.: Политиздат, 1975 -304 с.
6. Маркова А. К. Формирование мотивации учения: книга для учителя / А. К. Маркова, Т. А. Матис,
А. Б. Орлов. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
7. Павлютенков Е. М. Формирование мотивов выбора профессии / Е. М. Павлютенков. - К., 1980. - 143 с.
8. Пальчевський С. С. Педагопка: навч. пошбник / С. С. Пальчевський. - К.: Каравела, 2007. - 576 с.
УДК 378.14(045)
С. С. ПЕТРОВСЬКИЙ
ДИДАКТИЧШ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТ1В У ПРОФ1ЛЬНОМУ НАВЧАНН1 СТАРШОКЛАСНИК1В
У статтi проаналiзовано дидактичн умови застосування методу проектiв у профтъному навчанн старшокласнишв. Розглянуто особливостi застосування цъого методу у профтъному навчанн учтв старшоЧ школи. Та робитъся висновок, що доцтъно визначати тематику навчалъних проектiв з урахуванням навчалъног ситуаци, природних профестних iнтересiв i здiбностейучтв.
Виокремлено умову застосування методу проектiв у профыъному навшны як зорieнтованiстъ змкту навчалъног дiялъностi на види дiялъностi, яю домтуютъ для суб'екту навчання в його майбутнш дiялъностi.
Сформулъовано дидактичю умови застосування методу проектiв у профыъному навчаню тформатикиучтв старшог школи.
Ключовi слова: новi ^формац^н технологи навчання, дидактика, профестна освта, метод проектiв.
С. С. ПЕТРОВСКИЙ
ДИДАКТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ПРИМЕНЕНИЯ МЕТОДА ПРОЕКТОВ В ПРОФИЛЬНОМ ОБУЧЕНИИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ
В статъе проанализированы дидактические условия применения метода проектов в профилъном обучении старшеклассников. Рассмотрены особенности применения этого метода в профилъном обучении учащихся старшей школы. И делается вывод, что целесообразно определятъ тематику учебных проектов с учетом учебной ситуации, природных профессионалъных интересов и способностей учащихся.
Выделены условия применения метода проектов в профилъном обучении как ориентированностъ содержания учебной деятелъности на виды деятелъности, которые доминируют для субъекта обучения в его будущей деятелъности.
Сформулированы дидактические условия применения метода проектов в профилъном обучении информатике учащихся старших классов.
Ключевые слова: новые информационные технологии обучения, дидактика, профессионалъное образование, метод проектов.
