CC BY
23
Посилання на статтю_
Медведева О.М. Психолопчна концепцiя документа в управлшы проектами / О.М. Медведева // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2004. - № 3(11). - C.93-100._
УДК 001.4:65.012.32
О.М. Медведева
ПСИХОЛОГ1ЧНА КОНЦЕПЦ1Я ДОКУМЕНТА В УПРАВЛ1НН1 ПРОЕКТАМИ
Проанал1зовано когн1тивн1 процеси 1нфовзаемод1Т. Запропонован1 положения психолог1чноТ концепци документа. Рис. 4, дж. 16.
Ключов1 слова: документ, Ыфовзаемод1я, в1дчуття, сприйняття, розум1ння, Ыдивщуальы особливост1, психолог1чний ефект.
Е.М. Медведева
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ ДОКУМЕНТА В УПРАВЛЕНИИ ПРОЕКТАМИ
Проанализированы когнитивные процессы инфовзаимодействия. Предложены положения психологической концепции документа. Рис. 4, ист. 16.
E.M. Medvedeva
THE DOCUMENT PSYCHOLOGICAL CONCEPT IN PROJECT MANAGEMENT
Infointeraction cognitive processes are analyzed. Points of the document psychological concept are offered.
Постановка проблеми та i'i зв'язок з практичними завданнями. Поряд з багатоаспектним розгляданням документа як об'екта багатьох наук поза увагою залишаються психолопчш аспекти взаемоди з ним читача (керованого в схемi управлшня). М1ж тим вплив на фiзичний та психолопчний стан людини, що сприймае документ, е очевидним i безперечним. Цей аспект являе собою дуже актуальне, „вузьке мюце" для процеав управлшня, особливо в умовах проекту, осктьки саме вщ цього залежить якють дiяльностi людини. Для динамiчного документу психолопчний фактор постае найважлившим, а його урахування в документуванш процеав дозволить шдвищити ефективнють управлшня персоналом проекту.
Анал'з останнiх досл'джень з проблеми та невирiшенi частини проблеми. В психолопчнш лiтературi добре розроблеш питання сприйняття шформаци [1-5]. Окремо розглянут емоци та Тх вплив на когиiтивиi процеси i дiяльиiсть людини [6-8]. В попереднш роботi ми уточнили поняття документа з позицш кiбериетики, що дозволило окреслити i загальш психологiчиi аспекти його ефек^в [9]. Цi тези потребують деталiзацiТ для розумiиия мехашзму психологiчиого впливу документа на читача, а також формування концептуальних положень документа як iмпульсу когштивного процесу для створення умов ефективноТ комушкаци.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)
1
Завдання статтi - на основi детального розгляду когштивних процеав сформулювати положення психолопчноТ концепци документа; виявити структуру шдивщуальних особливостей сприймача.
Основна частина досл'дження. Попереднш розгляд документу з позицш кiбернетики [9] дозволяе стверджувати, що шформа^я не пересуваеться у простора а документ е сигналом (системою знаш, закрiплених на матерiальному носiТ"). Це дозволяе умовно сприймати шформацш i документ як окремi самостiйнi об'екти, якi пов'язуються процесом кодування знаш при створенн документа i Тх декодування при сприйнятт документа, тобто психологiчним когнiтивним процесом. Наявнють та успiшнiсть цього процесу е умовою iнтеграцiйного та управлшського ефекту шформаци в схемi управлшня. Тодi нарештi пiдставно сформулювати загальн функци документа як кумулювання знамв для пересування у просторi (та чаа), тобто передачу знаюв со^ально'Т шформаци.
Таким чином, будь-яка шформа^я, яку необхiдно передати (пiд цим розумiемо, що вона мае вщтворитись у конкретного одержувача), опосередковуеться документом як засобом пересування у просторi (та чаа). Це сшвпадае з думкою Ю. Столярова про тотожнють понять „шформацшнГ та „документы ресурси" [10]. Бiльш точним и доречним вш вважае саме термiн „документы". В цьому випадку, залежно вщ природи носiя, мае мiсце синхронний (час юнування документа дорiвнюе часу передачi знакiв) чи дiахронний (час юнування документа значно перевищуе час передачi знакiв) документ. Однак автор виправдовуе використання термшу „iнформацiйний ресурс" з точки зору сприймача документа, бо для нього вш е джерелом шформаци. Але з позицш юбернетичного пщходу вiн може бути таким лише потенцшно, що бтьшютю залежить вiд здiбностей одержувача.
Знаки со^альноТ шформаци буде сприймати людина. Тобто, Т'Т свiдомiсть в юбернетичнш схемi виконуе роль одержувача та „пристрою" розумшня.
Пiд час „споживання" документа читачем вiдбуваеться процес шфовзаемодп [11], структуру якого на загальному рiвнi можна зобразити як 3-ступеневу: вiдчуття - сприйняття - мислення (розумшня). Для схеми управлшня важливою е також наступна дiя керованого на пiдставi вiдновленоТ шформаци, тому подовжемо ланцюжок поведiнковим компонентом (рис.1).
Рис. 1. Структура шфовзаемодп
Як зазначалося рашше, сама шформа^я також мае психолопчну структуру (знак - значення - сенс). Таким чином, шформа^я та iнфовзаемодiя взаемопов'язанi (рис.2).
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)
Рис. 2. 1нформац1я в когштивному процес1
Прийняття шформаци людиною починаеться з вщчуття - впливу на органи чуття подразнювача, яким в шфовзаемоди е знак. Вiдчуття розглядаеться в лiтературi як сенсорний процес, в якому органи чуття (аналiзатори) характеризуються обмеженнями в здатност взагалi переживати вщчуття -порогами. Так, абсолютний пор^ (нижнш й верхнiй) визначае дiапазон, в якому аналiзатор спроможний сприймати сигнали i створювати вщчуття. Диференцшний порiг - рiзниця стимулiв, при якiй вiдбуваеться розрiзнення сигналiв. 1снуе також часовий порiг - час експозицГТ сигналiв. Основна увага придтяеться нами особливостям функцiонування слухового та зорового аналiзаторiв. 1х чутливють знаходиться у прямiй залежностi вщ фiзiологiчного стану конкретно! людини. Таким чином, на етап вдчуття в якост/ основних фактор'т видляемо фiзiологiчнi особливост/ людини щодо чутливост/ його анал'затор'т.
Як одержувач знаш людина сприймае фiзичнi параметри документа завдяки роботi аналiзаторiв: зору, слуху (розгляд iнших аналiзаторiв виходить за рамки цього дослщження). Так, документи подiлятимуться на ауфальш та вiзуальнi, а кожен з цих видiв - на синхроны та дiахроннi (рис. 3).
Рис. 3. Види докуменпв
Також вщзначемо, що вiдчуття, якi зазнае людина вщ впливаючих на неТ об'ек^в, пiдкоряються закону Фехнера, за яким при дуже великих значеннях стимулу людина зазнае меншi змши у вщчуттях, нiж при невеликих. Тобто, не завжди кращими для сприйняття виявляються дуже штенсивш впливи (яскравi кольори, великi лiтери, мiцний звук тощо) [12].
Результатом процесу вщчуття е шформацшний прототип, образ реального знаку, який виникае в корi головного мозку людини. Тобто, через вщчуття вщбуваеться перетворення реального знаку на психiчне утворення, з яким може безпосередньо працювати думка [1]. Це якийсь щеальний продукт, гетерогенний
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)
3
вихщному pеальнoмy знаку, але здебiльш iзoмopфний йому, що пpиймаe yчаcть у пpoцеci миcлення пopяд iз значеннями i cенcами.
В cвoю чеpгy, пpoтoтип знаку e виxiдним моментом подальшого пpoцеcy cпpийняття. В лiтеpатypi cпpийняття poзглядаeтьcя вже не як c^o cенcopний, але пеpцептивний пpoцеc наoчнo-oбpазнoгo вiдбиття дiючиx в даний чаc на opгани чуття пpедметiв та явищ дiйcнocтi в cyкyпнocтi ïx влаcтивocтей i xаpактеpиcтик. На вщмшу вiд пoпеpедньoгo пpoцеcy, cпpийняття c початку ycвiдoмлене, цiлicне, вибipкoве й кoнcтантне.
Пpoдyктoм cпpийняття e oбpаз пpедметy, що тотожно вiдпoвiдаe поняттю „значення" в пcиxoлoгiчнiй cтpyктypi iнфopмацiï.
Спpийняття як пpoцеc маe влаcнy cтpyктypy - пocлiдoвнicть етатв пiзнавальнoï дiяльнocтi (знаходження - poзpiзнювання - iдентифiкyвання -декодування). Слщ зазначити, що така пocлiдoвнicть еташв cпpийняття не e ycталенoю, ошльки ще не запpoпoнoвана незапеpечна, пiдтpимyвана вciма теopiя пеpцептивниx пpoцеciв [1]. Вла^е, пpoцеc cпpийняття як акт пеpцепцiï e pезyльтатoм подальшого poзвиткy cенcopниx пpoцеciв, що являють ^бою пеpеважнo фiзioлoгiчне явище. Стимули зовшшнього cеpедoвища пеpетвopюютьcя на yнiвеpcальний для вcieï неpвoвoï cиcтеми частотно-iмпyльcний за xаpактеpoм код, пoтiм cтвopюeтьcя cенcopна модель cтимyлy, яка може вiдoбpажyвати дocить icтoтнi його xаpактеpиcтики.
Але, згiднo cyчаcним уявленням iнфopмацiя в центpальнiй неpвoвiй cиcтемi oцiнюeтьcя за двома ocнoвними ознаками: фiзичними влаcтивocтями cигналiв й значyщocтi повщомлень, що в них вмiщyютьcя, для людини. Для цього необхщно пopiвняння pезyльтатiв аналiзy зi cлiдами пoдpазнень, що збеpiгаютьcя в пам'ятi. Так, на ocнoвi пoпеpедньoгo дocвiдy визначаeтьcя cигнальне значення пoдpазнювача. Далi до оцшки залyчаютьcя вищi емoцiйнi й мотивацшш центpи гiпoталамycy, пoдpазнювач oтpимye певне емoцiйне забаpвлення. Така комплекса oцiнка лежить в ocнoвi виoпpацювання вiдпoвiднoï пoведiнки.
Важливо те, що ^а мозку - не па^вний пpиймач iнфopмацiï. За допомогою ниcxiдниx впливiв вона регулюе проведення 'шпульс'т через специф'чне „реле", а також збудженсть гипоталам'чних центр'в, активно змiнюючи в такий спосб як'ють i ктькють iнформацiï, що прибувае до неУ [1]. Тобто, ^а мозку впливаe i на poбoтy аналiзатopа. Так, за pезyльтатами багатьох екcпеpиментiв (I.M. Сеченов, G. Андpеeва, М. Веpгилеc, Б. Ломов та ш.) виявлено, що пpи вiзyальнoмy cпpийняттi рухи очей регулюються й спрямовуються вищими психiчними процесами, насамперед мисленням, спрямованстю iнтересв, о^нювальною д'яльн'ютю i т.п. [1].
Таким чином, iнфopмацiя, яка надходить до ^и мозку та ycвiдoмлюeтьcя, не може poзглядатиcь як безпocеpеднe вiдoбpаження об^кта, що впливаe на pецептopи opганiв вiдчyття. Це бiльшicтю e повщомлення, cкoнцентpoване й аcoцiйoване, cпiввiднеcене з наявним запаcoм знань та уявлень, пщлягаюче одномоментним iнтересам й станам людини.
Пдоумовуючи вище оказане, маeмo зpoбити наcтyпнi виcнoвки:
- На ^огодш не визначеною залишаeтьcя межа мiж cенcopними й пеpцептивними cкладoвими пpoцеciв cпpийняття, тобто мiж фiзioлoгiчним та влаcне пcиxiчним. Тому шдивщуальш ocoбливocтi пpoцеcy cпpийняття будуть poзглядатиcь в eднocтi фiзioлoгiчниx та пcиxiчниx та фактopiв.
- Наявний запаc знань i уявлень конфетноТ людини визначаeтьcя, зoкpема, пpиналежнicтю ïï до певнoï coцiальнo-демoгpафiчнoï гpyпи (стать, вш, ocвiта, дocвiд цieï po6o^, мicце життя, пpибyтки тощо).
4
"Упpавлiння пpoектами та poзвитoк виpoбництва", 2004, № 3(11)
- Факт впливу центрально! нервовоТ системи на динамку психiчних процеав зумовлюе наявнють системи психiчних факторiв особистосп, про якi йтиметься далi.
Слщ обумовитись, що ми беремо до уваги фактори бтьш загального, поширеного рiвня, якi можна застосувати до вах людей. Однак, навiть системний пщхщ визнае психiчнi феномени такими складними, насттьки тiсно детермiнованими розмаТттям психiчних факторiв, що в бшьшост випадкiв ми не спроможнi нав^ь виявити всi цi фактори, як дiють системно, не кажучи вже про т труднощi, що виникають при необхщност врахування ролi кожного з них на кшцевий продукт процесу чи характер його проткання [4]. Саме тому в подальшому назван нами фактори будемо розум^и як систему основних факторiв психiчних процесiв людини.
Видiлене як результат сприйняття значення е, в свою чергу, вхщним елементом процесу розумшня.
Проблема розумшня досить молода у в^чизнянш л^ературк Але на сьогодн вже iснуе багато пiдходiв та концепцш [1]. В контекстi дослщження для нас прiоритетним е шформацшний пiдхiд.
В ходi еволюци поглядiв дослiдникiв за останнi роки ототожнення розумшня i мислення змiнилось протилежною думкою про самостiйнiсть розумiння як психiчного процесу. При цьому зазначаеться Тх тiсний зв'язок, як i з iншими психiчними процесами.
Узагальнена дефЫ^я розумiння виявляе його як специфiчний пiзнавальний процес, складне, iерархiчне вiдображення об'ектiв пiзнання, в результат якого створюються новi чи вщтворюються старi, баченi по-новому, певно емоцшно забарвленi системи концептiв i образiв, поеднуючий в собi власне продукт цього вщображення з вiдповiдними елементами власних знань [1].
З цього визначення випливае наступне:
- специфiчнiсть розумшня постае в його досягненн на рiзних iерархiчних рiвнях шзнавального процесу, починаючи з рiвня неясних передчутпв, частiше несвiдомих, рiзних структурних рiвнях сприйняття та завершуючи найбтьш абстрактним, понятiйним мисленням;
- в процес розумiння вiдбуваеться синтез продуклв вiдображення та вiдповiдних елементiв власних знань, що зумовлюе суб'ективнють процесу;
- розумшня пов'язано з мовою зовшшньою та внутршньою, тобто мае й со^альну природу;
- результатом розумшня е сенс.
Таким чином, можемо констатувати наявнють все ж ^еТ системи основних факторiв процесу розумшня, поеднуючи фiзiологiчне, психiчне та со^альне в структурi особистостi. З процесом розумшня невщ'емно пов'язанi також шдивщуальш особливостi пам'ятi.
Сенс виявляеться й вхщним елементом поведшки (дм), в якiй до ТТ реалiзацiТ вiдбиваються мотивацiя, потреби, воля людини. Це особливо актуально в схемi управлшня, оскiльки керований отримуе саме вказiвки щодо наступноТ дiТ. Динамка поведшки також знаходиться пщ впливом зазначеноТ системи основних факторiв.
Таким чином, виявляеться, що весь процес шфовзаемоди визначаеться системою основних факторiв (со^альних, психiчних та фiзiологiчних), яка рашше була представлена в робо^ [9]. Цi фактори корелюють з параметрами документа пщ час його сприйняття людиною.
Якщо ввести до процесу шфовзаемоди роботу мозку, отримаемо таку модель комушкаци (рис.4).
Комушкатор 1 Комушкатор 2
Рис. 4. Модель процесу комушкаци [13]
Спочатку у комушкатора К1 виникае аналог А1, який дал1 л1вою п1вкулею мозку переводиться (П1) в знак. Комушкатор К2 отримуе вщ К1 знак, перетворюе (ОП2) його на аналог А2, що формуеться у правш швкул1 мозку. Але у нього сво'1 уявлення, тому на пщстав1 однакового сигналу у комун1катор1в можуть виникати в1дм1нн1 аналоги. Таким чином може виникати непорозумшня м1ж ними. Тож, для ефективноТ комушкаци' комун1катор К1 повинен настроТтись на аналогове сприйняття комун1катора К2.
Спробуемо проанал1зувати документ як об'ект сприйняття на зразку в1зуального документа.
На еташ в1дчуття та перших етапах сприйняття (винаходження, розр1знення) видтяеться та доводиться до кори мозку шформац1я про ф1зичн1 параметри документа як зовшшнього подразнювача, а саме: енергетичш та частково просторов! параметри нос1я з1 знаками в цтому, положення в кол1 зору, фотометричн характеристики (яскрав1сть, кольорова гама), форми, контур знак1в (об'екти та фон).
За в1дсутн1стю ч1ткого порогу м1ж сенсорними та перцептивними процесами припускаеться, що етапи винаходження та розр1знення в результат! мають сенсорну модель стимулу. Подальш! етапи сприйняття та розумшня сформують вже перцептивний образ об'екта (документа) [1]. Дал! на еташ ¡дентифкування вщбуваеться вшзнання стимулу як такого, вщнесення його до певного класу об'ект!в через формування перцептивного образу та пор!вняння його з ран!ше сформованими та ¡снуючими в пам'ят! „еталонними".
Результатом етапу декодування е своерщний переклад знак!в, що сприймаються, в одиниц! внутршньо'Г мови, як! безпосередньо пов'язан з уявленнями та мисленням. Тобто, перцептивний образ через мехашзм асо^ацш переводиться в систему певних уявлень.
Пщ час розум!ння з'являеться сенс - емоцшно забарвлен! системи концепт!в та образ!в як результат синтезу, ¡нтеграци' продукту в!дображення з вщповщними елементами власних знань.
Таким чином, на останшх етапах процесу сприйняття та протягом розумшня оцшюеться значим!сть в!дновленого повщомлення для людини, завдяки чому з'являеться емоцшне забарвлення, яке мае дв1 складов!: на р1вн1 несв!домост! та свщомостк Несв!дома оц!нка дещо попереджае свщому., в свою чергу, впливае на весь подальший процес мислення, причому перевага вщдаеться позитивним емоц!ям [2, 6].
Пов!домлення оц!нюеться за семантичними параметрами, перш за все, за вщповщнютю його еталонам, ¡снуючим у свщомосп людини, тобто за вщповщнютю тезаурус!в. Це е головною умовою розум!ння пов!домлення. Розум!ння завжди зд!йснюеться в певн!й ситуацп, контекст!. В рамках д!яльнюного п!дходу розумшня об'екта цтком визначаеться вимогами д!яльносп, яку воно „обслуговуе". П!дсумковою буде оцшка ефективност! процесу для особистосп (багато енергетичних та ¡нших затрат - невисоке емоцшне забарвлення), що прямо залежить вщ ïï зд!бностей.
Отже, процес iнфовзаемодiï можемо подтити на два великих етапи: оцшки ф!зичних параметр!в документу та значущосп в!дродженого сенсу для людини. Оцшка ф!зичних параметр!в документа вже дае можливють отримати емоц!йне забарвлення, що дал! впливае на свщому оцшку ¡нформаци' в процес! розум!ння та подальш! процеси мислення i д!яльностк Д!яльн!сть безпосередньо пов'язана
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)
з мотива^ею. KpiM того, активнють людини опосередковуеться iдеeю свободи [14].
Емоцшнють е складовою темпераменту, вiдчуття свободи - характеру людини. Таким чином, в шфовзаемоди вщстежуеться наявнiсть властивостей темпераменту, характеру, мотиваци та здiбностей, якi, згiдно конструктивнiй типологи особистост корелюють з параметрами чотирьохланцюговоТ структури особистостк реактивностi, активностi, спрямованостi та можливостей вiдповiдно [14]. Саме за цими параметрами в структурi особистост виявляеться представленiсть цтюноТ людини як шдивща, iндивiдуальностi, суб'екта (дiяльностi) та особистост в цiлому. Оскiльки особистють мае фiксований набiр iндивiдуальних психофiзiологiчних, соцiальних рис, психодiагностика за цими параметрами дозволить виявляти бть ймовiрнi стратеги поведiнки особистостi, и шдивщуальний стиль дiяльностi (зокрема сприйняття та обробки шформаци), завдяки чому можливо створювати обставини-умови для активно!, самостшноТ, творчоТ, тобто ефективноТ дiяльностi на основi найбiльш рацiональних витрат власних енергетичних можливостей особистостк
Виходячи з усього сказаного та враховуючи рекомендаци щодо формування концепцiй, висловлених в робот [15 ], пропонуемо створювати шдивщуальш теоретичнi моделi документiв на основi психологiчноТ концепци, до якоТ пропонуемо залучити наступнi положення.
1. Документ та iнформаця пов'язуються психологiчним когнтивним процесом, притаманним лише людиш. Залежно вiд вектора результатом цього процесу буде чи шформа^я, чи документ.
2. Ор1ентаця на сприймача. Урахування психофiзiологiчних шдивщуальних особливостей сприймача для пщключення до його модальностк 1ншими словами, розмовляти з ним на його мов^ вщповщаючи його очiкуванням (свiдомим чи несвщомим).
3. Спрямовансть на задоволення потреб досягнення цлей життя. Зпдно трам^ф потреб Маслоу це потреби у визнанш та самоактуалiзацiТ [13, 16]. Через пщвищення емоцiйного стану та вщчуття свободи позитивно впливати на вщчуття власноТ гiдностi та самоповаги. Через це, в свою чергу, впливати на готовнють людини дiяти (чим вона вище, тим легше долати будь-як завади у виконанш процесiв i проекту в цтому).
4. Спрямовансть на розкриття внутршнх ресурйв та творчост1 особистост1 через створення психолопчного комфорту, розкрiплення та натвформального стилю спiлкування.
5. Спрямованють на втягнення читача до процесу створення i пщтримки морального ^мату через вiдчуття ототожнення з проектом.
6. Пов'язана з цим спрямовансть на цлсне сприйняття, формування системного мислення.
7. Схильнсть до спрощення - створювати документи, якомога простш для сприйняття та обробки.
Висновки та перспективи. Таким чином, документування на основi запропонованих положень психолопчноТ концепци документа створюе умови для ефективноТ комушкаци в управлшш проектом. Наступним етапом буде розробка теоретичних моделей докуменлв зпдно встановленш системi факторiв Тх ефективностк
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонов А.В. Информация: восприятие и понимание. - К.: Наукова думка, 1988.-184 с.
2. Когнитивная психология: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Дружинина. - М.: ПЕРСЭ, 2002. - 480 с.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)
7
3. Гречанко Т.Н. Психофизиология: Учебное пособие для вузов. - М.: Гардарики, 1999. -358 с.
4. Коссов Б.Б. Проблемы психологии восприятия. - М.: Высшая школа, 1971. - 320 с.
5. Барабанщиков В.А. Динамика зрительного восприятия. - М.: Наука, 1990. - 240 с.
6. Хомская Е.Д., Батова Н.Я. Мозг и эмоции (нейропсихологическое исследование). - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 180 с.
7. Семиченко В.А. Психология эмоций. Модульный курс. - К.: Магистр^, 1999. - 128 с.
8. Горго Ю.П. Психофiзiологiя (приклады аспекти): Навчальний поабник. - К.: МАУП, 1999. - 123 с.
9. Медведева О.М. Поняття ефективност документа в управлшш процесами // УправлЫня проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. - 2004. - № 1(9). - С. 80-87.
10. Столяров Ю.Н. Документный ресурс: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Изд-во Либерея, 2001. - С. 17-20 с.
11. Коган В.З. Информационное взаимодействие: (Опыт анализа субъект-объектных отношений). - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1980. - 194 с.
12. Рач В.А та ш. Вiзуалiзацiя Ыформацп: психолопчн та оргаызацшы аспекти: Монографiя. - Луганськ, 2000. - С. 13-15.
13. Кузьмин И.А. Психотехнологии и эффективный менеджмент. - М.: Технологическая школа бизнеса, 1992. - С. 98.
14. Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. - Псков, 1994.
- С.17-26, 123-129.
15. Рач В.А. Принципи формування концепцм // Вюник державно! служби Укра'ши. - 2000.
- №3. - С.93-95.
16. Дитхелм Г. Управление проектами. - Спб: Бизнес-пресса. - Т.2. Особенности. - 2003.
- С.21.
Стаття надмшла до редакцп 01.09.2004 р.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2004, № 3(11)
