CC BY
17
Киндий О.Ю. Формирование основ экологической антропологии: постановка вопроса по перспективе понимания понятий достоинства и экологического сознания в поздней античности и ранний период Византийской империи
Для осмысления и решения экологических и социальных проблем и для формирования понятий экологической антропологии особенно важны историческое наследие философских и богословских наработок такого нормативного для европейской цивилизации периода, как поздняя античность и ранний период Византии. Сформулировано предложение к широкому сотрудничеству в этом направлении со стороны современных украинских историков, философов, богословов, религиоведов, социологов и экологов, заимствуя опыт современной западноевропейской и североамериканской науки об истории и современности экологической антропологии, которая должна предложить решение проблем нарушений прав человека и истощения и уничтожения природы и природных ресурсов.
Ключевые слова: человек, антропология, экология, религия, эстетика, богословие, поздняя античность, Византийская империя, православная церковь.
Kindiy O. Yu. Foundations of Ecological Anthropology: From the Perspective of Human Dignity and Environmental Awareness in Late Antiquity and Early Byzantine Empire
The historical legacy of philosophical and theological developments in late antiquity and early Byzantium is important for understanding and solving contemporary environmental and social problems and for forming concepts of ecological anthropology. Although modern Ukrainian culture was shaped and is still being shaped to some extent by this heritage (religious life, the Orthodox Church, sacred art, etc.), however, in the Ukrainian academia there is practically no critical research on the topic. Instead, many Western European and American scholars in the past twenty years produced a series of monographs on the subject. Hence, in this article a review of several most authoritative foreign scholars was made. As a conclusion a proposition was ventured to foster a closer cooperation among contemporary Ukrainian historians, philosophers, theologians, religious, social scientists and ecologists, borrowing the experience of contemporary Western European and North American science in the field of history and ecological anthropology, which can offer solutions to the problem of violations of human rights and destruction of nature and natural resources.
Keywords: human being, anthropology, ecology, religion, aesthetics, theology, late antiquity, early Byzantine Empire, the Orthodox Church.
УДК 658.8 Доц. 1.Б. Олексш, канд. екон. наук; астр. Г.В. Михайляк -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ФУНКЩОНАЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО ПРОЦЕСУ УПРАВЛ1ННЯ
ЗНАННЯМИ
На mдставi проведених дослщжень розглянуто процес управлшня знаннями як послщовшсть певних завершених еташв управлшсько! дiяльностi, що охоплюють планування, оргашзування, мотивування, контролювання та регулювання. О^м цього, у робот надано змютовну характеристику кожному з еташв процесу такого управлшня.
Ключовг слова: контролювання, мотивування, планування, оргашзування, управлшня, менеджмент, даш, шформащя, знання.
Актуальшсть проблеми та и зв'язок з важливими науково-прак-тичними завданнями. З огляду на безперервний розвиток суспшьства, пос-
тшно зростае обсяг pi3Hoï шформацп, яка потребуе нагромадження, штегра-цп, створення можливостей ïï iнтелектуальноï обробки та забезпечення швид-кого i релевантного пошуку. Знання працiвникiв i пiдприемств загалом ста-ють цiнним ресурсом, який за значущiстю не поступаеться ресурсам матерь альним. Тому особливоï актуальносп останнiм часом набувае дослiдження теоретичних i практичних аспекпв управлiння знаннями на тдприемствах.
Анал1з останн1х наукових дослщжень з дослщжуваноУ проблеми та визначення питань, що ще не вир1шенг Теоретичнi та прикладнi засади сутност управлiння загалом та управлшня знаннями зокрема висвiтленi у працях багатьох вичизняних i зарубiжних науковщв, серед яких варто видь лити: С. Арсентьева, У. Буковича, Т. Гаврилова, А. Гопаненка, А. Данилова, С. Клепко, О. Кузьмша, О. Мельник та ш. У працях цих учених розкрито сут-шсть процесу управлшня, розглянуто з рiзних позицш трактування термiна "управлiння" та особливосп його здiйснення стосовно рiзних об'ектiв, розкрито сутнiсть понять "знання", "дат" та "шформащя".
Мета роботи. Розглянути управлiння знаннями з позицп функцюналь-ного пiдходу та надати змютовну характеристику кожному з етатв процесу управлiння.
Викладення основного матер1алу досл1дження. Глобалiзацiя еконо-мжи зумовила появу нового наукового i практичного напрямку - управлiння знаннями, англшською мовою - mowledgemanagement. Розвинеш краïни про-тягом останнiх роюв активно розвивають i використовують шформацшш технологiï управлiння знаннями. У другш половинi 1990-х рокiв концепцiя управлшня знаннями вийшла за рамки бiзнесу i стала освоюватися бiблiотеч-ним сшвтовариством, наукою й освiтою, а також покладена в основу урядо-вих програм реформування окремих галузей економiки. Фахiвцi проводять мiжнароднi форуми, конференцп i виставки, присвяченi результатам розвит-ку i використання технологш знань [4, с. 17].
Перш шж дати визначення поняттю "управлшня знаннями" розгляне-мо окремо поняття "управлшня" та "знання".
Слово "управлшня" ми чуемо дуже часто, а само управлшня присутне в ушх сферах нашого життя. Для ефективного управлшня тдприемствам пот-рiбна адекватна умовам ïх роботи структура управлшня [1, с. 232].
Отенко I. [9, с. 17] зазначае, що управлшська дiяльнiсть - один iз найважливших факторiв функцiонування та розвитку органiзацiй в умовах ринковоï економжи, яка постiйно ускладнюеться та удосконалюеться. Для визначення такоï дiяльностi було введено в лексикон i широко використо-вуеться в управлшськш та дшовш сферi термiн "менеджмент". Вш походить вiд англ. management - "управлшня". Цей переклад можна доповнити такими додатковими визначеннями, як "вмшня i мистецтво управляти, добиватися" [9, с. 18]. Поняття "менеджмент" досить широко трактуеться у свиовш лие-ратурi з управлiнням. Тому будь-якого единого його визначення не може бути. У Великому тлумачному словнику украшсь^ мови "управлшня" - це пе-ретворення шформацп про стан об'екта в командну шформащю вiд суб'екта.
Мельник О. [6, с. 48] наголошуе, що процес управлiння - це шформа-цiйний процес, що включае формування, сприйняття, передачу, обробку i збершання шформацп. Визначенi стадп iнформацiйного процесу ре^зують-ся через послiдовнi ди керiвникiв i виконавцiв згiдно з 1х посадовими обов'яз-ками. На думку А. Пилипенко [9, с. 24], управлшня - цшеспрямований вплив на об'ект iз метою змши його стану та поведiнки зпдно з мiнливими обстави-нами. Поняття "менеджмент" i "управлiння" традицiйно сприймаються як си-ношми; вони мають спiльну природу, однорiдну сутнiсть та змют i реалiзу-ються у вигл_вд единого процесу постановки цшей i здiйснення щодо 1х до-сягнення.
Одне з найбшьш вдалих трактувань термша "управлiння" наведено у робот О. Кузьмiна та О. Мельник [7, с. 9]. Зпдно з !хшм тдходом, термiн "управлiння" означае цшеспрямовану дiю на об'ект з метою змшити його стан або поведшку внаслiдок змiни обставин. Натомють менеджмент автори розглядають як рiзновид управлiння та ототожнюють саме з управлшням людьми. Вiдтак, термiн "управлшня" автори трактують значно ширше, ашж термiн "менеджмент".
За словами С. Клепко [4, с. 21], знання - результат перероблення ш-формацп, вони мають досить тривалий цикл життя, несуть визначену iдею i обумовленi контекстом, що визначае галузь його ефективного застосування у вщповщному мiсцi та часi. Поряд iз термiном "знання" автор видiляе таю поняття як "даш" та "шформащя". Даш - це недовготривалi новини, тимчасовi записи тощо, не призначеш для тривалого використання. 1нформащя - малос-труктурованi данi, що е, наприклад, опорою для перюдичного ухвалення яких-небудь рiшень.
Видiляють таю базовi характеристики знання:
1) його зм1стовний компонент (щея [ контекст його застосування);
2) актуальшсть (знання обов'язково повинне бути "живим", тобто збершати свою корисшсть для суб'екта протягом певного часу);
3) одш [ т сам1 знання можна виражати в несюнченнш розмагтост структу-ровано! шформацп (р1зними мовами, математичш формули [ вирази, жести, м1м1ка);
4) здатшсть до ввдчуження (оприлюднення);
5) повторювашсть результату при використанш знання шшими людьми. Знання, под1бно до шших сустльних (публ1чних) благ, будучи створени-ми, доступш уом без винятку;
6) знання як шформацшний продукт, шсля його споживання, не зникае як звичайний матер1альний продукт.
Клепко С. зазначае, що у будь-якш оргашзацп завжди одночасно юнуе кiлька видiв знань:
1) невиявлеш знання (як людина сама не усвщомлюе або усвщомлюе, але не може доладно !х виразити, так зваш "неявш" або "приховаш" знання);
2) виявлеш знання (яю людина записала на папер1, вставила у якийсь документ, але вони вщ не! ще не в1дчужеш - це робоч1 записки, що мають мало зм1сту для шшо! людини);
3) виявлеш та в1дчужеш знання - формал1зоваш документи.
Вщ того, наскшьки ефективно колектив оргашзацп (суб'ект) умie пра-цювати з ушма трьома видами знань i на 1х основi генерувати новi, залежить 11 поточний i майбутнiй устх. Знання як продукт мае також властивють дис-кретностi. Конкретне знання або е, або його немае. Не може бути знання наполовину або на одну третину. Властивють дискретносп знання викликае сумшв, що в застосуваннi до нього ринковий мехашзм може бути таким же ефективним, як у випадку з традицшними продуктами[4, с. 21-25].
1снують рiзноманiтнi визначення поняття "управлшня знаннями". Сватюк О. [4, с. 89] зазначае, що управлшня знаннями - це дисципль на, яка забезпечуе штегрований тдхвд до створення, збору, оргашзацп i вико-ристання шформацшних ресурсiв оргашзацп та доступу до них. Ц ресурси включають структурованi БД, текстову iнформацiю, наприклад, документи, що описують правила i процедури, i, що найважливiше, неявш та експертнi знання у ствробиниюв. На думку Б. Мильнера [8, с. 23], управлшня знаннями - це формальний процес, який складаеться з оцшювання органiзацiйних процедур, людей i технологiй та створення системи, що використовуе взаемозв'язок мiж цими компонентами з метою надання потрiбно1 шформацп вiдповiдним людям у потрiбний час для пiдвищення продуктивность
Узагальнюючи цi та iншi визначення управлшня знаннями, можна сформулювати таке визначення: управлшня знаннями - це технолопя, що включае в себе комплекс формалiзованих методiв, що охоплюють: пошук i добування знань вщ живих i неживих об'ектiв (носив знань); структурування i систематизацiю знань (для забезпечення 1х зручного збереження i пошуку); аналiз знань (виявлення залежностей i аналогiй); вiдновлення (актуалiзацiю) знань; поширення знань; генерацiя нових знань.
Таким чином, управлшня знаннями - це створення шформацшного се-редовища, у якому вiдбуваеться штегрований процес виявлення й одержання явних i прихованих знань, необхвдних для творчого розумового процесу, 1х яюсно! оцiнки, перетворення i збереження для поширення i спiльного вико-ристання з метою створення i формування нового знання, необхiдного фахiв-цям для ухвалення рiшень з конкретного питання. Загалом, управлiння знаннями - це управлшня складним процесом переходу прихованих знань у явш.
З урахуванням розглянутого та обгрунтованого у роботах зазначених вище авторiв пiдходу до трактування термiна "управлшня", процес управлшня знаннями варто розглядати як конкретну функцiю менеджменту (одну з численних на пщприемствГ), реалiзацiя яко1 повинна виконуватись шляхом послщовного перебiгу загальних функцiй (рис.):
1) планування пошуку шформацп;
2) закршлення за конкретними посадовими особами обов'язюв, що стосу-ються збер1гання та набуття знань;
3) мотивування пращвниюв, яю залучеш у процес управлшня знаннями;
4) контролювання р1вня виконання завдань [ досягнення цшей;
5) представлення користувачам [ використання знань; усунення в1дхилень, збо1в та вад [ причин 1х виникнення.
Представлення користувачам та використання знань; усунення в1дхилень, збо!в та недолгав Рис. Процесуправлтня знаннями (запропонував автор на niдставi [5-7])
Як видно з рис., планування знань на пiдприемствi виступае першим етапом технологи менеджменту, формуе шформацшну базу для подальшого оргашзування, мотивування працiвникiв, контролювання та усунення вщхи-лень, збо!в та вад, що виникають у процес управлiння знаннями [6, с. 49]. Процес управлшня знаннями полягае в пошуку знань, необхiдних для досяг-нення стратегiчних цiлей пiдприемства. Таким чином, етап планування е одним iз найважливших, оскiльки завдяки плануванню встановлюються основ-нi критерп, за якими вiдбираеться необхiдна шформащя. Вiд змiсту ще! ш-формацп залежатиме, яку користь вона принесе тдприемству.
Наступним етапом пiд час здшснення процесу управлiння знаннями е закршлення за конкретними посадовими особами (чи тдроздшами) посадо-вих обов'язюв, що стосуються управлiння знаннями, !х вiдповiдальностi та повноважень. Це можна здшснити шляхом внесення змiн у !хш посадовi шструкцп. На еташ зберiгання та набуття знань повинш бути видiленi основ-нi поняття, вироблена понятiйна структура представлення шформацп, а потiм ця iнформацiя повинна записуватись в пам'ять для подальшого збершання. Яюсть iнтелектуальних ресурсiв безпосередньо залежить вщ рiвня оргашзацп шформацп про вщповщш об'екти бiзнес-системи. Добре оргашзована шфор-мацiя дае змогу ефективно надавати особi, що приймае ршення, потрiбнi вь домостi, а також здшснювати рiзнi перетворення з метою якнайшвидшого на-дання цих вщомостей у майбутньому [4, с. 29].
Мотивування пращвниюв, якi задiянi в процес управлiння знаннями, може бути досить рiзноманiтним. Як вщомо, мотивацiя працi - це виршаль-ний фактор успiхiв в управлшш пiдприемством та результативностi роботи [3, с. 290]. В. Крамаренко [5, с. 47] вважае, що в структуру мотиву пращ вхо-дять: потреба, яку хоче задовольнити пращвник; благо, здатне задовольнити цю потребу; трудова дш, необхщна для одержання блага, та щна, тобто вит-рати матерiального та морального характеру, пов'язаш зi здiйсненням трудо-во! ди. Для стимулювання працiвникiв у процесi управлiння знаннями пiд-приемства видшяемо три основнi пiдходи до вибору мотивацшно! стратегil [5, с. 58]:
• стимул [ покарання - люди працюють за винагороду: тим, хто працюе добре [ багато, платять добре, а тим, хто працюе ще бшьше, платять теж б1льше. Тих, хто не працюе яюсно, карають. П1двищеиня зарплати не приводить автоматично до тдвищення ефективност1 та продуктивност! пращ. Тому в цьому випадку д1евими стимулами виступають надбавки за виконання особливо важливо! чи особливо термшово! роботи, доплати за розширення зони обслу-
говування та роботу у понаднормовий, шчний час i святков1 дт, премп за пе-ревиконання встановлених завдань, економта фшансових ресурсш [7, с. 109];
• мотивування через саму роботу - дайте людиш цжаву роботу, що приносить 1й задоволення, i яюсть виконання буде високою. Вщсуттсть шформацп про результати власно1 роботи може позначитись негативно. Бшьшгсть людей хо-че знати, яких результата вони досягають своею роботою. Менеджер зо-бов'язаний умти висловити свою вдячшсть пращвниюж саме тода, коли той 11 заслужив. Це варто зробити без затримок, щоб викликаш в пращвника приемш емоци асощювалися з яюсним i своечасним виконанням роботи;
• систематичний зв'язок 1з менеджером - визначайте мету роботи разом 1з тд-леглим, забезпечуйте позитивний зворотний зв'язок, коли вш д1е правильно, i негативний, коли вш помиляеться. Мотивацш - не питання роздач1 нагород. Людям важливо знати, що 1х очшуе у випадку некомпетентного чи несумлш-ного виконання сво1х обов'язкв, яю стягнення можуть бути на них накладет за те чи шше порушення. Метод стягнень, якщо вш застосовуеться справедливо [ не е несподшанкою для пращвника, мотивуе його до полшшення свое1 роботи [5, с. 58].
Таким чином, щоб стимулювати пращвниюв, якi задiянi у процес уп-равлiння знаннями, потрiбно використовувати матерiально-грошове стиму-лювання - це заохочення пращвниюв грошовими виплатами за результатами трудово! дiяльностi. Застосування матерiально-грошових стимулiв дае змогу регулювати поводження об'ектiв керування на основi використання рiзних грошових виплат i санкцiй. До грошового стимулювання вщносять заробiтну плату, рiзнi премil, доплати й надбавки [6, с. 103-110].
Процес контролю виконання завдань та досягнення цшей повинен ре-алiзовуватись у певнiй послiдовностi: потрiбно чiтко визначити завдання контролю, тобто пошук необхiдноl iнформацil; необхщно пiдiбрати критерil та стандарти, за якими будуть оцiнювати цi знання, i завершальним етапом е виз-начення масштабiв вiдхилень та прийняття рiшень про необхiднiсть здiйснен-ня коригувальних дiй. Здiйснення коректив (усунення недолiкiв, корегування стандартiв тощо) реалiзуеться завдяки функцil регулювання [6, с. 115].
Регулювання покликане усунути вш недолiки, вiдхилення, збо1, що були виявленi у процесi контролювання виконання завдань та досягнення цшей, що стосуються управлшня знань. При цьому таю заходи можна вживати на ушх попередшх етапах технологи менеджменту (планування пошуку необ-хщно1 iнформацil; закрiплення за конкретними посадовими особами (чи тд-роздiлами) посадових обов'язюв, що стосуються управлiння знаннями, 1х вiд-повiдальностi та повноважень; мотивування пращвниюв, яю залученi у процес управлшня знаннями). Для цього застосовуються коригувальш дп (усунення вщхилень, перегляд стандартiв i критерilв) та перелiченi вище функцп удосконалюються в системi органiзацil [6, с. 121].
Реалiзацiя усiх цих етатв i забезпечуе процес управлшня знаннями. Вщ рiвня якостi реалiзацil кожного з таких етапiв залежить i рiвень якостi уп-равлшня знаннями загалом.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Наукова новизна полягае в тому, що авторами з позицп функцюнального пiдходу розглянуто процес управлшня знаннями та визначено перелж завдань, яю потрiбно вико-
нати на кожному з виокремлених етатв. Це надасть змогу кер1вникам, влас-никам та шшим суб'ектам ефективно управляти цим процесом i забезпечува-ти досягнення певних результата.
Л1тература
1. Багрова 1.В. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть тдприемств : пiдручник [для студ. ВНЗ] / 1.В. Багрова, Н.1. Редша, B.C. Власик, О.О. Гетьман / за ред. д-ра екон. наук, проф. 1.В. Багрово!'. - К. : Центр навч. лгг-ри., 2004. - 580 с.
2. Бойчик 1.М. Економжа шдприемства : навч. поабн. / 1.М. Бойчик. - Вид. 2-ге, [пере-роб. та доп.]. - К. : Вид-во "Атжа@, 2007. - 527 с.
3. Данилюк В.М. Менеджмент персоналу : навч. пошбн. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / В.М. Данилюк, В.М. Петюх, С.О. Цимбалюк та ш. / за заг. ред. В.М. Данилюка, В.М. Петюха. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 398 с.
4. Клепко С.Ф. Наукова робота i управлшня знаннями : навч. поабн. - Полтава : Вид-во ПО1ППО, 2005. - 201 с.
5. Крамаренко В.1. Управлшня персоналом фiрми : навч. поабн. / В.1. Крамаренко, Б.1. Холода. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 272 с.
6. Кузьмш О.С. Теорiя i практика бюджетування зовнiшньоекономiчноï дiяльностi тд-приемства : навч. посiбн. / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Львiв : Вид-во "Растр-7", 2010. -320 с.
7. Кузьмш О.С. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. поабн. / О.С. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехнжа" (1ВЦ "1НТЕЛЕКТ+" 1н-ту пiслядипломноï освгги), "1нтелект-Захщ", 2003. - 352 с.
8. Мильнер Б.З. Управление знаниями. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2003. - 465 с.
9. Пилипенко А.А. Менеджмент : тдручник / А.А. Пилипенко, С.М. Пилипенко, 1.П. Отенко. - Харгав : ВД "1нжек", 2005. - 456 с.
Олексив И.Б., Михайляк Г.В. Функциональный подход к процессу управления знаниями
На основании проведенных исследований рассмотрен процесс управления знаниями как последовательность определенных завершенных этапов управленческой деятельности, включающих планирование, организацию, мотивирование, контроль и регулирование. Кроме того, в работе дана содержательная характеристика каждому из этапов процесса такого управления.
Ключевые слова: контроль, мотивация, планирование, организация, управление, менеджмент, данные, информация, знания.
OleksivI.B., Mykhailyak G.V. Functional approach to the process of knowledge management
In this article on the basis of the research the process of knowledge management as a sequence of certain completed stages of management, including planning, organizing, motivating, monitoring and control is considered. Moreover, in this article the content description of each stage of the process management is provided.
Keywords: control, motivation, planning, organizing, managing, management, information and knowledge.
