CC BY
94
Науковий вкпик НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.17
4. Фаробин Я.Е. Теория поворота транспортных машин / Я.Е. Фаробин. - М. : Вид-во "Машиностроение", 1970. - 176 с.
5. Лобас Л.Г. Качественные и аналитические методы в динамике колесных машин / Л.Г. Лобас. АН УССР. Ин-т механики. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - 232 с.
6. Доброгорский М.В. Определение работы внешних сил при движении автомобиля по криволинейной траектории / М.В. Доброгорский // Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета : сб. науч. труд. - Харьков. - 2005. - Вып. 30. - С. 158-161.
7. Дубовик В.П. Вища математика : навч. поибн. / В.П. Дубовик, I.I. Юрик. - К. : Вид-во А.С.К., 2006. - 648 с.
Шабатура Ю.В., Залыпка В.Д. Математические модели оценки динамических свойств системы управления направлением движения модифицированных военных колесных средств
Получены математические модели, позволяющие оценить динамические свойства системы управления направлением движения модифицированных военных колесных средств, и выполнено их компьютерное моделирование, в частности построены графики: зависимости времени совершения поворота от радиуса поворота и скорости движения военного колесного средства, зависимости угла поворота от скорости и радиуса поворота, зависимости угла поворота от коэффициента пропорциональности, связывающего поворот руля с изменением радиуса колес и колеи ВКС.
Ключевые слова: военные колесные средства, поворот, радиус поворота, изменение радиуса колес.
Shabatura Yu. V., Zalypka V.D. Mathematical models for evaluation of dynamic properties of modified driving directions military wheel
These mathematical models that allow to assess the dynamic properties of the system of direction of motion of the modified military wheeled vehicles and made their computer simulations, including graphs: dependence of the implementation turning radius of rotation and speed of military wheeled vehicle, depending on the speed of the rotation angle and the radius of rotation, angle of rotation depends on the coefficient of proportionality that links helm with changing radius wheels and track military wheeled vehicle.
Keywords: war wheeled vehicles, turn, turning radius, changing the radius of the wheels.
УДК 65.014.134 Доц. Ю.Я. Вовк, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ПРОЦЕС УПРАВЛ1ННЯ ЗНАННЯМИ П1ДПРИ6МСТВА ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТ1
Розглянуто процес управлшня знаннями оргашзацп. Проаналiзовано рiзнi тдходи до трактування процесу управлшня знаннями, його основш компонента та особливосй. Дослщжено рiзнi стилi керiвництва оргашзацдею. Запропоновано шляхи шдвищення ргвня конкурентоспроможност оргашзацп. Проаналiзовано особливост системи робо-ти з персоналом у сучаснш оргашзацп. Розглянуто процес навчання з точки зору фшан-сових витрат i витрат часу. Проаналiзовано основш шдходи для забезпечення стратепч-но! переваги у знаннях та шновацшх, як забезпечують шдприемству конкуренту перевагу. Видшено роль шформацшних технологш у процес оргашзацшно-шформацшно! шдтримки процесу управлшня знаннями.
Ключовi слова: знання тдприемства, елементи знань, корпоративна культура, конкурентна перевага, шновацп, шформацшш технологи, управлшсью завдання, ринок, управлшсью завдання, джерела знань, домени знань, типи знань, класифжацш знань.
Вступ. На сьогодш знання пращвнитв i тдприемств загалом стають щнним ресурсом, який за значушдстю не поступаеться ресурсам матерiальним.
Тому особливо1 актуальностi останшм часом набувае дослвдження теоретичних i практичных аспектiв управлiння знаннями на пiдприемствах. Ураховуючи не-достатнiй р1вень дослiдження проблеми упрамння знаннями та перебування практичного досвщу в цiй галузi у сташ нагромадження, не всi аспекти ще! проблематики е дослiдженими належним чином. У зв'язку з цим очевидною е необхвдшсть формування цiлiсного шдходу до проблеми управлiння знаннями украшських пiдприемств.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш. Управлiння знаннями як специфiчна галузь управлiнськоí дiяльностi останнiм часом знаходить ввдобра-ження у численних працях таких вiтчизняних та зарубiжних вчених, як А.Е. Во-ронкова, О.В. Кендюхов, О.В. Корнева, Б.З. Мшьнер, А.П. Дресвянников, Н. Нонака, В. Альберт, Н. Хедоурi та ш. Наукова лiтература пропонуе багато пiдходiв до визначення як самого поняття, так i технологiй та методiв здшснен-ня вiдповiдного процесу на пiдприемствi. Разом iз тим, на сьогоднi не iснуе щ-лiсного погляду на цю нову сферу управлшсько!' дiяльностi.
Постановка завдання. З огляду на зазначене вище, метою роботи е дос-лвдження процесу управлiння знаннями пiдприемства та його особливостей.
Результати дослщження. Управлшня знаннями розглядають як процес, зааб досягнення мети, технологда тощо. Розглянемо основнi пiдходи до трак-тування поняття "управлiння знаннями".
I. Управлшня знаннями як процес.
Ще!' точки зору дотримуеться переважна бiльшiсть науковщв. Зокрема, Б.З. Мiльнер визначае управлшня знаннями як процес додавання реальних цш-ностей до iнформацií за допомогою ц фiльтрацií, синтезу, узагальнення i пред-ставлення у вигляда, який допомагае людям набути необхвдш знання. На його думку, систематичне та цшеспрямоване формування, оновлення та використан-ня знань з метою максишзацц ефективностi органiзацií та прибутку вiд активiв, заснованих на знаннях.
Букович У. пiд управлiнням знаннями розумiе формальний процес, який полягае в оцшщ органiзацiйних процедур, людей i технологiй та у створенш системи, яка використовуе взаемозв'язки мiж цими компонентами з метою представлення потрiбноí iнформацií потрiбним людям у потрiбний час, що призводить до шдвищення продуктивностi органiзацií [1]. Управлшня знаннями у цьому разi трактують як процес, сутнiсть якого полягае в оцiнцi органiза-цшних елементiв з метою надання шформацц.
Згiдно з визначенням Д. Костигша, управлiння знаннями - це процес, який дае змогу отримувати, штегрувати, трансформувати, застосовувати i по-ширювати знання всiх типiв i видiв з метою вирiшення актуальних проблем, за-доволення потреб та створення нових можливостей [7]. Тобто основне призна-чення управлiння знаннями полягае у формуванш та використаннi знань.
Процесного шдходу дотримуеться також А. Воронкова, визначаючи уп-равлiння знаннями як процес, у якому д1яльнкть, спрямована на досягнення цi-лей, розглядаеться не як тимчасова, а як сер1я безперервних, взаемопов'язаних дш, що зумовлюють змiцнення та розвиток конкурентних переваг пiдприемства [4]. Також у контекста забезпечення конкурентних переваг визначено управлш-
Шукрвий вкник НЛТУ Укр^ши. - 2G13. - Вип. 23.11
ня знаннями в роботi [S]. А саме, це поняття розглядають як yпрaвлiння дяль-нiстю i процесами для посиления знань, з метою покращення конкурентоспро-можностi шляxом кращого використання i створення iндивiдyaльниx i колек-тивниx ресyрсiв знань.
II. Управлшня знаннями як 3aci6 досягнення мети.
На вiдмiнy вiд розглянyтиx пiдxодiв до визнaчения yпрaвлiния знаннями, В. Костигш ввaжae, що yпрaвлiния знаннями - це зааб, за допомогою якого можна досягнути бiльшого за меншиx затрат та ефектившше використовyвaти всi ресyрси оргашзацп: персонал, фiнaнси, теxнiкy тощо [7].
III. Управлшня знаннями як технолопя.
На думку М. Шпака, yпрaвлiння знаннями можна розглядати як нову теx-нологiю менеджменту, що в сучаснж yмовax нaбyвae глобального xaрaктерy i мae стати частиною фшософп кожно! оргaнiзaцiï, а також ïï корпоративно!' куль-тури. О. Mонaxовa визнaчae yпрaвлiния знаннями як теxнологiю, яка оxоплюe комплекс формaлiзовaниx методiв, а саме: пошук та отримання знань iз живиx та неживж об'eктiв (носiïв знань); структурування та систематизацда знань (для забезпечення ïx зручного зберiгaния та пошуку); aнaлiз знань (виявлення залеж-ностей i аналогш); оновлення знань; поширення знань; генерацда знань [11].
IV. Управлшня знаннями як дисциплша.
У цьому контексп визначають yпрaвлiния знаннями як дисциплiнy, яка зaбезпечye штегрований пiдxiд до створення, збирання, оргашзацп доступу i використання iнформaцiйниx ресурав оргaнiзaцiï. Наголосимо, що у цьому виз-нaченнi додатково акцентована увага на зв'язку знань з шформацшними ресурсами оргашзацп.
V. Управлшня знаннями як стратепя.
У робоп [20] управлшня знаннями визначають як стратегда шдпри-eмствa, спрямовану на виявлення, акумулювання та ефективне використання наявно! на фiрмi iнформaцiï, досвщу i квaлiфiкaцiï спiвпрaцiвникiв, для того щоб пiдвищити якiсть обслуговування клieитiв i скоротити час реакцй' на мш-ливi ринковi умови. Як видно з наведенж вище визначень, системний пдовд до визначення поняття yпрaвлiния знаннями вiдсyтнiй - його розглядають як про-цес, теxнологiю, зaсiб досягнення мети, стрaтегiю тощо. При цьому, цшком Грунтовно, перевaжae трактування yпрaвлiния знаннями як процесу.
Подaнi в економiчнiй лiтерaтyрi визначення термша "yпрaвлiния знаннями" можна умовно об^днати у двi групи. Для першо! xaрaктерним e те, що управлшня знаннями розглядають як шструмент для оброблення шформацп, в ос-новi якого лежать сучасш iнформaцiйнi теxиологiï. У визнaченняx друго! групи yпрaвлiния знання трактують як процес, у центрi якого перебyвae людина - но-сш знань та практичного досвiдy.
Варто зазначити, що будь-який з наведенж aспектiв цього поняття e Грунтовним, питання полягae лише в доцшьному визнaченнi акцентав залежно вiд цшей дослiджения. Oскiльки мета цього дослщження передбaчae акценту-вання на шформацшному aспектi yпрaвлiния знаннями, тож сформyлюeмо визначення цього поняття, виxодячи з тaкиx положень:
1. Управлшня знаннями, безумовно, потрiбно розглядати як процес, тобто послщовшсть певних взаемопов'язаних дiй, спрямованих на надання знан-ням додатково! цiнностi з погляду !х використання у процесi управлiння пiдприемством.
2. Вказiвка на конкретш дн, як1 потрiбно здiйснити з метою надання знанням пiдприемства додатково! управлшсько! цiнностi (формування, оновлення, використання, поширення тощо), е зайвою, осыльки залежно вiд специфiки управлшсько! ситуацн перелiк вiдповiдних дiй може зазнавати ктотних трансформацiй.
3. Аналогiчно недоречною е вказiвка на будь-якi дн, спрямованi на управлш-ня шформащею, оскiльки, згiдно зi запропонованим визначенням, знання розглядають як динамiчну сукупшсть даних та iнформацií. Тобто шформа-цiя вже е компонентом знань шдприемства, i вказувати окремо на пов'язаш з нею управлiнськi ди та операцп недоц1льно.
4. Юнцевою метою процесу управлiння знаннями е максимiзацiя ефективнос-тi пiдприемства.
Отже, управлшня знаннями може бути визначене як процес, який пред-ставляе послвдовнкть певних взаемопов'язаних дiй, спрямованих на надання знанням додатково!' управлшсько!' цiнностi.
Як вже було зазначено, конкретш управлшсью дц, спрямованi на надання знанням додатково! управлшсько! цшносп, можуть змiнюватися залежно ввд ситуацií. Однак, доцiльно визначити певний стандартний (типовий) набiр таких дш, керуючись iснуючими науковими наробiтками з цього питання.
Мiльнер Б.З. видшяе три укрупненi стадо в процес управлiння знаннями, якi, своею чергою, трансформуються у низку взаемопов'язаних еташв: формування знань (щентифкащя, отримання, нагромадження, розвиток); поширення та обмш; використання знань [10]. Таю самi укрупненi стадií в процес уп-равлiння знаннями визначае i К. Вiiг [23], але !х внутрiшнiй змiст мае вже ш-ший вигляд i передбачае таи управлшсью дц, як: дiагностика, оцiнка, розвиток, поширення, комбiнування, штегращя.
Гаврилова Т. та Григор'ев Л. у визначенш послiдовностi дш iз управлш-ня знаннями пiдприемства оркнтують на типовий життевий цикл цього процесу, i видiляють такi його стадií: аналiз потреб; пошук i одержання iнформацií; структуризацiя; проектування i пiдтримка системи; використання, поширення i навчання [3]. Як видно з визначень, наведених у табл., значна кшьккть дослвд-никiв розглядае поняття "управлiння знаннями" саме у контекста тих управ-лiнських дш, якi мають бути здiйсненi в процес перетворення знань.
На наш погляд, основою для визначення типового змкту управлiнськоí дiяльностi в процес управлiння знаннями на пiдприемствi може стати набiр етапш, запропонований Б.З. Мшьнером. Визначена ним послiдовнiсть управ-лiнських дш е цiлком лопчною, достатньо деталiзованою та послiдовною. Вщ-повiдну iнтерпретацiю процесу управлiння знаннями на пiдприемствi запропо-новано на рисунку.
На еташ iдентифiкацií необхiдно насамперед встановити, яю знання е для пiдприемства основними, або базовими. Пiд базовими знаннями Б. Мшьнер пропонуе розумiти сукупнкть експертних знань, iнструментiв i методiв, необ-хвдних для реалiзацií стратепчних можливостей пiдприемства [10].
т
Визначення р1вня компстснцп пращвниюв
Створення Инавчальних програм та систем шдтримки
Зовтшш Внутрймт \ \ Теоретичш \ \ Практичш
Визначення ¡нтслсктуальних рссурав. що шдлягають
перетворенню на ¿нтелектуальн1 активи
Розвиток
Виявлення нових знань
Оновлення наявних знань
Зовтшш засоби \ \Внутршш засоби\ \ Зовтшш засоби~\ \ ВнутрШт засобй
1нтегращя накопичених знань з новими та оновленими
Поширення та обмш
Забезпечення швидкого доступу пращвниюв до знань _шдприемства_
Передача знань за умов активного використання ¿нформащйних тех но л о пй
Створення умов для обм1ну доевщом у групов1й взаемодй' пращвниюв
Створення можливостей для навчання пращвншав та засвоення знань
Використання
Створення сприятливих оргашзацшних умов для використання знань
Активне використання знань
Продаж знань
Рис. Процес упраелшня знаниями на тдприсмспий
Далi впявлеш 6a30Bi знания розподшяються на домени знань, що е спещ-aлiзовaними наочними галузями знань. Рекомендований перелж i виутрiшиiй змкт основних домешв знань пiдприемствa, а також характеристику шших компоиеитiв iиформaцiйиого забезпечення процесу упрaвлiиня знаннями наведено в табл.
Табл. Синхронгзацгя варгантгв змкту процесу управлтня знаннями на
тдприемствг
Автор Етап процесу управлiння знаннями
Б.З. Мiльнер вдентифгка-Ця отримання накопи-чення розвиток поширення обмш використання
Д. Костигш отримання iнтеграцiя трансфор-мащя використання поширення - -
О. Монахова пошук та одержання структу-рування система-тизащя аналiз оновлення поширення генера-щя
К. Biir д1агностика оцiнка розвиток поширення комбшування штег-рацк
О. Гапоненко ввдб1р 1 аку-мулювання збережен-ня та кла-сифшацк поширен-ня та об-мш використання втшення оцiнка захист
Gartner Group створення збiр доступ використання - - -
Т. Гаврилова, Л. Григор'ев анал1з потреб пошук i одержання структу-рування проектуван-ня, створення та шдтримка використання, поширення, навчання - -
Пкля визначення ввдповвдних доменiв знань необидно оцiнити ршень компетенцií пращвниюв у кожнiй наочнш галузi. З цieю метою проводиться ек-спертна оцiнка професiйних навичок (знань, досвiду). 1снують два типи тако1 оцiнки: оперативна, що розглядае поточнi навички i робочi якосп, необхiднi для пiдтримки iснуючих базових знань, i стратегiчна, яка визначае, що з кну-ючого досв^ може бути основою для формування майбутнiх базових знань пiдприемства. Пкля визначення рiзницi мiж iснуючим i необхiдним рiвнем ком-петенцií пращвниюв фахiвцi у вiдповiдних наочних галузях знань разом з фа-х1вцями з навчання й iнформацiйних технологш можуть розпочати створення навчальних програм i систем пiдтримки знань.
Пкля того, як основш базовi знання визначено, можна приймати рiшення про джерела íх одержання. Управлiнськi завдання на етапi отримання знань можуть бути визначеш так: вибiр джерел знань, якi подляють на зовшшш та внут-рiшнi джерела; вiдбiр i акумулящя значущих ведомостей; одержання нових знань.
Процес формування знань шдприемства е невiд'емним вщ процесу 1х на-копичення, основне управлшське завдання якого - класифжащя знань з метою подальшо!' 1х кодифiкацií. Оскшьки кодифiкацiя знань припускае íх вираження тiльки у формалiзованому виглядi, виникае проблема визначення тих знань, яю необидно трансформувати в штелектуальш активи пiдприемства. Це пояс-нюеться тим, що, передусiм, на сьогодш проблема ефективного управлiння по-лягае не в тому, що для прийняття рiшень бракуе або зовсш немае iнформацií, а в тому, що серед великого масиву надлишково!' (а iнколи й свщомо помилково!') iнформацií необидно знайти достовiрнi та адекватнi данi, тому включення ново!' iнформацií до масиву формалiзованих знань пiдприемства мае бути всебiчно обфунтованим.
Також варто зазначити, що багато неявних знань шсля !х формулювання або систематизацп (тобто переведения в категорiю явних знань), позбавляються значно! частини змктовних нюансiв, заснованих на iндивiдуальнiй штерпрета-цií i досвiдi користувача. Тому необхвдним е вирiшення питання про те, яю саме знання необхвдно представляти в явному систематизованому й кодифшованому виглядi, як виокремлювати та здобувати знання, якими володiють та або iншi спiвпрацiвники компанií, i як зробити !х зрозумшими i доступними для iнших.
Наступним завданням на етапi накопичення знань е оргашзащя шформа-цiйних потокiв таким чином, щоб задовольняти сподiвания кожного конкретного користувача. Пкля того, як необхвдш знання перетворено в штелектуальш активи шдприемства, прац1вники повинш навчитися досить швидко застосува-ти !х для вирiшения конкретно! проблеми. Чим бiльш спрощеним е доступ пра-цiвникiв до рiзноманiтних джерел знань та шформацп на шдприемств^ тим бiльшою е ймовiрнiсть того, що вони зможуть оригшально i творчо використо-вувати наявнi знання.
Одшею з найважливiших умов управлшня знаннями е поширення знань серед сшвпращвнитв пiдприемства i створення середовища для !х вiльного об-мiну. Нерiвномiрний розподш знань серед пращвнитв органiзацií призводить до дефiциту знань. Для того щоб не допустити (або скоротити) дефщит знань, керiвництво пiдприемства повинне управляти процесом поширення й обмiну знаннями, спрямовуючи сво! зусилля на вирiшения таких важливих завдань:
• пошук необхiдних знань, забезпечення швидкого доступу спiвпрацiвникiв до знань, швидкого витягання знань з корпоративно!' пам'ятц
• передача знань шляхом використання нових iнформацiйних i телекомутка-цiйних технологiй за умови забезпечення вщповщного нормативно-правового регулювання доступу до шформацшних ресурив;
• створення умов для обмiну досвiдом внаслщок групово! взаемодп, неформального стлкування спiвпрацiвникiв шдприемства;
• засвоення знань, створення можливостей для навчання i пiдвищення квалiфiка-Ц11 працiвникiв шдприемства.
Завершальним етапом процесу управлiния знаннями е !х використання, що означае активне використання знань при здшсненш завдань, вирiшеннi проблем i ухваленш рiшень. Персонiфiкований (iнтуíтивiстський, когштивктсь-кий) шдхвд, вперше чiтко окреслений I. Нонака та Г. Такеучi в робота [20], ви-ходить з того, що нос1ями знань е люди i головним акцентом в управлшш знаннями е сшвпращвники шдприемства, !х мотивация, зв'язки, культура компани, тодi як техиологií е просто шфраструктурою.
Треба зазначити, що неявне знання дуже складно формалiзувати, а, от-же, поширити за допомогою шформацшних технологш. Воно передаеться тальки через процеси сощально! взаемодií мiж людьми, тому для шдприемства, що дотримуеться персонiфiкованого походу до управлшня знаннями, вкрай важли-во концентруватися на аспектах забезпечення тако! взаемодií.
Передумовою для виникнення iнформацiйного (технологiчного) пiдходу до управлшня знаннями, який виник у 1992-1994 рр., стали розвиток шформацшних технологш, проведення дослщжень у галузi штучного iителекту та кон-центрування уваги органiзацiй на знаннях та досввд сво!х спiвпрацiвникiв. 1н-
формацiйний шдхвд припускае, що ключовим чинником усшху е використання в процесi управлшня знаниями iнформацiйних технологiй, якi забезпечують ви-явлення прихованих залежностей i правил у накопичених пiдприемством даних та iнформацií i 1х трансформацп в масив знань.
Цей шдхвд отримав назву iнформацiйного, оскшьки увага в даному ви-падку акцентована на формалiзованому знаннi, тобто такому, яке усввдом-люеться самою людиною - джерелом знання - i шддаеться фiксацií у писемнiй формi i, в iдеалi, в електронному виглядi. Вiдчужене знання, будучи зафшсова-но в тому або шшому форматi, становить бiльшу цiннiсть для шдприемства, нiж знання неформалiзоване (неявне), оскшьки, з одного боку, мктить у собi перевiренi на практищ знання певного спiвпрацiвника, а з шшого боку, пвд-даеться багатократному використанню надалi, i фактично стае знанням пiд-приемства.
Проводячи порiвияльиу характеристику цих пiдходiв, передуСм варто зазначити, що персошфжований пiдхiд (вiдомий як японський), хоча i бiльше ввдбивае складну природу знань, нiж шформацшний (також вiдомий як захвд-ний), тим не менш, мае ктотш обмеження у використаннi. Основною причиною обмеженого поширення японського пiдходу можна вважати загальну специфiку японського менеджменту, що ткно пов'язаний з культурними та фшософськи-ми традицiями ще1 краши. Використання японських концепцiй, як сконцентро-ванi виключно на людиш як носií знань, вимагають ктотно!' адаптацií до умов функцiоиувания за межами ще!' краши. З шшого боку, сьогодш проблема поля-гае не тшьки в тому, що для прийняття рiшень бракуе або зовСм немае iнфор-мацií, а також в тому, що серед великого масиву непотрiбноí iнформацií необидно знайти даш, потрiбнi для справи. Отримання iнформацií стае новою га-луззю дiяльностi п1дприемств. Ситуашя змiнилася тому, що ми перейшли вiд ери нестачi iнформацií до ери ц надлишку. Спiвпрацiвиики вiдчувають постiйиу напругу в процесi пошуку необх1дно1' iнформацií. Iнформацiйнi технологií в цш ситуацií виступають необх1дним шструментом, що дае змогу спiвпрацiвникам шдприемства виршувати поставленi завдання, задовольняти потреби клкштв i реагувати на змши ринково!' ситуацií.
Висновки. Отже, незважаючи на очевидну значущiсть як персошфшова-ного, так i iнформацiйного шдходу до управлiния знаннями, для вичизняних пiдприемств, що функцiоиують в умовах дефщиту достовiрноí iнформацií, прi-оритетним е дотримання саме iнформацiйного шдходу за умови розумшня його в ширшому значеннi. Тобто п1д шформацшним (техиологiчним) п1дходом про-понуемо надалi розумiти такий пiдхiд, що розглядае шформацшш техиологií як ефективний шструмент, який забезпечуе виявлення прихованих залежностей i правил в накопичених шдприемством даних та iнформацií, !'х трансформацда в масив знань, а також отримання достатньо! достовiрноí iнформацií, необхiдноí для реалiзацií процесу управлiния знаннями пiдприемства.
Лiтература
1. Букович У. Управление знаниями: руководство к действию / У. Букович, Р. Уилльямс. -М. : Изд-во ИНФРА-М, 2002. - 504 с.
2. Гапоненко А.Л. Управление знаниями / А.Л. Гапоненко. - М. : ИПК госслужбы, 2001. -
52 с.
3. Григорьева Т.Б. Организация управления знаниями на предприятии для повышения его конкурентоспособности : дисс. ... канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - Экономика и управление нар. хозяйством (региональная экономика) / Григорьева Тетяна Бориивна. - М. : Изд-во РГБ, 2003. -216 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/72001.html.
4. Воронкова А.Е. Дагностика стану тдириемства: теорш i практика : монографш / А.Е. Воронкова та ш. / за заг. ред. проф. А.Е. Воронково'! - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Харкв : Вид. дм "1НЖЕК", 2008. - 520 с.
5. Драйден Г. Революция в обучении / Г. Драйден, Д. Восс. - М. : Изд-во ПАРВИНЭ", 2003. - 163 с.
6. Дресвяников В.А. Построение системы управления знаниями на предприятии : учебн. пособ. / В. А. Дресвянников. - М. : Изд-во КНОРУС, 2006. - 344 с.
7. Костыгин Д. Управляешь знаниями - управляешь миром / Д. Костыгин // Экономист. -2005. - № 4. - С. 4-5.
8. Кудрявцев Д. Многогранность управления знаниями на предприятии / Д. Кудрявцев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.big.spb.ru/publications/bigspb / km/mno-gogr_uz_na_predpr. shtml.
9. Мандзюк О.М. Концепщя управлшня знаннями в сучаснш оргашзаци / О.М. Мандзюк, 1.О. Еременко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Bi-ol/Vnuvgp/ekon/3/v47ek065 .pdf.
10. Мильнер Б.З. Управление знаниями. Эволюция и революция в организации / Б.З. Миль-нер. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2003. - 178 с.
11. Монахова Е. Управление знаниями - Рондо каприччиозо планетарного масштаба / Е. Монахова // Маркетинг. - 2005. - № 7. - С. 36-44.
12. Немцов В.Д. Стратепчний менеджмент / В.Д. Немцов, Л.С. Довгань. - К. : УВПК "Ек-сОб", 2001. - 557 с.
13. Нонака И. Компания - создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах / И. Нонака, Х. Такеучи. - М. : ЗАО "Олимп-Бизнес", 2003. - 384 с.
14. Простаков И.Е. Технологии управления корпоративными знаниями / И.Е. Простаков. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.mstu.edu.ru/publish/conf/50ntk/section1/secti-on1_9.html.
15. Мильнер Б.З. Управление знаниями в корпорациях : учебн. пособ. / Б.З. Мильнер, З.П. Румянцева, В.Г. Смирнова, А.В. Блинникова. - М. : Изд-во "Дело", 2006. - 304 с.
16. Хаббард Л.Р. Основы организации / Л.Р. Хаббард. - М. : Издат. группа "Пани", 1997. -
48 с.
17. Albers James A. A Practical Approach To Implementing Knowledge Management / A. Albers James // Journal of Knowledge Management Practice. - 2009. - Vol. 10. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tlainc.com/articl174.htm.
18. APQC. Communities of Practice: A Guide for Your Journey to Knowledge, 2002. - 524 p.
19. Benson T.E. Learning Organization: Heading toward Places Unimaginable / T.E. Benson // Industry Week. - 1993. - January. - Рp. 35-78.
20. Nonaka I. The knowledge-creating company: How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation / I. Nonaka, H. Takeuchi // Harvard Business Review, November-December. - 1991. -№ 22 (28). - Рp. 40-44.
21. Rugles, R. The State of Notion: Knowledge Management in Practice, California Management Review, Spring. - 1988. - Vol. 40, No. 3.
22. Skyrme D. The State of Notion: Knowledge Management in Practice / D. Skyrme // California Management Review. - 2000. - Vol. 40, № 3. - Рp. 375-389.
23. Wiig K.M. Integrating intellectual capital and knowledge management / K.M. Wiig // Long Range Planning. - 1997. - Vol. 30, № 3. - Рp. 399-405.
Вовк Ю.Я. Процесс управления знаниями предприятия и его особенности
Рассмотрен процесс управления знаниями организации. Проанализированы различные подходы к трактовке процесса управления знаниями, его основные компоненты и особенности. Исследованы различные стили руководства организацией. Предложены пути повышения конкурентоспособности организации. Проанализированы особенности
системы работы с персоналом в современной организации. Рассмотрен процесс обучения с точки зрения финансовых затрат и затрат времени. Проанализированы основные подходы для обеспечения стратегического преимущества в знаниях и инновациях, которые обеспечивают предприятию конкурентное преимущество. Выделена роль информационных технологий в процессе организационно-информационной поддержки процесса управления знаниями.
Ключевые слова: знания предприятия, элементы знаний, корпоративная культура, конкурентное преимущество, инновации, информационные технологии, управленческие задачи, рынок, управленческие задачи, источники знаний, домены знаний, типы знаний, классификация знаний.
Vovk Yu. Ya. The process of knowledge management of enterprise and its features
This paper deals with the management of knowledge. The analysis of different approaches to the interpretation of the process of knowledge management, its main components and features. Different styles of leadership organization. Ways of improving competitiveness. The features of work with the staff in a modern organization. The process of training in terms of costs and time-consuming. The main approaches for strategic advantage in knowledge and innovation, which provide the company a competitive advantage. Highlight the role of information technology in organizational and information support the process of knowledge management.
Keywords: knowledge of the enterprise, the elements of knowledge, corporate culture, competitive advantage, innovation, information technology, administrative tasks, market, management objectives, sources of knowledge, domain knowledge, types of knowledge, classification of knowledge.
УДК 004.932.2:616-006.04 Доц. О.М. Березький, д-р техн. наук -
Терноптьський НЕУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОХИБКИ ПЕРЕТВОРЕННЯ КОНТУР1В БЮМЕДИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
Проведено аналiз характерних ознак пстолопчних i цитолопчних зображень i ав-томатизованих систем опрацювання бюмедичних зображень. Дослщжено складовi по-хибки перетворення типу "контур - контур" i здшснено !х оцшку. Проведено комп'ютерш експерименти визначення похибки перетворення контурш на прикладi цитолопчних зображень.
Ключовi слова: перетворення, цитолопчш зображення, похибка, контур.
Вступ. Растровi зображення, отримаш за допомогою будь-яко! бюме-дично! техшки, що використовуються для вiзуального та автоматизованого ана-лiзу в медициш та бюлогп назвемо бюмедичними зображеннями (БМЗ). Джере-лами породження БМЗ е: цифрова рентгенографiя [1], томографiя, рентгешвсь-ка комп'ютерна томографiя. Попередне оброблення таких зображень [2, 3] зав-жди включае функцп усунення шум1в, глобальне i локальне вирiвнювання пс-тограми, пiдвищения рiзкостi. У працях автор1в вiдображено методи, алгорит-ми, iнформацiйнi технологи та системи опрацювання БМЗ [4-10].
Свилова мжроскошя е одним iз методiв дослвдження цитологи i пстоло-ги. Пстолопчш i цитологiчнi зображення мають таю особливостг мала чiткiсть; мiстять мшрооб'екти, оточенi складним за геометричними й оптичними характеристиками фоном; перепади рiвнiв яскравостi об'ектiв такi ж, як i у фону, що !х оточуе; залежно вiд мiри оптичного збiльшения зображень однi мшрооб'екти
