CC BY
37
УДК 614.2:616-051:316.6
Т.А. Вежновецъ ОСОБЛИВОСТ1
СОЦ1АЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧНОГО КЛ1МАТУ В КОЛЕКТИВАХ ЗАКЛАД1В ОХОРОНИ ЗДОРОВЬЯ
Нацюнальний медичний yuieepcumem iM. О. О. Богомолъця
кафедра менеджменту охорони здоров Уя
(зав. - д. мед. н., проф. В.Д. Парш)
вул. Якубоесъкого, 6, Kuïe, 03191, Украта
Bogomolets National Medical University
Department of Health Management
Yakubovskogo Str., 6, Kyiv, 03191, Ukraine
e-mail: managementnmu@gmail.com
Ключов1 слова: соц1ально-психолог1чний кл1мат, медичт прац1вники, заклад охорони здоров Уя, кадровый менеджмент
Key words: socio-psychological climate, health care workers, health care institution, personnel management
Реферат. Особенности социально-психологического климата в коллективах учреждений здравоохранения. Вежновец Т.А. Цель исследования заключалась в определении особенностей социалъно-психо-логического климата учреждений здравоохранения (УЗ) и факторов, которые его обусловливают. Проведено психологическое исследование социально-психологического климата по методике А. Немова «Социально-психологическая самооценка коллектива». В исследовании принимали участие 152 медицинских работника двух больниц Херсонской области (учреждение № 1 и № 2), которые оказывают стационарную многопрофильную медицинскую помощь. Установлено, что группа медицинских работников учреждения № 1 имела достоверно меньше средний возраст и средний стаж совместной работы, чем медицинские работники учреждения № 2 (Р<0,007). Определено, что все показатели климата (ответственность, открытость, коллективизм, контактность, сплоченность, организованность и информированность) имели достоверно меньшие уровни значений в учреждении № 1, чем в учреждении № 2 (Р< 0,007). Хуже всего оценили состояние социально-психологического климата медицинские работники учреждения № 1. В двух учреждениях наименьшее значение имел показатель сплоченности коллектива. Установлена прямая линейная корреляционная связь между средним возрастом и стажем совместной работы в коллективе и значениями показателей состояния социально-психологического климата в коллективе. На состояние социально-психологического климата в коллективах УЗ влияет возраст медицинских работников и стаж совместной работы. Установлено, что чем меньше средний возраст и стаж совместной работы медицинских работников, тем ниже показатели оценки состояния социально-психологического климата в коллективе. Особенностью социально-психологического климата коллективов УЗ является низкая оценка медицинскими работниками показателя «сплоченности», что свидетельствует об выраженной индивидуальности в действиях. Выявленные особенности социально-психологического климата в коллективах медицинских работников необходимо учитывать при оценке эффективности кадрового менеджмента в УЗ.
Abstract. The features of the socio-psychological climate in collectives of healthcare institutions. Vezhnovets T.A.
The purpose of the research was to determine the features of the socio-psychological climate of health care institutions (HCI) and the factors that cause them. The psychological testing of the socio-psychological climate has been accomplished by the method of A. Nemov "The socio-psychological self-esteem of a collective", The study involved 152 health care workers of two hospitals in Kherson region (institution N1 and institution N 2), providing multidisciplinary patient care. It was found that the group of health care workers in the institution N 1 had significantly lower average age and average length ofjoint work than personnel of the institution N 2 (P<0.007). It was determined that all indicators of climate (responsibility, openness, teamwork, contact, cohesion, orderliness and awareness) had significantly lower levels of the values in the institution N1, than in the institution N 2 (P<0.007). The worst state of the socio-psychological climate was indicated by the personnel of the institution N1. In two institutions indicator of team cohesion had the lowest value among all. The direct correlation between the average age and the length of experience of joint work in the collective and the value of indicators of the socio-psychological climate in the team has been established. The status of the socio-psychological climate in HCI collectives is affected by the age of health care workers and the experience of joint work. It was found, that the lower average age and experience of joint work of health care workers, the lower indicators of the socio-psychological climate in the collective are. The feature of the socio-psychological climate of HCI collectives is low evaluation of indicator of cohesion by health care personnel. This testifies to the expressed individuality in actions. The peculiarities of the socio-psychological climate in collectives of health care workers should be considered when evaluating the effectiveness of personnel management in HCI.
Усшшшсть проведения реформ у галуз1 охорони здоровья залежить не тшьки вщ еконо-м1чних pecypciß, р1вня технологш, професю-нал1зму персоналу, постшного полшшення якосп надання медично! допомоги, а також вщ наявносп дов1рн в заклад! та штеграцн спшьно! командно! роботн [13]. Так, на думку George А.Е. et al., яюсть надання меднчно! допомоги залежить вщ задоволеносп лшаря та вщ оргашзацп спшьно! командно! роботи [12]. Steinhardt М.А. вважае, що шдтримка кер1вника та групова згуртованють колективу забезпечують фор-мування у медичних пращвниюв високого р1вня задоволеносп роботою, яка позитивно впливае на яюсть надання медично! допомоги [14].
Оргашзащя спшьно! роботи в колектив1 на засадах дов1ри, поваги, сощально! пщтримки на сьогодш е одшею з ключових проблем кадрового менеджменту, що е системним процесом ефек-тивного використання та вщтворення персоналу з метою досягнення цшей оргашзацп та сво!х особистюиих цшей [8]. Цшь закладу охорони здоровья - яюсие надання медично! допомоги, цшь медичного пращвника - задоволешсть роботою. М1рилом ефективиосп та результатив-HOCTi кадрового менеджменту на piBHi закладу е задоволешсть пащенпв яюстю надання медично! допомоги, на piBHi колективу - сприятливий сощально-психолопчний ктмат (спшьиа командна робота), на piBHi пращвника - вщчуття задоволеносп вщ роботи.
Сощально-психолопчний ктмат - це емоцш-Hi м1жособиснсш стосунки м1ж членами колективу, що формуються на основ! симпатн, ¿HTepeciß, цшностей, схильностей та сприяють або перешкоджають продуктивиш спшьиш д1яльносп i всеб1чному розвитку особистосн в rpyni [4]. На думку Шепеля В.М., сощально-психолопчний ктмат мае три складов!, а саме: сощальний кл1мат означае усвщомлеиия персоналом спшьних цшей i завдань оргашзацп; моральний кл1мат визначаеться прийнятими моральними цшиостями оргашзацп; психоло-пчиий ктмат визначае иеформальш стосунки м1ж пращвниками [10].
Основними показниками сощальио-психоло-пчного кл1мату е згуртовашсть, вщповщальшсть, вщкринсть, колектив1зм, контактшсть, оргашзо-вашсть та шформовашсть [11]. Згуртовашсть означае одностайнють у д1ях, що перетворюе сукупшсть !идивщуум!в на спшьшсть людей, на складний психолопчиий оргашзм, що мае сво!ми власш правила та норми. Вщповщальшсть - це контроль за д1яльшстю з точки зору виконання норм та правил, яю прийиян в оргашзацп. У
колективах 3i сприятливим ктматом пращвиики прагнуть брати на себе вщповщальшсть за ycnix та невдач1 спшьно! д1яльносн. Контактшсть та вщкринсть визначають ступшь розвитку м1ж-особиснсиих стосуиюв пращвииюв та р1вень !х близькосн. Колектив1зм — це система погляд1в, що шдкреслюе взаемозалежшсть людей i ставить штереси колективу вище, шж штереси окремо! особистосн [11]. Оргашзовашсть визнае можли-BicTb спшьиого виконання завдання, безкон-флштшсть, здатшсть колективу самосийио виявляти й виправляти иедолши, попереджати й оперативно виршувати виникаюч! проблеми. 1нформовашсть - це володшия знаниями про стан справ у колектив1, розумшня один одного в колектиБГ
Чинниками, яю впливають на сощально-психолопчний ктмат, вважають розм1р групи, склад групи (статевий, вшовий, професшиий. квал!ф1кащйний), трупов! норми, згуртовашсть групи, групову однодумшсть, коифлштшсть [6].
Незважаючи на те, що сощальио-психоло-пчний ктмат мае важливе значения для за-безпечення якосп надання медично! допомоги, на сьогодш в лиератур! вщсутш дослщжеиия, в яких визначалися б особливоси зазначеного ктмату в закладах охорони здоровья.
Мета нашого дослщжеиия полягала у визна-ченш особливостей сощальио-психолопчиого ктмату заклад1в охорони здоровья (303) та чииииюв, яю !х зумовлюють.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Проведено психолопчие дослщжеиия со-щальио-психолопчиого ктмату за методикою О. Немова «Сощально-психолопчна самооцшка колективу» [7]. У дослщжеиш брали участь 152 медичш пращвиики двох лшареиь (303 №1 та 303 № 2) Херсонсько! обласи, яю надають ста-ц1онарну багатопроф1льну медичну допомогу. Серед 152 oci6 було 86 медичних сестер та 66 niKapiB.
Стан сощально-психолопчного кл1мату був оц1нений вщ 1 до 10 бал1в за показниками: вщповщальшсть, колектив1зм, згуртован1сть, кон-тактшсть, в!дкрит1сть, орган!зован1сть та ¿нфор-мовашсть. KpiM того, кожен отриманий показник був оцшений за шкалою значень: 0-2 бали -низький р1вень, 3-5 бал1в - середшй р1вень, 610 бал1в - високий р1вень.
Отриман1 результати були оброблеш з використанням статистично! програми Microsoft Excel з урахуванням критер1ю Стьюдента, поправки Бонферрош для множинних пор1внянь, коеф!ц!ент1в згоди П1рсона (%2), коеф!ц!ент1в л!н1йно! кореляц1! П1рсона (гр).
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Медичш пращвники заклад1в охорони здоровья достов1рно в1др1знялися один в1д одного за середшм значениям в1ку (303 № 1 - 42,22±1,53 р., 303 № 2 - 51,56±0,93 р., 1=5,33, Р<0,007) та за середшм значениям стажу (303 № 1 - 16,71±1,42 р., 303 № 2 - 26,89±1,04 р., 1=5,99, Р<0,007).
Статева структура медичних пращвниюв двох заклащв не мала достов1рно! вщмшносп за кое-фщентом згоди П1рсона у2 (х2=2,14, х2кРит=3,84, Р>0,05). У 303 № 1 серед медичних пращвниюв жшки становили 58%, чолов1ки - 42%, у заклад1 №2- 62%та38% вщповщно.
Структура двох заклащв за медичними посадами (медичш сестри та л1кар1) достов1рно не в1др1знялася за коефщентом згоди П1рсона у! (Х2=2,03, х2кРит==3,84, Р>0,05). У груш 303 № 1 медичш сестри становили 52%, л1кар1 - 48%, у 303 №2 - 62% та 38% вщповщно. Слщ заува-жити, що розподш медичних пращвниюв у двох закладах, яю брали участь у дослщженш, за в1ком, стажем, статтю та посадами в цшому вщповщае генеральнш виб1рщ.
Отже, групи медичних пращвниюв двох заклащв (303 № 1 та 303 № 2) достов1рно вщр1з-нялися за середшм значениям в1ку та стажу. Проте достов1рних вщмшностей у розподш за статтю та посадами в групах медичних пра-щвниюв цих заклад1в не виявлено. Тому при
проведенш анатзу отриманих результата необхвдно враховувати можливий вплив в1ку \ стажу роботи на показники сощально-психо-лопчного кл1мату в колектив1.
Пор1вняльний анатз середшх значень по-казниюв сощально-психолопчного кл1мату в групах медичних пращвниюв у двох закладах свщчить про наявшсть достов1рних вщмшностей у цих групах за вс1ма показниками (р<0,007) (табл. 1). Причому вс1 показники сощально-психолопчного ктмату в груш медичних пращв-ниюв 303 № 1 мають достов1рно менш1 р1вш значень, шж у 303 № 2.
Найбшьше значения в двох групах мае по-казник «шформовашсть» (303 №1 - 4,02±0,47 бала, 303 №2 - 7,94±0,25 бала, Р<0,001). Зазна-чене свщчить про те, що в колективах цих заклавдв медичш пращвники добре знають один одного \ волод1ють шформащею про стан справ, про завдання, яю стоять перед колективом, про змют та результати роботи, про норми \ правила поведшки в колектив1 [1]. Показник «шформовашсть» вказуе на наявшсть дов1рчих стосунюв у колектив1. Проте необхщно зауважити, що р1вень «шформованосп» медичних пращвниюв 303 № 1 достов1рно нижчий, шж у 303 № 2. Тобто можна припустити, що в 303 № 1 р1вень дов1рчих сто-сунюв у колектив1 нижчий, шж у 303 № 2.
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика середшх значень показник1в сощально-психолопчного кл1мату в закладах охорони здоровья (у балах)
Показники (у балах)
закладу ввдпов1-дальшсть колектив1зм згуртовашсть контакт-теть ввдкрипсть оргатзо-ван1сть шформо-вашеть
№1 N=60 2,72±0,34 2,52±0,3 1,6±0,3 3,12±0,4 2,82±0,4 3,3±0,4 4,02±0,47
№2 N=92 5,78±0,29 5,17±0,2 3,42±0,3 6,68±0,3 5,82±0,3 6,51±0,3 7,94±0,25
1 -5,61 -5,75 -3,56 -5,76 -5,37 -5,37 -6,5
Р* <0,007 <0,007 =0,0007 <0,007 <0,007 <0,007 <0,007
Прим1тка: *р з поправкою Бонферрош - а/7=0,05/7 =0,007, р<0,007.
У двох групах медичних пращвниюв серед вс1х показниюв найнижче значения мае показник «згуртовашсть» (303 №1 - 1,6±0,3 бала, 303 №2 - 3,42±0,3 бала, р<0,001). Про що це свщ-чить? Спочатку треба дати визначення поняття «згуртовашсть» колективу.
На думку Балабаново! Л.В., «згуртовашсть колективу виявляеться у сил1 тяжшня до нього його члешв, можливосп !хнього сшльного впливу на окрему людину, що спонукае зберпати актившсть у груш \ перешкоджае виходу з не!» [2]. Згуртовашсть означае едшсть поведшки вс1х
члешв колективу на тдстав1 спшьноси 1нтерес1в, цшностей, норм та дш для i'x досягнення. Бона проявляеться в таких иозитивних характеристиках, як спрацьовашсть, обовязковють, узгоджешсть дш, взаемодоиомога.
Проте е i иегативш иаслщки груиово! згурто-ваност1, про як1 повщомляв у cboix роботах автор Teopii' людських вщносин Елтои Мейо, вивчаючи в рамках проведения Хоторнських експерименпв особливосп стосунюв у неформальних трупах [3]. BiH встаиовив, що ¿сиуюч1 в rpyni виу-тршиьогрупова мораль i внутр1шньогрупов1 иорми взаемовщиосии та поведшки диктують пращвнику певи1 стереотипи поведшки в процес1 трудово! д1яльност1. Ц1 стереотипи можуть бути не завжди позитивними («не роби багато», «не роби мало», «не видшяйся»), KpiM того, на думку Балабаново! Л.В., негативними наслщками висо-Koi' згуртованосп е групове мислення та груповий тиск, що проявляються в переоцшщ дш i ухвалеиш ризиковаиих р1шеиь, у Bipi в моральиу правоту групових дш та у вщсутиосн критичних оцшок, в пиоруваиш неприемно! шформацн та иеобхщиих змш, в негативнш стереотишзацп стороишх людей, у наявносп са-моцеизури та шюзп постшно! едиосн [2]. Заиадто виражеиа згуртовашсть колективу може перешкоджати розвитку шдивщуальносп пра-щвиика.
Зважаючи на викладене вище, особливють медичиих колектив1в, ймов1рно, полягае в тому, що вони е поеднанням особистостей, не схиль-иих до повио! згуртованосп, тому що кожей з медичиих пращвниюв несе особисту вщпо-
В1дальи1сть за яюсть надання медичиет допомоги, а не колективну. Тому показник «згуртованосп» в медичиих колективах мае найнижчий р1вень пор1вняно з шшими показниками, що характеризуют сощальио-психолопчиий ктмат в !х колективах. Проте згуртовашсть оптимального р1вня розвитку, яка передбачае активне спшку-ваиия, постшш виробнич1 коитакти, взаемиу залежшсть, постшиий обмш шформащею, думками, иеобхщио обовязково розвивати для усшшиого досягнення спшьио! мети закладу -високо! якосп надання медичио! допомоги.
Розгляиемо розподш оцшок показииюв со-щальио-психолопчиого кл1мату медичиими пра-щвииками в двох закладах за шкалою: 0-2 бали -низький р1вень оцшок, 3-5 бал1в - середнш р1веиь оцшок, 6-10 бал1в - високий р1вень оцшок (табл. 2). Структура представлених у таблиц! 2 оцшок вс1х показиик!в сощально-психолопчного юпмату в 303 № 1 за коефщентом згоди Ирсона у2 (р>0,005) достов!рно вщр!з-няеться вщ аналог!чних оцшок у 303 № 2.
Слщ вщмиити, що иайбшыпа частка медичиих пращвниюв 303 № 1 оцшила «вщповщаль-шсть», «колектив!зм», «контактшсть», «вщкри-псть», «орган!зован!сть» та «шформовашсть» як показиики, що мають низький р1вень розвитку в колектив!. У той же час, иайбшьша частка медичиих пращвниюв 303 № 2 дала високу оцшку цим показникам. Проте ощнка показиика «згуртоваи!сть» медичиими пращвниками обох заклад1в сп!впала. В обох колективах най-бшьшою була питома вага низьких оцшок цього показиика.
Таблиця 2
Розподш оцшок показник1в сощально-психолопчного кл1мату в ЗОЗ (%)
Показник Частка оцшок показнишв в ЗОЗ № 1, у % Частка ощнок показниюв в ЗОЗ № 2 Значения х 2 (х Крит df=2)
високий середнш низький високий середнш низький
Ввдиоввдальшсть 21,82 20 58,18 54,95 29,67 15,38 30,01
Колектишзм 21,82 14,55 63,63 47,25 38,46 14,29 37,9
Згуртовашсть 12,73 9,09 78,18 31,85 15,38 52,75 9,69
Контактшсть 25,46 16,36 58,18 63,74 23,08 13,19 33,9
Ввдкрипсть 21,82 18,18 60,0 53,85 29,67 16,48 29,9
Орган1зован1сть 29,09 18,18 52,73 63,74 26,37 9,89 33,27
1нформован1сть 32,73 29,09 38,18 91,21 4,4 4,4 55,06
Отже, в 303 № 1 медичш прац!виики досто-в!рно ripme оцшюють Bci показиики сощально-психолопчного ктмату в колектив!, шж у 303
№ 2. Лише показник «згуртованосп» однаково низько оцшила переважна бшьшють медичиих прац!виик!в i в 303 № 1, ¿в 303 № 2.
Зважаючи на те, що дв1 групи медичних пра-щвниюв в обох закладах достов1рно в1др1знялися м1ж собою лише за в1ком та стажем, для визна-чення в1ропдних зв'язюв м1ж показниками сощально-психолопчного ктмату та середшми
значениями в1ку та стажу були розраховаш коефщенти лшшно! кореляци П1рсона (гр). Результати кореляцшного анал1зу представлен! в таблиц! 3.
Таблиця 3
Коефщ1енти лшшно¥ кореляцн Шрсона м1ж значениями показникчв сощально-психолопчного кл1мату i значениями вжу та стажу медичних пращвник1в
Коефщкнти кореляци (критичне значения гр =0,0730 при df=o>, р<0,05)
Показник BiK стаж
Стаж 0,827114 1
Ввдпов1дальтсть 0,136533 0,234991
Колектив1зм 0,190802 0,238549
Згуртовашсть 0,066651* 0,154215
Контактн1сть 0,207726 0,239084
Ввдкрипсть 0,162087 0,224675
Оргатзоватсть 0,156289 0,191636
1нформован1сть 0,196422 0,268152
Прим1тка. * гр<гр криг- df=o>, р>0,05.
Представлен! в таблиц! 3 коефщенти лшшно! кореляци П!рсона св!дчать про позитивний зв язок Bcix показниюв, яю характеризують стан сощально-психолопчного ктмату в колектив1, з bIkom та стажем медичних пращвниюв в обох закладах, за винятком вщсутносп достов1рного звязку показника «згуртованосп» з в1ком. Тобто, чим менший середнш в1к у rpyni медичних пращвниюв та менший стаж роботи, тим нижчими е оцшки показниюв стану сощально-психолопчного ктмату в колектив1. Имов1рно, зазначене зумовлено бшьшою м1рою впливом стажу, шж в1ку. Довготривала спшьна робота в колектив1 формуе дов1рч1 стосунки, розумшня один одного, загальноприйнятш норми та правила поведшки.
Вщповщно до сощально-психолопчно! кон-цепцп перюдизацп особистюного розвитку A.B. Петровського, особистють у rpyni проходить етапи адаптацп, шдивщуатзацп та штеграци [9]. Тому групова динамша в колектив1 мае CBoi' законом1рш стади розвитку. Так, на початковш стади вщбуваеться ор1ентащя пра-щвника, емоцшне сприйняття цшностей, мотив1в д1яльносп, норм та правил поведшки в ко-лектив1, на другш стади взаемного розкриття (протиборства) - вщстоювання cboix прав та позицш, критика юнуючих правил, з1ткнення думок, на третш стади консенсусу та коопераци - набуття взаемно! дов1ри, контактносп та вщкритосн, на четвертш стади оптимального
колективу - високий ступшь штеграци особи-снсних цшей з цшями оргашзаци, що забезпечуе розвиток високого ступеня задоволеносн спшь-ною працею [5].
У нашому дослщженш два заклади мають достов1рш вщмшносн за стажем сшльно! роботи: 303 № 1 мае середнш стаж - 16,71±1,42 р., а 303 №2 - 26,89±1,04 р. (1=5,99, р<0,007). Вра-ховуючи особливосн групово! динамши в колек-тивах двох заклавдв, група медичних пращвниюв 303 № 1, яка мае достов1рно менший стаж сшльно! роботи, шж група пращвниюв 303 № 2, ймов1рно перебувае на стади взаемного розкриття (протиборства), про що свщчать низью се-редш значения вс1х показниюв сощально-психо-лопчного юпмату. В той час, як група медичних пращвниюв 303 № 2, яка мае достов1рно бшь-ший стаж стльно! роботи, шж група пращвниюв 303 № 1, ймов1рно перебувае на стади консенсусу та коопераци, маючи висою значения показ-ниюв «шформованосн», «контактносп», «вщ-критосн», «оргашзованосп», «колектив1зму» та «вщповщальносн».
висновок
1. На шдстав1 проведеного психолопчного дослщження встановлено, що на стан сощально-психолопчного ктмату в колективах 303 впли-вае в1к медичних пращвниюв та стаж стльно! роботи. У 303 № 2, в якому середнш стаж роботи та середнш в1к працюючих достов1рно
бшьший, шж у 303 № 1, визначено найвищий pißeHb ощнок показииюв сощальио-психолопч-ного ктмату та иайбшьша частка oci6, яю високо ощнюють щ показники (р<0,05).
2. Особливють сощальио-психолопчиого кль мату обох колектив1в медичних пращвииюв полягае у иизькш ощнщ показника «згурто-ваиосп», що свщчить про виражену шдивщуаль-
н1сть медичних прац1виик1в у Д1ях та про особисту, а не колективну вщповщальшсть за яюсть иадания медичио! допомоги.
3. Виявлеш особливосп сощальио-психоло-пчиого ктмату в колективах медичних пра-щвниюв иеобхщио враховувати при проведеиш оцшки ефективиосп кадрового менеджменту в закладах охорони здоровья.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. АндрееваГ.М. Социальная психология / Г.М. Андрееева. - Москва: Педагогика, 1980. - 85 с.
2. БалабановаЛ.В. Управлшня персоналом: навч. поабник / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. - До-нецьк : ДонДУЕТ, 2006. -471 с.
3. Бурганова Л.А. Элтон Мэйо: теоретик и практик управления: монография / Л.А. Бурганова. -Москва: ИФРА, 2012,- 111с.
4. Головин С.Ю. Словарь практического психолога / С.Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1998.
5. Максименко С.Д. Загальна психолопя: навч. noció. / С.Д. Максименко, В.О. Солов1енко. - Кшв: МАУП, 2000. - 256 с.
6. Мескон М.Х. Основы менеджмента [пер. с англ.]; общая ред. д-ра эконом, наук Евенко Л.И. / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурн.-Москва: Дело, 1997,- 704 с.
7. НемовР.С. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математики: учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений, 4-е изд. / P.C. Немов. - Москва: Владос, 2008. - 631 с.
8. Никифоренко В.Г. Управлшня персоналом: На-вчальний поабник. 2-ге видання, виправлене та допов-нене/В.Г. Никифоренко. -Одеса: Атлант, 2013.-275 с.
9. Петровський А.В. Розвиток особистосп в систем! м1жособиспсних ввдносин / А. В. Петровський / Сощальнапсихолопя. - Москва, 1987. - 80 с.
10. Шепель, В.М. Управленческая этика / В.М. Шепель. - Москва: Экономика, 1989. - 284 с.
11. Черепкова Н.В. Социально-психологический климат как неотъемлемая часть трудового процесса в коллективе [Электронный ресурс] / Н.В. Черепкова, С. А. Чугункин // Бюл. мед. интернет-конференций. Выпуск № 1, т. 1. - 2011. - С. 45-48.
12. George А.Е. Developing physicians as catalysts for change / A.E. George, K. Frush J.L. Michener // Acad. Med. - 2013. - Vol. 88, N11,- P. 1603-1605.
13. The group employed model as a foundation for health care delivery reform / J. Minott, D. Helms, H. Luft [et al.] //IssueBrief (CommonwFund).-2010,-Vol. 83.-P.1-24.
14. The relationship between hardiness, supervisor support, group cohesion, and job stress as predictors of job satisfaction / M.A. Steinhardt, C.L. Dolbier, N.H. Gottlieb, K.T. McCalister II Am. J. Health. Promot. - 2003. -Vol. 17, N6.-P. 382-389.
REFERENCES
1. Andreeva GM. [Social psychology]. N: Peda-gogika, 1980;85. Russian.
2. Balabanova LV. [Personnel management: teach. Manual], Donetsk: DonDUET. 2006;471. Russian.
3. Burhanova LA. [Elton Meyo: theoretical and management practices: monograph]. Publishing Moscow, YFRA, 2012;111. Russian
4. Golovin SY. [Dictionary of Psychologist]. Minsk: Harvest; 1998. Russian.
5. Maksimenko SD, Soloviyenko VA. [General Psychology. Textbook], Kyiv: AIDP, 2000;256. Ukraine.
6. Meskon MH, Albert M, Hedourn F. [Fundamentals of management. Translation from English, General edition of Evenko LI], Moscow: Publishing "Business", 1997;704. Russian.
7. Nemov RS. [Psychodiagnostics. Introduction of Mathematic element in the scientific. Psychological Study. Textbook for students]. Publishing, "VLADOS", 2008;631. Russian.
8. Nykyforenko VG. [Human Resources: Textbook. 2nd edition, revised and updated]. Odessa Atlanta, 2013; 275. Ukrainian.
9. Petrovsky AV. [Development of personality in the system of interpersonal relations]. Social Psychology. M., 1987;80. Russian.
10. Shepel VM. [Upravlencheskaya ethika]. M.: Economics, 1989;284. Russian.
11. Cherepkova NV, Chuhunkyn SA. [Socio-psycholo-gical climate as a part of the labor process in the collective]. Internet. Bulletin of medical conferences. 2011;l(l):45-48.
12. George AE, Frush K, Michener JL. Developing physicians as catalysts for change. Acad Med. 2013;88(ll):1603-5.
13. Minott J, Helms D, Luft H, Guterman S, Weil H. The group employed model as a foundation for health care delivery reform. Issue Brief (Commonw Fund). 2010;83:1-24.
14. Steinhardt MA, Dolbier CL, Gottlieb NH, McCalister KT. The relationship between hardiness, supervisor support, group cohesion, and job stress as predictors of job satisfactionAm J Health Promot. 2003;17(6):382- 9.
Статгя надшшла до редакцп 19.04.2016
