ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ З ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ (70-90-ті рр. ХХ ст.)
Смолянюк Н.М.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. Дана стаття присвячена дослідженню особливостей підготовки та проведення екскурсій з природознавства в початковій школі в 70-90-ті роки ХХ ст.; розглядаються етапи проведення екскурсії, зміст навчального матеріалу, діяльність школярів під час екскурсії, визначається її роль і місце у природничій освіті в початковій школі
Ключові слова: екскурсія етапи, учень, завдання, зміст, бесіда, природознавство.
Аннотация. Смолянюк Н.Н. Проведение экскурсий по природоведению в начальной школе (70-90 гг. ХХ
ст.). Даная статья посвящена исследованию особенностей подготовки и проведения экскурсий по природоведению начальной школе в 70-90 годы ХХ ст.; рассматриваются этапы проведения экскурсии содержание учебного материала, деятельность школьников во время экскурсии; определяется ее значение в обучении природоведению в начальной школе
Ключевые слова: экскурсия, этапы, ученик, задания, содержание, беседа, природоведение.
Annotation. Smolyanyuk N.M. The Conducting of Natural Science Excursions at Primary School (70-90-th of the twentieth century). The article is dedicated to the investigation of the peculiarities of preparing and conducting of Natural Science excursions at primary school in 70-90-th of the twentieth century; the stages of the conducting of excursion, the contents of the educational material, pupils’ activity at an excursion are considered, its importance in study of Natural Science is defined.
Keywords: excursion, stages, pupil, tasks, contents, discussion, Natural Science.
Вступ
Робота вчителя початкових класів передбачає розширення натуралістичних поглядів молодших школярів, оскільки саме знайомство і спілкування дітей з природою дозволяє їм зрозуміти ступінь взаємовпливу і взаємозв’язку людини з природним середовищем. Це зумовлює посилену увагу до особливостей вивчення природознавства в початкових класах.
Специфіка природознавства як шкільного предмету полягає в тому, що його вивчають не лише шляхом читання і переказу учнями змісту навчального матеріалу, але й на основі безпосереднього спілкування із самою природою. Цьому значно сприяє проведення екскурсій з природознавства, які мають значну пізнавальну цінність, оскільки діти бачать усе, що відбувається навкруги
Слід зазначити, що така форма занять з природознавства, як екскурсія широко застосовувалась у 70-90-х роках ХХ ст. (особливий інтерес до екскурсій спостерігався наприкінці 1980 - початку 1990 років), ретельно розроблялися методики їх проведення, і майже в кожному педагогічному дослідженні з природничої освіти акцентувалась увага на ролі та значенні екскурсій у процесі вивчення природи молодшими школярами Т ому накопичений досвід застосування екскурсій доцільно буде дослідити і враховувати на сучасному етапі розвитку природничої освіти.
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що питаннями організації і проведення екскурсій з природознавства займалися такі дослідники, як Л.Бахарєва, Т.Богданець, Л.Боровська, В.Г ерасимов, Е.Дерим-Оглу, З.Жунусова З.Кирилова, З.Клепіна, О.Нікішина, В.Перекалова, А.Плешаков, О.Прохорова Т.Смирнова, О.Сороцька, В.Тарасов, Т.Тарасова, Н.Томіліна, А.Холомкіна та інші.
Робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Формулювання цілей статті
Метою статті є визначення особливостей підготовки і проведення екскурсій з природознавства в початкових класах у 70-90-ті роки ХХ століття.
Результати дослідження
Навчальна екскурсія - це форма організації навчання в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів та явищ дійсності. Характерною ознакою екскурсії є те, що вивчення об’єктів пов’язано із пересуванням учнів.
Екскурсії виступали початком роботи з природознавства в молодшій школі, оскільки вони викликали у школярів зацікавленість до вивчення природи, бажання проводити спостереження. Вони спрямовувались на виховання в дітей дбайливого ставлення до природи, розкриття естетичного, пізнавального, оздоровчого практичного значення природи в житті людей
Так, екскурсії у І та II класах носили переважно сезонний характер і мали однією з головних цілей виявлення змін у природі за порами року. Зміст екскурсій у III класі суттєво відрізнялась від тематики І та II класів: він тісно пов’язувався з основним змістом теми „Природа і ми” і дозволяв конкретизуватиузагальнені знання, що формувались під час занять, на матеріалі безпосереднього природного оточення [8].
Екскурсії з природознавства організовувались [9, С. 41]:
- до початку вивчення теми. Дійсно, екскурсії представляли цінність як вихідний матеріал для подальших навчальних занять з певного розділу програми, наприклад, при знайомстві з деревами, кущами, травами, а також при спостереженні сезонних явищ;
- у процесі роботи над певною темою (наприклад, спостереження за станом дерев і кущів взимку і за життям тварин у ІІ класі). На таких екскурсіях перевірялися старі і здобувалися нові знання, необхідні для подальшого вивчення матеріалу;
- наприкінці вивчення теми (наприклад, екскурсія до природи з метою спостереження за весняними змінами в житті рослин, птахів, тварин у ІІІ класі). На таких екскурсіях узагальнювався і повторювався пройдений матеріал.
Перш ніж провести екскурсію, учитель заздалегідь визначав найбільш зручний маршрут і шукав ті об’єкти, які можуть бути використані з навчальною метою. Часто вчителі практикували екскурсії по тому ж самому маршруту Це використовувалосьдля того, щоб наочно й переконливо продемонструвати дітям сезонні зміни шляхом порівняльного зіставлення між станами природи в різні пори року [2; 3]. У І та ІІ класах діти набували деякий досвід самостійної роботи, тому вже у ІІІ класі вчитель зосереджувався не лише на виборі маршруту, але й на підготовці самостійної роботи дітей на певних етапах екскурсії
Під час підготовчоїроботи вчитель знайомив учнів із темою екскурсії, розподіляв серед них обов’язки, за необхідності поділяв дітей на групи, давав завдання для кожної групи, інструктував про порядок обробки та проведення інформації та матеріалів. Учні читали статті, оповідання, пов’язані із темою екскурсії, вчили вірші, знаходили образні вирази, висловлювання письменників, прислів’я та приказки, репродукції художників розробляли стенди. Цей матеріал надалі використовувавсяпід час самої екскурсії
План екскурсії передбачав такі етапи [1; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 11]:
1) мета і завдання. Учитель нагадує тему, називає головну мету і завдання екскурсії, порядок ознайомлення з її об’єктами;
2) коротка вступна бесіда, спрямована на активізацію вже здобутих учнями знань, і в ході якої вони відповідають на питання вчителя, згадують, що вони знають з теми екскурсії;
3) наочний показ, демонстрація об’єктів, що супроводжується розповіддю вчителя. На цьому етапі приділялась увага цікавості навчального матеріалу екскурсії, його значущості для дітей, і для цього в періодичних педагогічних виданнях були впроваджені тематичні рубрики на допомогу вчителю із додатковим матеріалом з природознавства (наприклад, рубрика „Зелена сторінка” у журналі „Початкова школа”), а на телебаченні - спеціальні навчальні програми.
Слід підкреслити, що багатьма дослідниками, зокрема, Е.Дерим-Оглу, Н.Томіліною та іншими, визначалось, що спілкування з природою повинно бути захоплюючим, а тому вони радили спиратися на досвід дітей та практичну значущість матеріалу екскурсії. Наприклад, зазначалось, що опис слідів тварин слід перемежовувати із розповідями про їхній образ життя, опис тварин - з їхнім значенням для людини [4].
Під час екскурсій використовувавсярізноманітний цікавий матеріал, як-то: загадки, ребуси, головоломки вірші, пісні, малюнки тощо.
Під час екскурсій учителя часто пов’язували зміст екскурсії з краєзнавством (використовували дані з місцевих періодичних видань, краєзнавчої літератури, відбирали та використовували краєзнавчий образотворчий матеріал). Особлива увага приділялась вивченню особливостей місцевої природи і праці людей.
Водночас учитель під час розповіді, окрім питань, пов’язаних із темою екскурсії, також звертав увагу учнів на загальні аспекти природознавства (наприклад, спостереження за змінами у природі в різні пори року, взаємозв’язок у природі, правила поводження у природі, збереження рослин і тварин, господарство країни, значення природи для людини тощо). Це дозволяло учням глибше проникнути у природу, зрозуміти зв’язки всього живого на планеті, взаємозалежність, корисність усіх природних об’єктів, сформувати уявлення про складність, унікальність, безперервність життя.
На цьому етапі вчитель також відповідав на питання, що виникли в учнів під час екскурсії, а також обговорював з ними різноманітні проблеми з теми;
4) самостійна робота учнів, яка передбачала спостереження, виконання заздалегідь визначених завдань учителя, складання таблиць, малюнків, збір наочно-ілюстративного матеріалу та ін.;
5) узагальнююча бесіда, під час якої учні та вчитель формулювали висновки, обговорювали результати екскурсії, чи були досягнуті її завдання і в якій мірі, учитель оцінював знання, здобуті учнями, рекомендував прочитати додаткову літературу, давав домашнє завдання (зробити малюнок, скласти оповідання, невеликий твір, записи в щоденниках з природознавства тощо).
Навчальне і виховне значення екскурсії у значній мірі залежить від того, як проведено її узагальнення [6; 11]. Зазвичай після закінчення екскурсії учитель проводить бесіду, в якій діти обговорюють не лише проблеми з теми екскурсії, але й загальні питання, пов’язані із звичайними спостереженнями природи (погода, тварини, птахи, рослини, явища природи, які бачили діти). Діти після екскурсій також заповнювали зошити з природознавства, відповідали на питання та розв’язували різноманітні завдання для перевірки [8], робили малюнки на основі своїх вражень та гербарії, сувеніри, використовуючиприродні матеріали.
Висновки
Таким чином, екскурсії з природознавства широко використовувалисьу початковій школі, оскільки вони надавали молодших школярам самостійність у спостереженні об’єктів природи, стимулювали їхню розумову і творчу пізнавальну діяльність при виконанні навчальних завдань. До того ж, екскурсії мають не менше значення й для розвитку естетичних почуттів учнів, оскільки екскурсії привертають їхню увагу до краси рідної природи, до багатства фарб, звуків, краси форм та ароматів. Отже, цілеспрямоване проведення екскурсій з
природознавства сприяє формуванню екологічних уявлень та культуримолодших школярів і почуття особистої відповідальності за стан природи і підростаючого покоління.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні етапів розвитку природознавства в початковій школі у другій половині ХХ ст., особливостей розвитку спостережливості, уважності молодших школярів, активізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності.
Література
1. Боровская Л.А. Экологическая направленность натуралистической экскурсии в условиях города // Начальная школа. - 1991. - № 8. - С. 46-48.
2. Г ерасимов В.П. Весенняя зоологическая экскурсия// Начальная школа - 1981. - № 5. - С. 33-37.
3. Г ерасимов В.П. Зимние экскурсии в природу // Начальная школа - 1981. - № 2. - С. 35-36.
4. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес // Начальная школа - 1990. - № 5. - С. 28-34.
5. Кириллова З.П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе изучения природы // Начальная школа. - 1989. - № 5. - С. 25-27.
6. Перекалова В.С. Обобщение наблюдений на уроке природоведения// Начальная школа - 1974. - № 11. - С. 59-61.
7. Плешаков А. А. Изучение темы «Природа и мы» в новом курсе природоведения (ІІІ класс четырехлетней школы) // Начальная школа. - 1991. - № 8. - С. 40-45.
8. Плешаков А. А. Работа с тетрадью «Ознакомление с окружающим миром» (I класс) // Начальная школа. -1989. - № 8. - С. 44-47.
9. Прохорова Е.Б., Никишина Е.П. Развитие у учащихся умения наблюдать на экскурсиях в природу // Начальная школа. - 1990. - № 8. - С. 41-45.
10. Смирнова Т.Е. Берегите лес - наше богатство // Начальная школа. - 1982. - № 6. - С. 56-57.
11. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк // Начальная школа. - 1984. - № 9. - С. 63-65.
Надійшла до редакції 06.05.2008 р.