CC BY
34
Випадок i3 практики
Case Study
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 618/5-089.888-005.1-089.166-06:616.155.194.-036.11-089.5-039/72 DOI: 10.22141/2224-0586.4.99.2019.173947
Мтюрев Д.С12, Кошова 1.М.1, Лоскутов О.А.2
1 Комунальний заклад Льв'юсько! обласноÏради «Льв1вський обласний перинатальний центр», м. Льв1в,Укра'на
2 Национальна медична академя п1слядипломноÏ осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки'в, Укра'на
Проведення кесаревого розтину у пащентки з патолопею системи згортання кровi
Резюме. Стаття присвячена розробщ тактики штенсивно1 mepaniï породлей i3 масивною аку-шерською кровотечею. На npикладi власного досвiду проведення кесаревого розтину у пащентки з патологieю системи згортання кpовi (i3 початково зниженим piвнем тpомбоцитiв до 34 х Ш/л) автори розглядають piзнi тдходи до ведення такого контингенту хворих, аналiзують сучаст тд-ходи до лжування масивних акушерських кровотеч i пропонують протоколи iнтенсивноï терапи подiбних ускладнень.
Ключовi слова: анемiя; кесаpiв розтин; акушерська кровотеча; штенсивна тератя кровотеч
Вступ
У бшьшост1 лжувальних протокол1в масивна акушерська кровотеча (МАК) визначаеться як втра-та кров1 у породшл1 в кшькост1 бшьше 1500 мл, або зниження гемоглобшу тсля шстроï крововтрати бшьше н1ж на 40 г/л, або в раз1 розвитку кровотеч1, при якш виникла необх1дн1сть переливання чоти-рьох або бшьше одиниць кров1 [1].
Наявш дан1 св1дчать про те, що тяжк1 акушерськ1 кровотеч1 е найбшьш частою причиною материн-сь^ смертност1 в усьому св1т1. За даними T. Vos i ствавт., у 2015 рощ було зареестровано 8,7 мшь-йона випадюв МАК, з яких 83 000 були пов'язаш 3i смертельними наслщками [2].
У звггах про материнську смертшсть, проведених у 181 краш свиу, МАК були одн1ею з основних причин материнсь^ летальност1 i, за даними автор1в, визначають близько 50 % материнсь^ смертност1 в усьому свт [3]. Зг1дно з дослщженнями M. Knight i ствавт., у Великобритании МАК пов'язан1 приблиз-но з 10 % уск летальних випадк1в [4]. Як вказуеться
в дослщженш R. Collis i cniBaBT., у даний час МАК е третьою за значимiстю безпосередньою причиною материнсько! CMepTHOCTi [5].
Кшьюсть пiсляпологових кровотеч (ПК) збшь-шилася останнiми роками в багатьох розвинених кра!нах, в тому числi у Великобритании Канадi, Ав-стралп та США. Ця тенденцiя спостерiгаеться i в Пiвденнiй Африцi [3, 6].
Подiбнi результати часто пояснюються вщстро-ченням iнтенсивного лiкування, вiдсутнiстю препа-ратiв кровi, неточною оцiнкою крововтрати, вщсут-нiстю протоколiв лiкування, поганим зв'язком мж лiкуючими командами i неадекватною оргашзацш-ною пiдтримкою [7].
До того ж фiзiологiчнi змши, пов'язанi з вапт-нiстю, маскують клiнiчну картину гшоволемп, яка призводить до затримки в розшзнаванш крововтрати i початку iнтенсивного л^вання. На додаток до цього факту слщ вiдзначити, що вiзуальна ощнка крововтрати часто помилкова i остання недоощ-нюеться через забруднення крововтрати амнютич-
© «Медицина невiдкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Лоскутов Олег Анатолшович, кафедра анестезiологíí та iнтенсивноí терапГГ, Нацюнальна медична академiя пiслядипломноí освiти ii^m П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиГв, 04112, УкраГна; e-mail: doclosk@gmail.com
For correspondence: 0. Loskutov, Department of anesthesiology and intensive care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: doclosk@gmail.com
ною рiдиною, внутрiшню кровотечу або недостатню оцiнку ступеня просочування кров'ю хiрургiчних тампонiв i операцшно! бшизни [7].
Однак, як вiдзначаeться в багатьох клшчних до-слщженнях, основною проблемою, пов'язаною з адекватнiстю терапп МАК, е ранне виявлення причин i факгорiв ризику, що можуть призвести до ма-сивних втрат кровi [2, 7—9].
Метою дано! роботи було надання клшчного ви-падку проведення кесаревого розтину у пащентки з порушенням коагуляцшного гемостазу i небезпе-кою масивно! акушерсько! кровотечi.
Клшчний випадок
Ваптна ж1нка, 29 рокiв, вагiтнiсть I (34—35 тиж.), пологи I, госпи^зована у комунальний заклад ЛьвГвсько! обласно! ради «ЛьвГвський обласний пе-ринатальний центр» (м. Львiв, Украша) для прове-дення планового кесарського розтину.
Супутнш дiагноз: постнатальна облiтерацiя/ тромбоз портально! вени. Портальна гiпертензiя III ст. Спленомегал1я. Варикозне розширення вен стравоходу I—II ст. (вени лповаш у 2018 р.). Ектазiя селезiнкових артерiй. Тромбоцитопенiя за рахунок гiперспленiзму. Маловоддя.
У минулому перенесений остеомiелiт правого кульшового суглоба (1991 р.) та вкорочення ниж-ньо! кiнцiвки.
Дат об'ективного обстеження. Частота серце-вих скорочень — 76 уд/хв, артерiальний тиск — 130/90 мм рт.ст., частота дихання — 16/хв. Загаль-ний стан середньо! тяжкостi. Печiнка пальпуеться на 2 см з-пiд краю реберно! дуги. Ознак порушень з боку шших систем органiв не визначаеться.
Стутнь операцiйно-наркозного ризику за ASA — IV.
Дат електрокардюграфи eid 13.02.2019. Ритм си-нусовий, електрична вюь серця змiщена влiво.
Ехокардюграф1я eid 18.01.2019. Дилатацiя камер серця. Ппертроф1я стiнки лiвого шлуночка. Недо-статнiсть тристулкового клапана. Легенева гшер-тензiя I ст. Фракцiя викиду 50 %.
Ультразвукове долдження (УЗД) оргатв черевно1 порожнини i портально1 системи. Права доля печш-ки — 157 мм, лiва доля — 90 мм. Структура дрГ6но-зерниста, змшано! ехогенность Загальна звуко-провiднiсть паренхiми знижена. Головна портальна вена в типовому мгсщ не вiзуалiзуеться. Права i лiва портальнi вени чiтко не вiзуалiзуються, в !х проекцП вiдмiчаються ФГ6розш тяж з множинними веноз-ними колатералями. Печiнковi вени не розширеш, кровотГк у печiнкових венах за типом «печшкового танго». V. cavainferior розширена, максимально до 33 мм.
Селезiнка значно збшьшена в розмiрах — 205 х 68 х 145 мм, нижнш полюс знаходиться на 2—3 см вище вщ передньо! верхньо! остГ клубово! кГстки. У проекцп селезшково! вени i ворГт селезш-ки вiзуалiзуються численнi варикознi розширення вен, що утворюють у воротах селезшки кiстозне
^т
утворення розмiрами 56 х 43 х 54 мм iз венозним типом кровотоку, поруч з ним дещо вище — кiстозне утворення розмiрами 22 х 18 х 20 мм. Селезiнкова вена — дiаметр 10,5 мм, кровотiк гепатофунгальний.
Дат акушерського огляду i УЗД. Висота дна матки — 28 см, окружшсть живота — 95 см, положения плода поздовжне, головне, потиличне; I позицш, заднш вид. Частота серцевих скорочень плода — 140 уд/хв.
Була призначена профшактика ресшраторного дистрес-синдрому плода (дексаметазон за схемою, сумарно — 24 мг), флебодiа (дюсмш) по 600 мг 1 р/добу.
Вихiдний аналiз кровi та показники системи згортання: лейкоцити — 8 х 109/л; еритроцити — 3,8 х 1012/л; тромбоцити — 34 х 109/л; гемогло-бiн — 123 г/л; гематокрит — 33,5 %; протромбшо-вий час — 19 с; протромбшовий шдекс — 78 %; час рекальцифжацп — 4 хв; загальний фiбриноген — 2,2 г/л.
Пiсля отримання результатiв загального аналiзу кровi було прийнято рiшения провести переливан-ня тромбоцитарно! маси перед плановим кесар-ським розтином. Було проведено два переливання по 150 мл тромбоцитарно! маси. Попередньо проведено бюлопчну пробу. Ускладнень гад час транс-фузп не було.
Дат з карти пологiв. Були проведет передчас-ш пологи шляхом кесарського розтину у термш 35 тиж. Навколоплiднi води чисть Дитина вилучена за голiвку, жива, первинна реанiмацiя не проводи-лася.
Загальна крововтрата становила 650 мл. Мати переведена у вщдшення штенсивно! терапп.
Ыформащя про новонародженого. Стать чоловiча, оцiнка за шкалою Апгар на 1-й хв — 8 б., на 5-й хв — 8 б., маса — 2500 г, зрют — 48 см.
З протоколу загального знеболювання. 1. Премеди-кащя — атротну сульфат 0,1% — 0,5 мл.
2. Iндукцiя: пропофол 1% — 20 мл, фенташл 0,005% — 4 мл, дитилш 2% — 10 мл.
3. Мюрелаксац1я: атракурiум 25 мг.
4. Шсля народження дитини пащентщ було введено 6 мл 0,005% фентаншу, 2 мл абазону 0,5%, 1 мл пабалу, 2 дози концентрату протромбiнового комплексу.
5. Загалом пщ час операцп була проведена шфу-зiя р-ну Ршгера 400 мл, стерофундину 500 мл, 0,9% р-ну №С1 400 мл та нативно! плазми 6 мл/кг.
Перебп анестезп — без ускладнень, гемодина-мiка стабшьна, пульс ршадчний. Вихiд з наркозу та екстубацiя — без особливостей.
У шсляоперацшному перiодi загальний стан вщ-повiдав тяжкостi перенесеного оперативного втру-чання та супутньо! патологи. Гемодинамiчно ста-бшьна. Крововтрата за 5 годин шсля оперативного втручання — 110 мл. Загальна крововтрата за весь час становила 760 мл.
Шсляоперацшний аналiз кровi: лейкоцити — 7,1 х 109/л, еритроцити — 3,27 х 1012/л, тромбоци-
ти — 82 х 109/л, гемоглобiн — 105 г/л, гематокрит — 28,3 %.
Для стимуляци еритропоезу у шсляоперацш-ному перiодi пацieнтцi були призначенi препарати трьохвалентного залiза.
Обговорення
Як зазначалося вище, найкраще лiкування МАК — це рання стратифжац1я чинникiв ризику, профшактика i планове мiждисциплiнарне ведення породiлей iз ПК.
I хоча багато жшок, у яких розвиваеться МАК, на перший погляд, не мають iдентифiкованих факторiв ризику, 1х адекватна стратифiкацiя дозволяе прово-дити цшьову профiлактичну стратегiю й адекватну терапiю.
Передбачаеться, що при лжуванш масивних кровотеч основними терапевтичними цшями е: пщ-тримка гемоглобiну на рiвнi вище вiд 80 г/л, кшь-костi тромбоцитiв — понад 75 х 109/л i рiвня фiбри-ногену — вище вщ 1,5—2,0 г/л [10].
Як вказуе А. Тй^а i спiвавт., безпосереднш план з управлiння МАК повинен включати в себе [7]:
1. Розтзнавання чинникiв ризику i ранне попе-редження МАК з проведенням базового нешвазив-ного монiторингу.
2. Адекватну оксигенотерапго.
3. Мiждисциплiнарний шдхщ у профiлактицi та терапп МАК.
5. Наявшсть принаймнi двох периферичних ль нiй для шфузи у'або центрально! венозно! лiнii з до-статнiм внутрiшнiм дiаметром.
6. Наявшсть 4—6 одиниць кровi i 4—6 одиниць свiжозамороженоi плазми.
7. Швидке внутрiшньовенне поповнення крово -втрати теплим фiзiологiчним розчином з наступною iнфузiею еритроцитiв.
8. Швидке внутршньовенне поповнення крово -втрати теплим розчином колощв (1,5—2,0 л) iз наступною iнфузiею еритроцитiв.
9. Аналiз кровi пацiентки на базовi параметри коагуляцп.
10. Пщтримка нормотермп пацiентки.
11. Основна мета шфузшно! терапп МАК повинна полягати в пщтримщ нормоволеми, контролi ге-матокриту, гемодинамiки i дiурезу.
13. За наявност коагулопатп мае бути негайно розпочато ц лiкування.
Найчастiше у породiлей з МАК спостерпають-ся ознаки геморагiчного шоку з розвитком коагулопатп. Це викликано споживанням факторiв згортання кровi i гемодилюцп через переливан-ня великих обсяпв кристало'щв i колощв. Тому, о^м контролю гемодинамiчних параметрiв i дiурезу, повиннi неодноразово вимiрюватися i контролюватися такi показники, як рiвень гемо-глобiну i гематокриту, профшь коагуляцп (кшь-кiсть тромбоцитiв, протромбшовий час, активо-ваний частковий тромбопластиновий час, рiвень фiбриногену в плазм^ [8].
Як зазначають у свош po6oTi S.A. Kozek-Langenecker i cniBaBT., на даний час юнуе достатньо доказiв, щоб рекомендувати використання в по-дiбних випадках тромбоеластографН i ротащйноï тромбоеластометрИ для ефективноï i шввдкш ко-рекцН коагулопатИ, тому що цшеспрямована тератя з використанням специфiчних факторiв згортання кров^ заснована на таких в'язкопружних методах, пов'язана з меншою частотою алогенних перели-вань препаратiв кровi i розвитком тромбоемболiч-них ускладнень [8].
Слiд особливо вщзначити, що iнфузiя великого обсягу кристалощв i колощв може викликати не тшьки дилюцiйну коагулопатiю, але й метаболiчний ацидоз, набряк i гiпоксiю тканин [8].
Для породшей з МАК рекомендуеться викорис-товувати еритроцитарну масу i свгжозаморожену плазму у сшввщношенш 1 : 1 в поеднанш з шфузь ею тромбоцитiв [11]. Щ препарати кровi часто ви-пускаються банками кровi i носять назву «шоков1 пакети». Рацiональнiсть ïх використання визна-чаеться раннiм i швидким поповненням факторiв коагуляцИ [7].
У сучасних протоколах рекомендуеться пере-ливання препаратiв кровi до досягнення концен-трацИ гемоглобiну 70—80 г/л. Однак, оскшьки у породiлей iз ПК часто визначаеться значна гемо-концентрацiя, British Committee for Standards in Haematology рекомендуе проводити тестування гемоглобшу i гематокриту в динамвд i викорис-товувати on-line реестрацш даних показникiв для проведення адекватно! та якiсноï iнфузiйноï тера-mï [8, 10].
Фiбриноген е важливим компонентом коагуля-цiйного гемостазу. Його рiвень дуже швидко знижу-еться гад час кровотеч, i у породшей з МАК метою iнфузiйноï терапИ мае бути збереження рiвня фiбри-ногену вище вiд 1,5—2 г/л. Фiбриноген присутнiй в св1жозамороженш плазмi, крiопреципiтатi i концентрат протромбiнового комплексу [8].
Крiопреципiтат — це продукт концентрова-ноï плазми, що рекомендуеться для корекцИ ri-пофiбриногенемiï i пiдтримки рiвня фiбриногену вище вiд 1—1,5 г/л [8]. Вш також мiстить високу концентращю VIII фактора, фактора Вiллебранда i XIII фактора, яю вичерпуються при ПК. Крю-преципiтат мае концентращю фiбриногену при-близно 15 г/л. При його використанш у породшей з МАК одиниця крюпрециштату шдвищуе рiвень фiбриногену приблизно на 0,5 г/л (хоча стутнь збiльшення рiвня фiбриногену значною мiрою за-лежить вiд швидкостi кровотечi i ступеня спожи-вання) [8].
Загальноприйнятi протоколи рекомендують пщ тримувати кiлькiсть тромбоципв на рiвнi вище вщ 50 х 109/л пщ час триваючоï ПК. Щоб пщтримувати цi рiвнi пiд час активноï кровотечi, рiвень тромбо-цитiв потрiбно монiторувати постшно i починати замiщення у випадках, коли кшьюсть тромбоцитiв менше за 75 х 109/л [8].
За даними R. Collis i ствавт., факторами ризику для необхщносп переливання тромбоципв були ПК, що перевищують за обсягом 4500 мл, вщшарування плаценти, тромбоцитопенiя перед пологами, прееклампс!я або гестацiйна тромбо-цитопенiя [5]. Протоколи, в яких рекомендуемся використання спiввiдношення еритроцити/ плазма/тромбоцити = 1 : 1 : 1, на думку I. Saule i ствавт., можуть призвести до надмiрного переливання тромбоципв i значно перевищити рекомендовав для них рiвнi. Виходячи з цього, автори дано! роботи не виправдовують емтричну iнфузiю тромбоципв [12].
Недавнiй огляд, що аналiзуе використання сел-сейверiв в акушерству показав, що цей метод мае «прийнятний профшь безпеки i повинен врахову-ватися при лiкуваннi пащенток iз високим ризи-ком акушерських кровотеч» [13]. Американський коледж акушерiв i гiнекологiв рекомендуе використання сел-сейверiв у породiлей iз ПК [14]. Амери-канське суспiльство анестезюлопв так само схвалюе використання дано! методики при МАК, коли вщ-сутня можливiсть гемотрансфуз!!, або у випадках, коли пащентка вщмовляеться вщ переливання пре-паратiв кровi [7].
Всесвггня органiзацiя охорони здоров'я рекомендуе ранне внутршньовенне застосування тра-нексамово! кислоти при МАК незалежно вiд причини, що викликала кровотечу [8, 9]. Транексамову кислоту слщ вводити протягом 3 годин шсля полопв або кесаревого розтину, що супроводжуються ПК. Вiдстрочене використання транексамово! кислоти знижуе Г! терапевтичний ефект, i через 3 години ефектившсть вщ введення даного препарату практично не спостерпаеться [9].
Ускладнення, пов'язанi з масивним переливан-ням препаратiв кровi, включають цитратну токсич-нiсть, гiперкалiемiю, гiпотермiю, гшомагшемш, ацидоз та iн. [8]. У цих випадках введення 10% хлориду кальцго пiсля кожних чотирьох одиниць ери-троцитарно! маси е ефективною профшактикою цитратно! коагулопат!! [8].
G числент повiдомлення щодо устшного ве-дення породiлей !з МАК з використанням реком-бiнантного активованого VII фактора згортання (rFVIIa). Однак, як зазначають А. Trikha i ствавт., використання даного препарату економiчно дорого i до того ж може викликати дисемшоване внутрш-ньосудинне згортання у новонародженого [7]. Тому в останшх посiбниках не рекомендуеться рутинне використання rFVIIa при л!куванш випадкiв ПК [7].
Висновки
1. Масивш акушерськi кровотечi ниш визнача-ють близько 50 % материнсько! смертност в усьому свт та е невиршеною проблемою в акушерств! й штенсивнш тераш!.
2. Даний клтчний випадок демонструе, що при правильнш побудов! тактики ведення породшей !з загрозою масивно! акушерсько! кровотеч! можливе
^ш
проведения устшного оперативного втручання з помiрною крововтратою у подiбного контингенту пацieнток.
Конфшкг шгереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при щдготовщ дано! статгi.
Список лператури
1. Chavan R., Latoo M.Y. Recent advances in the management of major obstetric haemorrhage. Br. J. Med. Pract. 2013. Vol. 6, № 1. a604.
2. Vos T., Allen C., Arora M. [et al.] Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990-2015: A systematic analysis for the global burden of disease study 2015. Lancet. 2016. Vol. 388, № 10053. Р. 1545-1602.
3. Hogan M.C., Foreman K.J., Naghavi M. [et al.] Maternal mortality tor 181 countries, 1980-2008: a systematic analysis ot progress towards Millennium Development Goal 5. Lancet. 2010. Vol. 375, № 9726. Р. 1609-1623.
4. Knight M., Kenyon S., Brocklehurst P. et al. Saving lives, improving mothers' care. Lessons learned to inform future maternity care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity 2009-2012. Oxford: National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford; 2014. https://www.npeu. ox.ac.uk/mbrrace-uk/reports [accessed 8 lanuarv 20171.1].
5. Collis R., Guasch E. Managing major obstetric haemorrhage: Pharmacotherapy and transfusion. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2017. Vol. 31, № 1. Р. 107-124.
6. Moodley J., Pattinson R.C., Fawcus S. [et al.] The Confidential Enquiry into Maternal Deaths in South Africa: a case study. BJOG. 2014. Vol. 121(Suppl. 4). Р. 53-60.
7. Trikha A., Singh P.M. Management of major obstetric haemorrhage. Indian J. Anaesth. 2018. Vol. 62, № 9. Р. 698-703.
8. Kozek-Langenecker S.A., Ahmed A.B., Afshari А. [et al.] Management of severe perioperative bleeding: guidelines from the European Society of Anaesthesiology: First update 2016. Eur. J. Anaesthesiol. 2017. Vol. 34, № 6. Р. 332-395.
9. Updated WHO Recommendation on Tranexamic Acid for the Treatment of Postpartum Haemorrhage. WHO Department of Reproductive Health and Research. [Last accessed on 2018 Jul 12]. Available from: http://www.who.int/reproductivehealth.
10. Stainsby D., MacLennan S., Thomas D. [et al.] Guidelines on the management of massive blood loss. Br. J. Haematol. 2006. Vol. 135, № 5. Р. 634-641.
11. Levy D., Johnston I., Harrop-Griffiths W, Gemmell L. Obstetric haemorrhage. AAGBI Core Topics in Anaesthesia. Chichester: Wiley-BlackwellLtd., 2012. Р. 105-123.
12. Saule I., Hawkins N. Transfusion practice in major obstetric haemorrhage: lessons from trauma. Int. J. Obstet. Anesth. 2012. Vol. 21, № 1. Р. 79-83.
13. Goucher H., Wong C.A., Patel S.K. [et al.] Cell salvage in obstetrics. Anesth. Analg. 2015. Vol. 121, № 2. Р. 465-468.
14. Practice Guidelines for Obstetric Anesthesia: An Updated Report by theAmerican Society of Anesthesiologists Task Force on Obstetric Anesthesia and the Society for Obstetric Anesthesia and Perinatology/American Society of Anesthesiologists Committee on Standards and Practice Parameters. Anesthesiology. 2016. Vol. 124, № 2. Р. 270-300.
Отримано 20.03.2019 ■
«
Митюрев Д.С.12, Кошова И.М.1, Лоскутов О.А.2
1 Коммунальное учреждение Львовского областного совета «Львовский областной перинатальный центр», г. Львов, Украина
2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Проведение кесарева сечения у пациентки с патологией свертывающей системы крови
Резюме. Статья посвящена разработке тактики интен- подходы к ведению такого контингента больных, анали-
сивной терапии у рожениц с массивным акушерским кро- зируют современные подходы к лечению массивных аку-
вотечением. На примере собственного опыта проведения шерских кровотечений и предлагают протоколы интен-
кесарева сечения у пациентки с патологией свертываю- сивной терапии подобных осложнений.
щей системы крови (с исходно сниженным уровнем тром- Ключевые слова: анемия; кесарево сечение; акушерское
боцитов до 34 х 109/л) авторы рассматривают различные кровотечение; интенсивная терапия кровотечений
D.S. Mityuryev12, I.M. Koshova1, O.A. Loskutov2
Municipal Institution of Lviv Regional Council "Lviv Regional Perinatal Center", Lviv, Ukraine
2Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Caesarean section in a patient
with coagulopathy
Abstract. The work deals with the study of intensive care of women in labor with massive obstetric hemorrhage. Using their own experience with caesarean section in a patient with a coagulopathy (platelet level initially reduced to 34 x 109/l), the authors consider various approaches to the management of these
patients, analyze current approaches to the treatment of massive obstetric hemorrhages, and provide protocols for intensive treatment of such complications.
Keywords: anemia; cesarean section; obstetric hemorrhage; intensive treatment of bleeding
