CC BY
9
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-185-187 УДК 611.843.1 — 018.1:615.212.7] - 08(7)
ПРОЯВИ ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н У ШАРАХ С1ТК1ВКИ ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЬ ТИЖН1В ОПЮ1ДНОГО ВПЛИВУ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
E-mail: orusia75@gmail.com
У представлений нами po6oTi була поставлена мета вивчити появу та прояви патоморфолопчних анпо - та нейроретинопатш на rai хрошчного впливу терапевтичних доз ошо'щного анальгетика. Поставлена мета була досягнута за допомогою використання гiстологiчноi методики вiзуалiзацiI сiткiвки. Гiстологiчнi препарати готували за загальноприйнятою методикою з використанням барвникiв гематоксилш, еозин, та (азан) за методикою Гайденгайна. Результати дослщження у майбутньому дозволять сформувати патоморфолопчну базу, яка може бути використана з метою проведення порiвняльноI характеристики шарiв атювки та ланок II гемомкро-циркуляторного русла в нормi з даними термшв експериментального опiоIдного впливу та результатами корекцй. Вказане вище в подальшому надасть можливiсть розробити методи оптимально! корекцй анпо - та нейроретинопатш, яю виникли в результат опiоIдного впливу.
Ключов! слова: спювка, щур, опю'Щ, гемомкроциркуляторне русло.
Дане дождження е фрагментом НДР «Структурна оргатзащя, ангюархтектотки та антропометричт oco6nneocmi оргашв у внутршньо та позаутробному перюдах розвитку, за умов екзо - та ендопатогених факторiв» (№ державно!реестраци 0115U000041).
Незважаючи на те, що у доступнш л1тератур1 юнують пращ у яких шдшмаеться питания щодо патоморфолопчних наслщюв опiоIдиоI iитоксикацiI [1 - 4] i дос до юнця не висв^леним е питання, що стосуеться вливу отощнох' iитоксикацiI на ланки гемом1кроциркуляторного русла та шари штювки. Особливо щкавим е питання патолопчних прояв1в у шарах ситавю та ланках гемомшроциркуляторного русла у поверхневш та глибокш сгтщ штювки та наслщки цього впливу. Зокрема, у патоморфологп цього питання щкавим е поетапшсть наростання змш у шарах штювки та ix глибина з паралельно виникаючими змшами у ланках гемомшроциркуляторного русла, що е патоморфолопчним субстратом анпо - та нейроретинопатш [4]. В подальшому ретельне вивчення даноI проблеми дасть можливють вщповюти на питання вибору термша корегуючого впливу.
Враховуючи вищезазначене, вважаемо, що дане дослщження е актуальним як з точки зору морфологи, так i з точки зору експериментальноI та практичиоI офтальмологи.
Метою роботи було вивчити появу та прояви патоморфолопчних анпо- та нейроретинопатш на rai хрошчного впливу терапевтичних доз ошощного анальгетика. Ц дослщження в подальшому можуть бути використаними для розробки методiв оптимальиоI корекцй анпо- та нейроретинопатш, яю виникли внаслщок опiоIдного впливу.
Матерiал та методи дослщження. Матерiалом дослiджения слугували статево зрiлi, безпороднi щури-самцi в юлькост 15 - ти тварин, масою 270 г, вiком 5,0 мюящв. Тваринам проводили iн'екцiI препарату налбуфш дом'язово, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10 -11 година ранку) впродовж 42 дiб. Початкова доза налбуфшу впродовж перших 2 - х тижшв становила 0,212 мг/кг, наступних 2 - х (II - IV тижня ) - 0,225 мг/кг, наступна (IV - VI тижня ) -0,252 мг/кг, наступна (VI - VIII тижня) - 0,260 мг/кг, а в продовж (VIII - X тижня ) - 0,283 мг/кг. Таким чином, створювали умови хрошчного ошощного впливу [4].
Тварини подшеш на 2 групи. 1- а група тварин отримувала налбуфш протягом 70 дiб з наступним забором матерiалу дослщження (юнець 10 тижня експериментального ошощного впливу); 2- а група контрольна, яка протягом 70 дiб отримувала ш'екцп фiзiологiчного розчину дом'язево в одному промiжку часу (10 - 11 година ранку). Yd тварини знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування та вс iншi манiпуляцiI проводилися iз дотриманням положень "€вропейськоI конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шьших наукових цшей" [Стразбург, 1986], "Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах", ухвалених Першим Нацiональним конгресом з бюетики [Кшв, 2001], Закону Украши № 3447 - IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження». Комiсiею з бiоетики Львiвського нащонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведенi науковi дослщження вщповщають етичним вимогам згiдно наказу МОЗ Украши № 231 вщ 01. 11. 2000 року (протокол № 10 вщ 26.12. 2011року), (протокол №2 вщ 20 лютого 2012 року). Перед проведенням забору прижиттево матерiалу тварин присипляли внутршньоочеревинним введенням тiопенталу натрiю (з розрахунку 25 мг/1кг). Як матерiал для мшроструктурного дослiджения використали очнi яблука щурiв отриманi методом посмертноI енуклеацп з подальшим врахуванням збереження топографiчного спiввiдношения оболонок ока. Виготовляли пстолопчш зрiзи товщиною 5 - 7 мкм. Пстолопчш препарати готували
© Е. В. Пальтов, О. А. Ковалишин, 2018
185
за загальноприйнятою методикою з використанням барвника гематокситну, еозину та азану за методом Гайденгайна [5]. Мжроскошчш дослщження та фотографування препарата здiйснювали за допомогою мжроскопа МБ1 - 1 i цифровим фотоапаратом Меои Б 3100.
Рис. 1. Сггювка щура через десять тижшв введення ошо'1ду: 1 перицелюлярний набряк у внутршньому ядерному шарi; 2- ядра амакринових клггин та лiмфоцити у внутршньому сiтчастому шарi; 3-перицелюлярний набряк та мжрокютозш порожнини у нервоволокнистому шарь Заб. азаном Зб.: х 400.
Рис. 2. Сггювка щура через десять тижшв введення опющу: 1-розширеш промiжки мiж ядрами у зовшшньому ядерному шарi; 2 - перицелюлярний набряк у внутршньому ядерному шарц
3- карiопiкноз фотосенсорних та амакринових клгган;
4- мiкрокiстозна дегенерацiя зовшшнього сiтчастого шару. Заб. азаном Зб.: х1000.
Результати дослщження та Тх обговорення. В результат! проведеного нами мжроскошчного дослщження структурно!' оргашзаци шар1в сгтювки щура через десять тижшв переб1гу експерименту цитоплазма шгментних ештелюцит1в (I) просвплена, мютить вакуоль На окремих дшянках сгтювки ядра шгментного ештелго л1зоваш (карюл1зис), цитоплазма розпадаеться на окрем1 фрагменти або спчасту масу (плазморексис), а в окремих клгганах цитоплазма розплавлена. М1ж групами фотосенсорних клгган (II) виявлено просвплення, з формуванням мжрокютозних порожнин. У таю дшянки перемщуються ядра фотосенсорних клгшн, як це показано на рис. 1. У зовшшньому пограничному шар1 (III) на цьому термш1 експерименту ознак патологи не виявлено. У зовшшньому ядерному шар1 (IV) збшьшуеться кшькють зморщених ядер неправильно!' форми, як це видно на рис. 2. Кшькють ряд1в ядер зовшшнього ядерного шару сгтювки в дшянщ диска зорового нерва змшюеться 1 становить 4-8. Сл1д зазначити, що некротичш змши ядер фоторецептор1в супроводжуються змшами !х аксошв та зовшшшх дшянок фотосенсорних клгган, що проявляеться формуванням мжрокютозних порожнин у зовшшньому спчастому шар1 та руйнуванням, вкороченням зовшшшх дшянок фоторецептор1в, а подекуди 1 розшаруванням внутршшх дшянок фоторецептор1в.
1^311 VI
к ?
Шт *
тШшз
нд
тш ■«
т\ ш ^ПР*- >11 ■ 1
Рис. 4. Сiткiвка щура через десять тижшв введення ошо'1ду: 1- мжрокютозна порожнина на межi ганглiонарного та нервоволокнистого шарiв; 2- лiмфоцити у внутршньому сiтчастому та нервоволокнистому шарах. Заб. азаном Зб.: х 1000.
Рис. 3. Сптавка щура через десять тижшв введення ото'1ду:
1- нещшьне розташування ядер у внутршньому ядерному шарi;
2- мжрокютозна дегенеращя зовнiшнього сiтчастого шару; 3-окремi пiкнотичнi ядра у внутршньому ядерному шарi; 4-перемiщення ядер амакринових клгган у внутршнш спчастий шар. Заб. азаном Зб.: х1000.
Кшькють перемщених ядер бшолярних клгшн у зовшшнш спчастий шар (V) значно зростае. У деяких дшянках внутршнього ядерного шару (VI) з'являються пром1жки, незаповнеш ядерними частинами клгган. Подекуди ядра амакринових клгган занурюються у внутршнш спчастий шар. Виявлено ядра бшолярних та амакринових клгган у сташ карюшкнозу та карюрексису.Судини, як розмщенш на меж1 м1ж внутршшм ядерним та внутршшм спчастим шарами мають збшьшеш просвгга, переповнеш кров'ю. В окремих дшянках навколо ядер нервових
клгтин внутршнього ядерного шару формуються значш просв^лення (перицелюлярний набряк), як це показано на рис. 3.
У внутршньому штчастому шарi (VII) виявлено перемiщенi ядра амакринових клiтин, а також лiмфоцити. У ганглiонарному шарi (VIII) виявлено дiлянки, в яких ганглюнарш клiтини не формують суцшьного шару, розмiщенi досить вiддалено одна вщ одно!. Деякi ядра неправильно! форми, зморщеш (караопiкноз), при зафарбуванш азаном набувають iнтенсивно червоного кольору. Цитоплазма в таких кл^инах нерiвномiрно зафарбована, збираеться в окремi грудки. На межi з нервоволокнистим шаром подекуди формуються мiрокiстознi порожнини, як це видно на рис. 4.
Кашляри гаглюнарного шару зi збшьшеними просвiтами, переповненi кров'ю. Ендотелiй капiлярiв з ознаками набряку, подекуди спостерпаеться пролiферацiя ендотелiоцитiв. Цитоплазма окремих ендотелюцш!в нерiвномiрно зафарбована, набрякла з ознаками гшерпдратацй, мае зернисту консистенцiю. Стшки капiлярiв набряклi, нерiвномiрно потовщенi. Сполучна тканина нервоволокнистого шару (IX) з виразними ознаками набряку. У внутршньому пограничному шарi (X) колагеновi волокна нерiвномiрно набряклi з явищами розволокнення.
Десятитижневий експериментальний отощний вплив зумовлюе вакуольну дистрофiю та некротичнi змши пiгментного епiтелiю, руйнування фотосенсорних клгтин, мiкрокiстозну дегенерацiю зовнiшнього сiтчастого шару, вогнищевi некротичнi змiни ганглiонарних клгтин та клiтин внутрiшнього ядерного шару, деструктуризащю гемомiкроциркуляторного русла сiткiвки.
Перспективи подальших розробок полягають у тому, що отриманi нами результати патоморфолопчних проявiв у шарах сiткiвки впродовж десяти тижшв ошо1дного впливу в подальшому можуть бути використанi з метою проведення порiвняльноl характеристики, що стосуеться динамши наростанння патоморфологiчних змш у шарах сiткiвки при короткотривалш та довготривалiй дп малих доз ошо^дав, що в подальшому дасть можливють розробити методи оптимально! корекцй ангiо - та нейроретинопатiй, що виникли в результат ошо1дного впливу.
1. Raetska L.V. Trends in the spread of drug addiction in Ukraine. Fight against organized crime and corruption .- 2008; 318.
2. Treshchinsky IS, Kharchenko LA, Usenko VA. Some questions of drug addiction and substance abuse in Ukraine [Text]. Provisor. 1998; 4: 15-17.
3. Paltov E, Kryvko Y, Fik V, Vilkhova I, Ivasivka Kh, Pankiv M et al. Dynamics of the onset of pathological changes in the retinal layers at the end of the first week of opioid exposure. Deutscher Wissenschaftsherold. German Science Herald. 2016; 2: 30 - 33.
4. Patent №76565 Ukraine. Method of modeling of chronic opioid influence. E.V. Paltov, V.B. Fick, I.V. Vilkhova, R.M. Onisco, O.S. Fitkalo, Yu.Ya. Kryvko; Applicant and patent holder Danylo Halytsky Lviv National Medical University; published 01. 01. 2013; Bull. №1.
5. Romeys B. Microscopic technique. - M.: Medicine. 1953; 71 - 72.
ПРИЗНАКИ ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В СЛОЯХ СЕТЧАТКИ ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЬ НЕДЕЛЬ ОПИОИДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ
В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Пальтов Е.В., Ковалишин О.А., Фик В.Б., Кривко Ю.Я., Панкевич Л. В.
В представленной нами роботе была поставлена цель изучить возникновение и проявления патоморфологических ангио - и нейроретинопатий на фоне хронического воздействия терапевтических доз опиоидного анальгетика. Проставленная цель была достигнута при помощи использования гистологической методики визуализации сетчатки. Гистологические препараты готовили по общепринятой методике с использованием красителей гематоксилин, эозин, и (азан) по методу Гайденгайна. Результаты исследования в будущем позволят сформировать патоморфологическую базу, которая может быть использована с целью проведения сравнительной характеристики слоев сетчатки и звеньев ее гемомикроциркуляторного русла в норме с данными сроков экспериментального опиоидного воздействия и результатами коррекции. Изложенное выше в дальнейшем даст возможность разработать методы оптимальной коррекции ангио -и нейроретинопатий, которые возникли в результате опиоидного воздействия.
Ключевые слова: сетчатка, крыса, опиоид, гемомикроциркуляторное русло.
Стаття надшшла: 17.01.18 р.
MANIFESTATIONS OF PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN RETINAL LAYERS AFTER TEN WEEKS OF OPIOID EXPOSURE IN THE EXPERIMENT Paltov Ye.V., Kovalishin O.A., Fik V.B., Krivko Yu.Ya., Pankevych L.V.
The present work was aimed to study the appearance and manifestations of pathomorphological angio- and neuroretinopathy against the background of chronic effects of therapeutic doses of opioid analgesics. The purpose was achieved using the histological method of visualization of the retina. Histologic preparations were prepared according to the generally accepted method with the use of dye hematoxylin, eosin, and (azan) according to the method of Heidenghain. The results of the study in the future will allow the formation of a pathomorphological basis that can be used to perform a comparative characterization of the retina layers and its microcirculatory bloodstream in norm with the data of the experimental opioid effects and the correction results. The above will further provide an opportunity to develop methods for optimal correction of angio- and neurotrophic retinopathy that have arisen as a result of opioid exposure.
Key words: retina, rat, opioid, microcirculatory bloodstream.
Рецензент: Старченко I.I.
