CC BY
54
УДК 34(091): 342.384.4 "1940/1946" (477/7)
В. Макарчук1, 6. Шибко2
'Нацюнальний ушверситет '^bBiBCbKa полггехшка", 2Одеський державний утверситет внутрiшнiх справ
ПРОЦЕСИ РАДЯН1ЗАЩ1 П1ВДЕННО1 БЕССАРАБП (1940-1946 рр.)
У ДОКУМЕНТАХ ДЕРЖАВНОГО АРХ1ВУ ОДЕСЬКО1 ОБЛАСТ1 У м. 1ЗМА1Л: НАУКОВА РОЗВ1ДКА
©Макарчук В., Шибко С., 2014
Радяшзащя Швденно!" Beccapa6i'i вирiзнялася м'якiстю, що частково поясню-валося втечею "експлуататорського елементу" до Румуш!', а також можливктю евакуащ1 незгодних з Радянською владою п1д виглядом pепатpiйованих до Шмеччини нiмецьких колонiстiв. Останньою можливктю скористалися багато етнiчних pосiян та укра'шщв. Мiсцеве населення не робило активного опору процесам державних перетворень; тут фактично вщсутш укра'шсью нащоналктичш структури. До того ж нав^ь у цьому pегiонi не доводиться говорити про якусь особливу гуманнкть радяшзащ!" або тим бiльше про вщступ вiд "принцишв".
Ключовi слова: радянизащя Швденно!" Бессаpабil, радянський державний апарат, полггика pусифiкацil.
V. Makarchuk, Y. Shybko
THE PROCESSES OF SOVIETIZATION OF SOUTHERN BESSARABIA
(1940 - 1946) IN THE DOCUMENTS OF THE STATE ARCHIVE OF THE ODESSA REGION IN THE CITY OF IZMAIL: AN ATTEMPT
TO SCIENTIFIC RESEARCH
The Sovietization of Southern Bessarabia excelled with definite softness, which was partly explained by escape of "exploitative element" to Romania, as well as the opportunity to evacuate Soviet rule dissenters under the guise of German colonists repatriation. A lot of ethnic Russians and Ukrainians used that opportunity. The local population did not show any active resistance to the processes of state transformations; Ukrainian nationalist structures were almost absent here. However, even in this region we do not have an ability to talk about humanity of Sovietization or-moreover - about deviation from the "principles".
Key words: the processes of Sovietization of Southern Bessarabia, the Soviet state apparatus, the policy of Russification
В. Макарчук, Е. Шибко
ПРОЦЕССЫ СОВЕТИЗАЦИИ ЮЖНОЙ БЕССАРАБИИ (1940-1946 гг.)
В ДОКУМЕНТАХ ГОСУДАРСТВЕННОГО АРХИВА ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ В ГОРОДЕ ИЗМАИЛ: ПОПЫТКА НАУЧНОГО
ИССЛЕДОВАНИЯ
Советизация Южной Бессарабии отличалась известной мягкостью, что частично объяснялось бегством "эксплуататорского элемента" в Румынию, а также возможностью эвакуации несогласных с Советской властью под видом репатриированных в Германию немецких колонистов. Последней возможностью воспользовались многие этнические русские и украинцы. Местное население не оказывало активного сопротивления процессам государственных преобразований; здесь практически отсутствовали украинские националистические структуры. Вместе с тем, даже в этом
135
регионе не приходится говорить о какой-то особой гуманности советизации или тем
более об отступлении от "принципов".
Ключевые слова: советизация Южной Бессарабии, советский государственный
аппарат, политика русификации.
Постановка проблеми. ApxiBHi матер1али, особисто виявлеш нами та введет до наукового o6iry, е важливим, можливо, найважлившим елементом кожного кторико-правового дослвдження. З iншого боку, будь-який документ такого роду не може розглядатися у вiдривi ввд iсторичного контексту епохи. Орипнальт документи iнквiзицiï, нацистсь^ Нiмеччини, сталiнського Союзу РСР тощо без вiдповiдного квалiфiкованого наукового супроводу "забезпечать" абсолютно неадекватне сприйняття, здавалось би найдостсшршшого емпiричного матерiалу.
Мета дослщження - прослiдкувати особливостi процеЫв радянiзацiï та частковоï украïнiзацiï колишньоï Iзмаïльськоï областi УРСР у 1940-1941, а згодом у 1944-1946 рр.
Стан дослщження. Маемо численш публжацп арх1вних матерiалiв, здiйсненi компетентними укладачами як у радянську добу, так i тсля 1991 р. Тим не менше, будь-який укладач та^ документальноï збiрки в той чи шший спосiб був пов'язаний з кон'юнктурою iсторичного моменту, особистими преференцшми та полiтичними замовниками проекту.
Виклад основного матерiалу. Ми використали фонди Державного архiву Одеськоï областi (ДАОО), куди перейшли матерiали Обласного архiву Iзмаïльськоï (Аккерманськоï) областi пiсля об'еднання областей.
Насамперед зауважимо, що основна маса дослвдженого нами архiвного матерiалу переважно росiйською мовою (крiм румунських архiвiв часiв повторноï окупацiï 1941-1944 рр.), украшська використовувалася вкрай рвдко.
Прикладом рiдкiсного застосування мови формально титульноï в УРСР нацiï може бути ухвала 1змашьського обласного суду у справi якогось В. Г. 1вченка [12], та й та укладена т. зв. суржиком.
На нашу думку, використання росшсь^ (а не украшсько^ мови у дiловодствi област та районiв формально суверенноï республжи мае принаймнi три пояснения.
По-перше, партiйний, радянський та управлiнсько-господарський апарат област формувався переважно з штернацюнальних кадрiв, якими з новоствореною областю "подiлилися" схiднi регiони радянськоï союзжи держави. Подiбною була й ситуащя в iнших республiках та областях, яю увiйшли до складу Союзу РСР у 1939-1945 рр. Мкцеве населення, яке тривалий час "перебувало пiд впливом буржуазноï iдеологiï", не мало полггичжи довiри радянських властей, о^м, можливо, незначного "пролетарського" прошарку, обтяженого невисоким рiвнем загальноï освгги.
По-друге, iнтернацiональним був i сам склад населення репону: украïнцi, молдавани, болгари, румуни, шмщ та ш. Тут не було тотального домшування якоïсь однiеï нацiональностi, як, наприклад, в республiках Прибалтики чи захвдних украïнських областях. Вiдтак i вживання мови однiеï нацiональноï групи не бачилося конче необхiдним.
По-трете, мусимо визнати, що формально "iнтернацiональна" полггика комунiстичноï держави насправдi тяжiла до напiвпримусовоï русифiкацiï. Цьому сприяли як об'ективш, так й суб'ективнi чинники. Мова мiжнацiонального спiлкування (таким евфемiзмом радянська пропаганда нагородила росшську мову) бачилася знаряддям поширення марксистсько-лешнсь^ iдеологiï (i Ленiн, i Сталш, i iншi радянськi вождi мислили i писали своï працi росшською), отримання загальнонаукових та вузькопрофесiйних знань (тдручники для вищоï школи, особливо з техшчних спецiальностей), доступу до культурних цiнностей (кiнематограф, радянська естрада тощо), пiдвищення боездатностi армiï (хоча в роки Впчизняжи вiйни кнували й суто нацiональнi частини i з' еднання) тощо.
136
Однак юнував i зворотний зв'язок. Потрапивши у росiйськомовне середовище (навчальний заклад, армшську казарму чи владнi коридори), еттчний укра!нець переходив на росшську мову спiлкування - спочатку на службу а згодом i вдома. Як приклад тако! добровшьно-примусово! русифжацп був радянський маршал Семен Тимошенко, укра!нець за нацiональнiстю, уродженець села Фурмашвка Аккерманського повiту, де в 1940 р. продовжував проживати його рщний брат Юхим з численною рвднею.
Вiдтак мусимо вiдзначити — i це повтстю тдтверджуеться архiвними документами — ту обставину, що "радяшзащя" регiону в державно-полтичних кордонах Укратськог Радянськог Соцiалiстичноi Республ^и не супроводжувалася його одночасною "укра1тзащею" (як це було роком ратше у Захiднiй Укртт, де Кремль устшно розiгрував укратську карту проти поляюв). Навпаки, тсля двох десятирiч румутзацп регiону розпочалася його прискорена русифжащя.
Ще одна характерна ознака архiвних матерiалiв - це вщбиток радянсько! командно-адмь тстративно! системи у момент !! найвищого посилення. Мова партшно-радянських документа - це мова наказiв: "зобов'язати начальника облмшщи НКВС тов. Антипова", "зобов'язати начальника Обласного Управлшня в справах колгоспного i сшьського будiвництва тов. Омельченка", "зобов'язати облдорвщдш тов. Лебедева" тощо. Вказiвки - в категоричнш формi - ввддаються та-кож судовим органам - формально незалежнш гiлцi влади (провести вщкрил судовi процеси тощо).
Командно-адмшстративш нотки пом'якшуються лише в документах, пов'язаних iз зверненням партшно-радянсько! влади област до армiйських структур; тут вживаються обтiчнi формулювання: "просити Начальника бази Дунайсько! военно! флотилп тов. (пропуск в текст!. -Авт.) i командира вшськово! частини № 61410 тов. Крузе", "начальникам гартзошв (...) звернути особливу увагу (без категоричного - "зобов'язати". - Авт.) на (...)" тощо.
Фактично школи в документах не йдеться про те чи шше фiнансування заход1в, запланованих партiйно-радянською владою - облздоровввддш органiзовуе обслуговування i видiляе медикаменти, тдприемства i установи - транспорт iз запасом пального, облторгвiддiл забезпечуе ви!зну торгiвлю тощо. I все це - коштом "зобов'язано!" установи чи управлшня. Також майже завжди у документах не згадуються можливост матерiального стимулювання виконавщв, задiяних у партшно-господарських iнiцiативах (спартакiада обласп, виборча кампанiя тощо).
Аналiз документа свiдчить про загалом невисокi фiнансовi можливостi навiть обласного виконавчого комггету, не кажучи вже про районт виконкоми. Наприклад, у червнi 1946 р. 1зма!льський облвиконком та бюро обкому партп приймають постанову про покращення медичного обслуговування iнвалiдiв Вггчизняно! вiйни [9]. Серед пунктiв ршень: "Облвиконкому (тов. Ананко) поставити питання перед ЦК КП(б)У, Мiнiстерством охорони здоров'я УРСР видшити для 1зма!льського обласного госпiталю - 500 кв. мтр. скла" [Вк. док., а. 242]. Сучасника вражае дрiб'язковiсть питання - 500 кв. м. скла - з яким вища влада областа мусить звертатися до вищих республiканських iнстанцiй в особi Ради Народних Комiсарiв та галузевого мшстерства.
Механiзми забезпечення фiнансування того чи шшого, сформульованого облвиконкомом та бюро обкому партп завдання, виявленi лише в одному архiвному документi [5] (це, звкно, не означае, що таких документа бшьше не кнуе. - Авт.). Але й у цьому випадку - встановлення сум матерiального заохочення учасникiв соцiалiстичного змагання працiвникiв клубних установ та масових бiблiотек (на 1946 рiк) - ршення, прийняте спiльно 1зма!льським облвиконкомом та бюро обкому КП(б)У, диктуеться вказiвкою вищого органу - постановою РНК УРСР та ЦК КП(б)У ввд 3 грудня 1945 р. "Про заходи з стимулювання сощалктичного змагання мiж працiвниками клубних установ i масових бiблiотек системи комггету у справах культурно-просвiтницьких установ при РНК УРСР".
Проте i в цьому вузькому випадку об'еднана партшно-радянська керiвна iнстанцiя якихось власних кошта не видiляе: "Дозволити Обласному ввдд^ культпросвiтустанов передбачити по обрахунку витрат на 1946 р. - 40 тис. рублiв на оплату грошових премiй i 2000 рублiв на придбання 2-х перехiдних Червоних Праж^в (для клубiв i для бiблiотек)" [Вк. док., а. 24]. Зрозумшо, що усi кошти - державш, i з'ясовувати, чи мае право обласний вiддiл самостiйно розпоряджатися видшеними йому сумами, а чи мусить чекати керiвноl вказiвки облвиконкому та бюро обкому партп, - принаймш не на чам.
137
1нколи заходи з матерiального стимулювання виконавщв усе ж намiченi, але у настшьки загальнш, неконкретнiй форм^ що це не може не викликати певного подиву. Наприклад, прий-маеться постанова 1зма1льського облвиконкому та обкому КП(б)У з питань розвитку дорожнього будiвництва в областi [2]. Останшм, п'ятим пунктом зазначаеться: "Заснувати перехвдний Червоний Прапор облвиконкому i обкому КП(б)У, з видачею щомкячно! премп (в розмiрi? - Авт.) кращому району за своечасне виконання плану дорожних робп" [Вк. док, а. 107]. "Грошове питання" (тобто матерiального заохочення працiвникiв) видаеться партiйно-радянському керiвництву настiльки не iстотним, що обговорювати його конкретнi деталi, нiби нижче вщ власно1 гiдностi.
У тдсумку зауважимо, що аналiз архiвних документiв повтстю тдтверджуе тоталтарний характер системи парттно-радянського керiвництва. Виявляеться це як у намаганн охопити регулятивними постановами якомога ширше коло питань (до репертуару гуртюв художньоЧ самодiяльностi i оргатзацп платних вечорiв-танцiв включно), так i в командно-адмШстративних методах керiвництва — безапеляцшний наказ, зазначення жорстких заходiв впливу i покарання за несвоечасне або неповне виконання директиви, вiдсутнiсть вказiвок на засоби матерiального стимулювання виконавщв тощо.
1нколи важлива шформащя може мктитися у цшком рутинному документа. Наприклад, в документа, що планував заходи боротьби з весняним паводком [11], подавався (неповний) перелж вищо1 партайно! та радянсько! номенклатури 1зма1льсько1 областа станом на лютий 1946 року. Це джерело щкаве ще й тим, у якому порядку (за рангом) перераховуються функцюнери, кому з них (голова облвиконкому Бенюх) вказуються шщали "Я. I." (тако! ж честа удосто!вся ще й начальник обласного управлшня мшщй А. С. Антшов), а для кого доволi самого лише прiзвища.
Подекуди офiцiйна назва архiвного документа не зовсiм точно ввдображае його змiст. Наприклад, постанова 1зма!льського облвиконкому та бюро обкому КП(б)У "Утверждение плана колхозного строительства на 1946 год" [6] насправдi стосуеться питань непроходження колективiзацii, а житлового та господарського будiвництва у колгоспах областа. На нашу думку, таю двозначш визначення - ознака не надто високого освггнього рiвня людей, яю готували партiйно-радянську документацiю.
Аби не бути голо^вними, зазначимо й iншi "знахвдки" технiчних працiвникiв, а, можливо, й вищого керiвництва областа. Так, вищезгадана постанова, датована 15 лютого 1946 р., мае по-рядковий № 53. Але цей же порядковий номер - 53-й - мае й шша постанова цього самого органу -"О мероприятиях поощрения Социалистического соревнования работников клубных учреждений и массовых библиотек системы культпросветучреждений (так в текста. - Авт.) области", датована 7 лютого 1946 р. [5]. Ще одна постанова ще! справи, присвячена питанням виборiв до Верховно! Ради СРСР [7], датована Ычнем 1946 р., несждавано мае порядковий номер 53/2.
Висловимо припущення, що проставлялися щ номери постфактум (вони не видрукуваш, як решта тексту, а вписан вщ руки), ^ що дуже вiрогiдно, - зi свого боку, аби уникнути плутанини, ми вважали за жт^бне подати у списку використано! лггератури не лише порядковий номер документа, але й шпй його вихвдш данi - повну назву, грифи тощо.
Часом важко зрозумти, чому тi чи iншi архiвнi джерела зараховаш Чх авторами до категори "Сов. секретно", тобто "цыком таемно". Наприклад, 28 травня 1945 р. саме з таким грифом виходить постанова замдання бюро 1зма!льського мкьккому КП(б)У та мкьквиконкому "Про шщативу трудящих м. 1зма!ла - Копана Балка про спорудження пам'ятника героям-землякам, якi загинули в боях на фронтах Вггчизняно! вiйни" [4]. Йдеться про затвердження ескiзного проекту пам'ятника-обелiска, видiлення на його побудову цегли "за рахунок зруйнованих об'ектав" та 1 т цементу. Шчого навiть просто конфвденцшного, не кажучи уже про державну таемницю, тут немае i бути не може.
Той самий гриф "Сов. секретно" отримала й спшьна постанова 1зма!льського облвиконкому i бюро обкому КП(б)У вiд 13 березня 1946 р. "Про заходи по боротьбi з аварiйнiстю на автомобшьному транспортi" [8]. Можливо, "цiлковита секретшсть" спiльного рiшення партiйно-радянського органу пояснюеться тим, що в документа окремо ввдзначено низьку дисциплiну армшських шоферiв: "50 % усiх аварш i катастроф здiйснено з вини вшськових водiiв
138
автотранспорту, яю керували автомашинами у нетверезому сташ" [Вк. док., а. 91]? Проте численш заходи з подолання недолiкiв у сферi оргашзаци дорожнього руху передбачали настiльки багато залучених - аж до педагогiв нижчих шкiл та комсомольського активу [Там само, а. 93], - що зберегти щось у "цшковитш таемнищ" видаеться вiдверто неможливим.
"Цiлком таемною" була й постанова 1зма!льського облвиконкому та бюро обкому партп з питань покращення медично! допомоги швашдам Вгтчизняно! вiйни [9]. Таемницi - "ще т": "з ряду питань постанова бюро обкому КП(б)У не виконана i у практицi роботи облздороввщдшу е серйознi недолiки в оргашзаци лiкування iнвалiдiв Вгтчизняно! вшни (...) не органiзована справа лжування iнвалiдiв Впчизняно! вiйни з захворюваннями очей, вуха, горла, носа" [Вк. док., а. 240].
Ще один приклад "совсекретной" творчост партшно-радянського апарату 1зма!льсько! областi - постанова з питань проведення весняно! сiвби у 1946 р. [3]. Зрозумгга, що там навпъ просто конфiденцiйного (не кажучи уже про "цiлком таемне"), важко навiть за найрозвинешшо! уяви - жодних конкретних цифр (яю могли б вважатися засекреченими) чи неприемних для влади фактiв (наприклад, "антирадянсько! аптащ!" в областi). Прiзвища партiйних "вiдповiдальних" за той чи шший район та розподiл службових обов'язкiв агрономiв i пращвниюв МТС - ось i усi "таемнищ" документа.
Цшковито таемною е й постанова (березень, 1946 р.) про забезпечення плану будiвництва, вiдновлення, ремонту дорш i мостiв в 1змашьсьюй областi [2]. Тут, принаймт, присутня констатацiя iстотного недовиконання намiчених плашв, наприклад, замiсть того, щоб у 1945 р. заготовити 5 470 куб. м будiвельного лку для потреб будiвництва, реально заготували лише 153 куб. м. [Вк. док., а. 105], тобто у тридцять разiв менше. Але навiть за такого стану справ ситуащя не бачилася радянським посадовцям аж такою катастрофiчною - на сво!х посадах i навiть без звично! для радянських часiв догани залишилися начальник облдорввддшу Лебедев та iншi посадовщ [ Див.: Вк. док.]. Тобто й тут не було що особливо приховувати.
А на постановi 1зма!льського облвиконкому та бюро обкому КП(б)У вiд 8 липня 1946 р. "Про план ввдбудови районних будинюв культури i клубiв у сшьських мiсцевостях 1зма!льсько! областi на 1946 рж" [10] гриф "с(овершенно) секретно" виписаний вiд руки. Зайве говорити, що шчого таемного i цей документ не мктить, та й не може мктити у принцит, - надто вже буденна тема постанови.
Висловимо припущення, що засекречення вiдкритоi тформацп мало цыком приземлен кореш. За роботу з "таемними " та "цыком таемними " документами радянським чиновникам належались надбавки в розмiрi 15 вiдсоткiв до посадового окладу. У голодт тслявоенш роки ц суми були абсолютно не зайвими, ось i доводилося надавати грифи зовсiм безневинним документам.
Навпаки, часом у документах з архiвiв радянських оргашв державно! безпеки бачимо промовистий гриф: "Исследователям не выдавать" [1]. У цих випадках розумiемо, що е намiр приховати злочинну практику доби сталшських репресш. Це - справдi "таемнищ", але таемнищ особливого роду: беззаконня у практищ каральних органiв, рутинного фабрикування справ, повного iгнорування людини-гвинтика бюрократичною машиною.
Висновки. Арх1вт матерiали фЫалу ДАОО в м. 1зма!л мктять чимало документiв з юторп радятзацп регiону. Завдання неупередженого дослiдника - не лише виявити !х та ввести до наукового обиу, але й в належний споиб ощнити, запропонувавши власну iнтерпретацiю емпiричного юторико-правового матерiалу.
1. Дело № 10322 в отношении Вовченко Якова Ивановича, Авадани Дмитрия Тимофеевича и Холостенко Михаила Григорьевича, ранее осужденных по ст. 80 УК УССР. Начато 3 мая 1973 г. Окончено 3 июля 1973 г. — УМГБ по Одесской области. Арх. № 16109-П. 2. Постановление 61/4-оп Измаильского областного исполнительного Комитета и бюро обкома КП(б)У от 29 марта 1946 года "О мероприятиях по обеспечению плана строительства, восстановления, ремонта дорог и мостов в Измаильской области в 1946 году" // Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП (б) У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено
139
24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 105—107. 3. Постановление Б-55/10-оп Измаильского Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У от 25 февраля 1946 года "О выполнении постановления СНК УССР и ЦК КП(б)У от 8 февраля 1946 года "О мероприятиях по обеспечению успешного проведения весеннего сева по Украинской ССР в 1946 году". Сов. секретно //Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 78, 79. 4. Постановление заседания бюро Измаильского Горкома КП(б)У и Горисполкома от 28. V. 45 г. "Об инициативе трудящихся г. Измаила — Копанная Балка о сооружении памятника героям-землякам, погибшим в боях на фронтах Отечественной войны". Сов. секретно // Постановления горисполкома и Бюро горкома КП(б)У за 1945 год. Исполнительный комитет Измаильского городского Совета трудящихся (горисполком); гор. Измаил. Начато: 7 апреля 1945 г. Окончено: 28 ноября 1945 г. — Державний архiв ОдеськоЧ областi (ДАОО), Ф. Р-788, а. 7. 5. Постановление Измаильского Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У № 53 "О мероприятиях поощрения Социалистического соревнования работников клубных учреждений и массовых библиотек системы культпросветучреждений (так в текстi. — Авт.) области" // Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 24, 25. 6. Постановление Измаильского Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У № 53 "Утверждение плана колхозного строительства на 1946 год" //Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 33, 34. 7. Постановление Измаильского Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У № 53/2 "О дополнительных мероприятиях в обеспечении избирательной компании (так у документi. — Авт.) по выборам в Верховный Совет Союза ССР дублирующими средствами связи. 29 января 1946 г. // Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 10, 10 зв. 8. Постановление Измаильского Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У № 53/2 "О мероприятиях по борьбе с аварийностью на автомобильном транспорте " 13 марта 1946 года //Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 91—93. 9. Постановление Измаильського Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У№ 48 "О выполнении постановления СНК УССР, ЦККП(б)У от 15 сентября 1945 года и облисполкома и бюро обкома КП(б)У от 28 декабря 1945 года "Об улучшении медицинского обслуживания инвалидов Отечественной войны". Сов. секретно // Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 240—242. 10. Постановление Измаильського Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У от 8 июля 1946 года "О плане восстановления районных домов культуры и клубов в сельских местностях Измаильской области на 1946 год". Сов. секретно // Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р-470, оп. 1, д. 76, а. 399—400. 11. Постановление Областного Исполнительного Комитета и Бюро Обкома КП(б)У № 53 "О мероприятиях по
140
пропуску ледохода и весеннего паводка в 1946 году. 15 февраля 1946 года // Исполнительный комитет Измаильского областного совета депутатов трудящихся (облисполком) г. Измаил. Протокольная часть. Постановления облисполкома и обкома КП(б)У за 1946 г. Начато 9 января 1946 г. Окончено 24 декабря 1946 г. — Государственный архив Одесской области в г. Измаиле. Ф. Р. — 470, оп. 1, д. 76, а. 30—32. 12. Справа № 55 по обвинуваченню Ивченко В. Г. по ст. 56 — 24 УК УССР. Розпочато 3 серпня 1946р. Зактчено 11 березня 1947р. //МШстерство юстици Укратськог РСР. 1змаыьський обласний суд. м. 1змаы. Архiвний номер 176. На 98 аркушах, а. 99—100 зв.
УДК 342.2(477):325.36(470-44) I. Терлюк
Нащональний ушверситет "Львiвська полггехшка"
ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТОК У В1ТЧИЗНЯН1Й ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1Й ДУМЦ1 КОНЦЕПЦП УКРА1НИ ЯК МАЛОРОСП (ДО ВИТОК1В РОСШСЬКИХ 1МПЕРСЬКИХ 1ДЕОЛОГЕМ)
©Терлюк I., 2014
У контекст зародження та Генези пол^ико-щеолопчно!" концепщ1 Укра'ши як Малоро«1 кpiзь призму еволющ1 нащонально!' щентичност висвгглений розвиток в^чизняно!" полггико-правово1 думки останньо!" чвеpтi XVI - першо1 половини Х1Х ст. Ключовi слова: Малороая, "Синопсис", козацьке лiтописання.
I. Terliuk
FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE NATIVE POLITICAL AND LEGAL THOUGHT CONCEPTION OF UKRAINE AS MALORUSSIA (THE ORIGINS OF RUSSIAN IMPERIAL IDEOLOGY)
In the context of the origin and genesis of political and ideological conception of Ukraine as Malorussia, in the light of the evolution of national identity highlights the development of the national political and legal thought last quarter XVI - the first half of the nineteenth century.
Key words: Malorussia, "Synopsis", Cossack chronicles.
И. Терлюк
ФОРМИРОВАНИЕ И РАЗВИТИЕ В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПОЛИТИКО-ПРАВОВОЙ МЫСЛИ КОНЦЕПЦИИ УКРАИНЫ КАК МАЛОРОССИИ (К ИСТОКАМ РОССИЙСКИХ ИМПЕРСКИХ ИДЕОЛОГЕМ)
В контексте зарождения и генезиса политико-идеологической концепции Украины как Малороссии, сквозь призму эволюции национальной идентичности освещено развитие отечественной политико-правовой мысли последней четверти XVI - первой половины XIX в.
Ключевые слова: Малороссия, "Синопсис", казацкое летописание.
Постановка проблеми. Вважаемо, що, о^м вивчення питань витоюв та Генези щей полгшчно! самостшност Укра1ни, одним i3 актуальних напрямюв дослвджень впчизняно! полггако-правово! думки мае стати з'ясування особливостей розвитку окремих суспiльно-полiтичних i правових учень та теорiй, !х вiдображення еволюцп нацiонально-визвольного руху, а ввдтак - i на становлення ще! нащонально! державностi. З цього погляду важливе мiсце у процеи укра!нського нацiотворення та еволюцп щей нащонально! державностi належить полiтико-iдеологiчнiй концепцп
141
