CC BY
13
Посилання на статтю_
Медведева О.М. Модель комункацп в npoeKTi в аспект теорп несилово''' взаемодп/ О.М. Медведева// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2005 - №2(14). С. 105-110._
УДК 001.4:65.012.32
О.М. Медведева
МОДЕЛЬ КОМУН1КАЦП В ПРОЕКТ В АСПЕКТ ТЕОРП
несилово! взасмодп
Модель комуыкацп в умовах проектного середовища розглянуто в аспекп теорп несиловоТ взаeмодií. Попередня модель доповнена процесом трансформацп документу вщ автора на документ для рецитента. Математично описано прогнознi показники результату сприйняття документу даним рецитентом та змюту наступного документу. Рис. 3, дж. 10.
Ключовi слова: комуыка^я, iнформацiя, макроiнформацiя, модель, проектне середовище, iнформованi макростворення природи, несилова взаемодiя.
Е.М. Медведева
МОДЕЛЬ КОММУНИКАЦИИ В ПРОЕКТЕ В АСПЕКТЕ ТЕОРИИ НЕСИЛОВОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ
Комплексная модель коммуникации в условиях проектной среды рассмотрена в аспекте теории несилового взаимодействия. Предыдущая модель дополнена процессом трансформации документа от автора в документ для реципиента. Математически описаны прогнозные показатели результата восприятия документа данным реципиентом и содержания последующего документа. Рис. 3, дж. 10.
Е.М. Medvedeva
MODEL OF THE PROJECT COMMUNICATION IN ASPECT OF NON-POWER INTERACTION THEORY
The complex communication model in project environment is searched in aspect of non-power interaction theory. The previous model is supplemented by transforming process from the author's document to the document for reader. Prognosis parameters of this document end understanding by this reader and next document sense content are mathematically described.
Постановка проблеми та i'i зв'язок з практичними завданнями. На
сучасному етап розвитку пщприемств на основi проектного пщходу розробка та впровадження загальноТ професшноТ мови управлшня проектами е першим рiвнем - критерiем оцшки технолопчноТ зртосп пщприемства [1], отже, першочерговим завданням для забезпечення ефективного управлшня пщприемством своею дiяльнiстю та розвитком. Впровадження такоТ мови можливе лише за умов забезпечення результативност та ефективност комушкацш в проектах за рахунок за рахунок створення якост документу як
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
1
единого засобу комужкацп. В свою чергу, формалiзацiя кiлькiсних показникiв якостi документа потребуе всебiчного розгляду закономiрностей проектно'Т комужкаци.
Анал'з останнiх досл'джень з проблеми та невир'шеш частини проблеми. В попереджх роботах для описання моделi комужкацп в проектах нами використано синтез юбернетичного та психолопчного пiдходiв [2-5]. Обидва базуються на процес шформацшноТ' взаемодiТ' систем юбернетичноТ' природи, тобто таких, що здатж використовувати ТТ з метою самоуправлшня. У чiткiй вiдповiдностi до розумшня та оцiнки одержано' шформаци' (управлшських впливiв) буде складатись поведiнка учасника проекту, яка безпосередньо впливае на вiрогiднiсть одержання продукту проекту за встановленими показниками усжху. З ^еТ' точки зору важливо удосконалити комплексну модель комужкаци в проектах, розглянувши ТТ також в аспект теорп несиловоТ (iнформацiйноТ) взаемоди', основнi положення якоТ викладено в роботах [6,7].
Завдання статт'1 полягае в розширенж комплексно! моделi комунiкацiТ' в проектному середовищi з позицiй теорп несиловоТ взаемоди.
Основна частина. В со^альнш комужкацп, що здiйснюеться в проектах, суб'ектами шформацшноТ' взаемодiТ е люди, як в межах теорп несиловоТ взаемоди розглядаються як складнi шформоваж макростворення природи (1МП) [7]. В такому статус вони мають наступж властивостi:
- мають два базових стани «Згоден» (такий самий як шший 1МП) та «Не згоден» (не такий самий як шший 1МП);
- взаемодiють (порiвнюють своТ проявлення) з iншими 1МП ^ж ними повинен iснувати деякий фiзичний зв'язок, що забезпечуе можливiсть Т'х проявлення в однаковому станi);
- вибiр одного з двох стажв здiйснюеться на пiдставi деякого «внутршнього потенцiалу» - iнформацiйного наповнення та стану шших 1МП;
- якщо частота проявлення не ствпадае з «внутршжм потенцiалом», то iнформацiйне наповнення змшюеться так, щоб вiдповiдати вимушенш (з причини станiв iнших 1МП, з якими е взаемодiя) частой проявлення [7].
Структура iнформацiйного наповнення (внутршньоТ' поiнформованостi) в даному випадку складаеться з шформацшно-емоцшних факторiв сприйняття шформаци' особистостi - тезаурусу, сенсорноТ модальностi, сенсорних порогiв, темпераменту та вщповщноТ' програми очiкування вiд комужкацп, що розглядались в роботах [3,4]. 1нформацшне наповнення учаснимв комунiкацiТ' являе собою макронформацю [7], яка е первинною вщносно Тх проявлення -поведшки. Це пiдтверджуе й процесна модель когжтивних процесiв кодування та сприйняття шформаци [5].
В межах процесу поширення шформаци штерес складають пiдпроцеси кодування та сприйняття шформаци. Тх результатом е макрошформацшний стан учасниш комунiкацiТ' як основа Тх подальшоТ поведiнки (рис.1) в проектк
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
Фактори проектного середовища и, 1:', К',п
Рис.1. Структура псюцесу несиловоТ взаемоди учасник1в проекту
В схем1 документ являе собою макростворення середовища юнування, яке можливо в1дображати, з яким можливо взаемод1яти, тобто мае матер1альну природу, ф1зичн1 параметри. На 1-му р1вн1 взаемоди документ в1дображаеться як об'ект середовища юнування, формуеться вщповщне макрошформацшне наповнення рецип1ента (реакцИ на знаки та Тх параметри), яке взаемод1е з 1нформац1йним наповненням 2-го р1вня. На ньому виникае сенс, думка; за 1МП цього р1вня ховаються вже не реальн1 об'екти I процеси природи, а Тх значення, що дозволяе оперувати символами, позначающими ц1 1МП.
В термшах теор1Т, документ та 1нформац1я його знак1в у св1домост1 рецип1ента перетворюеться на наб1р «згодних» з ним сташв 1МП, як1 взаемод1ють з ютинами, сформованими ран1ше (факти, рефлекси, прогноз на розвиток середи юнування тощо), проявляються в станах нейрошв та призводять до реакци у вщповщь. 1ндикатором стану 1МП е емоци: негативн1 засв1дчують стан «не згоден», позитивн1 - «згоден».
Це ще раз доводить, що документ не мютить в соб1 шформаци, а лише ТТ знаки, таким чином являе собою лише потенцшне ТТ джерело для рецип1ента; йому як матер1альному об'екту середи юнування властив1 ф1зичн1 параметри, результат сприйняття яких на 1-му р1вн1 взаемоди впливае на подальший процес сприйняття на 2-му р1вн1 взаемод1Т, де рецишентом генеруеться 1нформац1я п1д контролем власного внутр1шнього потенц1алу (1нформац1йного наповнення). Отже, й словосполучення «передача шформаци», «шформац1я документу» мають умовний характер.
Отже, макрошформац1я учасниш проекту е важлив1шим фактором результативност1 та ефективност комун1кац1Т.
В свою чергу, макрошформацшна взаемод1я учасник1в проекту завжди спрямована на досягнення власних цтей життед1яльност1 шляхом формування
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
3
бажаного стану середовища проекту, тим самим пщтримку оптимального значення iндикаторiв виживання (насамперед, емоцш) (рис. 2).
Життестшкютъ проекту
Рис.2. Цт1 учасник1в макроЫформацшноТ взаемодп в проект!
Мета рецишента в процесi комунiкацiТ - ефективно видтяти з зовнiшньоТ iнформацГТ (що сприймаеться та оброблюеться) те, що допоможе йому шдвищити власну життестшкють в проектi.
Мета автора шформаци - формування у реципiента бажаного в цтях життестiйкостi проекту шформацшного стану. Умови проектного середовища потребують стовiдсоткового позитивного результату такого впливу, ризик чого за умов вщмшносп суб'ек^в дуже великий. Очевидно, що при прогнозуванн реакци реципiента на свое повщомлення автор повинен орiентуватись на вплив через iндикатор емоцшного стану. Для цього необхiдно щентифкувати макроiнформацiю реципiента, вiдповiдну за динамку шдикатора емоцiйного стану, та орiентуватись на нього.
Макроiнформацiя реципiента створюе чiтко визначену можливiсть проявлення його власноТ вiрогiдностi (числова характеристика можпивосп його проявлення в станi «не згоден» щодо стану документа).
При вщомих значеннях параметрiв макрошформаци рецишента реакцш реципiента можливо описати штегральним показником:
Кг = 0,5Кг (5) + 0,2Кг (М) + 0,1Кг (Т) + 0,2Кг (5),
де Кг - коефiцiент вiдповiдностi макрошформаци рецишента за факторами сприйняття шформаци;
Кг (5) - вiдповiднiсть макрошформаци реципiента за фактором тезаурусу,
Кг (М) - вiдповiднiсть макрошформаци рецишента за фактором модальности
Кг (Т) - вiдповiднiсть макроiнформацiТ рецишента за фактором темпераменту,
Кг (5) - вщповщжсть макроiнформацiТ реципiента за фактором сенсорних поропв.
Показники коефiцiенту за факторами будемо розраховувати за формулою:
4 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
К г (X) =
п(хг)
т(Ха)
де п(хг) - кiлькiсть показникiв за фактором, якiсно вщповщних макрошформаци реципieнта,
т(ха) - ктькють показникiв за фактором, що вжив автор.
Зауважимо, що показники Кг (5),Кг (М),Кг (Т),Кг (£) в традицшному середовищi можуть приймати значення вщ 0 до 1, але в умовах проектного середовища Тх значення завжди повинно дорiвнювати 1 (лише за
такоТ умови виконуються вимоги до якостi документiв проекту). Отже, К г = 1 тодi
i лише тодi, коли Кг (5) = 1,Кг (М) = 1, Кг (Т) = 1,Кг (£) = 1. Завдання ефективного забезпечення такого значення коефiцieнту покладаеться на програмний засiб, який допомагае створювачу документа робити це поетапно (рис.3).
Автор Рецишент
К„
I
Рис.3. Схема генерування автором якост1 документа на основ!
покаоник1с накпо1Формам1т пеиип1еита
Отже, при створеннi документа як единого засобу комушкаци автор повинен керуватись знаннями про макрошформацшний стан рецишента.
Але, при цьому порушуеться правило: повiдомлення (вислiв) виражае стан складних 1МП. 1ншими словами, розмовляючи з ремипiентом на його мов^ автор повiдомлення не виражае свою сутнють, погiршуючи показники своТх iндикаторiв життестiйкостi. Одна з перелiчених на початку статтi властивостей 1МП вказуе на можливiсть перерахунку його стану на вимушений, що попршуе емомiйний стан та негативно впливае на стан власноТ життестiйкостi. В мнцевому рахунку це загрожуе призвести до стреав й конфлiктiв мiж учасниками проекту.
Таким чином, документ як единий зааб комушкаци для забезпечення ТТ ефективностi повинен виражати сутнють автора та рецишента одночасно. Враховуючи вплив факторiв проекту на учаснимв комушкаци [5] можемо зробити висновок: чим бтьше вiдмiннiсть (незгоднють) суб'ектiв шформацшноТ' взаемодп, тим бтьше необхщнють створення двох документiв: Д1 та Д2 (рис.1).
Документ Д1 дозволяе авторовi виразити власну сутнють, далi трансформуеться в документ Д2, який виражае сутнiсть рецишента, тим самим гарантуе результативнють та ефективнють формування у нього необхщного
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
5
авторовi макрошформацшного стану. В оперативнiй комушкаци в режимi оп-Ппе, тим бтьше в умовах проекту, цей процес суттево скорочуеться в часi, але ж в якому разi не повинен ^норуватись, що частiше i вiдбуваеться.
В ходi реалiзацiТ проекту постшно змiнюеться його реальний стан. 1нформацшна модель стану проекту вщображаеться в потоках документiв. Оскiльки в кшцевому рахунку всi iнформацiйнi зв'язки в проект здiйснюються з метою отримання продукту з встановленими показниками усшшносп, документи проекту повинш вщображати також його сутнiсть, показники його життестшкосп, що i е штегруючим фактором для учасникiв проекту.
Отже, для забезпечення результативност та ефективносп комушкаци документи проекту повиннi складатись з двох складових частин: константноТ -вщображення сутностi проекту на даний момент часу та змшноТ - вщображення сутностi даного сокомушканту на даний момент часу. В потоц документiв по проекту повинна спостер^атись послiдовнiсть вiд початкових до останшх в ланцюжках до продукту проекту саме в константнш Тх частинi: мета кожного наступного документу в потоц повинна вiдповiдати змюту управлiнського впливу попереднього. В свою чергу, константна частина документу формуеться зпдно мел та загальним правилам розвитку тексту дтового документу [8].
Для описання означених складових документу доцтьно скористатись тезаурусним пщходом [9,10], зпдно до якого перша складова буде виражатись шформативними маркерами проектного тезаурусу та являти собою такий показник якосп документу, як шформацшна емкють; друга складова вщповщае показникам шформативносп, модальностi та iншим, що мають рацiональнi обмеження в умовах проекту (детальнее розгляданi в робот [5]).
Висновки та перспективи. Основы положення теори несиловоТ взаемодп е фундаментом для побудування комплексно! моделi комушкаци в проектк
Прогнозування результату сприйняття документа даним рецишентом та константноТ частини наступного документу в потоц до мнцевого продукту проекту дозволить досить ч^ко обчислювати показники якосп документiв проекту за допомогою програмного засобу, що значно пщвищить результативнiсть та ефективнiсть проектних комушкацш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бушуев С.Д., Войтенко О.С. Розвиток методолопй управл1ння проектами // Тези доповщей II м1жнародноТ конференц1Т «Управл1ння проектами у розвитку сусптьства. Управл1ння проектами в1д бачення до реальность. - К.: КНУБА, 2005. - С.18-20.
2. Медведева О.М. Поняття ефективност1 документа в управлшш процесами // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля,2004. - № 1(9). - С. 80-87.
3. Медведева О.М. Психологмна концепц1я документа в управл1нн1 проектами // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля,2004. - № 3(11). - С.93-100.
4. Медведева О.М. Формування якост1 документац1Т проекту: тезаурусний пщхщ// Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2004. - № 4(12). - С.50-60.
5. Медведева О.М. Моделювання якост1 проектноТ документац1Т // Управл1ння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 1(13). - С. 74-84.
6. Тесля Ю.Н. Применение модели несилового (информационного) взаимодействия и псевдофизических логик к построению интеллектуальных систем управления проектами // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2004. - № 2(10). - С. 25-35.
7. Тесля Ю.М. Несиловое взаимодействие: Монография. - К.: Кондор, 2005. - 196 с.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
8. ДСТУ 4163-2003. Державна уыфкована система оргаызацшно-розпорядчоТ документаци. Вимоги до оформлення документ. - К.: Держстандарт УкраТни. - 2003. - 60 с.
9. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях: Монография. - М.: МГУ, 1995. -223 с.
10. Бирюков Б.В., Воробьев Г.Г. Тезаурусный подход к коммуникативным процессам и документальная информация. - В кн.: Информация и управление. Философско-методологические аспекты. - М.: Наука, 1985. - С.47-69.
Стаття надмшла до редакцп 23.05.2005 р.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 2(14)
7
