Научная статья на тему 'Провідні чинники впливу на стан соціально-психологічного клімату в колективі медичних працівників'

Провідні чинники впливу на стан соціально-психологічного клімату в колективі медичних працівників Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
431
31
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОЦіАЛЬНО-ПСИХОЛОГіЧНИЙ КЛіМАТ / МЕДИЧНі ПРАЦіВНИКИ / ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я / КАДРОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ / THE SOCIO-PSYCHOLOGICAL CLIMATE / HEALTH CARE WORKERS / HEALTH CARE INSTITUTION / PERSONNEL MANAGEMENT

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Вежновець Т. А.

Цель исследования состояла в определении ведущих факторов, которые позитивно или негативно влияют на состояние социально-психологического климата в коллективе медицинских работников учреждений здравоохранения. Проведено психологическое исследование социально-психологического климата 152 медицинских работников двух больниц Херсонской области (№ 1, n=80; № 2, n=72). Установлено, что уровень самооценки климата в учреждении № 1 был достоверно ниже, чем в учреждении № 2 (р<0,007). Причем эти два учреждения достоверно отличались по стажу совместной работы медицинских работников (р<0,05) и по руководящему стажу главных врачей. В учреждении № 1 работали медицинские работники с меньшим совместным стажем работы и его возглавлял главный врач с меньшим руководящим стажем. По мнению медицинских работников двух учреждений, наибольшее позитивное влияние на состояние климата имеет фактор «интересная и содержательная работа», «внимательное отношение руководителя», «отношения с коллегами», наибольшее негативное влияние «неудовлетворительный стиль управления» «напряженные отношения в коллективе», «отсутствие материальной мотивации», «плохие условия труда». Каждому коллективу присуща своя комбинация факторов, которые положительно или отрицательно влияют на состояние климата. Установлено, что в зависимости от стажа работы главного врача и стажа совместной работы сотрудников ведущими факторами, которые влияют на климат в коллективе, являются «внимательное отношение руководителя» и «взаимоотношения с коллегами». Чем больше стаж работы руководителя, тем больше он будет влиять на состояние климата в коллективе. Чем меньше стаж совместной работы сотрудников, тем больше «взаимоотношения с коллегами» будет влиять на его состояние. Оценка персоналом состояния социально-психологического климата и его факторов может быть индикатором эффективности кадрового менеджмента в учреждении здравоохранения.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The aim of the research was to identify the major factors that can positively or negatively effect the state of the socio-psychological climate in the medical team of healthcare institutions. The psychological study of the social-psychologic climate of 152 health care workers of two hospitals of Kherson region (N 1, n=80; N 2, n=72) was conducted. It is established that the level of self-esteem of climate in the institution №1 was significantly lower than in institution N 2 (р<0,007). Moreover, these two institutions differed significantly by experience of joint work of health workers (р<0.05) and length of service of the head physicians. Health care workers with less joint work experience have been working in the institution N 1, and it was headed by the head physician with less leading experience. By the opinion of health workers of both institutions, such factors as "interesting and meaningful work", "attentive head", "relations with colleagues", have the most positive impact on the state of climate the most negative influence "unsatisfactory management style", "tensions in the team", "lack of financial motivation", "poor working conditions". Each team has its own combination of factors that positively or negatively affect the state of the climate. It is established, that depending on the work experience of the head physician and the work experience of joint work of employees, the main factors that affect the climate in the team are "attentive manager" and "relationships with colleagues". The more work experience of the leader, the more it will affect the state of the climate in the team. The less experience of joint work of employees, the more "relationship with colleagues" will affect its condition. Evaluation of the state of socio-psychological climate and its factors by the personnel may be the indicator of efficiency of personnel management in the health care institution.

Текст научной работы на тему «Провідні чинники впливу на стан соціально-психологічного клімату в колективі медичних працівників»

УДК 616-051:159.922.27

Т.А. Вежновець ПРОВ1ДН1 ЧИННИКИ ВПЛИВУ

НА СТАН СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНОГО КЛ1МАТУ В КОЛЕКТИВ1 МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В

Нацюнальний медичний утверситет ím. О.О. Богомольця

кафедра менеджменту охорони здоров Уя

(зав. - д. мед. н., проф. В.Д. Парт)

вул. Якубовського, 6, Кигв, 03191, Украта

Bogomolets National Medical University

Department of Health Management

Yakubovskogo str., 6, Kyiv, 03191, Ukraine

e-mail: managementnmu@gmail. com

Ключовi слова: соцгально-психологгчний клгмат, медичш працгвники, заклад охорони здоровья, кадровий менеджмент

Key words: the socio-psychological climate, health care workers, health care institution, personnel management

Реферат. Ведущие факторы влияния на состояние социально-психологического климата в коллективе медицинских работников. Вежновец Т.А. Цель исследования состояла в определении ведущих факторов, которые позитивно или негативно влияют на состояние социально-психологического климата в коллективе медицинских работников учреждений здравоохранения. Проведено психологическое исследование социально-психологического климата 152 медицинских работников двух больниц Херсонской области (№ 1, n=80; № 2, n=72). Установлено, что уровень самооценки климата в учреждении № 1 бъш достоверно ниже, чем в учреждении № 2 (р< 0,007). Причем эти два учреждения достоверно отличались по стажу совместной работы медицинских работников (р<0,05) и по руководящему стажу главных врачей. В учреждении № 1 работали медицинские работники с меньшим совместным стажем работы и его возглавлял главный врач с меньшим руководящим стажем. По мнению медицинских работников двух учреждений, наибольшее позитивное влияние на состояние климата имеет фактор «интересная и содержательная работа», «внимательное отношение руководителя», «отношения с коллегами», наибольшее негативное влияние - «неудовлетворительный стиль управления» «напряженные отношения в коллективе», «отсутствие материальной мотивации», «плохие условия труда». Каждому коллективу присуща своя комбинация факторов, которые положительно или отрицательно влияют на состояние климата. Установлено, что в зависимости от стажа работы главного врача и стажа совместной работы сотрудников ведущими факторами, которые влияют на климат в коллективе, являются «внимательное отношение руководителя» и «взаимоотношения с коллегами». Чем больше стаж работы руководителя, тем больше он будет влиять на состояние климата в коллективе. Чем меньше стаж совместной работы сотрудников, тем больше «взаимоотношения с коллегами» будет влиять на его состояние. Оценка персоналом состояния социально-психологического климата и его факторов может быть индикатором эффективности кадрового менеджмента в учреждении здравоохранения.

Abstract. The major factors of influence on the socio-psychological climate in the team of health care workers. Vezhnovets T.A. The aim of the research was to identify the major factors that can positively or negatively effect the state of the socio-psychological climate in the medical team of healthcare institutions. The psychological study of the social-psychologic climate of 152 health care workers of two hospitals of Kherson region (N1, n=80; N 2, n=72) was conducted. It is established that the level of self-esteem of climate in the institution №1 was significantly lower than in institution N 2 (р<0,007). Moreover, these two institutions differed significantly by experience ofjoint work of health workers (р<0.05) and length of service of the head physicians. Health care workers with less joint work experience have been working in the institution N1, and it was headed by the head physician with less leading experience. By the opinion of health workers of both institutions, such factors as "interesting and meaningful work", "attentive head", "relations with colleagues", have the most positive impact on the state of climate the most negative influence — "unsatisfactory management style", "tensions in the team", "lack offinancial motivation", "poor working conditions". Each team has its own combination of factors that positively or negatively affect the state of the climate. It is established, that depending on the work experience of the head physician and the work experience of joint work of employees, the main factors that affect the climate in the team are "attentive manager" and "relationships with colleagues". The more work experience of the leader, the more it will affect the state of the climate in the team. The less experience ofjoint work of employees, the more "relationship with colleagues" will affect its condition. Evaluation of the state of socio-psychological climate and its factors by the personnel may be the indicator of efficiency ofpersonnel management in the health care institution.

17/ Том XXII/ 2

133

Головна мета дiяльностi будь-якого закладу охорони здоровя полягае у забезпеченш яюс-ного надання медично1' допомоги пацiентам. Досягти зазначено1' мети можливо лише з медич-ним персоналом, який мае високий рiвень про-фесiоналiзму та який здатний працювати в ко-мандi [6]. Медичш працiвники, працюючи разом у команд^ формують певний сощально-психоло-пчний клiмат у колективi.

Соцiально-психологiчний ктмат - це емощй-нi мiжособистiснi стосунки мiж членами колек-тиву, що формуються на основi симпати, ште-ресiв, цiнностей, схильностей та сприяють або перешкоджають продуктивнiй сшльнш дiяль-ностi i всебiчному розвитку особистост в групi [2]. Цей ктмат може бути сприятливим або пере-шкоджаючим для продуктивно!' стльно! дiяль-ностi та всебiчному розвитку особистост в групi.

Стан сощально-психолопчного клiмату в ко-лективi залежить вiд багатьох чинникiв. Так, на думку росшського психолога Б.Д. Парипна, со-цiально-психологiчний клiмат колективу залежить вщ вiдчуття задоволеностi умовами пращ та життя, вiд стилю управлшня в органiзацiï та наявност в колективi спецiалiстiв рiзних рiвнiв професiйноï майстерностi, чисельностi групи, часу спiльноï трудовоï дiяльностi, особливостей статево-вiковоï структури групи, вiд наявностi неформальноï групи в колективi, ступеня авто-номностi групи та психологiчноï сумюност членiв колективу [4,5].

Значну роль у формуванш сприятливого со-щально-психолопчного клiмату вiдiграе стиль управлiння та особистюш якостi керiвника закладу [6, 7,9]. Зазначене зумовлено тим, що за визначенням Peter G. Northouse лщерство - це «процес, за допомогою якого людина впливае на групу ошб для досягнення спшьно1' мети" [10]. Вiдомо, що яюсть взаемовщносин з лiдерами впливае на задоволешсть працiвникiв роботою [8].

Керiвник закладу охорони здоровя, як лщер, повинен вмiти створювати сприятливий со-цiально-психологiчний клiмат у колективi для професiйного розвитку персоналу та забезпечен-ня високо1' якостi надання медично1' допомоги. Саме тому керiвник ЗОЗ повинен розумiти за-кономiрностi створення такого клiмату в ко-лективi та вмiти визначати чинники, яю на нього впливають.

Мета дослщження полягала у визначеннi провщних чинникiв, якi позитивно чи негативно впливають на стан сощально-психолопчного ктмату в колективi за результатами психоло-гiчного тестування та анкетування медичних працiвникiв ЗОЗ.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Проведено опитування медичних пращвниюв та дослiдження стану соцiально-психологiчного ктмату в двох ЗОЗ Херсонсько! област кому-нально! форми власностi, як надають стащо-нарну медичну допомогу.

Дослщження було проведено за методикою Р. Немова «Сощально-психолопчна самоощнка колективу» та опитування за анкетою ощнки стану сощально-психолопчного ^мату в колектив^ розроблено! фаивцями кафедри менеджменту охорони здоровя Нацiонального медичного ушверситету iменi О.О. Богомольця [3].

Стан сощально-психолопчного ктмату за методикою Р. Немова був ощнений вiд 1 до 10 балiв за показниками: вщповщальнють, колек-тивiзм, згуртованiсть, контактшсть, вiдкритiсть, органiзованiсть та iнформованiсть. Анкета ощнки стану сощально-психолопчного ^мату та чинниюв, якi на нього впливають, складалася з 19 питань, з яких одне питання стосувалося загально! ощнки стану сощально-психолопчного ктмату в колектив^ 10 питань - ощнки пози-тивних чинникiв та 8 питань - ощнки негативних чинниюв, якi впливають на його стан. Ощнка кожного питання респондентами здшснювалася за 10-бальною шкалою. Надшнють анкети була перевiрена шляхом розрахунку коефщента Альфа Кронбаха (а=0,86).

У дослщженш брали участь 80 медичних пращвниюв ЗОЗ № 1 та 72 медичних пращвниюв ЗОЗ № 2. Критерieм включення медичних пра-цiвникiв був стаж роботи у вщдшенш закладу бiльше 1 року. Розподш медичних працiвникiв у групах двох закладiв, якi брали участь у до-слiдженнi, за вшом, стажем, статтю та посадами в щлому вiдповiдаe генеральнiй вибiрцi.

Отримаш результати були обробленi з ви-користанням критерiю Стьюдента, поправки Бонферрош для множинних порiвнянь, коеф> щенпв згоди Пiрсона (%2) та лшшно! кореляцп Пiрсона (гр).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Проведений аналiз яюсного складу груп медичних працiвникiв двох закладiв, якi брали участь у дослщженш та опитуваннi, свiдчить, що групи достовiрно не вiдрiзнялися за розподшом працiвникiв за статтю та медичними посадами (табл. 1) за коефщентом згоди Пiрсона х2 (р>0,05).

Проте зазначенi групи достовiрно вiдрiзня-лися за середнiм вiком (ЗОЗ № 1 - 42,22±1,53 р., ЗОЗ № 2 - 51,56±0,93 р., 1=5,33, р<0,007) та середнiм стажем спшьно! роботи в закладi (ЗОЗ № 1 - 16,71±1,42 р., ЗОЗ № 2 - 26,89±1,04 р., 1=5,99, р<0,007). Група медичних пращвниюв

ЗОЗ № 1 мала достовiрно менший середнш вiк та середнiй стаж спшьно! роботи, нiж група ЗОЗ № 2 (р<0,007). Крiм того, керiвники цих ЗОЗ мали рiзний стаж роботи на керiвнiй посад^ а саме: керiвник ЗОЗ № 1 - 3 роки, керiвник ЗОЗ № 2 - 24 роки.

Отже, групи медичних працiвникiв, яю брали участь у дослiдженнi та опитуванш, були од-норiднi за статевим розподшом, за розподiлом за

медичними посадами. Групи були рiзними за середшми значеннями вiку медичних пращв-никiв та стажу роботи. Крiм того, колективи очо-лювали керiвники з рiзним стажем роботи на ке-рiвнiй посадi в закладг Тобто вiк, стаж медичних пращвниюв та досвiд роботи на керiвнiй посадi керiвника закладу ймовiрно були тими чинниками, якi впливали на оцiнку стану клiмату в колективг

Таблиця 1

Розпод1л медичних пращвник1в, як1 брали участь у дослщженш та опитуванн1, за статтю та медичними посадами (%)

Розподш за статтю Розпод1л за медичними посадами

Заклад

частка жчмок (%) частка чолов1к1в (%) частка медичних сестер (%) частка лжарш (%)

ЗОЗ №1 ЗОЗ №2

Х2

58 62

42 38

52 62

48 38

/2=2,14, х2крит=3,84, р > 0,05

X2 =2,03, х2крит =3,84, р > 0,05

Аналiз стану сощально-психолопчного ктма-ту за методикою Р. Немова «Сощально-психо-лопчна самооцiнка колективу» в групах медичних пращвниюв двох закладiв свщчить про те, що рiвень оцiнок всiх показникiв у груш ЗОЗ № 1 був достовiрно менший, шж у групi ЗОЗ № 2 (р<0,007) (табл. 2).

Тобто медичнi працiвники ЗОЗ № 1 прше оцiнили стан ктмату в колективi, нiж медичнi пращвники ЗОЗ № 2. Проте профшь середнiх значень показникiв клiмату в двох групах майже однаковий: найбшьше середне значення мае показник шформованосп та контактностi, а найменше - згуртованосп.

Таблиця 2

Характеристика середшх значень показник1в соц1ально-психолог1чного кл1мату в двох ЗОЗ за методикою Р. Немова (М±т)

Назва

Показники (у балах)

закладу ввдповвдаль-н1сть колектив1зм згуртоватсть контактн1сть в1дкрит1сть орган1зова-н1сть 1нформова-н1сть

№1 2,72±0,34 2,52±0,3 1,6±0,3 3,12±0,4 2,82±0,4 3,3±0,4 4,02±0,47

№2 5,78±0,29 5,17±0,2 3,42±0,3 6,68±0,3 5,82±0,3 6,51±0,3 7,94±0,25

t -5,61 -5,75 -3,56 -5,76 -5,37 -5,37 -6,5

р* <0,007 <0,007 <0,007 <0,007 <0,007 <0,007 <0,007

Примака: *р з поправкою Бонферрош - а/7=0,05/7 =0,007, р<0,007.

За анкетою оцiнки стану сощально-психоло-гiчного клiмату та чинникiв, яю на нього впли-вають, встановлено, що загальна ощнка клiмату в груш медичних пращвниюв ЗОЗ № 1 до-стовiрно нижча, шж у групi ЗОЗ № 2 (ЗОЗ № 1 -

7,4±0,2 балла, ЗОЗ № 2 - 8,22±0,2 балла, 1=2,9, р<0,01). Крiм того, за цiею анкетою були ощнеш чинники, якi, на думку респондент, позитивно впливають на стан сощально-психолопчного ктмату в колективi (табл. 3).

17/ Том XXII/ 2

135

Таблиця 3

Оцшки медичними пращвниками чинникчв, як позитивно впливають на стан соцiально-психологiчного клiмату в колективi за результатами анкетування (М±т)

Чинники Оцшки медичними пращвниками t р*

ЗОЗ №1 ЗОЗ №2

Умови пращ 7,70±0,30 7,48±0,25 0,9 >0,005

Розм1р зароб1тно1 плати 6,63±0,41 6,30±0,30 0,64 >0,005

Взаемоввдносини з колегами 8,45±0,21 7,70±0,20 2,50 <0,005

Стльш святкування в колектив1 5,69±0,20 6,55±0,20 3,03 <0,005

Ц1кава та зм1стовна праця 8,0±0,28 8,24±0,22 0,69 >0,005

Уважне ставлення кер1вника 7,75±0,20 8,50±0,20 2,69 <0,005

Стиль управлшня кер1вника 7,32±0,33 7,55±0,25 0,55 >0,005

В1дчуття стаб1льност1 в робоп 7,50±0,20 8,21±0,20 2,54 <0,005

Заохочення 5,32±0,45 6,08±0,37 1,30 >0,005

Популярн1сть лтсарт 7,20±0,20 8,22±0,20 2,50 <0,005

Примiтка: *р з поправкою Бонферрош - а/10=0,05/10=0,005, р<0,005.

Анатз результатов опитування свщчить про наявшсть достов1рних вщмшностей в ощнщ 5 чинниюв позитивного впливу на стан сощально-психолопчного ктмату в групах медичних пра-щвниюв ЗОЗ № 1 та ЗОЗ № 2, а саме: «взаемовщ-носини в колективЬ», «уважне ставлення кер1в-ника», «спшьш святкування в колективЬ», «вщ-чуття стабшьност в роботЬ» та «популярнють л1карш». Вказаш чинники в груш медичних пра-щвниюв ЗОЗ № 1 мають достов1рно нижч1 се-редш значення, шж у груш медичних пращв-ниюв ЗОЗ № 2 (р<0,005). Тобто медичш пращв-ники ЗОЗ № 2 достов1рно бшьше ощнили вплив цих чинниюв на стан сощально-психолопчного ктмату в колектив^ шж медичш пращвники ЗОЗ № 1 (р<0,005).

Найбшьший вплив на стан сощально-психо-лопчного ктмату в колектив1 на думку медичних пращвниюв двох заклад1в, мае «щкава та змютовна праця» (ЗОЗ № 1 - 8,0±0,28 балла, ЗОЗ № 2 - 8,24±0,22 балла, р>0,005), «уважне ставлення кер1вника» (ЗОЗ № 1 - 7,75±0,20 балла, ЗОЗ № 2 - 8,50±0,20 балла, р>0,005), «взаемовщ-носини в колективЬ» (ЗОЗ № 1 - 8,45±0,21 балла, ЗОЗ № 2 - 7,70±0,20 балла, р>0,005).

Найменший позитивний вплив на стан со-щально-психолопчного ктмату в колектив^ на думку медичних пращвниюв двох заклад1в мають заохочення (ЗОЗ № 1 - 5,32±0,45 балла, ЗОЗ № 2 - 6,08±0,37 балла, р>0,005), сшльш святкування (ЗОЗ № 1 - 5,69±0,20 балла, ЗОЗ № 2 - 6,55±0,20 балла, р<0,005) та розм1р заро-б1тно! плати (ЗОЗ № 1 - 6,63±0,41 балла, ЗОЗ

№ 2 -6,3±0,3 балла, р>0,005). Тобто щ 3 чинники, що вщображають матер1альну складову впливу на кшмат у колектив^ на думку медичних пращв-ниюв, не мають суттевого впливу на його ощнку.

Отже, кожному колективу притаманна своя комбшащя чинниюв, яю позитивно впливають на стан сощально-психолопчного ктмату. У цього випадку для кожного колективу - це 7 чинниюв з 10 представлених. Для колективу ЗОЗ № 1 - це перераховаш за рейтингом впливовост таю чинники: «взаемовщносини в колективЬ», «щкава та змютовна праця», «уважне ставлення кер1вника», «умови пращ», «вщчуття стабшь-ност в роботЬ>, «стиль управлшня в колективЬ», «популярнють л1карш». Для колективу ЗОЗ № 2 - це «уважне ставлення кер1вника до шдлеглих», «щкава та змютовна праця», «популярнють л> карш», «вщчуття стабшьност в роботЬ», «взаемо-вщносини в колективЬ», «стиль управлшня в колективЬ», «умови пращ». Особливо привертае увагу те, що для колективу ЗОЗ № 1 найбшьший вплив на кл1мат мають взаемовщносини м1ж членами колективу, тод1 як для колективу ЗОЗ № 2 - уважне ставлення кер1вника.

Враховуючи, що кер1вники двох заклад1в мали р1зний стаж роботи на кер1внш посад1 в заклад1, отримаш результати ймов1рно вказують на вплив цього чинника на стан сощально-психолопчного ктмату в колективу В ЗОЗ № 2, де кер1вник закладу працюе на посад1 головного лшаря впродовж 24 роюв, такий чинник як «уважне ставлення кер1вника до шдлеглих» е головним ктматостворюючим чинником у

колективь У ЗОЗ № 1, де керiвник закладу працюе на посадi лише 3 роки, такого впливу немае, тому в цьому закладi можна говорити про головний ктматостворюючий чинник - «взаемо-вiдносини з колегами».

Крiм того, в ЗОЗ № 1 працюють медичш пра-цiвники, якi е достовiрно молодшими за пращв-никiв ЗОЗ № 2 та мають достовiрно менший стаж спшьно! роботи. Тому для них дуже важливим чин-ником е «взаемовiдносини з колегами», який для них е головним кшматостворюючим чинником.

Щодо особливостей впливу на стан ктмату керiвникiв двох закладiв, то його можна поясни-ти з погляду порушення «соцiального балансу рольових взаемовiдносин» у колективi мiж формальною роллю керiвника та його моральним правом на виконання ще! ролi на думку тд-леглих [1]. У ЗОЗ № 2 пращвники сприймають керiвника без конфлшту балансу ролей мiж його формальною роллю та його моральним правом на виконання ще! ролг Ймовiрно, зазначене зумовлене повагою до керiвника та сприйняттям його високого авторитету в колективг В той же час, у ЗОЗ № 1 пращвники сприймають керiвни-ка через конфлшт балансу ролей. Вони не сприймають його як керiвника, який мае моральне право на управлшня ними, завдяки нетривалому стажу роботи на керiвнiй посадi в колективь

Ймовiрно, що керiвник ЗОЗ № 2 е формаль-ним та неформальним лiдером у колектив^ який позитивно впливае на стан сощально-психоло-гiчного клiмату, на вiдмiну вiд керiвника ЗОЗ № 1. Тим паче, що в ЗОЗ № 2 рiвень всiх се-реднiх значень показникiв кшмату в колективi

(вiдкритiсть, контактнiсть, колективiзм, оргашзо-ванiсть, iнформованiсть, вiдповiдальнiсть та згуртовашсть) достовiрно вищий, нiж у ЗОЗ № 1.

Отже, стаж роботи на керiвнiй посадi головного лшаря ЗОЗ впливае на його авторитет-нiсть для шдлеглих та на стан сощально-пси-хологiчного клiмату в колективi. Керiвник залеж-но вiд свого стажу роботи може бути одним з ос-новних клiматостворюючих чинниюв у колективг

Крiм того, необхiдно зазначити, що аналiз чинникiв, якi впливають на стан клiмату, про-водився в двох закладах, як в^^знялися мiж собою не лише за стажем роботи керiвникiв, а й за вшом працiвникiв та стажем !х спiльно! роботи. Провщним у цьому випадку виступае чинник - стаж спшьно! роботи, а не вш медичних працiвникiв. Ймовiрно, що колективи, якi тривалий час спшьно працюють, мають бшьш сприятливий клiмат у закладi.

Аналiз ощнки негативного впливу чинникiв на стан сощально-психолопчного клiмату свщ-чить, що достовiрно! рiзницi в оцiнках негативного впливу чинниюв на стан сощально-психолопчного ктмату серед медичних пращв-никiв двох закладiв немае, за винятком чинникiв «незадовiльний стиль управлшня», «напруженш стосунки мiж колегами» та «вщсутшсть ма-терiально! системи мотиваци». При чому «неза-довшьний стиль управлiння» та «напруженнi стосунки мiж колегами» в групi медичних пра-цiвникiв ЗОЗ № 1 мають достовiрно вищi середнi значення, а «вщсутшсть матерiально! системи мотиваци» достовiрно менше значення, нiж у грут медичних працiвникiв ЗОЗ № 2 (р<0,007) (табл.4).

Таблиця 4

Ощнки медичними прац1вниками чинник1в, як негативно впливають на стан соц1ально-психолог1чного кл1мату в колектив1 ((М±т)

Чинники Оц1нки медичними пращвниками в балах t р*

ЗОЗ № 1 ЗОЗ № 2

Незaдовiльмий стиль управл1ння 5,55±0,30 4,52±0,25 3,28 <0,007

Поган1 умови прац1 4,41±0,59 4,75±0,33 0,16 >0,007

Напруженн1 стосунки в колектив1 5,15±0,20 4,21±0,20 3,35 <0,007

Част1 конфлжти 4,53±0,50 3,85±0,30 0,86 >0,007

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Висока плинн1сть кадр1в 4,19±0,46 4,0±0,30 0,33 >0,007

В1дсутн1сть матер1ально1 мотивац11 3,93±0,15 4,79±0,13 4,5 <0,007

В1дсутн1сть морально!" мотивац11 4,45±0,50 4,33±0,30 0,37 >0,007

Ввдсутнкть навчання персоналу 4,69±0,94 3,75±0,59 0,85 >0,007

Примака: *р з поправкою Бонферронi - а/8=0,05/8=0,007, Р<0,007.

17/ Том XXII/ 2

137

У рейтингу за р1внем негативного впливу на стан сощально-психолопчного ктмату в ЗОЗ № 1 лщируе чинник «незадовшьний стиль управлшня», «напружеш стосунки в колективЬ», а в ЗОЗ № 2 - «вщсутшсть матер1ально! мотивацп», «погаш умови пращ». Отже, для медичних пращвниюв ЗОЗ № 1 з достов1рно пршими по-казниками стану сощально-психолопчного кл> мату серед негативних чинниюв визначено «незадовшьний стиль управлшня в закладЬ» та «напруженш стосунки в колективЬ». Зазначене

свщчить про юнування певних проблем в уп-равлшш закладом, що ймов1рно зумовлено недостатшм стажем роботи на кер1внш посад1 кер1вника та несприйняттям колективом закладу його авторитету.

Результати корелящйного анал1зу в1ропдних зв'язюв м1ж загальною ощнкою стану сощально-психолопчного кл1мату та чинниками, яю на думку медичних пращвниюв впливають на його стан, представлено в таблищ 5.

Таблиця 5

Коефщ^ити лiнiйноl кореляцп Шрсона (гр) м1ж загальною оцiнкою стану соцiальио-психологiчиого клiмату та чинниками, як на нього впливають за результатами опитування

Чинники Коефщенти кореляцп (критичне значення гр =0,0730 при df=да, р<0,05) Р

Позитивно впливаючи чинники

Умови прац1 0,460 <0,05

Розм1р зароб1тно1 плати 0,384 <0,05

Взаемоввдносини з колегами 0,111 <0,05

Сп1льн1 святкування в колектив1 0,329 <0,05

Ц1кава та зм1стовна праця 0,225 <0,05

Уважне ставлення кер1вника 0,387 <0,05

Стиль управлшня кер1вника 0,396 <0,05

В1дчуття стаб1льност1 в робоп 0,267 <0,05

Заохочення 0,203 <0,05

Популярн1сть лтсарш 0,224 <0,05

Негативно впливаючи чинники

Незадовшьний стиль управлшня -0,231 <0,05

Погаш умови пращ -0,316 <0,05

Напруженш стосунки в колектив1 -0,282 <0,05

Част1 конфлтсти -0,173 <0,05

Висока плиншсть кадр1в 0,054 >0,05

В1дсутшсть матер1ально1 мотивацп -0,037 >0,05

Ввдсутшсть морально!" мотивацп -0,022 >0,05

В1дсутшсть навчання персоналу -0,004 >0,05

Анатз результат кореляцiйного аналiзу свiдчить про юнування позитивного досто-вiрного лшшного зв' язку мiж загальною ощнкою стану соцiально-психологiчного клiмату в ко-лективi та чинниками, якi на нього впливають позитивно. Тобто позитивний вплив на загальну ощнку стану сощально-психолопчного клiмату в колективi закладу мають умови пращ, розмiр зароб^но! плати, взаемовiдносини з колегами, спшьш святкування в колективi, цiкава та змютовна праця, уважне ставлення керiвника, стиль управлiння керiвника, вiдчуття стабшь-ностi в роботi, заохочення, популяршсть лiкарнi.

У той же час достовiрно негативний лiнiйний зв'язок мiж загальною оцiнкою та чинниками, як на нього негативно впливають, встановлено для 4 чинникiв, а саме: «незадовшьний стиль уп-равлiння», «поганi умови пращ», «напруженш стосунки в колективЬ», «частi конфлiкти». У той же час достовiрного негативного лiнiйного зв'яз-ку з такими чинниками не виявлено: «висока плиннiсть кадрiв», «вiдсутнiсть матерiально! мо-тивацi!», «вiдсутнiсть морально! мотиваци», «вщсутшсть навчання персоналу». Ймовiрно, що вказаш негативнi чинники, на думку медичних працiвникiв, не мають суттевого впливу на стан сощально-психолопчного клiмату.

Ощнка стану соцiально-психологiчного кль мату в колективi закладу е iндикатором ефектив-ностi кадрового менеджменту. На рiвень !! оцiнки впливае стиль управлшня в закладi, умови працi, ставлення керiвника, змiстовнiсть та цiкавiсть роботи, матерiальне заохочення тощо. Для забезпечення ефективного кадрового

менеджменту в закладi охорони здоров'я не-обхiдно враховувати загальну ощнку медичними працiвниками стану сощально-психолопчного ктмату в колективi та ощнку впливу на його стан позитивних та негативних чинникiв.

ВИСНОВКИ

1. Найбшьший позитивний вплив на стан со-цiально-психологiчного клiмату в колективi мають такi чинники, як «щкава та змiстовна праця», «уважне ставлення керiвника», «взаемовщ-носини в колективЬ», а найбiльший негативний вплив - «незадовшьний стиль управлшня», «напружеш стосунки в колективЬ», «вщсутшсть матерiально! мотивацi!», «поганi умови пращ».

2. Кожному колективу притаманна своя ком-бшащя чинникiв, якi позитивно чи негативно впливають на стан сощально-психолопчного комару медичних пращвниюв.

3. Провщними клiматостворюючими чинниками в колективах медичних пращвниюв можуть виступати такi чинники, як «уважне ставлення керiвника» та «взаемовiдносини в колективЬ» залежно вiд стажу роботи керiвника та стажу спiльно! роботи пращвниюв. Чим бшь-ший стаж роботи керiвника, тим бiльше вiн буде впливати на стан клiмату в колективь Чим менший стаж спшьно! роботи працiвникiв в ко-лектив^ тим бiльше стосунки з колегами будуть впливати на стан клiмату в колективь

4. Оцiнка персоналом стану сощально-психо-логiчного клiмату та його чинниюв може бути шдикатором ефективностi кадрового менеджменту в закладi охорони здоров' я.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Анцупов А.Я. Конфликтология в схемах и комментариях / А.Я. Анцупов, С.В. Баклановский. -СПб.: Изд-во: Питер, 2009. - 303 с.

2. Головин С.Ю. Словарь практического психолога / С. Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1998. - 800 с.

3. Немов Р.С. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математики / Р.С. Немов. - Москва: Владос, 2008. - 631 с.

4. Орбан-Лембрик Л.Е. Психолопя управлшня / Л.Е. Орбан-Лембрик. - Кив: Академвидав, 2010. - 544 с.

5. Парыгин Б. Д. Социальная психология. Истоки и перспективы / Б. Д. Парыгин. - СПб.: СПбГУП, 2010. - 533 с.

6. Hicks J. Management qualities and their effects on employee satisfaction and organizational success, part 1. / J. Hicks, B. Britt // Radiol Manage.- 2010. - № 32. - Р. 18-23.

7. Hogan T.D. The impact of staff case manager-case management supervisor relationship on job satisfaction and retention of RN case managers / T.D. Hogan // Lippincotts Case Manag. -2005. - Vol. 10, N 5. - P. 246-253.

8. Leader-Member Exchange across two hierarchical levels of leadership: concurrent influences on work characteristics and employee psychological health / M. Karanika-Murray, K.J. Bartholomew, G.A. Williams, T. Cox // Work Stress. - 2015. - Vol. 29, N 1. - P. 57-74.

9. Lee H. Factors influencing job satisfaction of front line nurse managers: a systematic review / H. Lee, G.G. Cummings // Nurs Manag. - 2008. - Vol. 16, N 7. -P. 768-783.

10. Northouse P. Leadership: Theory and practice. 5th ed. / P. Northouse - Thousand Oaks: CA, 2010. - 485 p.

17/ Том XXII/ 2

139

REFERENCES

1. Antsupov AYa, Baklanovsky SV. [Conflictology in diagrams and comments]. Piter, 2009;303. Russian.

2. Golovin SYu. [Dictionary of the practical psychologist]. Mynsk. Kharvest, 1998;800. Russian.

3. Nemov RS. [Psychodiagnostics. Introduction to a scientific psychological research with mathematics elements]. Publishing house, Vlados, 2008;631. Russian.

4. Orban-Lembryk LE. [Psychology of management]. Kyiv. Akademvydav, 2010;544. Ukrainian.

5. Paryhin BD. [Social Psychology. Origins and prospects]. SPb. SPbHUP, 2010;533. Russian.

6. Hicks JM, Britt B. Management qualities and their effects on employee satisfaction and organizational success, part 1. Radiol Manage. 2010;32(3):18-23.

7. Hogan TD. The impact of staff case manager-case management supervisor relationship on job satisfaction and retention of RN case managers. Lippincotts Case Manag. 2005;10(5):246-53.

8. Karanika-Murray M, Bartholomew KJ, Williams GA, Cox T. Leader-Member Exchange across two hierarchical levels of leadership: concurrent influences on work characteristics and employee psychological health. Work Stress, 2015;29(1):57-74.

9. Lee H, Cummings GG. Factors influencing job satisfaction of front line nurse managers: a systematic review. J Nurs Manag. 2008;16(7):768-83.

10. Northouse P. Leadership: Theory and practice. 5th ed. Thousand Oaks, CA. 2010;485.

OraTTa Hagmm^a go pegaKmi' 29.03.2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.