CC BY
24
4. Лобанов Е.М. Пропускная способность автомобильных дорог / Е.М. Лобанов, В.В. Сильянов, Ю.М. Ситников, Л.Н. Сапегин. - М. : Изд-во "Транспорт", 1970. - 152 с.
Карплюк Р.С., Оленюк Ю.Р. Влияние уличных стоянок на пропускную способность проездной части
Проанализированы причины влияния уличных стоянок на скорость транспортного потока и пропускная способность проезжей части. Создана имитационная модель, с использованием которой проведено исследование функционирования участка улицы з разрешенной стоянкой. Выведены уравнения изменения скорости транспортного потока и пропускной способности проезжей части от средней продолжительности стоянки.
Ключевые слова: транспортный поток, уличная стоянка, город, транспортное планирование, пропускная способность улиц.
Karplyuk R.S., Oleniuk Yu.R. influence of street stands is on carryng capacity of travel part
The causes of effect of curb parking on traffic flow speed and carriageway capacity are analyzed. The simulation model, and the research of functioning of street section with curb parking using this model is carried out. The equations of traffic flow speed and carriageway capacity changing from average parking duration are deduced.
Keywords: transport stream, street stand, city, transport planning, carrying capacity of streets.
УДК 658.1 Доц. Д.С. Лозовицький, канд. екон. наук -Львiвський ДУВС
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ Д1ЯЛЬН1СТЮ П1ДПРИ6МСТВА НА БАЗ1 СУЧАСНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Проаналiзовано теоретпчш та практичш аспекти методики управления дояльшстю тдприемства на осжга використання сучасних шформацшних технологш. Розкрито суть еташв методики управлшня дiяльнiстю та вивчено складовi елементи процесу. Пояснено можливост методу моделювання у процесах управлшня дiяльнiстю на базi 1Т-технологш.
Ключовi слова: шформацш, шформацшна система менеджменту, система управлшня, оргашзацш, методика, етап, шформацшш технологи, Дж. Захман.
Постановка проблеми. Змша економiчних i сощальних технологш у свь тi i Украíнi впливае на формування економiчних вiдносин та вiдповiдних методов управлшня тдприемствами. Iнформатизацiя сустльства ХХ1 столитя потребуее постiйного пошуку i застосування нових пiдходiв в управлiннi дыльшстю шд-приемств та органiзацiй. Формування шформацшного суспiльства спричинило iнформацiйну революцда у технологiчнiй та економiчнiй сферах даяльносп лю-дини. Iнформацiйнi технологи у ршнш мiрi як i фiзико-технiчнi, механiчнi, хишч-нi та iншi технологií стали об'ектом наукового та практичного дослщження. 1н-формащя у ХХ1 ст. е новим повнощнним фактором виробництва. Саме шформа-ця допомагае рацiонально використовувати iншi фактори виробництва, такi як: каштал, праця, знання, природнi ресурси, тдприемницьт здiбностi тощо.
Iнформацiйнi ресурси е критично важливими з погляду оргашзацц та вдосконалення процесу дiяльностi шдприемств, установ та органiзацiй. Завдяки шформацшним ресурсам пiдприемства створюеться, описуеться та шгерпре-туеться цiлiсна картина даяльносп. 1нформаця як продукт усiх систем д1яльносп пiдприемства е основою для прийняття необхщних управлiнських рiшень.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Сьогоднi особливо!' актуальности набувають питання впровадження сучасних iнформацiйних технологiй в процес управлiння дiяльнiстю шдприемств, установ та оргашзацш багатьох галу-зей економши Украши.
Проблемами автоматизаци та впровадження сучасних шформацшних тех-нологiй у науковш та практичнiй сферах даяльносп займаються такi вiдомi вгт-чизняш та закордоннi вченi як: В. Новак, Ю. Симоненко, В. Бондар, В. Матвеев, Т. Попова, А. Гальчинський, С. Льовочкша, В. Семиноженко, Д. Казанський, В. Ефремов, В. Корогодин, И. Насыров, П. Зиновьев, А. Громов, М. Каменнова, Й. Кондо, Г. Льюис, М. Гоуен, Дж. Мартш, Дж. Марш, У. Меллшг, Е. Ойхман, М. Хаммер, Ф. Шуманн, Р. Браун, Т. Девенпорт, Д. Лонг i ш
Постановка завдання. Незважаючи на величезну кiлькiсть публiкацiй науково-практичного характеру, постшно залишаеться значна кiлькiсть не вирь шених практичних питань впровадження сучасних шформацшних технологш у процес управлшня дiяльнiстю пiдприемств. Ця ситуацiя зумовлена перманен-тним процесом випередження моменту створення iнформацiйних технологiй i моменту !'х широко!' практично!' апробацií, впровадження та поеднання з обрани-ми методами упрамння.
В умовах особливого загострення конкурентно!' ринково! боротьби у да-яльносп пiдприемств Украши простежуються такi основнi проблеми впровадження сучасних шформацшних технологш: створення едино!' штегровано! ш-формацшно! системи тдтримки процесу управлiння даяльшстю; вибiр оптимально!' платформи iнформацiйноí системи; отримання прийнятно! або необидно! швидкостi роботи та агрегування iнформацií в кнуючш або створюванiй шфор-мацiйнiй систему створення ефективно! технологií реплiкацií шформащйно! системи для галузевих ртень та варiантiв; отримання консолiдованоí управлшсько! звiтностi; створення системи оцiнювання ефективносп дiяльностi iнформацiйноí та iнших функцюнальних тдсистем тощо.
З огляду на характер проблем, дослщження особливостей впровадження сучасних шформащйних технологiй у даяльнкть пiдприемств необхiдно здiйснювати комплексно у теоретичнш, методологiчнiй, методичнiй та оргашза-цiйнiй площинах.
Метою дослщження е розкриття теоретичних та практичних методичних аспектiв побудови системи управлiння даяльшстю пiдприемства на основi вико-ристання сучасних iнформапiйних технологiй.
Виклад основного матерiалу дослщження. Процес органiзацií та управлшня дiяльнiстю пiдприемства ХХ1 ст. на базi сучасних шформацшних технологш здайснюеться за допомогою шструмештв моделювання. Безперервне вдоско-налення бiзнес-процесiв i необхiднiсть забезпечення жорстко! вiдповiдностi 1Т -рiшень моделям бiзнесу привело пiдприемства до усвщомлення важливостi фор-мування комплексних моделей бiзнесу, якi прийнято називати архитектурою тд-приемства (Еntеrprisе ЛсЬкесШге). Бiзнес-аналiтики стали активно застосовувати iнструменти систематизацп процесу моделювання з метою визначення набору необхвдних моделей для комплексного опису дiяльностi пiдприемства, а також методов 'хньо! побудови.
Першим етапом здшснення процесу управлтня на базi сучасних тформа-цтних технологт е визначення б1знес-архтектури тдприемства [4]. Архитектура тдприемства визначаеться такими складовими: архитектура описуе компонента системи i íхнi взаемозв'язки; архитектура включае принципи розвитку, вдоско-налення i пiдтримки д1яльност! Отже, архтектура е самодостатньою i пов-ною динамiчною моделлю б1знес-системи. У ролi системи може виступати шд-приемство, холдинг або громадська органiзацiя, а може i весь комплекс комп'ютерного устаткування, мереж, системного i прикладного программного за-безпечення, якi використовують на пiдприемствi i досить умовно називають "1Т". На практицi визначення бiзнес-архiтектури тдприемства пов'язують зi створен-ням його бiзнес-моделi або корпоративно'' архитектура
Корпоративна архтектура або бгзнес-модель - це загальна модель б!зне-су, яка визначае полiтику iнвесторiв, обранi або створенi стратегií, продукти, тех-нологií, процеси, структурнi елементи та iнформацiйну тдтримку дiяльностi. Поняття "корпоративна архитектура" вiднедавна дедалi часпше використовують для опису нових реалш в iнформатизацií бiзнесу [4-6], зокрема у сферi взаемодií iнформацiйних технологш i бiзнесу: 1Т-служби сучасно! оргашзацл перестають бути простими постачальниками теххнолопчних компонентiв, додатшв i сервiсу для бiзнес-пiдроздiлiв. На перший план виходить синхронiзацiя розвитку бiзнесу та 1Т. Об'екти iнформатизацií потребують нових методав i засоб1в опису, а саме систем моделювання, яш охоплюють не окремi процеси, а корпоративну архитектуру, оргашзацда дiяльностi всього тдприемства загалом.
У найзагальншому виглядi "архтектура" тдприемства - це вираз зако-номiрностей побудови системи, загальний план або концепщя, яку використовують для 11 створення, а з iншого боку - абстрактний опис системи, 11 структури, компонентов i взаемозв'язюв. Виходячи з цього, архитектуру тдприемства пот-рiбно розглядати у двох аспектах: як об'ективну реальшсть, яка iснуе незалежно вiд ц вiдображення в кресленнi або моделц i як модель - опис ще! реальности рiз-ними засобами.
У першому аспектi корпоративна аритектура - це реально кнуюча орга-нiзацiя б!знесу, яка специфiчна для тiеí чи шшо! компанií, незважаючи на велит можливосп титзаци. У другому - корпоративна архитектура систематизуе i дае фжсований опис бiзнесу у вигляд! корисних моделей, дааграм i функцюнальних коментар1в з оргашзаци даяльносп компани.
У сферу дц поняття "корпоративна архитектура" також включають кер!вш регламента у вигляда мси, концепций, полгтик, правил, шаблошв ! стандарт, як! використовують для загально! оргашзаци ефективно! роботи, цшеспрямованого розвитку й шформацшно! шдтримки д1яльносп тдприемства.
Бiзнес - модель компани - це сукупшсть граф!чно! ! текстово! шформацц, яка дае змогу розумии, а у випадку використання електронних засоб1в динашч-ного моделювання - шиувати процес управлшня компашею. Метою б!знес-мо-делювання е створення достов!рного, наочного ! простого для розумшня опису д1яльност! компани.
Опис моделi бiзнесу пiдприeмства дае змогу охопити оргашзацда зага-лом, зосередитися на основних речах, знайти "вузькi мкця" i взаемозалежносп, суперечносп i альтернативи, якi при звичному скануваннi даяльносп органiзацií або не виявляються, або виглядають бiльш iстотними, нiж е насправд! Робота з моделлю оргашзацл теоретично дае шанс значно шдвищити ефективнiсть й да-яльностг Створення бiзнес-моделi компанií в графiчному, текстовому або якому-небудь iншому виглядi дае змогу виявити причинно-наслiдковi зв'язки предметно! обласп, вiдобразити оргашзацшну, функцiональну або iнформацiйну струк-тури компанií. Бiзнес-модель компанií формуеться з метою удосконалення про-цесiв управлшня, коли керiвництво розумiе, що компаня повинна перейти на яшсно новий стушнь свого розвитку, наприклад шдвищити яккть вироблено! продукцл чи послуг, або вийти на зовнiшнiй ринок тощо.
Бгзнес-модель е в1дображенням основних видгв д1яльност1 компанп, ор1ентованих на ланцюг вартост1 за М. Портером, та процеав управлтня цими видами д1яльност1 [1-10].
Бiзнес-модель - це не просто комплект докуменпв, який описуе бiзнес-процеси компанп. В основу бiзнес-моделi тдприемства покладено бiзнес-цiлi компанií, якi диком визначають склад уах базових компонентiв бiзнес-моделi [1-10]:
• б^нес-функци, яю описують операцп, якi виконуе бiзнес;
• б^нес-процеси, якi описують, як компан1я виконуе сво! бiзнес-функцií;
• органвацшна структура, яка визначае, де виконуються бiзнес-функцií i бiзнес-процеси;
• фази, що визначають посщдовтсть впровадження тих чи шших бiзнес-фун-кцiй;
• ролi, що визначають, хто виконуе бiзнес-процеси;
• правила, що визначають зв'язок у складi бiзнес-моделi: мiж бiзнес-функцiями, бiзнес-процесами, органiзацiйною структурою, фазами, ролями.
При цьому моделi бiзнес-процесiв визначають, як повиннi виконуватися ■п чи iншi бiзнес-функцií, i саме вони становлять основу комплексу бiзнес-моде-лей тдприемства. На сучасному етап розвитку процесiв управлiння без бiзнес-моделi неможливо побудувати ефективно даючу iнформацiйну систему менеджменту (1СМ). Саме тд час створення бiзнес-моделi формуеться "мова стлку-вання" консультант, розроблювачiв, користувачiв i керiвникiв тдприемства, що дае можливiсть створити едине уявлення щодо функпiй i задач системи управлшня компашею. На другому еташ здiйснення процесу управлшня шд-приемством за допомогою сучасних iнформапiйних технологiй проводять визна-чення можливостей iснуючоí та вимог до проектовано!' iнформацiйноí системи менеджменту [4].
1нформацшт системи розглядають як невщ'емну, критично важливу складову сучасного бiзнесу. Неможливо уявити собi стабiльно функцюнуюче, ве-лике за розмiрами тдприемство без засобiв тдтримки його основних бiзнес-функцiй у виглядi засобiв сучасних iнформацiйних технологiй. Кожний шдроздал таких пiдприемств, зокрема мiжрегiональний чи мiжнародний, також мае в своему розпорядженш вiдповiдну IТ-iнфраструктуру. Логiчним ртенням, спря-мованим на досягнення максимального синергетичного ефекту дiяльностi, е не-
обхщтсть комплексного тдходу до системного проектування тдприемства ! ар-хгтектури iнформацiйноi' системи менеджменту. Для виршення цiеi' проблеми необхщно не т!льки переглянути традицшш уявлення про: концептуальну б!знес-модель п!дприемства, арх!тектуру шформацшно!' системи менеджменту, але й глобально переоцшити мюця ! значущють шформацшних технологш у структур! сучасних компанш корпоративного масштабу.
Сучасна тформацтна система менеджменту тдприемства - це ц!ле -ор!ентована система комп'ютеризованого збирання, обробклення та штерпретаци шформаци у необхщнш форм! для прийняття обгрунтованих управлшських рь шень. Тому спочатку потр!бно з'ясувати, як! саме завдання повинна виршувати шформацшна система менеджменту для цих користувач!в ! якими властивостями володгти. Анал!з предметних областей д1яльност тдприемства дають змогу ви-явити мюця можливих полшшень ! оцшити насл!дки ухвалених ршень тд час реал!заци тих або шших управлшських функцш. Шсля цього можна визначати обласп вщповщальносп майбутньо!' комп'ютеризовано! шформащйно!' системи тдприемства - як! саме з виявлених завдань будуть нею розв'язуватися, для вирь шення яких завдань вона може надати ютотну допомогу.
Визначивши щ завдання в рамках загально!' системи завдань в д1яльност користувач!в, можна вже точшше сформулювати вимоги до програмного забез-печення. Анал!зом предметно! област займаються системт аналгтики або б!знес-аналгтики, як! передають отримаш ними знання шшим членам проектно!' коман-ди, сформулювавши !х зрозумшшою розробникам мовою. Для передач! цих знань зазвичай слугуе певний наб!р моделей у вигляд! граф!чних схем ! тексто-вих докуменлв.
Анал!з д!яльносп досить велико!' оргашзаци дае величезн обсяги шфор-мацГ!. З ще!' шформаци необхщно вмгти вщбирати ютотну, а також умгти знахо-дити у нш прогалини - сфери д1яльносп, в яких недостатньо шформаци' для чгт-кого уявлення про завдання, як! виршуються. Всю отриману шформацш необ-хщно систематизувати. Для систематизац!! шформаци щодо д1яльносп велико! оргашзаци ! подальшого розроблення систем, що пщтримують Г! д1яльшсть, зас-тосовують модель Хендерсона та схему Захмана або архгтектурну схему тд-приемства (еПефПБе arсhitесturе framеwork) [4].
Модель Дж. Хендерсона - це спроба пов'язати архитектуру шформацшно!' системи з реальним виробничим середовищем ! визначити !'х тюний взаемовплив [4]. Модель Дж. Хендерсона вказуе на взаемоди б!знес-структур та шформацшних технологш (рис.).
Рис. Модель взаемоди бiзнес-структур та Шформацшних технологш Дж. Хендерсона [4]
У моделi Дж. Хендерсона основна бiзнес-платформа - це сукупшсть стра-тегiй, риншв збуту, бiзнес-рiшень, технологiй виробництва продуктов i постачан-ня ресурсiв, яку обирае компанiя вiдповiдно до поставлених цшей.
Бiзнес-платформа забезпечуеться бiзнес-архiтектурою, яка охоплюе набiр товарiв i послуг, органiзацiйних структур i процесiв управлшня, принципiв роз-подалу ресурсiв, щнностей i стимулiв, необхщнпх для реалiзацií основно1 б!знес-платформи компанií [1-3]. Основна шформащйна платформа в цш моделi - це поеднання адекватних комп'ютерних технологiй, доступних компанií, i способiв, за допомогою яких щ технологií можуть бути використанi для шдвищення 11 кон-курентоспроможност!, тобто це платформа сучасних iнформацiйних технологш -1Т-платформа.
Iнформацiйна архитектура - це сукупшсть певних архтгектурних компонент i продукт, обраних для реалiзацií основнох iнформацiйноí платформи компани, а також iнфраструктура шдтримкп, р1вш квал!ф!кацл, процеси ухвален-ня ртень i адмiнiстративнi механiзми, як! використовують для розгортання арх1-тектури сучасних шформацшних технологш - ГГ-архтгектури. Використовуючи щею модел! Хендерсона, можна зробити так! висновки [4]:
• основна бiзнес-платформа i основна шформацшна платформа взаемодiють мiж собою;
• якщо основна бiзнес-платформа або основна шформацшна платформа змь нюеться, то малоймовiрно, що вiдповiдна успадкована iнформацiйна архиекту-ра збережеться;
• вiдповiднiсть мiж бiзнес-архiтектурою та шформацшною архiтектурою е вирь шальним чинником успiху, але на досягнення цього успiху потрiбний значний перюд часу.
Проблеми створення техн!чних систем !з заданими характеристиками зав-жди належали до числа складних. У випадку шформацшних систем менеджменту вони посилюються взаемозалежшстю проектних ртень м!ж б!знес - та 1Т-платформами. Величезна розм!рнкть завдань, як! виникають при цьому, потре-буе багаторiвневоí декомпозицц 1СМ як об'екта проектування, зокрема декомпо-зицл глобальних б!знес-цшей в проекцц на !ерарх!ю 1Т-цшей для р!знопланових архнтектурних компонент цiеí складноí системи. Але ! в цьому випадку зали-шаеться вдаритим основне питання фшософц системного проектування: як, ви-ходячи !з загального опису глобальних корпоративних б!знес-цшей, отримати максимально ор!ентовану на досягнення цих цшей шформацшну систему. При цьому процес проектування 1СМ повинен бути оргашзований так, щоб забезпе-чити отримання необхвдних проектних ртень !з заданою якктю, у встановлеш термши ! в межах видшених для даного проекту кошт [4, 5].
З погляду системного анал!зу 1СМ як об'ект дослщження ! розроблення мае так! характерш особливоси:
• це складно структурована система, що складаеться з безлiчi шдсистем, що ма-ють багатофункцюнальт розгалуженi взаемозв'язки один з одним i зовнiшнiм середовищем;
• це система гетерогенна з погляду шформацшно-обчислювальних, телекомут-кацiйних, програмних та iнших ресурав, що е в 11 складц
• це багатс^внева iерархiчна система, що вбудована в систему оргатзацшного управлшня корпоращею i е 11 невiд'емною частиною;
• це система територiально розподшена, окремi пiдсистеми яко! можуть розташо-вуватися в сотнях i навиъ тисячах кiлометрiв один вiд одного;
• це система вщкрита, що перебувае в динамщ постiйного розвитку, що шд-даеться активнiй дп з боку зовнiшнiх i внутрштх чинникiв i, внаслiдок цього, - постшним модернiзацiям;
• це система багатоцшьова, тобто призначена для досягнення велико! кiлькостi цiлей, далеко не завжди взаемопов'язаних, а iнодi таких, що навиъ прямо супе-речать одна однш [4].
Методолопя проектування 1СМ як гетерогенноí територ!ально-розподале-ноí багаторiвневоí системи з нечикою структурою ! динашчнпм розвитком повинна радикально вщр!знятися вщ традицшних схем розроблення тех^чних ви-роб!в. У межах цiеí методологи процес проектування корпоративних систем управлшня повинен бути оргашзований так, щоб:
• забезпечувати створення 1СМ, що вщповщае заданим технiчним вимогам i об-меженням на момент введения ц в експлуатацiю, а не на момент початку розроблення, i пiдтримувати цi характеристики на подальших стад1ях 11 життевого циклу (ЖЦ);
• система, яку розробляють, адекватно вщповщала мiсií, цiлям i завданням свое'1 органiзадií, забезпечувала необхщну функцiональну пiдтримку бiзнес-процесiв, зокрема в умовах можливих структурних реоргатзацш (злиття, утворення но-вих фiлiалiв та ш.);
• передбачати використання i iнтеграцiю в розроблювану 1СМ широкого комплексу ранше створених (успадкованих) проектних рiшень за всiма видами 1Т-забезпечень в умовах 1'хньо'1 постшно1' реконструкций
• пiдтримувати протягом життевого циклу 1СМ необхiдну дисциплiну 11 цшес-прямованого розвитку, адаптацн i модертзацн, забезпечуючи одночасно ефек-тивнi механiзми управлiння бiзнес-процесами i корпоративними iнформацiйно-обчислювальними ресурсами.
Модель Хендерсона мае концептуально-абстрактний характер, тому на практиц шд час виртення системних проблем створення 1СМ набагато бiльшоí популярност! набула модель, запропонована Дж. Захманом [8-10]. 1СМ - це не тшьки програми, дан! ! комушкацл, але також ! люди (замовники, користувач! аналггики, конструктори), орган!зац!йн! структури, плани-граф!ки роботи, а також цш ! стимули шдприемства ! окремих людей. I вс ц чинники повинш бути зрозумшо ! несуперечливо сполучеш в одну систему. Зростаюча складшсть ! ба-гатоаспектшсть шдприемства узгодженого, комплексного шдходу [2, 4, 8].
Основна щея такого узгодження: його необх1дно починати з найголовш-ших характеристик шдприемства, розглядаючи найголовшш! змктовш аспекти. I проводити його на явно виражених описах шдприемства, як! дають змогу бачити вс ктотш взаемозв'язки, а це означае - на його моделях. Звичш формальш модели структурш, об'ектш, дуже швидко ведуть до нижчого р!вня моделювання, шж це необхщно на початку.
Загальна схема архггектури шформацшних систем Дж. Захмана пропонуе простий, але концептуально потужний шдхвд, що показуе р!зш р!вн зображення
архДтектури 1С, рДзш види !Т забезпечення, а також !'хш основнД взаемозв'язки [4, 9, 10]. У табл. показано тдхщ до опису архгтектури сучасно!' 1СМ, аналогДчний початковш схем! Захмана. Три стовпщ вДдображають три роздали забезпечення системи: шформацшне, функщональне, комушкацшне Д: дан!, функщ!' та мережу.
ШДсть рядшв таблиц! вДдображають шДсть рДвшв зображення системи: ре-альне бДзнес-середовище; концептуальна модель; логДчна модель; технолопчна (фДзична) модель; детальна реалДзацДя; погляд користувача.
Табл. Загальна схема архгтектури сучасноI тформацшноЧ системи за тдходом
Дж. Захмана [4]
Даш Функцп Мережа
Потреби зовшшнього середовища Архиектурне уявлення Архiтектурне уявлення Архиектурне уявлення
Бiзнес-модель Архiтектурне уявлення Архиектурне уявлення Архiтектурне уявлення
Лопчна модель (погляд аналiтикiв) Архиектурне уявлення Архiтектурне уявлення Архиектурне уявлення
Технiчна архиектура Архiтектурне уявлення Архиектурне уявлення Архiтектурне уявлення
Детальна реалiзацiя Архiтектурне уявлення Архiтектурне уявлення Архиектурне уявлення
Погляд користувача Архиектурне уявлення Архiтектурне уявлення Архiтектурне уявлення
У раз! використання схеми Захмана вДд проектувальника вимагаеться чДт-ко уявляти, що означають рядки Д стовпщ. Автор моделi визначив схемурозвитку архтектури тформацшног системи, власне в цьому полягае суть третього етапу оргатзацп та здшснення процесу управлтня тдприемством за допомо-гою сучасних тформацтних технологт. Модель Захмана створюе контекст для опису рДзних зображень архгтектури системи, що розробляеться. ЦД уявлення вДд-повДдають тому, як бачать систему ц замовник, проектувальник Д розробник, при-чому в розрДзД трьох обраних аспектов. ЦД три аспекти: дан!, функцц Д структура мереж!. У схем! Захмана рядку вДдповДдае точка зору котрогось Дз учасникДв проекту зД створення системи. ДеталДзацДя аспектов уявлення про систему Д ц р1вш представлено в схем! колонками.
Архтектурне уявлення - це елемент таблиц!, що вДдповДдае перетину об-раного стовпця Д обраного рядка. Наприклад, з погляду розробника (технолопчна модель) шформацшне архтектурне уявлення (дан!) - це проект структури даних. Погляд яко!'-небудь особи - це сукупнкть осередкДв в межах одного рядка (точки зору), тобто сукупнкть архДтектурних уявлень з обрано!' точки зору, вДдповДдно до обраних аспектДв системи [4].
Дж. Захман визначае архитектуру як зображення кшцевого продукту (в цьому випадку - шформацшно!' системи) з погляду одше!' Дз защкавлених сторш Отже, Дснуе не одна архитектура, а множина архитектур. Залежно вДд того, хто Д на якому аспект! фокусуе увагу, архДтектура системи виглядатиме по-рДзному. Точки зору вДдображають значення Д областД вщповщальносп зацДкавлених осДб в процесД створення системи. Замовник бачить систему з погляду загальних стра-тегДчних Д тактичних аспектДв. Цд аспекти можуть належати до дуже широко!'
сфери, бДзнесу загалом або, навпаки, його частини, Д не завжди можуть бути виз-наченД точно.
Уявлення проектувальника, незважаючи на те, що розглядають одну й ту саму систему, Дстотно вДдрДзняються вДд уявлень замовника, причому не тшьки додатковими деталями. Уявлення проектувальника - це проект системи, що за-безпечуе задоволення вимог, як!, своею чергою, описуються уявленнями замовника. Багато в чому уявлення проектувальника додае точшсть, необхДдну для тих, хто реалДзовуватиме систему, але уявлення проектувальника Д замовника за-лишаються незалежними вДд технологДй, як! використовуватимуть тд час реалД-зацц. Структурний аналДз, шформацшне моделювання Д деякД види утворення прототипов е методами, як! може бути використано для формування архитектурного уявлення проектувальника. Точщ зору проектувальника вДдповДдае третш рядок у схем! Захмана [4].
Проекти, пов'язаш зД створенням систем, найбдльш устшш, коли компо-ненти кожного з технолопчно незалежних погляддв вДдповДдають даним, функциям Д структур! мереж! (три верхш рядки), розробляються одночасно командою, що добре розумДе бДзнес Д мае досвДд в розробленш додаткдв Д мереж, а також в адмШструвант даних. Хоча кожен учасник може мати свою точку зору (замов-ник або проектувальник) або фокусуватися на своíх аспектах (дан!, функцц або мережа), кожен вносить свДй набДр знань. Цд набори знань сукупно дають загаль-ну картину необхiдноi' системи. Достатньою мДрою проектувальники повинт ро-зумДти точку зору замовника Д навпаки. Замовник Д проектувальник не можуть розвивати своi' погляди незалежно.
Висновки. Процес дослДдження теоретичних та практичних аспектдв методики управлДння дДяльшстю пДдприемства на основД використання сучасних Дн-формацДйних технологДй складаеться з таких етапДв: визначення бДзнес-архтгекту-ри пДдприемства, визначення можливостей iснуючоi' та вимог до проектованоi' Дн-формацiйноi' системи менеджменту, визначення схеми розвитку архДтектури Дн-формацiйноi' системи.
!нформацшна система менеджменту повинна мДстити у собД вбудованД за-соби динамДчного моделювання даяльностД компани, якД дають можливДсть:
• вiзуалiзувати дiяльнiсть компани, забезпечивши '11 менеджменту можливiсть правильно оцшити наявт недолiки i вщшукати джерела потенцiалу i напрямки удосконалення;
• скоротити час налаштування 1СМ тд специфiчнi особливостi компани;
• вщобразити i зафiксувати в готовому для подальшого розгортання виглядi варь анти реалiзацií 1СМ, кожний з яких може бути обрано тд час переходу на чер-говий стутнь розвитку компани;
• мiстити засоби мониторингу та оцiнки критерия ефективноси дтяльноси 1СМ. РеалДзацДя 1СМ для тдприемства складаеться з двох етапДв: розроблення
прототипу об'екта управлДння майбутньоi' iнформацiйноi' системи менеджменту, який мае назву "бДзнес-модель"; розгортання 1СМ чи ií частини. У процесах уп-равлДння дДяльнктю шдприемства единим перетворюваним ресурсом е "Днформа-цДя". Подальших науково-практичних дослДджень потребують:
• питання змiстовно-якiсного перетворення iнформацií про д1яльтсть тд-приемства у знання та управлшсью технологи в процесi функщонування його iнформацiйноï системи;
• питання виникнення синергетичного ефекту розвитку шдприемства та роль ш-формацiйноï системи менеджменту у цьому процесс
• питання створення нових iнструментiв управлшня в процесi трансформацп ш-формацшно'1 системи менеджменту;
• питання оцшювання критерия якостi та ефективностi роботи шформацшно'1 системи менеджменту тощо.
Лггература
1. Брег С. Настшьна книга фшансового директора / С. Брег. - М. : Вид-во "Альпша Б1знес Букс", 2008. - 536 с.
2. Каплан Р. Стратегическое единство: создание синергии организации с помощью сбалансированной системы показателей / Р. Каплан, Д. Нортон. - М. : ООО И.Д. Вильямс, 2006. -384 с.
3. Леймана Я.А. Управлшня за результатами : пер. з фшск., загальна ред. i передм. / Я.А. Леймана. - М. : Вид. група "Прогрес", 1993. - 320 с.
4. Новак В.О. 1нформацшш системи в менеджмент! : тдручник / В.О. Новак, Ю.Г. Симо-ненко, В.П. Бондар, В.В. Матвеев. - К. : Вид-во "Каравела", 2008. - 616 с.
5. Райан Б. Стратегический учет для руководителя : пер. с англ. / под ред. В.А. Микрюкова] / Б. Райан. - М. : Изд-во "Аудит", ЮНИТИ, 1998. - 616 с.
6. Фаэй Л. Курс МВА по стратегическому менеджменту / Л. Фаэй, Р. Ренделл. - М. : Изд-во "Альпина Бизнес Букс", 2007. - 597 с.
7. M. Hammer, J. Champy Re-engineering the Corporation: A manifesto for business revolution / M. Hammer, J. - New York : Harper Business, 1993. - 236 p.
8. Tompson A.A. Strategy formulation and implementation: tasks for general manager / A.A. Tompson, A.J. Stricland // Dallas TX: Business Publications Inc. - 1990. - 156 p.
9. Zachman J. A Framework for Information System Architecture / J. Zachman, John A. Zachman // IBM System Journal. - 1992. - Vol. 26, №. 3. - 176 p.
10. Sowa J.F. Extending and Formalizing the Framework for Information System Architecture / J.F. Sowa, J.A. Zachman // IBM System Journal. - 2000. - Vol. 31, №. 3. - Pp. 12-18.
Лозовицкий Д.С. Методические аспекты построения системы управления деятельностью предприятия на базе современных информационных технологий
Проанализированы теоретические и практические аспекты методики управления деятельностью предприятия на основании использования современных информационных технологий. Раскрыта сущность этапов методики управления деятельностью и изучены составные элементы процесса. Объяснены возможности метода моделирования в процессах управления деятельностью на базе ИТ-технологий.
Ключевые слова: информация, информационная система менеджмента, система управления, организация, методика, этап, информационные технологии, Дж. Захман.
Lozovyckyi D.S. Methodical aspects of construction of control the system by activity enterprise on the base of modern information technologies
The article examines the theoretical and practical aspects of enterprise management techniques based on the use of modern information technology. It reveals the essence stages methods of management activities on the basis of modern information technology. We study the components of the management activities based on modern information technology. Are explained features of the modeling method in the management of processes based on IT-technologies.
Keywords: Information, Information system management, system management, organization, methods, phase of, Information Technology, John Zachman.
