CC BY
58ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ШКІЛЬНОЇ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇДІЯЛЬНОСТІ
Троценко Т.Ю.
ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди’
Анотація. Дана стаття присвячена аналізу стану розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності в загальноосвітніх закладах, проблемам та перспективам розвитку.
Основні завдання туристсько-краєзнавчої діяльності полягають у тому, щоб допомогти школі у навчанні й вихованні учнів, відродити духовність, моральність, національну самосвідомість, прищеплювати любов до праці; залучати їх до проведення в походах пошукової та суспільно-корисної роботи, поповнювати зібраними в походах і подорожах матеріалами краєзнавчі музеї, кабінети та кутки; виховувати міцний і дружний учнівський колектив установлювати й зміцнювати зв’язки між дітьми різних шкіл, сіл, міст, національностей; загартовувати учнів фізично й морально.
Ключові слова: туристсько-краєзнавча діяльність, проблеми розвитку.
Аннотация. Троценко Т.Ю. Проблемы развития школьной туристско-краеведческой деятельности.
Данная статья посвящена анализу состояния развития туристско-краеведческой деятельности в общеобразовательных заведениях, проблемам та перспективам развития. Основные задачи туристско-краеведческой деятельности состоят в том, чтобы помочь школе в обучении и воспитании учеников, возродить духовность, нравственность, национальное самосознание, прививать любовь к работе; привлекать их к проведению в походах поисковой и общественно-полезной работы, пополнять собранными в походах и путешествиях материалами краеведческие музеи, кабинеты и уголки; воспитывать крепкий и дружный ученический коллектив, устанавливать и укреплять связи между детьми разных школ, сел, мост, национальностей; закалять учеников физически и морально.
Ключевые слова: туристско-краеведческая деятельность, проблемы развития.
Annotation. Trotsenko T.Y. Problems of development of tourist-regional activity at general schoolThe given article is devoted to the analysis of development status of tourist-regional activity in general establishments, to the problems that to the prospects of development. Primal problems of tourist study of local lore activity - to help school with learning and education of pupils. T o revive spirituality, morals, a national self-consciousness. T o inoculate love to work. To attract children in search and public beneficial work. To supplement with stuffs study of local lore museums, studies and уголки. To bring up strong and amicable student's collective. To establish and strengthen communications between children of different schools, villages, the bridge, nationalities. To quench pupils physically and morally.
Keywords: tourist-regional activity, problems of development.
Вступ.
Проблема розвитку дитячо-юнацького туризму є надзвичайно важливою на даний час. Як свідчить аналіз літературних джерел [1-6], туризм у поєднанні з краєзнавчою роботою є багатогранним видом діяльності учнів. Він дає їм змогу самовдосконалюватися формувати фізичні якості, яким приділяється особлива увага. Тому туризм уведено до навчальної програми “Фізична культура’ для загальноосвітніх шкіл як важливий засіб підвищення рухової та соціальної активності учнів. Навчання ж у школі, участь у суспільно-корисній праці, гуртках, а для багатьох ще й заняття в музичній, художній та інших школах, приготування домашніх завдань, читання художньоїлітератури, перегляд телепередач - усе це потребує від учнів значних витрат енергії. Тому для зняття втоми їм потрібен повноцінний відпочинок, який включає заняття туристсько-краєзнавчих гуртках, походи вихідного дня, ігри. За цих умов організація правильного відпочинку учнів, особливо у вихідні дні й на канікулах є одним з невідкладних завдань батьків і вчителів школи
Змістовні, систематичні заняття туризмом і краєзнавством позитивно впливають на духовний розвиток учнів. Вони змінюють напруження, дають позитивний вихід енергії, створюють умови для самореалізації і розвитку творчих здібностей школярів Туристсько-краєзнавча діяльність допомагає у формуванні в учнів низки морально-вольових якостей дисциплінованості, цілеспрямованості, милосердя, витримки, товариськості працьовитості, загартовує волю, вчить поважати людей і цінувати їхню працю.
Аналіз педагогічної літератури та практики свідчить , що туризм також сприяє пізнавальній і дослідницькій краєзнавчій діяльності школярів й допомагає активно, емоційно пізнавати навколишнє середовище. Він базується на підвищенні рухової активності та змагальної азартності дітей під час подорожей з використанням природнокліматичних можливостей місцевості та сил природи: сонця, повітря, води. Саме туризм створює умови, які вимагають від дітей активних і самостійних дій [2, 6].
Туристсько-краєзнавча діяльність, як засіб соціалізації учнів, сприяє формуванню моральної культури особистості й має спиратися на основні принципи педагогіки. Особливу роль у туристсько-краєзнавчій діяльності відіграє принцип колективізму бо виховання в колективі й через колектив відіграє пріоритетну роль у формуванні рис характеру учнів. Вона допомагає відчути й пізнати учням такі почуття, як дружба й товариськість і як вони цінуються в похідних умовах. Спільна участь у походах виробляє в них уміння поєднувати особисті інтереси з інтересами товаришів, створює відносини взаєморозуміння і взаємодопомоги, які в кінцевому результаті переходять у міцну дружбу. Разом з тим, туристи-краєзнавці мають знати, що умови похідного життя не завжди легкі, вони потребують постійної турботи про товаришів,
прояву взаємодопомоги, формують колективістські почуття [5].
Важлива сутність туристсько-краєзнавчої діяльності у навчально-виховному процесі школярів полягає в нерозривному зв’язку вивчення основ наук з практикою, життям, довкіллям. У процесі вивчення різних дисциплін шкільної програми в учнів розвивається інтерес до своїх родинних та національних витоків, формується прагнення продовжувати традиції свого народу. Школярі поступово усвідомлюють сутність процесів у природі та між людьми, принципи співіснування, історичні зв’язки. Саме ця діяльність є основою виховання любові до батьківського роду, рідної природи, материнської мови й пісні, допомагає вникнути історичного безпам’ятства й бездуховності
Формулювання цілей.
Мета дослідження полягає у виявленні проблем розвитку шкільної туристко-краєзнавчої діяльності на сучасному етапі
Завдання: проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній теорії і практиці; визначити
ефективність використання різних форм туристсько-краєзнавчої роботи в школі
Результати досліджень.
Організація і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності вчителями загальноосвітніх шкіл є важливим етапом залучення школярів до вивчення рідного краю, пошукової роботи, виховання гуманного ставлення до природи, формування різнобічно розвиненої особистості, здатної свідомо мислити, сприймати оточуючу дійсність, дбати про своє здоров’я й добробут інших. Також необхідно зазначити, що місцеві екскурсії, одно- і дводенні походи змагання, походи вихідного дня є активними, найбільш плідними, емоційно наповненими формами занять туризмом та краєзнавством, які дають стійкий, довготривалий, моральний і навчально-виховний ефект.
Реалізація навчально-виховного потенціалу туристсько-краєзнавчої діяльності залежали й від дотримання основних вимог її організації: туристсько-краєзнавча діяльність має відповідати наміченим дидактичним і виховним цілям; вона має бути організована на основі моральних принципів; мати чітко визначений обсяг, зміст, терміни, час і місце проведення; відрізнятися колективним характером. При цьому складність туристсько-краєзнавчої діяльності має зростати з віком учнів, а всякі дії школярів мають супроводжуватися й закінчуватися їх аналізом, на основі якого має плануватися майбутня діяльність. Дотримання цих вимог щодо організації і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності давало змогу найбільш доцільно організовувати практичну діяльність школярів і надавати їй виховного характеру
Щоб визначити, яка кількість туризму потрібна школі слід відштовхуватися від віку учнів, їх інтересів, захоплень, схильностей. Потрібно з’ясувати, яке ставлення школярів до туризму переважає в школі, чи всім він подобається Туризм потрібен кожній дитині, але в різній мірі. У цьому проявляється зміст розподілу шкільного туризму на дві сфери, які однаково потрібні школі: масовий туризм - для великої кількості учнів і гуртковий туризм - для малої кількості учнів. Ці дві складові взаємозалежні, доповнюють одна одну. У школі має бути баланс масового й гурткового туризму. Для системи туристсько-краєзнавчої діяльності важливим є її постійний розвиток, якісне й кількісне вдосконалення постійний рух вперед [5].
Сутністю туристської діяльності, тією найістотнішою формою її, без якої немає туризму, є похід. Т ож важливою для нашого дослідження була розробка питань організації і проведення одно- і дводенних походів Від їх ефективного вирішення залежало успішне виконання обраних туристською групою оздоровчих, спортивних, пізнавальних і виховних завдань та дотримання правил безпеки руху на маршруті всіма учасниками туристських походів Попередня практика їх проведення та системний аналіз досвіду дав змогу розробити загальні вимоги до організації і проведення туристських походів зі школярами. Їх сутність полягала в забезпеченні комфортності похідного побуту дотримання правил безпеки руху, виконання нормативних вимог пересування на маршруті походу й організація дозвілля учнів під час відпочинку на привалах.
Результати проведеного дослідження також показали, що максимальному залученню школярів до участі туристсько-краєзнавчій діяльності сприяли спеціально організовані фізкультурно-оздоровчі та розважальні свята й туристські змагання. Такі масові заходи проводилися під час канікул та у вихідні дні з участю батьків, учителів експериментальних груп під загальним керівництвом директорів загальноосвітніх шкіл. Організовувати і проводити туристські змагання, фізкультурно-оздоровчі та розважальні свята у школах допомагали відомі туристи-краєзнавці та випускники шкіл, які багато років займалися туризмом.
У процесі проведення дослідження ми розглядали туристсько-краєзнавчу роботу як тривалу багатоденну рухливу гру, яка впливає на формування особистості учнів через форми своєї організації, встановлення міжособистісних стосунків з іншими школярами і дорослими та інші об’єктивні та суб’єктивні чинники. Адже активний пішохідний туризм з його значним, але рівномірно розподіленим в часі навантаженням позитивно впливає на психофізичний стан школярів. Це дає змогу моделювати у процесі туристсько-краєзнавчої роботи реальні життєві ситуації, спонукає учнів до конкретних дій, уможливлює регулярне проведення активного дозвілля та організацію відпочинку на природі зі школярами
З метою реалізації цього положення на практиці систематично проводилася відповідна організаційно-методична робота з батьками учнів. Вона спрямовувалася на формування у батьків ціннісних орієнтацій та надання їм необхідних знань про мету й завдання морального та фізичного виховання дітей у сім’ї, про форми організації туристсько-краєзнавчої роботи за місцем проживання учнів. Це досягалося у процесі проведення бесід, диспутів, індивідуальних консультацій з батьками; організації показових занять з
демонстрацією фото- і відео матеріалів та зустрічей з обміну досвідом морального виховання дітей у сім’ї; використання батьківської допомоги у роботі туристсько-краєзнавчих гуртків; залучення батьків до організації і проведення виставок, конкурсів ранків, екскурсій, туристських свят і змагань та походів вихідного дня. Така спільна діяльність сприяла встановленню тісного взаємозв’язку школи і сім’ї, визначенню єдиних вимог до школярів, проведенню чіткої координації зусиль школи і сім’ї, створенню сприятливих умов для розвитку особистісних моральних якостей школярів
Оскільки спільна туристсько-краєзнавча діяльність здійснювалася в різних формах, кожний захід мав досить ґрунтовне опрацювання з використанням різних форм залучення учнів до самостійного пошуку краєзнавчих матеріалів. У цю діяльність включалися й батьки, які стали постійними учасниками туристських свят, виховних заходів, екскурсій, виставок, конкурсів що в сукупності сприяло зближенню сімей зі школою Ефективність цих заходів полягала в тому, що вони давали змогу активізувати увагу школярів не тільки на пізнанні духовної і матеріальної культуринароду, а й на таких моральних якостях особистості, як відповідальність, самостійність, чуйність, бережливість та ін.
Важливість використання різноманітних форм організації туристсько-краєзнавчої діяльності у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл очевидна Але чому ж туризм наразі так і не зайняв у школі належної позиції? Причина цього - недооцінка значення дитячого туризму керівниками освіти і непідготовленістю учителів. Лише деякі вчителі у свої студентські роки вивчали питання організації і проведення туристсько-краєзнавчої роботи в школі. Але безсумнівно кожен з них зуміє провести програмну екскурсію, він розповість дітям багато цікавого і корисного зуміє методично грамотно побудуватипоказ. Звісно, ніхто з вчителів педагогічної цінності екскурсій заперечувати не буде а от туристичні походи у багатьох на другому плані. Чому ж так? Деякими причинами є: надзвичайна зайнятість учителів основною роботою - уроками, тому займатися з дітьми туризмом їм доводиться у свій вільний час; відсутність окремої оплати за проведення туристської роботи, до того ж учитель завжди був змушений сам здійснювати чималі витрати з особистого бюджету, щоб мати можливість ходити із класом у туристські походи; неможливість для більшості родин фінансувати заняття своїх дітей туризмом у повному обсязі. Досить вагомою причиною через яку вчителі втрачають можливість відправитися з учнями в похід є відсутність або недостатня кількість туристськогоспорядження і необхідного інвентарю в школах.
Існують також і інші причини, що стосуються самого вчителя, якому зручніше вважати туристську роботу не таким вже і цінним виховним засобом, аніж признати свою до нього непідготовленість І це дійсно так. Десятиріччями держава закликала розвивати шкільний туризм, але майже нічого не зробила для підготовки вчителів до цієї форми роботи Не маючи певної методичної, фізичної і технічної підготовки, вчитель не може вирушити з дітьми навіть в одноденний похід.
Передумови для повноцінного використання туризму в школі можуть виникнути лише тоді, коли педагогічна свідомість повністю звільниться від комплексу авторитарності. Одним із завдань зміцнення позицій шкільного туризму в системі освіти є необхідність у подоланні зневаги до теорії педагогіки туризму. Без розробленої теорії шкільного туризму не можна ані здійснити підготовку кадрів, ані допомогти єдності підходу до туристської справи в освіті [5].
Висновки.
Основні завдання туристсько-краєзнавчої діяльності полягають у тому, щоб допомогти школі у навчанні й вихованні учнів, відродити духовність, моральність, національну самосвідомість, сформувати в них риси високої громадянськості; прищеплювати любов до праці; залучати їх до проведення в походах пошукової та суспільно-корисної роботи, поповнювати зібраними в походах і подорожах матеріалами краєзнавчі музеї, кабінети та кутки; виховувати міцний і дружний учнівський колектив установлювати й зміцнювати зв’язки між дітьми різних шкіл, сіл, міст, національностей; загартовувати учнів фізично й морально. У зв’язку з цим, сьогодні необхідна розробка певної системи проведення туристсько-краєзнавчої роботи в школі, яка б відповідала сучасним вимогам і задовольняла б потреби як педагогів, так і учнів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку шкільної туристсько-краєзнавчої діяльності.
Література
1. Грицишина Т.І. Маленькі туристи: Краєзнавство, туризм у дошкільному закладі. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. - 128 с.
2. Истомин П. И. Туристическая деятельность школьников Вопросы теории и методики - М.: Педагогика, 1987. - 96 с.
3. Константинов Ю.С., КуликовВ.М. Неиспользованный потенциал школьного туризма //Внешкольник -2002. - № 3. - С. 24 - 25.
4. Константинов Ю.С., Куликов В.М. Некоторые подходы к школьной туристско-краеведческой деятельности //Внешкольник. - 2002. - № 7. - С. 7 - 9.
5. Серебрій С. Туристсько-краєзнавча робота: проблеми і перспективи //Краєзнавство. Географія Туризм
- 2008. - № 24 - С. 6 - 8 .
6. Туризм в школе: Книга руководителяпутешествия /И.А.Верба, С.М.Г олицин В.М.Куликов Е.Г.Рябов.
- М.: ФИС, 1983. - С. 139 - 146.
Надійшла до редакції 14.09.2008 р.
X + 0,З&
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ІГРОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ 13 РОКІВ
Степаненко В.М.
ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди’.
Анотації. За результатами досліджень розроблені критерії оцінювання для кількісної оцінки інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій та морфофункціональногоі психофізіологічного розвитку організму. Розраховані нами рівняння множинної регресії дають можливість кількісно точно визначити рівень оволодіння юними футболістами захисними тактичними діями.
Ключові слова: футбол морфофункціональні особливості, психофізіологічні особливості, захисні дії. Аннотация. Степаненко В.М. Критерии оценки уровня игрового мастерства юных футболистов 13 лет. По результатам исследований разработаны критерии оценок для количественной оценки интегрального коэффициента эффективности оборонительных действий, морфофункционального и психофизиологическогоразвития организма. Рассчитанные нами уравнения множественной регрессии дают возможность количественно точно определить уровень овладения юными футболистами оборонительными тактическими действиями.
Ключевые слова: футбол морфофункциональные особенности, психофизиологические особенности, оборонительные действия.
Annotation. Stepanenko V.M. The criteria of aciquant level of mastering game of youth footballmen of 13 age. For quantitative valuing of the integral coefficient of effectiveness the protective actions and morphofunctional, psychophysiological of the development organism are alaborated of the criteria notes. Model we are constructed multiplying regress gives the possibility of quantitative exactly determined standard of overcome young’s footballers of protective tacticalactions.
Key words: football, morpho-functional, psycho-physiological features, protective action.
Вступ.
Сучасний дитячий футбол розвивається шляхом підвищення вимог до всіх сторін підготовленості (4, 6). В зв’язку з тим, що кожен гравець футбольної команди в силу специфіки умов сучасної гри почергово виконує то захисні то атакуючі дії, ефективність гри в нападі і захисті має однакову цінність для кінцевого результату Однак напрямки, що стосуються досліджень захисних тактичних дій та факторів, що визначають їх ефективність у юних футболістів не висвітленні належним чином.
Аналіз науково-методичної літератури (1, 4, З, 6) дав нам можливість стверджувати про відсутність у вітчизняній та доступній нам іноземній літературі відомостей про ступінь та характер впливу морфофункціональних та психофізіологічних особливостей юних футболістів на ефективність виконання ними захисних тактичних дій.
Робота виконана за планом НДР ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди’.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягає у розробці критеріїв для кількісного оцінювання інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій та морфофункціональногоі психофізіологічного розвитку організму.
Методи та організація дослідження. Для досягнення цілей були використані наступні методи досліджень: аналіз літературних джерел та досвіду передової практики, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, морфофункціональні методики (визначення аеробних, анаеробних можливостей, антропометрія), рефлексометрія, методи математичної статистики.
У ході першого етапу дослідження основна увага була приділена вивченню стану питання по даній проблемі у науково-методичній літературі, обґрунтований підбір методів та розроблена технологія проведення тестування. На другому етапі був проведений констатуючий експеримент по визначенню морфофукціональної та психофізіологічної обумовленості ефективності захисних тактичних дій юних футболістів 1З років.
В дослідженні приймали участь юні футболісти 1З років, що займаються на відділенні футболу НВК с. Щасливе, Бориспільського району. Загальна кількість юних спортсменів, які взяли участь у дослідженнях, склала З7 чоловік.
Результати досліджень.
За результатами констатуючого експерименту встановлено, що з великої кількості контрольних показників тільки З мають істотний вплив на ефективність виконання захисних дій в умовах змагальної діяльності футболістів 1З років.
Наступним завданням стало визначення інформативності окремих морфофункціональних та психофізіологічних параметрів з метою оцінювання ефективності захисних дій юних футболістів та обґрунтування їх використання в системі контролю за тактичною підготовленістю гравців (табл. 1).
Таблиця 1
Критерії оцінювання морфофункціональних та психофізіологічних особливостей розвитку організму спортсменів 13 років відділення футболу навчально-виховного комплексу с. Щасливе (n=37)
№ Показники, одиниці вимірювання Бали
1 низький 2 нижче середнього 3 середній 4 вище середнього 5 високий
1 VO2 max, л ■ хв— <2,2 ,6 2, 1 ,З 2, 2,7 - 3 ,4 З, 1 З З,5>
2 Т очність відтворення м’язових зусиль, що становить V від максимального, кг. >7,8 7, 7 1 6, 2 ,7 4, 1 6, 4, 6 I З, З<
3 Латентний період складної реакції, мс. >540,1 540 - 462,9 462,8 - 385,8 385,7 - 308,7 З08,6<
4 Період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), мс. >248,9 248,8 - 204,9 204,8 - 161 160,9 - 117,1 117<
5 Г острота та швидкість зорових сприймань, мс. >1024,3 1024,2 -855,2 855,1 - 686,2 686,1 - 517,1 517<
Отримані результати дали можливість створити шкалу оцінювання, яка може використовуватисьпри контролі, визначенні амплуа та комплектуванні ігрових ліній в процесі підготовки футболістів 13 років. Оцінка визначених характеристик проводилась за спеціальною шкалою згідно з якою за середній рівень вияву того чи іншого показника приймалось середнє його значення [2]. Рівень «вище середнього) та «нижче середнього) визначався за формулою X + 0,5а або X — 0,5о, низький або високий - за формулою
X + 1,5а та X — 1,5а відповідно. Високими вважались результати що перевищують середній результат групи (табл. 2).
Таблиця2
Оцінювання інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій спортсменів 13 років відділення футболу навчально-виховного комплексу с. Щасливе (п=37)
Вік, років Бали
1 низький 2 нижче середнього 3 середній 4 вище середнього 5 високий
13 <4,4 4,5 - 6,2 ,9 7, 1 ,З 6, 8 - 9,7 9,8>
Визначення відповідного фактичного рівня морфофункціональних та психофізіологічних характеристик, а також інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій дає можливість формувати збірні команди з футболу для участі у змаганнях різного рівня, а також здійснювати відбір спортсменів з метою комплектування ігрових ліній та визначення основного складу на конкретну гру. Окрім того запропонована система оцінювання може бути інформативною основою для об’єктивного контролю за рівнем розвитку особливостей, що обумовлюють ефективність виконання захисних дій в умовах змагальної діяльності футболістів 13 років.
Для подальшого вивчення особливостей, що формують ефективне ведення захисних дій юними футболістами, були побудованімоделі множинної регресії:
Загальний вид розрахованих регресійних моделей виглядає наступним чином:
У = ао + ВД + К2Х2 ... + КПХП,
де У - інтегральний коефіцієнт ефективності захисних дій; а0 - вільний член;
К1-Кп - коефіцієнти регресії;
Х1 -Хп - незалежні змінні.
У регресійну модель юних футболістів 13-ти років з високим коефіцієнтом регресії увійшли показники У02шах та точність відтворення м’язових зусиль, що становить 1А від максимального. У даному віці рівняння регресії також формували показники латентного періоду складної реакції, періоду упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1), гострота та швидкість зорових сприймань (табл. 3).
Таблиця 3
Результати множинного регресійного аналізу інтегрального коефіцієнту ефективності захисних дій футболістів 13-ти років з морфофункціональними та психофізіологічними характеристиками
К1 К2 Кэ К4 К5
9,16 1,52 -0,24 -0,01 -0,007 -0,002 0,90
Незалежні перемінні Х1 Х2 Х3 Х4 Х5
Примітки: Хі - У02шах; Х2 - точність відтворення м’язових зусиль, що становить % від максимального; Х3 - латентний період складної реакції (середній); Х4 - період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1, середній); Х5 - гострота та швидкість зорових сприймань (середній); Я = 0,90
Внесення отриманих результатів у формулу рівняння регресії дає можливість кількісно точно визначити рівень оволодіння юними футболістами захисними тактичними діями.
Окрім того, визначення інтегрального коефіцієнта ефективності захисних дій з використанням даних рівнянь регресії дає можливість прогнозувати цей результат у різні вікові періоди.
Так, у юного футболіста 13-ти років, що має результати У02шах - 3,31 л*хв-1., точності відтворення м’язових зусиль, що становить % від максимального - 5,5кг., латентний період складної реакції (середній) -370 мс., період упередження у тесті реакції на рухомий об’єкт (режим 1) - 124,81 мс, гострота та швидкість зорових сприймань (середній) - 537,50 мс, інтегральний КЕ захисних дій буде відповідати 7,22 у.о. Порівняння даного результатуз показниками у таблиці 2, дає можливість стверджувати про наявність у 13-ти річного спортсмена середнього рівня інтегрального коефіцієнта ефективності захисних дій.
Висновки.
1. У процесі досліджень встановлено, що розроблена нами система оцінювання рівня розвитку організму футболістів та їх спортивних результатів дозволяє об’єктивно визначати потенційні резервні можливості юних спортсменів для прогнозування ефективного виконання захисних дій у процесі змагальної діяльності.
2. Розраховане нами рівняння множинної регресії дає можливість кількісно точно визначити рівень оволодіння юними футболістами захисними тактичними діями. Окрім того, визначення інтегрального коефіцієнта ефективності захисних дій з використанням даного рівняння регресії дає можливість прогнозувати цей результат у різні вікові періоди.
Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку засобів навчання захисним тактичним діям та експериментальне обґрунтування їх застосування з метою вдосконалення процесу тактичної підготовки юних футболістів
Література
1. Аналіз змісту гри воротаря та ефективності захисних і атакуючих дій футболістів у матчі. Методичні рекомендації для тренерів і футболістів різного віку та спортивної кваліфікації /УДУФВС
B.В.Соломонкс, Г.А.Лисенчук - К.: Олімпійська література, 1996. - 40 с.
2. Бриль М.С. Отбор в спортивных играх. - М.: Физкультураи спорт, 1980. - 172 с.
3. Лисенчук Г.А. Управление подготовкойфутболистов - К.: Олимпийская литература; 2003. - 271с.
4. Пшибильскі Войцех Комплексний контроль у системі багаторічної підготовки футболістів дитячого та юнацького віку. Автореферат дис. на здобуття наук ступ докт. наук з фізичн. вих. і спорту - К.: УГУФВС, 1998. - 30с.
5. Ровний А.С. Психофізіологічні основи спеціальної працездатності спортсменів у спортивних іграх // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2002. -
C. 45-52.
6. Шамардин В.Н. Система подготовки юных футболистов Учебное пособие. Днепропетровск, 2001. -104с.
Надійшла до редакції 07.05.2008 р.
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ШКІЛЬНОЇ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОЇДІЯЛЬНОСТІ
Троценко Т.Ю.
ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г ригорія Сковороди’
Анотація. Дана стаття присвячена аналізу стану розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності в загальноосвітніх закладах, проблемам та перспективам розвитку
Основні завдання туристсько-краєзнавчої діяльності полягають у тому, щоб допомогти школі у навчанні й вихованні учнів, відродити духовність, моральність, національну самосвідомість, прищеплювати любов до праці; залучати їх до проведення в походах пошукової та суспільно-корисної роботи, поповнювати зібраними в походах і подорожах матеріалами краєзнавчі музеї, кабінети та кутки; виховувати міцний і дружний учнівський колектив установлювати й зміцнювати зв’язки між дітьми різних шкіл, сіл, міст, національностей; загартовувати учнів фізично й морально.
Ключові слова: туристсько-краєзнавча діяльність, проблеми розвитку.
Аннотация. Троценко Т.Ю. Проблемы развития школьной туристско-краеведческой деятельности.
Данная статья посвящена анализу состояния развития туристско-краеведческой деятельности в общеобразовательных заведениях, проблемам та перспективам развития. Основные задачи туристско-краеведческой деятельности состоят в том, чтобы помочь школе в обучении и воспитании учеников, возродить духовность, нравственность, национальное самосознание, прививать любовь к работе; привлекать их к проведению в походах поисковой и общественно-полезной работы, пополнять собранными в походах и путешествиях материалами краеведческие музеи, кабинеты и уголки; воспитывать крепкий и дружный ученический коллектив, устанавливать и укреплять связи между детьми разных школ, сел, мост, национальностей; закалять учеников физически и морально.
Ключевые слова: туристско-краеведческая деятельность, проблемы развития.
Annotation. Trotsenko T.Y. Problems of development of tourist-regional activity at general schoolThe given article is devoted to the analysis of development status of tourist-regional activity in general establishments, to the problems that to the prospects of development. Primal problems of tourist study of local lore activity - to help school with learning and education of pupils. T o revive spirituality, morals, a national self-consciousness. T o inoculate love to work. T o attract children in search and public beneficial work. T o supplement with stuffs study of local lore museums, studies and уголки To bring up strong and amicable student's collective. To establish and strengthen communications between children of different schools, villages, the bridge, nationalities. To quench pupils physically and morally.
Keywords: tourist-regional activity, problems of development.
Вступ.
Проблема розвитку дитячо-юнацького туризму є надзвичайно важливою на даний час. Як свідчить аналіз літературних джерел [1-6], туризм у поєднанні з краєзнавчою роботою є багатогранним видом діяльності учнів. Він дає їм змогу самовдосконалюватися формувати фізичні якості, яким приділяється особлива увага. Тому туризм уведено до навчальної програми “Фізична культура’ для загальноосвітніх шкіл як важливий засіб підвищення рухової та соціальної активності учнів. Навчання ж у школі, участь у суспільно-корисній праці, гуртках, а для багатьох ще й заняття в музичній, художній та інших школах, приготування домашніх завдань, читання художньоїлітератури, перегляд телепередач - усе це потребує від учнів значних витрат енергії. Тому для зняття втоми їм потрібен повноцінний відпочинок, який включає заняття туристсько-краєзнавчих гуртках, походи вихідного дня, ігри. За цих умов організація правильного відпочинку учнів, особливо у вихідні дні й на канікулах є одним з невідкладних завдань батьків і вчителів школи
Змістовні, систематичні заняття туризмом і краєзнавством позитивно впливають на духовний розвиток учнів. Вони змінюють напруження дають позитивний вихід енергії, створюють умови для самореалізації і розвитку творчих здібностей школярів. Туристсько-краєзнавча діяльність допомагає у формуванні в учнів низки морально-вольових якостей: дисциплінованості, цілеспрямованості, милосердя, витримки, товариськості працьовитості, загартовує волю, вчить поважати людей і цінувати їхню працю.
Аналіз педагогічної літератури та практики свідчить , що туризм також сприяє пізнавальній і дослідницькій краєзнавчій діяльності школярів й допомагає активно, емоційно пізнавати навколишнє середовище. Він базується на підвищенні рухової активності та змагальної азартності дітей під час подорожей з використанням природнокліматичних можливостей місцевості та сил природи: сонця, повітря, води. Саме туризм створює умови, які вимагають від дітей активних і самостійних дій [2, 6].
Туристсько-краєзнавча діяльність, як засіб соціалізації учнів, сприяє формуванню моральної культури особистості й має спиратися на основні принципи педагогіки. Особливу роль у туристсько-краєзнавчій діяльності відіграє принцип колективізму бо виховання в колективі й через колектив відіграє пріоритетну роль у формуванні рис характеру учнів. Вона допомагає відчути й пізнати учням такі почуття, як дружба й товариськість і як вони цінуються в похідних умовах Спільна участь у походах виробляє в них уміння поєднувати особисті інтереси з інтересами товаришів, створює відносини взаєморозуміння і взаємодопомоги, які в кінцевому результаті переходять у міцну дружбу. Разом з тим, туристи-краєзнавці мають знати, що умови похідного життя не завжди легкі, вони потребують постійної турботи про товаришів,
прояву взаємодопомоги, формують колективістські почуття [5].
Важлива сутність туристсько-краєзнавчої діяльності у навчально-виховному процесі школярів полягає в нерозривному зв’язку вивчення основ наук з практикою, життям, довкіллям. У процесі вивчення різних дисциплін шкільної програми в учнів розвивається інтерес до своїх родинних та національних витоків, формується прагнення продовжувати традиції свого народу. Школярі поступово усвідомлюють сутність процесів у природі та між людьми, принципи співіснування, історичні зв’язки. Саме ця діяльність є основою виховання любові до батьківського роду, рідної природи, материнської мови й пісні, допомагає вникнути історичного безпам’ ятства й бездуховності.
Формулювання цілей.
Мета дослідження полягає у виявленні проблем розвитку шкільної туристко-краєзнавчої діяльності на сучасному етапі
Завдання: проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній теорії і практиці; визначити
ефективність використання різних форм туристсько-краєзнавчої роботи в школі
Результати досліджень.
Організація і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності вчителями загальноосвітніх шкіл є важливим етапом залучення школярів до вивчення рідного краю, пошукової роботи, виховання гуманного ставлення до природи, формування різнобічно розвиненої особистості, здатної свідомо мислити, сприймати оточуючу дійсність, дбати про своє здоров’я й добробут інших. Також необхідно зазначити, що місцеві екскурсії, одно- і дводенні походи, змагання, походи вихідного дня є активними, найбільш плідними, емоційно наповненими формами занять туризмом та краєзнавством, які дають стійкий, довготривалий, моральний і навчально-виховний ефект.
Реалізація навчально-виховного потенціалу туристсько-краєзнавчої діяльності залежали й від дотримання основних вимог її організації: туристсько-краєзнавча діяльність має відповідати наміченим дидактичним і виховним цілям; вона має бути організована на основі моральних принципів; мати чітко визначений обсяг, зміст, терміни, час і місце проведення; відрізнятися колективним характером. При цьому складність туристсько-краєзнавчої діяльності має зростати з віком учнів, а всякі дії школярів мають супроводжуватися й закінчуватися їх аналізом, на основі якого має плануватися майбутня діяльність. Дотримання цих вимог щодо організації і проведення туристсько-краєзнавчої діяльності давало змогу найбільш доцільно організовувати практичну діяльність школярів і надавати їй виховного характеру
Щоб визначити, яка кількість туризму потрібна школі слід відштовхуватися від віку учнів, їх інтересів, захоплень, схильностей. Потрібно з’ясувати, яке ставлення школярів до туризму переважає в школі, чи всім він подобається. Туризм потрібен кожній дитині, але в різній мірі. У цьому проявляється зміст розподілу шкільного туризму на дві сфери, які однаково потрібні школі: масовий туризм - для великої кількості учнів і гуртковий туризм - для малої кількості учнів. Ці дві складові взаємозалежні, доповнюють одна одну У школі має бути баланс масового й гурткового туризму. Для системи туристсько-краєзнавчої діяльності важливим є її постійний розвиток, якісне й кількісне вдосконалення постійний рух вперед [5].
Сутністю туристської діяльності, тією найістотнішою формою її, без якої немає туризму, є похід. Т ож важливою для нашого дослідження була розробка питань організації і проведення одно- і дводенних походів Від їх ефективного вирішення залежало успішне виконання обраних туристською групою оздоровчих, спортивних, пізнавальних і виховних завдань та дотримання правил безпеки руху на маршруті всіма учасниками туристських походів Попередня практика їх проведення та системний аналіз досвіду дав змогу розробити загальні вимоги до організації і проведення туристських походів зі школярами. Їх сутність полягала в забезпеченні комфортності похідного побуту дотримання правил безпеки руху, виконання нормативних вимог пересування на маршруті походу й організація дозвілля учнів під час відпочинку на привалах.
Результати проведеного дослідження також показали, що максимальному залученню школярів до участі туристсько-краєзнавчій діяльності сприяли спеціально організовані фізкультурно-оздоровчі та розважальні свята й туристські змагання. Такі масові заходи проводилися під час канікул та у вихідні дні з участю батьків, учителів експериментальних груп під загальним керівництвом директорів загальноосвітніх шкіл. Організовувати і проводити туристські змагання, фізкультурно-оздоровчі та розважальні свята у школах допомагали відомі туристи-краєзнавці та випускники шкіл, які багато років займалися туризмом.
У процесі проведення дослідження ми розглядали туристсько-краєзнавчу роботу як тривалу багатоденну рухливу гру, яка впливає на формування особистості учнів через форми своєї організації, встановлення міжособистісних стосунків з іншими школярами і дорослими та інші об’єктивні та суб’єктивні чинники. Адже активний пішохідний туризм з його значним, але рівномірно розподіленим в часі навантаженням позитивно впливає на психофізичний стан школярів. Це дає змогу моделювати у процесі туристсько-краєзнавчої роботи реальні життєві ситуації, спонукає учнів до конкретних дій, уможливлює регулярне проведення активного дозвілля та організацію відпочинку на природі зі школярами
З метою реалізації цього положення на практиці систематично проводилася відповідна організаційно-методична робота з батьками учнів. Вона спрямовувалася на формування у батьків ціннісних орієнтацій та надання їм необхідних знань про мету й завдання морального та фізичного виховання дітей у сім’ї, про форми організації туристсько-краєзнавчої роботи за місцем проживання учнів. Це досягалося у процесі проведення бесід, диспутів, індивідуальних консультацій з батьками; організації показових занять з
демонстрацією фото- і відео матеріалів та зустрічей з обміну досвідом морального виховання дітей у сім’ї; використання батьківської допомоги у роботі туристсько-краєзнавчих гуртків; залучення батьків до організації і проведення виставок, конкурсів ранків, екскурсій, туристських свят і змагань та походів вихідного дня. Така спільна діяльність сприяла встановленню тісного взаємозв’язку школи і сім’ї, визначенню єдиних вимог до школярів, проведенню чіткої координації зусиль школи і сім’ї, створенню сприятливих умов для розвитку особистісних моральних якостей школярів
Оскільки спільна туристсько-краєзнавча діяльність здійснювалася в різних формах, кожний захід мав досить ґрунтовне опрацювання з використанням різних форм залучення учнів до самостійного пошуку краєзнавчих матеріалів. У цю діяльність включалися й батьки, які стали постійними учасниками туристських свят, виховних заходів, екскурсій, виставок, конкурсів що в сукупності сприяло зближенню сімей зі школою Ефективність цих заходів полягала в тому, що вони давали змогу активізувати увагу школярів не тільки на пізнанні духовної і матеріальної культуринароду, а й на таких моральних якостях особистості, як відповідальність, самостійність, чуйність, бережливість та ін.
Важливість використання різноманітних форм організації туристсько-краєзнавчої діяльності у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл очевидна. Але чому ж туризм наразі так і не зайняв у школі належної позиції? Причина цього - недооцінка значення дитячого туризму керівниками освіти і непідготовленістю учителів. Лише деякі вчителі у свої студентські роки вивчали питання організації і проведення туристсько-краєзнавчої роботи в школі. Але безсумнівно кожен з них зуміє провести програмну екскурсію, він розповість дітям багато цікавого і корисного, зуміє методично грамотно побудуватипоказ. Звісно, ніхто з вчителів педагогічної цінності екскурсій заперечувати не буде а от туристичні походи у багатьох на другому плані. Чому ж так? Деякими причинами є: надзвичайна зайнятість учителів основною роботою - уроками, тому займатися з дітьми туризмом їм доводиться у свій вільний час; відсутність окремої оплати за проведення туристської роботи, до того ж учитель завжди був змушений сам здійснювати чималі витрати з особистого бюджету, щоб мати можливість ходити із класом у туристські походи неможливість для більшості родин фінансувати заняття своїх дітей туризмом у повному обсязі. Досить вагомою причиною через яку вчителі втрачають можливість відправитися з учнями в похід є відсутність або недостатня кількість туристськогоспорядження і необхідного інвентарю в школах.
Існують також і інші причини, що стосуються самого вчителя, якому зручніше вважати туристську роботу не таким вже і цінним виховним засобом, аніж признати свою до нього непідготовленість І це дійсно так. Десятиріччями держава закликала розвивати шкільний туризм, але майже нічого не зробила для підготовки вчителів до цієї форми роботи Не маючи певної методичної, фізичної і технічної підготовки, вчитель не може вирушити з дітьми навіть в одноденний похід.
Передумови для повноцінного використання туризму в школі можуть виникнути лише тоді, коли педагогічна свідомість повністю звільниться від комплексу авторитарності. Одним із завдань зміцнення позицій шкільного туризму в системі освіти є необхідність у подоланні зневаги до теорії педагогіки туризму. Без розробленої теорії шкільного туризму не можна ані здійснити підготовку кадрів, ані допомогти єдності підходу до туристської справи в освіті [5].
Висновки.
Основні завдання туристсько-краєзнавчої діяльності полягають у тому, щоб допомогти школі у навчанні й вихованні учнів, відродити духовність, моральність, національну самосвідомість, сформувати в них риси високої громадянськості; прищеплювати любов до праці; залучати їх до проведення в походах пошукової та суспільно-корисної роботи, поповнювати зібраними в походах і подорожах матеріалами краєзнавчі музеї, кабінети та кутки; виховувати міцний і дружний учнівський колектив установлювати й зміцнювати зв’язки між дітьми різних шкіл, сіл, міст, національностей; загартовувати учнів фізично й морально. У зв’язку з цим, сьогодні необхідна розробка певної системи проведення туристсько-краєзнавчої роботи в школі, яка б відповідала сучасним вимогам і задовольняла б потреби як педагогів, так і учнів.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку шкільної туристсько-краєзнавчої діяльності.
Література
1. Грицишина Т.І. Маленькі туристи: Краєзнавство, туризм у дошкільному закладі. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. - 128 с.
2. Истомин П. И. Туристическая деятельность школьников Вопросы теории и методики - М.: Педагогика, 1987. - 96 с.
3. Константинов Ю.С., КуликовВ.М. Неиспользованный потенциал школьного туризма //Внешкольник -2002. - № 3. - С. 24 - 25.
4. Константинов Ю.С., Куликов В.М. Некоторые подходы к школьной туристско-краеведческой деятельности //Внешкольник. - 2002. - № 7. - С. 7 - 9.
5. Серебрій С. Туристсько-краєзнавча робота: проблеми і перспективи //Краєзнавство. Географія. Туризм.
- 2008. - № 24 - С. 6 - 8 .
6. Туризм в школе: Книга руководителяпутешествия /И.А.Верба, С.М.Г олицин В.М.Куликов Е.Г.Рябов.
- М.: ФИС, 1983. - С. 139 - 146.
Надійшла до редакції 14.09.2008 р.
